Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Варіанти аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей

Варіанти аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей

що на відповідний відсоток підвищувало кількість пацієнтів з подовженою госпіталізацією та свідчило про все-таки низьку якість післяопераційного перебігу. Найбільш оптимальна ситуація спостерігалася в другій групі: кетамін, трамадол й пропофол підвищували показник максимально до 11,43%, що на аналогічні цифри збільшувало кількість дітей з додатковим строком перебування у відділенні. Тому проеміторна дія цього варіанту аналгоседації та якість перебігу післяопераційного періоду вважалися цілком задовільними. Використання трамадолу, парацетамолу й мідазоламу (третя група) призводило до зростання нудоти й блювання та кількості хворих з відкладеною випискою зі стаціонару до 8,57%, що свідчило про задовільну якість післяопераційного періоду та припустимий проеміторний вплив.

Висновки


У роботі вирішені питання ефективного анестезіологічного забезпечення адено-, тонзилотомій у дітей віком 5-7 років в положенні сидячи в хірургічному кріслі з самостійним диханням. Доведені переваги застосування та оптимізована якість різних варіантів аналгезії з седацією.

Моноаналгезія кетаміном (контрольна група) незадовільна інтра- та післяопераційно, про що свідчить максимальне збільшення ЧСС на 43,62% (p<0,05), ЧД на 97,75% (p<0,05), кортизолу на 94,41% (p<0,05) та тонусу симпатичного відділу ВНС у 8,7 разів щодо початкового. Глибока некерована седація під час маніпуляції та пізнє пробудження – головні причини високого респіраторного ризику (максимальне зниження SpO2 на 3,83% при p<0,05), через які палату післянаркозного спостереження діти залишали на 6-й годині після втручання. Зазначений метод характеризувався значним відсотком ускладнень у вигляді нудоти й блювання (до 40% при p<0,05), що збільшувало кількість прооперованих з подовженим терміном госпіталізації та робило якість післяопераційного перебігу незадовільною.

Знеболювання кетаміном, фентанілом та лідокаїном (перша група) задовільне під час втручання, що підтверджується підвищенням середнього АТ на 27,54% (p<0,05), ЧД на 30,1% (p<0,05) і кортизолу на 66,73% (p<0,05). Індукована цими засобами седація також некерована та є причиною середнього інтраопераційного респіраторного ризику (зменшення SpО2 на 3,4% при p<0,05). На віддалених етапах антиноцицепція малоефективна, про що свідчить максимальне збільшення середнього АТ та ЧД на 17,31% і 20,44% (p<0,05), кортизолу та симпатичного тонусу на 61,73% і 79,63% (p<0,05) щодо початкового. Але ступінь залишкової седації припустимий, він визначає своєчасну психосоматичну активацію дитини та достатній рівень дихальної безпеки (максимальне зменшення SpО2 на 0,72% при p<0,05), виходячи з чого переведення до профільного відділення здійснювалося через 3 години після втручання. Такий варіант підвищував показник нудоти й блювання до 22,86% (p<0,05), що на відповідний відсоток збільшувало кількість пацієнтів з подовженим строком перебування у лікарні, тому якість післяопераційного періоду вважалася все-таки низькою.

Аналгезія кетаміном, трамадолом і лідокаїном (друга група) ефективна в інтра- та на всьому післяопераційному періоді, що проявляється у найбільшому зростанні середнього АТ всього на 14,89% (p<0,05), ЧД на 18,58% (p<0,05), кортизолу на 44,11% (p<0,05) й напруги симпатичного відділу ВНС на 44,95% щодо початкових значень. Седація пропофолом легко керована та створює помірний респіраторний ризик під час операції (зниження SpO2 на 3,14% при p<0,05). На наступних етапах вона припустимо пригнічує ЦНС, що й визначає ранню активацію дитини, достатній рівень її безпеки (максимальне зменшення SpО2 на 1,02% при p<0,05) та дозволяє прооперованих виписувати з палати післянаркозного спостереження вже через годину після втручання. Зазначена комбінація препаратів підвищувала відсоток анестезіологічних ускладнень у вигляді нудоти й блювання до 11,43% (p<0,05), що на відповідні цифри збільшувало кількість дітей з подовженим терміном лікування. Тому проеміторна дія та якість післяопераційного перебігу є цілком задовільними.

Знеболення трамадолом, парацетамолом та лідокаїном (третя група) задовільне під час операції, на що вказує збільшення ЧД на 16,6% (p<0,05), середнього АТ на 21,63% (p<0,05) і кортизолу на 46,38% (p<0,05). Мідазолам дозволяє легко керувати седацією та створює помірний респіраторний ризик (зниження SpO2 на 2,96% при p<0,05). У подальшому аналгезія адекватна, про що свідчить максимальне підвищення ЧД та середнього АТ лише на 8,07% і 14,06% (p<0,05), відповідно, а кортизолу та тонусу симпатичного відділу ВНС на 30,32% і 33,32% (p<0,05), відповідно щодо початкового. Незначне пригнічення ЦНС за рахунок залишкової седації дозволяє дитині вчасно активізуватися та мати достатній рівень дихальної безпеки (максимальне зменшення SpО2 на 0,83% при p<0,05), завдяки чому відділення анестезіології пацієнти могли безпечно залишити протягом першої години після втручання. Такий склад призводив до зростання нудоти й блювання та кількості хворих з відкладеною випискою зі стаціонару максимально до 8,57%, що свідчило про задовільну післяопераційну якість та відповідний проеміторний вплив.

Аналіз інтра- та післяопераційної ефективності розглянутих анестезіологічних методів доводить протибольову та респіраторну адекватність аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей віком від 5 до 7 років. Різні її комбінації характеризуються помірним відсотком ускладнень у вигляді післяопераційної нудоти й блювання, що до відповідних цифр збільшує кількість хворих з подовженим терміном лікування в стаціонарі. Найбільш оптимальні показники спостерігаються при використанні кетаміну, трамадолу, пропофолу і лідокаїну (друга група) та парацетамолу, трамадолу, мідазоламу і лідокаїну (третя група). Натомість, за всіма порівняльними параметрами моноаналгезія кетаміном (контрольна група) суттєво поступається запропонованим варіантам, що дозволяє відмовитися від її застосування.

Використання аналгезії з седацією адено-, тонзилотомій в положенні сидячи з самостійним диханням найбільш коректно дітям, стан здоров'я яких відповідає I-II ступеням шкали анестезіологічного ризику за ASA, що робить успішним виконання названих операцій і в амбулаторних умовах.

Практичні рекомендації


Фармакологічний склад варіантів аналгоседації може змінюватися залежно від медичного прогресу, що дозволяє адаптувати методику індивідуально до хворого та різних режимів застосування. Але при побудові комбінацій слід дотримуватися правил, які з'ясувалися під час дослідження та сформульовані у наступні практичні рекомендації.

З метою знеболення доцільно призначення:

кетаміну в субнаркотичних дозах (0,9±0,1 мг/кг в/м), який ефективний на інтра- та післяопераційному періоді. При цьому не спостерігається істотна симпатоміметична дія препарату;

якщо кетамін навіть у мінімальних дозуваннях небажаний, то його можливо замінити парацетамолом із розрахунку 12,5±2,5 мг/кг всередину;

важливою окремою складовою є опіоїди. Раціональна комбінація з анальгетиками з інших фармакологічних груп робить їх ефективними у мінімальних дозах (фентаніл 1,75±0,25 мкг/кг в/м). Перевагу слід віддавати препаратам подовженої дії (трамадол 1,75±0,25 мг/кг в/в), які задовільно знеболюють і в післяопераційному періоді;

використання місцевих анестетиків поверхнево (10% р-н лідокаїну-спрей) робить протибольовий захист комплексним та логічно завершеним.

Найбільш адекватна аналгезія адено-, тонзилотомій у пацієнтів 5-7 років досягається комбінацією кетаміну у субнаркотичних дозах, трамадолом і лідокаїном та парацетамолом, трамадолом і лідокаїном.

Седація мідазоламом (0,05±0,04 мг/кг в/в) або пропофолом (0,06±0,03 мг/кг/хв в/в) однаково ефективна – вона достатньо керована під час втручання та призводить до раннього зникнення сонливості й відновлення орієнтованості у вже прооперованих. Але за наявності функціонального антагоніста всіх бензодіазепінів флумазенілу, седацію мідазоламом слід вважати більш контрольованою.

Для забезпечення респіраторної стабільності і адекватного знеболення адено-, тонзилотомій у дітей віком від 5 до 7 років в положенні сидячи з самостійним диханням використовувати аналгезію з седацією необхідно у хворих, стан здоров'я яких відповідає I-II ступеням за ASA, що є критеріями відбору пацієнтів та можливістю застосування методу.

На тлі обов'язкового безперервного інтраопераційного контролю та подальшого динамічного спостереження параметрів функції дихання та кровообігу (пульсоксиметрія) оцінка болю повинна бути невід'ємною частиною післяопераційного моніторингу. Визначення його інтенсивності у дітей цього віку за допомогою модифікованої візуально-аналогової шкали можливе як в стаціонарних, так і в амбулаторних умовах.

Список робіт, які опубліковані за темою дисертації


Налесный О.Н. Варианты аналгоседации в амбулаторной анестезиологической практике у детей / О.Н. Налесный // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2006. – Т. 6, № 4 (16). – С. 54-57. Здобувачеві належить ідея дослідження, визначена актуальність, методика впроваджена в клінічну практику.

Налесный О.Н. Особенности анестезиологического пособия при оперативном лечении аденотонзиллярной патологии у детей / О.Н. Налесный, В.И. Снисарь // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 1. – С. 49-60. Здобувачем проведено літературний огляд, на основі якого визначено актуальність теми, підготовлено матеріал до публікації.

Налісний О.М. Стрес-протективний ефект варіантів аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей / О.М. Налісний, В.І. Снісарь, В.М. Ковирєв // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2006. – № 1 Д. – С. 224-225. Здобувачем виконано експериментальну частину, зроблено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації.

Налесный О.Н. Использование спектрального анализа вариабельности ритма сердца для оценки эффективности стресс-протекции комбинаций аналгоседации при адено-, тонзиллотомиях у детей / О.Н. Налесный, В.И. Снисарь, С.В. Вагин // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. – № 1. – С. 34-41. Здобувачем визначена актуальність теми, виконано експериментальну частину, зроблено статистичну обробку результатів, підготовлено матеріал до публікації.

Налесный О.Н. Оптимизация антиноцицептивной защиты при адено-, тонзиллотомиях у детей / О.Н. Налесный, В.И. Снисарь // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – 2007. – № 3 Д. – С. 105-107. Здобувачеві належить ідея дослідження, визначена актуальність, методика впроваджена в клінічну практику.

Налісний О.М. Динаміка змін рівня кортизола та глюкози крові при виконанні адено-, тонзилотомій у дітей із застосуванням різних варіантів аналгоседації / О.М. Налісний // Новини і перспективи медичної науки : матеріали VI міжнародної конф. студентів та молодих вчених, 16-19 травня 2006 р. : збірник наукових робіт. – Дніпропетровськ, 2006. – С. 25-26. Здобувачем опрацьовано матеріал і методи досліджень, виконано експериментальну частину, проведено статистичну обробку, підготовлено матеріал до публікації.

Налесный О.Н. Оценка эффективности стресс-протекции комбинаций аналгоседации при адено-, тонзиллотомиях у детей по анализу вариабельности ритма сердца / О.Н. Налесный, В.И. Снисарь // Педиатрическая анестезиология и интенсивная терапия : материалы IV Российского конгресса, 24-27 сентября 2007 г. : тезисы докл. – Москва, 2007. − С. 203-205. Здобувачем визначено актуальність теми, проведено експериментальну частину, сформульовані висновки та підготовлені матеріали до публікації.

Анотація


Налісний О.М. Варіанти аналгоседації при адено-, тонзилотоміях у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровськ, 2008.

Робота базується на вивченні інтра- та післяопераційної ефективності варіантів знеболювання аденотомій (63,57%), тонзилотомій (15%) та аденотонзилотомій (21,43%) у 140 дітей віком від 5 до 7 років в положенні сидячи з самостійним диханням. Аналгезія з седацією у 105 хворих головної групи моделювалася анальгетиками (фентаніл, трамадол, парацетамол), гіпнотиками (пропофол, мідазолам) та анестетиками (кетамін, лідокаїн) в можливих комбінаціях.

Контроль склали 35 пацієнтів, до яких застосовувалася моноаналгезія кетаміном.

У порівнянні досліджено динаміку основних параметрів кровообігу, дихання, ендокринної та нервової систем організму при використанні аналгезії кетаміном та різних варіантів аналгоседації адено-, тонзилотомій у дітей. Доведена протибольова адекватність та респіраторна безпека запропонованої методики. Натомість, знеболення лише кетаміном суттєво поступалося аналгезії з седацією, що дозволяє відмовитися від його застосування. Визначено місце головного методу в анестезіологічному забезпеченні хірургії аденотонзилярної патології у дітей.

Ключові слова: адено-, тонзилотомія у дітей, аналгоседація, амбулаторна анестезія, стрес-протективний ефект, післяопераційний біль.

Аннотация


Налесный О.Н. Варианты аналгоседации при адено-, тонзиллотомиях у детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30 – анестезиология и интенсивная терапия. – Днепропетровская государственная медицинская академия, Днепропетровск, 2008.

Работа базируется на изучении противоболевой эффективности, респираторной безопасности пациентов и анестезиологических осложнений при обезболивании аденотомий (63,57%), тонзиллотомий (15%) и аденотонзиллотомий (21,43%) разными вариантами аналгезии с седацией и кетаминовой моноаналгезией у 140 детей в возрасте от 5 до 7 лет в положении сидя с самостоятельным дыханием. По основной и сопутствующей патологиям пациенты характеризовались стабильной компенсацией функций организма и по ASA оценивались на I-II степени. С целью премедикации назначался: 0,1% р-р атропина сульфата 0,015-0,02 мг/кг; 0,5% р-р сибазона 0,2-0,3 мг/кг и 1% р-р димедрола 0,3-0,5 мг/кг внутримышечно. Основным анестезиологическим методом диссертации была аналгоседация. С её помощью обезболено 105 больных, которые сформировали главную группу исследования. В зависимости от комбинации используемых препаратов последняя разделена на три группы: первая – кетамин (1,5-2 мг/кг в/м), фентанил (1,5-2 мкг/кг в/м), лидокаин местно; вторая − кетамин (0,8-1 мг/кг в/м), трамадол (1,5-2 мг/кг в/в), пропофол (25-100 мкг/кг/мин в/в), лидокаин местно; третья − парацетамол (10-15 мг/кг per os), трамадол (1,5-2 мг/кг в/в), мидазолам (0,01-0,1 мг/кг в/в) и лидокаин местно. Препараты назначались внутримышечно одноразово (кетамин, фентанил), внутривенно однократно (трамадол) или титровались (пропофол, мидазолам), внутрь (парацетамол), а также местно (лидокаин-спрей). В качестве сравнения использована распространённая методика аналгезии только кетамином (3-4 мг/кг в/м), которой обезболено 35 детей контрольной группы.

В комплекс обследования вошли общеклинические (ЧСС, ЧД, АД, SрO2), лабораторные (концентрация глюкозы и кортизола крови), функциональные (показатели кардиоритмограммы), шкальные (интраоперационная седация по Ramsay и последующее восстановление сознания по Bidway, ВАШ, уровень тошноты и рвоты), а также статистические методы. На пяти этапах исследования этими инструментами оценены параметры кровообращения, дыхания, эндокринной и нервной регуляций детского организма.

Сравнительный анализ продемонстрировал интра- и послеоперационную адекватность противоболевой защиты, дыхательную безопасность и допустимое проэмиторное влияние аналгоседации при адено-, тонзиллотомиях в положении пациента сидя в операционном кресле. Наиболее оптимальные показатели наблюдались при использовании комбинации препаратов во второй и третьей группах. Так, эффективность аналгезии подтверждалась максимальным относительно исходных значений повышением среднего АД на 14,89% и 21,63%, ЧД на 18,58% и 16,6%, кортизола на 44,11% и 46,38%, а также тонуса симпатического отдела ВНС на 44,95% и 33,32% соответственно. Седация при этом была легко управляемой и создавала умеренный интраоперационный респираторный риск, о чём свидетельствовало снижение SpO2 на 3,14% и 2,96% соответственно. На всех последующих этапах остаточное угнетение ЦНС было незначительно, что определяло раннюю активацию детей, достаточный уровень их безопасности и позволяло покидать палату посленаркозного наблюдения в течение первого послеоперационного часа. Обговариваемые варианты аналгоседации были причиной тошноты и рвоты в 11,43% и 8,57% случаев, что на соответствующие цифры увеличивало количество детей с продлённым сроком госпитализации. Поэтому проэмиторное влияние и качество течения послеоперационного периода считались вполне удовлетворительными.

В свою очередь, по изучаемым показателям обезболивание кетамином в монорежиме существенно уступало комбинированной аналгоседации, что наиболее наглядно проявилось в увеличении ЧСС на 43,62%, ЧД на 97,75%, кортизола на 94,41% и симпатического тонуса в 8,7 раз относительно исходного уровня. Глубокая неуправляемая седация во время оперативного лечения и позднее пробуждение – основные причины высокого респираторного риска, о чём свидетельствовало максимальное снижение SpO2 на 3,83%. В такой ситуации отделение анестезиологии дети покидали через 5-6 часов после операции. Метод вызывал тошноту и рвоту в 40% случаев, что увеличивало количество пациентов с двухдневным сроком госпитализации, характеризовало качество послеоперационного течения как неудовлетворительное и позволяло отказаться от его использования вовсе.

Таким образом, использование аналгезии с седацией делает успешным выполнение обговариваемых операций в положении ребёнка сидя с самостоятельным дыханием. Для этого не требуется дорогостоящее аппаратно-медикаментозное оснащение, что позволяет использовать метод в амбулаторной хирургии любого лечебного учреждения при условии предварительного отбора пациентов по преморбидному фону.

Ключевые слова: адено-, тонзиллотомия у детей, аналгоседация, амбулаторная анестезия, стресс-протективный эффект, послеоперационная боль.


Annotation


Nalisnyy O.M. The versions of analgosedation in children undergoing adeno-, tonsillotomy. – Manuscript.

A Doctoral Thesis in Medical Sciences in speciality 14.01.30 – Anesthesiology and Intensive Care. – Dnipropetrovs’k State Medical Academy, Dnipropetrovs’k, 2008.

The work is based on the study of intra and postoperative efficiency of the variants of anesthesia for adenotomy (63,57%), tonsillotomy (15%) and adenotonsillotomy (21,43%) in 140 children in age from 5 to 7 years in sitting position with spontaneous breathing. Analgesia with sedation in 105 patients of main group was designed by analgesic (fentanyl, tramadol, paracetamol), hypnotic (propofol, midazolam) and anesthetic agents (ketamin, lidocain) in possible combinations. 35 patients undergoing monoanalgesia with ketamin made the checkup.

In comparison there were investigated the dynamics of basic parameters of blood circulation, breathing, endocrine and nervous systems of organism in the course of the use of ketamin analgesia and different versions of analgosedation in children undergoing adeno-, tonsillotomy. Analgesic adequacy and respiratory safety of the offered strategy were proved. Instead, anesthetization by only ketamin was substantially inferior to the analgesia with sedation that allowed refusing for its application. The place of main method in anesthetic management for surgical treatment of children’s adenotonsilly pathology was determined.

Key words: adeno-, tonsillotomy for children, analgosedation, outpatient anesthesia, stress-protective effect, postoperative pain.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: