Техніка і технологія торгівлі
За їх порушення працівники несуть відповідальність згідно із законодавством.
Ці Правила, а також виписки із статей 18 і 19 Закону України "Про захист прав споживачів" повинні знаходитися в торгівельному залі магазина, відділу, секції, підприємства громадського харчування в доступному для ознайомлення споживачів місці.
Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється посадовими особами органів виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.
70. Організація перевезення товарів автомобільним транспортом.
Складна економічна ситуація в нашій країні, жадає від працівників автомобільного транспорту підвищеної уваги при вирішенні питань організації і управління автомобільними перевезеннями. При вирішенні цих серйозних задач виникає необхідність підвищення точності планування, аналізу й економічної оцінки роботи як великих транспортних систем, так і окремих автомобілів. Тільки на основі точних розрахунків і аналізу можлива розробка раціональних ресурсозберігаючих схем перевезення вантажів. Вірне економічне рішення є запорукою успішного розвитку автотранспортного підприємства й одержання ним стабільного прибутку.
Перевезення вантажів автомобільним транспортом є складним виробничим процесом, що складається з ряду операцій, що утворюють загальний технологічний процес. Процес доставки вантажу від відправників до одержувачів складається з трьох основних елементів:
навантаження вантажу на автомобільний засіб у пунктах відправлення;
переміщення вантажу автомобільним засобом від пунктів відправлення до пунктів призначення;
вивантаження вантажу з рухомого складу в пунктах призначення.
При доставці вантажу виникає також необхідність виконання різних інших робіт, зв'язаних із транспортним процесом (приймання вантажу у відправника вантажу і здача його вантажоодержувачу, супровід і охорона вантажу під час перевезення, оформлення товарно-транспортних документів і т.д.). Весь комплекс зв'язаних із транспортним процесом робіт, виконуваних з моменту приймання вантажу в пункті відправлення до моменту здачі вантажу в пункті призначення, називається транспортно-експедиційною роботою.
У залежності від місця виконання транспортно-експедиційні роботи можуть бути комплексними і місцевими.
Комплексні охоплюють усі види операцій з моменту одержання вантажу у відправника до моменту здачі його одержувачу.
Місцеві розділяються на операції, виконувані по місцеві відправлення, у дорозі проходження і по місцю прибуття.
Транспортно-експедиційна робота може виконуватися як самими відправниками вантажу і вантажоодержувачами, так і спеціальними організаціями, що спеціалізуються на транспортній логістиці.
Ціль транспортно-експедиційної роботи, виконуваної підприємствами й організаціями автомобільного транспорту, — організація доставки вантажу від складів відправників до складів одержувачів зі звільненням вантажовласників (відправників і одержувачів) від невластивих їм функцій, зв'язаних із процесом перевезення — одержання вантажу в пункті відправлення, охорона вантажу на шляху проходження, здача вантажу в пункті призначення.
Основними показниками транспортно-експедиційної роботи для спеціалізованих транспортно-експедиційних підприємств і організацій є: кількість виконаних транспортно-експедиційних послуг (операцій); завезення і вивіз вантажу (у відправленнях і тоннах); експедиція і супровід вантажу (у тоннах і операціях); вантажно-розвантажувальні роботи, яка характеризується кількістю завантажених і вивантажених тонн.
Організація перевезень вантажів полягає у встановленні порядку підготовки і виконання перевезень, керівництва, обліку і контролю, системи документообігу, системи розрахунків за перевезення вантажів і т.д.
Від рівня організації перевезень залежить якість перевізного процесу, тобто схоронність вантажів, своєчасність (надійність) і економічність перевезень, зручність користування системою перевезень.
Взаємини між відправниками вантажу і вантажоодержувачами регулюються основними діючими нормативними актами і відбиваються в договорах на перевезення вантажу, що укладаються між автотранспортними організаціями і замовниками автомобільного транспорту.
Перевезення вантажів повинні здійснюватися при кількісному обліку обсягу перевезеного вантажу, тобто робота рухомого складу повинна враховуватися в тоннах і тонно-кілометрах.
Централізовані перевезення.
На автомобільному транспорті розрізняють дві форми організації перевезень товарів – децентралізовані і централізовані. При децентралізованих перевезеннях вантажоодержувачі замовляють рухомий склад в автотранспортних підприємствах самостійно організовують вивіз вантажу для своїх підприємств без узгодження черговості перевезень з відправниками вантажу (постачальниками вантажів). Одержувачі вантажів самостійно виконують вантажно-розвантажувальні роботи, маючи для цього визначений штат вантажників, експедиторів і агентів з постачання.
Переваги децентралізованих перевезень товарів полягають в тому, що підвищується своєчасність і надійність необхідних перевезень, недоліки – у зниженні використання рухомого складу в зв'язку з тим, що організацією перевізного процесу займаються вантажоодержувачі, а не автотранспортне підприємство, збільшується число вантажників і експедиторів, збільшується непродуктивні витрати, підвищується собівартість перевезень і ін.
Централізовані перевезення вантажу почалися в 1951 році з ініціативи Главмосавтотранса. Організація централізованих перевезень будівельних вантажів у Москві дозволила підвищити рівень механізації вантажно-розвантажувальних робіт, збільшити продуктивність рухомого складу, знизити собівартість транспортування, прискорити доставку вантажів споживачам. В даний час тільки в будівельних організаціях централізовано перевозиться близько 60 % вантажів. Широке поширення одержали централізовані перевезення цегли, бетону, розчину, залізобетонних виробів, кисню, нафтопродуктів, чорних металів, а також завезення вантажів на залізничні станції і вивіз зі станцій.
Основними ознаками централізованих перевезень товарів є:
виконання перевезень вантажів з повним транспортно-експедиційним обслуговуванням;
виконання постачальником, як правило, всього обсягу перевезень по закріпленій клієнтурі;
укладання договору на перевезення вантажу по відправницькому принципу;
строгий розподіл обов'язків між клієнтурою й автотранспортним підприємством;
здійснення всіх розрахунків за перевезення зі стороною, що уклала договір.
При централізованих перевезеннях товарів обов'язки сторін розподіляються: навантаження вантажів на заводах, складах і базах здійснюється постачальником, транспортування вантажів і їхнє експедирування – транспортним підприємством, вивантаження вантажів – вантажоодержувачем.
Переваги централізованих перевезень товарів: поліпшується використання рухливого складу автомобільного транспорту за рахунок скорочення простоїв у пунктах навантаження і вивантаження вантажів, збільшення тривалості роботи, збільшення коефіцієнта використання пробігу і вантажопідйомності; поліпшується експедирування вантажів і спрощується документація на відпустку й одержання вантажів і оплату за перевезення; розрахунки з автотранспортним підприємством робить постачальник товарів, якому дозволяється включати вартість транспортування, навантаження й експедирування в рахунки за продукцію, що відпускається; скорочується число обслуговуючого персоналу, необхідного для організації перевезень у результаті зменшення числа експедиторів, тому що експедирування вантажів здійснюють водії, за винятком перевезень особливо коштовних товарів; створюються умови для укрупнення відправлень вантажів і застосування автопоїздів, комплексної механізації вантажно-розвантажувальних робіт і спеціалізованого рухливого складу; з'являється можливість постійного поліпшення перевізного процесу. Автотранспортне підприємство, виступаючи в ролі організатора централізованих перевезень, впливає на постачальників і одержувачів вантажів у питаннях поліпшення стану рухливих шляхів, механізації вантажно-розвантажувальних робіт, більш раціональному складуванні товарів, кращої підготовки вантажів до перевезення; збільшується продуктивність праці водіїв за рахунок роботи на тих самих маршрутах і перевезення тих самих товарів; скорочується тривалість процесу перевезення вантажів; знижується собівартість транспортування й ін.
До недоліків організації централізованих перевезень товарів варто віднести зниження надійності перевезень для деяких «невигідних» споживачів і необхідність, у деяких випадках, зміни порядку збутових організацій.
Для організації централізованих перевезень товарів необхідна підготовча робота, що полягає у вивченні розміру вантажопотоку, його структури, особливості перевезень вантажів, стану під'їзних колій, засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт, виборі найбільш раціонального типу рухомого складу, виявленні способів збільшення коефіцієнта використання пробігу, визначенні методів оперативного планування і управління перевезень і ін.
Інтермодальні перевезення.
В даний час вантажовласники пред'являють до перевізників вимоги по поліпшенню якості перевізного процесу: дотриманню швидкості перевезення на всьому маршруті проходження, терміну доставки товару до місця призначення у встановлений час, схоронності перевезеного товару і його корисних властивостей, інформацію про місце перебування товару на шляху транспортування, пред'явлення вантажовласнику супутніх послуг (експедирування, митні операції, фасовка, затарювання, пакетування й ін.).
Найбільш високою формою організації перевезень, що задовольняє цим вимогам, є інтремодальні перевезення. Вони дозволяють операторам перевезення інтегровано використовувати всі кращі переваги кожного виду транспорту і запропонувати споживачам продукцію високої якості і прийнятні ціни. В економічно розвитих країнах даний напрямок розвитку транспортних систем є пріоритетним, завдяки чому щорічний ріст таких перевезень складає 3-5%.
Інтермодальні перевезення – це змішані перевезення «від дверей до дверей», підготовлювані і виконувані під єдиним керівництвом одного центра. Її організатор на всіх етапах розробки і здійснення перевізного процесу цілеспрямовано погоджує дії всіх сторін, що беруть участь у ньому: вантажовласників, перевізників і перевізних комплексів - в інтересах прискорення перевезення товарів і зниження сукупних витрат на їх перевезення.
Основними ознаками інтермодальних перевезень (метод інтеграції перевізного процесу) є:
участь у перевезенні щонайменше двох видів транспорту;
наявність договору між «центром» і вантажовласником про перевізника вантажу «від дверей до дверей», у якому передбачається відповідальність «центру» за схоронність вантажу і терміни його перевезення, а також розмір тарифної плати за весь комплекс послуг, наданих «центром» вантажовласнику (наскрізний тариф).
Переваги:
більш раціональне використання наявних транспортних потужностей;
більш ощадлива витрата енергії;
підвищення надійності перевезень і ін.
Література
Шершеневич Г. Курс торгового права. - Спб., 1908. - Т. 1.
Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. - М., 1993.
Леви М., Вейтц Б. А.: Основы розничной торговли. – СПб.: Изд-во Питер, 1999. – 448 с.
Рамазнов И. А.: Мерчендайзинг в розничном торговом бизнесе. – М.: Изд-во Деловая литература, 2002. - 336 с.
К.И. Плужников Транспортное экспедирование – М.: Росконсульт, 1999
А.И. Воркут Грузовые автомобильные перевозки – К.: Высшая школа, 1986
В.Н. Дегтяренко, В.В. Зимин, А.И. Костенко Организация перевозок грузов. – М.: «Издательство Приор», 1997