Захворюваність, поширеність та особливості перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання
Найбільш важким та досить частим ускладненням хронічного гепатиту є формування цирозу печінки, серед основних причини якого – віруси гепатитів В і С (HBV, HCV), а також вживання алкоголю.
У розвитку вірусного цирозу печінки, що формується протягом багатьох років, мають значення такі фактори: персистування вірусної інфекції та зумовленого нею імунозапальний процес, гепатотоксична дія вірусів, розвиток аутоімунних реакцій. HBV- і HCV- асоційований цироз тривалий час може бути компенсованим, а в деяких випадках виявлятися лише при морфологічному дослідженні. У період 1992-2004 рр. серед 2881 пацієнта КЕР, хворих на хронічний гепатит, було виявлено 70 випадків цирозу печінки. Упродовж 6-18 років після аварії на ЧАЕС частота розвитку цирозу печінки в УЛНА та УЛНА- евакуйованих визначалася частіше, ніж серед інших категорій постраждалих, та з високим ступенем достовірності (р<0,01) від групи порівняння.
Частота розвитку цирозу печінки, як один з головних проявів еволюції хронічного гепатиту, суттєво залежить від етіологічного чинника (табл.10).
Таблиця 10
Частота цирозу печінки у пацієнтів КЕР в залежності від етіології хронічного гепатиту(‰)
|
Категорії постраждалих |
Етіологічний чинник | |||
| HBV | HCV | токсичний | інші | |
| УЛНА (n=1909) | 30,7 | 41,8 | 22,3 | 18,4 |
| УЛНА-евакуйовані (n=439) | 33,2 | 39,6 | 26,1 | 20,5 |
Проведений аналіз залежності частоти формування цирозу печінки від етіологічного чинника хронічного гепатиту показав, що частіше дане ускладнення реалізується при HCV (39,6-41,8‰), рідше при HBV (30,7-33,2‰) та токсичному (алкогольному) (22,3-26,1‰) гепатиті.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що клінічні особливості сучасного перебігу хронічного гепатиту у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС не віддзеркалюють в повній мірі ступінь тяжкості цього захворювання, розвитку патологічних процесів у печінці.
Враховуючи можливі чинники ризику розвитку хронічного гепатиту (радіаційні, інфекційні, токсичні, імунологічні, аліментарні тощо), визначивши роль іонізуючого випромінювання, що підвищує ризик захворюваності, обтяжує клінічний перебіг, підвищує ризик формування цирозу печінки, необхідно регулярно обстежувати постраждалих всіх категорії спостереження внаслідок аварій на Чорнобильській АЕС на наявність хронічного гепатиту із застосуванням лабораторних (біохімічні, коагулогічні та імунологічні аналізи крові) та ультразвукового методів дослідження.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове рішення науково-практичного завдання щодо визначення ролі радіаційного чинника у формуванні та перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Клініко-епідеміологічне дослідження проведено в УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр. з еквівалентними дозами опромінення в діапазоні 0,17- 0,98 Зв; в УЛНА 1986-1987 рр., евакуйованих із зони відчуження, які продовжили роботу вахтовим методом, з еквівалентними дозами в діапазоні 0,23-0,91 Зв; в евакуйованих з м. Прип’яті з еквівалентними дозами в діапазоні 1,4 – 252 мЗв; мешканців 3-ї зони радіоактивного забруднення з середньою дозою опромінення 8,29 мЗв; мешканців 4-ї зони радіоактивного забруднення з середньою дозою 5,094 мЗв.
2. Проведена кількісна аналітична характеристика поширеності хронічного гепатиту серед УЛНА з розрахунком рівнів відносного ризику розвитку захворювання в залежності від дози опромінення з використанням епідеміологічного підходу “випадок - контроль”. За умов ідентифікації дози опромінення за значенням > 20 сЗв, RR = 29,853270 (95% ДІ 9.622-92.54). Розширення дозового інтервалу експозиції (> 30 сЗв), дозволило отримати значення RR=24,703125 (95% ДІ 12.375-49.27). За дози >40 сЗв RR=13,184; 95% ДІ 8.58-20.288), верхній та нижній ліміти довірчого інтервалу відносного ризику відповідають значній статистичній потужності дослідження, що підтверджує наявність високого ризику розвитку хронічного гепатиту серед опромінених з поглинутою дозою >40 сЗв.
3. Упродовж перших п’яти післяаварійних років (1986-1991 рр.) спостерігалось чітке дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит серед УЛНА та УЛНА-евакуйованих з досягненням максимальних значень за опромінення в дозі 500 мЗв та більше. У віддаленому періоді дослідження упродовж 1992-2004 рр., найвищі показники захворюваності на хронічний гепатит визначено за дози опромінення в діапазоні 250-499 мЗв, оскільки реалізація захворюванності за вищих доз опромінення відбулася у перші післяаварійні роки. При тому найбільші за значенням показники захворюваності реєструються в молодших вікових групах (20-29 та 30-39 років). У подальшому було визначено залежність розвитку хронічного гепатиту у вікових категоріях УЛНА 20-29 та 30-39 років за нижчої дози опромінення в діапазоні 100-249 мЗв.
4. Встановлена залежність формування захворюваності та перебігу хронічного гепатиту від величини отриманої дози опромінення та віку постраждалих. Упродовж перших п’яти років після аварії найвища захворюваність на хронічний гепатит констатована в наймолодшій віковій групі УЛНА (до 20 років у період опромінення). В динаміці спостереження за опромінення в інтервалі доз до 250 мЗв визначається залежність захворювання від віку. Із зростанням дозового навантаження спостерігається підвищення захворюваності, і за дози понад 250 мЗв до 500 мЗв та вище різниця між показниками захворюваності в різних вікових груп зникає.
5. Найбільшу питому вагу серед усіх категорій постраждалих посідає хронічний гепатит вірусної етіології (65,8 % випадків), друге - токсичного (переважно алкогольного генезу – 18,7%); інші (16,5%) склали криптогенні, хронічні неалкогольні стеатогепатити, токсоплазмозні та холестатичні. Хронічний гепатит всіх трьох етіологічних груп достовірно частіше зустрічався серед УЛНА. Серед хронічного гепатиту вірусної етіології домінує HBV. Достовірна різниця відмічена тільки серед УЛНА за такими інфекціями: HBV та цитомегаловірус.
6. Встановлено діагностичне та прогностичне значення печінкових синдромів хронічного гепатиту (цитолітичного, імунозапального, холестатичного та печінково-клітинної недостатності), визначена їх лабораторна характеристика, загальна частота, а також частка окремих ознак цих синдромів для різних категорій постраждалих у періоди спостереження.
7. Визначені особливості перебігу хронічного гепатиту у постраждалих різних категорій спостережень. Показано, що істотна роль належить позапечінковим синдромам, – ерозивно-виразковим ураження шлунку та дванадцятипалої кишки, астенічному та вегето-дистонічному синдромам, які ускладнюють клінічний перебіг основного захворювання, особливо в УЛНА та УЛНА-евакуйованих.
8. Цироз печінки, як вихід клінічного перебігу хронічного гепатиту, частіше виявляється у УЛНА (26,9‰) та УЛНА-евакуйованих (32,4‰) відносно групи порівняння (5,6-13,2‰). Провідна роль у формуванні цирозу печінки належить вірусним гепатитам С і В, токсичному та іншим чинникам.
9. Оцінка ефективності лікування хронічного гепатиту показала, що стандартизована в певних межах гепатотропна терапія хронічного гепатиту за умов стаціонару істотно поліпшує загальний стан, сприяє нормалізації показників, що характеризують печінкові функції, зменшує прояви печінкових та позапечінкових синдромів. Проте, у УЛНА терапевтична ефективність з часом зменшувалась, що пояснюється незворотністю патологічних змін при активно прогресуючому перебігу цього захворювання.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. До комплексу досліджень, що виконуються лікарями первинної амбулаторної ланки медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, з метою виявлення прихованих форм хронічного гепатиту, ризик розвитку якого зростає за дози опромінення понад 200 мЗв, необхідно залучати широкий спектр лабораторних досліджень.
2. За наявності позапечінкових ознак хронічного гепатиту та обтяженому щодо гепатотропних вірусів анамнезі, обов’язковим є повторні (3-4 рази упродовж року) біохімічні дослідження з визначення активності амінотрансфераз (АлАТ та АсАТ). Моніторинг АлАТ та АсАТ упродовж тривалого спостереження сприяє визначенню ступеня активності патологічного процесу в печінці, що має важливе прогностичне значення.
3. При ультразвуковому дослідженні гепатобіліарної системи необхідним є ретельне визначення розмірів долів печінки, враховуючи, що нерідко ці показники слугують єдиними сонографічними маркерами захворювань цього органу на ранніх стадіях розвитку.
Список публікацій за темою дисертації
1. Ассоциация носительства цитомегаловируса и вируса гепатита С у лиц, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС / А.А.Чумак, И.В.Абраменко, П.К.Бойченко, А.А.Гасанов, О.Я.Плескач // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2003. – Випуск 5(51). – С.126-130. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні статті).
2. Факторы, влияющие на клинические проявления носительства вируса гепатита С у участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС / А.А.Чумак, А.Н.Коваленко, И.В.Абраменко, П.К.Бойченко, ДА.Белый, М.В.Азарскова, А.А.Гасанов, О.Я.Плескач О.Я. // Український медичний часопис. - 2004.- № 4(42). - С.135-140. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні статті).
3. Гасанов А.А. Діагностичне значення ультразвукового та лабораторних методів дослідження для виявлення хронічного гепатиту у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології: Зб. наук. праць. – Київ, 2006. – С. 100-108.
4. Гасанов А.А., Коваленко О.М. Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту серед постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС// Український медичний часопис. – 2007. – № 3 (59) . – С.98-101. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні статті).
5. Гасанов А.А. Результати та обговорення лікування в різні періоди часу хворих на хронічний гепатит – постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС // Крымский терапевтический журнал. – 2007. – Т.1, № 2. – С. 11-14.
6. Гасанов А.А. Значимость ионизирующего излучения в развитии патологии пищеварительной системы // Итоги и оценки медицинских последствий аварии на Чернобыльской АЭС: Тезисы докладов республиканской научно-практической конференции. – Киев, 1991. – С. 262-263.
7. Гасанов А.А. Состояние системы пищеварения у сотрудников НПО „Припять” // Чернобыль и здоровье людей: Тезисы докладов научно-практической конференции. – К., 1993. – С. 332.
8. Гасанов А.А. Результаты гастродуоденоскопии у лиц, состоящих на учете клинико-эпидемиологического регістра // Проблемы радиационной медицины после Чернобыльськой катастрофы: Материалы научно-практической конференции молодых учених, Киев, 1-2 октября 1996 г. – К., 1996. – С.14-16.
9. Бородай Г.Г., Гасанов А.А. Досвід довгострокового моніторингу здоров’я населення, яке зазнало радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС // Отдаленные медицинские последствия Чернобыльской катастрофы: Материалы 2-й международной конференции, Киев, 1-6 июня 1998 г. – К.: Чернобыльинтеринформ, 1998. - С. 21. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні тез).
10. Проблеми скринінгу алергічних захворювань серед осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / А.А.Чумак, В.І.Сировенко, Г.Г.Бородай, Ж.В.Усатенко, А.А.Гасанов, А.Л.Башинська, Д.А.Базика // Матеріали І з’їзду алергологів України. Київ, 2002 р. – К., 2002. – С. 190. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні тез).
11. Захворюваність та поширеність хронічного гепатиту серед постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС / Д.І.Комаренко, А.А.Гасанов, Е.О.Саркісова, О.О.Гасанова // Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання: Тези доповідей міжнародной науково-практичной конференції. Київ, 23-25 травня 2007 р. – К., 2007. - С.126-127. (Внесок здобувача: проведення клініко-діагностичних досліджень, аналіз медичної документації, статистична обробка результатів, формулювання висновків, участь у написанні тез).
АНОТАЦІЯ
Гасанов А.А. Захворюваність, поширеність та особливості перебігу хронічного гепатитув осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. Київ, 2008.
Дисертація присвячена визначенню ролі радіаційного чинника у формуванні та перебігу хронічного гепатиту в осіб, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Дослідження проведені в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській АЕС 1986-1987 рр. з еквівалентними дозами опромінення в діапазоні 0,17- 0,98 Зв; УЛНА 1986-1987 рр., евакуйованих із зони відчуження, які продовжили роботу вахтовим методом, з поглинутими дозами в діапазоні 0,23- 0,91 Зв; евакуйованих з м. Прип’яті з поглинутими дозами в діапазоні 1,4 – 252 мЗв; мешканців 3-ї зони радіоактивного забруднення з середньою еквівалентною дозою опромінення 8,29 мЗв; мешканців 4-ї зони радіоактивного забруднення з середньою еквівалентною дозою 5,094 мЗв.
У клініко-епідеміологічному дослідженні визначено дозозалежне підвищення захворюваності на хронічний гепатит в УЛНА 1986-1987 рр. та УЛНА-евакуйованих упродовж перших п’яти років після аварії (1986-1991 рр.), опромінених в діапазоні доз від 50 до 500 мЗв та понад 500 мЗв. Встановлено, що поряд із дією традиційних чинників на формування патологічного процесу в гепатобіліарній системі, вплив іонізуючого випромінювання в дозі 400 мЗв і більше обумовлює високий ризик захворювання на хронічний гепатит (RR = 13,1840; 95 % ДІ 8.58–20.288). Встановлено залежність формування захворюваності та перебігу хронічного гепатиту від величини поглиненої дози опромінення та віку постраждалих.
Ключові слова: іонізуюче випромінювання, хронічний гепатит, захворюваність, поширеність, перебіг.
АННОТАЦИЯ
Гасанов А.А. Заболеваемость, распространенность и особенности течения хронического гепатита у лиц, подвергшихся воздействию малых доз ионизирующего излучения. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.01 – радиобиология. – ГУ “Научный центр радиационной медицины АМН Украины”. Киев, 2008.
Диссертация посвящена выяснению роли ионизирующего излучения в формировании заболеваемости, распространенности и течении хронического гепатита.
Проведено комплексное клинико-эпидемиологическое исследование по программе клинико-эпидемиологического регистра (КЭР) ГУ “Научный центр радиационной медицины АМН Украины” за период 1992-2004 гг. 10955 лиц мужского пола, относящихся к различным категориям наблюдения из числа пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС: участников ликвидации последствий аварии (УЛПА) 1986-1987 гг. с эквивалентными дозами облучения в диапазоне 0,17-0,98 Зв; УЛПА на ЧАЭС 1986-1987 гг., эвакуированных из зоны отчуждения и продолживших работу вахтовым методом, с эквивалентными дозами в диапазоне 0,23 - 0,91 Зв; эвакуированных из г.Припяти с эквивалентными дозами в диапазоне 1,4 – 252 мЗв; жителей 3-й зоны радиоактивного загрязнения со средней дозой 8,29 мЗв; жителей 4-й зоны радиоактивного загрязнения со средней дозой 5,09 мЗв.
Установлено дозозависимое повышение заболеваемости хроническим гепатитом в течение первых пяти лет после аварии у УЛПА и УЛПА-эвакуированных , облученных в диапазоне доз 50-500 мЗв и свыше 500 мЗв. Расчет относительного риска развития хронического гепатита у облученных позволил установить, что наряду с влиянием традиционных факторов на формирование хронического гепатита, воздействие ионизирующего излучения при величине поглощенной дозы 400 мЗв и более обусловливает высокий риск заболеваемости (RR=13,1840; 95 % ДІ 8,58-20,288).
Выявлена зависимость формирования и течения хронического гепатита от возраста облученных. В течение первых пяти лет после аварии выявлена наивысшая заболеваемость хроническим гепатитом в самой молодой возрастной группе УЛНА (до 20 лет на момент аварии), превышающая в 2,5 раза таковую в последующих возрастных группах (20-29 30-39 лет) при одинаковых величинах эквивалентных доз.
Постепенное возрастание распространенности хронического гепатита установлено на этапах 13-летнего наблюдения за период 1992-2004 гг. среди УЛНА (227,6; 286,2; 361,5 ‰) и УЛНА-эвакуированных (154,9, 213,5; 309,9‰), при этом, как следствие более высокой заболевамости у лиц вышеуказанных категорий, распространенность этого заболевания выше в сравнении с другими категориями наблюдения на всех этапах наблюдения.
Изучены особенности клинических проявлений, диагностическое и прогностическое значение печеночных и внепеченочных синдромов, особенности течения и исходов хронического гепатита. Определены критерии клинико-лабораторной и ультразвуковой характеристики поражения печени при хроническом гепатите в динамике наблюдения и эффективность лечения в амбулаторных и стационарных условиях.
Для внедрения в практику здравоохранения рекомендован алгоритм мониторинга лиц, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС, в условиях диспансерного наблюдения с целью ранней диагностики хронического гепатита. Расчет относительного риска развития хронического гепатита и реализация в отдаленном послеаварийном периоде этого заболевания при облучении в диапазоне малых доз служат основанием для проведения профилактических мероприятий с целью предотвращения возможного развития заболевания при суммарной эквивалентной дозе 200 мЗв и более.
Ключевые слова: ионизирующее излучение, хронический гепатит, заболеваемость, распространенность, особенности течения.
SUMMARY
Gasanov A.A. Morbidity, prevalence and natural history of chronic hepatitis in human exposed to low doses of ionizing radiation. – Manuscript.
The dissertation for the academic degree of a Candidate of Medical Sciences in speciality 03.00.01– radiobiology. – SE “Research Centre for Radiation Medicine of the Academy of Medical Sciences of Ukraine. Kyiv, 2008.
Aim of the dissertation is to explore the role of the ionizing radiation exposure in clean-up workers of the Chernobyl accident of 1986-1987 with mean equivalent doses from 0.17 to 0.98 Sv; clean-up workers of 1986-1987 evacuated from the 30-km zone and later exposed during the shiff work with total doses оf 0.23-0.91 Sv; evacuees from Prypyat with doses of 1.4-252 Sv; inhabitans of contaminated territories: zone III–d with mean doses 8,29 mSv, zone IV–d with mean doses 5,09 mSv.
At clinical-epidemiological study of dose-dependent increase of chronic hepatitis rates was shown in clean-up workers during the first 5 years after exposure at dose limits of 50-500 mSv and above 500 mSv. Elevated risks of IR were demonstrated in exposed over 400 mSv along with the influence of traditional natural history factors. For the first time a dependence was shown between the dose of exposhure, morbility, natural history and age of patients.
Key words: ionizing radiation, a chronic hepatitis, a case rate, prevalence, a current.