Вплив кріоконсервованих фетальних нервових клітин на репаративні процеси в патологічно зміненій сітківці
Виражений позитивний ефект КФНК залежить від оптимальної схеми їх введення препарата. Ми вивчили різні способи введення КФНК в експерименті (внутрішньовенний і парабульбарний). При модельній патології лазерного опіку сітківки критерієм ефективності застосованої терапії були показники вмісту нейротрофічних факторів (TGF β-1 і GNF). Найбільш оптимальними виявили парабульбарне введення КФНК з використанням системної лікарської терапії.
Отримані дані свідчать, що лікування ЦХРД повинно бути системним з використанням КФНК і алопатичної терапії. На підставі успішно проведених експериментальних досліджень ми запропонували спосіб лікування ЦХРД із використанням КФНК.
Під нашим спостереженням знаходилися дві групи пацієнтів із ЦХРД: 1) основна – традиційна терапія сумісно з препаратом КФНК; 1) контрольна – звичайне алопатичне лікування.
Ефективність проведеного лікування у всіх групах оцінювалась на протязі шести місяців.
Аналіз динаміки гостроти зору в процесі лікування протягом відновного періоду показує, що в контрольній групі хворих гострота зору підвищилась на 15%, в основній – на 31% відносно норми (рис. 3.).
За результатами двохфакторного дисперсійного аналізу встановлено, що на зміну гостроти зору в пацієнтів з ЦХРД після проведеного лікування найменш за все впливають досліджувані фактори і залежить від методу лікування на 11%, та строку відновного періоду на 6 %.
Поряд з аналізом гостроти зору у хворих були оцінені зміни показників електроокулографії (коефіцієнт Ардена) (рис. 4.).
При аналізі коефіцієнт Ардена електроокулографічного показника – протягом відновного періоду встановлено, що коефіцієнт Ардена до проведення лікування в контрольній групі складав 130%, в основній 132%. Після лікування і відновного періоду (шість місяців) коефіцієнт Ардена підвищився в контрольній групі хворих до 158% (p<0,001) (84% від норми), в основній до 171% (p<0,001) (92% від норми), тобто показник електроокулографії в основній групі вище рівня цього показника в контрольній – на 8%.
Також досліджували межі периферичного поля зору (рис.5.). Отримані результати вказують на те, що до лікування в контрольній і основній групах хворих межі периферичного поля зору складали 392 – 397° (норма – 500°). Після лікування традиційним методом через шість місяців спостереження в контрольній групі встановлено розширення меж поля зору до 448° (90% від норми), а після застосування КФНК до 483° (97% від норми). Наприкінці спостережень даний показник в основній групі був на 8% вищим, ніж в контрольній (рис. 5.).
Була досліджена площа центральних скотом (рис.6.). Після проведеного лікування в більшості хворих основної і контрольної груп відзначено достовірне зменшення площі центральних скотом (p<0,001). Однак в основній групі цей показник був значно вище, ніж у контрольній.
Площа відносних скотом в контрольній групі зменшується з 263 ммІ до 125 ммІ (в 2,1 рази), а в основній – з 256 ммІ до 85 ммІ (в 3,0 рази). У підсумку площа скотом в основній групі хворих на 32% менше площі скотом у контрольній (рис. 6.).
Проведений двохфакторний дисперсійний аналіз свідчить, що досліджувані показники ока в більшості пацієнтів основної групи залежать від методу лікування. Доведено, що лікування з застосуванням препаратів КФНК більш ефективне, ніж традиційне.
Двохфакторний дисперсійний аналіз дозволив установити, що успіх проведеної терапії, з одного боку, залежить від методу лікування, а з іншого – від часу його проведення.
Результати кореляційного аналізу свідчать, що між досліджуваними показниками існує взаємозв'язок, який обумовлює кореляційні зміни протягом лікування і відновного періоду.
Динаміка показників функціонального стану органа зору підтверджується об'єктивними даними офтальмологічної картини очного дна. Початкова картина очного дна в основній і контрольній групах була ідентичною. Однак в основній групі пацієнтів до одного місяця спостереження після операційного періоду картина очного дна значно змінювалася (збільшення кровонаповнення судин, зменшення кількості і площі дистрофічних осередків), у контрольній групі після алопатичного лікування відзначається тенденція до прогресу дистрофічного процесу в макулярній області (набряк сітківки, збільшення площі дистрофічних осередків).
До кінця терміну спостереження (6 місяців) в основній групі пацієнтів після введення КФНК спостерігається зменшення кількості дистрофічних осередків, картина очного дна нормалізується, а у контрольній групі спостерігається тенденція до злиття дистрофічних осередків, що свідчить про прогрес процесу.
Препарат КФНК, крім клінічного ефекту, впливає на загально соматичний статус пацієнтів, покращує їх психоемоційний стан і підвищує якість життя.
ВИСНОВКИ
Актуальною проблемою сучасної кріомедицини є вивчення механізмів дії кріоконсервованих фетальних клітин. Пошук багатофакторних терапевтичних засобів, які впливають на репаративні процеси в нервових клітинах сітківки, є важливою актуальною проблемою в офтальмології. Саме такою дією володіють кріоконсервовані препарати фетального походження, зокрема нервові клітини.
У дисертації досліджені механізми дії кріоконсервованих фетальних нервових клітин, а також теоретично обґрунтована можливість їх використання для лікування центральній хоріоретинальній дистрофії, що є актуальною задачею сучасної офтальмології, а також має важне медичне і соціальне значення.
За допомогою генетичної мітки (У-хромосома) встановлена тропність до патологічного осередку кріоконсервованих фетальних нервових клітин, в якому вони реалізують терапевтичний ефект у ранній термін спостереження.
При фарбуванні кріоконсервованих фетальних нервових клітин зондом 3,3-DDC встановлено високий рівень флюоресценції при люминісцентній мікроскопії. Високий рівень флюоресценції в патологічно зміненій сітчастій оболонці визначається протягом 21 доби, що також може свідчити про цільову спрямованість міграції кріоконсервованих фетальних нервових клітин до патологічного осередку.
Застосування кріоконсервованих фетальних нервових клітин експериментальним тваринам є високоефективним методом структурного відновлення патоморфологічно зміненої будови сітчастої оболонки.
Введені кріоконсервовані фетальні нервові клітини впливають на процеси репаративної регенерації в клітинах сітківки через активацію вироблення нейротрофічних факторів: трансформуючий фактор росту (TGF β-1) і фактор росту нервів (GNF), які сприяють значному прискоренню термінів загоєння лазерного опіку сітківки в експерименті.
Найбільш ефективним є парабульбарне введення препарату кріоконсервованих фетальних нервових клітин на тлі проведеної консервативної терапії. Доведено, що терапію необхідно починати в більш ранній термін виникнення патологічного процесу, про що свідчить зміна показника нейротрофічних факторів (TGF β-1 і GNF) у плазмі крові кролів при парабульбарному і внутрішньовенному введенні.
Після введення кріоконсервованих фетальних нервових клітин підвищуються функціональні показники органа зору, що підтверджує ефективний вплив фетальних препаратів на основні патогенетичні ланки дистрофічної патології. Кореляційний аналіз довів, що підвищення функціональних показників органа зору пов'язано з проведеним лікуванням і часом реабілітації пацієнтів. Установлено, що до 6-ти місяців спостереження гострота зору в основній групі підвищилася на 16% відносно контрольної групи; площа відносних скотом в основній групі хворих на 32% менш площі скотом в контрольній; показник електроокулографії в основній групі вище на 8%, ніж в контрольній; границі периферичного поля зору розширилися на 8% у порівнянні з контрольною групою.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ, ЗА ТЕМОЮ ДИССЕРТАЦІЇ
Демин Ю.А., Петренко А.Ю., Литвинова Л.В. Эффективность применения криоконсервированных эмбриональных нейрональных клеток в комплексном лечении склеротических макулодистрофий // Пробл. криобиологии. – 2004. – №2. – С. 89-94.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В., Рязанцев В.В. Распределение донорских криоконсервированных эмбриональных нервных клеток при модельной патологии органа зрения по результатам генетической метки клеток // Актуальні питання медичної науки та практики. – 2006. – № 69, Кн. 2. – С. 290-294.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В. Влияние трансплантации криоконсервированных нервных клеток на секрецию трансформирующего фактора роста бета-1 после экспериментальной травмы сетчатки // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологичексих наук и практического здравоохранения . – 2006. – Т. 142, Ч. 6. – С. 25-27.
Дьомін Ю.А., Літвінова Л.В. Терапевтична ефективність застосування кріоконсервованих ембріональних нервових клітин у лікуванні хворих із центральною хоріоретинальною дистрофією // Клінічна фармація. – 2007. – Т. 11, № 2. – С. 29-30.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В. Распределение эмбриональных нервных клеток после введения in vivo при экспериментальной травме глаза // Пробл. криобиологии. – 2007. – № 2. – С. 186-190.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В. Морфологическая характеристик сетчатки в восстановительный период после лазерного ожога и введения криоконсервированных фетальных нервных клеток // Вісник проблем біології і медицини. – 2008. – № 1. – С. 11-15.
Патент № 23129 Україна, МПК А 61F 9/00, А61К35/12. Спосіб комплексного лікування дистрофій сітківки ока // Дьомін Ю.А., ЛітвіноваЛ.В. Заявлено.11.12.2006; Опубл. 10.05.2007. – Бюл. № 6.
Застосування імунобіологічного препарату «Кріоцелл» для лікування дистрофічних захворювань ока. Метод. рекомендації МОЗ України. Сост.: Грищенко В.І., Риков О.С., Сергієнко А.М., Дьомін Ю.А., Літвінова Л.В., Петренко О.Ю., Рязанцев В.В. Харків, 2006. – 16 с.
Demin Yu., Litvinova L. and Goncharuk E.I. Fetal cells for treatment of age-related macular degeneration: Proc. Of Abstracts. CRYOBIOMOL-2003. – Portugal. – 2003. – P. 101.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В. Эффективность применения препарата «Гемонейронал» в комплексном лечении сосудистой патологии органа зрения: Тези доповідей «Регенеративная медицина и трансплантация тканей в офтальмологии». – Москва. – 2005. – С. 98-99.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В., Петренко А.Ю., Семенченко О.А. Среда для гипотермического хранения клеток и тканей человека. Научно-практическая конференция, посвященная 130-летию со дня рождения академика В.П.Филатова. – Одесса. – 2005. – С. 19-20.
Демин Ю.А., Литвинова Л.В. Клиническое обоснование использования криоконсервированных нервных клеток в лечении сосудистых и дистрофических заболеваний органа зрения. «Современные аспекты сосудистых и дистрофических заболеваний органа зрения»: Первая научно–практическая конференция молодых ученых – офтальмологов Украины.– Харьков, – 2006. – С. 76-78.
Demin Yu., Litvinova L. Neurotrophic factors as possible effective agent in therapy of experimental retina burn with using cryopreserved embryonic nerve cells: Cryo-2006. Hamburg. – 2006. – Р. 159.
АНОТАЦІЇ
Літвінова Л.В. Вплив кріоконсервованих фетальних нервових клітин на репаративні процеси в патологічно зміненій сітківці. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.35 – кріомедицина. – Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, Харків, 2008.
У роботі досліджена дія кріоконсервованних фетальних нервових клітин після введення в процесі лікування ЦХРД. Доведена можливість КФНК сприяти відновленню анатомічних структур сітчастої оболонки.
Вивчена репаративна регенерація в ушкодженій сітчастій оболонці на молекулярному рівні регуляції процесів на підставі вивчення виробки окремих нейротрофічних факторів (TGF β-1 і GNF), які безпосередньо беруть участь у репаративній регенерації.
Показано, що введені нервові клітини володіють високою тропністью до патологічного осередку і визначаються в осередку поразки тривалий час (до 21 доби).
На підставі отриманих експериментальних даних показана висока ефективність в офтальмологічній практиці в лікуванні сухої форми ЦХРД.
Даний метод може бути впроваджений у повсякденну офтальмологічну практику і сприяти соціальній реабілітації хворих.
Ключові слова: кріоконсервування, фетальні нервові клітини, репарація, сітківка, застосування.
Литвинова Л.В. Влияние криоконсервированных фетальных нервных клеток на репаративные процессы в патологически измененной сетчатке. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.35 – криомедицина. – Институт проблем криобиологии и криомедицины НАН Украины, Харьков, 2008.
Диссертация посвящена изучению механизмов действия криоконсервированных фетальных нервных клеток после введения в организм реципиента в процессе лечения дистрофической патологии органа зрения. Изучены некоторые аспекты молекулярной регуляции процессов репаративной регенерации в поврежденной сетчатке на основании изучения выработки отдельных нейротрофических факторов (TGF β-1 и GNF), участвующих в репаративной регенерации. Полученные в работе данные показывают, что при самопроизвольном заживлении лазерного ожога сетчатки наблюдается выраженное содержание как неспецифических цитокинов репарации TGF β-1, так и более специфического цитокина для нервной ткани GNF. При этом содержание TGF β-1 значительно повышается в более ранний период заживления лазерного ожога с 3 суток, чем GNF. Уровень GNF в плазме крови экспериментальных животных повышался с 7 до 14 суток в фазе активного восстановления и иннервации в зоне раневого дефекта. Увеличение или уменьшение нейротрофических факторов в плазме крови экспериментальных животных имеет четкую временную зависимость, регулирующую последовательность репаративних процессов.
Полученные нами результаты позволяют предположить, что КФНК активно стимулируют продукцию данных ростовых факторов на протяжении 3-х недель наблюдения, что способствует интенсификации репаративных процессов нервных клеток в сетчатке.
Полученные данные дают основание предполагать, что введение КФНК стимулирует продукцию ростовых факторов собственными компетентными клетками организма реципиента.
Проведенные экспериментальные исследования распределения, пути и времени миграции нервных клеток при модельной патологии лазерного ожога сетчатки показали, что введенные нервные клетки обладают высокой тропностью к патологическому очагу и определяются в очаге поражения длительный период.
Данные гистологического исследования сетчатой оболочки экспериментальных животных указывают на нормализацию анатомической структуры поврежденной сетчатки после введения КФНК.
Можно предположить, что клеточные препараты при центральном и периферическом введении оказывают мощное стимулирующее позитивное действие на сетчатую оболочку. Вероятно, такое позитивное воздействие опосредовано нейротрофическими факторами, источники которых фетальные клетки. Нейротрофические факторы являются полифункциональными регуляторами, контролирующими процесс созревания, дифференцировки и образования нейрональных сетей, поддерживают функциональную активность зрелых нейронов центральной нервной системы и периферической нервной системы и участвуют в регенерации аксонов проводящих путей.
Одним из основных механизмов действия КФНК является нейротрофическое влияние и модуляция эндогенных факторов роста. Эндогенное образование нейропептида происходит в ответ на какое-либо высвобождение других пептидов, для которых первый является индуктором. Это усиливает и пролонгирует действие пептидов. По-видимому, препарат КФНК способен регулировать содержание нейротрофинов, повышать пластичность и выживаемость нейронов в условиях гипоксии, усиливать передачу нервных импульсов в синапсах, оказывать влияние на уровень нейротрансмиттеров или других физиологически важных соединений, принимающих участие в функционировании нейронов.
Результаты экспериментальных введений КФНК и изучения механизмов их действия на организм реципиента позволили нам применять КФНК в клинической офтальмологической практике для лечения ЦХРД.
В работе показано, что введение КФНК позволяет добиться положительного результата при дистрофической патологии органа зрения, значительно улучшая функциональное состояние глаза, и способствует медико-социальной реабилитации больных. Следовательно, данный метод и схема его использования могут быть рекомендованы для широкого применения в клинической офтальмологической практике.
Ключевые слова: криоконсервирование, фетальные нервные клетки, репарация, сетчатка, применение.
Litvinova L.V. Effect of cryopreserved fetal neural cells on reparative process in pathologically changed retina. – Manuscript.
Thesis for obtaining scientific degree of the candidate of medical sciences
(PhD equivalent) on specialty 14.01.35 – Cryomedicine. - Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kharkov, 2008.
The thesis covers studying the effect of cryopreserved fetal neural cells after being introduced during treatment of dystrophic pathology of vision organ. The possibility of participation of cryopreserved fetal neural cells in recovery of anatomic retina structures has been shown.
Reparative regeneration in the damaged retinal membrane at molecular level of regulation of the processes: based on studying the production of some neurotrophic factors (TGF b-1 and GNF) directly participating in reparative regeneration has been investigated.
It has been shown that the introduced neural cells are highly pathological focus-seeking and found in the damage focus within a long period up to 21 days.
As the matter of the record on obtained experimental data a high efficiency in ophthalmologic practice during treatment of dry form of central chorioretinal dystrophy has been demonstrated.
This method may be introduced into daily ophthalmologic practice and contribute to social rehabilitation of the patients.
Key words: cryopreservation, fetal nerve cells, reparation, retina, application
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ЦХРД – центральна хоріоретинальна дистрофія
КФНК – кріоконсервовані фетальні нервові клітини
ПФПК – препарати фетоплацентарного комплексу
TGF β-1 – трансформуючий фактор росту бета-1
GNF – фактор росту нервів
ПЛР – полімеразно ланцюгова реакція
DDC – 3,3 -'dioctadecyloxacarbocyanine bromide DDC
Відповідальний за випуск Г.О. Бабійчук
Підписано до друку 8.04.08р. Формат 60Ч84 1/16
Папір офсетний. Друк ризографія.
Умов. друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Замовлення № 121
Надруковано ПКФ «Яна».
м. Харків, пр. Леніна, 38. Т. (057) 714-06-66.