Розвиток рекламних агентств на Україні
Адаптований переклад статті з травневого номера щотижневика «Fortune» дає деякі уявлення про те, у якої жорсткої конкурентній боротьбі укладаються легендарні рекламні репутації і як легко їх можна загубити…
Рекламне агентство.
статистика на Україні.
У рекламному каталозі “Світ реклами” нараховується понад 249 рекламних організацій в Україні, 229 з яких розташовані з Києві.
Вони надають такі види послуг: поліграфія; пряма поштова реклама;
виготовлення кіно та відеопродукції;
розміщення реклами на телебаченні;
виготовлення та розміщення реклами в пресі;
реклама на транспорті;
фото послуги;
дизайн та оздоблення інтер'єрів;
розробка фірмового стилю;
зовнішня візуальна реклама;
виготовлення аудіопродукйії;
розміщення реклами на радіо;
розміщення реклами в комп’ютерних мережах;
організація презентацій та проведення виставок;
розробка та проведення рекламної компанії.
Рекламні агенції видають прайс-листи з переликом послуг і цін на них. Г Таблиця 1.1
За дослідженням фірми “Консалтинг Юпрій” обіг усіх рекламних агенцій України в1994 році становив $ 25 млн. що складає $ 6 на душу населення. У світовій практиці цей показник є вищим значно - відповідно $ 334 млн. та $ 66.
- Прибутки й оплата послуг рекламного агентства.
В основному рекламні агенції діють самостійно й забезпечують своє виживання також самі. Це означає, передовсім, що ціна на їхні послуги має покривати витрати, зв’язані з рекламною діяльністю. Крім того, рекламні агенції повинні мати й відповідний зиск від своєї діяльності. Ось чому вони мусять вивчати, яку ціну готові платити споживачі продукції, як діятимуть конкуренти тощо.
Отже, для прийняття рішень рекламними агенціями що до ціни на послуги базовими величинами є: по-перше, витрати рекламних агенцій на виконання тієї чи тієї рекламної послуги; по-друге, поведінка рекламодавців і, по-третє, поведінка конкурентів. За сучасного вільного ціноутворення ціна є продуктом переговорів. Тому вона має назву договірної. вона може бути індивідуальною, тобто виходити з конкретних вимог конкретного споживача-рекламодавця, або прейскурантною, яка враховує надбавки і знижки. Прейскурантні ціни можуть бути мінімальними, максимальними і твердими. Встановлюючи мінімальні ціни, рекламна агенція захищає себе від наслідків цінової конкуренції. Максимальні ціни повинні протидіяти надзвичайному зростанню цін. Тверді ціни є основою стабільного виторгу за рекламні послуги. Якщо рекламна агенція веде політику ціноутворення за принципом “ціна – якість”, ціна може бути змінена двояко: або варіацією винагороди за певну якість рекламних послуг, або варіацією якості за сталої ціни.
Коли ціноутворення виходить з витрат, рекламна агенція користується двома видами калькуляції: прогресивною калькуляцією, коли ціна розраховується на підставі виробничих витрат і повністю або частково перекриває ці витрати, та методом зворотної калькуляції, коли за вихідну точку розрахунку беруть середню ціну рекламної послуги на ринку послуг або в окремих провідних рекламних агенціях.
Коли ціноутворення орієнтоване на споживача, предметом аналізу рекламних агенцій є готовність споживача-рекламодавця платити відповідну ціну (верхня гранична ціна), реакція цих споживачів на зміни у ціні (пластичність цін), а від так і можливість диференціювання цін.
При виході на ринок зі справді новими видами послуг рекламні агенції спочатку призначають високу ціну, яка потім постійно знижується з розвитком ринку і зменшенням витрат на одиницю рекламної послуги.
Коли ціноутворення зорієнтоване на конкурентів, рекламні агенції встановлюють ціни залежно від структури ринку, кількості конкурентів, однорідності послуг. Рекламні агенції виходять з однієї із трьох стратегій: пристосування до ринкової ціни, послідовне зниження цін, послідовне зростання цін. Політика низьких цін застосовується при введенні на ринок нових рекламної послуг з метою швидкого залучення значної кількості клієнтів. Послідовне зростання цін відбувається у тому разі коли невелика група відносно однакових рекламних агенцій з метою запобігання руйнівній ціновій конкуренції визнає когось лідером і покладає на нього завдання встановлення ціни більш-меньш придатної для цієї групи без надання такому лідеру можливості додаткового зиску.
Існують два основних види компенсації послуг агентств: комісійна система і гонорарна система.
Комісійна система дісталася в спадщину від тих ранніх днів, коли агентство займалося продажем місця від імені носіїв реклами. Комісію йому виплачували із сум продажів. І хоча нині агентства працюють від імені рекламодавців і купують місце і час у засобів реклами, стара система збереглася. Діє вона в такий спосіб: від імені одного зі своїх клієнтів агентство розміщає в часопису полосне оголошення. Тарифна вартість смуги в часопису - 30 тис. доларів. Після публікації оголошення часопис виставляє агентству рахунок на 25,5 тис. долл. (30 тис. мінус 15%, тобто 4,5 тис. дол.). Потім агентство виставляє рахунок клієнту на повну суму - 30 тис. дол. - і сплачує часопису 25,5 тис. дол., залишаючи в себе 4,5 тис. дол., що надходять у його валовий прибуток. З суми валового прибутку агентство оплачує свої витрати по плануванню, підготуванню і розміщенню оголошення, резервуя значну суму на покриття накладних витрат і прибуток. Якщо агентство розплачується наявними в плині 10 днів із дати виставляння рахунка, більшість засобів поширення реклами надає йому додаткову знижку в розмірі 2%. Ця знижка звичайно передається клієнтам, що не затримують оплату рахунків.
Контрактори засобів зовнішньої реклами надають комісію в розмірі приблизно 16,5%, а деякі галузеві видання - 20%. Іноді застосовуються й інші розміри комісійної винагороди, але в США практично узвичаєним розміром є 15%. У інших країнах розмір комісії може коливатися в більш широких межах. У Італії, наприклад, він складає від 3 до 15%, а в Гонконгу газети надають комісію в розмірі до 30%.
По суті справи, 15%-на комісія являє собою функціональну знижку, надану агентствам за виконання конкретних обов'язків на користь носіїв реклами. Агентства пропагують рекламу як знаряддя маркетингу, відчиняють нові можливості, підвищують ефективність реклами, централізують виконання множини замовлень, сприяють скороченню витрат засобів поширення реклами на виробничі роботи і зниженню для них ступеня кредитного ризику.
Агентства з комісійною системою оплати одержують від своїх клієнтів також і прямі виплати за використовувані в процесі роботи матеріали і що залучаються з боку послуги (наприклад, за виготовлення кліше, художнього оформлення, кадропланів телевізійних роликів, за виробництво цих роликів, і т.п.). Звичайно агентство виставляє рекламодавцю рахунок із нарахуванням 17,65% у покриття вартості цих матеріалів і послуг. Комісійна система викликає чимало суперечок: 1) через фіксований відсоток відрахувань від суми витрат на закупівлю носіїв реклами і 2) через відсутність контролю з боку рекламодавця за послугами, оплачуваними за рахунок комісії.
Можливість одержання комісійної винагороди для діяльності рекламних агентств ілюструється звичаєм оцінки агентств на основі їхнього обороту по рахунках (billings). Замість того щоб сказати, що таке агентство зробило в рік послуг на таку-то суму або отримано прибутку скільки-то доларів, ми називаємо у виді основного показника загальний об’єм реклами, розміщений через дане агентство. Якщо агентство розміщає протягом року рекламні повідомлення в різноманітних засобах поширення реклами на загальну суму 10 млн. дол., те говорять, що його оборот по рахунках складає 10 млн. дол. Проте його прибуток від такого об’єма діяльності складе усього 1,5 млн. дол.
Рекламні агентства не покладаються ні на комісійні винагороду, ні на гонорари як на єдине джерело їхніх прибутків. Звичайно клієнт оплачує вартість підготовчих робіт і механічного відтворення рекламних повідомлень (вартість виконаних на стороні творчих робіт, типографічні роботи, електромеханічні записи і багато інших видів спеціальних послуг).
Фіксований відсоток вартості місця і часу забезпечує агентству компенсацію, що може виявитися нерозмірної вартості зроблених послуг. Витрати агентства по підготуванню оголошення, місце під який буде коштувати 40 тис. дол., навряд чи будуть у 10 разів перевищувати витрати на підготування оголошення, вартість місця під який складе 4 тис. дол. Проте в першому випадку сума компенсації складе в 10 разів більше чим у другому. Крім того, при фіксованому відсотку відрахований заробіток агентства тим більше, чим більше витрачає клієнт. А це наводить на підозру, що в агентства немає стимулу стримувати ріст витрат на рекламу.
Відсутність контролю за послугами, оплачуваними з комісійних відрахувань, змушує рекламодавців домовлятися про надання їм так називаних послуг на вибір. Чи одержують вони всі послуги, на які мають право? Чи не змушують їх сплачувати за послуги, без яких вони обійшлися б, якби могли контролювати об’єм робіт, проведених по своїх замовленнях? Чи виправдані гонорари, що вони виплачують понад комісійні відрахування? Багато рекламодавців відчувають недостатність своєї участі в плануванні заходів, що агентство повинне проводити за рахунок комісії.
Прихильники комісійної системи підтверджують, що вона є засобом винагороди агентств прямо пропорційно рівню їхніх творчих розробок. Це «касовий» підхід до визначення якості послуг агентства. Він припускає, що цінність рекламного оголошення залежить від розміру аудиторії, котрої це оголошення досягає, а не від вартості його виробництва. Проте більшість агентств той час відзначать що на створення оголошень для великих аудиторій вони виділяють більше часу і найкращих творчих робітників, чим на створення оголошень для невеличких аудиторій, підганяючи в такий спосіб витрати виробництва до розміру аудиторії. З метою подальшого усунення можливостей кривди, що виникає з виплати фіксованої комісії із суми витрат на засоби реклами, агентства, як правило, надають значним замовникам більше послуг на вибір, чим дрібним.
Іншим аргументом на користь комісійної системи служить твердження, що вона зосереджує конкуренцію між агентствами в сфері творчих послуг, а не в сфері цін, і оскільки вона діє - хоча і не без вад - протягом багатьох років, те і може діяти доти, поки не з'явиться більш зроблена система.
При наданні послуг на вибір агентство оцінює загальну вартість робіт у зв'язку з рекламою клієнта за рік і одержує гонорар у виді рівних щомісячних внесків. Для визначення суми гонорару агентство підраховує загальна кількість часів, що необхідно затратити на виконання замовлення різноманітними відділами - творчим, відділом засобів реклами, робочої групи і т.д., множить кількість часів на ставки погодинної заробітної плати і приплюсовує 25% на накладні витрати і прибуток. За покупки часу і місця в носіїв реклами, що надають комісійні знижки, агентство виставляє клієнту рахунку по офіційно опублікованих тарифах мінус 15%. У рахунках на оплату матеріалів і послуг сторонніх постачальників указують фактичні витрати. У плині або наприкінці роки проводять коригування сум гонорару, щоб покрити будь-яке розірвання між оцінною і фактичною розмірами витрат.
По гонорарній системі оплачуються деякі види робіт, що не приносять рекламному агентству комісійної винагороди. Наприклад, деякі засоби поширення реклами не надають комісії різноманітним рекламодавцям. Не приносять звичайно комісію і такі види робіт, як підготування каталогів, матеріалів реклами на місці продажі, збутових матеріалів і матеріалів прямої поштової реклами. Додаткова винагорода може бути потребованна й у тих випадках, коли кошторис витрат на рекламу настільки невеликий, що комісійна винагорода від розміщення цієї кількості реклами не покриває вартості творчих робіт самого агентства (ситуація, характерна для деяких видів реклами, розрахованої на професіоналів). Конкретні умови часто обмовляються в спеціальній письмовій угоді, що чітко визначає, що саме повинно зробити агентство за комісійну винагороду в розмірі 15% вартості реклами, розміщеної від імені клієнта. У подібного роду угоді звичайно перераховуються як види робіт, виконувані агентством за додаткову винагороду, так і розміри цієї винагороди. Звичайно формальний договір, подібний договорові про найом, між ними не міститься, оскільки відношення агентства зі своїми клієнтами можна порівняти з відношеннями лікаря, що частнопрактикує, або адвоката з клієнтурою. При утраті взаємної довіри такі відношення не можуть продовжуватися і скінчаються.
Перевага гонорарної системи складається в тому, що: 1) агентство пристосовує свої послуги до потреб клієнта, 2) кожний клієнт сплачує тільки за себе, ніяк не фінансуючи інших, 3) у клієнта з'являється більше впевненості одержати саме те, за що сплачено, 4) агентство менше схильне віддавати зайву превагу носіям реклами, що надає комісійні знижки, 5) прибуток агентства протягом усього року надається більш стабільним і 6) взаємовідносин між агентством і клієнтом набувають більш фахового відтінку. Хиби гонорарної системи в тому, що: 1) агентства можуть піддатися спокусі конкурувати в цінах, а не в якості послуг, 2) клієнт може виявитися надмірно вовлечєним у внутрішні справи агентства і 3) агентство може перестаратися, виробляючи більше робіт, чим це потрібно клієнту.
Інший різновидом гонорарної системи є практика помісячних гонорарів. Кожний місяць на основі погодинних ставок і кількості часу, витраченого всіма учасниками робіт, підраховують загальну суму, добавляють до неї 25% на накладні витрати і прибуток, вичитають усі отримані комісійні знижки і результат виставляють клієнту.
Більшість агентств користуються одночасно і комісійної, і гонорарної системами, але загальна тенденція схиляється убік гонорарів19 с. 72.
Рекламні агентства.
Організаційна структура рекламної галузі. Протягом багатьох років до 50-х років невеличке число рекламних агентств, головним чином у США і Європі, було готово зробити послуги в області міжнародної реклами щодо невеличкій кількості бувши тоді у світі значних міжнародних рекламодавців. Проте в дійсний час понад 70 американських і декількох десятків європейських і японських рекламних агентств має у своєму розпорядженні можливості для надання своїй клієнтурі рекламних послуг у різних країнах. Хоча левина частка обє’ма міжнародної реклами продовжує залишатися в руках купки найбільших агентств, операції «новачків» ростуть швидкими темпами.
1.7 Політика рекламних агентств.
Більшість американських рекламних агентств вважає, що найкращим є 100%-не володіння закордонними філіями (дочірніми агентствами). Є, проте, і захисники інших точок зору на це питання. Агентство, цілком, що контролює свої закордонні філії, має у своєму розпорядженні повний контроль над їхньою діяльністю. Таке агентство може без утруднень направити на роботу у філію своїх людей або відібрати і готувати на висування місцевий персонал, воно може керувати операціями філії за своїм розсудом.
Деякі спеціалісти навіть думають, що в ідеальному варіанті дочірні агентства повинні створюватися наново, на порожньому місці. Вони підтверджують, що, набуваючи функціонуюче рекламне агентство, можна виявитися власником не тільки активів у виді знання місцевих умов, але і пасивів у виді кепських традицій і одержати у своє розпорядження не тільки спроможних, але і негожих службовців. Прихильники протилежної точки зору вважають, що чинні рекламні агентства, що пройшли у свойому розвитку шлях, що зробив їхнім цікавим об'єктом для поглинання (злиття), довели, що вони мають у своєму розпорядженні компетентне керівництво, спроможним персоналом і знання місцевих ринків, засобів поширення реклами, торговельних порядків, законів і урядових постанов. Американський досвід «ноу-хау», будучи доданим до місцевого, що агресивно працює підприємству, создає організацію, що ідеально підходить для обслуговування американських рекламодавців за рубежем.
Прихильники володіння контрольним пакетом акцій (а не повного, 100%-ного володіння) філій підкреслює, що цього володіння достатньо, щоб контролювати технічні засоби , рівень і якості виконання замовлень. При цьому вплив меншості акціонерів залишається достатньо сильним для зберігання знань місцевих умов і досвіду. Це дає можливість здійснити злиття (сплав) американського і місцевого досвіду «ноу-хау». Крім цього, зберігання основним іноземним службовцями філії своїх пакетів акцій (фінансового інтересу) забезпечує їхню особисту зацікавленість у справах і найбільше ефективну роботу.
Попереднє обговорення показує, як рекламні агентства, по-різному ставляться до створення мережі закордонних філій, різняться й у відношенні типу і якості обслуговування, наданого ними своїм клієнтам. А оскільки вимоги клієнтів і визначають, у кінцевому рахунку, рівень послуг рекламних агентств, можна пророчити напрямки майбутнього розвитку міжнародних рекламних агентств на підставі аналізу динаміки і характеру розвитку попиту з боку рекламодавців на їхні послуги.
Деяким клієнтам потрібно проведення інтегрованої і скоординованої програми рекламних підприємств у декількох країнах, іншим - лише послуги локального характеру на кожному з закордонних ринків. У більшості випадків міжнародна компанія, що діє у світовому масштабі, потребує послуг міжнародного рекламного агентства. Якщо ж організаційна структура рекламодавця побудована по географічній, територіальній ознаці, то йому, можливо, буде потрібно агентство, що має регіональнє координоване бюро і відповідний штат. Якщо рекламодавець організований по товарній ознаці, рекламна діяльність може проводитися в міжнародному масштабі, а рекламне агентство повинно могти забезпечити однаково високий рівень сервісу на всіх ринках, де працює рекламодавець, під контролем із центру.
Вибір рекламного агентства. Вибір рекламного агентства потребує не тільки знання структури і методів ведення справ міжнародною рекламною галуззю, але і ретельної оцінки характеру потреби рекламодавця в послугах рекламного агентства. У деяких випадках у першу чергу повинні прийматися в уваги особливості характеру товарів або ринків їхнього збуту. У інших випадках потрібно виходити з організаційної структури рекламодавця і його поглядів на централізацію керування діловими операціями. Важливим чинником є також особисті і службові характеристики керівників фірми.
Процес вибору міжнародного рекламного агентства подібний в основних чортах із процесом вибору агентства для роботи на внутрішньому ринку. Проте відносна важливість окремих розумінь у цьому випадку змінюються. Набагато більше значення одержує організаційна структура агентства, місця розташування його філій, зв'язку з іншими агентствами і постачальниками послуг у тих країнах, де йому прийдеться діяти. Крім того, оскільки характер і об’єм необхідних послуг може бути неоднаковим у різноманітних країнах, доцільно підготувати детальний виклад (опис) майбутніх робіт і засобу винагороди агентства за різноманітні види послуг. У багатьох випадках краще укласти письмову угоду, чим обмежитися усною за домовленістю.
Досить часто рекламодавець користується послугами одного рекламного агентства, як на внутрішньому ринку, так і за рубежем, оскільки отриманий агентством усередині країни досвід може придатися при підготуванні рекламних повідомлень для іноземних засобів поширення реклами 24 с. 18.
2. Аналіз роботи рекламного агентства.
2.1 Аналіз організації роботи рекламного агентства.
Рекламний бізнес у нашій країні наполегливо претендує на самостійну галузь економіки. Його становлення щиро залежить від рівня організації діяльності рекламних агентств, що діють на українському ринку рекламних послуг, від форм ведення реклами, що вибирають для себе рекламні агентства, від їхнього професіоналізму й оптимальних цін.
Найбільше значення в рекламному бізнесі за рахунком вимог ринку, що укладається, будуть мати рекламно-інформаційні агентства з так називаним «повним комплексом послуг». Ці агентства повинні виконувати усі види робіт не тільки в області реклами, але й в області формування суспільної думки, у сфері заходів щодо стимулювання збуту і т.д. Рекламодавець, звертаючись до послуг рекламного агентства, ставить перед собою, як правило, дві основні задачі. По-перше, створення на ринку сприятливої атмосфери для своєї фірми, їх товарів і послуг. І, по-друге, збільшення продажу товарів або надання послуг. Рекламно-інформаційні агентства повинні орієнтуватися на рішення саме цих основних задач.
У ролі рекламодавця може виступати будь-яка торгова фірма, промислове підприємство, банк, інвестиційна компанія, приватний підприємець, що оплачує рекламу у відповідності зі зробленим замовленням.
Основні функції рекламодавця:
визначення об'єкта реклами;
визначення особливостей рекламування обраного об'єкта (видів реклами, утворюваних рекламних матеріалів, необхідного рівня рекламного уявлення);
планування витрат на рекламу;
підготування і передача вихідних матеріалів рекламному агентству: формування цілей і задач реклами за рахунком цільових груп споживачів, підготування вихідних текстів з акцентуванням на головних гідностях рекламованого об'єкта і наявних особливостей, уявлення по можливості зразка товару;
підготування договору з другою стороною - рекламним агентством на створення рекламних матеріалів і розміщення реклами в засобах масової інформації, на проведення різноманітних рекламних заходів;
поміч виконавцю реклами в ході створення рекламних матеріалів;
твердження ескізів, текстів, сценаріїв створених рекламних матеріалів і оригіналів рекламної продукції;
оплата виконаних робіт.
Рекламне агентство в цьому ж рекламному процесі бере на себе виконання таких основних функцій:
здійснює зв'язок із засобами масової інформації, розміщаючи в них замовлення, контролює їхнє виконання;
на основі отриманих від рекламодавця замовлень створює рекламну продукцію, розробляє плани комплексних рекламних компаній, інших рекламних заходів, використовуючи потенціал як творчих, так і технічних спеціалістів;
веде розрахунки з рекламодавцями і засобами масової інформації;
співробітничає з друкарнями, студіями, рекламними комбінатами, зовнішніми спеціалістами.
Рекламне агентство може мати як власну творчо-виробничу базу, так і використовувати висококваліфікованих зовнішніх творчих робітників. Друге більш доцільно в умовах нечисленної структури рекламних підрозділів. З метою підвищення фахового і художнього рівня що випускається рекламної продукції, забезпечення її конкурентної спроможності рекомендується створення редакційно-художньої ради, а так само розцінкової комісії, що встановлює розмір авторських винагород.
При створенні рекламного агентства варто враховувати перелік основних рекламних послуг, що воно повиннео надавати замовникам: підготування рекламних матеріалів і розміщення їх у засобах масової інформації; підготування і реалізація комплексних рекламних компаній, рекламних програм ( осуществляющихсянадалі маркетингу, що у рамках стратегії,);
розробка, виготовлення, монтаж і технічне обслуговування засобів зовнішньої реклами;
тиражування і прокат рекламних кино-, видео-, слайд-, магнитофильмов;
проведення рекламних заходів на виставках і ярмарках;
організація і проведення семінарів, конференцій, виставок;
редакційне підготування і поліграфічне виконання друкарської реклами;
розробка і постачання рекламних сувенірів, упаковування до них;
здійснення робіт із створення і підтримки іміджу (позитивної уяви) рекламодавця;
розробка товарних знаків і фірмового стилю;
надання в перспективі комплексу досліджень за замовленням рекламодавця (наприклад, по вивченню рекламної аудиторії, ефективності впливу на неё окремих засобів реклами і т.д.);
надання рекомендацій з учётом кон'юнктури ринку , що змінюється.
Сучасний рекламний процес складається з робіт дослідницького і творчого характеру, організаційної роботи зі здійснення рекламних програм, забезпеченню виробництва рекламних засобів і їхнього використання. З огляду на це, нижче пропонується організаційна структура рекламно-інформаційного агентства.
Найбільше важливим і значимим у структурі рекламно-інформаційного агентства можна вважати творчий відділ. Він займається створенням рекламних ідей і їхньої реалізації.
У рекламній творчості первинним є забезпечення заданого впливу на конкретну аудиторію в області збільшення знань про виробника, його товарах і послугах, підвищення довіри до нього, спонукування споживачів до покупок або іншим необхідним для рекламодавця діям, впровадження у свідомість іміджу, унікальної торгової пропозиції, товарного знака виробника або товарної групи. У утворюваних рекламних матеріалах повинний домінувати комерційний аспект - одержання прибутку всіма учасниками рекламного процесу.
Об'єднання творчих робітників в один підрозділ - творчий відділ дозволяє маневрувати, при виконанні отриманого замовлення, дає можливість комплексного обслуговування клієнтів із використання усіх видів реклами.
До гідностей такої форми організації творчої праці в структурі рекламно-інформаційного агентства ставляться: по-перше, можливість здійснення рекламного процесу з використанням усього комплексу засобів і методів реклами в їхньому органічному зв'язку; по-друге, підвищення відповідальності співробітників за виконання усіх операцій, починаючи від одержання замовлення на рекламу і завершуючи його виконанням ефекту від її застосування;
по-третє, можливість застосування прогресивної системи оплати праці за кінцевим результатом, що служить умовою зацікавленості співробітників у створенні високопрофессійної і ефективної реклами.
У функції творчого відділу входить творча розробка рекламних матеріалів, підготування тексту і художнє оформлення рекламної публікації, розробка макета оригіналу реклами, розробка рекламних повідомлень і їхнє узгодження з замовником. Крім того, робітники відділу повинні вивчати товар, його споживчі властивості і якість, розробляти на цій основі рекомендації для рекламодавця і відділу по зв'язках із замовником.
Для виконання зазначених робіт потребуваються творчі робітники різних фахів, зокрема, при створенні друкарської, теле-, кіно-, газетно-журнальної і радіореклами. Специфічні вимоги подаються також до реклами різноманітної продукції і послуг.
Проте економічно недоцільно мати в штаті агентства велику кількість спеціалістів. Тому, з одного боку, можна залучати спеціалістів, що мають навички практичної роботи в означеній області, для виконання робіт із контракту. Також можна створювати творчі колективи для рішення конкретних задач і розформовувати їх після того, як робота буде виконана. При цьому варто ставити конкретну задачу створення реклами і визначати необхідні грошові витрати.
З іншого боку, зазначені вище роботи можуть передаватися для виконання спеціалізованим підприємствам, що розташовують відповідними матеріалами, устаткуванням, штатом спеціалістів. Наприклад, кіностудіям, фото студіям, друкарням і т.д.
У ринковій економіці існує думка, що «якщо реклама не забезпечує збут, її не можна назвати творчою».
У структурі рекламно-інформаційного агентства повинний бути присутнім відділ по зв'язках із замовником. Співробітники даного відділу повинні проводити роботу з замовником по наданню інформації про можливості агентства. Вони займаються визначенням і узгодженням об’єма і напрямками реклами на основі отриманої від замовника інформації про товар, ринок, адресату реклами; виявляють необхідність додаткової інформації з дослідження ринку; передають дані творчому відділу для розробки ідеї реклами й її творчого розвитку; здійснюють попереднє планування рекламної програми; погоджують із замовником результати виконаної роботи зі створення реклами.
По кожному замовленню у відділі по зв'язках призначається конкретний виконавець - контактор, що несе відповідальність за своєчасне і якісне виконання завдання. Виконавців рекомендується закріплювати за конкретною категорією замовників - підприємства оптової і роздрібної торгівлі, промисловості, банки й ін. Це дозволяє враховувати специфіку рекламної діяльності рекламодавців, розрізняючи в масштабах і географії вироблених ними рекламних заходів, систематично підтримувати контакт із ними.
Оплата праці співробітників відділу по зв'язках із замовником повинна ставати в пряої залежністі від об’єма замовлень, що вони одержали і правильно виконали, тому що фінансове положення агентства буде багато в чому визначатися підприємливістю і налагоженністю зв'язків із потенційними рекламодавцями.
Важливий момент у діяльності рекламного агентства - проведення рекламно-інформаційної роботи з виявлення і систематизації рекламних потреб вітчизняних рекламодавців, що особливо функціонують у сфері виробництва і продажу товарів.
Вичерпною інформацією про ринок, рекламної діяльності конкурентів, ресурсах рекламодавця, особливостях рекламованої продукції й її асортиментної структури, каналах розподіла, організації і методах продажі, що текет політиці в області реклами і стимулювання збуту.
Ці функції кладуться в основу діяльності відділу дослідження і розвитку. У відділі повинні бути фахівці з розробці анкет, упорядкуванню вибірок проведенню цілеспрямованого групових інтерв'ю, статистичного аналізу й експериментів.
Даний відділ бере участь у всіх стадіях планування реклами, здійснюваного рекламно-інформаційним агентством. Зокрема, перевірці задуму товару, формуванні ринкових цілей, розробці стратегії, виборі творчих ідей, перевірці варіантів творчого виконання, оцінці досягнутих результатів.
Спеціалісти відділу дослідження і розвитку на основі отриманої інформації розробляють проекти, інтепретують інформацію і надають свої висновки.
Дослідження, проведені в області просування товарів на ринок, або маркетингові дослідження, є інструментом для пізнання ринку «очима» споживача, мають на меті виявити, як, коли і за допомогою яких засобів можна стимулювати збут товарів, успішно здійснювати рекламні заходи. Об'єктом дослідження повинні стати поводження постачальників, посередників, покупців і їхню реакцію на стимулюючу інформацію. Немаловажне значення має дослідження думки споживчої громадськості, із метою виявлення інформованості населення про товари, послуги і т.п. Безпосередньо для практики рекламування повинні проводитися опитуванння суспільної думки в масштабах заданого регіону силами рекламно-інформаційного агентства.
Механізм керування суспільною думкою в умовах розвитку і поглиблення ринкових відносин економіці значною мірою залежить від опитуваннь і їхнього вивчення. Спеціалісти вважають, що сучасна емпірична соціологія в значній мірі зобов'язана своїм розвитком вивченню реклами, що зажадало зворотнього зв'язку - впливи свідомості на буття, тобто впливи реклами на життя... народу.
Основними розробками будуть створення сприятливої уяви (іміджу) виробників і товарів, здійснення ефективних рекламних програм, активне формування попиту і стимулювання збуту.
Рекламно-інформаційне агентство силами відділу дослідження і розвитки повинний здійснювати дослідження, що стосуються фірмового уявлення, рекламних програм, упаковувань. У умовах ринкових відносин діяльність агентства повинна будуватися таким чином, щоб воно співробітничало з рекламодавцем уже на стадії упорядкування попереднього плану збуту продукції.
Не менше важливим відділом в агентстві є відділ засобів реклами, що здійснює вибір засобів реклами, розробляє стратегію в цій області. Відділ також займається розподілом і використанням коштів, виділених рекламодавцем, і упорядкуванням графіків розміщення реклами.
Фахівці з закупівлі часу і місця вирішують задачу на вибір оптимального варіанта для кожного конкретного сектора ринку. Для забезпечення максимальної оперативності проведення реклами в засобах масової інформації спеціалісти повинні працювати в напрямку висновків довгострокових договорів про творче співробітництво з видавництвами, редакціями, компаніями, вишукування можливостей уявлення знижок на вартість передач в ефір на телебаченні і радіо, наприклад шляхом висновків відповідної угоди між рекламно-інформаційним агентством і студіями на гарантоване уявлення агентством конкретних щоквартальних об’ємов рекламних матеріалів для передач в ефір.
Для успішної роботи відділу його співробітники повинні спеціалізуватися по засобах поширення реклами: газети, часописи, телебачення, радіо, зовнішня реклама.
Крім відділів безпосередньо що беруть участь у розробці реклами, рекламно-інформаційне агентство повинно мати бухгалтерію і фінансово-економічний відділ, що займаються веденням бухгалтерського обліка, розробкою і контролем фінансових планів, що здійснюють координацію прибутків і витрат, що приймають участь в виробіткі поточній політиці і т.д.
У рекламно-інформаційному агентстві повинна бути постійно чинна Редакційно-художній Рада, до складу якої входять не тільки головні спеціалісти агентства, але і сторонні спеціалісти в області реклами, мистецтва, художники і т.п. Основним призначенням такої Ради є оцінка і твердження випущених рекламних матеріалів за рахунком думки представника замовника.
Запропонована організаційна структура рекламно-інформаційних агентств не є універсальною, тому що ефективність використання різноманітних організаційних форм носить відносний і характер , що змінюється у часу.
2.2 Аналіз упорядкування рекламних програм і висновок договорів між учасниками рекламного процесу.
Основою рекламної діяльності є рекламна програма, що визначає спрямованість рекламного впливу, формулює рекламну ідею, виділяє найбільше ефективні засоби поширення реклами, планує об’єми і варіації рекламних виступів.
У системі
маркетингу
об'єктом реклами
є конкретний
товар. При цьому
реклама повинна
забезпечити
цілеспрямовану
роботу зі збуту
товарів і формуванню
попиту покупців.
Її власність,
як основний
елемент маркетингу,
полягає в
безперервності
впливу
на споживача
і