Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям
Таким чином, у жінок із безпліддям трубного походження, в яких в анамнезі встановленно хламідіоз, значно зменшується відносна кількість загальних Т-лімфоцитів, лейко-Т-клітинний індекс та імунорегуляторний індекс внаслідок збільшення відносної кількості СD8+-цитолітичних лімфоцитів. Одержані результати вказують на незначні (перший ступінь імунних порушень) зміни показників гуморальної ланки системного імунітету у жінок із безпліддям, в анамнезі яких встановлено хламідіоз. При цьому незначно зменшена (на 8,7%) відносна кількість BCD22+-лімфоцитів, Ig М та А (на 30,0 та 12,5% відповідно). На такому фоні у жінок із безпліддям зростає на 24,6% концентрація Ig G, (імуноглобуліна вторинної імунної відповіді), що засвідчує про хронізацію процесу. Це підтверджується не тільки анамнестичними даними, а і зростаючою імуноглобулін продукуючою здатністю щодо Ig G. Зростання концентрації загальних циркулюючих імунних комплексів на 14,3% у жінок із безпліддям, в анамнезі яких встановлено захворювання на хламідіоз, свідчить про постійне надходження антигенів, які з’єднуються із специфічними антитілами, утворюючи імунні комплекси. Крім цього, зростання циркулюючих імунних комплексів підтверджує відносно ефективну гуморальну імунну відповідь при хламідіозі.
Підсумовуючи аналіз результатів, одержаних при параклінічному клініко-імунологічному дослідженні жінок із безпліддям трубного походження, в анамнезі яких встановлено захворювання на хламідіоз, слід підкреслити, що у цієї категорії пацієнток знижується абсолютна кількість лейкоцитів та відносна кількість еозінофілів, моноцитів та лімфоцитів. Зменшення відносної кількості останніх зумовлено зниженням відносної кількості Т-лімфоцитів. На цьому фоні зростає відносна кількість паличкоядерних та сегмнтоядерних нейтрофільних лейкоцитів, а також наростає інтоксикація і посилюється рівень імунної реактивності. У таких пацієнток має місце порушення фагоцитозу на заключних етапах цього процесу за рахунок глибоких порушень потенційної бактерицидної активності нейтрофілів та її резерву, а також зростає відносна кількість CD8+ -цитолітичних лімфоцитів й О-лімфоцитів, що формують кілінгову систему організму, та імунологічний коефіцієнт. При цьому також зростає концентрація імуноглобулінів вторинної імунної відповіді (IgG) при зниженні концентрації Ig М та A.
Враховуючи викладене вище, в жінок з безпліддям трубного походження, які в анамнезі мали хламідіоз,або він підтверджений у процесі операцій швидкими цито-тестами ми застосували запропонований нами комплекс лікування.
Вивчення впливу комплексної терапії жінок, хворих на хламідіоз, який супроводжувався безпліддям, показало, що використання тільки макролідного сучасного антибіотика призводить до зростання відносної кількості СD3+-лімфоцитів на 21,5%. Інші показники клітинної ланки спонтанного імунітету не зазнають суттєвих змін. Захисна монотерапія імуноглобуліном проти С.trachomatis виявилася більш ефективною. Вона також сприяє зростанню відносної кількості ТСD3+-лімфоцитів, покращує процеси розпізнавання (збільшення СD4+-лімфоцитів на 14,4%) та автономну саморегуляцію з формуванням імунної відповіді. Тобто використання специфічного гомогенного імуноглобуліну є більш ефективним і доцільним, ніж макролідних антибіотиків. Поєднана лікувальна тактика, що включає макролідні антибіотики та специфічний гомогенний імуноглобулін, також сприяє підвищенню відносної кількості СD3+-лімфоцитів на 22,7%, СD4+-лімфоцитів – на 14,2% та ІРІ – на 23,1%. Разом з тим, комплексна терапія позитивно впливає (нормалізує) і на відносну кількість СD8+-цитолітичних лімфоцитів.
У жінок ІІ підгрупи після лікування спостерігалася позитивна клінічна динаміка на період обстеження, через 2 тижні та місяць не було болю в нижніх ділянках живота, змінився характер виділень та зменшилась їх інтенсивність, зникли пастозність та болісність з боку придатків матки. Терапію з спіраміцином та імуноглобуліном людини антихламідійним всі пацієнти добре переносили. Як видно з наведених даних, у хворих ІІ підгрупи відмічається не тільки позитивна динаміка клініко-мікробіологічних показників, а й найбільш об'єктивна – за даними серологічного дослідження. Знижувались титри антитіл, що свідчить про адекватність терапії й ліквідацію запального процесу, зумовленого хламідіями. Індекс ефективності при застосуванні імуноглобуліну протихламідійного та спіраміцину був високим.
У жінок ІІІ підгрупи (тільки імуноглобулін проти С. trachomatis) було зменшення дискомфорту під час сечовиділення, зникав біль у ділянках придатків матки, виділення були помірні. Всі жінки добре переносили терапію з імуноглобуліном людини антихламідійним. Ефективність препарату та його переносимість (у балах) також були високими. Щодо серологічних показників, то слід відмітити їх позитивну динаміку, що свідчить про адекватну етіотропну терапію. Контрольне мікробіологічне обстеження показало, що суттєвих змін в інших показниках не було виявлено.
У жінок, яким застосовували лікування тільки спіраміцином, позитивна клінічна динаміка спостерігалась через 2 тижні після проведеної терапії. Водночас цитологічно та за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) реєстрували ДНК хламідій та інших бактеріальних збудників. Отже, наведені дані свідчать, що у групі жінок, в лікуванні яких застосовано тільки спіраміцин, аналізовані показники були гіршими у плані позитивної динаміки лікування хламідійної інфекції.
Проведені нами дослідження виявили, що використання імуноглобуліну людини антихламідійного при лікуванні жінок із безпліддям після лапароскопічних операцій не має побічних ефектів і добре переноситься пацієнтами. Порівняльна оцінка терапевтичної ефективності трьох схем застосування препаратів імуноглобуліну людини антихламідійного, імуноглобуліну людини антихламідійного і спіраміцину та монотерапії спіраміцином показала, що включення цих препаратів до комплексу відновної терапії після лапароскопічних операцій у жінок з безпліддям трубного походження та хламідіозом, який веріфікований з використанням цито-тесту, супроводжується нормалізацією клінічних та мікробіологічних показників протягом місяця після лікування.
Протягом 8 місяців спостереження вагітність при трубно-перитонеальному факторі безпліддя наступала у 32 (47,03%) пацієнток, в яких прогноз для зачаття був оцінений як добрий, і в 12 (15,40%) жінок із середнім прогнозом. Тобто, запропонований комплексний метод поетапної реабілітації порушеної генеративної функції внаслідок ЗЗОМТ на грунті ІПСШ дозволив нам досягти кінцевого результату реабілітації – вагітності та народження доношених дітей у 62,40% пацієнток з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, в яких прогноз для зачаття було оцінено як позитивний.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і таким чином запропоновано нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу, а також його наслідків у жінок із безпліддям трубного походження, що досягається шляхом використання діагностичних швидких тестів інтраопераційно, прогнозування ймовірності настання вагітності після лапароскопічного втручання та проведення комплексної реабілітаційної протизапальної та імуномодулюючої терапії.
1. У 10,0% жінок з безпліддям трубного походження, оперованих лапароскопічно, діагностовано хламідіоз або змішане генітальне інфікування, при цьому спайковий процес органів малого тазу та порушення прохідності маткових труб виявлено, відповідно, у 62,0% та 86,0% випадків.
2. Серед обстежених жінок 41,0% лікувались раніше з приводу запальних захворювань органів малого тазу. В слизовій цервікального каналу хламідії виявлено у 50,0% пацієнток. Хламідії поєднувались в асоціації із грибами роду Candida в 73,0% випадків, з уреаплазмами – в 14,0%, з мікоплазмами – в 12,0% та бактеріальним вагінозом – в 23,0%.
3. Використання цито-теста на хламідії під час лапароскопії у жінок з безпліддям трубного походження дозволило покращити діагностику та виявити хламідійну інфекцію у 25,0% жінок з асимптоматичною ендоцервікальною хламідійною інфекцією.
4. У жінок із безпліддям трубного походження, в яких в анамнезі зафіксовано хламідіоз, у крові знижена потенційна здатність бактерицидної активності фагоцитарних клітин на 49,5% та коефіцієнт активності фагоцитарних клітин на - 49,3% за рахунок глибоких порушень потенційної бактеріцидної активності поліморфоядерних нейтрофілів та їх резерву, а також збільшення імунологічного коефіцієнту та відносної кількості О-лімфоцитів; зменшується на 55,7% відносна кількість Т-лімфоцитів, лейко-Т-клітинний індекс та імунорегуляторний індекс на фоні збільшення на 58,9% відносної кількості CD8+ цитолітичних лімфоцитів, що покращує кілінгову систему організму.
5. Жінки з безпліддям трубного походження та хламідіозом під час лапароскопії у 86,0% випадків потребували реконструктивно-пластичних операційних втручань у зв’язку зі спайковим процесом та патологією маткових труб. У 26,0% пацієнток прогноз настання вагітності оцінено як “добрий”, у 15,0% – як “задовільний”, у 22,0% – як “сумнівний” та у 37,0% – як “незадовільний”. Відновлення репродуктивної функції спостерігалося в 62,4% випадків у пацієнток з позитивним прогнозом для зачаття.
6. Алгоритм обстеження на хламідіоз у жінок з безпліддям трубного походження, які оперуються лапароскопічно, повинен бути доповнений використанням швидких цито-тестів інтраопераційно, що дозволяє підвищити ефективність діагностики хламідіозу на 25,0% та своєчасно перейти до наступного етапу – реабілітаційного - відразу після операції.
7. В комплексному поетапному лікуванні використання спіраміцину та імуноглобуліну проти C. trachomatis показало, що захисна монотерапія імуноглобуліном виявилась більш ефективною. Вона сприяє зростанню відносної кількості CD8+ лімфоцитів, покращенню процесів розпізнавання (збільшення CD4+ лімфоцитів на 14,4%, CD3+ - на 22,7%, імунорегуляторного індексу - на 23,1% ) та автономної саморегуляції з формуванням імунної відповіді.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО ТА ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
1. Алгоритм обстеження жінок з безпліддям трубного походження має бути доповнений використанням швидкого цито-теста на хламідії інтраопераційно під час лапароскопії, мазок з матеріалу маткової труби. При застосуванні цих тестів результат готовий вже через 10 хвилин. Експрес-тест для визначення антигену хламідії призначений для діагностики в умовах in vitro. Тест повинен використовуватися для визначення антигену хламідії у клінічних зразках. Він є якісним і тому не може визначати кількісний вміст хламідій або рівень вмісту антигену хламідії. Даний тест вказує на наявність антигену хламідії у зразку в життєспроможному або нежиттєспроможному стані. Кількість мікроорганізмів у зразку для дослідження впливає на визначення хламідії. Це обумовлено технічною стороною забору матеріалу (зразку),а також факторами, як вік пацієнта, наявність в анамнезі захворювань, що передаються статевим шляхом, наявними симптомами тощо. Як і в усіх випадках діагностики, результати тесту повинні розглядатися у сукупності з усією клінічною інформацією.
2. Лікування жінок з безпліддям трубного походження, в яких під час лапароскопії з допомогою швидкого теста діагностовано хламідіоз, має бути доповнено використанням імуноглобуліну проти C.trachomatis. Інтраопераційно вводять антихламідійний імуноглобулін людини інстіляцією 1,5 мл в маткові труби з подальшим його введенням внутрішньом’язово 5 разів через 3 дні на 4-й по 1,5 мл, а також 4 інсталяції інтрацервікально кожен день.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Шевчук І.І. Лапароскопічне лікування трубно-перитонеального безпліддя // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ, 2001. – С. 841-844.
Юзько О.М., Юзько Т.А., Шевчук І.І. Роль хламідіозу в урогенітальній інфекції в жінок із безплідністю при використанні допоміжних репродуктивних технологій // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С. 119-120 (Автором особисто проведено обстеження жінок із безплідністю та хламідіозом, проведено оцінку його клінічного перебігу та підготовлено роботу до друку).
Юзько О.М., Юзько Т.А., Шевчук І.І. Мікробіоценоз піхви в жінок із безплідністю, які готуються до екстракорпорального запліднення // Клінічна та експериментальна патологія. – 2005. – Т. 4, № 1. – С. 109-112 (Автором особисто проведено забір матеріалу з цервікального каналу пацієнток, узагальнено одержані дані та підготовлено роботу до друку).
Шевчук І.І. Частота виявлення хламідіозу у жінок з безпліддям трубного походження при лапароскопії // Тези доповідей Ювілейного VIII з'їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства, присвячена 15-річчю організації (1990-2005 pp.), м. Івано-Франківськ, 21-22 квітня 2005 р. – К., 2005. – С. 37.
АНОТАЦІЯ
Шевчук І.І. Нові підходи до діагностики та лікування хламідіозу в жінок із безпліддям. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Тернопіль, 2008.
Наукову роботу присвячено підвищенню ефективності відновлення репродуктивної функції в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження шляхом оптимізації діагностичних та лікувальних заходів із використанням лапароскопії. Вивчено частоту хламідіозу в жінок з безпліддям трубного походження, оперованих лапароскопічно. Дано оцінку стану вродженого неспецифічного (природного) та набутого (адаптивного) специфічного імунітету у жінок із безпліддям при хламідіозі в анамнезі. Визначено прогностичні критерії ефективності лапароскопічних втручань при безплідді трубного походження. Вдосконалено методику лікувально-профілактичних заходів в жінок із хламідіозом при безплідді трубного походження, в яких не було терапевтичного ефекту після традиційного лікування із застосуванням антибактеріальних та імуномодулюючих препаратів. Запропоновано використання діагностичних швидких тестів інтраопераційно, прогнозування ймовірності настання вагітності після лапароскопічного втручання й проведення комплексної реабілітаційної протизапальної та імуномодулюючої терапії.
Ключові слова: хламідіоз, безпліддя, діагностичні швидкі тести, лапароскопічні втручання.
SUMMARY
Shevchuk I.I. New Approaches to the Diagnostics and Treatment of Clamidiosis in Women with Infertility. – Manuscript.
Thesis for obtaining the academic degree of Candidate of Medical Science in the specialіty 14.01.01 – obstetrics and gynecology. – I. Horbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, 2008.
The research work is devoted to raising the efficiency of reproductive function restoration in women with clamidiosis and tubal infertility by means of optimization of diagnostics and treatment using laparoscopy. The author investigates the frequency of clamidiosis in women with tubular infertility who have undergone laparoscopy. The condition of inborn nonspecific (natural) and acquired (adaptive) specific immunity of women with infertility and with clamidiosis in their medical history is evaluated in the work. The prognostic criteria of laparoscopy efficiency for treating tubular infertility are determined. The author improved the methods of treatment and preventive measures for women with clamidiosis and tubular infertility who have shown no therapeutic effects after traditional treatment with antibacterial and immunomodulatory medications. It is suggested that diagnostic express tests should be used intraoperatively; that the probability of pregnancy should be prognosticated after laparoscopy; that complex rehabilitation anti-inflammatory and immunomodulatory therapy should be carried out.
Key words: clamidiosis, infertility, diagnostic express tests, laparoscopy.
АННОТАЦИЯ
Шевчук И.И. Новые подходы к диагностике и лечению хламидиоза у женщин с бесплодием. – Рукопись.
Диссертация на получение ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского, Тернополь, 2008.
Научная работа посвящена повышению эффективности восстановления репродуктивной функции у женщин с хламидиозом при бесплодии трубного происхождения путем оптимизации диагностических и лечебных мероприятий с использованием лапароскопии. Изучена частота хламидиоза у женщин с бесплодием трубного происхождения, оперированных лапароскопически. Дана оценка состояния врожденного неспецифического (естественного) и приобретенного (адаптивного) специфического иммунитета у женщин с бесплодием при хламидиозе в анамнезе. Определены прогностические критерии эффективности лапароскопических вмешательств при бесплодии трубного происхождения. Усовершенствована методика лечебно-профилактических мероприятий у женщин с хламидиозом при бесплодии трубного происхождения, у которых не было терапевтического эффекта после традиционного лечения с применением антибактериальных и иммуномодулирующих препаратов. Предложено использование диагностических быстрых тестов интраоперационно, прогнозирование вероятности наступления беременности после лапароскопического вмешательства и проведение комплексной реабилитационной противовоспалительной и иммуномодулирующей терапии.
Использование цито-теста на хламидии во время лапароскопии у женщин с бесплодием трубного происхождения позволило улучшить диагностику и выявить хламидийную инфекцию у 25,0% женщин с асимптоматической эндоцервикальной хламидийной инфекцией. Женщины с бесплодием трубного происхождения и хламидиозом в анамнезе во время лапароскопии в 86,0% случаев нуждались в реконструктивно-пластических операциях в связи со спаечным процессом и патологией маточных труб. У 26,0% пациенток прогноз наступления беременности оценивался как “хороший”, у 15,0% – как “удовлетворительный”, у 22% – как “сомнительный” и у 37,0% – как “неудовлетворительный”. Беременность после лапароскопических операций на протяжении года наступила у 62,40% пациенток с бесплодием трубного происхождения и с хламидиозом. В комплексной реабилитационной терапии защитная монотерапия с использованием человеческого антихламидийного имуноглобулина была наиболее эффективной и способствовала увеличению относительного количества СD 8+ лимфоцитов, улучшению процессов распознания (увеличения СD 4+ лимфоцитов на 14,4%) и автономной саморегуляции с формированием имунного ответа.
Ключевые слова: хламидиоз, бесплодие, диагностические быстрые тесты, лапароскопическое вмешательство.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ
ОГ – основна група
КГ – контрольна група
ІФА – імуноферментний аналіз
ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція
УЗД – ультразвукова діагностика
ІПСШ – інфекції, що передаються статевим шляхом
ЗЗОМТ – запальні захворювання органів малого тазу