Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції

Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції

жінок за кількістю ФР виявив, що група, причиною смерті якої були ССЗ, відрізняється від тих, хто вижив, меншою в
2,8 рази квотою осіб низького ризику (без ФР) та більшою в 1,6 рази квотою осіб високого ризику (три і більше ФР). Якщо в групі жінок, що вижили, третина осіб мали сполучення трьох і більше чинників на скринінзі, то в групі померлих від ССЗ такі особи склали половину.

Аналізуючи смертність жінок різного рівня ризику, ми зареєстрували мінімальні показники смертності в групі осіб, що не мали жодного або мали тільки один ФР на скринінзі. Розбіжності в показниках накопиченої смертності з'являються за наявності двох чинників. Встановлено, що відносний ризик загальної смерті за наявності двох чинників ризику складає 1,5 умов.од., трьох і більше – 2,1 умов.од., серцево-судинної смерті – 1,9 умов.од. при двох ФР і 3,2 умов.од. – при трьох.

Ретроспективний аналіз показав, що 50,2 % жінок віком 40-64 роки мали підвищений рівень АТ. Серед них за період спостереження померло 44,6 % осіб. В структурі накопиченої смертності групи жінок з АГ 66,0 % склали ССЗ. Загальна смертність в цій когорті в 2,3 рази більше, ніж в порівнювальній групі (без АГ і ІХС на скринінзі).


Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції


Рис. 2. Смертність жінок з АГ і нормальним АТ на 1000 ЛРС


Підвищений АТ асоціюється як зі збільшенням ризику смерті від ССЗ майже в 4 рази, так і смерті від інших захворювань майже вдвічі (рис. 2).

Аналіз залежності смертності від рівня АТ, згідно з класифікацією ВООЗ встановив: якщо відносний ризик смерті осіб з оптимальним АТ умовно прийняти за одиницю, то ризик смерті осіб з нормальним АТ складатиме 1,6 умов. од., а з підвищеним нормальним – 2,0 умов. од.

Нами визначено, що для загальної смертності вирішальне значення має ізольована САГ, а для серцево-судинної – змішана АГ. Наявність у жінок підвищеного САТ не тільки збільшує відносний ризик смерті в 3 рази у порівнянні з групою без АГ, але й впливає на тривалість життя, скорочуючи його майже на 5 років.

Розраховуючи атрибутивний ризик, тобто смертність, обумовлену безпосереднім впливом АГ, встановлено, що більше половини (57,2 %) всіх випадків смерті і три чверті (75,7 %) випадків смерті від ХСК пов’язані з підвищеним рівнем САТ. Вплив підвищеного ДАТ на ризик смерті виявився менш вираженим, але значущим: атрибутивний ризик загальної смерті складає 39,6 %, серцево-судинної – 66,7 %.


Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції

За допомогою децильного аналізу встановлено оптимальні значення АТ, при яких спостерігаються мінімальні показники накопиченої смертності і найбільша тривалість життя: САТ в межах 110-116 мм рт.ст., ДАТ – 60-76 мм рт.ст (рис. 3, 4). Реально існуючі середньопопуляційні рівні САТ (123,5±0,8) мм рт. ст. на 7,5 мм рт.ст., а ДАТ (77,3±0,4) мм рт. ст. – на 1,3 мм рт.ст. перевищують оптимальні.

Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції


Нами з’ясовано, що підвищений АТ вірогідно скорочує тривалість життя: жінки, САТ яких перевищує 182 мм рт.ст., вмирають майже на 7 років раніше, ніж з САТ<116 мм рт.ст. В свою чергу, ДАТ≥100 мм рт.ст. скорочує життя на 5,6 років у порівнянні з ДАТ<76 мм рт.ст.

Показники загальної і смертності від ХСК в групі з надлишковою масою тіла і ожирінням в нашому дослідженні відповідно в 1,4 та 2 рази більші, ніж в групі осіб з нормальною вагою і без ІХС. Результати роботи свідчать про відсутність суттєвих відмінностей у рівнях накопиченої смертності жінок з нормальною та надлишковою вагою. В той же час, велике значення у формуванні показників смертності має ожиріння, наявність якого обумовлює збільшення коефіцієнтів загальної смертності в 2 рази, а серцево-судинної – в 3 рази у порівнянні з особами з нормальною вагою.

За допомогою децильного аналізу встановлено, що мінімальний рівень смертності відповідає значенню БМІ в межах 22,1-24,3 кг/м2 (друга дециль розподілу). Реальний середньопопуляційний рівень БМІ (26,1±0,18) кг/м2 значно перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Загальна і серцево-судинна смертність в когорті осіб з ДЛП відповідно в 1,7 і 2,1 рази більша, ніж в групі порівняння (без ДЛП і ІХС). Аналіз смертності в залежності від виду ДЛП показав, що мінімальні показники реєструються в групі з ізольованими формами, а серед жінок з комбінаціями ліпідних порушень коефіцієнти смертності перевищують аналогічні в середньому в 2 рази. Найнесприятливішим в прогностичному плані визначено сполучення ГТГ і гіпо-a-ХС.

Аналіз смертності в групах осіб з початково різними значеннями загального ХС, показав, що цей показник майже не відрізняється в групах з нормальним (менше 200 мг/дл) і гранично підвищеним ХС (200-239 мг/дл). В той же час, у осіб з високим рівнем ХС відносний ризик загальної смерті становить 1,8, а смерті від ХСК – 1,5 умов.од, що підтверджує значення ГХС у формуванні показників смертності.

Децильний аналіз виявив, що рівень загального ХС, при якому зареєстровано мінімальні показники накопиченої смертності, становить 158-175 мг/дл (друга дециль розподілу). З цієї межі відбувається поступове підвищення коефіцієнтів смертності, але найзначніші зміни спостерігаються після досягнення значень загального ХС 240-259 мг/дл (дев’ята дециль), де показник смертності в 2,3 рази перевищує відповідний в другій децилі, а при рівні ХС 260 мг/дл і більше – в 3 рази. Отже, оптимальним рівнем загального ХС у жінок слід вважати значення в межах 158-175 мг/дл. Реально існуючий середньопопуляційний рівень ХС (210,2±1,5) мг/дл на 35 мг/дл перевищує встановлені нами оптимальні значення.

Визначено, що несприятливий вплив на показники смертності спричиняють вже гранично підвищені концентрації ТГ: загальна смертність при рівні ТГ≥150 мг/дл більша в 1,6 рази, серцево-судинна – в 1,9 рази, ніж у осіб з оптимальним рівнем ТГ.

Децильний аналіз демонструє поступове зростання смертності з третьої децилі розподілу ТГ (87–96 мг/дл), причому найвиразніші зміни відбуваються після досягнення значень ТГ 150–190 мг/дл (дев’ята дециль) – в 2,3 рази і значень більше 190 мг/дл (десята дециль) – в 3 рази. Таким чином, оптимальними значеннями ТГ, при яких накопичена смертність жінок мінімальна, є рівень в межах 61-86 мг/дл. Реальні середньопопуляційні значення ТГ (112,8±1,8) мг/дл на 26,8 мг/дл перевищують встановлені оптимальні, що свідчить про необхідність посилення профілактичної роботи на популяційному рівні.

Когорти жінок з нормальним і високим (≥60 мг/дл) рівнем ХС ЛПВЩ принципово не відрізняються за рівнем смертності. За період спостереження мінімальний рівень смертності у жінок спостерігається при значеннях ХС ЛПВЩ 50-63 мг/дл (шоста дециль розподілу). Максимальний показник накопиченої смертності спостерігається в десятій децилі, тобто при рівнях ХС ЛПВЩ нижче 34 мг/дл. Середній рівень ХС ЛПВЩ в жіночій популяції (45,2±0,5) мг/дл на 4,8 мг/дл менше встановленого оптимального значення.

Для визначення внеску ліпідних показників в смертність ми розраховували атрибутивний ризик для кожного з них. Найбільш суттєвим за впливом на загальну і серцево-судинну смертність в жіночій популяції виявилась ГТГ. Серед інших ліпідних порушень, для загальної смерті більше значення має ГХС, а для смерті від ХСК – гіпо-a-ХС.

Смертність від усіх причин та від ХСК в групі осіб з недостатньою фізичною активністю майже не відрізнялась від аналогічного показника в групі порівняння (достатня фізична активність, відсутність ІХС). Відсутність істотного впливу куріння на смертність в нашому дослідженні є наслідком малої кількості померлих осіб, які курили.

Для вивчення внеску ФР в тривалість життя аналізували середній термін тривалості життя жінок від моменту обстеження в групах осіб з різними чинниками ризику. За впливом на тривалість життя ФР розподілили в порядку зменшення: САГ – ГТГ – сполучення САГ і ДАГ – ГХС – підвищений вміст ХС ЛПНЩ – низька концентрація ХС ЛПВЩ – ожиріння, недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла – ДАГ. При оцінці показників загальної і серцево-судинної смертності в групах осіб з різними ФР, вони розподілились за своїм значенням наступним чином в порядку зменшення: АГ – ДЛП – ожиріння – недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла.

Нами встановлено, що загальна смертність в когортах зі стенокардією напруги та безбольовою формою ІХС принципово не відрізняється, а смертність від ХСК у жінок за відсутності ангінозного болю навіть більша, ніж у осіб з больовим варіантом. Звертає на себе увагу факт високої смертності серед осіб зі змінами ЕКГ, що трактуються як можливі. Підраховано, що наявність визначеної ІХС на скринінзі збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази, у тому числі наявність ІМ – в 2,4 рази, безбольової форми – в 2 рази та стенокардії напруги – в 1,5 рази, та зменшує тривалість життя на 2,4 роки, в тому числі наявність ІМ – майже на 5 років, безбольової форми – на 2 роки і стенокардії напруги – на 1,7 роки. Таким чином, отримані дані свідчать про прогностичну цінність епідеміологічних критеріїв ІХС.

ВИСНОВКИ


В дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують актуальне завдання превентивної кардіології – обґрунтування підходів до розробки диференційованих профілактичних заходів серед жінок.

1. Профіль серцево-судинного ризику сучасної жіночої популяції характеризується високою поширеністю факторів ризику: артеріальна гіпертензія – 25,2 %; дисліпопротеідемія – 35,1 %; куріння – 18,5 %; надлишкова маса тіла і ожиріння – 47,1 %; недостатня фізична активність – 48,0 %. Групу низького ризику складають тільки 13,3 % жінок, тоді як 86,7 % популяції підлягають втручанню з корекції факторів ризику ССЗ.

2. Поширеність психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, в жіночій популяції віком 20-64 роки не поступається поширеності традиційних факторів ризику ССЗ і становить 51,5 %, причому в структурі тривожні порушення переважають над депресивними. Результати дослідження свідчать про обтяженість осіб з тривожно-депресивними станами традиційними факторами ризику ССЗ: АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, дисліпопротеідемією та більш високими середніми значеннями показників. Наявність зв’язку між цими станами та ССЗ підтверджує факт вірогідно більшої розповсюдженості психоемоційних розладів у жінок з АГ, надлишковою масою тіла, ожирінням, гіпертригліцеридемією.

3. Протягом 25 років в жіночій популяції відбулися несприятливі зрушення та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння та недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ; зменшення розповсюдженості надлишкової маси тіла та ожиріння відбулося за рахунок зростання в 7 разів питомої ваги жінок з недостатньою масою тіла; при відсутності вірогідних змін в загальній частоті ІХС та зменшенні поширеності можливої ІХС втричі зросла частота її безбольової форми.

4. Група померлих жінок відрізнялась на скринінзі від тих, що вижили, більшою кількістю осіб з високим ризиком (наявність трьох і більше факторів ризику), вірогідно більшою поширеністю АГ і дисліпопротеідемії, вищими середніми значеннями САТ, ДАТ, БМІ, ХС, ТГ, КА. Серед померлих від ССЗ у порівнянні з групою живих на скринінзі частіше визначались АГ, дисліпопротеідемія і ожиріння.

5. Наявність двох факторів ризику збільшує ризик загальної смерті в
1,5 рази, смерті від ССЗ – в 1,9 рази, а сполучення трьох і більше чинників – в 2 та 3 рази відповідно. Найбільший внесок у рівень смертності має АГ: половина всіх випадків смерті та три чверті випадків смерті від ССЗ обумовлені підвищеним рівнем АТ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність, має гіпертригліцеридемія.

6. За впливом на показники загальної і серцево-судинної смертності фактори ризику розподіляються в порядку зменшення: АГ – дисліпопротеідемія – ожиріння – недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла; ранжований за ступенем впливу на тривалість життя жінок ланцюжок факторів ризику виглядає наступним чином: САГ – ГТГ – сполучення САГ і ДАГ – ГХС – підвищений вміст ХС ЛПНЩ – низька концентрація ХС ЛПВЩ – ожиріння, недостатня фізична активність – надлишкова маса тіла – ДАГ.

7. Наявність епідеміологічного діагнозу визначеної ІХС збільшує відносний ризик серцево-судинної смерті в 1,7 рази і скорочує тривалість життя на 2,4 роки, ІМ – в 2,4 рази і скорочує тривалість життя майже на 5 років, безбольової форми – в 2 рази і на 2 роки та стенокардії напруги – в 1,5 рази і на 1,7 роки.

8. Оптимальні значення цифрових показників, при яких зареєстровано мінімальні рівні смертності, складають: САТ – 110-116 мм рт.ст.; ДАТ – 60-76 мм рт.ст.; БМІ – 22,1-24,3 кг/м2; загальний ХС – 158-175 мг/дл (4,1- 4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – 50-63 мг/дл (1,3- 1,6 ммоль/л).

Практичні рекомендації


1. Результати проведеного дослідження переконливо доводять необхідність своєчасного виявлення та адекватної корекції таких факторів ризику ССЗ, як АГ, дисліпопротеідемія, куріння, ожиріння та недостатня фізична активність первинними структурами охорони здоров’я. При дослідженні ліпідного спектру крові необхідно визначати не тільки рівень загального ХС, але й важливий в прогностичному плані для жінок рівень ТГ.

2. З огляду на збільшення поширеності безбольової форми ІХС, рекомендовано більш ретельне обстеження жінок з будь-якою підозрою на наявність цього захворювання (Холтерівське моніторування ЕКГ, навантажувальні ЕКГ-проби).

3. Під час здійснення заходів з корекції факторів ризику слід орієнтуватись на оптимальні значення показників, яким відповідають мінімальні рівні смертності. Рівнями показників, при яких значно підвищується ризик смерті, є: САТ – вище 140-151 мм рт.ст; ДАТ – вище 90-96 мм рт.ст.; БМІ – вище 29,5-30,5 кг/м2; ХС – вище 240-260 мг/дл (6,2-6,7 ммоль/л); ТГ – вище 150-190 мг/дл (1,7-2,1 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – нижче 47-50 мг/дл (1,2-1,3 ммоль/л).

4. Враховуючи високу поширеність в жіночій популяції розладів психоемоційного стану, наявність взаємозв’язку між ними та традиційними факторами ризику ССЗ, доцільно первинним структурам охорони здоров’я визначати не тільки загальновідомі чинники ризику, але й виявляти (за допомогою скринінгових тестів) та спільно з психотерапевтами коригувати тривожно-депресивні стани.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції за 25-річний період // Кровообіг та гемостаз.– № 3. – 2006. – С. 49-52.

2. Малацківська О.В., Горбась І.М. Зв’язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тривожно-депресивних станів у жінок // Український кардіологічний журнал. – 2005. – № 6. – С. 97-100. (Автор самостійно проводила скринінгове обстеження жінок на наявність тривожно-депресивних станів, створила базу даних, здійснила їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

3. Малацківська О.В., Горбась І.М. Профіль серцево-судинного ризику міської жіночої популяції (за даними одномоментного дослідження) // Медичні перспективи. – 2006. – Том ХІ, № 2. – С. 134-139. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження жінок, створенні бази даних, самостійно здійснювала їх статистичну обробку і аналіз, підготувала матеріал до друку).

4. Кваша О.О., Малацківська О.В. До проблеми вторинної профілактики артеріальної гіпертензії // Охорона здоров’я України. – № 3-4 (18-19). – 2005. – С. 36-40. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу первинно обстежених осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, підготовці матеріалу до друку).

5. Малацківська О.В. Взаємозв‘язок традиційних факторів ризику серцево-судинних захворювань та тревожно-депресивних станів в жіночій популяції // Матеріали конференції “Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”. – Харків, 2005. – С. 60-61.

6. Малацківська О.В. Поширеність ішемічної хвороби серця та порушень ритму в жіночій популяції // Матеріали Пленуму правління асоціації кардіологів України. Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування. – Київ, 2005. – С. 91-92.

7. Малацківська О.В. Поширеність факторів ризику серцево-судинних захворювань серед жінок за даними популяційного дослідження // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) “Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики”. – Харків, 2006. – С. 66.

8. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Поширеність поведінкових факторів ризику серед населення і його ставлення до профілактики // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 289. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

9. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Изменение профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции за 20-летний период // Матеріали VII Національного конгресу кардіологів України. – Дніпропетровськ, 2004. – С. 295. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

10. Смирнова І.П., Кваша О.О., Горбась І.М., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. Стратегія профілактики в програмі CINDI-Україна // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сімейна медицина в Україні: нові дослідження і практика впровадження”: тези наукових доповідей. – Київ, 2005. – С. 58. (Автор брала участь в епідеміологічному обстеженні, написанні і оформленні тез).

11. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. 20-летняя динамика эпидемиологических условий формирования сердечно-сосудистых заболеваний в Украине // Материалы научно-практической конференции с международным участием „Актуальные проблемы медико-социальной экспертизы и реабилитации”. – Беларусь, Минск, 2005. – С. 55. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні тез).

12. Кваша О.О., Малацківська О.В. Значимість основних факторів ризику в смертності жінок 40-59 років за даними проспективного спостереження // Матеріали І національного конгресу лікарів внутрішньої медицини. – Київ, 2005. – С. 49-50. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, здійснювала оформлення тез).

13. Кваша Е.А., Смирнова И.П., Горбась И.М., Давиденко Н.В., Малацковская Е.В. Возрастно-половые особенности 20-летней динамики формирования ССЗ в Украине // Материалы Российского национального конгресса кардиологов. – Россия, Москва, 2005. – С. 155. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження, статистичний аналіз даних, оформлення тез).

14. Горбась І.М., Смирнова І.П., Кваша О.О., Давиденко Н.В., Малацківська О.В. 25-річна динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань у людей літнього віку // Матеріали IV національного конгресу геронтологів і геріатрів України. – Київ, 2005. – С. 237-238. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази даних, написанні тез).

15. Кваша Е.А., Малацковская Е.В. Прогностическая значимость некоторых факторов риска для смертности от инсульта (данные 20-летнего проспективного наблюдения) // Материалы первого национального конгресса “Інсульт та судинно-мозкові ускладнення”. – Киев, 2006. – С. 75. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних, написанні і оформленні тез).

16. Кваша О.О., Малацківська О.В. Оцінка впливу артеріальної гіпертензії на рівень смертності населення // Матеріали української науково-практичної конференції “Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії”. – Київ, 2006. – С. 80-81. (Автор брала участь в проведенні епідеміологічного дослідження, у встановленні життєвого статусу осіб через Центральне адресне бюро, створенні бази даних, здійсненні їх статистичної обробки і аналізу, оформленні тез).

17. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // The European Society of Cardiology. Working Group on Epidemiology and prevention. – Denmark, Elsinore, 2004. – P. 12. (Автор виконувала епідеміологічне обстеження та статистичний аналіз даних, брала участь в написанні тез).

18. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Epidemiology of arterial hypertension in Ukraine: Results of the 20-year observation // International Congress “Hypertension-from Korotkov to present days”. – S. Petersburg, Russia, 2005. – P. 39-40. (Автор особисто брала участь в проведенні епідеміологічного обстеження, створенні бази і аналізі даних).

19. Gorbas I., Smyrnova I., Kvasha O., Davydenko N., Malatskivska O. Prevention of cardiovascular diseases in primary care in Ukraine // European Conference on Chronic Disease Prevention. – Helsinki, Finland, 2005. – P. 42-43. (Автор брала участь в епідеміологічному дослідженні, аналізі даних).


АНОТАЦІЯ


Малацківська О.В. Динаміка профілю ризику серцево-судинних захворювань в жіночій популяції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена ретроспективному аналізу 25-річної динаміки профілю ризику ССЗ у жінок, визначенню внеску основних факторів в смертність, встановленню рівнів чинників, що збільшують ризик смерті, та оптимальних їх значень. Вивчено розповсюдженість психоемоційних порушень, а саме тривожно-депресивних станів, серед жінок та їх взаємозв’язок з традиційними факторами ризику ССЗ.

Виявлено наявність несприятливих зрушень та погіршення епідеміологічних умов формування ССЗ: вірогідне збільшення поширеності таких факторів ризику, як дисліпопротеідемія, куріння, недостатня фізична активність; підвищення середньопопуляційних значень ХС, ТГ, ХС ЛПНЩ, КА і зниження рівнів ХС ЛПВЩ.

Найбільший внесок у рівень смертності має АГ. Серед ліпідних показників найбільший вплив як на загальну, так і на серцево-судинну смертність має ГТГ. За допомогою децильного аналізу визначені оптимальні значення цифрових показників, при яких спостерігається мінімальний рівень смертності: САТ – 110-116 мм рт.ст.; ДАТ – 60-76 мм рт.ст.; БМІ – 22,1-24,3 кг/м2; загальний ХС – 158-175 мг/дл (4,0-4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,0 ммоль/л); ХС ЛПВЩ – 50-63 мг/дл (1,3-1,6 ммоль/л).

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, фактори ризику, смертність, жіноча популяція.

АННОТАЦИЯ


Малацковская Е.В. Динамика профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний в женской популяции. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – кардиология. – Национальный научный центр “Институт кардиологии им. академика Н.Д. Стражеско” АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению 25-летней динамики профиля риска сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ) у женщин, определению вклада основных факторов риска (ФР) в смертность и оптимальных целевых их значений. Изучена распространенность психоэмоциональных нарушений, а именно тревожно-депрессивных состояний (ТДС) среди женщин и выявлена их взаимосвязь с традиционными ФР ССЗ. Для оценки изменений профиля риска женской популяции результаты обследования 977 женщин в возрасте 20-64 года сопоставляли с данными исследования аналогичной по возрасту популяции в количестве 1154 женщин, проживающих на той же территории в 1981-1982 гг.

Установлено, что распространенность ТДС в женской популяции не уступает распространенности традиционных факторов риска ССЗ и составляет 51,5 %. Результаты исследования свидетельствуют об отягощенности лиц с признаками ТДС традиционными факторами риска ССЗ: артериальной гипертензией (АГ), избыточной массой тела (ИМТ) и ожирением, дислипопротеидемией (ДЛП) и более высокими средними значениями показателей. Наличие связи между ТДС и ССЗ подтверждает факт достоверно большей распространенности психоэмоциональных расстройств у женщин с АГ, ИМТ и ожирением, гипертриглицеридемией (ГТГ).

Обнаружены неблагоприятные сдвиги и ухудшение эпидемиологических условий формирования ССЗ: достоверное увеличение распространенности таких ФР, как ДЛП, курение, недостаточная физическая активность (НФА); повышение среднепопуляционных значений ХС, ТГ, ХС ЛПНП, КА и снижения уровня ХС ЛПВП. Распространенность ИМТ и ожирения уменьшилась, но в 7 раз вырос удельный вес лиц с недостаточной массой тела среди женщин. На фоне отсутствия достоверных изменений в общей частоте ИБС и при уменьшении распространенности возможной ИБС за 25 лет в 3 раза увеличилась частота ее безболевой формы.

Анализ вклада ФР ССЗ в смертность показал, что наличие двух ФР увеличивает риск общей смерти в 1,5 раза, смерти от ССЗ – в 1,9 раза, а сочетание трех и более факторов – в 2,1 и 3,2 раза соответственно. Наличие АГ влечет увеличение смертности от ССЗ в 4 раза; максимальный показатель накопленной сердечно-сосудистой смертности определяется в группе женщин со смешанной АГ, а минимальный – среди лиц с диастолической АГ. Наибольший вклад в уровень смертности среди всех ФР имеет АГ: половина всех случаев смерти и три четверти случаев смерти от ССЗ обусловлены повышенным уровнем артериального давления. Среди липидных показателей наибольшее влияние как на общую, так и на сердечно-сосудистую смертность, имеет ГТГ. По влиянию на показатели общей и сердечно-сосудистой смертности ФР распределились в порядке уменьшения: АГ – ДЛП – ожирение – НФА – ИМТ. Ранжированная по степени влияния на продолжительно­сть жизни женщин цепочка ФР выглядит следующим образом: САГ – ГТГ – cочетание САГ и ДАГ – ГХС – повышенный уровень ХС ЛПНП – низкая концентрация ХС ЛПВП – ожирение, НФА – ИМТ – ДАГ.

С помощью децильного анализа определены оптимальные значения цифровых показателей, при которых наблюдается минимальный уровень смертности: САД – 110-116 мм рт.ст.; ДАД – 60-76 мм рт.ст.; БМИ – 22,1-24,3 кг/м2; общий ХС –
158-175 мг/дл (4,0-4,5 ммоль/л); ТГ – 61-86 мг/дл (0,7-1,0 ммоль/л); ХС ЛПВП –
50-63 мг/дл (1,3-1,6 ммоль/л).

Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, факторы риска, смертность, женская популяция.

ANNOTATION


Malatskivska О.V. The dynamics of cardiovascular diseases risk profile in female population. – Manuscript.

Тhesis on competition of

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: