Зведення та групування статистичних даних
У першій колонці таблиці 2 наведені варіанти перервного (дискретного) варіаційного ряду, у другій колонці – частоти варіаційного ряду, в третій – частості. Ясно, що не може бути 1,5 або 2,5 засуджених по конкретній кримінальній справі.
Якщо варіююча ознака може змінюватися безперервно, може приймати значення у десятих та сотих частках цілого, то такий ряд розподілу має назву безперервного. Це, наприклад, вік особи, її зріст, величина заробітної плати, розмір житлової площі, яка приходиться на одного мешканця, тощо. В цьому випадку частоти відносяться не до окремого значення ознаки, як у дискретних рядах, а до всього інтервалу.
Прикладом безперервного ряду розподілу може бути вік осіб, які вчинили злочини, так як варіанти можуть приймати різні значення (роки, місяці, дні та години). Для вивчення і побудови безперервного варіаційного ряду встановлюють інтервали (від … до…). Тому безперервні варіаційні ряди розподілу називають інтервальними. Наведемо приклад безперервного варіаційного ряду розподілу (табл. 3).
Таблиця 3. Розподіл осіб, які вчинили злочини, за віком
| Вік, роки | Кількість, % |
| 14 – 18 | 12,0 |
| 18 – 25 | 25,5 |
| 25 – 30 | 21,5 |
| 30 – 50 | 34,0 |
| 50 і старше | 7,0 |
| Всього | 100,0 |
Варіаційні і атрибутивні ряди розподілу у статистичних дослідженнях мають самостійне значення при обчисленні узагальнюючих показників (відносних та середніх величин), а також при використанні графічного зображення (побудови полігона, гістограми та кумуляти) з метою наочного уявлення характеру розподілу сукупності.
6. Статистичні таблиці
Наслідки зведення та групування даних статистичного спостереження, як правило, відображають у вигляді статистичних таблиць. В таблицях ці дані сприймаються найбільш компактно, виразно і рельєфно. Вміло складена таблиця дозволяє значно логічніше проаналізувати статистичні дані. Сучасну правову статистику неможливо представити без табличного відображення даних спостереження, а також результатів зведення та групування їх.
Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального викладення числових характеристик досліджуваних суспільних явищ і процесів. Статистична таблиця від інших оперативних табличних форм відрізняється тим, що вона ґрунтується не на гіпотезах, а на результатах підрахунку і зведення емпіричних даних; первинної інформації.
За своєю структурою статистична таблиця складається із ряду горизонтальних рядків і вертикальних граф (колонок, стовпчиків). Рядок таблиці – це числові дані, які розташовані по горизонталі, а графи – по вертикалі. Перетинання граф і рядків утворює клітини таблиці, в яких зосереджена цифрова інформація. Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведених числових даних утворює тільки макет статистичної таблиці. Сутність же статистичної таблиці визначається сукупністю суджень, які характеризуються числовими показниками в таблиці. Наведемо макет статистичної таблиці.
Статистична таблиця складається із двох елементів: підмета та присудку.
Статистичний підмет – це такі об`єкти (або якась їх частина, група), які описуються, характеризуються в таблиці різними числовими показниками. Як правило, підмет наводиться у лівій частині таблиці і надає найменування рядкам.
Статистичний присудок дає інформацію про сукупність, яка досліджується в статистичній таблиці. Присудок формує верхні заголовки таблиці і зміст граф.
Статистичні таблиці залежно від структури побудови підмета поділяються на три види: прості, групові та комбінаційні.
Простими називаються такі статистичні таблиці, в підметі яких немає групування. До простих таблиць належать таблиці, в підметі яких міститься перелік об`єктів, хронологічних дат, періодів, адміністративних та територіальних одиниць без якого-небудь групування. Наприклад, перелік територій, періодів часу (роки, квартали, місяці) тощо.
Прості таблиці – це лише підсумкові. Вони не дають можливості виявити ні типи досліджуваного явища, ні його структури, ні проаналізувати зв`язки і взаємозалежності між окремими ознаками. Як правило, вони носять описовий характер.
Прості таблиці можна поділити на перелікові, хронологічні та територіальні. Хоча цей поділ можна вважати і умовним, тому що інколи ці види можуть поєднуватися.
Прості перелікові таблиці у підметі мають перелік однорідних ознак, які складають один об`єкт вивчення.
Наведемо приклад простої хронологічної таблиці (табл. 4). Таблиця 4 є простою хронологічною таблицею, тому що в її підметі наведені відрізки часу (роки), а в присудку – один показник (кількість зареєстрованих злочинів). Якщо б в присудку було наведено і більше показників, вона б також залишилася простою статистичною таблицею.
Таблиця 4. Динаміка злочинності в Україні
| Роки | Кількість зареєстрованих злочинів | ||
| Усього | У відсотках порівняно до | ||
| 1986 року | попереднього року | ||
| 1986 | 196902 | 100,0 | – |
| 1987 | 209135 | 106,2 | 106,2 |
| 1989 | 212990 | 108,2 | 101,8 |
| 1990 | 236580 | 120,2 | 111,1 |
| 1991 | 229712 | 116,7 | 97,1 |
| 1992 | 249712 | 126,7 | 108,6 |
| 1993 | 248663 | 120,3 | 99,6 |
| 1994 | 237821 | 120,8 | 95,6 |
| 1995 | 242974 | 123,4 | 102,2 |
| 1996 | 322340 | 163,7 | 132,7 |
| 1997 | 369809 | 187,8 | 114,7 |
| 1998 | 405516 | 205,9 | 109,7 |
| 1999 | 480478 | 244,0 | 118,5 |
| 2000 | 539299 | 273,9 | 112,2 |
| 2001 | 571632 | 290,3 | 105.9 |
| 2002 | 641860 | 325,9 | 112.2 |
| 2003 | 617262 | 313,5 | 96,1 |
| 2004 | 589208 | 299,2 | 95,5 |
| 2005 | 575982 | 292,5 | 97,8 |
| 2006 | 558716 | 283,8 | 97,0 |
| 2007 | 567800 | 288,3 | 101,6 |
| 2008 | 514600 | 261,3 | 90,6 |
| 2009 | 450661 | 228,9 | 87,6 |
Простими територіальними таблицями називають таблиці, в підметі яких дається перелік територій (країн, республік, областей, штатів), кожна з котрих характеризується певними показниками. Таблиця 5 є простою територіальною, в підметі якою дається перелік території України (областей), кожна з яких характеризується коефіцієнтом злочинності в Україні в різні роки.
Таблиця 5. Коефіцієнт злочинності в Україні (кількість зареєстрованих злочинів на 10 тис. населення)
| Області | 1986 р. | 2000 р. | 2009 р. |
| Автономна Республіка Крим | 102,6 | 139,1 | 107,1 |
| Вінницька | 46,7 | 74,5 | 70,2 |
| Волинська | 44,7 | 69,8 | 63,0 |
| Дніпропетровська | 118,2 | 172,8 | 137,6 |
| Донецька | 84,0 | 106,8 | 93,4 |
| Житомирська | 53,5 | 107,3 | 74,0 |
| Закарпатська | 29,1 | 50,2 | 49,7 |
| Запорізька | 92,6 | 158,4 | 122,9 |
| Івано-Франківська | 34,3 | 58,3 | 52,4 |
| Київська | 56,4 | 83,3 | 69,7 |
| Кіровоградська | 74,8 | 105,7 | 82,1 |
| Луганська | 100,7 | 144,1 | 117,4 |
| Львівська | 57,4 | 79,2 | 66,8 |
| Миколаївська | 91,8 | 135,1 | 97,2 |
| Одеська | 94,1 | 103,5 | 89,3 |
| Полтавська | 69,3 | 101,1 | 87,5 |
| Рівненська | 38,5 | 60,7 | 56,9 |
| Сумська | 52,1 | 105,1 | 89,2 |
| Тернопільська | 34,4 | 52,9 | 45,8 |
| Харківська | 97,0 | 141,5 | 121,6 |
| Херсонська | 85,6 | 114,3 | 90,1 |
| Хмельницька | 36,2 | 68,3 | 58,7 |
| Черкаська | 55,2 | 96,1 | 75,3 |
| Чернівецька | 35,6 | 49,1 | 49,3 |
| Чернігівська | 58,4 | 93,8 | 82,1 |
Груповими називаються статистичні таблиці, підмет яких утворено в результаті групування одиниць об`єкту за однією ознакою. Прикладом найпростіших групових таблиць є ряди розподілу (табл. 1–3). В цих таблицях присудок – це кількість одиниць, що входять до кожної групи.
Групові таблиці дають змогу встановити взаємозв`язок між факторною і результативною ознаками. Присудок групових таблиць також може бути складним, який буде характеризувати підмет з різних боків.
Більш складним видом групових таблиць є такі, в яких присудок поряд з числом одиниць, що входять до кожної групи, містить низку інших показників, які характеризують групи підмета. Але і в цьому випадку таблиця буде груповою, тому що розробка присудка таблиці не змінює виду таблиці.
Значно більше можливостей для встановлення взаємозв`язків між явищами дає застосування комбінаційних таблиць.
Комбінаційними називаються статистичні таблиці, в підметі яких групи одиниць за однією ознакою поділяються на підгрупи за однією чи кількома іншими ознаками, які взяті в комбінації. Комбінаційні таблиці мають важливі аналітичні властивості, тому що вони детальніше характеризують досліджувані явища. Аналіз правових явищ стає більш поглибленим, коли застосовуються комбінаційні таблиці, які дають змогу одержати більш вірне і правильне уявлення щодо досліджуваної сукупності, а також прослідкувати взаємозв`язок між ознаками-факторами. Можна побудувати комбінаційні таблиці розподілу населення або осіб, що вчинили злочини, одночасно за статтю і віком, за заняттям і рівнем освіти і т. ін.
За даними, які наведені у статистичних звітах органів внутрішніх справ, наведемо такі дані про виявлених осіб, які вчинили злочини в Україні протягом 2009 року (див. табл. 6).
зведення статистичний групування факторний
Таблиця 6. Відомості про виявлених осіб, які вчинили злочини
|
Виявлено осіб, які вчинили злочини |
за віком на час вчинення злочину (в роках) | ||||||||||
| 14–15 | 16–17 | 18–24 | 25–28 | 29–39 | 40–49 | 50–59 |
60 і більше |
||||
| Всього осіб | 270307 |
8899 |
17712 |
74687 |
39615 |
69312 |
38513 |
15264 |
6305 |
||
| з них вчинили злочини | тяжкі та особливо тяжкі | 134939 |
6746 |
11874 |
40728 |
19093 |
30825 |
16358 |
6378 |
2937 |
|
| неповнолітні | 26611 | ||||||||||
| жінки | 33725 | 678 | 1039 | 5717 | 4208 | 9601 | 6939 | 3482 | 2061 | ||
| особи, з яких судимість не знята та не погашена | 20254 | 176 | 620 | 5652 | 3990 | 6741 | 2461 | 522 | 92 | ||
| загальнокримінальної спрямованості | 247583 |
8856 |
17592 |
72598 |
37530 |
63502 |
31622 |
10989 |
4894 |
||
| у т. числі | тяжкі та особливо тяжкі | 124874 |
6724 |
11788 |
39674 |
18158 |
28339 |
13347 |
4463 |
2381 |
|
| економічної спрямованості | 22724 | 43 | 120 | 2089 | 2085 | 5810 | 6891 | 4275 | 1411 | ||
| у т. числі | тяжкі та особливо тяжкі | 10065 | 22 | 86 | 1054 | 935 | 2486 | 3011 | 1915 | 556 | |
За наведеними даними можна встановити основні кримінально-правові, кримінологічні та соціально-демографічні характеристики усіх осіб, які вчинили злочини упродовж 2009 року в Україні.
Для того, щоб статистичні таблиці були зрозумілими при їх побудові необхідно додержуватися таких основних правил:
1. Таблиця по можливості має бути невеликою за розміром, щоб її можна було легше аналізувати. Тому іноді замість однієї громіздкої таблиці доцільно побудувати дві – три невеликі таблиці.
2. Усі заголовки таблиці слід формулювати змістовно, стисло та ясно, щоб усі їх розуміли однаково.
3. Якщо кількість показників підмета і присудка є значною, то їх треба нумерувати. Графи, в яких наведено перелік об`єктів або їх груп (підмет таблиці), позначаються літерами абетки, а графи, в яких наведені показники присудка, – арабськими цифрами.
4. У таблиці кількісні дані в межах одного стовпчика повинні бути округлені з однаковою точністю: до 0,1; до 0,01; до 0,001.
5. У таблиці необхідно точно додержуватися таких умовних позначень: якщо явище відсутнє, то проставляється знак «– «(тире); якщо відсутні дані про розмір явища, то записується «немає відомостей» або проставляються «…» (три крапки); за наявності в таблиці клітин, які не підлягають заповненню, в них проставляється знак «Х» (косий хрест) або «0». Число 0,0 проставляється в таблиці у разі, коли величина показника не перевищує 0,05.
6. Таблиця повинна бути замкнена, тобто мати необхідні підсумки (у цілому, по групах та підгрупах).
7. Форма статистичної таблиці має бути узгоджена з раніше побудованими таблицями для забезпечення можливості порівняння даних.
Окрім того, усі непорозуміння, які можуть виникнути при читанні таблиць повинні бути роз`яснені у примітках до неї. Якщо такі примітки відсутні, то таблиця може ввести в обману особу, яка її читає і вивчає. Якщо відбулися зміни у кримінальному законодавстві, то цю обставину обов`язково слід відзначити у примітці до таблиці. Наприклад, коли наводяться дані про злочинність у різних країнах світу, необхідно у примітці до таблиці пояснити їх. Якщо, наприклад, у США в федеральному масштабі обліковуються лише вісім видів злочинів, а в Україні – усі злочини, які визначені в у кримінальному кодексі, то цю обставину слід пояснити. Після 1 вересня 2001 року обов`язково підкреслити у примітці до таблиці за яким Кримінальним кодексом (1960 або 2001 р.) наведено перелік статей.
Список літератури
Лунеев В.В. Юридическая статистика: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 400 с.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення спеціальної митної статистики» від 12 грудня 2002 р. №1865. // Урядовий кур`єр 19.12. 2002. – с. 20.
Правова статистика: Навч. посібник /О.Г. Кальман, І.О. Христич. – Х.: «Право», 2008. – 204 с.
Правова статистика. Курс лекцій./ О.М. Джужа, Ю.В. Александров, В.В. Василевич та інші. Під заг. ред. О.М. Джужи. – К.: [НАВСУ: Правові джерела], 2007. – 336 с.
5. Савюк Л.К. Правовая статистика: Учебник. – М.: Юристъ, 2009. – 588 с.
6. Словарь криминологических и статистических терминов. // Кальман А.Г., Христич И.А. – Х.: ИИПП АПрН Украины, изд-во «Гимназия», 2008. – 96 с.
7. Статистика: Підручник / За ред, А.В. Головача, А.М. Єріної, О.В. Козирєва. – К.: Вища шк., 2008. – 623 с.
8. Статистика: Підручник/ С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред. д-ра екон. наук С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2007. – 467 с.
9. Статистичний облік і звітність у правоохоронних органах України // Кальман О.Г., Христич І.О. Науково-практичний посібник. – Х.: ІВПЗ АПрН України, вид-во «Гимназия», 2008. – 140 с.
10. Трофімова Г.Г. Правова статистика: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2006. – 75 с.
11. Чернадчук В.Д. Правовая статистика: конспект лекций. – К.: МАУП, 2009. – 72 с.
Размещено на