Разработка маркетинговой программы
Після цього свої ніші зайняли різні по величині і юридичному статусу фірми, що знаходяться в різних областях країни.
Основний виставочний потенціал зосереджений в Києві - до 30 фірм тут систематично проводять виставки більш великі і значущі, ніж в регіонах.
В нинішній час на виставочному ринку України окрім фірми "ЗовнішЕкспоБізнес" працюють "Київський Міжнародний контрактовый ярмарків" (Київ), "АвтоЭкспо" (Київ), НВЦ (Київ), "Примус Україна" (Київ), "ЄвроІндекс" (Київ), "АККО Интернешенл" (Київ), "Троян" (Київ), "Комиздат" (Київ), "Информсис" (Київ), "Медвин" (Київ), "Міжнародні Ярмарки України" (Київ), "МДМ Україна" (Київ), "Аркада" (Київ), "ГалЕкспо" (Львів), "ЮнионЕкспо" (Дніпропетровськ), "Коминфо" (Дніпропетровськ), "Одеський виставочний центр" (Одеса), "Морські технології" (Одеса), "Слов'янський базар" (Харків), "Нарим" (Миколаїв)
В сферу виставочної діяльності включилися також Торгово-промислові палати (Вінницька, Донецька, Луганська, Запорізька, Закарпатська).
Незважаючи на велику кількість виставок (порядку 250 - 300 виставок щорічно), мало з них відбивають реальний стан і перспективи розвитку виробництва і наукові досягнення як в Україні, так і за кордоном. Як правило вони не відповідають міжнародним вимогам і по суті являють собою упорядковані торгові ярмарки.
Виставки проводяться на непристосованих площах, що орендувалися, з відсутністю необхідного мінімального сервісу для їхніх учасників. Тільки в Донецьку є спеціалізований виставочний комплекс.
В найближчі роки положення не зміниться, оскільки тільки міста, де є міжнародні аеропорти можуть розраховувати на значне розширення участі зарубіжних фірм. А окрім Києва, Львова і Донецької таких аеропортів немає і скоро не передбачається.
Відсутність сучасних виставочних площ призводить до того, що в найбільш престижному місці - Київському Палаці Спорту проводиться водночас по 2-3 різнотемних виставки, що знижує їхнє значення і ефективність. Інші об'єкти в центральній частині міста мають площі 600-1200 кв м, де великі міжнародні виставки проводити неможливо, як і в обласних центрах. Навіть в Палаці Спорту немає умов для надання всього необхідного комплексу послуг по міжнародним стандартам.
В Виставково-сервісному центрі фірми "ЗовнішЕкспоБізнес" такі умови будуть створені. І доки в місті не з'явиться хоча б один міжнародний виставочний центр на 20 і більш тис м, у фірми не буде серйозних конкурентів.
У міністерств, відомств, великих акціонерних компаній, вітчизняних і зарубіжних інвесторів вже зараз є необхідність в такому приміщенні, що будується на вул. Тургенівській. В країні сотні підприємств, фірм, організацій, фінансові структури берут участь в реалізації державних програм по інформатизації, енергозабезпеченню, використанню космосу, розвитку великих міст тощо.
З початком експлуатації виставково-сервісного центру, фірма "ЗовнішЕкспоБізнес", виявиться прямо причетна до цих найважливіших питань.
Виставково-сервісний центр буде необхідний і іноземним фірмам. Перш ніж відкрити своє представництво або організувати дочірнє підприємство, вони перевіряють перспективність ринку і найкраще це зробити, на вузько спеціалізованих виставках, презентаціях, тендерах, конкурсах інвестиційних проектів, конгресах і конференціях, що систематично будуть проводитися в Центрі.
Розташування майбутнього будинку в одному з центральних районів, близькість до декількох банків і посольств, великих автостоянок на сусідніх вулицях зроблять його часто відвідуювальним великим числом представників ділового миру.
Тому в виборі і відпрацюванню нових виставочних тематичних напрямків як для роботи всередині країни так і закордоном «ЗовнішЕкспоБізнес» не буде залежати від інших конкурентів і навіть від зміни ключових фігур в уряді і політичного курсу.
Основними потенційними споживачами послуг, що надаються фірмою "ЗовнішЕкспоБізнес" є підприємства, міністерства, фінансові структури України, а також зарубіжні фірми, торгові представництва тощо.
Базова стратегія фірми "ЗовнішЕкспоБізнес" заснована на:
• Розробці нових тематик виставок, виходячи з галузевих програм ведучих міністерств, з урахуванням вимог ринку,
• Проведенні вузько тематичних семінарів, виставок, симпозіумів, з'їздів, наукових конференцій, презентацій, рекламних компаній,
• Налагоджуванні ділових контактів з зарубіжними компаніями-експонентами, виставочними фірмами, виробниками спеціального виставочного обладнання,
• Участь в будівництві міжнародного Виставкового центру в Києві,
• Представленні українських підприємств і фірм за кордоном,
• Наданні максимальної кількості сервісних послуг (ділові зустрічі, фуршети, митні послуги, бізнес послуги, типографські послуги, послуги всіх виглядів зв'язку, надання офісних приміщень для проведення ділових зустрічей і комерційних переговорів, надання транспортного обслуговування тощо) при проведенні заходів на території Виставково-сервісного центру.
Поставлені мета будуть досягнуті шляхом зміцнення взаємодії з міністерствами і відомствами на основі довгострокових програм, розширення контактів з адміністрацією президента, урядовими, діловими і фінансовими колами України, більш широкомасштабної і якісної реклами (видання тематичних каталогу, проспектів, телебачення, преса, радіомовлення), розширення мережі своїх представників (як на території України, так і за кордоном), проведення маркетингових досліджень внутрішнього і зовнішнього ринків.
Щорічно фірма "ЗовнішЕкспоБізнес" буде поводить не менше 10 великих заходів, з участю від 200 до 500 вітчизняних і зарубіжних фірм на площах, що орендуються і більш 10 виставочних заходів на власних площах Виставково-сервісного центру з притягненням біля 100 фірм.
Українська виставочна фірма "ЗовнішЕкспоБізнес", на власному досвіді і шляхом узагальнення практики виставочного діла в Україні переконалася в необхідності будівництва в Києві 2-3 міжнародних виставочних центрів на 15 - 20 тис кв. м (брутто).
Вибір перспективних напрямків діяльності.
Прогресує набуття ринками світового характеру, що змушує підприємства пристосувати свої можливості до вимог світового ринку в умовах вільної конкуренції. Сучасне підприємство примушене усвідомити нові масштаби ринку і адаптувати до них свою підприємницьку діяльність.
Коли ти - частина потоку, тобі тяжко зрозуміти, коли міняється його направлення, тому світовий характер ринку не повинен сприйматися як марне поняття, але як конкретна мета, що відкриває реальні можливості перед учасниками торгових відносин, зумовлені наявністю багатомільйонного ринку споживачів. Усунення перепон для комерційних контактів означає доступ до нових ринків і робить необхідним застосування нової ринкової стратегії, що вимагає знання мов, міжнародних юридичних проблем, оподаткування, технології, організаційних навичок тощо, з тим, щоб підприємства змогли вийти на рівень, відповідний умовам всесвітньої конкуренції.
Міжнародне ринок як сфера з кордонами, що безупинно скасовуються, внутрішніми в зв'язку з конкуренцією, що розвивається між державами, що беруть участь, і пропозицією з боку третіх країн, виявить серйозний вплив на підприємства, примушуючи їх до широкого підприємницького співробітництва в таких формах, як, наприклад, злиття компаній, різноманітного роду, участь в підприємствах, спільні підприємства тощо.
Безумовно, вплив на підприємствам, що зазнається з боку мульті-національного ринку, диференціюється в відповідності з характером підприємства, його галуззю, розмірами, менеджментом, комерційним направленням і, в першу чергу, зі ступенем залежності підприємства від розвитку технології.
Інтернаціоналізація ринку вирішальним образом вплине на політику маркетингу підприємств, а отже, і на його стратегію на всіх рівнях, і особливо в відношенні засобів і форм співробітництва з питань виробництва, нововведень, збуту і комунікацій. Маркетингова стратегія, що визначається галуззю, розмірами підприємства, менеджментом і філософією виробничого планування, може придбати характер:
А) вузьконаціональний, якщо в зв'язку зі специфікою пропозиції і попиту діяльність підприємства обмежується вузькими рамками внутрішнього ринку. Тим не менше, національна стратегія повинна спиратися на сучасну концепцію маркетингу і складати основу для створення таких структур, що дозволять підприємству підключитися до міжнародного ринку в майбутньому;
Б) широконаціональний, полягати в сприйманні внутрішнього ринку країни як рівноправної частини міжнародного з точки зору маркетингу і його методики з метою створення передумов для безпосереднього і безперешкодного подолання адміністративних кордонів країни;
В) європейська, наявність, що припускає розвинену комерційну структуру і що висловлюється в розробці аналізу специфічних особливостей окремих ринків з диференційованим для кожної країни міжнародним маркетингом. Європейський маркетинг на практиці складає основу для виходу на міжнародний ринок,
Г) міжнародний, полягає в застосуванні методики безпосереднього проникнення на світове ринок.
Незалежно від стратегії, що була продиктована заданою кон'юнктурою, не викликає сумніви той факт, що жодне підприємство не має надії на "виживання", якщо воно:
Не розвине менеджмент пристрої до структурних змін, що визначені умовами вільного розповсюдження товарів і послуг;
Не змиряться з дійсністю, усвідомивши, що міжнародний ринок - не "замкнутий ланцюг", а відкрита середа взаємодії комерційних пропозицій внутрішнього і зовнішнього ринків;
Не адаптує свою продукцію до конкурентних умов з точки зору її зовнішнього вигляду, упаковки, каналів збуту, якості і цін, що формуються в новій глобальній економічній середі з скасованими кордонами;
Не прийме міри по методичному пристосуванню своєї національної стратегії до міжнародного ринку і не буде застосовувати маркетингову стратегію, відповідну тієї, яку використають його конкуренти.
Розвиток технології на практиці знецінює засоби виробництва і змінює споживчі стандарти неможливим ще декілька років назад образом. Паралельно, комплекс, що формується з процесів і відношень, що розвиваються на міжнародному рівні, направляє підприємства і навіть цілі галузі до пошуків конкурентних переваг шляхом участі в процесах, що вчиняються в світовому масштабі.
Іншими словами, технічний прогрес і придбання ринками світового характеру діють як автоматичні механізми, що відвертають вихід на вільний ринок підприємств, недостатньо розвинених в технологічному і економічному відношенні, що для таких підприємств в певному ступені віднімає у інтегрованого ринку його переваги.
Інтенсивна диференціація в пропозиції товарів і послуг, спрощення процедури, що забезпечує їхнього розповсюдження, зміни в системі маркетингу, нові можливості підприємств по застосуванню засобів планової економії і інше окреслюють середу міжнародного ринку, основною характерною особливістю якого є переміщення арени конкуренції з ціни на якість, дизайн і престиж виставочника.
Адаптація до нових умов світового ринку вимагає перемін, передусім, в психології підприємця, організації підприємства, а отже, в засобах виходу на міжнародне ринок.
Епоха порівняно тривалого життя продуктів, "контролювання" конкурентів на національних ринках і підприємницьких імпровізацій пішла в минуле. Кожне підприємство, незалежно від його розмірів, зазнає потреби в раціональному сприйманні майбутнього, що може бути досягнуте тільки шляхом стратегічного планування.
В зв'язку з тим, що:
По мірі сегментації і розширення ринків контроль конкретного ринку робиться всі більш тяжким.
Чим коротше стає життєвий цикл продуктів, тим більш втрачає сенс "панування" на окремому ринку.
Завдяки скороченню життєвого циклу товарів відкриваються нові можливості для збуту нової продукції.
По мірі усунення кордонів між державами в багато разів збільшується число конкурентів і поняття "володіння" ринком втрачає сенс, все більше значення набувають функцій маркетингу.
Ступінь, в якої підприємства зуміють подолати перепону притаманної їм інтровертності, буде залежати від якості маркетингової стратегії, що застосовується ними, що на практиці означити підрозділ ринку на менші однорідні сектори і формування відповідного комплексу маркетингу для кожного сектора окремо.
Однак взаємозв'язок складених компонентів комплексу маркетингу, де політика цін і політика збуту зв'язані з політикою продукту, що в свою чергу повинна бути послідовна в відношенні сегментації ринку, а політика просування товару на ринку зв'язана з філософією збуту, являє собою для більшості підприємств складний механізм, зрозуміти що їм важко при тій структурі, якої вони володіють в нинішній час.
Неминучим наслідком неприйняття багатьма підприємцями логіки сучасного маркетингу є їх професійна пасивність і орієнтування в прийнятті ділових рішень, головним чином, на інтуїцію, випадкові чинники, а часто і на позаекономічні стимули. Цей факт стає особливо відчутним в четвертому компоненті комплексу маркетингу - політиці просування товару, задачею якої є розвиток комунікації з сегментом ринку, на що орієнтується підприємство в своїй діяльності.
В цій сфері підприємства зазнають скрути в пошуках підхожої комбінації для комплексу просування продукту на ринку, що веде до невиправданих витрат і ослаблення навіть правильних дій в зв'язку з нерівномірною їхньою підтримкою з боку інших компонентів комплексу просування/комунікації.
Інтернаціоналізація ринку пов’язана з ускладненням системи підприємницької комунікації, неминучим наслідком чого є знецінювання традиційних засобів притягнення клієнтів.
"Провінційна" психологія багатьох підприємців, що звикли до засобів учорашнього дня, заважає їм усвідомити масштаби перемін, що відбуваються на міжнародному ринку, чільною рисою яких є швидкість передачі інформації, зображень і повідомлень, і звернутися до розробки програм маркетингу, зосередивши свої зусилля на створенні відповідного фірмового іміджу шляхом формування необхідної фірмової індивідуальності.
Враховуючи описані вище недоліки, політика участі підприємств в ярмарках і виставках, являти собою комплекс рішень, якими визначаються їхньої чинності в цій сфері, повинна бути визволена від вузького розуміння продажу товару і органічні включена в програму маркетингу. Тільки таким чином стане можливим виключити вплив позаекономічних чинників на що приймаються рішення і участь в виставках придбає необхідну підтримку з боку функціонально споріднених йому Реклами і Зв'язків з Громадськістю.
Внаслідок недостатнього усвідомлення того факту, що участь в такого роду заходах закликана служити всім компонентам комплексу маркетингу, стенди багатьох експонентів не володіють належним персоналом, позбавлені індивідуальності і не відповідають фірмовому іміджу підприємства. Їхнє оснащення рекламними і аудіовізуальними матеріалами часто неповноцінне, притягнення відвідувачів залишене напризволяще, а контакти зі засобами масовою інформацією мляві, а то і зовсім будуть відсутні.
Стратегія участі як розширене планування засобів, що необхідно мобілізувати для досягнення встановлених в кожному випадку мети, в тому числі пропаганди іміджу, реалізація комерційних прагнень, визначення поведінки конкурентів тощо, повинна бути орієнтована на принцип: "глобальне мислення - локалізовані дії", що висловлює дух політичних, технологічних і економічних перемін в світовому масштабі, характерних для 90-х років.
Підприємства в 2000 року зможуть гідно протистояти конкуренції тільки в випадку:
• Швидкості реакції на вимоги ринку з допомогою товарів, що включають якість, дизайн і високий рівень технології,
• Послідовності в виготовленні продукції, що відповідає очікуванням ринку,
• Гнучкості в адаптації до економічної середи,
• Якості в прогнозі дій конкурентів і
• Винахідливості в створенні нових цінностей за умови розробки ними засобів, що забезпечують переміщення:
Оскільки не існує практичної можливості для того, щоб в міжнародному масштабі конкуренція, що розвивається призвела до одноманітності речення і усунення національної специфіки, підприємства розробляти стратегію і методику, що відповідають економічним, культурним, кліматичним і іншим особливостям окремих ринків.
В цьому плані очікується зростання значення торгових ярмарків і виставок як інструменту маркетингу і істотне збільшення їх вже і тепер високої частки участі в загальних витратах підприємств на маркетинг і рекламу.
Безпосередність спілкування, що забезпечується такого роду заходами, безумовно, полегшує вчасну адаптацію до умов ринку, однак в значно більшому ступені вона сприяє розвитку співробітництва між підприємствами на всіх рівнях.
Витрати на участь в торгових ярмарках/виставках в США складають 18% загальних видатків по маркетингу. В Германію, по даним такі витрати відповідають 25% видатків на рекламу.
В зв'язку з динамікою, що випливає з потреби підприємства визволитися від практики вузьких торгових відносин і звернутися до розвитку нових ділових альянсів, торгові ярмарки/виставки знаходяться на стадії метаморфоз в відношенні, як їхніх масштабів, так і змісту.
Враховуючи національні особливості і загальносвітові направлення розвитку виставочного бізнесу, можна виділити наступні перспективні тематики:
«Нафтогаз»
«Банк і офіс»
«Безпека (дрібне озброєння)»
«Телебачення і радіо»
«Тютюн» (як складова частина «Інтерфуд»)
«Лабораторне обладнання»
«Фармакологія»
«Оптика»
«Дентасалон»
«Вимірювальне обладнання».
Вибір спеціалізації визначається двома основними причинами:
Перспективність розвитку ринку (або ринкового сегменту) що представляється на виставці.
Ступінь новизни тематики і наявність аналогічних виставок, а також їхній рівень, що проводяться конкурентами.
Нові теми найкраще перевіряти і відпрацьовувати на невеликих виставках - до 1 000 кв. м (нетто) з 80 - 100 експонентами – учасниками.
Найбільш перспективними є перші п'ять, і, особливо, враховуючи напружену ситуацію з енергоносіями в Україні, доцільно проведення виставки з робочою назвою «Нафтогаз». Маркетингова програма розробляється в четвертій главі курсовий роботи.
Також ведеться підготовка до участі в запланованій в Ганновері Всесвітній виставці 'ЕХРО-2000", де «ЗовнішЕкспоБізнес» буде представляти досягнення української економіки на рубіжі третього тисячоліття.
4. Розробка маркетингової програми:
Метою маркетингової програми і її основною ідеєю, є пошук і створення конкурентних переваг.
Процес маркетингового планування - проста логічна послідовність дій, що веде до постанови мети маркетингу і формулювання планів їх досягнення.
Маркетингова програма є оцінкою того, як менеджери сприймають їхню власну позицію на ринках відносно конкурентів (з точно певними конкурентними перевагами), які мети вони хочуть досягнути, і як вони збираються досягати їх (стратегії), які ресурси потрібні, і які результати очікуються (бюджети), після цього здійснюється детальне планування і калькуляція витрат.
З турбулентністю, складністю, що збільшується, і конкуренцією в діловій середі, і поточною швидкістю зміни технологій, планування маркетингу має життєво важливе значення для всіх елементів успішно діючих організацій.
Основні вигоди від маркетингового планування:
1. Більша рентабельність (ніж у компаній, не що планують свою діяльність);
2. Покращена продуктивність.
Ці дві основних вигоди випливають здебільшого з:
• Систематичного пошуку, що находящихся на стадії становлення, можливостей і загроз;
• Визначення конкурентних переваг;
• Готовність і спроможність реагувати на зміни;
• Покращений зв'язок між виконавцями;
• Скорочення конфліктів між особистостями/департаментами;
• Участь в процесі планування всіх рівнів управління;
• Оптимальний розподіл дефіцитних ресурсів;
• Більш орієнтація, що концентрується на ринок, всієї організації.
Затвердження мети програми.
Метою маркетингової програми є розробка можливості проведення виставки «Нафтогаз» в Києві з притягненням як вітчизняних так і зарубіжних експонентів. Виставка повинна буде забезпечити концентрацію попиту і пропозиції на нафта - і газопродукти, а також обладнання і технології видобутку і переробки.
Основи системи маркетингового планування.
Ця система встановлює процедури, що, якщо їх дотримуватися, допоможуть в досягненні мети.
Аналіз ринку. Виставки на розглядувану тематику вже існують як в Україні, так і в країнах СНД і Європи. З українських фірм-виставочников можна виділити АТ «Укренергозберігання», що проводить міжнародну виставку-конференцію «Нафтова, газова і нафтопереробна промисловість». Але виставка спеціалізується в основному на енергозберігаючих технологіях. Мессе Дюссельдорф Интернациональ в цьому році планує провести 3-ю спеціалізовану виставку обладнання для нафтової і газової промисловості «Нафта- і ГазТЕХ».
В країнах СНД центрами видобутку нафти і газу є Росія і Казахстан, відповідно лідерами є виставки в Уфі ВЦ «БашЕкспо» - «Нефтегаз», в Барнаулі АТ «Алтайський ярмарок» - «Газифікація. Газове обладнання» і в Ташкенті (Узбекистан) «Узекспоцентр» - «Нефть и газ», в Мінську (Беларусь) «Экспофорум» - «Хімія. Нафта. Газ.».
Постанова мети. Метою є вихідна новий сегмент виставочного ринку.
Визначення стратегії - використання існуючих видів послуг стосовно до нового направлення діяльності.
Формулировка тактики. Нові теми найкраще перевіряти і відпрацьовувати на невеликих виставках - до 1 000 кв. м (нетто) з 80 - 100 експонентами учасниками
Стислий огляд ринку.
Цей розділ передвизначений, щоб дати можливість забезпечити стислий огляд ринку нафти і газу. Сьогодні Україну скоріше можна охарактеризувати як ринок потужностей переробки, а не постачань нафти. Саме від видатків на переробку, витрат на транспортування і зберігання, термінів видачі нафтопродуктів залежить рентабельність постачань. Однак, навіть створивши сприятливі умови для переробки всередині країни, повністю витіснити імпортні нафтопродукти Україна не зможе. Серед дефіцитних можна назвати бензин А-98 і дизельне паливо з низьким змістом сірки. Бензин А-92 і А-95 виробляються в кількості, недостатніх для задоволення потреб українського ринку. Глибина переробки нафти на вітчизняних нафтопереробних заводах (НПЗ) залишається неприпустимо низької, знижуючи конкурентноспроможність переробки в Україні.
Постачання в Україну нафти в кінці 1998 р. і початку 1999 р. знизилася у порівнянні з попереднім періодом, що в першу чергу зумовлене поліпшенням ціновий ситуації на Середземноморському нафторинку в частковості і на нафторинках Європи в цілому. Російські і казахські нафтовидобувачи повертаються на європейські ринки, де забезпечений твердий, хоча і такий великий як раніше зиск в валюті. Спостерігається тенденція збільшення частки казахської нафти на ринку України (з 15.6% в початку 1998 до 20.1% в початку 1999).
Що стосується ринку газу, то явним лідером постачань газу на українське ринок є РАТ «Газпром». В зв'язку з низькою платоспроможністю споживачів «блакитного палива» (оплачене 53.6% спожитого в першому кварталі 1999 р.) існує значна заборгованість перед російською компанією. Часто вона використовується для політичного тиску.
Основними продуктами, що будуть представлені на виставці, що розробляється, будуть зразки нафти і газу, надані видобувними компаніями, а також обладнання для видобутку, зберігання, транспортування і переробки нафтопродуктів і природного газу.
Потенційних експонентів можна поділити на три великі категорії:
Українські видобувні компанії і імпортери (як сировини, так і перероблених нафтопродуктів);
Нафтопереробні Заводи;
Виробники обладнання для видобутку, зберігання, транспортування і переробки нафтопродуктів і природного газу.
Планується участь в виставці НАК «НафтоГаз України» і її дочірніх компаній; Кременчуцького, Лисичанського, Одеського, Дрогобицького, Херсонського НПЗ; російських РАТ «Газпром» і АТ «Лукойл» і ін., а також ведучих світових компаній, таких як «Shell» і «British Petroleum».
SWOT аналіз ринку.
Щоб визначити мету маркетингу і майбутню стратегію, спочатку необхідно подвести підсумок наведеної позиції фірми на ринку.
SWOT - акронім, отриманий з слів Сили, Слабості, Можливості і Загрози.
SWOT аналіз включає визначення:
• Які можливості фірми;
• Що представляє майбутні загрози бізнесу фірми в кожному з сегментів, що були ідентифіковані як важливі;
• Що є диференціальними сильними сторонами фірми і слабостями конкурентів? Іншими словами, чому потенційні клієнти на цільових ринках будуть віддавати перевагу мати діло саме з даною організацією, а не з конкурентами?
Критичні чинники успіху (сили і слабості).
Завжди є відносне число чинників, що визначають успіх. Чинники типу представлення виставки, широта послуг, швидкість сервісу, низькі витрати, і так далі, часто є найбільш важливими чинниками для успіху.
До сильних сторін фірми відноситься багаторічний досвід роботи в сфері виставочної діяльності, як в Україні, так і за кордоном, і компанія практично є однією з небагатьох в Україні професійних фірм, що займається виставочною діяльністю.
Фірма знаходиться в тісному контакті з президентськими, державними колами, посольствами, вона проводила і проводить виставки по найбільш актуальним тематикам. Географія цих виставок охоплює 25-35 країн, а кількість їхніх учасників складає 250 - 450 фірм.
ЗАТ фірма "ЗовнішЕкспоБізнес" є ініціатором і організатором таких широкомасштабних і престижних виставок як
• Міжнародна спеціалізована виставка "Охорона здоров'я", що проводиться щорічно під егідою і при участі Міністерства охорони здоров'я України,
• Міжнародна спеціалізована виставка "Інформатика і зв'язок", що проводиться з 1993 року спільно з Державним комітетом зв'язку України,
• Міжнародна спеціалізована виставка "Банк і офіс", що проводиься при сприянні і підтримці Національного Банку і комерційних банків України.
Проводячи 5 років підряд 10 і більш виставок, фірма стала безперечним лідером в сфері вітчизняного виставочного бізнесу
Фірма "ЗовнішЕкспоБізнес" є ініціатором національних виставок Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Югославії в Україні, великих ділових зустрічей і презентацій з участю представників ділових і фінансових сфер Германії, Канади, США, Швеції і ін.
Фірма однієї з перших в Україні перейшла до будівництва стендів з легких модульних конструкцій і декілька років єдина в Києві мала комплект обладнання фірми "Октанорм"
"ЗовнішЕкспоБізнес" перший з вітчизняних фірм освоїв будівництво двоповерхових стендів і спроектував їх на ярмарку 'Ганновер Мессе" в 95 році - для української національної експозиції
На Замовлення Національного інформаційного агентства при Президенті України фірма в 1996 році побудувала виставочний стенд для українських експонентів з конструкцій фірми СІМА на виставці "Цебіт", а в 1997 р. на запрошення "Дойче Мессе" - наступний стенд з конструкцій "Октанорма" для учасників виставки "Інтергоспиталь". Три року підряд 1995, 96, 97 фірма "ЗовнішЕкспоБізнес" без будь-якої підтримки держави представляла групи вітчизняних підприємств і фірм на щорічному осінньому торговому ярмарку в м. Дубаї (ОАЕ)
Завдяки постійному вдосконаленню своєї організаційно-технічний моделі фірмі вдається невеликим складом співробітників проводити найбільші виставки
"ЗовнішЕкспоБізнес" має гарні ділові відношення із багатьма компаніями, що працюють в аналогічному направленні. В СНД це "Експоцентр" на Червоній Прєснє, ВЦ "Сокольники" (Москва), "Ленекспо" (Санкт-Петербург), виставочні фірми Нижнього Новгороду, Новосибірська, Саратова, Ростова-на-Дону, а також Беларусі, країн Балтики. За час роботи фірма знайшла за кордоном надійних спів-організаторів і партнерів в Германії: виставочне суспільство "Дойче Мессе" (Ганновер), "Новеа Інтернейшенел" (Дюссельдорф), "ИЕГ Золинген" (Золинген), інших країн - 'Булгарреклама" (Софія), "ПольЕкспо Ексібішен" (Варшава), "Арвелін" (Хельсінки), "Махір" (Будапешт), "ЕкспоПар" (Париж), "ІТЕ Груп" (Лондон), "Альфайєр Інформейшен енд Інсервісіз" (Дубаи).
Спроможність керівництва фірми до оригінальних ідей і глибоке бачення перспектив виставочного діла, підтверджується в частковості тим, що в 1995р. генерального директора Соколовського В. І. було запрошене в Раду Міністрів Білорусії, де вирішувалося питання про шляхи вдосконалення виставково-ярмарочної діяльності в цій країні.
До слабких місць компанії відноситься відсутність власних виставочних площ і необхідність оренди приміщень, але вже ведеться будівництво власного експоцентру в Києві.
Резюме зовнішніх чинників і їхній вплив (Можливості і загрози).
В умовах нестабільності економіки значно знижується потенціал експонентів і їхня певність в правильності вибору виставки як інструменту маркетингової політики.
Значні побоювання, особливо у іноземних учасників, викликає політична ситуація перед початком президентських виборів і невизначеності майбутньої політики уряду.
Маркетингова стратегія.
Основними потенційними споживачами послуг, що надаються ЗАТ "ЗовнішЕкспоБізнес" є підприємства, міністерства, фінансові структури України, а також зарубіжні фірми, торгові представництва тощо.
Базова стратегія ЗАТ фірма "ЗовнішЕкспоБізнес" заснована на
• Розробці нових тематик виставок, виходячи з галузевих програм ведучих міністерств, з урахуванням вимог ринку,
• Проведенні вузько тематичних семінарів, виставок, симпозіумів, з'їздів, наукових конференцій, презентацій, рекламних компаній,
• Налагоджуванні ділових контактів з зарубіжними компаніями-експонентами, виставочними фірмами, виробниками спеціального виставочного обладнання,
• Участь в будівництві міжнародного Виставкового центру в Києві,
• Поданні українських підприємств і фірм за кордоном,
• Наданні максимальної кількості сервісних послуг (ділові зустрічі, фуршети, митні послуги, бізнес послуги, тіпографські послуги, послуги всіх виглядів зв'язку, надання офісних приміщень для проведення ділових зустрічей і комерційних переговорів, надання транспортного обслуговування тощо).
Поставлена мета будуть досягнуті шляхом зміцнення взаємодії з міністерствами і відомствами на основі довгострокових програм, розширення контактів з адміністрацією президента, урядовими, діловими і фінансовими колами України, більш широкомасштабної і якісної реклами (видання тематичних каталогу, проспектів, телебачення, преса, радіомовлення), розширення мережі своїх представників (як на території України, так і за рубіжем), проведення маркетингових досліджень внутрішнього і зовнішнього ринків
Аналіз конкурентів.
Основний виставочний потенціал зосереджений в Києві - до 30 фірм тут систематично проводять виставки більш великі і значущі, ніж в регіонах
В нинішній час на виставочному ринку України окрім фірми "ЗовнішЕкспоБізнес" працюють "Київський Міжнародний контрактовый ярмарків" (Київ), "АвтоЭкспо" (Київ), НВЦ (Київ), "Примус Україна" (Київ), "ЄвроІндекс" (Київ), "АККО Интернешенл" (Київ), "Троян" (Київ), "Комиздат" (Київ), "Информсис" (Київ), "Медвин" (Київ), "Міжнародні Ярмарки України" (Київ), "МДМ Україна" (Київ), "Аркада" (Київ), "ГалЕкспо" (Львів), "ЮнионЕкспо" (Дніпропетровськ), "Коминфо" (Дніпропетровськ), "Одеський виставочний центр" (Одеса), "Морські технології" (Одеса), "Слов'янський базар" (Харків), "Нарим" (Миколаїв)
В сферу виставочної діяльності включилися також Торгово-промислові палати (Вінницька, Донецька, Луганська, Запорізька, Закарпатська).
Всі вони потенційні конкуренти в плані проведення виставки «Нафтогаз»
Незважючи на велику кількість виставок, що проводяться (близько 250 - 300 виставок щорічно), не багато з них відбивають реальний стан і перспективи розвитку виробництва і наукові досягнення як в Україні, так і за кордоном. Як правило вони не відповідають міжнародним вимогам і по суті являють собою упорядковані торгові ярмарки
Виставки проводяться на непристосованих площах ,що орендувалися,, з відсутністю необхідного мінімального сервісу для їхніх учасників. Тільки в Донецьку є спеціалізований виставочний комплекс
ЗАТ «ЗовнішЕкспоБізнес» є лідером на ринку і здійснює основний вплив на поведінку інших конкурентів.
Завдяки такому положенню фірма має широкий вибір стратегій і спроможність прийняти незалежну стратегію без небезпеки невдачі в короткостроковому періоді. Так невдале проведення виставки «Нафтогаз» не вплине в значному ступені на загальну діяльність компанії.
Проведення виставки планується здійснити вже в новому експоцентрі ЗАТ «ЗовнішЕкспоБізнес».
Висновки.
Явище торгових ярмарків/виставок виходить із необхідності зустрічі пропозиції і попиту. В цьому аспекті заходи такого роду являють собою сконцентроване вираження ринку в його триєдиній іпостасі, тобто в співіснуванні Клієнта/Експонента, Покупця/Відвідувача і Пропозиції/Експонатів-послуг.
Торговий ярмарок (або ярмарок-виставка) - короткочасний, періодичний захід, що проводиться в основному в одному і тому же місці, в рамках якого велика кількість підприємств (експоненти) з допомогою зразків (експонатів) представляє об'єктивний масштаб товарів/послуг однієї або декількох галузей, з тим щоб відвідувач-комерсант отримав, ясну уяву про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що експортуються прагне розповсюдити інформацію про свою фірму і її продукцію і укласти прямі торгові відносини.
Торгово-промислова виставка – це короткочасне, періодичне і захід, що проводиться в основному в одному і тому же місці, в рамках якого значна кількість підприємств (експоненти) з допомогою зразків (експонатів) дають представницьку картину пропозиції товарів/послуг однієї або декількох галузей і прагне інформувати кінцевих споживачів, (або же і проміжних) про свою фірму і її продукції з кінцевою метою сприяння продажам.
Основними відокремлювальними рисами між торгово-промисловими виставками і торговими ярмарками/виставками є масштаб пропозиції і необмежене коло відвідувачів, притаманні виставкам. Необхідно відзначити, що на багатьох торгових ярмарках/виставках звичай, що встановився, припускати відвідання некомерційної публіки в конкретні днів або години, але ні в якому випадку не свідчить про зміну їхнього характеру.
В глобальному економічному аспекті виставки продовжують бути:
А) дзеркалом технічного розвитку;
Б) "біржею" інформації;
В) термометром цін;
Г) економіко-політичним форумом прогнозування кон'юнктурних змін;
Д) соціальним явищем з економічним, політичним і культурними підтекстом.
Торгові ярмарки/виставки, що входять в структуру комплексу маркетингу, на відзнаку від "споріднених" їм напрямків діяльності (реклама, зв'язки з громадськістю тощо) володіють перевагами безпосередньої комунікації і "живого" контакту з товарами і послугами, що цікавлять. Ці переваги в поєднанні з нейтралізацією значення розмірів підприємства на користь менш великих фірм в результаті співіснування різномасштабних підприємств в одній і тієї же середі і при однакових умовах, роблять ярмарки/виставки незамінним помічником кожного підприємця.
Участь в торгових ярмарках/виставках грає першорядну роль в підприємницькому становленні експонента в тому сенсі, що воно формує суспільну думку про ньому, демонструючи загальну