Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у північному регіоні України
Розрахунок
медіани екскреції
йоду з сечею
показав, що у
всіх вікових
групах дітей
м. Дубровиця
медіана перевищувала
50 мкг/л, тобто
відповідала
слабкому ступеню
йодного дефіциту.
Для всієї обстеженої
групи дітей
вона складала
67,2 мкг/л. Медіана
екскреції йоду
з сечею у м. Рокитне
вказувала на
середній ступінь
йодної недостатності
і дорівнювала
47,72 мкг/л. Дещо
нижчими були
показники
екскреції йоду
з сечею у дітей
у с. Томашгород.
Медіана екскреції
йоду з сечею
була нижчою,
ніж у
м. Рокитне
у всіх вікових
групах, за винятком
групи хлопчиків
11-12 років, у яких
вона дорівнювала
54,90 мкг/л і могла
свідчити про
слабкий ступінь
йодної недостатності.
У всіх інших
групах медіана
відображала
йодний дефіцит
середнього
ступеня. У середньому
для всіх дітей
с. Рокитне медіана
складала 41,2 мкг/л,
що характеризує
місцевість
як зону з помірною
нестачею вживання
йоду населенням.
У результаті проведеного анкетування виявлено дуже низький рівень споживання йоду з харчовими продуктами та використання йодовмісних препаратів. Постійно вживали морепродукти у різних населених пунктах лише до 0,95% дітей, періодично – від 13,88% до 53,23%. Йодовмісні вітаміни не вживав ніхто, йодовану сіль постійно вживали від 0,19% до 6,46%, періодично – від 2,09% до 19,58% опитаних. Встановлено, що у міських населених пунктах рівень забезпеченості йодом вищий, ніж у сільських.
Найбільш
масштабні
обстеження
проведено у
Чернігівській
області. Дослідження
проводилося
у трьох районах:
Чернігівському,
Ріпкинському
та Козелецькому.
Було обстежено
1846 дітей шкільного
віку в п’яти
населених
пунктах. У
Чернігівському
районі дослідження
проводились
у м. Чернігові
та смт. Михайло-Коцюбинське,
Ріпкинському
районі – смт.
Ріпки та
с.
Любеч, у Козелецькому
– м. Козелець.
В цих населених
пунктах зафіксовано
найгірший стан
йодної забезпеченості
(рис. 1).

Рис. 1. Медіана екскреції йоду із сечею (мкг/л) у дітей обстежених населених пунктів
Так, медіана екскреції йоду у смт. Михайло-Коцюбинське складала 25,8 мкг/л, що межувало з тяжким ступенем йодної недостатності. Детальніший аналіз показує, що лише у 2,5% обстежених екскреція йоду з сечею перевищувала 100 мкг/л, що вказувало на вкрай недостатнє надходження йоду до організму дітей. Виражений ступінь йодної недостатності спостерігався у 41,77% дітей, помірний – у 38,08% і слабкий – у 17,69%. В інших населених пунктах медіана екскреції йоду з сечею була дещо вищою: у Козельці – 51,1 мкг/л, у Чернігові – 53,3 мкг/л, Любечі – 66,8 мкг/л, Ріпках – 63,4 мкг/л, що вказувало на слабкий ступінь йодної недостатності. Відповідно до йодної забезпеченості спостерігали значну частоту випадків зоба серед дітей області. Так, дифузний зоб I ступеня виявлено у 60% дітей смт. Михайло-Коцюбинське та у 38,2% обстежених у Ріпках, у Любечі дифузний зоб виявлено у 73,7% обстежених. Дещо нижчий показник у Козельці – 24,9% та Чернігові – 17,6%.
Одним із показників, що свідчать про ступінь йодного дефіциту, є медіана рівня тиреоглобуліну у сироватці крові. Вона становила у Михайло-Коцюбинському 23,7 нг/л, Ріпках – 17,9 нг/л, Любечі – 18,8 нг/л, Козельці –16,8 нг/л та у Чернігові – 14,6 нг/л. За цим критерієм встановлено, що у всіх населених пунктах спостерігався слабкий ступінь йодного дефіциту, лише у Михайло-Коцюбинському – помірний. Тобто, між показниками медіани йодурії, частотою випадків зоба і медіаною тиреоглобуліну спостерігалося деяке розходження у ході оцінки рівня йодної забезпеченості населення. Таке розходження зумовлено тим, що частота зоба є ретроспективним показником, який свідчить за стан йодної забезпеченості протягом останніх 5 років, медіана тиреоглобуліну характеризує рівень споживання йоду за декілька останніх місяців, а медіана йодурії показує безпосереднє надходження мікроелементу в організм серед обстеженого контингенту населення.
За даними лабораторних, пальпаторних та ультразвукових досліджень рівень йодної недостатності у Чернігівській області характеризувався як середній. Водночас в окремих населених пунктах були певні відмінності. Ступінь йодної недостатності оцінювався як слабкий у смт. Ріпки та с. Любеч Ріпкинського району, помірний – у м. Чернігів і м. Козелець та виражений – у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівського району. Дані проведеного анкетування показали, що йодовану сіль у різних населених пунктах вживали від 4,6% до 6,9% обстежених, 55-66% вживали її періодично, використовували вітамінні та гормональні препарати, що містять йод, лише 1-2% опитаних. У цілому дані опитування вказували на відсутність профілактичної роботи щодо зниження захворюваності населення на тиреоїдну патологію.
Розглядаючи виявлену високу частоту випадків дифузного зоба у дітей обстежених районів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, необхідно звернути увагу і на таку обставину, що, можливо, саме чинники, які виникли після аварії, зумовили дану патологію. Серед цих чинників заслуговує на увагу радіоактивний йод. Дійсно, після аварії значна кількість радіоактивного йоду надійшла у довкілля. Але вже через декілька місяців після аварії радіоактивний йод розпався. До нашого спостереження увійшли діти та підлітки віком від 6 до 18 років. На час основних досліджень 1997-2000 рр., минуло 11-14 років після аварії. Тому діти до цього віку взагалі не мали контакту з радіоактивним йодом. Якщо ж взяти більш старшу вікову категорію дітей і підлітків, то з огляду на 11-14-річний період після аварії такий віддалений ефект щодо формування дифузного зоба малоймовірний. Крім того, всі результати частоти випадків зоба знаходяться в рамках певної характеристики ступеня тяжкості йодної недостатності. Це вказує на те, що саме йододефіцит є причиною ендемічного зоба.
На особливу увагу заслуговують результати дослідження у м. Київ, тому що в столиці можна було б очікувати достатню йодну забезпеченість. Як показав проведений нами огляд даних офіційної статистики, патологія ЩЗ – дифузний еутиреоїдний зоб – на час дослідження в м. Києві траплявся відносно рідко, лише у 1,6% дітей. Навіть зараз, за даними 2005-2006 років, лише близько 2% дітей Києва мали зоб. Ці дані офіційної статистики вказували на відсутність йодного дефіциту у м. Київ.
Епідеміологічні дослідження йодного дефіциту серед дітей м. Київ показали, що шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявляється у 29,34% дітей, зоб ІІ ступеня – у 1,46% обстежених. Серед усіх вікових груп, як і в інших областях, частіше зоб спостерігався у дівчат, надто у вікових групах від 11 до 16 років.
Ультразвукові дослідження ЩЗ підтвердили значну поширеність зоба серед обстежених. Даними ультразвукових досліджень показано, що у віковій категорії 6-8 років відсоток дітей із збільшеним об’ємом залози був найвищим – 36,7%, серед дітей 9-10 років – 26,6%, 11-12 років – 19,23%, 13-14 років – 21,9%, 15-17 років – 3,8%. Визначення екскреції йоду з сечею як основного показника йодної недостатності підтвердило наявність у дітей дефіциту надходження йоду до організму різного ступеня, як було описано раніше. Нормальну екскрецію йоду, понад 100 мкг/л, зафіксовано лише у 34% обстежених. У різних вікових групах цей показник коливався від 51,9 мкг/л до 93,25 мкг/л. Загалом медіана екскреції йоду в обстежених дітей м. Київ складала 62,9 мкг/л, що відповідало йодній недостатності легкого ступеня.
На підставі детального аналізу отриманих нами результатів досліджень як один із методів групової профілактики йододефіциту було запропоновано вживання йодованої води “Йодіс”.
Дослідження провели у м. Києві. Йодовану воду застосовували протягом року щоденно по 200 мл із вмістом йоду 50 і 100 мкг. Залежно від кількості спожитого йоду медіану екскреції йоду відзначено у межах 112-184 мкг/л. Ці дані вказують на цілковиту нормалізацію надходження йоду до організму. Через рік після вживання води, крім нормалізації показників йодурії, спостерігалося чітке зменшення об’єму ЩЗ, надто у дітей, хворих на зоб. З огляду на високу ефективність засобу профілактики за результатами розробки було оформлено та отримано Деклараційний патент України на винахід №6754 А.
Безумовно, проблема йодної забезпеченості населення залишається актуальною для всієї території України. В іншій роботі, виконаній за нашою участю, проведено епідеміологічне обстеження стану ЩЗ у дітей чотирьох областей Південно-Східного регіону – Дніпропетровської, Харківської, Донецької та в Автономній Республіці Крим. Виявлено, що захворюваність на ендемічний зоб серед дитячого населення у різних містах Харківської області, за даними ультразвукових досліджень, у середньому становила 14,1%, але загалом вона була неоднорідною та коливалася у різних населених пунктах від 5,5% до 20,3%. У Дніпропетровській області цей показник сягав 12,1%, у Донецькій – 7,4%, в Автономній Республіці Крим – 15,2% відповідно. Рівень екскреції йоду із сечею свідчить про те, що переважна частина населення (52,7% у Харківській області, 55,5% – у Дніпропетровській, 62,7% – у Донецькій і 71,6% – в Автономній Республіці Крим) перебуває в умовах слабкої та помірної йодної недостатності [Кравченко В.І. і співавт., 2004].
Широкомасштабними епідеміологічними кластерними дослідженнями, проведеними також за нашою участю у рівномірно розташованих кластерах (населених пунктах) України, виявлена наявність йододефіциту майже на всій території держави. Дослідження екскреції йоду засвідчило, що у цілому в Україні має місце йодний дефіцит слабкого ступеня. Але існують суттєві відмінності у споживанні йоду населенням різних кластерів (населених пунктів) [Кравченко В.І і співавт., 2005]. Суттєві розбіжності у споживанні йоду спостерігаються і в різних країнах Європи та безпосередньо на територіях окремих країн [Герасимов Г.А., 2003, 2006]. Наші спостереження, як і більшість досліджень в різних країнах світу [Basil S., Hetzel B., 1994; Delange F. et al., 1998], виконані на найбільш чутливій до йододефіциту категорії населення – дітях, у яких, внаслідок недостачі мікроелементу страждає фізичний та інтелектуальний розвиток.
Отримані в роботі результати про недостатнє йодне забезпечення населення Північного регіону України підтверджується й іншими дослідженнями, які виконані в дещо іншій площині. Ці дослідження на популяції жінок дітородного віку засвідчили наявність йодної недостатності різного ступеня у жінок і новонароджених дітей [Ткачук Л.А., 2006].
Отже, проведені нами дослідження серед дітей різного віку показали наявність йодного дефіциту переважно середнього та слабкого ступенів тяжкості у населених пунктах північних областей України.
ВИСНОВКИ
З’ясовані основні характеристики поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб, визначені показники йодної забезпеченості населення на територіях Північного регіону, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також рівень споживання препаратів, що містять йод. Це дозволило визначити ступінь йодної забезпеченості населення та рекомендувати заходи нормалізації йодного статусу.
Проведені відповідно до вимог ВООЗ дослідження йодної забезпеченості дітей і підлітків у Північному регіоні України, в областях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, засвідчили наявність йодного дефіциту різного ступеня: слабкого у Київській області, помірного – у Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях, вираженого – в окремих районах Чернігівської області.
Пальпаторні та ультразвукові дослідження показали, що найбільша частота випадків зоба має місце у Чернігівській області: Чернігівському районі – 59,8%, Ріпкинському – 57,2% обстежених дітей. У Рівненській області: Дубровицькому районі – 55,3%, Рокитнівському – 23,6%. У районах Житомирської та Київської областей цей показник коливається від 21% до 32%.
Екскреція йоду з сечею у дітей і підлітків, використана як основний показник забезпечення організму йодом, була знижена, медіана екскреції йоду з сечею серед обстежених (критичний рівень – 100 мкг/л) складала від 25,8 мкг/л у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області до 70,1 мкг/л у м. Київ, що відповідало йодній недостатності помірного і слабкого ступеня.
Виявлено низький рівень йодної профілактики у Північному регіоні. Встановлено, що йодовану сіль постійно вживали від 0,19% до 9,01% обстежених, продукти моря, препарати, що містять йод, споживає незначна частина населення – до 6,47%.
Виявлено, що у сільських населених пунктах порівняно з міськими спостерігається більша частота випадків дифузного зоба та нижчі показники екскреції йоду з сечею.
Доведено ефективність масової йодної профілактики із застосуванням йодованої харчової солі у дітей шкільного віку та необхідність контролю за споживанням йоду.
Ефективне забезпечення організму йодом може бути досягнуто за рахунок не лише йодованої солі, але й інших препаратів, що містять йод, зокрема йодованої води “Йодіс”.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для профілактики розповсюдження тиреоїдної патології в Україні доцільно впровадження регулярного моніторингу стану йодного забезпечення населення як у межах держави, так і в окремих її регіонах. Головними критеріями ефективності йодної профілактики є визначення частоти випадків дифузного зоба серед населення, контроль споживання йоду, що має проводитися шляхом визначення екскреції йоду з сечею та його вмісту в йодованій солі та йодованих продуктах.
Головним засобом йодної профілактики в Україні слід вважати харчову йодовану сіль з обов’язковим контролем вмісту цього мікроелемента в ній.
Для групової профілактики з високою ефективністю може бути використана йодована вода “Йодіс” із вмістом 100 мкг йоду на 200 мл на добу впродовж року.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Суоніо Е., Боярська О.Я., Белінгіо Т.О., Гембицький М., Кульчинська Я.Б. Йодний дефіцит і стан щитовидної залози у дітей північних районів Київської області, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 1999. – Т.4, №1. – С. 4-10.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Письменна Н.В., Кульчинська Я.Б., Шаблій О.В. Частота зоба та йодної недостатності у дітей і підлітків з радіаційно забруднених районів Житомирської області // Ендокринологія. – 2002. – Т.7, №2. – С.154-161.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
Кравченко В.І., Тронько М.Д., Мельниченко В.М., Турчин В.І., Лузанчук І.А, Ткачук Л.А., Шаблій О.В Вивчення йодної забезпеченості дітей м. Києва // Лікарська справа. – 2002. – №8. – С. 59-62.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Епштейн О.В., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Боярська О.Я., Копилова О.В. Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення Північного регіону України // Журн. АМН України. – 2003. – Т.9, №1. – С. 52-61.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
5. Турчин В.І., Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Миронюк Н.І. Розповсюдженість зоба та йодний дефіцит у дітей в Північному регіоні України // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – С. 343-345.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
6. Лузанчук І.А., Кравченко В.І., Турчин В.І. Ендемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим // Ендокринологія. – 2004. – Т.9, №2. – С. 46-53.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури та узагальнення результатів, написання фрагмента статті.
7. Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Миронюк Н.І. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання Державної програми профілактики йодозалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, №3-4. – С. 103-106.
Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.
8. Миронюк Н.І.,Турчин В.І., Лузанчук І.А. Розповсюдженість і захворюваність на ендемічний дифузний та вузловий зоб і рак щитоподібної залози у дітей та дорослих західних областей України // Львівський медичний часопис. – 2004. – Т.10, №1. – С. 70-75.
Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.
Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
9. Бебешко В.Г., Сиваченко Т.П., Єлагін В.В., Кравченко В.І., Турчин В.І., Чикалова І.Г., Андрійчук В.В. Профілактика ендемічного зоба у дітей, які проживають у регіонах низькоінтенсивного випромінювання та йодної недостатності // Фармацевтичний журнал. – 2005. – №2. – С. 50-57.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
10. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Тронько М.Д., Миронюк Н.І., Лубянова І.П., Каракашян А.Н., Калачева І.В., Кармазина О.О., Рудич О.А. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості України // Доповіді Національної академії наук України. – 2005. – №10. – С. 188-194.
11. Tronko M., Kravchenko V., Fink D., Hatch M., Turchin V., McConnell R., Shpak V., Brenner A., Robbins J., Lusanchuk I., Howe G. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl Accident: experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases. Thyroid. 2005 Nov; 15(11): Р. 1291-7.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
12. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Турчин В.І., Калачева І.В., Хобта С.І. Оцінка рівня забезпеченості йодом населення та споживання йодованих продуктів у Західному регіоні України відповідно до національних досліджень // Проблеми ендокринної патології. – 2005.– №1. – С. 42-50.
Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
13. Кравченко В.І., Миронюк Н.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А. Динаміка йодного статусу в північних областях України, що були забруднені внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 2006. – №1. – С. 124-133.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
14. Тронько Н.Д., Кравченко В.И., Мельниченко В.М, Турчин В.И., Лузанчук И.А. Коррекция йодного дефицита у детей употреблением йодированной воды // Материалы международной научной конференции. Человек, питание, здоровье. Россия, Тверь. 9-10 ноября 2006 г. – С. 115-122.
Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
15. Декл. пат. 67154 А Україна, МПК7 А61К33/18. Спосіб компенсації йодного дефіциту у дітей / Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А.; Ін-т ендокрин. та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМНУ. – №2003077197; заявл. 30.07.03; опубл. 15.06.2004, Бюл. №6.
АНОТАЦІЯ
Турчин В.І. Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у Північному регіоні України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.
Проведено комплексне обстеження 10 682 дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитоподібної залози (ЩЗ) оцінювали на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею.
У Житомирській
області за
даними пальпаторних
обстежень
частота випадків
зоба була у
межах від 26,4% до
43,4%, а за даними
ультразвукових
досліджень
у різних вікових
групах – від
16,01% до 35,61%. Медіана
екскреції йоду
з сечею у середньому
по області була
46,7 мкг/л. У Київській
області за
даними пальпаторних
досліджень,
частота випадків
зоба
I-II ступеня
в середньому
становила від
27,85% до 40,6%. За результатами
ультразвукових
досліджень
частота випадків,
коли об’єм ЩЗ
перевищував
рекомендовані
норми складала
від 1,6% до 67,24%. Медіана
йодурії становила
від 46,3 мкг/л до
223,2 мкг/л.
У Рівненській області за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I-II ступеня становила від 23,53% до 55,22%. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею складала від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л.
У Чернігівській області медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л.
Шляхом пальпаторного
обстеження
дифузний зоб
I ступеня виявлено
у 29,34% дітей м. Києва.
Медіана екскреції
йоду обстежених
становила
62,9
мкг/л.
Населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4% до 4,6% опитаних.
Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода “Йодіс”. Вживання йодованої води протягом року підтримує показники йодурії на рівні норми у 95% дітей.
Ключові слова: діти, щитоподібна залоза, йодна недостатність, екскреція йоду з сечею.
АННОТАЦИЯ
Турчин В.И. Йодный дефицит и патология щитовидной железы среди детского населения в Северном регионе Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению распространенности тиреоидной патологии и йодной обеспеченности детей разного возраста в Северном регионе Украины. Проведено комплексное обследование 10 682 детей в населенных пунктах Киевской, Житомирской, Черниговской и Ривненской областей. Состояние щитовидной железы (ЩЖ) оценивали согласно Международной классификации заболеваний на основании пальпаторного, эхографического исследований и определения экскреции йода с мочой, степень йодной недостаточности устанавливали в соответствии с рекомендациям ВОЗ.
В Житомирской области обследование проведено в городах Коростень, Малин, Овруч, Олевск, сельских населенных пунктах Чоловка и Чоповичи. По данным пальпаторного обследования практически во всех населенных пунктах частота случаев зоба была в пределах от 26,4% до 43,4%. Согласно данным ультразвуковых исследований, частота случаев, когда объем ЩЖ превышал нормы, рекомендуемые ВОЗ, в разных возрастных группах составляла от 16,01% у детей 15-16 лет до 35,61% в возрастной группе 6-8 лет. Медиана экскреции йода с мочой в среднем по области была 46,7 мкг/л и колебалась от 40,5 мкг/л в с. Чоповичи до 66,40 мкг/л в г. Олевск, что соответствовало йодной недостаточности средней и легкой степени.
В
Киевской области
обследование
проведено в
городах Иванков
и Вышгород,
селах Гавриловка,
Розважев, Олива.
По данным
пальпаторных
исследований
частота случаев
зоба I-II степени
колебалась
в разных населенных
пунктах и в
среднем составляла
27,85% в г. Иванков
и 40,6% в
с. Гавриловка.
Частота случаев,
согласно результатам
ультразвуковых
исследований
объема ЩЖ, что
превышает
рекомендуемые
нормы, в разных
возрастных
группах детей
г. Иванков составляла
от 1,6% до 9,53% обследованных.
В г. Вышгород
этот показатель
составлял от
10,94% до 20,49%, в с. Гавриловка
– от 22,73% до 67,24%. Эти
данные указывают
на среднюю и
выраженную
степень йодного
дефицита. Медиана
йодурии слабой
степени была
в г. Иванков –
63,2 мкг/л и в с.
Гавриловка
– 67,46 мкг/л. Средняя
степень йодной
недостаточности
выявлена в
селах Олива
– 46,3 мкг/л и Розважев
– 49,7 мкг/л. В г. Вышгород
в разных возрастных
группах детей
медиана йодурии
была от 158,6 мкг/л
до 223,2 мкг/л, что
свидетельствует
об отсутствии
йодной недостаточности
в связи с использованием
пищевой поваренной
соли.
В Ривненской области обследование проведено в Дубровицком и Рокитновском районах. По данным пальпаторных обследований частота случаев зоба I-II степени в г. Дубровица составляла 55,22%, в г. Рокитное – 23,55% и в с. Томашгород – 25,0%. Эти данные подтверждаются результатами ультразвуковых исследований. Медиана экскреции йода с мочой в г. Дубровица была 67,2 мкг/л, что соответствовало слабой степени йодного дефицита, в г. Рокитное – 47,72 мкг/л, что соответствовало средней его степени.
Пальпаторное обследование детей г. Киева выявило диффузный зоб I степени у 29,34% обследованных, зоб II степени – у 1,46% детей. Ультразвуковые обследования ЩЖ подтвердили значительную распространенность зоба. Медиана экскреции йода с мочой у обследованных детей г. Киев была 62,9 мкг/л, что соответствовало средней степени йодной недостаточности.
Результаты проведенного анкетирования показали, что население Северного региона Украины недостаточно обеспечено йодированной пищевой солью, постоянно употребляют йодированную соль от 0,4% до 4,6% опрошенных.
Для профилактики тиреоидной патологии может применяться вода “Йодис”. Употребление йодированной воды в течение года поддерживает показатели йодурии на уровне нормы у 95% детей.
Ключевые слова: дети, щитовидная железа, йодная недостаточность, экскреция йода с мочой.
ANNOTATION
Turchyn V.I. Iodine deficiency and thyroid pathology among children’s population in Northern regions of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences, specialty 14.01.14 – Endocrinology. – V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.
The present thesis is devoted to a study of thyroid pathology prevalence and iodine status among children of different age in Northern regions of Ukraine. Combined examinations of 10682 children in settlements of Kyiv, Zhitomir, Chernihiv, and Rivne regions of Ukraine have been performed. Thyroid status was evaluated according to the International