Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

2008 році, за регіонами (див. Додатки)


Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Рис. 4. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за статусом у % (див. Додатки)

Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Рис.5. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за тематикою у % (див. Додатки)


Тільки для фахівців проводився кожен десятий захід, інші мали зацікавити як фахівців, так і широке коло відвідувачів.

Майже третина виставкових заходів відносилась до тематичного напрямку "Ярмарки товарів повсякденного попиту", 11% – до напрямку "Текстиль, одяг взуття; товари із шкіри; біжутерія і відповідне обладнання", по 8% – до напрямків "Будівництво, реконструкція, оздоблення та матеріали і відповідне обладнання" та "Сільське, лісове та паркове господарство, виноградарство, садівництво і відповідне обладнання".

Щорічну періодичність мали 62% заходів (727), сезонну – 36% заходів (422) (див. Рис.6).

Середня тривалість заходів коливалася у межах 3-6 днів.

Загальна забудована площа організаторів виставок становила 1836 тис. кв.м, а загальна виставкова площа виставкових центрів – 192 тис. кв.м.

Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Рис.6. Розподіл виставкових заходів, проведених у 2008 році, за періодичністю (див. Додатки)


У виставкових заходах брали участь 82 тисячі організацій, із них 4,9 тисячі – іноземних. Іноземні учасники представляли 71 країну і брали участь у більшості виставкових заходів (див. Рис.7).

Роботу організаторів виставок та виставкових центрів забезпечували 2,3 тис. штатних працівників, із них 1,4 тис. мали вищу освіту.

На сьогодні лідерами серед українських операторів є такі найбільші ярмарково - виставкові оператори: “Авто-ЭКСПО” (Київ), “АККО Інтернешнл” (Київ), “Бізнес-Лайн” (Київ), “Внешэкспобизнес”, “ГалЭКСПО” (Львів), “Євроіндекс” (Київ), “Київський міжнародний контрактовий ярмарок” (Київ), “КиївЕкспоПлаза” (Київ), “КОМІНФО” (Дніпропетровськ), “Міжнародний виставковий центр” (Київ), “МЕДВІН” (Київ + регіони), Національний комплекс “Експоцентр України” (Київ), “Одеський будинок” (Одеса), “Примус Україна” (Київ), “Прем’єр-ЕКСПО” (Київ) тощо.

Роль та значення ярмарків як елементу інфраструктурного забезпечення

Рис. 7. Участь зарубіжних країн у виставкових заходах, проведених на території Укаїни у 2008 році у % (див. Додатки)


Становлення ринкових відносин, набуття досвіду і конкуренція сприяли вдосконаленню організації та проведенню різних ярмарок. Тематика сучасних ярмарок віддзеркалює нинішній стан економіки України. Найбільш масштабні ярмарки пов’язані з будівництвом, автомобільною, легкою промисловістю та сільським господарством.

Ярмаркова діяльність в Україні органічно вписується в розбудову ринкової економіки, яка формується. Тому що ярмарки дають можливість швидко вивчити ринок, і зібрати в короткий термін необхідну інформацію. Це найбільш вигідне місце для позиціювання підприємства, формування партнерських договірних відносин із посередниками, споживачами, іншими господарюючими суб'єктами ринку.

Ярмаркова діяльність в Україні є невід’ємною складовою частиною розвитку ринкових процесів, стимулює закріплення позитивних структурних змін в економіці, сприяє науково-технічному та технологічному оновленню вітчизняного виробництва.

Суб’єктами ярмаркової діяльності в Україні є держава, яку представляють уповноважені органи, що здійснюють державну політику в цій галузі та в економіці в цілому; рада з питань виставково-ярмаркової діяльності; методико-аналітична служба ради з питань виставково-ярмаркової діяльності, робочим органом якої є Національний науково-дослідний інститут дизайну (НІД); Національний виставковий центр і регіональні виставкові центри; міністерства і відомства; Торгово-промислова палата України і її регіональні відділення; постійно діючі ярмарково - виставкові павільйони за підтримки підприємництва; організатори, розпорядники виставок - ярмарок; агенти, спонсори; учасники.

Одним із перших документів незалежної України у сфері ярмаркової діяльності був виданий у 1996 р. Указ Президента України “Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні”. З метою здійснення державної політики у сфері ярмаркової діяльності, підвищення ефективності науково-технічних та промислово-торговельних ярмарок для розвитку народного господарства України, розробки нормативно-правової бази з питань здійснення ярмаркової діяльності, запровадження міжнародного досвіду в організації ярмарок було створено Раду з питань виставкової діяльності в Україні та визначено основні напрями її діяльності:

розробку концепції та державної програми розвитку виставково - ярмаркової діяльності, пропозиції щодо вдосконалення законодавства України з питань здійснення виставково - ярмаркової діяльності;

підготовка та внесення на розгляд Кабінету Міністрів України пропозицій до проектів загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку щодо проведення найактуальніших спеціалізованих виставок і ярмарків;

підготовка пропозицій до щорічних програм участі України у виставках і ярмарках за кордоном;

підвищення рівня виставково - ярмаркової діяльності, посилення її впливу на науково-технічне та технологічне оновлення вітчизняного виробництва;

запровадження міжнародного досвіду з організації виставок і ярмарок, сприяння інтеграції виставково - ярмаркових організацій України у міжнародний виставковий рух;

координація роботи органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності у сфері виставково - ярмаркової діяльності;

сприяння розвитку матеріально-технічної бази виставково-ярмаркових центрів на рівні сучасних міжнародних вимог, розбудові їхньої транспортної, телекомунікаційної інфраструктури та підвищенню рівня побутових послуг, які надаються учасникам та відвідувачам виставок і ярмарків;

розробка і координація планів реалізації виставково - ярмаркових заходів в Україні.

Розпорядження Президента України “Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні” забезпечило підвищення рівня виставково-ярмаркової діяльності в Україні, створило умови для ефективної участі вітчизняних підприємств у виставково-ярмаркових заходах в Україні та за її межами, розширило зовнішньоекономічні зв’язки та реалізацію експортного та науково-технічного потенціалу України.

Було запроваджено механізм ефективного та цільового використання бюджетних коштів, порядок реалізації ярмаркових проектів, організаторами яких є органи державної влади та проведення яких здійснюється з використанням бюджетних коштів.

Ця підтримка здійснюється у випадку, коли проведення заходів чи участь у ярмарках стосується державних інтересів, коли суб’єкти ярмаркової діяльності звертаються у відповідні державні органи з обгрунтованими проханнями про підтримку. Рішення про ту чи іншу форму підтримки фінансового забезпечення ярмаркової діяльності окремого ярмарку при відповідному обґрунтуванні приймаються за участю Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні, Методико-аналітичної служби Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні — для державних, міжнародних і всесвітніх ярмарок за участю України. У регіонах такі рішення приймаються регіональною адміністрацією за участю регіональних центрів і суб'єктів ярмаркової діяльності, а за необхідності, Міністерством економіки України і методико-аналітичною службою Ради з питань виставково-ярмаркової діяльності в Україні.

Державна підтримка забезпечується на підставі створення умов відкритої конкуренції і може бути надана такими способами: наданням пільгових кредитів; інвестуванням; кредитами на певний період; кредитами з розрахункового прибутку, отриманого від проведення ярмарки.

В Україні існує необхідність удосконалення нормативно-правової бази у сфері виставково-ярмаркової діяльності як шляхом внесення відповідних змін і доповнень у чинні акти, так і за допомогою розробки і прийняття нових документів правового характеру.

Також слід зазначити, що суспільство об’єктивно зацікавлене в узагальненні вітчизняної теорії і практики ярмаркової справи та у фахівцях у сфері ярмаркової справи, які б максимально використовували знання, власний набутий досвід та світові досягнення для подальшого розвитку ярмаркової діяльності. Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для ярмаркової індустрії та підвищення якості ярмаркових послуг.

Дослідження Сорочинського ярмарку регіонального рівня і перспективи його розвитку


За основу своєї діяльності Національний Сорочинський ярмарок бере, перш за все, підтримку вітчизняних товаровиробників. Для них виділено найкраще місце в центрі ярмаркового майдану у вигляді шести прямокутників, по периметру яких і розташовуються по територіально-виробничому принципу підприємства Полтавської області та областей України. Ще до початку роботи ярмарку відділ маркетингу товариства розроблює програму презентації власне самих підприємств та їх продукції. В 2009 році було таким чином презентовано 29 підприємств. Найяскравішими були рекламні компанії «Укртатнафти», концерну «Оболонь», полтавських пивзаводу та лікеро-горілчаного заводу, модельної студії Петра Сороки та інших.

І в межах заходу і на протязі всього календарного року ТОВ «Сорочинський ярмарок» пропонує своїм учасникам на взаємовигідних умовах пошук ділових партнерів та сприяння у підписанні різноманітних угод про співпрацю. Надання цих послуг поширюється на всі підприємства-учасники і на тих, хто заявив лише про заочну участь у ярмарку. Окрім того, підприємства, які розташовуються на центральній алеї, презентуються і офіційним делегаціям керівників нашої держави і гостям з інших держав близького і далекого зарубіжжя.

За період існування Сорочинського ярмароку суттєво змінилися на краще умови для торгівлі народних майстрів, приватних підприємців, закладів громадського харчування. Ярмарок з центрального входу відкривають два Містечка Майстрів. Вони добре обладнані, зручні для торгівлі та презентації продукції майстрів народних промислів. Виконані у традиційному народному стилі навіси і стріхи з соломи захищають і в найлютішу спеку і під час дощу, і самих учасників і їх вироби.

Зона, відведена для приватних підприємців, теж зазнала змін. Вона більш чітко впорядкована та розмічена, що виключає різноманітні непорозуміння та конфлікти. Особлива увага надається закладам громадського харчування, для розташування яких обираються найзручніші місця, що робить їх максимально доступними для найбільшого числа відвідувачів. Саме ці заклади підключаються в першу чергу до електропостачання, водопостачанням поле забезпечено в повній мірі, тому тут дотримуються всіх санітарно-гігієнічних вимог, про що свідчать перевірки відповідних контролюючих служб.

На ярмарку є де розважитись і дітям. Кожного року на ярмарковому полі розташовуються луна-парк, зоопарк, різноманітні ігри та атракціони. А для дорослих — щоденні нічні дискотеки.

Культурно-мистецька програма — це окраса Національного Сорочинського ярмарку. З кожним роком вона стає все більш цікавою, змістовною і яскравою. Театралізовані дійства, виступи самодіяльних та професійних колективів, концерти зірок відбуваються на головній та малій сцені, поблизу етнографічної садиби Хіврі та біля головних входів на територію ярмарку та майданчику «Млин». Найбільше враження на відвідувачів справляє театралізована вистава за участю героїв гоголівських творів та «самого М.В. Гоголя», які щоранку відкривають ярмарковий день, пересуваючись на єдиних в Україні справжніх волах.

З задоволенням беруть участь у Сорочинському ярмарку зірки української та російської естради.

Ярмарок — захід народний, тому він відкритий для кожного самодіяльного художнього колективу, чи то дорослого чи дитячого, який бажає продемонструвати свою творчість. Цього року в культурно-мистецькій програмі брали участь народні колективи з усіх без винятку областей України, вони захоплювали відвідувачів яскравими піснями, танцями, костюмами. З залученням артистів проводилися різноманітні конкурси, презентації, фестивалі, розважальні програми.

У вільний від ярмарку час ви можете відвідати місцеву святиню - Спасо-Преображенську церкву, етнографічний музей чи музей М.В. Гоголя. За бажанням відвідувачів працівники ярмарку організують екскурсії до безлічі цікавих історичних, етнографічних чи інших видатних місць Полтавщини.

Для тих, хто хоче зробити своє перебування на ярмарку особливим та позбавити себе від будь-яких проблем організаційного характеру, організатори ярмарку пропонують програму індивідуального обслуговування з особистим супроводом як по території ярмарку так і виконання на замовлення будь-яких екскурсійно-пізнавальних програм в межах області. Єдиною умовою є попереднє замовлення та узгодження програми такого обслуговування. Ваш відпочинок у витоків народної культури надасть вам сили і наснаги не втратити себе в урбанізованому сучасному світі.

Діяльність ТОВ «Сорочинський ярмарок» не обмежується лише підготовкою та проведенням Національного Сорочинського ярмарку. Коло інтересів та можливостей товариства значно ширше і воно включає:

представлення бізнесових та культурно-мистецьких досягнень Полтавщини в Україні та за її межами;

просування на ринок торгових марок «Національний Сорочинський ярмарок», «Сорочинський ярмарок» та «Сорочинська»;

пошук на взаємовигідних умовах ділових партнерів для учасників ярмарку та інших зацікавлених сторін;

розбудову зеленого туризму на Полтавщині;

розвиток структури сувенірної торгівлі на Полтавщині з метою підтримки народних майстрів України.

Не залишається поза увагою жодна пропозиція щодо співпраці, колектив товариства постійно знаходиться в пошуку нових, сучасних форм своєї роботи по розвитку ярмарково-виставочного руху.

Остання міжнародна презентація Національного Сорочинського ярмарку відбулася в Варшаві 2–3 грудня 2007 року, де проходив Східний Форум, на який була запрошена і виступала з доповіддю керівник проекту С.І. Свищева. На Форумі були також представницькі делегації з Росії, країн Балтії, Білорусі, Молдови та Казахстану.

На ярмарку проводяться різноманітні фестивалі, наприклад, Всеукраїнський фестиваль української народної та сучасної пісні «Пісні Сорочинського ярмарку». Який проводиться з метою розвитку професійного та аматорського мистецтва, збереження та популяризації народних пісень та обрядів, розвитку і підтримки культури народних меншин, збагачення духовності народу, пошуку здібних, обдарованих, талановитих особистостей, налагодження та встановлення тісних творчих зв'язків між історико-етнографічними регіонами України та окремими творчими колективами і виконавцями. Засновниками та організаторами фестивалю є ТОВ «Сорочинський ярмарок» за підтримки Міністерства культури і туризму України.

Національний Сорочинський ярмарок давно вже є міжнародним. В зв’язку з цим дуже активною є співпраця організаторів ярмарку і дружні стосунки з дипломатичними установами багатьох держав, акредитованими в Україні. Працівники цих установ з задоволенням відвідують ярмарок, беруть участь у його діловій та культурно-мистецькій програмі.

ТОВ «Сорочинський Ярмарок» зацікавлене в тому, щоб ця співпраця була ще ефективнішою та результативнішою в плані просування української культури, народних промислів та українських товаровиробників на міжнародні ринки.

Учасниками Національного сорочинського ярмарку щорічно є близько тисячі підприємств, фірм, організацій, закладів, установ, приватних підприємців з усієї України, а база даних ТОВ «Сорочинський ярмарок» налічує їх десятки тисяч. Організатори зацікавлені в тому, щоб допомогти учасникам утвердитись не лише на українському ринку, але й вийти на міжнародний. Тому вони допомагають тим закордонним фірмам, які бажають знайти надійних партнерів в нашій державі, але не мають часу на самостійні пошуки, чи хочуть мати гарантії їх порядності та платоспроможності.

ТОВ «Сорочинський ярмарок» є саме тією ланкою, яка допомагає встановити такі зв’язки, що сприяють підтримці національного виробника.

У 2009 році урочисте відкриття ярмарку відбулося 19 серпня. У ньому взяли участь представники 11 посольств зарубіжних країн. Широко були представлені делегації Грузії, Литви, Білорусі та Росії. Вони брали участь у Фестивалі народної творчості, який тривав упродовж усього свята.

Провідні підприємства краю розгорнули свої виставкові майданчики. Учасники проводили розважально-презентаційні програми торговельних марок. Національний Сорочинській ярмарок продовжує набирати запланованих обертів.

Ярмарок у Сорочинцях - подія загальнодержавна. Він органічно поєднує віковічні народні традиції із демонстрацією сучасних досягнень вітчизняної економіки та культури.

Залишаючись самобутнім українським явищем, ярмарок уже давно вийшов за межі України і став міжнародним. Він приваблює тисячі гостей не тільки виробами талановитих народних умільців, мелодичними піснями і яскравими танцями полтавського краю, а й найкращими зразками сільськогосподарського та промислового виробництва нашої країни.

Нової якості цьогорічному ярмаркові надав вступ України до Світової організації торгівлі, що відкриває для нас широкі перспективи та можливості для обміну товарами й технологіями.

3 19 по 23 серпня у селі Сорочинці Миргородського району Полтавської області відбувся Національний Сорочинський ярмарок, який цього року був при свячений святкуванню 200-річчя від дня народження М.В.Гоголя, що є визначною подією не лише для Полтавщини чи України, але і для всієї світової спільноти.

Організатори багато зробили для того, щоб: цьогорічний захід був цікавим, змістовним, насиченим і яскравим, багатим на події та враження. У новій культурно – мистецькій програмі брали участь не лише професійні виконавці, але: понад 60 самодіяльних колективів (в тому числі 10 – дитячих) з усіх областей України та інших країн. Так, з Російської Федерації,з Сахаліну, приїздили два колективи, один з Азейбаджану, п’ять з Латвії. Вони демонстрували своє мистецтво в рамках Фестивалю народної творчості на Національному Сорочинському ярмарку. Порадували численних гостей і учасників ярмарку вечірні концерти.

Продовжується взаємодія з дипломатичним корпусом, акредитованим в Україні. В гостях Ярмарку – 2009 були, також, делегації з різних країн світу. Безпосередньо на ярмарку свої експозиції розміщують Грузія, Азербайджан, Угорщина, Узбекистан.

Судячи з переліку цьогорічних учасників, на ярмарку можна було придбати все, що душа забажає: від високоякісних продуктів харчування, одягу, взуття, прикрас, товарів побутової хімії і першої необхідності до складної побутової та навіть важкої техніки. Як завжди порадували вироби народних майстрів, що представляли всі, без винятку, галузі декоративно-прикладного мистецтва.

Минулорічний ярмарок мав, чи не найбільшу за всю свою історію, увагу преси. І цього року продовжувалась співпраця з інформаційними спонсорами: телеканалом ІРТ, п’ятьма Інтернет порталами, а також 72 центральними і регіональними газетами і журналами.

Сорочинський ярмарок, який був започаткований в середині 18 століття, колоритно оспіваний в повісті визнаного світом письменника М.В. Гоголя "Сорочинський ярмарок", що стала його візиткою. У 1999 році ярмарок отримав статус загальнонаціонального, в 2005 році у Парижі - нагороджений першою високою міжнародною нагородою, а в 2008 році запропонований Україною до внесення в Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людства при ЮНЕСКО. Як ми знаємо, Сорочинський ярмарок відбувається один раз на рік у серпні, на ярмарковій площі в 16 гектарів під відкритим небом. Генеральним розпорядником нинішнього найкращого культурно-мистецького та бізнесового свята в самому серці України є ТОВ "Сорочинський ярмарок" на чолі з керівником проекту - кавалером орденів княгині Ольги II та III ступенів, заступником Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики - Світланою Свищевою.

Свято ярмаркування стало можливим не лише завдяки зусиллям Полтавської облдержадміністрації та ТОВ "Сорочинський ярмарок", а й завдяки спонсорам, які взяли на себе помітну частку фінансових витрат.

Популярності ярмарку сприяє його універсальність. Тут розмаїття товарів: від сільськогосподарської техніки та автомобілів до товарів народного вжитку та продуктів харчування. Це дозволяє і територія ярмарку, яка займає площу у 16,1 гектара. Таким чином організатори ярмарку намагаються підтримати якісну роботу найкращих українських товаровиробників і повною мірою сприяти налагодженню нових економічних зв’язків, допомогти як діловому, так і культурному діалогу між регіонами України та іншими державами.


Висновки


Ринку необхідні самостійні, хазяйновито незалежні організації, які були б гнучкими, оперативними, оснащеними новітніми засобами обчислювальної техніки, засобами зв'язку, передачі інформації й оргтехніки. Такими організаціями є ярмарки. Вони дають можливість широкому колу виробників, споживачів, посередників вступати в безпосередні комерційні контакти, що сприяють регулюванню попиту та пропозиції, активізації господарської ініціативи сторін. На ярмарках є реальні можливості пропаганди надійності виробника, його іміджу, рівня технічного обслуговування. Результати діяльності ярмарків дозволяють виробникам ухвалювати рішення щодо випуску продукції, відновленні асортиментів і номенклатури, підвищенні якості, поліпшенні дизайну.

Ярмарки являють собою періодичні заходи, проведені за участю працівників посередницьких організацій, торгівлі, промисловості, сільського господарства й інших галузей для здійснення покупок і продажу.

Торговельний ярмарок – короткостроковий захід, періодичний проведений в тому самому місці, у рамках якого велика кількість підприємств за допомогою зразків представляє об'єктивний масштаб товарів однієї або декількох галузей, для того щоб відвідувач одержав ясне подання про їхні підприємницькі можливості, тоді як експонент за допомогою товарів, що демонструються, прагне поширити інформацію про свою фірму і її продукцію й укласти прямі торговельні угоди.

Регулюванням діяльності ярмарків займаються як установи країн, на території яких вони проводяться, так і міжнародні організації.

Підприємство може брати участь у торговельних ярмарках всередині країни й за кордоном як самостійний експонент або в рамках групової участі (наприклад, павільйон країни). Від способу участі в ярмарку залежать методи його організації, бюджет витрат, а часто й кінцевий результат. Підприємство самостійно бере участь у тому або іншому ярмарку всередині країни або за рубежем завжди за власною ініціативою й під свою відповідальність, і, таким чином, приймає на себе всі організаційні турботи й, як правило, самостійно має всі витрати.

Щоб участь у ярмарку була ефективною, бажано дотримуватися таких «десяти заповідей» учасника ярмарку:

1. Установити тісний зв'язок цілей участі у ярмарку і цілей маркетингу підприємства-експонента.

2. Вибрати найліпший ярмарок з погляду місця і часу його проведення, складу відвідувачів та експонентів, розміщення стенда тощо.

3. Точно спланувати всі організаційні процедури. Обмежений термін дії ярмарків унеможливлює будь-яку суттєву корекцію таких процедур у процесі роботи.

4. Правильно вибрати експонати залежно від ринків, просунутися на які бажає підприємство: технічний рівень, практичність, якість, зовнішній вигляд.

5. Установити сприятливий рівень цін проти цін конкурентів, що забезпечується правильним співвідношеннями ціни пропонування з якістю пропонованого товару та комерційними умовами його продажу.

6. Продумати порядок презентації на стенді загальної підприємницької діяльності експонента: вирішальну роль щодо цього матимуть зовнішній вигляд, функції і функціональність стенда.

7. Відповідно підібрати персонал стенда з погляду його кількості, складу, фахової підготовки, здатності до активної співпраці з відвідувачами.

8. Узгодити якісний рівень усіх запланованих заходів.

9. Регулярно контролювати ефективність окремих заходів.

10. Серйозно продумати порядок після виставкової (після ярмаркової) діяльності підприємства-експонента з урахуванням виявлених! під час функціонування виставки (ярмарку) недоліків.

Отже, сучасний стан організації ярмарків наочно свідчить про їхню трансформацію із засобу презентації товарів для безпосереднього продажу на засіб глобальної комунікації. Ярмарки поступово стали дзеркалом технічного розвитку, біржею інформації, індикатором цін, економічно-політичним форумом прогнозованих кон'юнктурних змін, також особливим соціальним явищем з економічним, політичним і культурним змістом.

Підсумовуючи, можна сказати, що значення ярмарків визначається тим, що вони створюють передумови для так званих випадкових зустрічей, забезпечують безпосередність спілкування, економлять дорогоцінний час покупців, продавців та виробників, пропонують товари в їхньому натуральному вигляді, дають покупцю можливість порівняти однорідну продукцію за комерційними умовами її продажу, якістю, ціною тощо, сприяють налагодженню обміну інформацією, зокрема щодо нових досягнень у галузі науки та техніки.


Список використаної літератури


Про вдосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні: Розпорядження Президента України від 2.11.2000 року №342/2000-рп (в редакції від 16.10.2005) // www.rada.gov.

Про заходи щодо поліпшення виставкової діяльності в Україні: Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року №1015/96 (в редакції від 12.02.2006) // www.rada.gov.

Александрова Н., Сорокина Е., Филоненко И. Выставочный менеджмент. Технология организации и рекламно информационного сопровождения выставок и конференций / Под ред. И. Филоненко. - Ростов-на-Дону: Экспертное бюро, 2001.

Грищенко І. М., Крахмальова Н. А. Ринкові аспекти виставкової діяльності в Україні на сучасному етапі.-Актуальні проблеми економіки, №9,- 2006.- с. 113-119

Захаренко Г.П. Выставка: техника и технология успеха. — М.: Вершина, 2006.

Критсотакис Я.Г. Торговые выставки и ярмарки. Техника участия и коммуникации. — М.: Ось-89, 1997.

Про затвердження Концепції розвитку внутрішньої торгівлі України: постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1449.

Про утворення Міжнародного комітету з організації та проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків і затвердження Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарків: постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1995 р. № 693.

Про схвалення Концепції розвитку виставково-ярмаркової діяльності: розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 липня 2003 р. № 459-р.

Про Сорочинський ярмарок: Указ Президента України від 18 серпня 1999 р. № 1005/99.

Про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1999 р. №741.

Деякі питання Сорочинського ярмарку: постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1202.

Про затвердження Положення про Сорочинський ярмарок: постанова Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1999 р. № 1442.

Про підвідомчість спорів, що виникають при укладанні договорів на ярмарках оптового продажу товарів: лист Вищого арбітражного суду України від 8 травня 1992 р. № 01-18/552 із змінами від 25 червня 2002 р., внесеними листом ВГСУ № 01-8/711.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: