Розрахунок конкурентоспроможності серверів компанії "Квазар-Мікро"
- розглядаються зміни у вимогах постійних замовників продукції;
- аналізуються напрямки розвитку аналогічних розробок;
- розглядаються сфери можливого використання продукції;
- аналізується коло постійних покупців.
Вищевикладене має на увазі комплексне дослідження ринку. Особливе місце у вивченні ринку займає довгострокове прогнозування його розвитку, пов'язане із тривалістю здійснення розробки й виробництва багатьох видів комп'ютерної техніки.
На основі вивчення ринку й вимог покупців вибирається продукція, по якій буде проводитися аналіз або формулюються вимоги до майбутнього виробу, а далі визначається номенклатура параметрів, що беруть участь в оцінці.
При аналізі повинні використатися ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар.
По кожній із груп параметрів проводиться порівняння, що показує наскільки ці параметри близькі до відповідного параметра потреби.
Аналіз конкурентоспроможності починається з оцінки нормативних параметрів. Якщо хоча б один з них не відповідає рівню, що запропонований діючими нормами й стандартами, то подальша оцінка конкурентоспроможності продукції недоцільна, незалежно від результату порівняння по інших параметрах. У той же час, перевищення норм і стандартів і законодавства не може розглядатися як перевага продукції, оскільки з погляду споживача воно часто є марним і споживчої вартості не збільшує.
Виняток можуть скласти випадки, коли покупець зацікавлений у деякому перевищенні діючих норм і стандартів розраховуючи на жорсткість їх у майбутньому.
Проводиться підрахунок групових показників, які в кількісній формі виражають розходження між аналізованою продукцією й потребою по даній групі параметрів, і дозволяє судити про ступінь задоволення потреби по цій групі.
Розраховується інтегральний показник, що використовується для оцінки конкурентоспроможності аналізованої продукції по всіх розглянутих групах параметрів у цілому.
Результати оцінки конкурентоспроможності використовуються для вироблення висновку про неї, а також - для вибору шляхів оптимального підвищення конкурентоспроможності продукції для вирішення ринкових завдань.
Однак факт високої конкурентоспроможності самого виробу є лише необхідною умовою реалізації цього виробу на ринку в заданих обсягах. Варто також ураховувати форми й методи технічного обслуговування, наявність реклами, торгово-політичні відносини між країнами й т.д.
У результаті оцінки конкурентоспроможності продукції можуть бути прийняті наступні рішення [2]:
1) зміна складу, структури застосовуваних матеріалів (сировини, напівфабрикатів), що комплектують виробів або конструкції продукції;
2) зміна порядку проектування продукції;
3) зміна технології виготовлення продукції, методів випробувань, системи контролю якості виготовлення, зберігання, пакування, транспортування, монтажу;
4) зміна цін на продукцію, цін на послуги, по обслуговуванню й ремонту, цін на запасні частини;
5) зміна порядку реалізації продукції на ринку;
6) зміна структури й розміру інвестицій у розробку, виробництво й збут продукції;
7) зміна структури й обсягів коопераційних поставок при виробництві продукції й цін на комплектуючі вироби й складу обраних постачальників;
8) зміна системи стимулювання постачальників;
9) зміна структури імпорту й видів імпортованої продукції.
Принципи й методи оцінки конкурентоспроможності можуть бути використані для обґрунтування прийнятих рішень при [18]:
1) комплексному вивченні ринку й виборі напрямків комерційної діяльності підприємства;
2) розробці заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції;
3) оцінці перспектив продажу конкретних виробів і формуванні структури продажів;
4) розробці пропозицій по розвитку виробничого потенціалу підприємства;
5) контролі якості продукції;
6) установленні цін на продукцію;
7) відборі продукції при покупці через тендери й торги;
8) атестації продукції;
9) підготовці технічних завдань по створенню нових зразків продукції;
10) рішенні питання про включення в експортну програму й знятті продукції з експорту, або її модернізації;
11) підготовка інформації для реклами продукції;
12) рішенні питання про доцільність патентування й підтримки патенту в дії;
13) розробці заходів щодо стимулювання розроблювачів і постачальників.
2.2 Вибір параметрів, що використовуються при оцінці конкурентоспроможності
Оцінка конкурентоспроможності ґрунтується на порівнянні характеристик аналізованої продукції з конкретною потребою й виявленні їхньої відповідності один одному [19] . Для об'єктивної оцінки необхідно використати ті ж критерії, якими оперує споживач, вибираючи товар на ринку. Отже, повинна бути вирішена задача визначення номенклатури параметрів, що підлягають аналізу та істотних з погляду споживача.
Номенклатура параметрів, що використовуються при оцінці конкурентоспроможності, включає дві узагальнюючі групи:
- параметрів якості (технічних);
- економічних параметрів.
До групи технічних відносяться параметри потреби, які характеризують зміст цієї потреби й умови її задоволення. До них ставляться:
- параметри призначення;
- ергономічні параметри;
- естетичні параметри;
- нормативні параметри.
Параметри призначення характеризують галузі застосування продукції й функції, які вона призначена виконувати. По них можна судити про зміст корисного ефекту, що досягає за допомогою застосування даної продукції в конкретних умовах споживання.
Параметри призначення підрозділяються:
1) на класифікаційні параметри, що характеризують належність продукції до певного класу й використовувані при оцінці тільки на етапі вибору галузі застосування продукції й товарів - конкурентів, вони служать базою для наступного аналізу й у подальших розрахунках не беруть участь (приклад: пасажировмісність, швидкість обертання);
2) параметри технічної ефективності, що характеризують прогресивність технічних рішень, використовуваних при розробці й виготовленні продукції (наприклад, продуктивність верстата, точність і швидкість спрацьовування вимірювальних приладів, об'єм пам'яті для ЕОМ), вони можуть бути й одночасно й класифікаційними;
3) конструктивні параметри, що характеризують основні проектно-конструкторські рішення, використані при розробці й виробництві виробу (склад виробу, його структура, розміри, вага), окремі параметри також можуть служити цілям класифікації;
4) ергономічні параметри, що характеризують продукцію з погляду її відповідності властивостям людського організму при виконанні трудових операцій або споживанні (гігієнічної, антропометричні, фізіологічні, властивості людини, що проявляються у виробничих і побутових процесах);
5) естетичні параметри, що характеризують інформаційну виразність (раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання продукції й стабільність товарного виду), вони моделюють зовнішнє сприйняття продукції й відображають саме такі її зовнішні властивості, які є для споживача найбільш важливими, вони розташовуються по ступені значимості для конкретного виду продукції;
6) нормативні параметри, що характеризують властивості продукції, які регламентуються обов'язковими нормами, стандартами й законодавством на ринку, де цю продукцію передбачається збувати (параметри патентної чистоти, що характеризують ступінь втілення в продукції технічних рішень і не патентів, що підпадають під дію, виданих у країнах передбачуваного збуту, екологічні параметри, параметри безпеки, по яких для даного ринку встановлені обов'язкові діючі вимоги міжнародних, національних стандартів, технічних регламентів, норм, законодавства).
До групи економічних параметрів відносяться повні витрати споживача (ціна споживання) по придбанню й споживанню продукції, а також умовами її придбання й використання на конкретному ринку [20].
Повні витрати споживача в загальному випадку включають одноразові й поточні витрати.
Одноразові витрати являють собою витрати по придбанню продукції (ціна продукції), транспортування, митні збори й витрати, витрати на налагодження, пробний пуск, якщо вони не включені в ціну продукції. Іноді це витрати на споруди, необхідність у яких обумовлена вимогами експлуатації або споживання продукції.
Витрати на транспортування складаються з витрат на завантаження й розвантаження, доставку, страхування в дорозі, зберігання, обслуговування продукції при доставці.
Витрати на придбання продукції визначаються ціною, що сплачується фактично покупцем відповідно до договору купівлі - продажу або інших договірних документів. При зіставленні цін на оцінювану продукцію й товари - конкуренти враховуються розходження в комерційних умовах відповідних угод.
Поточні витрати включають:
1) витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу, які визначаються нормами й місцевими тарифами в конкретних умовах використання (експлуатації) продукції;
2) витрати на паливо й енергію, які включають їхня вартість відповідно до норм і цінам, що діють на конкретному ринку, а також додаткові витрати, пов'язані з доставкою, навантаженням і розвантаженням палива;
3) витрати на сировину, основні й допоміжні матеріали, споживані при використанні продукції, обумовлені відповідно до норм їхньої витрати для експлуатації або споживання оцінюваної продукції й цінами конкретного ринку;
4) витрати на ремонт, запасні частини та інші статті витрат для конкретного покупця, обумовлені виходячи з умов експлуатації (споживання) продукції в цього покупця, а також нормами, ставками й цінами на послуги й частини на конкретному ринку (у випадку відсутності конкретної інформації для конкретного покупця, зазначені витрати визначаються з використанням даних, середніх для галузі або країни, до яких ставиться споживач продукції.
Остаточне рішення на вибір номенклатури параметрів, використовуваних при оцінці конкурентоспроможності продукції, приймається експертною комісією з урахуванням конкретних умов використання цієї продукції й цілей оцінки [18].
Оцінка проводиться шляхом порівняння параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння.
Порівняння проводиться по групах технічних і економічних параметрів.
При оцінці використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.
2.3 Оцінка конкурентоспроможності продукції існуючими методами
Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності, заснований на використанні одиничних параметрів аналізованої продукції й бази порівняння та їхньому порівнянні [18] .
Результат оцінки:
- чи досягнутий рівень у цілому;
- по яких параметрах він не досягнутий;
- які з параметрів найбільше сильно відрізняються від базових.
Якщо за базу оцінки приймається потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:
,
(2.1)
де qi - одиничний параметричний показник конкурентоспроможності по i-му параметру;
Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;
Piо - величина i-го параметра, при якому потреба задовольняється повністю;
n - кількість параметрів;
i = 1,2, 3,...,n.
Аналіз результатів оцінки:
- при оцінці по нормативних параметрах одиничний показник може приймати тільки два значення - 1 або 0. Якщо аналізована продукція відповідає обов'язковим нормам і стандартам, показник дорівнює 1, якщо параметр продукції в норми й стандарти не укладається, то показник дорівнює 0;
- при оцінці по технічних і економічних параметрах одиничний показник може бути більше або дорівнює одиниці, якщо базові значення параметрів установлені нормативно-технічною документацією, спеціальними умовами, замовленнями, договорами;
- якщо аналізована продукція має параметр, значення якого перевищує потреби покупця, обумовлені характером використання (експлуатації) цієї продукції, соціальними умовами, традиціями, фізіологічними особливостями, то зазначене підвищення не буде оцінюватися споживачем як перевага й одиничний показник по даному параметрі не може мати значення більше 100% і при розрахунках повинна використатися мінімальна із двох величин - 100% або фактично значення цього показника.
Якщо за базу оцінки приймається зразок, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:
, (2.2)
, (2.3)
де qi`, qi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му технічному параметрі;
Pi - величина i-го параметра для аналізованої продукції;
Pi 0 - величина i-го параметра для виробу, прийнятого за зразок.
i = 1,2,3,...,n
Аналіз результатів оцінки:
- з формул (2.2) і (2.3) вибирають ту, у якій росту одиничного показника відповідають підвищення конкурентоспроможності (наприклад, для оцінки продуктивності - формула (2.2), а для питомої витрати палива - формула (2.3);
- якщо технічні параметри продукції не мають фізичної міри (наприклад: комфортність, зовнішній вигляд, відповідність моді), для додання цим параметрам кількісних характеристик необхідно використати експертні методи оцінки в балах.
Диференціальний метод дозволяє лише констатувати факт конкурентоспроможності аналізованої продукції або наявності в неї недоліків у порівнянні з товаром - аналогом. Він може використатися на всіх етапах життєвого циклу продукції, особливо при її порівнянні з гіпотетичним зразком. Він не враховує вплив на перевагу споживача при виборі товару вагомості кожного параметра.
Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності. Ґрунтується на застосуванні комплексних (групових, узагальнених і інтегральних) показників або порівнянні питомих корисних ефектів аналізованої продукції й зразка [15].
Розрахунок групового показника по нормативних параметрах проводиться по формулі:
,
(2.4)
де Iнп - груповий показник конкурентоспроможності по нормативних параметрах;
qнi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му нормативному параметрі, розраховується по формулі (2.1);
n - число нормативних параметрів, що підлягають оцінці.
Аналіз результатів:
якщо хоча б один з одиничних показників дорівнює 0 (тобто продукція по якому-небудь параметрі не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0, що говорить про не конкурентоздатність даного товару на розглянутому ринку.
Розрахунок групового показника по технічних параметрах (крім нормативних) проводиться по формулі:
,
(2.5)
де Iтп - груповий показник конкурентоспроможності по технічних параметрах;
qi - одиничний показник конкурентоспроможності по i-му технічному параметрі, розраховується по формулах (2.1), (2.2), (2.3);
ai - вагомість i-го параметра в загальному наборі з n технічних параметрів, що характеризують потребу;
n - число параметрів, що беруть участь в оцінці.
Аналіз результатів:
- отриманий груповий показник Iтп характеризує ступінь відповідності даного товару існуючої потреби по всьому наборі технічних параметрів, чим він вище, тим у цілому повніше задовольняються запити споживачів;
- основою для визначення вагомості кожного технічного параметра в загальному наборі є експертні оцінки, засновані на результатах ринкових досліджень, попитів споживачів, семінарів, виставок зразків;
- у випадку труднощів, що виникають при проведенні ринкових досліджень, а також з метою спрощення розрахунків і проведення орієнтовних оцінок з технічних параметрів може бути обрана найбільш вагома група або застосована комплексний параметр - корисний ефект, що надалі бере участь у порівнянні (для підвищення точності оцінки необхідно врахувати вплив на його величину ергономічних, естетичних і екологічних параметрів).
Розрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться на основі визначення повних витрат споживача на придбання й споживання (експлуатацію) продукції.
Повні витрати споживача визначаються по формулі:
,
(2.6)
де З - повні витрати споживача на придбання й споживання (експлуатацію) продукції;
Зс - одноразові витрати на придбання продукції;
Сi - середні сумарні витрати на експлуатацію продукції, що відносяться до i-го року її служби;
Т - термін служби;
i - рік за порядком.
При цьому,
,
(2.7)
де Сj - експлуатаційні витрати по j-ої статті;
n - кількість статей експлуатаційних витрат.
У тому випадку, якщо продукція може бути продана після експлуатації, повні витрати повинні бути зменшені на величину виручки за неї (відповідно показник для даної статті вводиться у формулу зі знаком мінус).
Розрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:
,
(2.8)
де Iеп - груповий показник по економічних параметрах;
З, Зо - повні витрати споживача відповідно по оцінюваній продукції й зразку.
Формули (2.6) і (2.8) не враховують коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року, тому що відносини повних витрат деякою мірою компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину Iэп.
В випадку необхідності обліку коефіцієнта приведення експлуатаційних витрат формули (2.6) і (2.8) приймають вид:
(2.9)
Відповідно підрахунок групового показника по економічних параметрах проводиться по формулі:
,
(2.10)
де Iеп - груповий показник по економічних параметрах;
З, З0 - одноразові витрати на придбання відповідно до аналізованій продукції й зразка;
Сi, З0i - сумарні витрати на експлуатацію або споживання відповідно до аналізованій продукції й зразка в i-ом року;
Т - термін служби товару;
ai - коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року.
Величина терміну служби для виробів промислового призначення приймається рівної амортизаційному періоду. Для продукції споживчого призначення оцінка терміну служби повинна проводиться на основі відомостей про фактичні терміни служби аналогійних виробів, а також швидкості морального старіння товарів даного класу.
Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності проводиться по формулі:
(2.11)
де К - інтегральний показник конкурентоспроможності аналізованої продукції стосовно виробу-зразка;
Аналіз результатів. За змістом показник К відображає розходження між порівнюваною продукцією в споживчому ефекті, що припадає на одиницю витрат покупця по придбанню й споживанню виробу.
Якщо К<1, то розглянутий товар уступає зразку по конкурентоспроможності, а якщо К>1, то перевершує, при рівній конкурентоспроможності К=1.
Якщо аналіз проводиться по декількох зразках, інтегральний показник конкурентоспроможності продукції по обраній групі аналогів може бути розрахований як сума середньозважених показників по кожному окремому зразку:
(2.12)
де Кср - інтегральний показник конкурентоспроможності продукції щодо групи зразків;
Кi - показник конкурентоспроможності відносно i-го зразка;
Ri - вагомість i-го зразка в групі аналогів;
N - кількість аналогів.
Змішаний метод оцінки являє собою сполучення диференціального й комплексного методів. При змішаному методі оцінки конкурентоспроможності використовується частина параметрів розрахованих диференціальним методом і частина параметрів розрахованих комплексним методом [18] .
3. Забезпечення конкурентоспроможності серверів компанії «Квазар-мікро»
3.1 Розрахунок конкурентоспроможності серверів компанії «Квазар-мікро» диференціальним методом
На прикладі компанії «КВАЗАР-МІКРО» розглянемо питання забезпечення міжнародної конкурентоспроможності її товарів, для чого зробимо оцінку конкурентоспроможності її продукції, що дасть змогу проаналізувати ефективність роботи в цьому напрямку.
Вихідні дані представлені в таблиці 3.1. Дані вироби пройшли повні випробування в незалежній лабораторії споживчого товариства. Оцінки в балах по якості обслуговування в межах від 1 до 5 установлені експертами на підставі технічних параметрів виробу. За зразок прийнята модель сервера фірми Hewlett-Packard HP ML350G5 5405 (470064-631) QC 2.0/ 1333-12MB/ 1P 2GB 2x72GB 10k SFF-SAS E200i-128M BBWC DVD-RW Twr. Експертна комісія підприємства також установила пріоритетність технічних параметрів і встановила на них відповідні коефіцієнти вагомості, які представлені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 - Вихідні дані
|
Моделі серверів |
Технічні параметри | Економічні параметри | |||
| Швидкодія, ГГц, (Р1) | Об'єм пам'яті, Гб, (Р2) | Якість обслуговування, (Р3) | Ціна, тис. грн. | Витрати на експлуатацію в рік, тис. грн. | |
| 1 | 2*2,0 | 1 | 3,8 | 13,85 | 1,81 |
| 2 | 2*2,2 | 1 | 4,5 | 18,1 | 1,94 |
| 3 | 4*2,0 | 2 | 4,8 | 18,6 | 2,11 |
| Зразок | 4*2,0 | 2 | 5 | 20,4 | 2,38 |
| Коефіцієнт вагомості | 50% | 30% | 20% | ||
Використовувана в таблиці група параметрів, характеризує виконання основних функцій виробу й деякі його технічні характеристики.
По технічних параметрах:
Щоб розподілити наведені в таблиці 3.1. моделі комп'ютерів за рівнем конкурентоспроможності (диференціальним методом), потрібно виконати наступні пункти:
розрахувати одиничні параметри по кожній моделі комп'ютерів по технічних і економічних параметрах;
зробити висновки про рівень конкурентоспроможності серверів компанії «КВАЗАР-МІКРО».
Розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності проводиться по формулі (2.1):
,
тому розрахунок одиничного показника для першої моделі:
,
,
![]()
розрахунок одиничного показника для другої моделі:
,
,
![]()
розрахунок одиничного показника для третьої моделі:
,
,
![]()
По економічних параметрах:
розрахунок одиничного показника для першої моделі:
![]()
розрахунок одиничного показника для другої моделі:
![]()
розрахунок одиничного показника для третьої моделі:
![]()
У цілому рівень конкурентоспроможності не досягнутий, по технічних параметрах сервери поки що не конкурентоздатні, хоча третя модель по технічних характеристиках є ідентичною моделі - зразку. По якості обслуговування компанія «КВАЗАР-МІКРО» поки що відстає від своїх західних конкурентів. Хоч сервери збираються з тих же комплектуючих, що й імпортні, вони мають більше низьку ціну в порівнянні з імпортними, тому що зборка відбувається на вітчизняному підприємстві. Таким чином по економічних параметрах сервери компанії «КВАЗАР-МІКРО» цілком конкурентоздатні.
3.2 Розрахунок конкурентоспроможності серверів компанії «КВАЗАР-МІКРО» комплексним методом
Щоб розподілити наведені в таблиці 3.1 моделі серверів за рівнем конкурентоспроможності (комплексним методом), потрібно виконати наступні пункти:
- розрахувати груповий показник по технічних параметрах;
- розрахувати груповий показник по економічних параметрах шляхом підсумовування одноразових і експлуатаційних витрат;
- розрахувати інтегральний показник конкурентоспроможності;
- зробити відповідні висновки про конкурентоздатність аналізованих моделей стосовно зразка.
Розрахунок групових показників по технічних параметрах.
Груповий показник розраховується по формулі (2.5):

для конкретної моделі:
Iтп = q1·a1 + q2·a2 + q3·a3
Звідси, показник по технічних параметрах для першої моделі дорівнює:
Iтп = 0,5·50% + 0,5·30% + 0,76·20% = 0,25 + 0,15 + 0,152 = 0,552
для другої моделі:
Iтп = 0,55·50% + 0,5·30% + 0,9·20% = 0,275 + 0,15 + 0,18 = 0,605
для третьої моделі:
Iтп = 1·50% + 1·30% + 0,96·20% = 0,5 + 0,3 + 0,192 = 0,992
Розрахунок групових показників по економічних параметрах.
Груповий показник по економічних параметрах розраховується по формулі (2.10):
,
де ai наведена в таблиці 3.2
Таблиця 3.2 - Коефіцієнти приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року
| Т, років | 8% | 9% | 10% | 11% | 12% | 13% | 14% |
| 1 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 | 1,0 |
| 2 | 0,926 | 0,917 | 0,909 | 0,901 | 0,893 | 0,885 | 0,877 |
| 3 | 0,857 | 0,842 | 0,826 | 0,812 | 0,797 | 0,783 | 0,77 |
| 4 | 0,794 | 0,772 | 0,751 | 0,731 | 0,712 | 0,693 | 0,675 |
| 5 | 0,735 | 0,708 | 0,683 | 0,659 | 0,636 | 0,613 | 0,592 |
| 6 | 0,681 | 0,650 | 0,621 | 0,594 | 0,576 | 0,543 | 0,519 |
| 7 | 0,630 | 0,596 | 0,565 | 0,535 | 0,507 | 0,480 | 0,456 |
| 8 | 0,584 | 0,547 | 0,513 | 0,482 | 0,452 | 0,425 | 0,4 |
| 9 | 0,54 | 0,502 | 0,467 | 0,434 | 0,404 | 0,376 | 0,351 |
| 10 | 0,5 | 0,46 | 0,424 | 0,391 | 0,361 | 0,333 | 0,308 |
Отже, груповий показник по економічних параметрах для першої моделі дорівнює:
,
У зв’язку з тим що протягом Т = 4 роки, Е = 14%, С0, С1 завжди були постійні й дорівнювали відповідно С0 = 2,38, а С1 = 1,81, то С0 і С1 можна винести за знак суми й тоді груповий показник по економічних параметрах буде розраховуватися по формулі:

![]()
для другої моделі:
![]()
для третьої моделі:
![]()
Розрахунок інтегрального показника.
Інтегральний показник конкурентоспроможності розраховується по формулі (2.11):
,
але тому що груповий показник по нормативних параметрах не зазначений, то в розрахунку інтегрального показника він не буде враховуватися й формула прийме вид:
,
Тоді для першої моделі:
![]()
для другої моделі:
![]()
для третьої моделі:
![]()
Для більш зручного порівняння розрахунків відобразимо їх у вигляді діаграми (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 - Показники конкурентоспроможності моделей серверів
У результаті отриманих групових показників по технічних параметрах третя модель серверів найбільш конкурентоздатна, тобто в цілому третя модель серверів повніше задовольняє запити споживача, чим всі інші моделі серверів. Тому що груповий показник характеризує ступінь відповідності досліджуваного виробу відповідним потребам по всіх технічних параметрах (для даного випадку: швидкодія, обсяг пам'яті, якість обслуговування).
З отриманих розрахунків по економічних параметрах видно, що перша модель серверів більше конкурентоздатна по економічних параметрах у порівнянні з іншими моделями серверів, тому що має самий малий груповий показник, що у першої моделі дорівнює 0,69. А це значить, що покупець буде з більшим бажанням купувати першу модель серверів, чим всі інші. Але у зв’язку з тим що строк морального старіння в комп'ютерів дуже малий, то вигідніше купувати третю модель. Хоч вона й дорожче, але по технічних параметрах вона цілком конкурентоздатна.
З розрахунків інтегрального показника конкурентоспроможності видно, що перша й друга моделі серверів уступають зразку по конкурентоспроможності в цілому, тому що в них інтегральний показник менше одиниці. А третя модель перевершує зразок по конкурентоспроможності в цілому, тому що в неї інтегральний показник більше одиниці й дорівнює 1,09. Це говорить про те, що для покупців вигідніше купувати третю модель, тому що вона по технічних параметрах не уступає зразку, а її вартість значно менша.
3.3 Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності по роках та індексу конкурентоспроможності серверів компанії «КВАЗАР-МІКРО»
У зв’язку з тим що у світі постійно з'являється щось нове й ніщо не стоїть на місці, так за певний час відбулися деякі зміни й у комп'ютерних технологіях. Тому необхідно проаналізувати зміни рівня конкурентоспроможності серверів. Це можна з'ясувати, розрахувавши індекс конкурентоспроможності по роках:
(3.1)
Таблиця 3.3 - Основні характеристики порівнюваних серверів першої моделі
| Найменування параметра | Величини параметрів. | |||
| За 2008 рік | За 2009 рік | |||
| Зразок | 1 модель | Зразок | 1 модель | |
| Швидкодія, ГГц (Р1) | 4*2,0 | 2*2,0 | 4*2,0 | 2*2,0 |
| Об’єм пам'яті, Гб (Р2) | 2 | 1 | 2 | 1 |
| Якість обслуговування (Р3) | 5 | 3,5 | 5 | 3,8 |
| Ціна, тис. грн. | 18,8 | 14,1 | 20,4 | 13,85 |
| Витрати на експлуатацію за рік, тис. грн. | 1,98 |
1,27 |
2,38 |
1,81 |
Розрахуємо для першої моделі комп'ютерів 2008 і 2009 років випуску груповий показник по технічних параметрах, що розраховується по формулі (2.5):
.
Для даного випадку формула (2.5) приймає вид:
Iтп = q1·a1 + q2·a2 + q3·a3,
де q1, q2, q3, розраховуються по формулі (2.1):