Ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит
Незадовільний результат отримано у 5-и хворих. Так, однин з хворих переніс повторну операцію внаслідок відриву власної зв’язки надколінка, у подальшому в області післяопераційного рубця відкрилась нориця. Тривалий курс консервативної терапії не дав позитивного результату, компоненти протезу були вилучені. У одної хворої в ранньому післяопераційному періоді розвинувся синовіт. Тривалий курс консервативного лікування також не дав бажаного результату, через деякий час сформувалася нориця з нагноєнням м’яких тканин навколо протеза, що привело до його вилучення. У одного хворого запальний процес у колінному суглобі розвинувся через рік, консервативне лікування бажаного результату не дало, протез вилучено. Ще у двох хворих розвинулась асептична нестабільність великогомілкового компонента протеза, що потребувало ревізійного протезування.
Таким чином, аналіз результатів тотального протезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит показав, що добрі результати отримано у 72 (80,89 %) хворих, задовільні – у 12 (13,48 %) незадовільні результати отримані у 5 (5,63 %) хворих. Задовільні результати, в основному, отримано у хворих, що мали анкілози та тугорухомість у колінному суглобі до операції і не змогли повністю розробити рухи в післяопераційному періоді. Головною причиною незадовільних результатів були нагноєння м’яких тканин в області протеза в ранньому та пізньому післяопераційному періодах, що привело до нестабільності протеза та асептична нестабільність компонентів протеза.
Висновки
У роботі вирішене актуальне медико-соціальне завдання – покращення ефективності відновного лікування хворих на ревматоїдний артрит з пізніми стадіями ураження колінного суглоба шляхом удосконалення системи передопераційної підготовки, технології ендопротезування та реабілітації після оперативного втручання.
У хворих на ревматоїдний артрит, що потребують ендопротезування колінного суглоба, виникають деформації колінного суглоба та хворої кінцівки, які проявляються згинальними контрактурами в 62,50 %, анкілозами колінного суглоба – у 9,62 %, порушенням осі кінцівки – в 43,27 % випадках, остеопорозом.
У хворих з 2 і 3 фазою при ІІ – й та ІІІ – й стадіях ревматоїдного артриту в тканинах колінного суглоба виникають виражені патологічні зміни, які характеризуються некрозом, руйнуванням, розсмоктуванням суглобового хряща та підхрящової кісткової пластинки, остеопорозом субхондріальної кісткової тканини, фіброзом суглобової капсули та кістково-хрящовими розростаннями, що повністю порушують будову та функцію ураженого суглоба. Тяжкість вторинних післязапальних дегенеративно-дистрофичних змін у тканинах суглоба (контрактури, тугорухомість, анкілози, остеопороз) та їх прогресування вимагають більш раннього хірургічного лікування хворих на ревматоїдний артрит.
Оскільки зменшення щільності кісткової тканини виявлено у 93,88 % хворих, що потребують ендопротезування колінного суглоба, причому Т-рахунок нижче -2,5 виявлено у 73,53 % хворих, а індекс міцності кісткової тканини нижче 67 % (межа ризику перелому) – у 79,41 % хворих, в період підготовки до оперативного втручання та в післяопераційному періоді показано лікування препаратами, що ремодулюють кісткову тканину, та препарати кальцію.
Запропонована система підготовки хворих до ендопротезування колінного суглоба дозволяє усунути згинальну контрактуру і, тим самим, зберегти суглобові кінці кісток, що утворюють колінний суглоб, від надлишкової резекції та попередити ускладнення з боку судинно-нервового пучка у післяопераційному періоді.
Осьові деформації кінцівки понад 200, що виникають за рахунок значної деструкції одного із виростків кісток, що утворюють колінний суглоб, потребують пластики кістковою аутотканиною.
Застосування запропонованого операційного доступу у хворих з ригідним суглобом та анкілозом дозволяє виконати операцію ендопротезування та попередити таке ускладнення, як відрив зв’язки надколінка.
Запропонована оптимізована система підготовки до ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит, застосування удосконаленої технології ендопротезування з урахуванням особливостей стану тканин суглоба та розроблених реабілітаційних заходів у післяопераційному періоді дозволяють отримати добрі результати у 80,89 %, задовільні – у 13,48 % і незадовільні результати – у 5,63 % хворих.
Практичні рекомендації
З метою покращення стану кісткової тканини хворим уже в передопераційному періоді необхідно призначати лікування препаратами, що впливають на ремоделювання кісткової тканини (пригнічення функції остеокластів і стимулювання остеобластів) та базисну терапію препаратами кальцію.
При наявності згинальних контрактур у колінному суглобі необхідно у передопераційному періоді провести підготовку хворого шляхом поступового усунення контрактур за допомогою етапних редресацій та накладання гіпсових пов’язок, а при стійких контрактурах застосувати апарат Волкова-Оганесяна.
При ендопротезуванні колінного суглоба необхідно ощадно ставитись до резекції суглобових поверхонь кісток, що утворюють колінний суглоб. При наявності дефекту одного з виростків кісток, що утворюють колінний суглоб, необхідно провести його пластику, використовуючи кісткову тканину, вилучену під час моделювання суглобових поверхонь стегнової та великогомілкової кісток.
У випадках значної тугорухомості, чи наявності анкілозу колінного суглоба, стандартний доступ не дозволяє достатньо відкрити колінний суглоб, що створює загрозу відриву власної зв’язки надколінка. Застосування Способу операційного доступу до колінного суглоба дає добрий огляд колінного суглоба і усуває можливість відриву власної зв’язки надколінка в ході оперативного втручання.
Список робіт опублікованих за темою ДИСЕРТАЦІЇ
1. Герасименко С.І., Бабко А.М., Майко В.М., Черняк В.П. Лікування уражень колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит // Вісн. ортопед., травматол. та протез. – 2006. – № 1. – С. 62-64. Автор проводив ретроспективний аналіз лікування та систематизацію отриманих результатів.
2. Герасименко С.И, Скляренко Е.Т., Полулях М.В., Гужевский И.В., Бабко А.Н., Черняк В.П. Ревматоидное поражение коленного сустава. ДГС Лтд. – Киев, 2004. – 140 с. Автор проводив аналіз первинного матеріалу та результатів досліджень.
3. Герасименко С.И, Полулях М.В., Рой И.В., Бабко А.Н., Гужевский И.В., Громадський В.Н., Заморський Т.В., Черняк В.П. Эндопротезирование коленного сустава. – Киев: Библиотека практикующего врача, 2006. – 56 с. Автор проводив аналіз первинного матеріалу та результатів досліджень.
4. Полулях М.В., ГерасименкоС.І. Черняк В.П. Профілактика ускладнень при ендопротезуванні колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит // Травма. – 2006. – Том 7, № 4. – С. 349-353. Автор провів аналіз ускладнень при ендопротезуванні колінного суглоба.
5. Герасименко С.И., Полулях М.В., Рой И.В., Бабко А.Н., Гужевский И.В., Громадський В.Н., Заморський Т.В., Черняк В.П. Реабилитация при эндопротезировании коленного сустава. Науково-популярне видання – К., 2006. – 72 с. Автором виконано детальний огляд літературних джерел з проблеми реабілітації після ендопротезування колінного суглоба.
6. Полулях М.В., Герасименко С.І., Черняк В.П., Тимочку В.В. Особливості ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит // Вісник морської медицини. – 2006. – № 3. – С. 227-231. Автором проведено аналіз протоколів операцій по ендопротезуванню колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит.
7. Полулях М.В., Герасименко С.И., Черняк В.П. Эндопротезирование коленного сустава у больных ревматоидным артритом. Тезисы 3-го Междунар. конгресса. “Современные технологии в травматологии и ортопедии”. 25–27 октября 2006. – М., 2006. – С. 103. Автором проведено аналіз та статистичну обробку клінічних спостережень.
8. Полулях М.В., Герасименко С.І., Черняк В.П. Спосіб операційного доступу до колінного суглоба // Рішення про видачу патенту на корисну модель №22888 від 25 04.2007. Автору належить ідея – застосування розширеного доступу до колінного суглоба при тугорухомості та анкілозі суглоба.
9. Полулях М.В., Герасименко С.І., Бруско А.Т., Черняк В.П. Морфологічні зміни в тканинах колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит що потребують ендопротезування. Матеріали ІІ всеукр. школи з міжнародною участю “Фізіологія та морфологія тканин опорно-рухової системи в нормі і при ішемічних ушкодженнях”, 14–15 червня 2007 р., Київ-Черкаси. – К- Черкаси, 2007. – С.66-67. Автором узагальнено первинний матеріал, проведено аналіз отриманих результатів.
10. Полулях М.В., Герасименко С.І., Черняк В.П. Спосіб передопераційної підготовки до ендопротезування колінного суглоба. // Рішення про видачу патенту на корисну модель №24557 від 10 липня 2007. Автору належить ідея – передопераційної підготовки хворих до ендопротезування колінного суглоба при згинальних контрактурах.
11. Полулях М.В., Герасименко С.І., Рой І.В., Заморський Т.В., Лазарев І.А., Черняк В.П. Програма фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при ендопротезуванні колінного суглоба // Ортопедія, травм. протез. – 2007. – №3. – 106-110. Автором проведено аналіз та статистичну обробку клінічних спостережень.
12. Полулях М.В., Герасименко С.І., Черняк В.П. Аналіз ускладнень ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит в ранньому післяопераційному періоді // Матеріали наук.-практ. конф.з міжнародною участю “Актуальні проблеми ендопротезування” 13–14 березня 2008. – Вінниця. – С. 74-75. Автором проведено аналіз клінічного матеріалу, підготовлено статтю до друку.
13. Полулях М.В., Герасименко А.С. Бруско А.Т., Черняк В.П. Морфологічні зміни в тканинах колінного суглоба у хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту // Укр. мед. альманах. – 2008. – Т.11, №1. – С.113-117. Автором проведено аналіз та узагальнення первинного матеріалу,
Анотація
Черняк В.П. Ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. – ДУ “Інститут травматології та ортопедії АМН України”, Київ, 2008.
Дисертація присвячена актуальному питанню: підвищенню ефективності лікування хворих на пізніх стадіях ревматоїдного артриту з ураженням колінного суглоба на основі розробки системи передопераційної підготовки та удосконалення технології ендопротезування.
На основі аналізу лікування 78 хворих на ревматоїдний артрит, яким виконано 104 операції тотального ендопротезування колінного суглоба, визначено анатомо-функціональні зміни в колінному суглобі і ураженій кінцівці, розроблена система підготовки до ендопротезування колінного суглоба, що включає усунення згинальних контрактур у колінному суглобі шляхом поетапних редресацій з накладанням гіпсових пов’язок, а при стійких контрактурах – апарата Волкова-Оганесяна, удосконалена технологія ендопротезування у випадках тугорухомості та анкілозу колінного суглоба, доведена необхідність застосування кісткової аутопластики дефектів кісток, що утворюють колінний суглоб.
У роботі вивчено структурно-функціональний стан кісткової тканини та обґрунтовано необхідність проведення скринінгового обстеження стану кісткової тканини і відповідної медикаментозної корекції у передопераційному та післяопераційному періодах.
Ключові слова: ревматоїдний артрит, колінний суглоб, ендопротезування.
АННОТАЦИЯ
Черняк В.П. Эндопротезирование коленного сустава у больных ревматоидным артритом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия. – ГУ "Институт травматологии и ортопедии АМН Украины", Киев, 2008.
Диссертация посвящена актуальному вопросу: повышению эффективности лечения больных на поздних стадиях ревматоидного артрита с поражением коленного сустава на основе разработки системы предоперационной подготовки и усовершенствования технологии эндопротезирования.
На основе анализа лечения 78 больных ревматоидным артритом, которым выполнено 104 операции тотального эндопротезирования коленного сустава, изучены анатомо-функциональные изменения в коленном суставе и пораженной конечности, выделены основные факторы, которые влияют на результат эндопротезирования. Установлено, что сгибательные контрактуры в коленном суставе имели место в 62,50 % случаях, осевые деформации – в 43,27 %, причем больше 20 0 – в 9,62 % случаях.
Разработана система подготовки к эндопротезированию коленного сустава, которая включает устранение сгибательной контрактур в коленном суставе путем поэтапных редрессаций с наложением гипсовых повязок, а при стойких контрактурах – аппаратом Волкова-Оганесяна, усовершенствована технология эндопротезирования в случаях тугоподвижности и анкилозе коленного сустава, применена костная аутопластика дефектов костей, формирующих коленный сустав. Предложенная система подготовки больных к эндопротезированию и усовершенствованная технология эндопротезирования коленного сустава позволяют устранить сгибательную контрактуру и тем самым избежать избыточной резекции суставных концов костей во время операции и предупредить осложнения со стороны сосудисто-нервного пучка в послеоперационном периоде.
В работе изучено структурно-функциональное состояние костной ткани и обоснована необходимость проведения скринингового обследования костной ткани. Поскольку уменьшение плотности костной ткани выявлено в 93,88 % больных, в период подготовки к оперативному вмешательству и в послеоперационном периоде медикаментозное лечение препаратами, направленными на ремоделирование костной ткани, и препаратами кальция.
Предложенная оптимизированная система подготовки к эндопротезированию коленного сустава у больных ревматоидным артритом, усовершенствование технологии эндопротезирования с учетом особенностей состояния тканей сустава и применение разработанных реабилитационных мероприятий в послеоперационном периоде позволяют получить положительные результаты у 94,37 % больных.
Ключевые слова: ревматоидный артрит, коленный сустав, эндопротезирование.
SUMMARY
Chernyak V.P. Prosthhetic replacement of the knee joint in patients with rheumatoid arthritis. – Manuscript.
Thesis for obtaining of scientific degree of candidate of medical sciences for speciality 14.01.21 – “Traumatology and Orthopedics”. – SI “Institute of Traumatology and Orthopedics of AMS of Ukraine”, Kyiv, 2008.
The thesis is devoted to the actual problem: rise of the treatment efficiency of patients at the late stages of rheumatoid arthritis with lesion of the knee joint on the basis of elaboration of the system of preoperative preparation and improvement of prosthetic replacement technique.
On the basis of analysis of treatment of 78 patients with rheumatoid arthritis whom 104 operations of total replacement of the knee joint have been made, there were defined anatomic and functional changes in the knee joint and the injured limb, system of preparation for the knee joint prosthetic replacement has been elaborated that includes elimination of flexion contractures in the knee joint by means of stage-by-stage redressments with application of plaster bandages, and with stable contractures, Volkov-Oganesian device, the technique of prosthetic replacement in cases of rigidity and ankylosis of the knee joint has been improved, the necessity of the use of bone defect autoplastics has been proved.
The structural and functional state of bone tissue has been studied, and the necessity of screening observation of the bone tissue state and the corresponding medicamentous correction in preoperative and postoperated periods substantiated.
Key words: rheumatoid arthritis, knee joint, prosthetic replacement.