Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів

Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів

наявність пластичних зсувів в окремих блоках зерен Remanium GM підтвердили структурно-нестійкий стан ЗП-М.

Водночас, зниження технологічного компоненту якості литих і штамповано-литих (паяних) комбінованих ЗП-М виявлено за розбіжністю показників твердості, модуля пружності сплавів золота, НСт і КХС; литих і штамповано-литих (паяних) незнімних ЗП-М – через схильність до крихкого руйнування, без пластичної деформації Целліту П, а до в‘язкого руйнування після значної пластичної деформації – НСт. Загалом, одержані результати свідчили про несприятливий за фізико-механічними властивостями вибір сплавів металів у 73 (61,9%) пацієнтів І підгрупи і у 139 (64,1%) пацієнтів ІІ підгрупи. (рис. 2).

За результатами експериментальних досліджень, на 1-му і 2-му етапах спостереження рівень виділення цинку, заліза, кадмію, хрому, нікелю, кобальту ЗП-М у 0,9% розчині NaCl мав суттєві відмінності: з виготовлених нами ЗП-М через 10, 30 і 90 діб експерименту цей рівень був у 4,3 – 12,0 раза нижчим, ніж при обстеженні.

Водночас, цитостатична і цитотоксична дія в культурі клітин L1210 солей важких металів більшою мірою залежала від концентрації сполук, ніж від тривалості експерименту. Важливим свідченням відсутності цитотоксичного впливу НСт 20Х18Н9Т, НСт 25X18H102С, КХС у культурі клітин була несуттєва різниця (р>0,05) кількості неживих клітин L1210S і L1210R щодо контролю, що свідчило про придатність сплавів металів за формулою складників для протезування зубів за відсутності гальванічних подразнень. Одержані результати засвідчили, що жоден зі сплавів металів не є “ідеальним”, є лише кращі за певними показниками, а проблему становить не “непереносимість” сплавів металів, а несприйняття ЗП-М. Тим самим підтверджено необхідність оцінки придатності ЗП-М до застосування (придатні, умовно придатні, непридатні) за біосумісністю і станом поверхні на етапах обстеження і лікування, що дало змогу скласти індивідуальні рекомендації правильного вибору конструкційних матеріалів у кожному клінічному випадку.

Диференційну діагностику розладу місцевого характеру у 39 пацієнтів ІІ підгрупи зі скаргами на кисло-металевий присмак, відчуття в роті “струму”, “обпечення” впродовж місяця після протезування зубів (при огляді – гіперемія ясен, язика, тьмяність і почорніння окремих ділянок поверхні ЗП-М) на 1-му етапі спостереження проводили з хронічним пародонтитом (К05.3), медикаментозним стоматитом (Т49.7) у 25 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. З’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлену підвищеним (p<0,05) вмістом хлорид-йонів – 0,32±0,02 проти 0,14±0,1 ммоль/мл (чутливість 79,8%, специфічність 78,9%) як непрямим показником йонізації електролітів ротової рідини при електрохімічній корозії ЗП-М, зростанням (p<0,05) різниці потенціалів – 204,3±2,1 проти 155,3±1,6 мВ і сили струму 26,2±4,1 проти 16,6±3,5 мкА «метал–СОПР» (чутливість 74,2%, специфічність 62,3%), а також різниці потенціалів – 109,6±2,3 проти 48,1±1,7 мВ і сили струму – 28,3±3,5 проти 13,6±2,1 мкА «метал–метал». Водночас, низький рівень SIgA ротової рідини (0,4±0,01 проти 2,2±0,2 мг/мл) і ППКЕ СОПР (0,3±0,1 проти 2,4±0,3), що були статистично (p<0,05) відмінними на 1-му і 2-му етапах спостереження, а також результати цитоморфологічних досліджень на 1-му етапі – велика кількість зруйнованих СНЛ з ознаками незавершеного фагоцитозу, поява зернистості в цитоплазмі, розпад ядер окремих клітин епітелію на тлі вакуольної дистрофії, вказували на гальванічно-запальну форму розладу.

Диференційну діагностику розладу місцевого характеру у 46 пацієнтів ІІ підгрупи зі скаргами на “стягування” зубів під коронками, втому жувальних м’язів, “розпирання” ясен і язика впродовж місяця після протезування зубів (при огляді – зміни розміру та форми штучних зубів, дефекти поверхні ЗП-М) проводили зі синдромом скронево-нижньощелепної больової дисфункції (К07.6), скреготом зубами (бруксизмом) (F45.8) у 24 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. Відмінності порогу НЦП щік, відповідно – 221,4±6,7 проти 212,4±4,1, піднебіння, відповідно – 164,7±4,3 проти 152,2±3,9 і язика, відповідно – 146,2±5,1 проти 171,4±6,0 мВ (чутливість 73,8%, специфічність 67,1%) – не вказували на визначальний вплив гальванічних подразнень СОПР у виникненні розладу. Разом з тим, з’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлену порушенням зімкнення зубних рядів у 50,0% випадків, оклюзійного спрямування РНЩ – 21,8% випадків за результатами функціонально-оклюзійного обстеження, і змінами стану поверхні ЗП-М – 17,4% випадків (чутливість 59,9%, специфічність 59,3%) у пацієнтів ІІ підгрупи, які засвідчували роль конструкційної зміни взаємодії зубних рядів у 46 пацієнтів і вказували на оклюзійну форму розладу.

Диференційну діагностику розладу загального характеру у 32 пацієнтів ІІ підгрупи зі скаргами на гіркувато-кисло-металевий присмак, посилене виділення в’язкої слини, втрату апетиту впродовж місяця після протезування зубів (при огляді – значні назубні відкладення, сіруватий наліт, вогнища злущення епітелію на поверхні язика, пошкодження ЗП-М) проводили з кандидозним стоматитом (В37.0), рефлюкс-езофагітом (К21.0) у 25 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. З’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлених підвищенням (р<0,05) показників прямої потенціометрії – 151,3±2,7 проти 136,5±2,5 мВ і гальванометрії – 21,2±1,6 проти 15,4±1,8 мкА «метал – СОПР» (чутливість 85,4%, специфічність 71,3%), які свідчили про активність гальванічного переміщення йонів металів. Зниження колонізаційної резистентності СОПР за показниками мікробного заселення СОПР, відповідно, Staph. epiderm. – 3,8±0,4 проти 5,2±0,4 lg КТО/мл, Strept. Haemolyt (α-, β-) – 5,6±0,4 проти 4,4±0,6 lg КТО/мл, грибами роду Candida – 3,7±0,3 проти 4,8±0,5 lg КТО/мл (чутливість 90,8%, специфічність 78,1%), що також були вірогідно відмінними (p < 0,05) у пацієнтів обох підгруп, а також токсична зернистість СНЛ і вакуолізація цитоплазми, пошкодження та деформація ядер клітин епітелію СОПР за даними цитоморфологічних досліджень у пацієнтів ІІ підгрупи вказували на гальванічно-токсичну форму розладу.

В процесі диференційної діагностики розладів місцевого і загального характеру, ми врахували високу інформативність додаткових досліджень (чутливість 59,9% - 90,8%, специфічність 59,3% - 78,9%), Таким чином, дані обстеження 483 пацієнтів основної групи взято за основу бази даних стоматологічної експертної системи “ДентЕксп” для визначення ознак основного стану за медико-статистичною оцінкою, у прямому попередньому і уточненому діагнозі (рис. 3).

Диференційну діагностику розладу загального характеру у 21 пацієнта ІІ підгрупи зі скаргами на пекучість язика, губ, щік, піднебіння, сухість у роті, утруднене ковтання впродовж 2-3 місяців після протезування (при огляді – активна гіперемія, набряклість губ, щік, язика, піднебіння) проводили з алергією медикаментозною (Т78.4), залізодефіцитною анемією (D50.9) у 25 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. З’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлених статистично значущими (р<0,05) відмінностями показників прямої потенціометрії – 67,3±1,5 проти 51,4±1,7 мВ і гальванометрії – 15,3±1,2 проти 12,3±1,4 мкА «метал–метал» (чутливість 68,3%, специфічність 66,7%), які свідчили про активність гальванічного переміщення йонів металів. Результати імунологічних досліджень, відповідно – фагоцитарний індекс 51,3±1,9% проти 39,8±2,3%, фагоцитарний показник 5,2±2,0 проти 3,3±1,5, CD4+ лімфоцитів – 1,13±0,07 проти 0,53±0,06, CD4+/ CD8+ лімфоцитів - 1,9±0,2 проти 1,0±0,1, відмінності рівня CD16+ клітин – 0,41±0,09 проти 0,07±0,05 г/л (чутливість 89,9%, специфічність 60,1%), що були статистично (р<0,05) відмінними у пацієнтів ІІ та ІІІ підгруп, а також дегрануляція СНЛ, поява лімфоцитів і еозинофілів, дистрофічні зміни епітелію СОПР – поява подовжених клітин з дрібними гіперхромними ядрами за даними цитоморфологічних досліджень, були ознаками посилення опосередкованих клітинами алергійних реакцій у формі ГЧСТ у пацієнтів ІІ підгрупи і вказували на гальванічно-алергійну форму розладу.

Диференційну діагностику розладу загального характеру у 41 пацієнта ІІ підгрупи зі скаргами на парестезії губ, щік, піднебіння, іноді – горла, що не змінювались під час їди, послаблене виділення слини, зміни смакової чутливості, порушення сну впродовж 2-3 місяців після протезування зубів (при огляді – незначна гіперемія, набряклість, послаблене зволоження СОПР, ділянки десквамації, сіруватий наліт і поглиблення складок язика) проводили з глосодинією (К14.6), стомалгією (G90.8) у 24 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. З’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень, зумовлених підвищенням показників потенціометрії, відповідно – 207,2±2,1 проти 155,7±1,6 мВ, 26,3±4,3 проти 16,5±3,6 мкА «метал–СОПР» (чутливість 67,8%, специфічність 72,2%), та порогу НЦП губ – 123,3±2,4 проти 138,3±7,1 мВ, щік – 148,6±2,5 проти 127,4±2,5 мВ, ясен – 153,4±2,7 проти 129,3±2,4 мВ і язика – 126,3±2,2 проти 141,4±2,6 мВ (чутливість 79,7%, специфічність 76,3%), що визначили статистично значущі (р<0,05) відмінності у пацієнтів ІІ та ІІІ підгруп і дали змогу визначити роль посилення гальванічними подразненнями ноцицептивного збудження рецепторів порожнини рота при гальванічно-рефлекторному розладі.

Диференційну діагностику розладу загального характеру у 38 пацієнтів ІІ підгрупи зі скаргами на відчуття “перешкоди” під час жування та розмови, послаблення апетиту, порушення сну, стурбованість станом здоров’я впродовж 2-3 місяців після протезування зубів (при огляді – конструктивні недоліки ЗП-М) проводили з психастенічним неврозом (F48.8), клімактеричним синдромом (N95.1) у 25 пацієнтів ІІІ підгрупи основної групи. У пацієнтів ІІ підгруп з’ясовано підвищену вразливість організму до подразнень з проявами соматичних, емоційних і поведінкових реакцій несприйняття ЗП-М. Так, результати додаткових досліджень, зокрема – статистично значущі (р<0,05) відмінності показників високого рівня реактивної, відповідно – 52,6% проти 32,0% і особистісної тривожності, відповідно – 44,8% проти 36,0% випадків (чутливість 69,4%, специфічність 74,6%), а також розподіл проявів НПц НАР відповідно – 7 проти 3, СПц, відповідно – 10 проти 7, ННц, відповідно – 21 проти 15 випадків (чутливість 62,2%, специфічність 69,8%), вказували на адаптаційну форму розладу.

За результатами диференційної діагностики, оклюзійні розлади виявлено у 46 (21,2%) осіб, гальванічно-рефлекторні – у 41 (18,9%) особи, гальванічно-запальні – у 39 (18,0%) осіб, адаптаційні – у 38 (17,5%) осіб, гальванічно-токсичні – у 32 (14,7%) осіб, гальванічно-алергійні – у 21 (9,7%) особи серед 217 пацієнтів ІІ підгрупи основної групи.

У ході дослідження на підставі систематизації проявів ускладнень, що відповідають рубрикам “неуточнених станів” МКХ-10, зокрема – класу ХІ “Хвороби органів травлення”, а також підкласам “Інші загальні симптоми і ознаки”, “Невідомі та неуточнені причини захворювання” класу ХVІІІ “Симптоми, ознаки та відхилення від норми, що виявлені при клінічних і лабораторних дослідженнях”, “Несприятливі ефекти, не класифіковані в інших рубриках”, у т.ч. Т88.7 – “Патологічна реакція на лікарські засоби чи медикаменти, не уточнена” класу ХІХ “Травми, отруєння та інші наслідки впливу зовнішніх чинників”, запропоновано включити гальванічно-запальний розлад, оклюзійний розлад, гальванічно-токсичний розлад, гальванічно-алергійний розлад, гальванічно-рефлекторний розлад і адаптаційний розлад до блоку Т88.8 класу ХІХ “Уточнені ускладнення стоматологічних втручань, не класифіковані в інших рубриках”.

У завершальній частині дослідження на 2-му і 3-му етапах спостереження, відповідно – через 3 і 6 міс. після заміни ЗП-М, ми провели аналіз результатів лікування 60 пацієнтів І підгрупи з порушенням фіксації (22), пошкодженням конструкцій (38) ЗП-М і 60 пацієнтів ІІ підгрупи основної групи – по 10 осіб з кожною формою розладу, у яких при обстеженні було виявлено порушення фіксації (24), пошкодження конструкцій (36) ЗП-М, котрі погодилися на запропонований нами план лікування.

Як показали результати обстеження, у пацієнтів І підгрупи ЗП-М з однорідного сплаву були у 14 осіб (23,3%), різних сплавів – у 46 осіб (76,7%); при лікуванні, відповідно – у 45 (75,0%) і у 15 (25,0%) осіб. У пацієнтів ІІ підгрупи, відповідно – у 17 (28,3%) і 43 (71,7%) осіб, та у 43 (71,7%) і 17 (28,3%) осіб. Згідно з одержаними даними, при обстеженні зареєстровано 2,27 випадків застосування сплавів металів на одне клінічне спостереження для І підгрупи і 2,06 – для ІІ підгрупи основної групи, а при лікуванні, відповідно –1,47 і 1,48, що вказувало на скорочення кількості випадків застосування сплавів металів на 35,2% у І підгрупі та 28,2% – у ІІ підгрупі, в середньому – на 31,7%.

За даними клінічних спостережень, у пацієнтів І і ІІ підгруп основної групи не було суттєвих відмінностей придатності ЗП-М до застосування за показниками біосумісності і стану поверхні. Так, придатними до застосування були ЗП-М у 107 (44,6%) випадках (з-поміж них 86,9% – при лікуванні) у пацієнтів І підгрупи, у 103 (42,9%) випадках (з-поміж них 90,3% – при лікуванні) – у пацієнтів ІІ підгрупи. Умовно-придатними були ЗП-М, відповідно – у 65 (27,1%) і 66 (27,5%) випадків, непридатними – 68 (28,3%) і 71 (29,6%) випадків, усі – при обстеженні (рис. 4).

Натомість суттєвими були відмінності показників біосумісності і стану поверхні ЗП-М, що визначили їх придатність до застосування у пацієнтів І і ІІ підгруп основної групи при обстеженні та лікуванні, враховано також високу інформативність способів оцінки біосумісності (чутливість 91,7% - 99,5%, специфічність 71,9% - 81,1%) і стану поверхні (чутливість 88,8% - 97,0%, специфічність 68,3% - 78,0%) у визначенні придатності ЗП-М до застосування.


Кількість випадків Усього Кількість випадків Усього Разом
І підгрупа ІІ підгрупа

І підгрупа ІІ підгрупа


12□ 45○ 9□ 47○ 57 56 2□ 48○ 1□ 46○ 50 47 210
29◧ 15◐ 23◧13◐ 44 36 9◧ 12◐ 16◧14◐ 21 30 131
19■ 0● 28■ 0● 19 28 49■ 0● 43■ 0● 49 43 139
Біосумісність 120 120 Стан поверхні 120 120 480

Рис. 4. Загальний розподіл ЗП-М за оцінкою придатності до застосування у пацієнтів І та ІІ підгруп при обстеженні та лікуванні:

при обстеженні: □ – придатні, ◧– умовно придатні, ■ – непридатні;

при лікуванні: ○ – придатні, ◐– умовно придатні, ● – непридатні

Так, при обстеженні пацієнтів І підгрупи за показниками біосумісності придатними до застосування були ЗП-М у 12 (20,0%) проти непридатних у 19 (31,7%) випадках, за показниками стану поверхні – у 2 (3,3%) проти непридатних у 49 (81,7%) випадках; ІІ підгрупи – у 9 (15,0%) проти 28 (46,7%) і 1 (1,7%) проти 43 (71,7%). У той же час, при лікуванні вказаний вище розподіл становив 45 (75,0%) проти 0 і 48 (80,0%) проти 0 – серед пацієнтів І підгрупи і 47 (78,3%) проти 0 і 46 (76,7%) проти 0 – ІІ підгрупи. Загалом, у пацієнтів І підгрупи серед встановлених нами конструкцій придатними за показниками біосумісності виявились ЗП-М у 45 (75,0%), умовно-придатними – 15 (25,0%), у пацієнтів ІІ підгрупи, відповідно – 47 (78,3%) і 13 (21,7%). За показниками стану поверхні придатними і умовно-придатними виявились ЗП-М, відповідно – у 48 (80,0%) і 12 (20,0%), а також 46 (76,7%) і 14 (23,3%) випадках.

Комплексне лікування пацієнтів ІІ підгрупи, зокрема –застосування за рекомендаціями гастроентерологів – біфідум- та лактовмісних еубіотиків, пробіотиків; алергологів – Н1-антигістамінних засобів, за показаннями – специфічної гіпосенсибілізації; невропатологів – місцевих анестетиків, нестероїдних протизапальних засобів; психотерапевтів – фіто-, нейрометаболічних заспокійливих препаратів, а також дотримання режиму харчування, самоаналіз умов і обставин виникнення ускладнень, призвели до підвищення рівня показників ЯЖ у 33,3% спостережень, досягнення повноцінного характеру НАР– у 15,0% спостережень.

У пацієнтів І та ІІ підгруп основної групи, як видно з табл. 2, за тривалістю користування як незнімними (відповідно – у 36 і 31 пацієнта), так і комбінованими конструкціями ЗП-М (відповідно – у 24 і 29 пацієнтів) суттєвих відмінностей не було: спостереження проведено двічі на рік при тривалості користування ЗП-М до 7 років.

Таблиця 2

Тривалість користування різними конструкціями зубних протезів на основі сплавів металів у пацієнтів І та ІІ підгруп основної групи

Конструкції протезів І підгрупа ІІ підгрупа

1* 2 3 4 всього 1 2 3 4 всього
Литі незнімні 6 12 8 6 32 6 11 7 4 28
Литі і шт.-литі (п.) незнімні 0 2 1 1 4 0 1 1 1 3
Комбіновані 7 8 6 3 24 6 10 8 5 29
Разом 13 22 15 10 60 12 22 16 10 60

* Тривалість користування протезами: 1 – до 1 року, 2 – від 1 до 3 років, 3 – від 3 до 5 років, 4 – від 5 до 7 років


Таким чином, спостереження за віддаленими результатами лікування підтвердили експертні прогнози щодо відсутності повторного виникнення ускладнень у 113 (94,2%) пацієнтів: у 55 (91,7%) пацієнтів І підгрупи, 58 (96,7%) – ІІ підгрупи, серед яких 95,0% випадків стосувалися пацієнтів з розладами місцевого і 97,5% випадків – загального характеру, засвідчили ефективність запропонованого і застосованого комплексу діагностично-лікувальних заходів.

ВИСНОВКИ


У дисертації на підставі всебічного вивчення причин виникнення, клінічних проявів, визначення критеріїв диференційної діагностики і принципів лікування розладів місцевого і загального характеру при користуванні зубними протезами на основі сплавів металів, представлено нове вирішення актуальної наукової проблеми ускладнень стоматологічного ортопедичного лікування. Вирішення проблеми полягає у розпрацюванні, а також клінічному, лабораторному й експериментальному обґрунтуванні нового комплексу діагностично-лікувальних заходів, спрямованих на уникнення несприятливих для здоров’я пацієнтів впливів, пов’язаних з користуванням зубними протезами.

1. Реакції несприйняття зубних протезів на основі сплавів металів, які – на відміну від інших ускладнень стоматологічного ортопедичного лікування – дотепер буди віднесені до „неуточнених станів”, є індивідуальним відображенням розладів стану здоров‘я як основної причини звертання (89,9% випадків – у пацієнтів віком 35-64 роки) за медичною допомогою. Вид і ступінь вразливості організму до подразнень при користуванні зубними протезами визначає характер – місцевий або загальний і форму розладу – гальванічно-запальну, оклюзійну, гальванічно-токсичну, гальванічно-алергійну, гальванічно-рефлекторну, адаптаційну.

2. Розлади місцевого і загального характеру, на відміну від інших ускладнень, супроводжуються несприятливими особистісними реакціями, пов‘язаними з погіршенням самопочуття пацієнтів після стоматологічного лікування. Важливими прогностичними ознаками успіху проведеного лікування були підвищення рівня показників якості життя у 33,3% спостережень, досягнення повноцінного характеру неспецифічних адаптаційних реакцій у 15,0% спостережень на підставі вивчення анамнезу за проблемно-орієнтованою схемою.

3. Необхідність заміни у 84,3% випадків незнімних (литих металопластмасових, металокерамічних, литих і штамповано-паяних) і комбінованих (литих, литих і штамповано-паяних) зубних протезів за результатами оцінки клініко-технологічної якості, з-поміж них – у 67,8% випадків при тривалості користування до 1 року, у тому числі у 35,9% випадків – зміни конструкції (незнімних – 68,2% спостережень, комбінованих – 31,8% спостережень), вказує на порушення технологічних вимог – що, однак, не є визначальною умовою виникнення розладів.

За відсутності суттєвих відмінностей розподілу конструкцій, сплавів металів зубних протезів та їх фізико-механічних, біологічних властивостей і структурних ознак при різних видах ускладнень, визначення придатності до застосування зубних протезів за показниками біосумісності і стану поверхні у кожного пацієнта є невід’ємною складовою забезпечення високої якості надання стоматологічної допомоги.

4. Застосування методики оцінки придатності зубних протезів до застосування за показниками біосумісності – клініко-лабораторної оцінки безпосередніх реакцій пацієнта на пробні зубні протези (чутливість – 96%, специфічність – 77%), стану поверхні – неруйнівного контролю корозійної та зносотривкості зубні протези (чутливість – 93%, специфічність – 73%), засвідчило клінічну і технологічну повноцінність протезування зубів. Так, виготовлені нами зубні протези були придатними до застосування за біосумісністю і станом поверхні у 77,5% випадків, умовно придатними – у 22,5% випадків (проти придатних до застосування у 8,3%, умовно придатних – 32,5%, непридатних – у 59,2% випадків при виникненні розладів).

5. Застосування стоматологічної експертної системи “ДентЕксп” для обробки, аналізу і збереження даних про стан здоров’я пацієнтів при визначенні ознак основного стану за медико-статистичною оцінкою, у прямому попередньому та уточненому діагнозі уможливлює вироблення стандартизованих клінічних рекомендацій згідно з вимогами доказової медицини.

6. З‘ясовано, що гальванічно-запальні розлади у 39 (18,0%) осіб спричинені гальванічними подразненнями, що супроводжувалися загостренням запальної реакції слизової оболонки порожнини рота, а оклюзійні розлади у 46 (21,2%) осіб – конструкційним порушенням взаємодії зубних рядів.

7. З‘ясовано, що гальванічно-токсичні розлади у 32 (14,7%) осіб спричинені гальванічним переміщенням йонів металів на тлі зниження колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота, а гальванічно-алергійні розлади у 21 (9,7%) особи – реакціями гіперчутливості сповільненого типу при гальванічному переміщенні йонів металів. Посилене гальванічними подразненнями ноцицептивне збудження рецепторів порожнини рота спричинило гальванічно-рефлекторні розлади у 41 (18,9%) особи, а соматичні, емоційні і поведінкові реакції несприйняття зубних протезів – адаптаційні розлади у 38 (17,5%) осіб.

8. Засвідчено відповідність діагностичних категорій розладів місцевого і загального характеру вимогам МКХ-10 щодо виявлення і стандартизованої реєстрації основного стану при звертанні за медичною допомогою. Це дає змогу внести “гальванічно-запальний розлад”, “оклюзійний розлад”, “гальванічно-токсичний розлад”, “гальванічно-алергійний розлад”, “гальванічно-рефлекторний розлад” і “адаптаційний розлад” до підкласу Т88.8 класу ХІХ „Уточнені ускладнення стоматологічних втручань, не класифіковані в інших рубриках” та використовувати їх у системі загальномедичної діагностики і медико-статистичної звітності.

9. Застосування запропонованого комплексу діагностично-лікувальних заходів, що передбачає з‘ясування сукупності причин, умов і обставин виникнення розладів стану здоров‘я за підтримки стоматологічної експертної системи “ДентЕксп”, а також забезпечення клініко-технологічної якості і придатності за біосумісністю і станом поверхні зубних протезів, дало змогу скоротити кількість випадків застосування сплавів на 31,7% – від 2,17 до 1,47 на один клінічний випадок, уникнути повторного виникнення ускладнень у 113 (94,2%) пацієнтів, у тому числі розладів – у 58 (96,7%) пацієнтів впродовж 7 років спостереження.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Для розпізнання розладів місцевого і загального характеру серед інших ускладнень ортопедичного лікування слід враховувати зміни самопочуття пацієнтів і характер (повноцінний або неповноцінний, стійкий чи нестійкий) неспецифічних адаптаційних реакцій організму після протезування зубів, рівень показників якості життя впродовж останнього року. Вивчення анамнезу за схемою, орієнтованою на виявлення умов і обставин виникнення розладів, має важливе значення для визначення змісту і обсягу додаткових досліджень.

Згідно запропонованої схеми, узгодженої з рекомендаціями ВООЗ, для виявлення основної причини звертання пацієнтів за медичною допомогою після протезування зубів, треба проводити в процесі диференційної діагностики:

гальванічно-запального розладу з хронічним пародонтитом і медикаментозним стоматитом – оцінку стану пародонту, йонометричні і потенціометричні дослідження;

оклюзійного розладу зі синдромом скронево-нижньощелепної больової дисфункції і бруксизмом – функціонально-оклюзійне обстеження, а також електрометричні дослідження;

гальванічно-токсичного розладу з кандидозним стоматитом і рефлюкс-езофагітом – потенціометричині, цитоморфологічні і мікробіологічні дослідження;

гальванічно-алергійного розладу з алергією медикаментозною і залізодефіцитною анемією – потенціометричні, цитоморфологічні і імунологічні дослідження;

гальванічно-рефлекторного розладу з глосодинією і стомалгією –потенціометричні і електрометричні дослідження;

адаптаційного розладу з психастенічним неврозом і клімактеричним синдромом – експериментально-психологічні дослідження та оцінку характеру неспецифічних адаптаційних реакцій організму.

При плануванні ортопедичного лікування для забезпечення конструкційної надійності зубних протезів рекомендується проводити вибір сплавів металів за фізико-механічними властивостями і металографічні дослідження. У кожного пацієнта доцільно з‘ясовувати придатність до застосування (придатні, умовно придатні, непридатні) зубних протезів на основі сплавів металів за показниками біосумісності і стану поверхні, оцінку безпосередніх і віддалених результатів лікування проводити за показниками клініко-технологічної якості (прилягання, фіксація, цілісність конструкцій) щонайменше двічі на рік.

При звертанні пацієнтів за медичною допомогою, у тому числі – за скеруваннями лікарів інших спеціальностей з приводу ускладнень після протезування зубів, для узгодження діагностично-лікувальної тактики і експертно-прогностичних оцінок стану здоров‘я, рекомендується проводити аналіз даних обстеження за інформаційної підтримки прийняття рішень стоматологічною експертною системою “ДентЕксп.

Враховуючи потребу уніфікованої медичної реєстрації, доречним є внесення до Галузевого стандарту надання стоматологічної допомоги та інших нормативних документів уточнень щодо ускладнень стоматологічних втручань, не класифіковані в інших рубриках МКХ-10, такими діагностичними термінами: “гальванічно-запальний розлад”, “оклюзійний розлад”, “гальванічно-токсичний розлад”, “гальванічно-алергійний розлад”, “гальванічно-рефлекторний розлад” і “адаптаційний розлад”.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Кордіяк А.Ю. Визначальні та супутні фізико-механічні характеристики при порівнянні кобальто-хромових сплавів для литва / А.Ю. Кордіяк // Вісник стоматології. – 1996. - №2. – С. 135-137.

Кордіяк А.Ю. Форми адаптаційної реакції при системних розладах у пацієнтів з металевими зубними протезами / А.Ю.Кордіяк, О.М. Радченко // Acta Medica Leopoliensia. – 1999. – Т.V, №3. – С. 32-36. Здобувач обгрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Гальванічні процеси в порожнині рота та їх вплив на організм людини. Частина 1. Активність поверхні металевих зубних протезів та електрохімічні реакції при взаємодії метал / ротова рідина В.Ф.Макєєв, А.Ю.Кордіяк, Л.Г.Горох [та ін.] // Новини стоматології. – 1999. – №4 (21). –С. 74-78. Здобувачем проведено обстеження пацієнтів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблено висновки.

Гальванічні процеси в порожнині рота та їх вплив на організм людини. Частина 2. Біологічна роль мікроелементів та дослідження їх вмісту у ротовій рідині при користуванні металевими зубними протезами / В.Ф.Макєєв, А.Ю.Кордіяк, Л.Г.Горох [та ін.] // Новини стоматології. – 2000. – №1 (22) . –С. 19-21. Здобувачем проведено обстеження пацієнтів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблено висновки.

Гальванічні процеси в порожнині рота та їх вплив на організм людини. Частина 3. Клінічна оцінка біосумісності металевих зубних протезів/ В.Ф.Макєєв, А.Ю.Кордіяк, Л.Г.Горох [та ін.] // Новини стоматології. – 2000. –№ 2 (23). – С. 8-11. Здобувачем проведено обстеження пацієнтів, аналіз та узагальнення одержаних результатів, зроблено висновки.

Методи та результати експериментального визначення мутагенної та канцерогенної активності складників зубопротезних сплавів / А.Ю.Кордіяк, Ю.Й.Гаврилюк, Я.В.Шпарик [та ін.] // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – Львів. – 2000. –№ 4 (12) . – С. 37-41. Здобувач провів огляд літератури, обгрунтував актуальність проблеми, зробив висновки та підготував матеріали до друку.

Вивчення процесів мутагенезу і канцерогенезу в експерименті при дослідженні властивостей складників зубопротезних сплавів / А.Ю.Кордіяк, Ю.Й.Гаврилюк, Я.В.Шпарик [та ін.]// Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – Львів. – 2001. – № 2 (14). – С. 10-14. Здобувач провів огляд літератури, обґрунтував актуальність проблеми, зробив висновки та підготував матеріали до друку.

Кордіяк А.Ю. Оцінка даних анамнезу пацієнтів з ускладненнями при користуванні металевими зубними протезами / А.Ю Кордіяк, О.К.Когут // Галицький лікарський вісник. – 2001. – Т.8. – № 3. – С. 55-57. Здобувач обґрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Кордияк А.Ю. Потенциометрическое исследование металлических зубных протезов / А.Ю.Кордияк // Современная стоматология. – 2001. – 4 – С. 84-86.

Кордіяк А.Ю. Активність окисно-відновних процесів, водневих та хлорид-іонів ротової рідини при застосуванні металевих зубних протезів / А.Ю.Кордияк // Український стоматологічний альманах. – 2001. – №6. – С. 64-66.

Структура особистості та невротичні симптоми у пацієнтів при глосалгії та стомалгії / А.Ю.Кордіяк, О.О.Фільц, В.Ф.Макєєв [та ін.] // Acta Medica Leopoliensia. – 2002. –Т. VІІІ. –№ 1. – С. 7-11. Здобувач обґрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Кордіяк А.Ю. Функціональне дослідження середовища порожнини рота у пацієнтів із металевими зубними протезами / А.Ю.Кордіяк, В.Ф.Макєєв, Л.Ф.Ємчик // Український стоматологічний альманах. –2002. –№2. – С. 25-26. Здобувач обґрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Кордіяк А.Ю. Зміни епітелію слизової оболонки порожнини рота як прояв реакцій на подразнення при користуванні металевими зубними протезами / А.Ю.Кордияк // Український стоматологічний альманах. – 2002. –№3. – С. 20-21.

Кордіяк А.Ю. Прояви скронево-нижньощелепової дисфункції при застосуванні суцільнолитих зубних протезів / А.Ю.Кордіяк, Р.В.Кулінченко // Український стоматологічний альманах. –2002. –№5. – С. 43-46. Здобувач обґрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Кордіяк А.Ю. Імунний статус пацієнтів при запальних та гальванічних процесах у порожнині рота / А.Ю.Кордіяк, О.О.Ястремська // Acta Medica Leopoliensia. – 2002. –Т. VІІІ. – № 4. – С. 28-31. Здобувач обґрунтував вибір методів досліджень, взяв участь у їх проведенні, провів аналіз одержаних результатів та сформулював висновки.

Кордіяк А.Ю. Клінічні форми місцевих та загальних розладів у пацієнтів при користуванні металевими зубними протезами / А.Ю.Кордияк // Вісник стоматології. – 2003. – № 1. – С. 53-56.

Кордіяк А.Ю. Диференційна діагностика порушень чутливості в порожнині рота /

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: