Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Розробка комплексних програм реабілітації дітей

Розробка комплексних програм реабілітації дітей

час вагітності і під час пологів.

При планових операціях кесарева розтину доцільне застосування аутогемотрансфузії, що зменшує ризик розвитку гнійно-септичних і посттрансфузійних ускладнень, виключає передачу ВІЧ-інфекції, сіфілісу і сироваткового гепатиту. Умовами для аутогемотрансфузії є відсутність екстрагенітальної патології, рівень гемоглобіну не нижче 100 г/л, гематокриту не менше 33, еритроцитів не менше 2,8 млн/мл, загального білка не нижче 65 г/л.

Необхідне подальше вдосконалення техніки самої операції, при зашиванні рани на матці доцільніше використовувати дексан, вікріл, ПДС.

Кесарів розтин при глибоконедоношеній вагітності доцільно проводити з урахуванням інтересів здоров'я матері при наявності достовірних даних про загрозу стану плоду і впевненості в його життєздатності

Доцільне проведення кесарева розтину у вагітних із звичним невиношуванням вагітності.

Кесарів розтин при недоношеній вагітності і малій чазі плоду призведе до зниження перинатальних втрат тільки за умови концентрації вагітних із загрозою передчасних пологів у спеціалізованих пологових відділеннях із достатнім матеріальним забезпеченням і можливістю висококваліфікованого догляду за новонародженими з низькою вагою [19].

З метою профілактики можливих ускладнень в післяопераційному періоді рекомендовано:

2-х кратне введення (одразу після витягування дитини і через 6 годин після операції) цефалоспоринів 2-3 генерації чи тієнаму;

у групі жінок високого ризику розвитку гнійно-септичних ускладнень одразу починають антибактеріальну терапію в лікувальному режимі;

у групі жінок високого ризику виникнення тромбоемболічних ускладнень обов'язкове'застосування гепаріну (фраксіпарін, клексан) з раннього післяопераційного періоду під контролем гемостазіограми;

аутогемотрансфузія (див. вище);

вдосконалення техніки операції;

виконання піхвових обстежень тільки за суворими показаннями;

виконання операції в плановому порядку доцільніше проводити з початком пологової діяльності;

суворе дотримання санітарно-епідеміологічного режиму;

активне ведення післяопераційного періоду. При виникненні гнійно-запальних ускладнень метроендометріт) необхідно:

за наявності залишків плідного яйця їх видалення за допомогою вакуум-аспірації, абортцангу і великої кюретки;

активне внутрішньоматкове дренування з дозованим поданням розчину хлоргексидину (40-50 кап в Г) протягом 24-48 годин або

внутрішньоматкове введення імобілізованих антибіотиків (адсорбент на поліметилсилоксановій основі) на фоні антибактеріальної і дезінтоксикаційної терапії;

при появі ознак синдрому системної запальної відповіді, сепсису чи перитоніту - хірургічне лікування в обсязі екстирпації матки з трубами, з дренуванням черевної порожнини і трансназальною чи трансанальною інкубацією кишечника. вибір методу анестезії залежить від ступеня терміновості операції - інтубаційний наркоз або, якщо стан матері і плоду дозволяють відстрочити родорозрішення - регіональна епідуральна анестезія. Регіональна анестезія знижує ризик аспірації у матері і ризик медикаментозної депресії у новонародженого;

якщо є медичні показники або бажання вагітної провести стерилізацію під час кесарева розтину слід дотримуватися наказу МОЗ України № 121 від 6.07.94 "Про застосування методів стерилізації громадян";

стерилізацію під час кесаревого розтину виконувати з обов'язковим пересіченням маткових труб з урахуванням репродуктивного анамнезу і стану новонародженого. За наявності фіброміоми матки під час кесарева розтину, якщо є дрібні фіброматозні вузлики, не слід займатися їх вилущуванням. При наявності великих фіброматозних вузлів внаслідок небезпеки їх некрозу в післяопераційному періоді слід вживати міомектомію або суправагінальну ампутацію матки з урахуванням місцезнаходження вузлів, віку вагітної, репродуктивного анамнезу, стану новонародженого, якого витягай. Про можливі варіанти операції повинна бути поінформована вагітна з відповідним записом в історії пологів [38].

Іноді кесарів розтин виконується за показниками, які є сукупністю декількох ускладнень вагітності й пологів, кожне з яких окремо не служить показанням до кесарева розтину, але разом вони створюють реальну погрозу для життя плода.

Розділ 2. Завдання, методи й організація дослідження


2.1 Завдання дослідження


Завдання дослідження:

Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені народженню дитини шляхом кесарева розтину.

Дослідити стан та методологію визначення показників, що призводять до кесарева розтину.

Провести дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей народжених шляхом кесарева розтину.

Завданнями практичного дослідження є:

Оцінка можливих ускладнень здоров’я дитини після народження

Обстеження основної та контрольної груп дітей, та виявлення впливу абсолютних та відносних показників до кесарева розтину на їх розвиток.

Одержання результатів та їх обговорення.


2.2 Методи дослідження


В дослідженні були використані наступні методи:

1. Теоретичний – для літературного огляду питання реабілітації дітей, народжених шляхом кесарева розтину;

2. Статистичний – для формування груп пацієнтів;

3. Аналітичний – для проведення аналізу та оцінки абсолютних та відносних показників для народження дитини шляхом кесарева розтину, а також для оцінки результатів проведеного дослідження;

4. Прогнозний – для оцінки можливих відхилень у дитини, народженої шляхом кесарева розтину.

2.3 Організація дослідження


Було проведено дослідження дітей народжених шляхом кесарева розтину. Було обрано дві групи по 13 дітей, перша з яких реабілітувалась після народження кесаревим розтином за допомогою загальної програми реабілітації, а друга – за допомогою спеціально розробленої методики, яка включає використання масажів, гімнастики, плавання та раціонального годування.

Основними показаннями до кесареву розтину з'явилися клінічно вузький таз.. У ряді випадків мали місце комплексні показання з боку як матері, так і плода. Маса немовлят була в межах 3080-4330 г, у середньому 3650г. У більшості випадків народження дитини шляхом кесарева розтину було зафіксовано підвивих шийного хребту.

Показаннями до проведення реабілітації були підвивих шийного хребту, тяжкі захворювання й неблагоприятний прогноз їх течії, а також відсутність ефекту від стандартного лікування. Протипоказаннями до проведення такого лікування вважалися хронічні й гострі інфекційні процеси, а також важкі супутні захворювання.

Контрольна група була сформована з 13 дітей, що одержували протягом усього періоду спостереження комплексне стандартне лікування, у тому числі й медикаментозне. Вона формувалася по парному принципі - кожному пацієнтові групи дослідження був випадковим образом підібраний контрольний пацієнт із подібними клінічними характеристиками. У результаті такого підбора група дослідження й контрольна група були ретельно збалансовані по клінічних, прогностичних параметрах і за часом спостереження (див. таблиця 2.1 і 2.2).

Таблиця 2.1. Характеристика пацієнтів

ГРУПА ДОСЛІДЖЕННЯ КОНТРОЛЬНА ГРУПА
№ Пацієнт Стать Вік Пацієнт Стать Вік
1 І. О. Ж 1 М. Д. Ж 1
2 Г. К. Ч 1,5 З. В. Ч 1,5
3 С. С. Ч 1,5 Т. І. Ч 1,5
4 В. А. Ч 1,5 К. М. Ч 1,5
5 П. А Ж 2 В. Н. Ж 2
6 Г. М. Ч 2 Б. Ж. Ч 3
7 Ч. О. Ч 2 М. В. Ч 2
8 Г. В. Ч 2 Н. В. Ч 1,5
9 У. В. Ж 2 Д. Д. Ж 1,5
10 Ч. А. Ч 2 М. Ж. Ч 2
11 Л. С. Ж 2 Д. К. Ч 1,5
12 К. Б. Ч 2 М. А. Ж 2
13 Ч. В. Ч 2 Б. В. Ж 2

Фізичний і психоемоційний стан пацієнтів (рівень функціональної активності) оцінювали по 100 бальній шкалі, що характеризує основних психомоторних 10 функцій, звичайно оцінюваних у неврологічній практиці. З них 7 характеризують рухові можливості пацієнта (тримання голови; тримання іграшки в руці; поворачування з живота на спину; повзання на животі; сидіння; стояння; ходіння), а 3 його психоемоційну сферу (спостереження очами за іграшкою; розуміння зверненої мови).


Таблиця 2.2 Групові характеристики пацієнтів.

Характеристика Група дослідження Контрольна група
Загальна кількість пацієнтів 13 13
Хлопчики 9 8
Дівчинки 4 5
Середній вік 1,8 1,7
Середній рівень (М ± m) активності основних психомоторних функцій 14 ± 2 14 ± 3

Для реабілітації дітей була розроблена програма, яка включає додатковий догляд за дитиною, масажні вправи, комплексні гімнастичні заходи, а також додаткові заняття на розвиток уваги та рухливості. Комплекс гімнастичних та масажних вправ наведено в додатку А.


Таблиця 2.3 Бальна шкала оцінки активності 10 основних психомоторних функцій.

Функція Невиконання Неповне виконання Виконання
Тримання голови 0 5 10
Тримання іграшки в руці 0 5 10
Поворачування з живота на спину 0 5 10
Повзання на животі 0 5 10
Сидіння 0 5 10
Стояння 0 5 10
Ходіння 0 5 10
Спостереження очами за іграшкою 0 5 10
Розуміння зверненої мови 0 5 10
Мова 0 5 10

Діти, що народилися шляхом операції кесарева розтину, мають потребу в додатковій увазі й ще більш уважному догляді. А подбати про дитину можна ще до його народження. Треба обговорити з доктором, яке знеболювання буде під час операції. Є альтернативний варіант, що має менше негативних наслідків і для мами, і для дитини, - епідуральна, або спінальна, анестезія. Це знеболювання нижньої частини тіла, що здійснюється введенням ліків у хребетний канал.

Хребет дитини надзвичайно чутливий до різних механічних навантажень, що супроводжують процес пологів шляхом кесарева розтину. В цьому випадку ушкодження шийних хребців або їхнього зв'язкового апарата з наступними підвивихами й нестабільністю бувають практично завжди.

Основні прояви порушення розвитку центральної нервової системи:

- затримка моторного розвитку

Дитина значно пізніше починає тримати голову, перевертатися, плазувати, сидіти, стояти, ходити; уповільнено розвивається ручна вмілість.

- затримка розвитку мовлення

Діти починають говорити зі значним запізненням, у них є складний характер порушення мови обумовлений затримкою дозрівання відділів центральної нервової системи, відповідальних за сенсорне сприйняття мови, артикуляційний праксіс, обсяг короткочасної й довгострокової пам'яті й концентрацію уваги. В усному мовленні такі діти при повторенні фраз міняють граматичну структуру пропозицій, порушують узгодження слів, заміняють одні слова іншими й т.д. При освоєнні письмової мови виявляється дисграфія - поганий почерк, “з'їзжання” з рядка нагору або вниз, пропуск букв, заміна одних букв іншими, порушення узгодження слів і ін.

Основні прояви гіперзбудливості частіше доводитися бачити в різних формах рухового розгальмування, що не переслідує конкретні цілі, нічим не мотивована, не залежить від ситуації й звичайно не керована ні дорослими, ні дитиною. Дитина увесь час квапиться, метушиться, приступає до завдання, не дослухавши інструкції, робить багато помилок і не виправляє їх. Цей патологічний стан здобуває особливу значимість у молодшому шкільному й підлітковому віці, коли розвивається шкільна або соціально-трудова дезадаптація.

- порушення росту та розвитку опорно-рухового апарату

Це відбувається через збій нервової регуляції й проявляється:

А. порушенням формування фізіологічних вигинів хребта Оскільки травми шийних (рідше - поперекових) хребців і їхнього зв'язкового апарата ніколи не бувають строго симетричними, те наступна обумовлена порушенням іннервації асиметрія розвитку кістякових м'язів приводить до їхнього різного тонусу праворуч і ліворуч від хребетного стовпа. Таким чином, частина сколіотичних деформацій хребта обумовлена ушкодженнями в процесі пологів.

Важливо враховувати, що всі ці деформації на певному етапі розвитку дитини повністю усуваються грамотним ручним впливом; у противному випадку, вони закріплюються й самі стають причиною наступних розладів.

В. порушенням розвитку зводів стіп

Звичайно зводи стіп формуються до 6-7 років і далі в процесі росту продовжують змінюватися до 17-18 років. Основними причинами розвитку плоскостопості є слабість м'язового тонусу й зв'язкового апарата стіп, що закономірно в дітей з ушкодженням центральної нервової системи.

- вегетативні порушення

Це незмінні супутники травми шийного відділу хребта. Їхні прояви різноманітні:

1. головні болі;

2. нестабільність артеріального тиску;

3. серцебиття;

4. метеозалежність;

5. непритомності;

6. запаморочення;

7. підвищена пітливість;

8. поноси, здуття живота;

9. слабість, швидка стомлюваність;

10. порушення терморегуляції;

11. дисфункція желчевиводячих шляхів.

- енурез.

А.Ю. Ратнер (1995) довів, що в процесі важких пологів, при акушерських посібниках, при тязі плода за тазовий кінець може легко виникнути мінімальна дислокація четвертих або п'ятого поперекових хребців, що приводить до залучення в патологічний процес артерії Депорж-Готтерона. У результаті судинної недостатності спинного мозку, під час сну, відбувається упускання сили, тобто спорожнювання сечового міхура в міру його наповнення.

Інший механізм енурезу полягає в тім, що в результаті травми шийного відділу хребта в родах і супутніх цьому мікроушкодженнях посудин спинного мозку, можуть страждати провідні шляхи від коркового центра довільного сечовипускання.

- системні алергічні реакції

Зустрічаються практично у всіх дітей, перенесших травму шийного відділу хребта й можуть проявлятися:

1. нейродермітом

2. алергодерматозом

3. екземою

4. бронхіальною астмою

5. харчовою алергією й ін.

Отже, прояву родової травми різноманітні, але їх поєднує одне: можливість зворотного розвитку при своєчасній ручній корекції патологічних змін у хребті.

Зверніть увагу, яке величезне число хвороб викликане ушкодженням шийного відділу хребта.

Класифікація ушкоджень цієї локалізації загальновідома. Що стосується вивихів шийних хребців, те найбільш зробленої є класифікація, запропонована В.П. Селивановим і М.И. Нікітіним (1971). Вона дає повне подання про різні види й варіанти вивихів за рівнем, ступеню зсуву, поразці корінців і спинного мозку. Із практичної точки зору доцільно визначати ковзні й перекидні види згибальних вивихів (Я.Л. Цив'ян, 1971), по давнині травми - і свіжі (до 10 днів), несвіжі (до 1 місяця) і застарілі (понад 1 місяць).

Діагностика ушкоджень шийного відділу хребта представляє складне завдання, що зв'язано, в основному, з недостатнім знанням цієї патології. Діагностичні помилки зустрічаються частіше, ніж при ушкодженні хребта на інших рівнях (до 54% - Е.А. Савченко, 1956; 50% - У.П. Селиванов, 1970). Особливо важка діагностика при множинних і сочетаних ушкодженнях. Невірна інтерпретація симптомів ушкоджень, труднощі в трактуванні рентгенограм, недостатнє обстеження хворих і слабка підготовка лікарів, несвоєчасний обіг хворих за допомогою - от основні причини діагностичних помилок. Діагностика подібного виду ушкоджень повинна бути комплексної й у цьому комплексі провідне значення має рентгенологічне дослідження.

Лікування навіть неускладнених ушкоджень шийного відділу хребта усе ще залишиться складним завданням. Консервативний метод лікування, навіть при педантичному виконанні всіх деталей, часто приводить до розвитку посттравматиного остеохондрозу, вторинному зсуву хребців, явищам нестабільності, мієлопатії й т.д. (А.Ю. Ратнер, 1965; Г.С. Юмашев; М.Е. Фурман, 1973). Тяжкий режим при лікуванні витяжінням петлею Гліссона або кістякової тракцієй, підбор вантажів, періодичний рентгенологічний контроль, здійснення тривалої й високоякісної іммобілізації нерідко переростає в складну проблему, рішення якої не завжди буває можливим. Спірним є питання про одномоментне ручне вправляння вивихів шийних хребців.

Питання про необхідність оперативного лікування неускладнених підвивихів, вивихів і переломо-вивихів шийних хребців вирішений по-різному, хоча протягом останніх декількох років все більше число травматологів віддають перевагу передній стабілізації, уважаючи, що дискектомія й передній спонділодез при травматичних ушкодженнях тіл хребців, суміжних дисків і явищах нестабільності є методом вибору, тому що скорочують строки лікування, іммобілізації гіпсовою пов'язкою, є профілактикою посттравматичного остеохондрозу. Деякі автори рекомендують робити передню стабілізацію якомога раніше.

Саме раннє первинне оперативне лікування сприяє успішному результату, тому що аналогічна операція в пізній термін уже може не запобігти швидкого розвитку й наростання дегенеративно-дистрофічних змін на інших рівнях хребта.

Проаналізувавши роботи травматологів-ортопедів (А.Н. Горячов, Л.С.Попов, В.Ф.Сидоров, 1982), варто зробити висновок, що при виборі методу лікування ушкоджень потрібний диференційований підхід. Свіжі підвивихи вивихи потрібно вправляти одномоментно або тракційним способом. Одномоментне вправляння виконується в тих відділеннях, де травматологи володіють методикою операцій на середньому й задньому відділах хребта й де є умови для подібних операцій.

Досвід оперативного лікування дозволяє затверджувати, що відкрите вправляння й задня стабілізація вивихів не завжди усували нестабільність, обумовлену ушкодженням дисків.

Дискектомія й передній спонділодез дозволяють надійно стабілізувати ушкоджений сегмент хребта й досягти гарного функціонального результату.

Таким чином, ушкодження шийного відділу хребта, особливо підвивихи, вивихи й переломо-вивихи, є важкими й небезпечними ушкодженнями. Вони можуть вести до важких наслідків.

Значна роль у комплексному лікуванні дітей і підлітків з поразкою органів опори й рухів належить ЛФК, що застосовується у діагностичних режимах.

Розрізняють наступні завдання ЛФК при порушенні постави:

нормалізувати трофічні процеси м'язів тулуба;

створити сприятливі умови для збільшення рухливості хребта;

здійснювати цілеспрямовану корекцію наявного порушення постави;

систематично закріплювати навичка правильної постави;

виробляти загальну й силову витривалість м'язів тулуба й підвищити рівень фізичної працездатності;

поліпшення й нормалізація плину нервових процесів, нормалізація емоційного тонусу дитини;

стимуляція діяльності органів і систем, підвищення неспецифічної опірності дитячого організму.

ЛФК показана всім дітям з порушенням постави, тому що це єдиний провідний метод, що дозволяє ефективно зміцнювати м'язовий корсет, вирівнювати м'язовий тонус, передньої й задньої поверхні тулуба, стегон. Сприятливий вплив на нервову систему виражається в поліпшенні самопочуття й сну, стійкості настрою. Сила, рівновага, рухливість і пластичність нервових процесів здійснюється на більше високому рівні. Удосконалюються регулююча й координуюча роль нервової системи [16,28,31].

На заняттях з дітьми, що мають порушення постави, необхідно дотримувати дві обов'язкових організаційно-методичних умови. Перша наявність гладкої стіни без плінтуса (бажано на протилежну від дзеркала стороні), що дозволяє дитині, уставши до стіни, маючи п'ять точок дотику, відчути правильне положення власного тіла в просторі, виробити пропріоцептивне м'язове почуття, що при постійному виконанні передається й закріплюється в ЦНС за рахунок імпульсів, що надходять із рецепторів м'язів. Згодом навичка правильної постави закріплюється й у ходьбі, і у виконанні вправ. Друге: у залі для занять повинне бути велике дзеркало, щоб дитина могла бачити себе в повний ріст, формуючи й закріплюючи зоровий образ правильної постави.

Основним засобом ЛФК, використовуваним при порушеннях постави в дітей, є фізичні вправи, а масаж і лікування положенням - додатковим.

Загальнорозвиваючі вправи - це такі вправи, завдання яких полягає в тому, щоб досягти загальної фізичної підготовки організму. Використаються при всіх видах порушень постави й викликають поліпшення кровообігу й подиху, поліпшують трофічні процеси.

Коригуючі фізичні вправи - провідний засіб усунення порушень постави. Фізичні вправи підбираються відповідно до видів порушень постави. Коригуючими вправи називаються так тому, що за допомогою їх прагнуть досягти корекції неправильних положень хребта, грудної клітини й інших частин тіла. Головним чином, це вправи для спинної, грудної й черевної мускулатури, коли необхідне виправлення положення хребта або грудної клітини. При корекції хребта використають спеціальні вправи, до яких ставляться наступні: 1) вправи для розвитку рухливості хребта; 2) вправи для розвантаження хребта; 3) вправи на витяжіння хребта(активної й пасивні); 4) вправи на рівновагу, координацію й збереження правильної пози тіла; 5) дихальні вправи; 6) вправи для активної гіперкорекції. При порушеннях постави використаються тільки симетричні вправи. Виконання даних вправ сприяє серединному положенню лінії остистих відростків. При порушеннях постави у фронтальній площині, виконання даних вправ вирівнює тонус м'язів правої й лівої половини тулуба, відповідно розтягуючи напружені м'язи й напружуючи, розслаблені, що повертає хребет у правильне положення. Вправи виконуються у вихідних положеннях: лежачи на спині, животі, без і з обтяженням для м'язів спини, черевного преса, верхніх і нижніх кінцівок [25,26].

У рік дитина з порушенням постави повинен пройти 2 - 3 курси ЛФК, що дозволить виробити стійкий динамічний стереотип правильної постави. Через кожні 2 - 3 тижні занять обновляється 20 - 30% вправ. Для школярів складається 3 - 4 комплекси ЛГ на один курс ЛФК [16,19,26].

Заняття у воді - потужний позитивний і емоційний фактор. Плавання й фізичні вправи у воді показані хворим, що страждають порушеннями постави. При необоротній деформації фізичні вправи у воді мають більше обмежене призначення - застосовуються для поліпшення загального фізичного розвитку, функції подиху, підвищення опірності організму, зміцнення м'язів, що підтримують ортостатичне положення тулуба.

Лікувальне плавання доцільно застосовувати тільки в комплексі з іншими лікувально-профілактичними заходами - ЛФК, масаж і т.п. При плаванні відбувається самовитяжіння хребта, його природне розвантаження з одночасним зміцненням м'язів.

Лікувальним плаванням хворі повинні займатися не рідше 2 разів у тиждень у плавальному басейні при температурі води 28 – 300 С и повітря 250С. Заняття проводяться під керівництвом лікаря по ЛФК або методиста.

При використанні плавання з метою поліпшення постави, корекції деформації хребта, зміцнення м'язів тулуба, мобілізації хребта лікувальний ефект залежить від техніки плавальних рухів, уміння триматися на поверхні води. Хворий, що не вміє плавати, боячись води, робить ряд не координованих (рефлекторних) додаткових рухів тулуба й кінцівок, що знижують лікувальне дії процедури. Тому до використання плавання в лікувальних цілях необхідно навчити хворого плавати на грудях, спині, використовуючи певний прийнятий у спортивному плаванні стиль. Це дозволить при максимально ощадливій витраті сил домогтися гармонічного зміцнення певних м'язових груп, усунення фізичного дефекту й т.д [13,17,30].

Застосування плавання й фізичних вправ у воді починають із навчання дитини техніці плавальних рухів, плаванню певним спортивним стилем з найбільш ощадливою витратою м'язової енергії, спрямованим на просування вперед із правильним положенням тіла, що залежить від уміння робити видих у воду (не піднімаючи нагору високо голову). При круглій спині, що спостерігається в дітей сутулості й, може бути рекомендоване плавання на спині вільним стилем, тому що повне розгинання в плечових суглобах сприяє прогинанню в грудному відділі хребта й сприяє розтягуванню 63 укорочених більших грудних м'язів. Використається також плавання на груди стилем "брас" з тією особливістю, що гребок руками відбувається паралельно поверхні води для зміцнення м'язів спини (не підсилюючи при цьому кіфозу). Особливо гарне навантаження на м'язи розгибателі тулуби, що зближають лопатки й притискають їх до грудної клітини, створює плавання стилем "батерфляй", тому що при виносі рук над поверхнею води, по контрасту (рух руками у воді й поза водою), виникає особливо відчутне м'язове зусилля. Корекції сутулості сприяє плавання з роботою ніг стилем "брас", дотримуючись руками за край плотика.

При сполученні кіфозу грудного відділу хребта з гіперлордозом поперекового відділу, крім плавання всіма стилями на груди, для зміцнення м'язів черевної стінки корисна робота ніг "кролем" на спині в бортика басейну.

Процедура лікувального плавання для дітей шкільного віку 9 - 10 років наступна : вступна частина занять (5 - 7 хвилин), вправи на суши й у бортика, підготовчі, імітаційні, загальрозвиваючі вправи для всіх м'язових груп.

Основна частина заняття (25 - 30 хвилин).

Ковзання на груди по ширині басейну 5 - 6 метрів, видихнув у воду. При закінченні видиху підняти голову, зробити вдих, і продовжуючи ковзання, повторити видих у воду два рази.

Коштуючи на дні, рівень води на рівні шиї, руки в сторони, долоні вперед, рівномірно переборювати опір води. З'єднати долоні, розгорнути кисті тильною поверхнею назовні, виконати розведення рук з повною амплітудою, руки назад у сторони. Повторити 6 - 8 разів. Прагнути стояти у воді на одному місці.

Коштуючи спиною до поручня, руки в сторони (руки можуть сковзати на поручні), ступнути вперед, прогнутися, випрямитися (4 - 6 разів кожною ногою) [10,14,17,36].

Масаж у дитячому віці є ефективним засобом профілактики й реабілітації дітей з порушенням постави. Як показує досвід, більше сприятливі результати досягаються, коли активний руховий режим включає раціональне використання кліматичних факторів, різноманітні форми ЛФК і масаж. Масаж же є гарним засобом відновлення працездатності після фізичних напруг і полегшує роботу ССС. Велика роль масажу як засобу, що підсилює рефлекторні впливи в період адаптації хворого на курорті. Масаж як вступний курс терапії, що щадить, підсилюючи рефлекторні впливи, сприяє більше швидкій адаптації організму в курортних умовах [8,9,20].

В основі механізму дії масажу лежать складні взаємообумовлені рефлекторні, нейрогуморальні, нейроендокринні, обмінні процеси, регульовані центральною нервовою системою. Початковою ланкою в механізмі цих реакцій є подразнення механорецепторів шкіри, що перетворять енергію механічних подразників в імпульси, що надходять у центральну нервову систему. відповідні реакції, Що Формуються, сприяють нормалізації регулюючої й координуючої функцій центральної нервової системи, стимуляції регенеративних процесів.

Застосування масажу в комплексі основних курортних факторів досить різноманітно. Масаж можна сполучати з іншими лікувальними процедурами для одержання синергического дії. Масаж можна сполучати з іншими фізичними факторами в різній послідовності. Маючи на увазі, що тепло в значній мірі підсилює дію масажу, звичайно при лікуванні захворювань опорно-рухового апарата й периферичної нервової системи рекомендують спочатку приймати теплові процедури, а потім прогріту область піддавати масажу. Найбільш удале сполучення лікувальних брудів з масажем і лікувальною гімнастикою. Г.Л. Малазанник на підставі багаторічного досвіду рекомендував застосовувати грязьові аплікації, а потім, після нетривалої паузи проводити масаж або гімнастику. На його думку, грязелікування, масаж і лікування рухами - це принципово єдина процедура, що складається із двох етапів. Однак у кожному окремому випадку це питання вирішується індивідуально [14,15,18].

Розділ 3. Результати дослідження та їх обговорення


Активність шийного хребта та дитини взагалі оцінювали до після реабілітації. У цілому, як треба з рисунку 3.1, у результаті проведеної реабілітації рівень функціональної активності в групі дослідження приблизно в 2 рази перевищив контрольне значення. Ще більш виражені розходження виявилися при оцінці рівня обслуговування пацієнтів. Після реабілітації цей рівень у групі дослідження виявився більш, ніж в 6 разів вище контрольного значення (див. рис. 3.2). Із цих даних бачимо, що приріст активності контрольного пацієнта в більшості випадків не досягав рівня, що дозволяє пацієнтові самостійно виконувати ту або іншу функцію. У той же час, функціональний приріст, відзначений у пацієнтів у групі дослідження, був настільки значимим, що робив їх набагато менш залежними від сторонньої допомоги. Відповідно до цих даних, у пацієнтів у групі дослідження був відзначений виражений приріст м'язової сили (див. рис. 3.3). За весь період спостереження випадків реверсії зафіксовано не було.


Розробка комплексних програм реабілітації дітей

Рис. 3.1. Активність основних психомоторних функцій у дітей до й після реабілітації.

Розробка комплексних програм реабілітації дітей

Рис. 3.2. Рівні обслуговування дітей до й після реабілітації.


Розробка комплексних програм реабілітації дітей

Рис. 3.3. М'язова сила дітей


Результати огляду й пальпації показують, що всі рефлекторні порушення хребта відбуваються в сегментах L2 – C3.

Зміни в шкірі : уздовж хребетного стовпа ліворуч і праворуч (C4, D3-5 , D10 - L 2 ).

Зміни в сполучній тканині: від хребетного стовпа ліворуч і праворуч на рівні L2 - C3 залежно від патології.

Зміни в м'язах: ремінний м'яз голови (C3), трапецієподібна, верхній відділ (C3-4), що випрямляє тулуб (З3-4, D3-5, D10-12) , найширша м'яз спини (D4-6), більша сіднична (S1-3) подвздошно-пояснична (D11 - L1).

Зміни в окісті : область хрестця, сіднична кістка, остисті відростки хребта, ребра, подвздошна кістка, лопатки, грудина, великий рожен, лонне зчленування.

Максимально чутливі крапки : залежно від локалізації змін у різних відділах хребетного стовпа з'являються зміни в сполучній тканині, м'язах у вигляді найбільш хворобливих крапок (частіше ци-хай-шу (L3-4) по першій лінії, синь-шу (D5-6) по першій і другій лінії, да-чжу (З3-4) – по першій лінії [20].

До реабілітації в групі дослідження з 13 пацієнтів 4 не мали координовану м'язову активність, що втримує голову у вертикальному положенні. Невиконання (0 балів) і неповне виконання (5 балів) даної функції мало місце у 5 і 6 пацієнтів, відповідно. У результаті проведеної реабілітації 9 (87%) з 11 пацієнтів стали самостійно втримувати голову. У контрольній групі з 12 пацієнтів, що самостійно не виконували цю функцію (2 мали по 0 і 10 по 5 балів), тільки 3 (21%) стали впевнено виконувати її.

В групі дослідження всі 13 пацієнтів були не здатні тримати іграшку в руці (12 мали по 0 і 3 по 5 балів). У результаті лікування 11 пацієнтів стали самостійно виконувати цю функцію. У контрольній групі з 13 пацієнтів (10 мали по 0 і 3 по 5 балів) тільки у 2 був відзначений приріст функціональної активності, що дозволив їм самостійно тримати іграшку в руці.
У результаті реабілітації з 12 вихідних пацієнтів, що не повертаються (11 мали по 0 і 1- 5 балів) 10 стали самостійно виконувати цю функцію. У контролі з 13 пацієнтів (12 мали по 0 і 1 по 5 балів) жоден не досяг такого результату.

До реабілітації 13 дітей (10 мали по 0 і 3 по 5 балів) у групі дослідження й 13 пацієнтів у контролі (11 по 0 і 2 по 5 балів) не могли самостійно сидіти. Після реабілітації втримувати себе в сидячому положенні стали 7 пацієнтів, що одержали клітинну терапію й тільки 2

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: