Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони
Зважаючи на те, що показником рівня адаптації є стан нейро-гуморального статусу, проведено вивчення змін гормонального гомеостазу шляхом визначення вмісту кортизолу і АКТГ в сироватці крові. Встановлено достовірне зниження (р<0,05) вмісту кортизолу в сироватці крові у підлітків із патологією ГДЗ. Визначено тенденцію (р>0,05) до підвищення концентрації АКТГ у пацієнтів з ХГД і ГЕРХ. У підлітків із ВХ ДПК рівень АКТГ констатований найвищим (90,5±5,3) пг/мл і відмічена його достовірна (р<0,05) відмінність щодо відповідного показника у здорових (74,8±4,8) пг/мл. Встановлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,40) між зниженням концентрації кортизолу і підвищенням рівня АКТГ та наявністю інфікування Нр і зростанням ацидності шлункового соку у пацієнтів з хронічною патологією ГДЗ.
Таким чином, можна зазначити, що у дітей і підлітків із хронічною патологією ГДЗ захворювання перебігає на фоні порушень психоемоційної сфери, які прогресують з віком, ускладнюють перебіг патології, сприяють затяжному перебігу, хронізації процесу та є проявами дезадаптаційного синдрому, який супроводжується вегетативними реакціями з їх специфічним метаболічним й ендокринним забезпеченням.
Зважаючи на більшу вираженість у підлітків із хронічною патологією ГДЗ проявів СХНІ, змін вегетативного, гормонального гомеостазу і психологічного статусу та малочисельність групи обстежених віком 7 - 12 років, проводили вивчення впливу лікувальних технологій у пацієнтів 13 - 18 років. Для цього з метою корекції виявлених змін в комплекс лікування вважали за доцільне включити комплексний препарат метаболічної дії Кардонат і седативну настойку Фітосед.
Для аналізу ефективності терапії підлітки кожної із нозологій були розподілені на 4 групи, які були ідентичними за віком, статтю та кількістю дітей. 20 пацієнтів в межах кожної із нозологій отримувала традиційну терапію (згідно з Протоколами МОЗ України), 20 - на фоні традиційної терапії приймали препарат Кардонат, 20 - настойку Фітосед, 20 - отримували комплексне лікування з включенням препарату Кардонат і настойки Фітосед. Пацієнти приймали Кардонат по 1 капсулі 3 рази на день, Фітосед – по 30 крапель 3 рази на день протягом одного місяця.
Критеріями ефективності лікування вважали позитивні зміни основних клінічних симптомів, позитивну динаміку щодо показників вегетативного, гормонального гомеостазу, психологічного статусу та зменшення проявів синдрому метаболічної інтоксикації у обстежених.
Аналіз динаміки основних клінічних синдромів і симптомів під впливом лікування показав позитивні зміни показників при використанні всіх медикаментозних схем. Однак, встановлено більш виражений регрес скарг та об’єктивних даних хвороби при ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ під впливом комплексного лікування з включенням в базисну терапію препаратів Кардонат і Фітосед. Так, у підлітків з ХГД біль в животі і посилення болю після лікування були констатовані тільки у 10,0% та 5,0%, відповідно, а голодний і нічний біль - не були зареєстровані. У 92,9% обстежених цієї групи констатовано відновлення апетиту, а такі прояви диспепсичного синдрому, як нудота, блювання і відригання та симптоми СХНІ після лікування з включенням в терапію препаратів Кардонат і Фітосед місця не мали.
У пацієнтів пубертатного віку з ВХ ДПК, які отримували терапію з включенням препаратів Кардонат і Фітосед, констатовано зниження больового синдрому у 84,2%, зменшення голодного й нічного болю у 94,4% і 94,1%, відповідно. У 93,7% хворих цієї групи зареєстровано зменшення відчуття загальної слабкості, а інші прояви СХНІ та диспепсичного синдрому не зустрічались.
У обстежених з ГЕРХ після комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед із основних клінічних симптомів були констатовані тільки біль в епігастрії й правому підребір’ї (у 11,8%), печія і нудота (у 10,0%, відповідно) та загальна слабкість (у 5,0%).
За даними аналізу КІГ під впливом комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед констатували посилення активності симпатичного відділу ВНС у пацієнтів з ХГД, на що вказує достовірне (р<0,05) зниження DХ, Мо та підвищення АМо, ІН і ВПР. При цьому у підлітків з ВХ ДПК констатована лише тенденція (р > 0,05) таких змін.
У хворих з ГЕРХ зареєстроване достовірне (р<0,05) підвищення DХ і Мо та зниження АМо, ІН, ВПР, що свідчить на користь посилення активності парасимпатичного впливу, зниження активності адренергічних механізмів регуляції на фоні комплексного лікування.
За аналізом показників ПАПР і Мо під впливом комплексного лікування відмічено посилення ролі врівноваженого каналу регуляції і послаблення ролі гуморального каналу, які у пацієнтів з ХГД визначені у 29,0% і 38,7%, відповідно проти 12,9% і 54,8%, відповідно до лікування, а у підлітків з ВХ ДПК -22,5% і 42,5%, відповідно, проти 7,8% і 62,7%, відповідно. В той же час, у пацієнтів з ГЕРХ діагностовано зменшення ролі нервового каналу регуляції до 37,5% проти 57,3% до лікування та посилення ролі врівноваженого каналу до 28,2% проти 9,8%.
Таким чином, констатовано врівноваження симпатичних і парасимпатичних впливів на серце, підвищення адаптаційно -пристосувальних можливостей та зниження напруги компенсаторних механізмів організму у підлітків з хронічною патологією ГДЗ.
У підлітків з хронічною патологією ГДЗ відмічали під впливом лікування позитивну динаміку психоемоційного стану. Оптимізація психологічного статусу була максимально вираженою у пацієнтів, які в складі традиційної терапії отримували настойку Фітосед або одночасно приймали препарати Кардонат і Фітосед в комплексному лікуванні. Так, у хворих із ХГД, які отримували комплексне лікування покращення самопочуття, активності та настрою констатовано у 89,5%, відповідно. У 84,2%, відповідно, обстежених з ВХ ДПК відмічено покращення самопочуття та активності , а у 89,5% -настрою. Пацієнтам з ГЕРХ було притаманне покращення самопочуття у 89,5%, підвищення активності у 85,0%, а відновлення настрою у 90,0% випадків.
Крім того, під впливом комплексної терапії відмічено зростання кількості дітей з гармонічним типом відношення до хвороби, який відмічався у 95,0% підлітків з ХГД, у 85,0% - з ВХ ДПК і у 90,0% - з ГЕРХ проти 41,3%, 25,0% і 30,0%, відповідно до лікування та зниження рівнів шкільної тривожності у обстежених всіх нозологій.
Динаміка МСМ, ЛІІ та ЦІК, як параклінічних маркерів синдрому ендогенної інтоксикації, показала значне зниження концентрації даних показників у хворих, які отримували в складі комплексного лікування препарат метаболічної дії Кардонат або приймали комплексне лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед. Так, у пацієнтів з ХГД та ГЕРХ, які приймали препарат Кардонат на фоні стандартної терапії констатована достовірна (р<0,02<0,001) різниця концентрації МСМ, ЛІІ та ЦІК у обстежених всіх нозологій в порівнянні з відповідними показниками до лікування та встановлена тенденція (р >0,05) наближення маркерів ендотоксикозу до відповідних у здорових. Найбільша позитивна динаміка ЛІІ визначена у підлітків з ГЕРХ (0,99±0,04). ЦІК найістотніше знизились у пацієнтів з ХГД (13,8±0,90), а МСМ після лікування були практично однаковими у обстежених з ХГД і ГЕРХ та становили (0,268±0,014) ум.од., і (0,270±0,012) ум.од., відповідно.
У підлітків з ХГД і ГЕРХ, які отримували комплексну терапію з включенням препаратів Кардонат і Фітосед, констатовано достовірне (р<0,001) зниження показників ендотоксикозу, які практично не відрізнялись (р>0,2>0,5) від відповідних у здорових, а у пацієнтів з ВХ ДПК була помітною тенденція (р>0,05) наближення концентрацій МСМ (0,271±0,011) ум.од., ЛІІ (1,12±0,04) та ЦІК (14,1±0,92) до відповідних показників у здорових.
Статистичний аналіз показав, що у пацієнтів з ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ найістотніше показники МСМ знизились під впливом комплексного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед. В той же час у дітей з ХГД та ВХ ДПК відмічено практично однаковий вплив терапії на МСМ серед обстежених, які отримували традиційне лікування або настойку Фітосед в його складі, а у хворих з ГЕРХ констатовані практично однакові дані щодо стандартного лікування з включенням препарату Кардонат і стандартного лікування з включенням препаратів Кардонат і Фітосед.
Динаміку показників концентрації кортизолу та АКТГ в сироватці крові вивчали у хворих з ХГД, ВХ ДПК та ГЕРХ, які в складі традиційної терапії отримували препарати Кардонат і Фітосед (рис.). Під впливом лікування визначено підвищення концентрації кортизолу у всіх обстежених групах, при чому у пацієнтів з ХГД рівень гормону практично наблизився до аналогічного у здорових. Не зважаючи на те, що рівень кортизолу в сироватці крові хворих з ВХ ДПК змінився найменше, втім виявлено чітку тенденцію (р>0,05) до підвищення концентрації гормону.
Під впливом комплексного лікування у обстежених всіх нозологій встановлено зниження рівня АКТГ в сироватці крові. Однак, якщо у пацієнтів з ХГД і ГЕРХ зниження концентрації гормону констатовано достовірним (р<0,05), то у дітей з ВХ ДПК відмічена тільки тенденція до зниження рівня АКТГ (р>0,05).
Аналіз результатів 6 -місячного диспансерного спостереження показав загострення захворювання через 3 -4 місяці у всіх дітей, яке проявлялось відновленням больового синдрому, появою диспепсичних симптомів та ознак СХНІ. Однак, у пацієнтів, які під час лікування отримували традиційну терапію, ці зміни були виражені більше, в порівнянні з дітьми, які отримували комплексне лікування з включенням препарату Кардонат і настойки Фітосед. На ФЕГДС у хворих з загостренням захворювання діагностовано ознаки гіперацидного гастродуоденіту.
Більш оптимальним залишався і психоемоційний стан пацієнтів, які отримували комплексну терапію. Так, у цих обстежених рівні загальної шкільної тривожності відмічені у меншої кількості хворих (33,3%) в порівнянні з аналогічними даними в групах хворих, які отримували тільки стандартне лікування (47,7%).
Таким чином, запропонований комплекс лікування хронічної патології ГДЗ з включенням препарату метаболічної дії Кардонат і настойки Фітосед сприяє більш швидкій зворотній динаміці клінічних симптомів і синдромів, оптимізації параклінічних показників синдрому метаболічної інтоксикації, нормалізації вегетативного і гормонального гомеостазу, покращенню психоемоційного статусу хворих, підвищенню адаптаційних можливостей і попередженню рецидивів захворювання, що дозволяє рекомендувати його до застосування у практичній діяльності педіатрів та сімейних лікарів.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання -удосконалення діагностики і лікування дезадаптивних змін у дітей і підлітків із хронічною патологією ГДЗ шляхом проведення комплексної синдромологічної оцінки клінічних даних, вивчення порушень вегетативного, психоемоційного статусу, гормонального гомеостазу, синдрому ендогенної інтоксикації та корекції виявлених змін препаратами метаболічної і седативної дії.
Домінуючим в клінічній картині пацієнтів з хронічними захворюваннями ГДЗ є больовий синдром, що мав місце у 91,1% обстежених з ХГД, у 94,5% -з ВХ ДПК, у 88,9% -з ГЕРХ. У дітей і підлітків із хронічною патологією верхніх відділів травной системи поряд із больовим і диспепсичним синдромами основним є СХНІ, який характеризується загальною слабкістю (63,8%), зниженням апетиту (67,9%), швидкою втомлюваністю (55,4%), головним болем і головокружінням (45,4% і 42,9% відповідно). Прояви, як больового, так й диспепсичного синдромів і СХНІ прогресували у пубертатному віці та були максимально вираженими у підлітків з ВХ ДПК, що зумовлювало тяжчий перебіг цієї нозології.
ВВТ тонус у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ характеризується напруженням| центрального контуру регуляції ритму серця з високим рівнем функціонування адренергічних регуляторних механізмів, а також посиленням функціонування парасимпатичної ланки ВНС у хворих з ХГД і ВХ ДПК та підвищенням впливу симпатичної ланки ВНС у пацієнтів з ГЕРХ.
Обстеженим із хронічною патологією ГДЗ притаманне напруження адаптаційно - пристосувальних механізмів. Як у дітей, так і у підлітків із ВХ ДПК і ХГД має місце гіперпарасимпатикотонічна вегетативна реактивність, в той час, як у пацієнтів із ГЕРХ визначена гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність. У хворих із ВХ ДПК констатовано гіпердіастолічний варіант КОП, що є проявом дезадаптації.
У пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ захворювання перебігає на фоні порушень психоемоційної сфери. Властивим для дітей є хронічний стрес у субкомпенсованій, а для підлітків - у декомпенсованій стадії, який проявляється несприятливим станом щодо самопочуття, активності та настрою, патологічним типом відношення до хвороби, підвищеним рівнем тривожності, агресії та порушенням шкільної адаптації.
У підлітків із патологією верхніх відділів травної системи констатовано наявність хронічного стресу, про що свідчить низький рівень кортизолу незалежно від нозології при існуючий тенденції до підвищення вмісту АКТГ у обстежених з ХГД і ГЕРХ та достовірне підвищення концентрації АКТГ у пацієнтів з ВХ ДПК. Встановлено прямий кореляційний зв’язок (r = 0,40) між зниженням показників кортизолу, підвищенням АКТГ та наявністю інфікування Нр й зростанням рівня ацидності шлункового соку.
Включення комплексного препарату метаболічної дії Кардонат і седативної настойки Фітосед в комплексне лікування підлітків із хронічною патологією ГДЗ дозволяє досягти швидшого регресу клінічних симптомів, зменшення порушень з боку ВНС, оптимізації гормонального гомеостазу, зниження рівня тривожності, тим самим зменшуючи частоту рецидивів, підвищуючи адаптаційні можливості та стійкість до хронічних стресогенних ситуацій.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Враховуючи виражені зміни вегетативного гомеостазу у дітей та підлітків із хронічною патологією ГДЗ доцільно ввести в діагностичний комплекс обстеження таких пацієнтів КІГ та КОП.
В комплексі обстежень пацієнтів із хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи доцільно проведення визначення концентрації в сироватці крові кортизолу та АКТГ, як маркерів хронічного стресу та тяжкості патологічного процесу.
Зважаючи на наявність у пацієнтів із хронічною патологією ГДЗ змін психоемоційного статусу, які ускладнюють перебіг захворювання і сприяють виникненню резистентності до терапії, доцільним є проведення на практиці оцінки динаміки психоемоційного статусу хворих, як показника рівня адаптації та клінічної ефективності лікування.
Включення в комплексне лікування підлітків із ХГД, ВХ ДПК і ГЕРХ препаратів метаболічної та седативної дії (на прикладі комплексного препарату Кардонат і настойки Фітосед) дозволяє підвищити ефективність корекції дезадаптивних змін. Препарат Кардонат рекомендуємо застосовувати протягом одного місяця по 1 капсулі 3 рази на день, а настойку Фітосед - по 30 крапель 3 рази на день протягом місяця. Пацієнтам з ВХ ДПК рекомендуємо повторний курс лікування препаратами Кардонат і Фітосед у складі комплексної терапії у вказаних дозах через 4-6 місяців.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Алексеєва Ю.І. Особливості клінічного перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Перинатологія і педіатрія. -2007. -№1 (29). -С.97-100. (Здобувачем особисто проведений збір матеріалу та аналіз отриманих даних).
Алексеєва Ю.І. Корекція синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації у дітей шкільного віку із хронічною патологією верхніх відділів травної системи / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. -2007. -випуск 16, книга 3. -С.114-118. (Здобувачем особисто здійснено аналіз клінічних симптомів, маркерів синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації та ефективності лікування).
Алексеєва Ю.І. Клініко -параклінічна характеристика синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації у дітей із патологією травної системи / Ю.І. Алексеєва // Архів клінічної медицини. -2007. -№1 (11). -С.7-9.
Алексеєва Ю.І. Етіологічні і патогенетичні особливості захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку / Ю.І. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.12, №2. -С.103-105.
Алексеєва Ю.І. Особливості вегетативного статусу у школярів із хронічною патологією гастродуоденальної зони / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, Н.С. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.13, №3. -С.10-12. Здобувачем особисто проведено аналіз особливостей вегетативного статусу у дітей з патологією гастродуоденальної зони та статистична обробка отриманих даних).
Алексеєва Ю.І. Особливості гормонального та психоемоційного статусу у дітей із хронічною патологією гастродуоденальної зони / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, В.Є. Арциховська // Архів клінічної медицини. -2007. -№2 (12). -С.19-21. (Здобувачем особисто здійснено аналіз показників гормонального статусу, характеристик психоемоційного стану, формулювання висновків).
Алексеєва Ю.І. Корекція змін гормонального статусу та психоемоційного стану у дітей із хронічною патологією верхніх відділів травної системи /А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва // Галицький лікарський вісник. -2007. -Т.14, №4. -С.31-33.(Здобувачем особисто проведено збір літературних даних, аналіз клінічного матеріалу).
Алексеєва Ю.І. Особливості вегетативного гомеостазу у дітей із хронічною патологією гастродуоденальної зони / Ю.І. Алексеєва // Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2007. -Т. 7, вип. 4 (20). -С.61-64.
Алексеєва Ю.І. Психоемоційний статус у дітей із патологією верхніх відділів шлунково - кишкового тракту і можливість його корекції / А.Б. Волосянко, Ю.І. Алексеєва, О.О. Цицюра // Перинатологія і педіатрія. -2008. -№1 (33). -С.124-127.(Здобувачем особисто проведено збір та обробка матеріалу, аналіз отриманих даних).
АНОТАЦІЯ
Алексеєва Ю.І. Клініко-параклінічні особливості адаптації у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10. – “Педіатрія”. ДУ “Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України”, Київ, 2008.
Дисертація присвячена проблемі вивчення дезадаптивних змін та їх корекції у дітей та підлітків з хронічною патологією гастродуоденальної зони.
Встановлено клінічні особливості, різну вираженість синдрому ендогенної інтоксикації у пацієнтів з хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони в залежності від нозології.
Визначено, що вегетативний статус у дітей та підлітків із хронічним гастродуоденітом і виразковою хворобою дванадцятипалої кишки характеризується посиленням функціонування парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи, а у пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою -симпатичної ланки вегетативної нервової системи.
Показано, що захворювання верхніх відділів травної системи у підлітків перебігають на фоні гіпокортизолемії й помірного підвищення рівня АКТГ в сироватці крові та на тлі хронічного стресу у дітей та підлітків у декомпенсованій або субкомпенсованій стадії, який супроводжується високим рівнем особистісної тривожності, агресії, порушенням шкільної адаптації.
Розроблено та впроваджено в практику комплексне лікування підлітків із хронічною патологією гастродуоденальної зони з включенням препаратів метаболічної та седативної дії ( на прикладі препарату Кардонат і настойки Фітосед), що дозволяє поліпшити якість лікування, попередити виникнення рецидивів та підвищити ефективність корекції дезадаптивних змін.
Ключові слова: діти, підлітки, адаптація, вегетативний гомеостаз, гормональний гомеостаз, психоемоційний статус, рецидиви, лікування.
АННОТАЦИЯ
Алексеева Ю.И. Клинико-параклинические особенности адаптации у детей и подростков с хронической патологией гастродуоденальной зоны. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10. – “Педиатрия”. ГУ “Институт педиатрии, акушерства и гинекологии” АМН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена проблеме изучения у детей и подростков с хронической патологией гастодуоденальной зоны особенностей клиничекого течения, проявлений синдрома хронической неспецифической интоксикации, нарушений вегетативного, гормонального гомеостаза и психоэмоционального состояния, а также возможности их коррекции препаратами метаболического и седативного действия.
С этой целью обследован 101 больной с хроническим гастродуоденитом с повышенной кислотообразующей функцией, 91 -с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки и 99 -с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью. Распределение обследованных по возрасту показало, что детей в воздасте 7 -12 лет было 17,5%, а подростков (13 -18 лет) -82,5%. Средний возраст пациентов с хроническим гастродуоденитом состави (10,48±0,29) у детей и (15,19±0,10) у подростков, при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки –(12,05±0,29) и (15,83±0,09), соответственно, при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни – (10,57±0,34) і (14,15±0,10), соответственно. Как в детском, так и в подростковом возрасте, у девочек чаще встречался хронический гастродуоденит (61,2%), в то время, как у мальчиков – язвенная болезнь двенадцатиперстной кишки (67,5%); гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь диагностирована приблизительно с одинаковой частотой в обеих обследованных группах: у 51,3% и 47,5% случаев
Установлено, что основные клинические особенности болевого синдрома и синдрома хронической неспецифической интоксикации были больше выраженны у детей подросткового возраста, особенно при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки.
Определено, что вегетативное состояние у больных с хроническим гастродуоденитом и язвенной болезнью двенадцатипалой кишки характеризуется усилением функционирования парасимпатической части вегетативной нервной системы, а у пациентов с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью - симпатической части вегетативной нервной системы. Эти изменения больше вираженны у подростков с данными заболеваниями.
Установлено, что заболевания верхних отделов желудочно -кишечного тракта у детей характеризируются наличием хронического стресса в субкомпенсированной, а у подростков –в декомпенсированной стадии, который проявляется неблагоприятным состоянием относительно самочувствия, активности и настроения, патологическим типом отношения к болезни, сопровождается высоким уровнем личностной тревожности, агрессии и нарушением школьной адаптации.
Установлено, что синдром эндогенной интоксикации у пациентов с хронической патологией гастродуоденальной зоны характеризуется повышением уровней концентрации в сыроватке крови молекул средней массы, лейкоцитарного индекса интоксикации и циркулирующих иммунных комплексов, уровень которых увеличивался с возрастом и в зависимисти от тяжести заболевания. Показана максимальная выраженность синдрома эндогенной интоксикации у пациентов с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки.
Показано, что заболевания верхних отделов пищеварительной системы у подростков протекают на фоне гипокортизолемии, которая определялась не зависимо от нозологии. Максимально выраженными изменения концентрации в крови кортизола и АКТГ установлены преимущественно у подростков с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, особенно ассоциированной с Helicobacter pylori.
Определены новые патогенетические особенности развития дезадаптации у детей и подростков с хронической патологией гастродуоденальной зоны, которые характеризируются выраженными проявлениями синдрома метаболической интоксикации, вегетативного дисбаланса, дисбаланса в системе стресс – реализирующих факторов, нарушениями психоэмоционального состояния с повышением уровней тревожности и патологического отношения к болезни.
Разработано и внедрено в практику комплексное лечение детей с хронической патологией гастродуоденальной зоны с включением препаратов метаболического и седативного действия ( на примере препарата Кардонат и настойки Фитосед), что разрешает улучшить качество лечения, предупредить возникновение рецидивов и повысить эффективность коррекции дезадаптационных изменений.
Ключевые слова: дети, подростки, адаптация, вегетативный гомеостаз, гормональный гомеостаз, психоэмоциональный статус, рецидивы, лечение.
SUMMARY
Alekseeva Y.I. Clynical and paraclynical peculiarities of adaptation of children and adolescents with chronic pathology of gastroduodenal zone. – Manuscript.
Dissertation for obtaining the scientific degree of the Candidate of Medical Sciences with the speciality 14.01.10. – “Pediatrics”. State founding “Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynaekology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2008.
The dissertation is dedicated to studying the problem of investigating disadaptive changes and their correction among children and adolescents with chronic pathologies of the gastroduodenal zone.
Clinical peculiarities, different manifestations of the endogenic intoxication syndrome among patients with chronic disorders of the gastro duodenal zone depending upon nosology have been identified.
It has been identified that vegetative status among children with chronic gastroduodenitis and duodenal ulcers is characterized by intensified functioning of the parasympathetic section of the vegetative nervous system, and among patients with gastrooesophagal reflux disorder – by intensified functioning of the sympathetic section of the vegetative nervous system.
t has been demonstrated that diseases of upper sections of the digestive system among children and adolescents are accompanied by hypocortisolaemia and moderately increased level of the adrenocorticotropic hormone in the blood serum as well as chronic stress in the decompensated or subcompensated stage, in its turn accompanied by high level of individual’s anxiety and aggression, school adaptability disorders.
Complex treatment of children with chronic pathologies of the gastroduodenal zone has been developed, which includes metabolic action medication Cardonat and Phytosed tincture. This allows improving treatment, preventing relapse and increasing the effectiveness of disadaptive changes correction.
Key words: children, adolescents, adaptation, vegetative homeostasis, hormonal homeostasis, psychoemotional status, relapses, treatment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМ0 – амплітуда моди
АКТГ – адренокортикотропний гормон
ВВТ – вихідний вегетативний тонус
ВД – вегетативна дисфункція
ВНС – вегетативна нервова система
ВПР - вегетативний показник ритму
ВХ – виразкова хвороба
ГДЗ – гастродуоденальна зона
ГЕРХ – гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
ДПК – дванадцятипала кишка
ЕКГ – електрокардіографія
ІН - індекс напруги
КІГ – кардіоінтервалографія
КОП – кліноортостатична проба
ЛІІ – лейкоцитарний індекс інтоксикації
М0 – величина моди
МСМ – молекули середньої маси
ПАПР – показник адекватності процесів регуляції
САН – самопочуття, активність, настрій
ССС – серцево-судинна система
СХНІ – синдром хронічної неспецифічної інтоксикації
ФЕГДС – фіброезофагогастродуоденоскопія
ХГД – хронічний гастродуоденіт
ЦІК – циркулюючі імунні комплекси
рН – рівень кислотоутворюючої функції шлунку
Нр – Helicobacter pylori
DХ – показник варіаційного розмаху