Особливості клініки, діагностики та терапії змішаної кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції
Методом двошарових агарних пластинок и методом колодців встановлена висока антимікотична активність при мінімальній інгибуючій концентрації хлорхінольдолу у порівнянні з ністатином, нітроксоліном, міконазолом, леворином, що дозволило рекомендовати офіцінальні супозиторії з 150мг хлорхінольдолу 1 раз на добу, 14-22 дня, для місцевої терапії кандидо-герпетичної інфекції.
Враховуючи наявність таких рівнів клініко-лабораторних порушень рекомендувалося, одночасно з традиційною терапією, призначати хворим із мікст-інфекцією першої клініко-терапевтичної групи Герпевір та Пімафуцин одночасно, а також Кагоцел і ін’єкції Тіотриазоліну. Хворим другої групи – Герпевір та Пімафуцин одночасно, Кагоцел; місцево – супозиторії з хлорхінольдолом. Це дозволило при відсутності ускладнень і небажаних ефектів отримати на 30-32 день лікування виразний терапевтичний ефект, на протилежність хворим группи порівняння, які отримували Пімафуцін, Герпевір – послідовно, Циклоферон; зменшити кількість рецидивів герпесвірусної інфекції на протязі року в 2,1 рази, а також їх тривалість з 6,7 до 3,3 дня; досягти клініко-лабораторного одуження від кандидозу у 86,9% хворих, при цьому в 3,2 рази скоротити кількість рецидивів.
Практичні рекомендації
1. Для діагностики урогенітального кандидозу рекомендується проводити мікроскопічне дослідження виділень, особливо на підрахунок числа брунькотвірних клітин і псевдоміцелію, підрахунок КУО, ідентифікувати штам Candida за типом росту і здатністю зброджування на 5 основних цукрах, при змозі використовувати діагностикум Auxacolor (BioRad), а також дослідження на Candida сечі, стерильно взятої катетером.
2. Для діагностики герпесвірусної інфекції рекомендується використовувати тести ІФА (Вектор - IgG), ПІФ і ПЛР.
3. Рекомендувати в якості додаткових критеріїв в діагностичному та прогностичному аспекті у хворих на кандидо-герпетичну інфекцію визначати: концентрацію протигерпетичних антитіл в реакції ІФА; концентрацію ФНП-б в сироватці крові; кількість СД25+ лимфоцитів; кількість СД16+ лимфоцитів, рівень sIgA.
4. Критеріями для включення хворих на мікст-інфекцію у першу клініко-терапевтичну групу були хронічний, довготривалий процес, багатовогнищевість ураження сечостатевих органів, пригнічення ФАЛ, НСТ-тесту, збільшення ЦІК, зниження числа лімфоцитів у крові, збільшення концентрації sIgA у сироватці крові і зниження у вагінальному вмісті; у другу – підгострий або загострений перебіг хронічного процесу, ураження не більше двох сечостатевих органів, незначне зниження кількості лімфоцитів у крові, помірне зниження рівня sIgА тільки у вагінальному вмісті.
5. Хворим дослідної групи, що страждають на мікст-інфекцію, рекомендований одночасний прийом Герпевіру і Пімафуцину, одночасно призначається хворим першої клініко-терапевтичної групи Кагоцел по 2таб. 3 рази на добу 5 днів, ін’єкції Тіотриазоліну по 2,0мл 2% розчину внутрішньом’язово 10 днів, а хворим другої клініко-терапевтичної групи, окрім Герпевіру і Пімафуцину, рекомендували лише Кагоцел за вказаною схемою. Одночасно з даною терапією призначаються Гепарсіл, Вобензим, Біфі-форм і вітаміни у загальноприйнятих дозах, місцево - офіцінальні супозиторії з хлорхінольдолом по 150мг один раз на добу, протягом 14-22 днів.
6. Оцінку ефективності лікування рекомендовано проводити 3 рази – після лікування, через 1 місяць і через 3 місяці.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Гарбузов Д.А. Генитальная герпесвирусная инфекция/ Д.А. Гарбузов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – №3–4 (7). – С.167–179.
Гарбузов Д.А. Динамика уровня секреторной фракции ІgA (SIgA) в сыворотке крови и вагинальном отделяемом у больных смешанной кандидо-герпетической урогенитальной инфекцией / Д.А. Гарбузов // Дерматологія та венерологія. – 2007. – №2 (36). – С.53–57.
Гарбузов Д.О. Комплексна терапія хворих на кандидо-герпетичну інфекцію / Д.О. Гарбузов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2006. – №3–4 (9). – С.11–20.
Гарбузов Д.А. Урогенитальный кандидоз / Д.А. Гарбузов // Журнал дерматовенерології, косметології ім. М.О.Торсуєва. – 2005. – №1–2 (10). – С.44–59.
Гарбузов Д.А. Имунный статус у женщин, больных смешанной кандидо-герпетической урогенитальной инфекцией / Д.А. Гарбузов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2005. – №1–2 (8). – С.97–100.
Федотов В.П. Вибір препаратів для м яких лікарських форм місцевого застосування при кандидо-герпетичній урогенітальній інфекції/ В.П. Федотов, Д.О. Гарбузов // Медичні перспективи. – 2006. – Т. ХЙ, №2. – С.26–30.
Гарбузов Д.А. Показатели иммунного статуса у больных кандидо-герпетической микст-инфекцией / Д.А. Гарбузов, В.П. Федотов // Успехи медицинской микологии: Материалы Всероссийской конференции по медицинской микологии. – М., 2006.– Т. VIII. – С.43.
Гарбузов Д.А. Механизмы развития урогенитального кандидоза и методы терапии его с использованием Пимафуцина / Д.А. Гарбузов, В.П. Федотов // Успехи медицинской микологии: Материалы третьего Всероссийского конгресса по медицинской микологии. – М., 2005. – Т. VI. – С.156–158.
Федотов В.П. Пимафуцин в терапии урогенитального кандидоза / В.П. Федотов, Д.А. Гарбузов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. - № 3 (18). – С.217.
Гарбузов Д.А. Сравнительное экспериментальное исследование суппозиториев с хлорхинольдолом / Д.А. Гарбузов // Матеріали науково-практичної школи “Розробки молодих вчених дерматовенерологів”. 7 квітня 2005 р. – Київ. – С.26–27.
Федотов В.П. Механизмы развития урогенитального кандидоза и методы терапии его с использованием Пимафуцина / В.П. Федотов, Д.А. Гарбузов // Матеріали науково-практичної конференції „Шкіра та внутрішні хвороби, дерматологічні синдроми”. 24–25 лютого 2005 р. – Київ. – С.76–77.
Гарбузов Д.А. Характеристика некоторых показателей иммунитета у больных кандидо-герпетической микст-инфекцией / Д.А. Гарбузов, Н.В. Новикова // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. 3–4 листопада 2005 р. – Чернівці. – С.115–116. Дисертант брав участь у дослідженні імунної системи у хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію, проводив подальше етіотропне лікування.
Гарбузов Д.А. Сравнительное биофармацевтическое исследование суппозиториев с хлорхинольдолом в опытах in vivo / Д.А Гарбузов, В.П. Федотов, Л.А. Сафонова // Научно-практическая конференция „Актуальные вопросы патологии кожи”: Тезисы докладов. 14 октября 2005 г. – Одесса. – С.27–28. Дисертант брав участь у розробці рецептури, вивченні біофармацевтичних властивостей супозиторіїв с хлорхінольдолом.
Гарбузов Д.А. Показания и методика комплексной терапии больных урогенитальным кандидозом, осложненным герпесвирусной инфекцией, с учетом иммунного статуса / Д.А. Гарбузов // Научно-практическая конференция „Актуальные проблемы дерматовенерологии и косметологии”: Тезисы докладов. 22 октября 2004 г. – Одесса. – С.13–14.
Гарбузов Д.О. Комплексна терапія хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію: Інформаційний лист № 54. – К., 2008. – 3с.
Анотація
Гарбузов Д.о. Особливості клініки, діагностики та терапії змішаної кандидо-герпетичної урогенітальної інфекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. - ДУ „Інститут дерматології та венерології АМН України”, Харків, 2008.
Дисертація присвячена питанням наукового обгрунтування підходів до підвищення ефективності лікування хворих на змішану кандидо-герпетичну урогенітальну інфекцію. Представлені дані про клініко-анамнестичні особливості, етіологічні фактори запального процесу, супутню патологію, сучасні методи діагностики у 120 жінок, хворих на урогенітальний кандидоз, серед яких у 90 одночасно була діагностована герпесвірусна інфекція, та як групу порівняння обстежено 30 хворих тільки на герпесвірусну інфекцію.
Визначили у динаміці спостереження стан неспецифічних факторів захисту, активності нейтрофілів, показників клітинного і гуморального імунітету, а також рівень ФНП-б , б-інтерферону, sIgA у крові та вагінальному вмісті, диференційовані показання до призначення терапії шляхом порівняльного аналізу клінічних особливостей, перебігу захворювання, етіологічних факторів і стану імунного статусу, виділивши при цьому різні рівні клініко-лабораторних порушень у обстежених хворих. У відповідності до виділених нами рівнів клініко-лабораторних порушень об’єднали хворих на мікст-інфекцію у конкретні клініко-терапевтичні групи і розробили методику індивідуалізованої комплексної терапії з диференційованим призначенням специфічних засобів, патогенетичних препаратів, а також місцевих лікарських форм, що дозволило при відсутності ускладнень і небажаних ефектів отримати в дослідній групі хворих на мікст-інфекцію на 30-32 день лікування виразний терапевтичний ефект, зменшети кількість рецидивів герпесвірусної інфекції на протязі року в 2,1 рази, а також їх тривалість з 6,7 до 3,3 дня; досягти клініко-лабораторного одужання від кандидозу у 86,9% хворих, при цьому в 3,2 рази скоротити кількість рецидивів.
Ключові слова: змішана інфекція, урогенітальний кандидоз, герпесвірусна інфекція імунний статус, клініко-терапевтичні групи, загальна та місцева терапія.
аннотация
Гарбузов Д.А. Особенности клиники, диагностики и терапии смешанной кандидо-герпетической урогенитальной инфекции. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – ГУ „Институт дерматологии и венерологии АМН Украины”, Харьков, 2008.
Диссертация посвящена вопросам научного обоснования подходов к повышению эффективности лечения больных смешанной кандидо-герпетической урогенитальной инфекцией с помощью разработки дифференцированных показаний и методики комплексной общей и местной терапии с учетом этиологии, клинических особенностей, состояния иммунного статуса.
Под наблюдением находилось 150 женщин, из них 90 были больны урогенитальным кандидозом и одновременно диагностирована герпесвирусная инфекция. Также, помимо 25 здоровых лиц, в качестве группы сравнения обследовано 30 больных только герпесвирусной инфекцией и 30 больных только урогенитальным кандидозом.
Клинико-анамнестические исследования 150 больных женщин в возрасте 20-50 лет позволило выявить, что 59% из них жили регулярно половой жизнью и 37 % - не жили в последние 1-3 года, большинство были служащие и рабочие. С помощью микроскопических и микологических исследований, идентификации штаммов на сахарах и на тесте “Auxaсоlor” (Bio Rad), в моче стерильно взятой катетером у 120 больных женщин урогенитальным кандидозом выделили Candida как этиологический фактор, у 90 из них с помощью ПИФ, ИФА и ПЦР установлен урогенитальный герпес (ВПГ-1 – у 20, ВПГ-2 – у 70).
Установлены особенности клинических проявлений и течения микст-инфекции: массивный беловато-серый налет; папулезно-везикулезные высыпания, эрозии; кожа лихенифицирована с экскориациями и геморрагическими корками; наличие атипичных проявления: атрофия, крауроз, лейкоплакия.
У больных с микст-инфекцией, в отличие от урогенитального кандидоза или герпеса, отмечаются определенные изменения иммунного статуса: при угнетении фагоцитоза (снижение ФЧ, ПФЛ и НСТ), и повышение уровня ЦИК, зарегестрировано снижение Т-лимфоцитов за счет Т-хелперов (СД4+), угнетение индекса СД4+/СД8+, уменьшение натуральных киллеров (СД16+) и рецепторов к интерлейкину-2 (СД25+), резкое увеличение ФНО-б, рост уровня IgA, без изменений б-ИФН, снижение IgG, а также, отмечался высокий уровень sIgA в сыворотке крови при его значительном снижении в вагинальном содержимом.
Сравнительный анализ клинических проявлений инфекции, локализации патологического процесса, общего и местного иммунитета у каждого исследуемого больного выявил различные уровни клинико-лабораторных нарушений, что позволило объединить больных с микст-инфекцией в две клинико-терапевтические группы: первая – больные с хроническим длительнотекущим процессом, многоочаговостью поражения, и выраженными нарушениями фагоцитоза, увеличением ЦИК, угентением Т-звена иммунитета, резким увеличением ФНП-б, увеличением концентрации sIgA в сыворотке крови и снижением в вагинальном содержимом; вторая – течение заболевания было обостренным, не было многоочаговости, был незначительно угнетен фагоцитоз, Т-звено иммунитета, отмечено умеренное снижение уровня sIgA только в вагинальном содержимом.
Учитывая наличие таких уровней клинико-лабораторных нарушений, было рекомендовано одновременно с традиционной терапией, назначить больным с микст-инфекцией первой клинико-терапевтической группы Герпевир (ацикловир) и Пимафуцин одновременно, а также Кагоцел и инъекции Тиотриазолина, второй клинико-терапевтической группы – Герпевир (ацикловир) и Пимафуцин одновременно, Кагоцел, местно – суппозитории с хлорхинольдолом всем больным.
Разработанные и внедренные методы лечения при отсутствии осложнений и нежелательных эффектов позволили получить в опытной группе с микст-инфекцией к 30-32 дню выраженный терапевтический эффект, в отличие от больных группы сравнения, которые получали традиционную терапию (Пимафуцин, Герпевир (ацикловир) – последовательно, Циклоферон), уменьшить количество рецидивов герпесвирусной инфекции в течение года в 2,1 раза, а также их длительности с 6,7 до 3,3 дней, достичь клинико-лабораторного выздоровления от кандидоза у 86,9% пациентов, при этом в 3,2 раза сократить количество рецидивов. Отмечены позитивные сдвиги в показателях общего и местного иммунитета, которые приближались в большинстве случаев к показателям у здоровых людей.
Ключевые слова: смешанная инфекция, урогенитальный кандидоз, герпес- вирусная инфекция, иммунный статус, клинико-терапевтические группы, общая и местная терапия.
ANNOTATION
Garbuzov D.O. Peculiarities of clinical picture, diagnostics and therapy of a mixed candida-herpetic urogenital infection.- Manuscript.
Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of medical sciences on specialty 14.01.20 – Dermatovenerologic diseases. – SO „Institute of Dermatology and Venereology AMS of Ukraine”, Charkiv, 2008.
Dissertation is devoted to the questions of scientific justification of approaches to increase of efficacy of treatment of patients with a combined candida-herpetic infection. There are presented the data on clinical-anamnestic peculiarities, etiologic factors of inflammatory process, attendant pathology, modern diagnostic methods of 120 females with urogenital candidiosis. In 90 females herpetic viral infection was timely diagnosed, as a group of comparison there were examined 30 patients who had only herpetic infection.
In the dynamics of observation there was defined state of non-specific defense factors, neutrophil activity, findings of cell and humoral immunity as well a level of tumor necrosis factor-б, б-interferon, sIgA in the blood and vaginal discharge, differential findings to administer therapy by means of comparative analysis of clinical peculiarities, course of a disease, etiologic factors and state of immune status, distinguishing therewith different levels of clinical-laboratory disorders in patients. According to revealed levels of clinical-laboratory disorders we grouped patients with mixed infection in definite clinical-therapeutic groups and developed procedure of individualized complex therapy with differential administration of specific methods, pathogenetic agents and topical medicinal forms. In the absence of complications and unfavorable effects in the group of patients under observation this allowed to obtain a marked therapeutic effect, to reduce both the number of relapses of herpetic-viral infection by 2,1 times and their period from 6,7 days to 3,3 days; during a year, to achieve clinical-laboratory recovery from candidiosis in 86,9% of patients, to shorten a number of relapses by 3,2 times.
Key words: mixed infection, urogenital candidiosis, herpetic-viral infection, immune status, clinical-therapeutic groups, general and topical therapy.
Перелік умовних скорочень
ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція
РІФ – реакція імунофлюоресценції
ВПГ-1 – вірус простого герпесу I типу
ВПГ-2 – вірус простого герпесу II типу
б-ІФН – б-інтерферон
ФНП–б – фактор некрозу пухлини
Ig A – імуноглобулін класу А
Ig М – імуноглобулін класу М
Ig G – імуноглобулін класу G
sIg A – секреторний імуноглобулін класу А
ПІФ – реакція прямої імунофлюоресценції
ІФА – імуноферментний аналіз
ЦІК – циркулюючі імунні комплекси
СД 3+ – всі периферичні Т-лімфоцити
СД 4+ – Т “хелпери”
СД 8+ – Т “супресори”
СД 4+/ СД 8+ – імунорегуляторний індекс
СД 16+ – натуральні кілери
СД 25+ – рецептор до інтерлейкіну-2
СД 22+ – зрілі В-лімфоцити
КУО – колонієутворюючі одиниці
ФЧ – фагоцитарне число
ПФЛ – процент фагоцитируючих лейкоцитів
ФАЛ – фагоцитарна активність лейкоцитів
МІК – мінімальна інгибуюча концентрація
НСТ – нітросиній тетразолієвий тест