Обґрунтування ефективності безнатяжних методик у лікуванні пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку
На підставі анкетування ми провели суб'єктивну оцінку результатів різних методів хірургічного лікування. Виявилося, що відсоток задоволених пацієнтів становив: в 1-й підгрупі основної групи 67,8%; в 2-й підгрупі основної групи – 83,3% і в групі контрою – 64,1%.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове розв’язання наукової задачі - поліпшення результатів лікування пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку з порушеними регенераторними можливостями шляхом розробки й удосконалення безнатяжних методик пластики пахового каналу.
1. При традиційних оперативних методах лікування частота рецидивів склала 15,6%, при застосуванні операції Ліхтенштейна – 7,1%, а при застосуванні герніопластики з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів – рецидивів не відмічено. Найчастішими причинами грижових рецидивів були: малі розміри сітчастого протеза; недостатня фіксація імплантату; гнійно-запальні процеси в місцях фіксації протеза.
2. Темпи загоєння післяопераційної рани і формування сполучнотканинного рубця в умовах експериментальної імплантації щурам поліпропіленової сітки, попередньо обробленої культурою аутофібробластів, вищі в 2 рази, ніж при імплантації сітчастого протеза без такої обробки, що зумовлене підвищеною швидкістю регенеративних процесів і проростанням міжволоконних просторів сітки при мінімальних ознаках запальної реакції періфокальних тканин.
3. Застосування пластики пахового каналу з попередньою обробкою ендопротеза культурою аутофібробластів дозволяє зменшити тяжкість ранової перифокальної запальної реакції в 2 рази (кількість клітин чужорідних тіл, гігантських клітин, лімфоцитарна інфільтрація), в 2 рази активізувати формування молодої сполучної тканини і прискорити в середньому на два тижні темпи ранового загоєння.
4. Прогнознегативними чинниками перебігу ранового процесу у хворих похилого і старечого віку є порушення репаративних процесів на тлі супутньої патології за наявності зниженого рівня ФРФО крові (<0,5 пг/мл).
5. Застосування безнатяжної методики хірургічного лікування пахвинних гриж, з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів у хворих літнього і старечого віку з порушеннями репаративних процесів, дозволила: зменшити частоту рецидивів на 15,6% порівняно з традиційними методиками і на 7,1% – порівняно з операцією Ліхтенштейна. Модифікація безнатяжної методики дозволила підвищити темпи загоєння рани, за рахунок чого, вдалося зменшити строки стаціонарного (в середньому на 6,9 доби порівняно з традиційними хірургічними методами і на 2,2 діб порівняно з класичною методикою Ліхтенштейна) і амбулаторного лікування (в середньому на 8,5 і 2,1 доби відповідно).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧАЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Гюльмамедов Ф.І., Гюльмамедов П.Ф., Бондаренко А.В., Кухто А.П., Енгенов Н.М., Плахотников І.О. Порівняльна оцінка хірургічного лікування пахових гриж з використанням методик алопротезування і традиційних способів // Шпитальна хірургія. – 2005. – № 2. – С. 82-84.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів та класифікація зібраного матеріалу.
Гюльмамедов Ф.И., Плахотников И.А., Гюльмамедов П.Ф., Енгенов., Кухто А.П., Волков В.И. Опыт лапароскопической герниопластики в лечении паховой грыжи // Клінічна хірургія. – 2004. - № 2 – С. 21-22.
Особисто здобувачем було виконано ретроспективний аналіз лікування хворих, збір матеріалу, класифікація одержаних даних.
Плахотников І.О., Гюльмамедов П.Ф., Єнгенов., Полунин Г.Е., Даниленко О.Н. Ефективність операції Ліхтенштейна в лікуванні гриж у хворих літнього віку // Актуальні питання абдомінальної та гнійно-септичної хірургії. – Львів, 2004. – С. 95-96.
Особисто здобувачем було виконано оперативне лікування хворих похилого віку.
Плахотников И.А., Гюльмамедов П.Ф., Енгенов Н.М., Полунин Г.Е., Косарь Н.В., Даниленко О.Н. Безнатяжные методы в лечении пахових гриж. // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – Донецк – 2004. – Т.5 - № 3 – С. 501-503.
Особисто здобувачем була виконана розробка та удосконалення методу хірургічного лікування пахвинних гриж .
Гюльмамедов Ф.И., Плахотников И.А., Гюльмамедов П.Ф., Полунин Г.Е., Бондаренко А.В. Герменеративная функция пациентов, перенесших традиционную и безнатяжную герниопластику // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2005. – Вип. 9 (Том 1). – С. 233-236.
Особисто здобувачем був виконаний аналіз лабораторних показників, сформульовані висновки.
Гюльмамедов Ф.И., Плахотников И.А., Попандопуло А.Г., Гюльмамедов П.Ф., Полунин Г.Е. Особенности течения раневого процесса при использовании модифицированных сетчатых протезов (экспериментальное исследование) // Актуальні проблеми сучасної медицини. Вісник української стоматологічної академії. – 2007. – Т.7, випуск 1-2 (17-18). - С. 210-212.
Особисто здобувачем виконано експериментальне дослідження на лабораторних тваринах.
Деклараційний патент № 27213 Україна А61В17/00, 200705600. Спосіб лікування пахвинних гриж / Гюльмамедов Ф.І., Плахотніков І.О., Полунін Г.Є., Попандопуло А.Г. Заявл. 21.05.2007, Опубл. 25.10.2007.
Особисто здобувачем розроблена та впроваджена методика лікування пахвинних гриж.
Гюльмамедов Ф.И., Плахотников И.А., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Енгенов Н.М., Томашевский Н.И., Полунин Г.Е. Лапароскопическая герниопластика как метод выбора в лечении рецидивних паховых гриж // Материалы 2 всеукраинской научно-практической конференции с международным участием. - Алушта, 2004. – С. 19-21.
Особисто здобувачем було виконано збір матеріалу, статистична обробка одержаних результатів, формулювання висновків.
Плахотников И.А., Сагалевич А.И., Бондаренко А.В., Енгенов Н.М., Гюльмамедов В.А., Отводенков А.Л. Опыт лапароскопической герниопластики в лечении пахових гриж // Матеріали ХХI з’їзду хірургів України. – Запоріжжя, 2005. – Т.2 – С. 366-367.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів.
АНОТАЦІЯ
Плахотніков І.О. Обґрунтування ефективності безнатяжних методик у лікуванні пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку (клініко-експериментальне дослідження). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, Донецьк, 2008.
Дисертаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та новому розв’язанню наукової задачі, поліпшенню результатів лікування пахвинних гриж у хворих похилого і старечого віку з порушеними регенераторними можливостями шляхом розробки й удосконалення безнатяжних методик пластики пахового каналу.
Застосування безнатяжної методики хірургічного лікування пахвинних гриж, з попередньою обробкою сітчастого протеза культурою аутофібробластів у хворих літнього і старечого віку з порушеннями репаративних процесів, дозволила: зменшити частоту рецидивів на 15,6% порівняно з традиційними методиками і на 7,1% – порівняно з операцією Ліхтенштейна. Модифікація безнатяжної методики дозволила підвищити темпи загоєння рани, за рахунок чого, вдалося зменшити строки стаціонарного (в середньому на 6,9 доби порівняно з традиційними хірургічними методами і на 2,2 доби порівняно з класичною методикою Ліхтенштейна) і амбулаторного лікування (в середньому на 8,5 і 2,1 доби відповідно).
Темпи загоєння післяопераційної рани і формування сполучнотканинного рубця в умовах експериментальної імплантації щурам поліпропіленової сітки попередньо обробленої культурою аутофібробластів вищі, ніж при імплантації сітчастого протеза без такої обробки, що зумовлене підвищеною швидкістю регенеративних процесів і проростанням міжволоконних просторів сітки при мінімальних ознаках запальної реакції періфокальних тканин.
Впровадження в широку практику сучасних методик в лікуванні пахових гриж у хворих похилого та старечого віку значно знижує кількість ускладнень і зводить до мінімуму рецидиви.
Ключові слова: пахова грижа, безнатяжні методики, хірургічне лікування, ефективність.
АННОТАЦИЯ
Плахотников И. А. Обоснование эффективности безнатяжных методик в лечении паховых грыж у больных пожилого и старческого возраста (клинико-экспериментальное исследование). – Рукопись.
Диссертация на присуждение научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака АМН Украины, Донецк, 2008.
Паховая грыжа является одной из наиболее часто выполняемых плановых операций в отделениях общей хирургии.
Заболеваемость паховой грыжей составляет 1-2% среди всего мужского населения, причем отмечается прогрессивное увеличение частоты заболеваемости с увеличением возраста пациентов. У мужчин пожилого и старческого возраста паховые грыжи чаще развиваются на фоне сопутствующей патологии, которая является либо одним из провоцирующих факторов грыжеобразования, либо осложняет послеоперационное течение. Это увеличивает процент рецидивов (по данным литературы) при традиционных способах пластики от 15 до 25%, а при безнатяжной методике от 1 до 8%.
Исследования, которые были проведены в последние 10 лет показали, что около 30% больных пожилого и старческого возраста действительно имеют сниженную тканевую репарацию.
Диссертационная работа посвящена теоретическому обоснованию и новому решению научной задачи, улучшению результатов лечения паховых грыж, у больных пожилого и старческого возраста с нарушенными регенераторными процессами путем разработки и усовершенствования безнатяжных методик пластики пахового канала.
Применение безнатяжной методики хирургического лечения паховых грыж, с предварительной обработкой сетчатого протеза культурой аутофибробластов у больных пожилого и старческого возраста с нарушениями репаративных процессов, позволила: уменьшить частоту рецидивов на 15,6% сравнительно с традиционными методиками и на 7,1% – сравнительно с операцией Лихтенштейна. Модификация безнатяжной методики позволила повысить темпы заживления раны, за счет чего удалось уменьшить сроки стационарного (в среднем на 6,9 суток сравнительно с традиционными хирургическими методами и на 2,2 суток сравнительно с классической методикой Лихтенштейна) и амбулаторного лечения (в среднем на 8,5 и 2,1 суток соответственно).
Темпы заживления послеоперационной раны и формирования соединительнотканного рубца в условиях экспериментальной имплантации полипропиленовой сетки, предварительно обработанной культурой аутофибробластов, выше, чем при имплатации полипропиленовой сетки без такой обработки, что обусловлено повышенной скоростью регенеративных процессов и прорастанием межволоконных пространств сетки при минимальных признаках воспалительной реакции перифокальних тканей.
Оценена эффективность безнатяжных методов в лечении паховых грыж у больных пожилого и старческого возраста с использованием сетчатых протезов, предварительно обработанных культурой аутофибробластов.
На основе анализа результатов экспериментальных исследований убедительно доказана возможность применения сетчатых протезов, предварительно обработанных культурой аутофибробластов, в клинической практике.
Внедрение в широкую практику современных методик в лечении паховых грыж у больных пожилого и старческого возраста значительно снижает количество осложнений и возводит к минимуму рецидивы.
Ключевые слова: паховая грыжа, безнатяжные методики, хирургическое лечение, эффективность.
ABSTRACT
Plakhotnikov I.A. Substantiation of the Efficacy of Unstretching Techniques in Treatment of Groin Hernias in Old and Senile Patients (Clinical and Experimental Study). – Manuscript.
The dissertation for the Degree of a Candidate of Science (Medicine). Speciality: 14.01.03. Surgery. V.K. Gusak Institute of Urgent and Recovery Surgery AMS, Ukraine, Donetsk, 2008.
The dissertation deals with the problems of improving results of surgical treatment of groin hernias in old and senile patients with concomitant pathology against the background of the impairment of reparative processes by means of employing unstretching techniques with preliminary treatment of the polypropilen reticular prosthesis with autofibroblast culture.
The application of modified hernia plastics with preliminary treatment of the reticular prosthesis with the autobroblast culture allows to lessen the severity of the wounded perifocal reaction, to activate the formation of the connective tissue. On the basis of the obtained results the occurrence of complications when using the proposed technique of treatment groin hernias in old and senile subjects reduced in comparison with the conventional technique by thrice, and compared to Lichtenstain's operation by twice, the occurrence of relapses diminishing by 15.6 and 7.1%, respectively.
Introduction into a wide practice of the up-to-date methods in treatment of groin hernia in old and senile patients reduces the number of complications and minimizes relapses. The modern techniques should be widely put in practice.
Key words: Groin hernia, unstretching techniques, surgical treatment, efficacy.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
БМ безнатяжна методика
ППК пластика пахового каналу
ГМ грижовий мішок
ЕЛ ефективність лікування
КА культура аутофібробластів
ЛЛ літні люди
ПГ пахвинна грижа
ПП післяопераційний період
СП сітчастий протез
СТ сполучна тканина
ОЛ операція Ліхтенштейна
ФБ фібробласти
ФРФО фактор росту фібробластів основний
р достовірність показника