Товарознавча експертиза шинки
Шинка Екстра і Святкова готується з м'яса курей.
Шинка Любительська вирізняється солонуватим смаком молодої свинини з присмаком яловичого язика, ароматом часнику й кмину.
У рецептуру начинок цільном'язових, в оболонках і формах включають стабілізатори, які надають виробам щільної консистенції, можливість нарізання тонкими шматками, знижують втрати вологи під час зберігання порційних і сервірувальних частин.
Шинкові вироби у багатошарових термоусадних оболонках Луга-Флеш діаметром 60 - 120 мм і більше мають вихід готової продукції 170% до маси посоленої сировини. На використанні властивостей цих поліамідних оболонок (волого-, газа- і паронепроникність) базується весь технологічний процес виготовлення шинки як з цілих (монолітних) шматків м'яса свинини, яловичини, птиці масою до 4-х кг, так і з подрібненого на шматки масою 40—100 г. Виготовлення шинки з окремих шматків передбачає шприцювання фаршу в оболонку, герметизацію і термообробіток у формах. Цей спосіб повністю виключає втрати продукту під час варіння.
Багатошарова пластнкова оболонка Аміфлекс Т для шинки може бути у вигляді бруска, батонів з рифленою поверхнею, напівсфери та ін. Продукт у такій оболонцімас монолітну структуру, яка імітує цільном'язовий виріб, добре зберігаючи її під час нарізання. Оболонка має високий рівень адгезії до м'ясного продукту, необхідну термостійкість та інертність щодо дії бактерій і пліснявих грибів.
Розроблено спосіб виготовлення шинки, ароматизованої перцем ялапено.
Виробництво шинки з подрібненого м 'яса включає важливу стадію обробки у ві-брозмішувачеві або масажері. Тривалість обробітку фаршевої емульсії у мішалці складає від 20 до 40 хв. Вона залежить від виду сировини, ступеню її подрібнення, температури та ін. Оброблену сировину витримують 8—10 год. за температури 0-40С. Потім її знову обробляють у мішалці 10—15 хв.
Шинку більш високої якості отримують із сировини, обробленої у масажері під вакуумом. Завдяки своєрідній механічній дії прискорюється процес проникнення і розподілу солі та інших компонентів у м'язових тканинах, відбувається набухання м'язових білків. Після обробки фарш повинен бути у вигляді в'язкої густої маси, з повним поглинанням розсолу, без піни на поверхні.
Для забезпечення щільної консистенції готовому продукту, частка дрібноподрі-бненого м'яса (3—5 мм) повинна складати 10—20 %.
У рецептуру шинки з м'яса птиці рекомендують включати соєві білки, які надають продукту монолітності, привабливого зовнішнього вигляду.
Шинку Галицьку І сорту виробляють з яловичини знежнлованої II сорту (60 %). свинини жилованої напівжирної (25 %) і жирної або сала, чи грудинки (10 %) і з включенням соєвого ізоляту (5 %).
Шинка Обідня односортна готується із знежилованих односортних яловичини (55 %) і свинини (30 %), а також із свинини жирної, сала чи грудинки (10 %) і соєвого ізоляту (5 %).
Розроблена технологія спеціалізованої вареної шинки для харчування дітей дошкільного і шкільного віку. Рецептурний склад продукту враховує наступні класи захворювань дітей (Росія): крові і кровотворних органів — 32'%, хвороби ендокринної системи — 31 %, хвороби кістково-м'язової системи і органів травлення — 24,7 %. Спеціалісти вважають, що причинами виявлених патологій є передусім фактори аліментарного (харчового і соціального характеру). Зараз виробляється продукція загального призначення, у тому числі і м'ясна, яка містить різні харчові добавки, що негативно діють на дитячий організм. Повноцінний білок м'яса ідеально підходить для дитячого організму. Білок— складова частина всього організму, у тому числі нервової, гормональної і ферментної системи. На відміну від молока білки м'яса містять амінокислоту таурин, необхідну для розвитку головного мозку. Дефіцит заліза впливає на розумовий і психомоторний розвиток дитини. Залізо в м'ясі, печінці, серці і крові знаходиться у легкозасвоюваній біологічно активній формі і засвоюється організмом дитини у десятки разів краще (на 20—30 %), ніж із рослинних продуктів (1—3 %). Крім того, у м'ясі містяться такі важливі мінеральні речовини, як магній, мідь. цинк, кальцій, фосфор і селен.
Спеціалісти ВИДІ м'ясної промисловості розробили рецептури шинки вареної в оболонці наступного асортименту.
Включення в рецептуру шинки цитрату кальцію 0,4 % дозволяє збалансувати співвідношення кальцію і фосфору 1,00:1,25 і одночасно надати продукту необхідну консистенцію. Йод у сполуці нодказеїн піддається фізіологічному регулюванні, що перешкоджає його передозуванні. Залишковий його вміст у продукті дозволяє задовольнити добову потребу дитячого організму на 15 %. Співвідношення основних складових шинки коливається у певних межах.
Завдяки високій харчовій цінності, гарантованим показникам безпеки, відповідними органолептичними властивостями розроблені шинки рекомендовані для індивідуального і колективного харчування дітей дошкільного (від 3 до 6 років) і шкільного (від 6 до 14 років) віку.
Якість м'ясних копченостей оцінюють за ступенем їх свіжості, наявності дефектів, що виникли при виробництві і збереженні, а також за вмістом солі і вологи. Продукти з недоброякісної сировини в реалізацію не допускаються.
Поверхня копченостей повинна бути сухою, чистою, без плям і забруднень. Не допускаються залишки щетини, волосся, цвіль і слизи. Поверхня зрізу повинна бути сухою і не виділяти вологи при натисненні. Колір поверхні зрізу повинен бути рівномірним, жир білого або рожевого кольору, без пожовтіння, за винятком яловичого. Смак сирокопчених виробів помірно солоний і трохи гострий, варено-копчених і варених виробів - малосолоний. Копченості повинні мати своєрідний аромат копчення без сторонніх запахів.
Не підлягають реалізації продукти з наявністю слизу, зміненого кольору і запаху м'язової тканини, із прогірклим жиром.
Вміст солі в м'язовій тканині для продуктів з і свинини допускається від 1,5 до 6% у залежності від виду виробу. Вміст вологи обмежений у шинках і допускається не більш 45%.
Зберігають м'ясні копченості в магазинах при низьких плюсових температурах. В охолоджених камерах при температурі від 0 до 4 °С копчені вироби зберігають до 30 доби, а варено-копчені - до 10, варені, запеченої і смажені - до 5 діб. Сирокопчені вироби можна зберігати при температурі від 7 до 9 °С в охолоджуваних камерах до 4 місяців.
1.4 Ідентифікація, фальсифікація м'ясних копченостей та методи їх визначення
Визначення якості копченостей починається з наступних органолептичних показників: зовнішній вигляд, форма, консистенція, вигляд на розрізі, смак і запах. Вироби повинні мати суху, чисту поверхню, рівно обрізані краї, без плям і забруднень, слизу і плісняви, залишків щетини.
Консистенція виробів має бути пружною, оскільки будь-які відхилення свідчать про незворотні зміни в м'язовій тканині. М'язова тканина на розрізі передбачена рівномірно забарвленою.
Копчені і копчено-варені вироби повинні мати виражений запах коптіння, варені — приємний шинковий. Смак копчених продуктів нормується: шинковий, солонуватий, трохи гострий, смак копчено-варених і варених — шинковий, соковитий, менш солонуватий.
Колір м'ясних продуктів повинен бути привабливим, властивим свіжому продукту. Він є одним із важливих показників, шо характеризують якість виробів і суттєво впливають на їх конкурентоспроможність. Для більшості виробів на розрізі м'язова тканина повинна бути рожевого або інтенсивно рожевого кольору, поверхня — світло-коричневого, а жир — рівномірно білий.
Колір готових м'ясних продуктів значною мірою залежить від концентрації міоглобіну у м'язовій тканині, кількості нітриту натрію, аскорбінової кислоти й цукру в посолочній суміші, величини рН і температури.
З фізико-хімічних показників у виробах обмежується масова частка солі до 2— 5 %, а з внесенням нітриту натрію — до 0,003 і 0,005 % його вмісту. Наявність залишкової частки нітриту створює умови для утворення нітрозамінів, у тому числі і в шлунку споживача за рахунок реакції з амінами інших складових частин продуктів харчування.
Не допускаються в реалізацію копченості з такими дефектами: присмак несвіжого м'яса; неприємний запах, залишки щетини й ороговілого шару на поверхні, недостатня соковитість шинки, розварена м'язова тканина, сірі плями на розрізі продукту.
Недоброякісні копченості з поверхні забруднені, нерівномірного кольору, з наявністю колоній плісені, місцями мають ослизнення, запах затхлий, сторонній або пліснявий. На розрізі такі копченості характеризуються нерівномірним забарвленням, неприємним запахом окороків біля кісток, часом зеленувато-сірим кольором тканин.
Сіро-коричневий колір м 'яса може появитись після 2—5 днів зберігання, а в процесі коптіння не відновлюється червоне забарвлення.
Слабкий колір коптіння зумовлений тривалим в'яленням продукту, внаслідок чого утворюється суха кірочка, яка перешкоджає проникненню диму в середину продукту. Цей дефект також зустрічається в м'ясі з ознаками Р8Е, оскільки воно маг б:ііде забарвлення і після коптіння залишається світлим.
Темне забарвлення коптіння може бути наслідком підвищеної вологості продукту до обробітку, тому водорозчинні речовини диму проникають глибоко в м'ясо.
Темне забарвлення поверхневих шарів пояснюється інтенсивно швидким виділенням вологи з м'яса.
Сіро-зелене забарвлення поверхні може виникнути через тривале вимочування сировини після соління, яке призводить до екстракції водорозчинних речовин поверхневого шару.
Дуже блідий колір на розрізі може бути обумовлений кількома причинами. Зокрема, цей дефект характерний для м'яса з РЗЕ ознаками. Дефект виникає також через низьку концентрацію солі, внаслідок чого недостатньо нітриту натрію для належного перебігу процесу кольороутворення. Крім того, такий дефект спричиняється надто низькою температурою під час проведення процесу соління і дозрівання, тому сповільнюється кольороутворення.
Блідий колір у центрі продукту зумовлений недостатньою тривалістю посолу і дозрівання сировини, що викликає нерівномірну концентрацію нітрит)' натрію у виробі.
Дуже м'яка консистенція виробів може бути зв'язана з використанням погано охолодженої сировини або м'яса, завдяки недостатній кількості солі, високій вологості м'яса, підвищеній температурі під час соління.
Дуже суха поверхня зустрічається у виробах, для яких використано: м'ясо з ознаками РЗЕ, низька відносна вологість повітря у приміщеннях, висока температура під час соління і дозрівання, висока концентрація солі.
Липка поверхня виробів зустрічається у разі використання м'яса з високим значенням рН (ОРБ) і низької концентрації солі.
Дефекти запаху виникають за порушення умов розморожування м'яса, високого значення рН сировини (вище за 6). низької концентрації солі або високої температури у виробничих приміщеннях.
Недостатньо виражений аромат прянощів характерний для продуктів, виготовлених з м'яса з ознаками РЗЕ і БРО, оскільки змінюється процес дозрівання і швидкість проникнення солі та ефірних олій прянощів.
Слабко виражений аромат зустрічається у виробах, дозрівання сировини яких відбувалося за низьких температур.
В останній час значна увага приділяється виясненню причин утворення деструк-турованих зон у варених копченостях. Досить поширеними є деструктуровані зони.
Деструктуровані зони першого ступеню характеризуються ознаками зміни структури, а другого — з помітним порушенням структури у формі тонких тріщин, що переплітаються, і м'якою текстурою.
Деструктуровані зони третього ступеню мають погано зв'язану крему-вато-пастоподібну структуру, досить часто проявляються значні отвори.
В числі інших дефектів виділяють шайби з гладкими тріщинами, надмірні внутрішньом'язові жирові прошарки, надмірне забарвлення і отвори.
М'ясні відруби з більш низьким значенням рН характеризуються зниженою во-логозв'язуючою здатністю і значними втратами м'ясного соку. Існує взаємозалежність між світлими деструктурованими місцями у світлому м'ясі і деструктуруван-ням варених копченостей. Деструктурування знаходиться в залежності від маси тварин, що пояснюють різницею властивостей продукту всередині виробничої партії. Причинами цього явища можуть бути й технологічні явища під час забою, а також у ході посмертного обміну речовин у мускулатурах. З технологічної точки зору, особливо сильний вплив на структурні властивості варених копченостей має надмірна механічна дія і недостатнє варіння. Це часто проявляється у разі несприятливого поєднання сировини з низьким значенням рН та інтенсивною механічною
2. Проведення експертизи
2.1 Об`єкт і методи проведення експертизи
Метою нашого дослідження є потреба в проведенні товарознавчої експертизи м`ясних копченостей, на прикладі шинки.
Відбір проб роблять від кожної однорідної партії продукту. Від зразків м'ясних копченостей проби відрізають у поперечному напрямку на відстані не менш 5 см від краю [7].
Середню пробу для шинки складають не менш ніж дві проби вагою 200- 250 г кожна.
До проб прикладають акт добору проб із указівкою:
1) найменування організації, у систему якої входить підприємство;
2) найменування підприємства, що виробило продукт;
3) найменування виду, сорти і дати вироблення продукту;
4) номера технічних умов, за якими вироблений продукт;
5) розміри партії, від якої відібрані проби;
6) результати зовнішнього огляду партії. Мета дослідження;
7) місця і дати добору проби;
8) посади і прізвища осіб, що приймали участь в огляді партії продукції і відборі проб.
Дегустація харчових продуктів - оцінка органолептичних показників якості, яка проводиться перевіреними на сенсорну чутливість експертами.
Метою дегустації є одержання достовірних результатів під час органолептичної оцінки якості, зниження її суб'єктивності за рахунок високої професіональної компетентності. Однією з умов досягнення професіоналізму є спеціалізація по групах товару, оскільки експерти повинні знати особливості смаку, запаху, зовнішнього вигляду, консистенції та інших органолептичних показників, характерних для товарів однорідних груп, вміти розрізняти незначні нюанси цих показників, характерних для різних найменувань, сортів, торгових марок. Для цього експерт повинен мати гарну смакову та нюхову пам'ять [2].
Відбір експертів у дегустаційні групи здійснюється перевіркою їх на сенсорну чутливість, уміння розрізняти смак, запах, колір. Крім того, експерт повинен мати попередній досвід органолептичної оцінки товарів вибраної однорідної групи.
Дегустація харчових продуктів проводиться у таких випадках:
при експертизі нових товарів;
при порівняльній оцінці відомих товарів, при необхідності виявлення якісних змін органолептичних показників;
при визначенні товарних сортів та інших градацій якості.
Результати дегустації можуть бути виражені у вигляді опису окремих показників, а також у балах. У останньому випадку повинна бути розроблена шкала балової оцінки або повинні застосовуватися стандартні шкали.
Якість шинки визначають відповідно до вимог стандартів по зовнішньому вигляді, консистенції, вигляду шинки на розрізі, кольору, смакові і запаху. Лабораторним аналізом визначають фізико-хімічні показники - вміст повареної солі, нітритів, крохмалю, вологість. Крім того, роблять бактеріологічне дослідження. За допомогою методів мікробіологічного дослідження визначають: загальну кількість мікробів, Наявність бактерій групи кишкової палички, бактерій з роду сальмонел, бактерій групи протея. Відбір точкових проб для бактеріологічного аналізу проводили за ДСТ.
Визначається також рН шинки. Це відбувається колориметричним (індикаторним) методом. Метод заснований на властивості індикаторів змінювати своє забарвлення в залежності від pН розчину. Індикатори являють собою слабкі кислоти або основи.
По зовнішньому вигляду батони шинки повинні бути чистими, із сухою гладкою поверхнею, правильної форми, з визначеним в'язанням шпагатом, без ушкоджень оболонки, напливів м`яса, сліпів і плям. Допускається випуск батонів шинки без поперечних перев'язок, якщо на штучній оболонці видрукувані найменування і сорт шинки. Консистенція повинна бути пружною, еластичною; колір світло-рожевим або рожево-червоним. На розрізі м`ясо не повинно мати тріщин, отворів.
Отже, експертиза шинки допомагає виключити з товарообігу неякісні продукти. Дослідження якості м’ясних консервів проводили за органолептичними та фізико-хімічними показниками.
Для органолептичної оцінки та фізико-хімічного дослідження відбирали по дві банки кожного виду консервів (ГОСТ 8756.0-70).
Органолептичні показники визначали за ГОСТ 8756.1-70 [3] у наступній послідовності: зовнішній вигляд, колір, запах, смак і консистенція.
Органолептичну оцінку консервованих харчових продуктів проводили у холодному вигляді при температурі 18-20єС або у відповідності зі вказівками на етикетці способу вживання.
Органолептичному огляду й оцінці піддавали весь вміст банки, розташувавши його у якій-небудь посудині (тарілці, фарфоровій чашці). Органолептичні показники консервованих харчових продуктів визначали шляхом огляду і опробування середнього зразку відповідно до умов стандарту.
При оцінці зовнішнього вигляду продукту залежно від технічних умов визначають колір, форму, характер поверхні, якість укладки, стан соусу тощо. Консистенцію м’ясних консервів визначали прикладенням зусиль − натисненням, розрізанням. При оцінці консистенції враховували: ніжність, соковитість, пружність, щільність, грубість, твердість, розсипчастість, крошливість, м’якість, однорідність.
Запах м’ясних консервів визначали органолептично. При визначенні смаку кількість продукту повинна бути достатньою для розподілу в усій порожнині роту (3-10 г). М’ясні консерви тримали в роті 5-30 сек, не ковтаючи, потім видаляли.
2.2 Ідентифікація шинки
Проводимо огляд зовнішнього вигляду шинки та порівнюємо зі стандартними нормами. Для товарознавчої експертизи нами була вибрана "Шинка Оригінальна" виробництва ТОВ "Ідекс-Продакшен".
На м`ясних копченостях "Шинка Оригінальна" була виявлена відсутність товарного знаку, ГОСТ (або ТУ), спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок), відсутнє позначення "Без ГМО".
Смак шинки приємний, у міру солоний, із запахом доданих пряностей, без сторонніх присмаків і запахів [3].
Не допускаються в продаж виробу, забруднені попелом, сажею, жиром, з наявністю цвілі або слизу на оболонці, батони деформованою або поламані, з оболонкою, що лопнула, із сірими плямами на розрізі, великими порожнечами, з пухкою консистенцією, недоварені.
У шинках вищого сорту пожовтілий шпиг не допускається, у шинках першого сорту - не більш 10%, а другого - не більш 15%.
Колір м`яса шинки - червоний. Колір шпику - білий або з рожевим відтінком. Запах - відповідно кожному виду шинки, з ароматом спецій, без ознак затхлості і кислоти. Смак - солонуватий злегка гострий, з легким ароматом копчення. Консистенція щільна, пружна.
2.3 Проведення товарознавчої експертизи шинки
Експертиза якості м`ясних копченостях "Шинка Оригінальна" проводиться на підставі заявки магазином "Смак" (Додаток А). Заявки зареєстровані в журналі реєстрації за датою надходження під номером 345.
Замовником в заяві поставлене завдання - експертиза якості м`ясних копченостях "Шинка Оригінальна", що надійшла за товарно-транспортною накладною №2 на адресу отримувача.
Експертиза проведена на основі виданого експерту наряду, в якому вказано замовника магазин "Смак" та його адресу, відповідального за дослідження експерта – Ющенка Г.М., завдання експертизи (Додаток Б).
Акт відбору проб містить у собі такі відомості складений акт експертом Чернігівської торгово-промислової палати Ющенко Г.М. 16 лютого 2010 року та за участю представників магазину "Смак". Зразки відібрано для визначення якості шинки (Додаток В).
В протоколі випробувань харчових продуктів зазначено:
1. мету випробувань - визначити якість м`ясних копченостях "Шинка Оригінальна";
2. об'єкт випробувань та реєстраційний номер - "Шинка Оригінальна" виробник ТОВ "Ідекс-Продакшен".
3. заявник – магазин "Смак";
4. дата одержання зразків на випробування – 16 лютого 2010 року;
5. результати випробувань;
6. експертний висновок.
Після прибутті експерта на склад замовника експертизи, останній надав Йому такі технічні документи:
- товаросупровідні документи: товаротранспортна накладка, сертифікати якості та походженні, рахунок фактуру, тобто документи, що мають інформацію про товар який підлітає експертизі;
- договір купівлі - продажу.
Перевірка транспортного засобу і с першочерговим завдання експерта. Під час її проведення було виявлено наявність всіх необхідних пломб (без порушень). Після відкриття контейнеру експерт та представники переконалися у вірності складування тари (картонних коробок). При перевірці якості упаковки було виявлено: відсутність вм'ятин, пошкоджень, відповідність габаритів пакувальної тари і цілісність стрічки - бандеролі. Маркування тари відповідає згідно контракту, наявність штампу підприємства - виробника, нанесені маніпуляційні знаки, найменування товару.
На адресу магазину "Смак" поступила партія Шинка Оригінальна" виробник ТОВ "Ідекс-Продакшен".
Експерт визначив, що дефектних одиниць немає, тобто партія шинки приймається,але відсутні товарний знак та позначення "Без ГМО".
При дослідженні відповідності шинки по зовнішньому вигляду, виду, кольору, аромату і смаку, можна зробити висновок, що партія шинки частково відповідає ДСТУ 4394:2005 [6].
Експертом було проведено порівняльний аналіз зразка Шинка Оригінальна" виробник ТОВ "Ідекс-Продакшен" зі стандартним вимогами.
| Показники | Стандартні вимоги до шинки | Досліджуваний зразок |
| Зовнішній вигляд, консистенція, стан поверхні, форма | Соковита, нетверда, непереварена, добре прокопчена, шматочки не розпадаються | Соковита, непереварена, добре прокопчена, шматочки не розпадаються |
| Смак і запах | Приємний, без сторонніх присмаків і запахів | Приємний з ледь відчутним стороннім присмаком |
| Колір | Колір м’яса рожевий | Колір м’яса рожевий з поодинокими темнуватими плямами на розрізі |
Як видно з табл. 2.1, в результаті дослідження виявлені деякі недоліки зразка Шинка Оригінальна" виробництва ТОВ "Ідекс-Продакшен".
За показником "зовнішній вигляд (стан поверхні), консистенція, форма" "Шинка Оригінальна" відповідає вимогам, за показниками "колір" та "запах і смак" виявлені деякі невідповідності товару.
Визначений рівень якості дозволив виявити деякі порушення якості при виробництві "Шинки Оригінальної" виробника ТОВ "Ідекс-Продакшен".
2.4 Оформлення документів
Перед початком експертизи знайомимося з усіма необхідними нормативними документами: стандартами чи ТУ на конкретні види продукції, упаковку, маркування, методи досліджень.
Для проведення експертизи слід визначити якість товарів, що приймаються, на відповідність вимогам чинних стандартів, ТУ, договорів. За необхідності товари, які приймаються, можуть оцінюватися зіставленням із зразками-еталонами. Вибір показників якості при приймальній експертизі визначається її метою та умовами проведення. В даному випадку обмежимося оцінкою органолептичних показників, в основному зовнішнього вигляду, та частини фізико-хімічних показників (наприклад, маси, довжини, об'єму, відносної густини тощо), використовуючи найпростіші засоби вимірювань.
Вибірковий контроль якості, який використовується під час приймальної експертизи, пов'язаний із великою ймовірністю випадкових огріхів при відборі проб, через це норми передбачають мінімально допустимі розміри вибірок або проб. Визначення якості товару в меншій пробі та перенесення результатів на всю товарну партію є дуже грубою помилкою, із-за якої результати проведеної експертизи будуть вважатися недійсними. Навпаки, збільшення розміру вибірки чи проби, що вибирається з товарної партії не є порушенням, оскільки підвищується достовірність одержання даних.
Виявивши дефектні товари, експерт відібрав зразки товарів із найбільш характерними дефектами. В акті експертизи вказують відсотковий вміст продукції з найбільш характерними дефектами.
Особливо важливо правильно зазначити результати приймальної експертизи за якістю, якщо спірні питання, що виникли між постачальником і одержувачем, вирішаються в Державному арбітражі. Неправильно проведена оцінка або неправильно оформлений акт експертизи можуть бути підставою для відмови у пред'явленому позові.
Акт експертизи не повинен мати суперечливих фактів. Експертну оцінку слід проводити окремо по кожній товарній партії, а всередині її - з кожного найменування, артикулу та обов'язково зазначити це в актах.
Підставою для відхилення акта приймальної експертизи може бути необґрунтованість висновків. Наприклад, якщо для товару передбачено приймальні та бракувальні числа, то забракування всієї партії при бракувальному числі, меншому за встановлену норму, є неправильне. При цьому результати експертизи будуть визнані недостовірними, а акт експертизи відхилено.
Якщо виявлено причини невідповідності якості, то експерту слід зазначити в акті про стан тари та пакувальних матеріалів (їхня цілісність, достатність та надійність).
Експерт не повинен проводити приймальну експертизу, якщо порушено цілісність товарної партії (наприклад, частину товару реалізовано) або пред'являються знеособлені товари, а також розпаковані або без товаросупровідних документів.
Експертиза товарів за комплектністю - це оцінка експертом наявності необхідних елементів комплекту та встановлення відповідності даних, зазначених у технічних документах і є однією з різновидів експертизи якості, оскільки цілісність або комплектність -це один з показників якості.
Правовою базою цього різновиду є Цивільний кодекс України.
Підставою для її проведення є особливості товарів, що приймаються, цілісність яких забезпечується наявністю всіх необхідних елементів у комплекті. Крім того, комплектність впливає на функціональне та соціальне призначення товару, його довговічність, ремонтопридатність, ергономічні та естетичні властивості.
Висновки та пропозиції
На основі проведених експериментальних досліджень можна зробити наступні висновки:
1. Дослідження рівня конкурентоспроможності м’ясних консервів групи Шинка виявило, що найбільш конкурентоспроможною є консерви "Шинка Куряча", а найменш конкурентоспроможною – "Шинка Екстра".
2. У результаті дослідження маркування відзначено наявність чіткого літографського відтиску на всіх досліджуваних консервах та виявлені деякі недоліки маркування м’ясних консервів групи Шинка виробництва ТОВ "Ідекс-Продакшен", зокрема, були відсутні: товарний знак, ГОСТ (або ТУ), спосіб підготовки до вживання відповідно до вказівок в НТД на продукцію, відсоток сторонніх синтетичних (штучних) домішок (харчових добавок), адреса підприємства-виготівника, харчова та енергетична цінність.
3. На відібраних для дослідження зразках дефекти тари виявлені не були, що свідчить про високу якість тари, що використовується, а також технологічного процесу упакування вмісту консервів.
4. Усі досліджені консерви, окрім "Шинки Екстра", мають відмінну якість. Визначений рівень якості дозволяє виявити також найкращі консерви серед "відмінників". Це - м’ясні консерви "Шинка Куряча", за ним розташувалися "Шинка Оригінальна", "Шинка Любительська" та "Шинка Ароматна".
Таким чином, на підставі аналізу якості, ТОВ "Ідекс-Продакшен" можна зробити такі пропозиції щодо її удосконалення:
рекомендувати виробнику, використовучи одержані нами дані дослідження фізико-хімічних показників м’ясних консервів групи Шинка довести ці продукти до досконалості;
з метою підвищення оперативності в ухваленні рішень по збуту організувати оперативний облік причин відмови споживачів від укладення договорів, при цьому по кожному чиннику ігнорування цих проблем споживача, що привів до не укладення договору поставки, фіксувати упущену вигоду;
створити централізовані системи обробки даних щодо збутової діяльності, зокрема, очікуваного надходження грошових коштів від споживачів за укладеними ними договорами;
щодо організації відносин по обслуговуванню споживачів при відпуску продукції унеможливити випадки, коли служби, пов'язані з оформленням і відвантаженням продукції, мають перерви на обід, що не співпадають у часі, а на споживача при цьому покладається обов'язок самостійного збору підписів на документах з відпуску продукції;
на упаковках м’ясних консервів зазначати, що запорукою високого авторитету торговельної марки даного підприємства на вітчизняному ринку є екологічно чиста сировина, технології, що постійно вдосконалюється, дотримання найжорсткіших санітарних норм виробництва;
при стимулюванні збуту використовувати невеликі фірмові стелажі для розміщення інформації про консервну продукцію підприємства у магазинах;
поступово впровадити новітні технології пакування своєї продукції, зокрема, з використанням комбінованого стерилізуємого матеріалу ламістеру на основі алюмінієвої фольги і поліпропілену для виробництва напівжорсткої тари;
для захисту внутрішньої і зовнішньої поверхонь металевої тари встановити лінії лакування і друкування листової жерсті та за їх допомогою наносити лакові покриття на листи жерсті, постачати готові листи жерсті й іншим м’ясокомбінатам для виготовлення жерстяних банок;
для успішного просування на ринку побудувати дистриб’юторську мережу у масштабах України з охопленням всіх сегментів ринку, при цьому генеральний дистриб’ютор повинен займатись маркетингом торгової марки підприємства, діяльністю з її рекламної підтримки та просування на ринку.
Література
Ванькевич В.П. и др. Хранение продовольственных товаров. - М.: Экономика, 1983. - 215 с.
Гамов В.К., Павлова Ж.П., Колмогоров Ю.М. Экспертиза продовольственных товаров: Учеб. пособие. — Владивосток: Издательство ДВГАЭУ, 2000. — 247 с.
ГОСТ 8756.1-70. Продукты пищевые консервированные. Методы определения органолептических показателей, соотношения составных частей и массы нетто.
ГОСТ 8756.17-70. Продукты пищевые консервированные. Метод определения температуры плавления желе в мясных консервах.
ГОСТ 8756.18-70. Продукты пищевые консервированные. Методы определения внешнего вида, герметичности тары и состояния внутренней поверхности металлической тары.
Дударь А.П., Ивков А.В. Реклама в коммерческой деятельности торгово-производственной фирмы. - Симф.: Таврида, 2001. – 314 с.
Елисеева Л.Г. Товароведение и экспертиза продовольственных товаров – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 2005. – 800 с.
Исследование продовольственных товаров / Под ред. Ш.К. Чоговадзе. − М.: Экономика, 1970. − 407 с.
Казаченко С. В. Товарознавча характеристика комбінованих м'ясних консервів, призначених для раціонального харчування: Автореф. дис... канд. техн. наук: 05.18.15 / Київський держ. торговельно-економічний ун-т. — К., 1999. — 20 с.
Казаченко С.В. Оцінка мінерального складу комбінованих м'ясних консервів // Сучасні проблеми товарознавства: Зб. наук. праць. - К.: КДТЕУ, 1999. - С.122-124.
Козак В. Основи ветеринарно-санітарної експертизи та оцінки якості продуктів тваринництва і рослинництва. − Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. − 240 с.
Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров. - М.: Экономика, 1986. - 208 с.
Коробкіна З.В., Романенко О.Л. Товарознавство смакових товарів: Підручник. — К.: КНТЕУ, 2003. — 380 с.
Микулович Л.С. Товароведение продовольственных товаров: Учеб. пособие. – Минск.: БГЭУ, 2001. – 614 с.
Орлов Н.Я., Сидоренко О.В. Лабораторний практикум з курсу "Сенсорний аналіз". - К.: КНТЕУ, 1999. - 35 с.
Позняковский В.М. Гигиенические основы питания и экспертизы продовольственных товаров: Учеб. — Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1996. — 430 с.
Пономарьов П.Х., Сирохман І.В. Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини: Навч. посібник. - К.: Лібра, 1999. - 271 с.
Притульська Н.В., Міцик В.Ю. М’ясні товари: Конспект лекції. – К.: КДТЕУ, 1994. ─ 53 с.
Сирохман І.В., Задорожний І.М., Пономарьов П.Х. Товарознавство продовольчих товарів. — К.: Лібра, 1997. — 632 с.
Справочник товароведа продовольственных товаров. Т. 2 / Е. Барабанов и др. - М.: Экономика, 1981. - С. 185-187.
Тимофеева В.А. Товароведение продовольственных товаров. – М.: Феникс, 2005. – 414 с.
Товароведение продовольственных товаров / Л.А. Боровикова, В.А. Герасимова, А.М. Евдокимова и др. - М.: Экономика, 1988. - 352 с.
Товароведение продовольственных товаров: Учебн. / И. Кононенко и др. - К.: Вища школа, 1987. - 450 с.