Інтегральні характеристики векторних полів
,
де обидва
потоки через
перерізи
і
обчислюються
в напрямі векторних
ліній.
Таким
чином, у соленоїдальному
(трубчастому)
векторному
полі
потік через
будь-який переріз
векторної
трубки набуває
одного й того
самого значення.
Це і є закон
збереження
інтенсивності
збереження
векторної
трубки.
5. Інваріантне означення дивергенції
Нехай в
області
,
обмеженій
поверхнею
,
визначено
векторне поле
.
Запишемо формулу
(8) для векторного
поля
в області
.
Застосовуючи
до лівої частини
цієї формули
теорему про
середнє, отримаємо
![]()
або
,
де
– об’єм області
,
а
– деяка точка
області
.
Зафіксуємо
точку
і стягуватимемо
область
до точки
так, щоб
залишалася
внутрішньою
точкою області
.
Тоді
,
а
прямуватиме
до
.
Внаслідок
неперервності
значення
прямуватиме
до
.
Таким чином,
отримуємо
. (9)
У праву частину формули (9) входять величини, інваріантні відносно вибору системи координат (потік векторного поля через поверхню і об’єм області). Тому формула (9) дає інваріантне означення дивергенції векторного поля. Отже, дивергенція векторного поля залежить тільки від самого поля і не залежить від вибору системи координат.
6. Циркуляція векторного поля
Розглянемо
векторне поле
,
визначене в
просторовій
області
,
і деяку кусково-гладку
криву
,
на якій вказано
напрям обходу
(вибір напряму
обходу називають
також орієнтацією
кривої). Нехай
– одиничний
дотичний вектор
до кривої
у точці
,
напрямлений
в сторону обходу
кривої.
Криволінійний інтеграл
(10)
називається
циркуляцією
векторного
поля
вздовж кривої
у заданому
напрямі.
Якщо взяти
інший напрям
обходу кривої
(змінити орієнтацію),
то вектор
змінить напрям
на протилежний,
тому скалярний
добуток
,
а, отже, і циркуляція
(криволінійний
інтеграл (10))
змінить знак.
Якщо
– силове векторне
поле, тобто
– вектор сили,
то циркуляція
визначає роботу
силового векторного
поля вздовж
кривої
в заданому
напрямі.
Якщо в
прямокутній
системі координат
,
а
,
то вираз (10) для
циркуляції
векторного
поля
можна записати
в вигляді
. (11)
Кожний
доданок у правій
частині (11) залежить
від вибору
системи координат,
проте їхня
сума, тобто
циркуляція
,
очевидно, не
залежить від
вибору системи
координат.
Якщо ввести
вектор
,
то циркуляцію
можна записати
у вигляді
(порівняйте
з правою частиною
рівності (11)).
7. Формула Стокса у векторній формі
Нехай в
області
визначено
векторне поле
;
– замкнений
контур, який
лежить в області
;
– довільна
поверхня, межею
якої є контур
;
(«поверхня
натягнута на
контур
»);
– одиничний
вектор нормалі
на обраній
стороні поверхні
.
Нехай
функції
та їхні частинні
похідні першого
порядку неперервні
на поверхні
.
Тоді справедлива
формула Стокса
,
де орієнтація
контуру
узгоджена з
орієнтацією
поверхні
.
Ліва частина
формули Стокса
є циркуляцією
векторного
поля
вздовж контура
,
а права частина
визначає потік
через поверхню
векторного
поля з координатами
,
тобто потік
через поверхню
.
Тому формулу
Стокса можна
записати у
векторній
формі:
(12)
або
. (13)
Фізичний
зміст формули
Стокса: циркуляція
векторного
поля
вздовж замкненого
контуру дорівнює
потоку ротора
векторного
поля
через поверхню,
натягнуту на
цей контур.
8. Властивості потенціального поля
Як відомо,
векторне поле
,
яке задовольняє
в області
умову
,
називається
потенціальним
у цій області
(
– скалярний
потенціал поля
).
Якщо поле
потенціальне
в області
,
то
і вираз
є повним диференціалом
функції
в області
.
Це означає, що
виконана умова
незалежності
криволінійного
інтеграла від
шляху інтегрування
в просторі.
Таким
чином, потенціальне
в області
поле має такі
властивості.
1. Циркуляція
потенціального
поля
вздовж довільного
замкненого
контуру
дорівнює нулю:
.
2. Для довільних
точок
і
області
циркуляція
потенціального
поля
вздовж кривої
не залежить
від вибору
кривої
і дорівнює
різниці значень
потенціала
в точках
і
:
.
У випадку
силового
потенціального
поля ця властивість
означає, що
робота такого
поля вздовж
кривої
не залежить
від вибору
кривої, а залежить
тільки від
початкової
і кінцевої
точок
і
.
3. Потенціальне
поле
є безвихровим,
тобто
.
Нехай
тепер дано
векторне поле
,
яке задовольняє
в області
умову
.
Чи випливає
звідси, що поле
є потенціальним
в області
?
Відповідь на
це запитання
залежить від
форми області
.
Якщо область
є поверхнево
однозв’язною,
то із умови
випливає, що
існує функція
така, що
.
Отже,
,
тобто поле
є потенціальним
в області
.
Таким
чином, умова
є необхідною
і достатньою
умовою потенціальності
поля
у поверхнево
однозв’язній
області.
Потенціал
потенціального
поля
у поверхнево
однозв’язній
області можна
обчислити за
формулою:

. (14)
Якщо область
не є поверхнево
однозв’язною,
то умова
не є достатньою
для потенціальності
поля
в області
.
9. Інваріантне означення ротора
Нехай в
області
визначено
векторне поле
.
Зафіксуємо
точку
і деяку площину,
яка проходить
через цю точку.
Нехай
– одиничний
вектор нормалі
до площини,
– замкнений
контур, який
лежить в площині
і обмежує область
таку, що
– внутрішня
точка області
.
Запишемо формулу
(12) для векторного
поля
в області
.
Застосовуючи
до правої частини
цієї формули
теорему про
середнє, отримуємо
,
диференціальне векторне поле формула соленоїдальне
звідки
,
де
– площа області
,
– деяка точка
області
.
Стягуватимемо область