Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Реабілітаційні заходи у хворих на первинну гіпотензію

Реабілітаційні заходи у хворих на первинну гіпотензію

І шийними хребцями.

У період занять шіацу слід уникати розумової та фізичної перевтоми, недосипання, утримуватися від куріння.


2.7 ФІТОТЕРАПІЯ ПРИ ПЕРВИННІЙ ГІПОТЕНЗІЇ


Для лікування хворих з гіпотензійними станами використовують різні медикаментозні засоби. Але деякі з них виявляють небажаний побічний вплив, інші — дуже нестійкі, ще інші — непридатні для тривалого застосування, Тому ліки може призначати тільки спеціаліст, який знає механізм їхньої дії та індивідуальні особливості організму хворого.

Для лікування гіпотензійних станів широко застосовують препарати рослинного походження,

Лимонник китайський — виткий кущ з темно-зеленим яйцеподібним листям, з рожевими квітками та оранжево-червоними кислими ягодами, які достигають у вересні. Листя, кора і плоди пахнуть лимоном, тому рослину називають лимонником. П'ють настій лимонника.

Левзея маньчжурська—трав'яниста багаторічна рослина з фіолетово-ліловими квітами. Для лікування використовують корені. Застосовують настойку левзеї в дозі, призначеній лікарем.

Заманиха корейська — кущ заввишки до 1 м. Світло-сіра кора всіяна дрібними жовтуватими колючками. Плоди плоскі, м'ясисті. Використовують настойку заманихи.

Женьшень — багаторічна трав'яниста рослина з фіолетово-червоним листям. Для лікування використовують корені, готуючи з них водний настій.

Золотий корінь — багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 50 см. Корені товсті, зверху золотисті, а на зламі білого кольору. Смак коренів — гірков'яжучий. Застосовують спиртовий екстракт золотого кореня.

Татарник звичайний (будяк) — дворічна трав'яниста рослина з колючими гілками. У малих дозах татарник збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему; звужує периферичні судини та підвищує артеріальний тиск. Застосовують його у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку подрібненого листя або квіток 1 настоюють 10 хв. П'ють по 2—3 склянки на день.

Безсмертник польовий — багаторічна трав'яниста рослина заввишки 15—30 см. Підвищує кров'яний тиск. П'ють як чай. На 1 склянку окропу беруть 1 столову ложку квіток і настоюють 10 хв. Вживають по 1 склянці ранком і ввечері за 15 хв до їди протягом 2 тиж.

Копитняк європейський — багаторічна трав'яниста рослина з повзучим коренем. Листя брунькоподібне, округле, схоже на кінське копито. Уся рослина вкрита короткими волосинками, тому здається пухнастою. Настойка листя сприяє звуженню судин і підвищенню артеріального тиску.

Полин гіркий - багаторічна трав'яниста рослина до 1 м заввишки. Під впливом полину підвищується тонус центральної нервової системи. Вживають його у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку полину і настоюють протягом 10 хв. П'ють 1 склянку за день, ковтками [33].


2.8 САНАТОРНО- КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ


При гіпотензійних станах хворим показане санаторно-курортне лікування, яке передбачає: режим руху й лікувальну фізкультуру, дієту, кліматолікування, психотерапію, бальнеотерапію, фізіотерапію та медикаментозне лікування. Призначаючи комплексне курортне лікування, ураховують ступінь фізичної натренованості хворого, характер порушень функції серцево-судинної системи.

Лікувально-оздоровчий режим включає в себе сон (8— 9 год) і заняття лікувальною фізкультурою. Досвід лікування хворих на гіпотонічну хворобу показує, що щадний режим і подовжений сон (10—12 год) негативно позначаються на їхньому стані. Після тривалого сну в більшості хворих посилюється почуття розбитості, загальної слабкості, ортостатичне запаморочення, а ранковий головний біль стає затяжним [38].

Однією з форм лікувальної фізкультури є ранкова гігієнічна гімнастика, яка, справляючи тонізуючий і загальний тренуючий вплив, сприяє переходові організму від нічного відпочинку до активної діяльності.

Другою формою лікувальної фізкультури є лікувальна гімнастика. Хворі виконують фізичні вправи, які впливають на весь організм, і спеціальні вправи, що сприяють підвищенню артеріального тиску. Встановлено, що найкраще на хворих цього профілю діють силові вправи, виконані в середньому темпі, а також статичні напруження.

Дієта. У санаторно-курортному лікуванні хворих з гіпотензійними станами важливе місце належить харчуванню. Харчування має бути повноцінним, різноманітним і збалансованим. У раціоні повинна міститися достатня кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, особливо групи В та аскорбінової кислоти, їсти потрібно не менш як 3—4 рази на добу. Бажано вживати тонізуючі засоби: міцний чай і каву, особливо вранці або в середині робочого дня. Якщо немає захворювань органів травлення та інших органів, можна вживати в їжу різні спеції (гірчицю, перець, оцет). Однак зловживати ними не слід.

Кліматолікування передбачає перебування і сон на свіжому повітрі, дозовані повітряні ванни, морські купання.

Основним видом аеротерапії є прогулянки і теренкур, які, як уже зазначалося, поєднують у собі також елементи фізичної культури. Аеротерапію потрібно проводити в найбільш сприятливих, комфортних природних умовах або в мікрозонах, що наближені до них.

Нічний сон на березі моря набуває дедалі більшого значення при лікуванні хворих з гіпотензійними станами, бо сприяє нормалізації основного обміну, поліпшує дихання, посилює окислювальні процеси.

Повітряні ванни — дуже активна процедура, під час якої на частково або повністю роздягнуту людину діють температура, вологість і рух повітря, сонячна радіація, склад повітря. Активність повітряних ванн залежить від навколишнього середовища, реактивності організму, попередньої адаптації. Під час приймання повітряної ванни велике значення має температура навколишнього середовища: чим нижча температура, тим сильніше діє ванна.

Звичайно хворим з гіпотензійними станами призначають слабкі й середні холодові навантаження. Улітку повітряні ванни поєднують з дією розсіяної сонячної радіації, їх можна приймати в тінистих місцях у парках, на пляжі й кліматичних площадках під тентом, на терасах і в клімато-павільйонах; у похмуру погоду та взимку — у наметах, аераріях, аерофотаріях. Якщо виникне почуття втоми, серцебиття, задишка, повітряну ванну припиняють, а надалі зменшують її тривалість.

Геліотерапія, або лікування прямим і розсіяним сонячним промінням, є найактивнішою з кліматичних процедур. Ефективність геліотерапії залежить від точного її дозування (за допомогою спеціальних приладів або за реакцією шкіри).

Морські й річкові купання тренують механізми терморегуляції, нормалізують обмінні процеси, підвищують життєвий тонус організму, його адаптаційні можливості, дуже добре загартовують людину. Купатися в морі й річці, як уже зазначалося, рекомендують тоді, коли температура води не нижча від 17 °С і температура повітря не нижча від 19 °С.

Купання при температурі води, нижчій за 17 °С, часто викликають у хворих з гіпотензійними станами підвищену збудливість, безсоння, спазм периферичних судин. Тривалість купань на початку лікування становить 3—5 хв, надалі її поступово збільшують до 8—10 хв. На курс лікування призначають 15—20 процедур, які звичайно поєднують з повітряними ваннами та короткочасним сонячним опромінюванням.

Психотерапія. Велике значення в комплексі лікувальних заходів має психотерапія. При різко виражених порушеннях функції нервової й серцево-судинної систем показаний гіпноз.

Бальнеотерапія. Лікування вуглекислими ваннами призначають диференційовано, залежно від клінічної картини захворювання. Якщо функціональний стан центральної нервової системи у хворих з гіпотензійними станами характеризується зниженням тонусу кори великого мозку, слабкістю її клітин, підвищеним їх виснаженням, то лікування вуглекислими ваннами ефективне. Коли ж у клінічній картині хвороби переважають підвищена дратівливість, запальність, а виснаженість виражена не так різко, вуглекислі ванни часто впливають негативно. Протипоказані вони також ослабленим хворим, у яких часто виникають запаморочення.

Температура води для ванни повинна становити 35— 33 °С, тривалість процедури — 6—8 хв. Приймають вуглекислі ванни через день, на курс лікування призначають 10— 12 ванн. Після ванни слід 0,5 год побути в кімнаті відпочинку, а після того 1 год полежати в ліжку. Багатьом хворим показані хлоридно-натрієві, сірководневі, кисневі ванни, які активно впливають на тонус судин.

Фізіотерапія. Істотне місце в лікуванні хворих на артеріальну гіпотензію посідає фізіотерапевтичне лікування — введення лікарських речовин через шкіру за допомогою спеціальної апаратури. Фізіотерапія зміцнює організм, піднімає його тонус, відновлює порушену рівновагу вегетативної нервової системи, підвищує артеріальний тиск.

Ефективним є загальний електрофорез кофеїну за Вермелем, іонофорез кальцію за Щербаком. Процедури відпускають через день, на курс лікування призначають 10— 12 сеансів.

Корисні також загальний масаж, опромінення малими дозами кварцу, гідротерапевтичні процедури (душі — циркулярний, віяловий, Шарко). Температура води для душу становить 35—36 °С, тривалість його — 2—5 хв.

В останні роки розроблено метод діадинамотерапії скроневих артерій, який застосовують для лікування головного болю різного походження. Цей метод показаний і при гіпотензійних станах. Хороший терапевтичний ефект при лікуванні головного болю дає аероіонний масаж зон За-хар'їна—Геда, розташованих на задній поверхні шиї та на різних ділянках голови. Метод розробив Ф. Г. Портнов. Для цього використовують спеціальний прилад, що являє собою високовольтний генератор напруги, і насадку — розрядник, змонтовану на виході потоку повітря з фена.

Медикаментозне лікування призначає лікар.

Значне місце в лікуванні хворих на артеріальну гіпотензію посідає терапія безсоння. Від нормалізації сну часто залежить успіх лікування інших невротичних проявів.

Однак перш ніж вдатися до вживання ліків, потрібно випробувати інші засоби, що можуть нормалізувати сон, а саме: на ніч не перевантажувати шлунок, не пити міцного чаю й кави, не ходити в кіно на вечірні сеанси, робити перед сном тривалі прогулянки на свіжому повітрі. Добрий ефект дають ножні ванни на ніч (температура води 35— 36 °С, тривалість процедури — 20—ЗО хв), а також вологі обгортання. Якщо після цього сон не нормалізується, потрібно приймати медикаментозні препарати, призначені лікарем.

Таким чином, санаторно-курортне лікування хворих з гіпотензійними станами полягає в комплексному використанні раціонального режиму, лікувального харчування, кліматотерапії, а в разі потреби і медикаментозних препаратів. Дуже важливо, щоб після повернення з курорту хворий перебував під наглядом лікаря, дотримував рекомендованого режиму праці, відпочинку, харчування, займався фізкультурою, перебував на свіжому повітрі, ходив на прогулянки і раціонально використовував вихідні дні.

Санаторно-курортне лікування, звичайно, показане при артеріальній гіпотензії. Однак ширше, ніж санаторії, слід використовувати будинки відпочинку, пансіонати, турбази та інші оздоровчі заклади.

Курорти, на яких є вуглекислі води,—це Кисловодськ (Ставропольський край), Аршан (Бурятська АРСР), Дарасун (Читинська область).

Курорти з сірководневими водами: Балдоне (Латвійська РСР) Любінь-Великй (Українська РСР), П'ятигорськ (Ставропольський край)' Сергієвські мінеральні води (Куйбишевська область), Сочі—Мацеста (Краснодарський край), Сарахани (Азербайджанська РСР).

Радонові води є на курортах Арзні (Вірменська РСР), П'ятигорськ {Ставропольський край), Хмільник (Українська РСР), Цхалтубо (Грузинська РСР).

На курортах Південного берега Криму лікуватися потрібно з вересня по травень. Хворим на первинну артеріальну гіпотензію перебувати влітку на цих курортах не рекомендується.

Великою популярністю користуються приморські кліматичні курорти Прибалтики [45].


2.9 ПРОФІЛАКТИКА ГІПОТЕНЗІЙНИХ СТАНІВ


Найкращою профілактикою гіпотензійних станів є здоровий спосіб життя. Однак при спадковості, що передав схильність людини до тієї чи іншої хвороби, потрібно проводити конкретні заходи, щоб запобігти її розвиткові. Слід ураховувати форму гіпотензійного стану. Адже, з одного боку, існує самостійне захворювання, з другого — спостерігаються вторинні артеріальні гіпотензії, зумовлені іншим основним хворобливим процесом. При вторинній гіпотензії всі заходи потрібно спрямувати проти основної хвороби, яка спричинилася до її виникнення [21, 35].

Нейроциркуляторна гіпотензія, будучи проявом загального неврозу, потребує здійснення спеціальних профілактичних і лікувальних заходів. Найефективнішими бувають оздоровчі заходи на ранніх стадіях захворювання.

При нейроциркуляторній гіпотензії профілактичні заходи передбачають підвищення стійкості організму в цілому (загартовування, повітряні ванни, водні процедури, фізичну активність і спорт, раціональне харчування, ліквідацію вогнищ інфекції); усунення факторів, які негативно діють на організм (професійної шкідливості, шуму, куріння, алкоголю тощо).

Слід наголосити, що при гіпотензійних станах, як і при ряді інших хвороб, добрі наслідки дає працетерапія. Спостереження показують, що найдовше живе той, хто багато й добре працює протягом усього життя. Перенапруження І перевтома нервової системи настають не від самої праці, а від неправильної її організації. Улюблену працю людина виконує легко, без напруження, тому вона тривалий час не викликає втоми [12, 35, 41].

Щоб зберегти здоров'я, слід чергувати працю з відпочинком. Але відпочинок не обов'язково повинен бути станом повного спокою й нерухомості. Доцільніше прогулятися, подивитися кінофільм, почитати книжку, половити рибу, пограти в шахи тощо. Чергування фізичних і розумових навантажень особливо корисне для нервової системи. Тільки тоді, коли людина дуже втомиться, відпочинок може бути пасивним, нерухомим.

Режим. Дуже важливо, щоб сон був досить тривалим і глибоким. Чутливий сон з безліччю сновидінь, навіть досить тривалий, не приносить належної бадьорості й свіжості: людина встає вранці розбитою, іноді в неї болить голова. Нормальний сон забезпечує клітинам центральної нервової системи повноцінний відпочинок і тим самим запобігає перевтомі. Найкращим для сну є час від 11-ї години вечора до 7-ї години ранку. Потрібно вечеряти не пізніше як за 3 год до сну, а за 1—1,5 год припинити напружену розумову працю. Перед сном корисно прогулятися на свіжому повітрі, усунути звук, шум, світло та інші подразники [1, 37, 42].

Потреба в сні навіть у здорових людей різна. У середньому ця норма становить близько 8 год. Систематичне недосипання порушує роботу нервової системи, підвищує втомлюваність.

Спати потрібно в добре провітреній кімнаті, температура повітря в спальні повинна бути на 2—З °С нижча, ніж у приміщеннях для денного перебування людей, тобто не вища за 17—18 °С.

Нічна білизна має бути вільною, не утруднювати кровообігу в різних частинах тіла. Не рекомендують накриватися ковдрою з головою, спати обличчям донизу: це утруднює нормальне дихання і надходження кисню в організм. Корисно лягати спати завжди в той самий час — це допоможе скоріше заснути.

При розладі сну приймають снотворні засоби. Але вживати їх можна лише з дозволу лікаря. Такі ліки рекомендують використовувати лише в крайньому випадку і на певний строк, тому не треба боятися звикання до них. Щодо цього справедливий давній вислів лікарів: «Краще спати із снотворним, ніж не спати зовсім».

Фізичне тренування. Правильно кажуть, що рух може замінити тисячі ліків, а тисяча ліків не замінить руху. Заняття фізкультурою і спортом набувають виняткового значення, бо дія фізичного тренування спрямована передусім на судинну систему. Навіть якщо людина дуже зайнята, вона може знайти 15—20 хв для ранкової гімнастики.

Ходьба є цілющим засобом для немолодих людей, які розпочинають тренування.

Вважають, що людина середнього віку, яка проходить за день 10—12 км, виконує середню норму фізичного навантаження. Давно помічений позитивний вплив ходьби, прогулянок на продуктивність розумової праці.

Для людей середнього віку корисні регулярні прогулянки за місто на значні дистанції, збір грибів, ягід, туристські походи.

Останнім часом дуже поширений такий вид фізичного тренування, як біг. У деяких випадках біг дає добрі наслідки: у людини з'являється відчуття бадьорості, поліпшуються сон та апетит, зменшується маса тіла. Але такий метод фізичних навантажень не універсальний, та й бігати можна не всім. Тому обов'язково слід порадитися з лікарем і перебувати під його наглядом [10, 24, 37].

Досвід показує, що систематичне перебування на свіжому повітрі, прогулянки у вихідні дні за місто, катання на велосипеді влітку, на лижах —узимку, туризм, відпочинок у лісі, на березі річки, озера — усе це позитивно впливає на організм людини, на її нервову систему. Малорухливі люди часто хворіють на серцево-судинні хвороби. Вечірня прогулянка — чудова й доступна форма легкого щоденного тренування не тільки для молоді, а й для літніх людей.

Загартовування. Здоровий спосіб життя передбачає систематичне загартовування організму. Водні процедури (обтирання, обливання) зміцнюють і тонізують нервову систему, тренують діяльність серця і судин, перешкоджаючи значним коливанням артеріального тиску.

Найпростіший спосіб загартовування — повітряні ванни, які можна приймати як у приміщенні протягом усього року, так і на свіжому повітрі в теплу пору року.

Особливо велике значення мають водні процедури. Рекомендують спочатку протягом кількох днів розтирати тіло сухим рушником, згодом — вологим. Відразу ж після вологого обтирання потрібно енергійно розтерти тіло сухим рушником. Починають обтиратися теплою водою (35—36 °С), температуру якої поступово знижують до більш прохолодної. Згодом переходять до обливання водою.

Улітку водні процедури краще проводити на свіжому повітрі (уранці, після зарядки). Купатися у відкритих природних водоймах можна спочатку по 3—4 хв. Поступово тривалість процедури збільшують до 12—15 хв.

Режим харчування. Для профілактики гіпотензійних станів особливе значення має повноцінне харчування, їжа має бути різноманітною, з достатнім вмістом вітамінів. Проміжки між прийманням їжі не повинні бути надто тривалими. Дуже шкідливо їсти на ходу, кваплячись. Це відвертає відповідні нервові центри від повного контролю за травленням, унаслідок чого можуть виникнути різні порушення цього процесу. Погано позначається на здоров'ї суха їжа, без гарячих страв. Якщо режим харчування порушується протягом тривалого часу, то згодом виникає загроза розвитку не тільки хвороб травної системи, а й неврозів з порушенням судинного тонусу.

Алкоголь і куріння. Немає сумніву, що важливою частиною здорового способу життя є утримання від спиртного й куріння.

Ушкоджуючи і розладнуючи діяльність центральної нервової системи, алкоголь, по суті, негативно впливає на всі внутрішні органи. За образним висловом В. Симонова, «людина, яка бурхливо отруює свій організм алкоголем, насамперед невіглас, який проспить процес цивілізації». Переваги тверезого способу життя стають дедалі очевиднішими. Недарма в Америці нещодавно закрили 8 підприємств, на яких виробляли спиртні напої, мотивуючи це тим, що американці вже не п'ють стільки спиртного, як колись. Велика антиалкогольна кампанія провадиться і в нашій країні.

Куріння визнане експертами Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) одним з факторів ризику виникнення хвороб серця й судин. Нікотин отруйно діє на вегетативну нервову систему, порушує кровопостачання стінок судин І порушує їхню проникність. У курців нерідко спостерігаються неправильні, некоординовані судинні реакції внаслідок змін вегетативної регуляції та змін самих судин. З нікотином в організм надходить багато отруйних речовин (окис вуглецю, аміак, сірководень, синильна кислота, вуглекислота тощо).

Проведення відповідних профілактичних заходів і дотримання рекомендацій лікаря можуть запобігти зниженню артеріального тиску, а згодом і стійко стабілізувати його.

Працевлаштування хворих з гіпотензійними станами передбачає виключення деяких професійних шкідливих впливів на виробництві. Скажімо, не рекомендується робота в гарячих цехах, на виробництвах, пов'язаних із значним рівнем вібрації, з полями високої і надвисокої частоти, іонізуючим випромінюванням, праця на висоті, біля вогню [16, 23, 45].


2.10 РЕЗЮМЕ


Отже, можна сказати, що на сучасному етапі розвитку медичної науки визначено дві форми артеріальної гіпотензії: фізіологічну і патологічну.

Первинна артеріальна гіпотензія нерідко буває а цілком здорових людей, переважно в молодих жінок, які не відчувають суб'єктивно ніяких неприємних проявів хвороби і навіть не уявляють, що в них низький артеріальний тиск.

У деяких добре натренованих спортсменів також спостерігається первинна артеріальна гіпотензія, тому більшість спеціалістів із спортивної медицини розцінюють її як одну з численних пристосовних реакцій організму до фізичних навантажень.

На особливу увагу заслуговує патологічна артеріальна гіпотензія. На жаль, тривалий час вона не привертала належної уваги дослідників і, цілком природно, не була досить вивчена.

Патологічну артеріальну гіпотензію поділяють на гостру і хронічну. Обидві вони можуть бути як первинною, так і вторинною (симптоматичною).

Остання, як було показано вище, виникає на фоні різних патологічних станів організму.

У деяких випадках гостра артеріальна гіпотензія може розвиватись як тимчасова, неадекватна зовнішньому подразненню, швидкоплинна й сильна реакція нервової системи (особливо її вегетативного відділу) з безпосередньою участю серцево-судинної системи (лабільність пульсу, зниження артеріального тиску тощо).

Щоб зняти ці реакції, буває достатньо вжити профілактичних заходів: регламентувати робочий день, змінити умови праці й побуту тощо. Отже, такий стан тільки умовно може вважатися хворобою, особи з такими ознаками практично здорові.

Однак слід пам'ятати, що розв'язати питання про те, фізіологічна чи патологічна артеріальна гіпотензія в пацієнта, може тільки лікар.

Ніяка «самодіагностика» в цьому разі неприпустима, бо гостра артеріальна гіпотензія може бути одним із симптомів серйозного захворювання.

Хронічна вторинна артеріальна гіпотензія виникає на фоні різних патологічних станів в організмі.

Тепер найбільш актуальною є тема про гіпотензійні стани, пов'язані з тривалим впливом іонізуючого випромінювання.

Внаслідок екологічних катаклізмів та порушення гігієнічних норм охорони праці на деяких металоплавильних підприємствах в обох випадках виникає високий фон радіоактивного випромінювання, що при сильному опромінюванні може викликати розвиток хронічної променевої хвороби. Поряд з іншими симптомами, характерними для неї, при тривалому впливі іонізуючого випромінювання в нервовій системі поступово розвиваються ранні відхилення в регуляції вегетативно-судинної іннервації — синдром нейроциркуляторної дистонії гіпотонічного типу.

Пізніше виникає виразна функціональна недостатність — формується астенічний синдром.

Астенія є характерним супутником цієї хвороби. Розвивається вона спроквола, з коливаннями в інтенсивності та помітним погіршенням від тривалого впливу іонізуючого випромінювання.

У хворих наростає відчуття втоми, розбитості, порушується сон, виникає різка дратівливість, нестриманість з підвищеною уразливістю психіки. Усе це супроводжується хронічною артеріальною гіпотенцією.

Хворі на первинну артеріальну гіпотензію чутливі до змін пори року, клімату, погоди.

Як відомо, погода якоюсь мірою впливає на самопочуття більшості й здорових людей: одні реагують на коливання атмосферного тиску, другі — на зміни температури повітря, треті — на рівень його вологості, четверті — на так звані магнітні бурі.

Цікаво, що селяни, які живуть у природних умовах чистого повітря, утричі менш чутливі до змін погоди, ніж городяни. Така чутливість до змін погоди називається метеочутливістю.

Основні шляхи зниження метеочутливості — це загартовування організму, тривале перебування на свіжому повітрі, різні водні процедури. На метеочутливість впливає нестача вітамінів.

Тому, весною, коли погода особливо нестійка, вітамінна недостатність дуже гостра, виникає «весняна стомлюваність»: безпричинна млявість, швидка втома, втрата інтересу до праці тощо.

Природно, у цих умовах потрібна вітамінізація їжі та додаткове споживання вітамінів.

Люди із зниженим артеріальним тиском весною також погано себе почувають.

Знижений артеріальний тиск часто супроводжує неврози, вогнища хронічної інфекції в стані загострення.

Ці особи (їх серед населення, за даними різних досліджень, 10—15%) належать до так званих «людей-сов».

Вони надвечір активізуються, почувають себе краще, можуть засиджуватися до пізньої ночі, у них з'являється працездатність.

Ранком вони мляві, депресивні, дратівливі й сонні, часто підвищено чутливі до змін погоди, краще переносять холод, ніж тепло.

До таких людей повною мірою стосуються ті загальні рекомендації, про які вже говорилося, але основне для них — добре виспатися. Вони погано адаптуються до переходу на літній час.

У деяких закладах Швеції особи, хворі на артеріальну гіпотензію, розпочинають роботу на 1—2год пізніше і відповідно пізніше її закінчують. Продуктивність праці при цьому помітно вища.

Можливо, цей досвід потрібно враховувати при складанні змінних графіків роботи і в наших умовах.

Таким чином, поширеність артеріальної гіпотензії, тяжкість суб'єктивних відчуттів, обмеження працездатності хворих потребують дальшого вивчення питань діагностики й лікування при цій хворобі.

Досвід свідчить, що включення в комплекс терапевтичних заходів занять фізкультурою і спортом, фізіотерапевтичних і гартувальних засобів сприяють швидшому відновленню судинного тонусу і працездатності хворих.

Для осіб, організм яких схильний до зниження артеріального тиску, велике значення має влаштування побуту, створення оптимальних умов життя і праці. Здоровий спосіб життя — найкраща профілактика гіпотензійних станів.


3. ЗАДАЧІ, МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ


3.1 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ


Дослідження і обстеження хворих проводилося з 15.04.2004 по 29.05.2004 на базі ЦМЛ м. Рівне у відділенні кардіології, в період лікування хворих.

Час перебування хворих у відділенні ЦМЛ м. Рівне з 15.04. 2002р. по 28. 05. 2003 р.

Протягом цього періоду переглянуто і опрацьовано 145 історій хвороб за 2003 – 2004 рр. Для проведення досліджень було відібрано двадцять чоловіків 1961р. народження та їхні історії.

Переважна кількість хворих має виснажену нервову систему. За цей період часу потерпілі були госпіталізовані, їм були виставленні конкретні діагнози, проведені відповідні консультації та обстеження.

В задовільному стані хворих виписували на амбулаторне лікування під нагляд лікарів – кардіологів.

Більшість потерпілих мешканці міста Рівного.

Не виняток, що більша кількість потерпілих відправиться на санаторно – курортне лікування.


3.2 ЗАДАЧИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ


Для досягнення мети дослідження а саме:

1. Узагальнення теоретичних поглядів сучасних вчених на первинну гіпотензії: причини виникнення, принципи та методи лікування.

2. Наведення існуючих методів лікування первинної гіпотензії.

3. З’ясувати завдання, принципи, методики фізичної реабілітації хворих на первинну гіпотензію.

4. Дати оцінку ефективності застосування методів фізичної реабілітації у хворих на первинну гіпотензію.

Були використані наступні методи дослідження:

1. Аналіз літературних джерел за темою дослідження;

2. Вивчення дослідів лікарів та медичних працівників кардіологічного відділу ЦМЛ м. Рівне з метою опанування методикою призначення засобів фізичної реабілітації хворим в різні періоди процесу реабілітації.

3. Аналіз історій хвороб.

4. Спостереження за проведеним обстеженням хворих, фізичною реабілітацією на різних етапах відновлення: при прибутті у відділення кардіології та під час стаціонарного лікування.

5. Контроль за самопочуттям хворих на різних етапах стаціонарного лікування.


4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ


Проведені дослідження показали, що останнім часом у медицині все більше стверджується напрям фізичної реабілітації хворих з гіпотензією, основою якого є етапне відновлення, комплексне лікування хворих. У цьому процесі провідну роль відіграє фізична реабілітація. Вона покращує якість лікування, запобігає виникнення можливих сумісних патологій, прискорює відновлення функцій, тренує і загартовує організм, повертає працездатність, зменшує можливість інвалідізації.

Реабілітація на ранніх стадіях має бути щоденною та поступовою, здійснювати її повинен лікар, середній медичний персонал. Цінною є допомога спеціаліста ЛФК в організації лікування хворого рухами.

Основна мета реабілітації хворих – повне видужання після отриманої гіпотензії.


4.1 Причини виникнення первинної гіпотензії


За даними проведеного нами дослідження встановлено, що основними причинами виникнення гіпотензії є (20% хворих) тривала розумова робота, (15 % хворих) відповідальна робота, (100 %) порушення режиму дня, (50 % хворих) сімейні конфлікти, (25 % хворих) психічні травми, (75 % хворих) неврівноваженість. Результати досліджень представлені у таблиці 3.1, 3.2.


Таблиця 3.1. Причини виникнення гіпотензії

Всього хворих Причини виникнення

Тривала розумова робота Відповідальна робота Порушення режиму дня

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 4 20 3 15 20 100

Таблиця 3.2. Причини виникнення гіпотензії

Всього хворих Причини виникнення

Сімейні конфлікти Психічні травми Неврівноваженість

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 10 50 6 25 15 75

4.2 Засоби та методи фізичної реабілітації хворих на первинну гіпотензію


За період перебування на лікарняному етапі реабілітації всім хворим були призначені різні засоби фізичної реабілітації практично на 100 % (таблиця 3.3, 3.4.)


Таблиця 3.3 Засоби фізичної реабілітації

Всього хворих Засоби фізичної реабілітації

ЛФК Медикаментозне лікування Фізіотерапія Дієтотерапія Масаж

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 20 100 20 100 20 100 20 100 10 200

Таблиця 3.3 Засоби фізичної реабілітації

Всього хворих Засоби фізичної реабілітації

Санаторно-курортне лікування Сауна Працетерапія Механотерапія

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 15 75 10 50 20 100 10 50

Істотне місце в лікуванні хворих на артеріальну гіпотензію займало фізіотерапевтичне лікування — використовувалось введення лікарських речовин через шкіру за допомогою спеціальної апаратури.

Фізіотерапія сприяла зміцненню організму хворих, піднімала їх тонус, відновлювала порушення рівноваги вегетативної нервової системи, підвищувала артеріальний тиск.

Ефективним було застосування загального електрофорезу (60 % хворих) кофеїном за Вермелем, іонофорез кальцієм за Щербаком. Процедури відпускались через день, на курс лікування призначалось 10— 12 сеансів.

Також ефективно застосовувався метод бальнеотерапії (100 % хворих). Підчас лікування кожен другій хвори застосовував для покрашення самопочуття електросон (50 % хворих).

Також вагоме місце під час отримання фізіотерапевтичних процедур займали водні обливання, обтирання, купання (100 % хворих).

Результати досліджень представлені у таблиці 3.5.


Таблиця 3.5 Фізіотерапія в період реабілітації

Всього хворих Фізіотерапія як засіб лікування

Використання водних процедур Електрофорез з лікарськими речовинами Бальнеотерапія Електросон

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 20 100 12 60 20 100 10 50

Дослідження показали, що в лікарняний період реабілітації засоби ЛФК використовують на 100 %.

Результати досліджень представлені у таблиці 3.6.


Таблиця 3.6 ЛФК в період реабілітації

Всього хворих ЛФК як засіб лікування

Гігієнічна гімнастика Ранкова гімнастика Профілактична гімнастика Дихальна гімнастика

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
10 10 100 10 100 10 100 10 100

Лікувальний масаж застосовували для нормалізації діяльності ЦНС, підвищення м’язевого і судинного тонусу та артеріального тиску, відновлення психоемоційного стану хворого. Застосовували сегментаро рефлекторний масаж (100 % хворих), що діяв на паравертебральні зони крижових, поперекових, та нижньогрудних спинномозкових сегментів (s2 – s11, l5 – l1, d12 – d6). Масажували ділянку крижів сідничні м’язи, гребні клубових кісток, задню поверхню стегон, гомілок і при атонії кишок - масажували ділянку живота. Використовували прогладжування, розтирання, розминання та вібрацію у вигляді вібраційного погоджування, стрясання, поплескування, рубання.

Повторно лікувальний масаж призначали через 3 – 4 тижні після першого курсу. Курс складався з 12 – 15 процедур. Деяким хворим призначався душ – масаж (100 % хворих).

Результати досліджень представлені у таблиці 3.7.


Таблиця 3.7 Масаж в період реабілітації

Всього хворих Масаж як засіб лікування

Заспокійливий поверхневий Сегментарно рефлекторний Вібраційний Душ масаж

Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. % Абс. числ. %
20 10 50 20 100 20 100 20 100

Для лікування хворих з

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: