Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації
Достовірні позитивні кореляційні зв'язки (r=0,2, Р<0,05) рівня Са в сечі з усіма показниками біологічного розвитку: календарним віком, параметрами ФР (зростом, масою і ІМТ), а також характеристиками КВ (СФВікКС і (ФКВ-НКВ)) і СФВКТ (ІМ, ШОУ; r=0,2; 0,3; Р<0,05), – свідчили про високу значимість цього показника для оцінки рівня напруженості процесів росту.
Слабка прямо пропорційна залежність усіх СФВКТ від значення Са/Кр у сечі (r=0,2, Р<0,05) – показника, що відображає рівень кісткового обміну, вказувала на зниження та уповільнення кісткового обороту в дітей із ХП. Також про помірне зниження мінералізації кісток свідчила тенденція до зменшення середнього рівня активності ЛФ у сироватці крові в хворих з ОП, при порівнянні з пацієнтами без змін СФВКТ (3887±1479 і 4140±1876 (нмоль/с)∙л-1).
Виявлено достовірні (Р<0,05) негативні залежності рівня активності ЛФ від календарного віку (r=-0,32), антропометричних показників: зростом і масою (r=-0,19; 0,22), а також СФВікКС (r=-0,24), що вказувало на зниження інтенсивності процесів кісткового формування при збільшеннi біологічного віку.
У 5,8 % дітей із ХП рівень показника СаЧР у сироватці крові був вище, ніж 4,44 ммоль2/л2 (верхня межа норми), при цьому виявлення ОП збільшувалося в 2 рази і спостерігалося в 66,7 % таких пацієнтів, а частота анамнестичних переломів кісток – у 1,6 рази, що необхідно враховувати при виборі коригуючої терапії ОП.
У дітей із ХП середній рівень КТр, що склав 52,12±30,45 пг/мл, був нижче (Р<0,05), ніж у дітей КГ на 41,3%, і достовірно був менше в пацієнтів з наявністю обструкції в сечових шляхах, при рецидивуючому перебігу ХП, у дівчаток і в молодшому віці. Виявлено сильні позитивні кореляційні зв'язки рівня КТр зі значеннями маси тіла (r=0,8; P<0,05). Вміст ПТГ у сироватці крові хворих на ХП достовірно не відрізнявся від дітей КГ, дорівнював 40,68±9,69 пг/мл, і не залежав від особливостей основного захворювання, статі, однак достовірно збільшувався з віком.
Середній рівень КТн у дітей із ХП дорівнював 4,52±7,98 пг/мл, і був (Р<0,05) нижче, ніж у дітей КГ на 80,6% чи в 5 разів, що було виражено в хворих з обструктивною формою ХП, при тривалому перебігу захворювання та у молодших дітей. Був виявлений прямий зв'язок рівня КТн зі ступенем ФР дитини (r=0,7; P<0,01). Серед дівчаток відзначалася сильна зворотня залежність рівнів КТн і ГР (r=-0,88; P<0,05).
У дітей із ХП спостерігалося зниження середнього вмісту ГР (1,32±1,33 мМЕ/л) на 65,8 % від рівня КГ і на 34 % від норми, більш виражене у пацієнтів з ОП, при необструктивному ХП і тривалому перебігу захворювання. Відзначено достовірне, однак не досягаюче норми, підвищення рівня ГР у дітей із ХП у віці 10 - 12 років (Р<0,05) у порівнянні з іншими віком.
Описані відхилення рівнів кальційрегулюючих гормонів у дітей із ХП свідчили про змінену гормональну регуляцію мінерального обміну і дисгармонійну їхню участь в загальних адаптаційно-компенсаторних механізмах організму.
Вивчення маркерів кісткового ремоделювання показало, що середньоарифметичний рівень ОК у сироватці крові хворих на ХП був на 22 % нижче (Р<0,05), ніж у дітей КГ, і дорівнював 91,26±24,18 нг/мл. Це свідчило про уповільнення остеосинтезу внаслідок зниженої остеобластичної активності в дітей із ХП, більш виражене в пацієнтів з наявністю обструкції сечових шляхів, при латентному і тривалому перебігу ХП, у дівчаток і дітей зі зниженим ФР. У пацієнтів у віці 10 - 12 років відзначалося збільшення середнього рівня ОК у порівнянні з хворими інших віків (Р<0,05), що відзеркалювало посилення процесів кісткового утворення, характерне для даного вікового періоду. Нами виявлені прямопропорційні залежності (P<0,05) рівня ОК зі значеннями Сса (r=0,8), КТн (r=0,6) і показника ШОУ (r=0,5), що свідчать про спряженість процесів остеосинтезу і кісткової резорбції, а також про те, що рівень ОК відображує швидкість утворення кістки.
Середнє значення показника ДПД/Кр сечі в хворих ОГ було в нормі, складаючи 4,65±3,72 нмольДПД/ммольКр, і не відрізнялося від рівня дітей КГ. Однак у пацієнтів з ОП даний параметр був достовірно вище (Р<0,05), ніж у дітей ОГ і хворих з нормальними СФВКТ, що вказувало на перевагу в них процесів кісткової резорбції. Це підтверджувалося негативним взаємозв'язком показника ДПД/Кр сечі зі значеннями ІМ, ШОУ і ШПУ (r=-0,8; -0,7; -0,7; P<0,01), а також параметрами, що характеризують КВ: СФВікКС і (ФКВ-НКВ) (r=-0,8; -0,7; P<0,01). Були відзначені важливі прямі взаємозв'язки рівня ДПД/Кр сечi із вмістом КТр у сироватці крові (r=0,97; P<0,001) і з показником RP (r=0,6; P<0,05), а також сильний зворотний зв'язок ДПД/Кр сечі з рівнем в2МГ у сечі (r=-0,7; P<0,001), що відображає механізми впливу КТр на організм, зокрема, на КТ та нирки, а також вплив стану канальцевих функцій на рівень КТр.
Достовірне підвищення рівня ДПД/Кр сечі, що свідчить про посилення кісткової резорбції, спостерігалося у хворих на обструктивний ХП, з рецидивуючим і тривалим перебігом захворювання, серед дівчаток і дітей зі зниженим рівнем ФР. Останнє ілюструвалося зворотніми залежностями рівня ДПД/Кр сечі зі всіма антропометричними параметрами: зростом, масою тіла, ОГК (r=-0,8; -0,8; -0,6; P<0,01), ІМТ (r=-0,6; P<0,05), а також календарним віком (r=-0,8; P<0,01).
Виявлені зміни фосфорно-кальцієвого обміну і кісткового метаболізму дозволили скласти схему розвитку порушень СФВКТ у дітей із ХП, основною ланкою якої є дефіцит КТр у сполученні з дефіцитом КТн, та обґрунтувати введення в стандартний комплекс реабілітації дітей із ХП заходів, що коригують ОП.
Нами були проведені аналіз динаміки і порівняльна оцінка показників мінерального обміну в 70 дітей із ХП на етапі СКЛ – 1, 2, 3 групи і 34 пацієнтів на амбулаторному етапі реабілітації – 4 і 5 групи, що отримували з метою патогенетичної корекції вторинної ОП препарат "Вітрум Кальціум + вітамін D3" та комбінацію антигомотоксичних препаратів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос" за схемами; а також у 22 амбулаторних хворих на ХП з остеопенією, без її лікування (ГП).
У результаті стандартного комплексу СКЛ у хворих дітей на ХП відзначалася позитивна динаміка СФВКТ за рахунок збільшення показника ШОУ, що було виражено в пацієнтів з ОП (1 гр), на нашу думку, внаслідок більш лабільного стану кісткового метаболізму. Застосування комбінації антигомотоксичних препаратів як на тлі СКЛ, так і самостійно, мало аналогічний ефект від впливу на СФВКТ (3 і 5 гр).
Призначення "Вітрум Кальціум + вітамін D3" на СКЛ у хворих з ОП (2 гр) призводило тільки до збільшення ШПУ, що було зв'язано з поліпшенням еластичності КТ, не впливаючи на її міцність. Однак у цій групі спостерігалося подальше поступове збільшення рівня кісткових показників, що через 3 місяці спостереження призвело до достовірного підвищення ІМ. Застосування даного комбінованого препарату амбулаторно (4 гр), на наш погляд, мало несприятливий ефект, що виражався в значному підвищенні рівня ІМ, який надалі різко знижувався і ставав нижче, ніж був спочатку.
Аналіз віддалених результатів також показав, що для продовження позитивного ефекту впливу антигомотоксичного лікування ОП в дітей із ХП (3 і 5 гр) доцільно через 3 місяці після закінчення корекції проводити повторні курси.
ВИСНОВКИ
У роботі представлене теоретичне узагальнення і рішення актуальної наукової задачі щодо вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей із ХП і оптимізації їхньої реабілітаційного лікування.
1. У дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, дисгармонійний фізичний розвиток відзначався в 33,5 % хворих, у 40,6 % пацієнтів індекс маси тіла був менше вікової норми, що на тлі зниженого кісткового віку та уповільнених темпів розвитку кісткової системи свідчило про відставання хворих у біологічному розвитку, що було більш виражене у віці 10 - 12 років, у дівчаток, при тривалості захворювання більше 3 років, при нездійсненій хірургічній корекції обструкції сечових шляхів і в пацієнтів зі зниженим фізичним розвитком.
2. Дослідження структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, характеризувалося зниженням основних денситометричних параметрів – індексу міцності кісткової тканини, широкополосного ослаблення ультразвуку, швидкості поширення ультразвуку, більш виражене в дівчаток, у віці 10 - 12 і 15 років, у хворих з обструктивною формою хвороби, латентним перебігом патологічного процесу, тривалістю основного захворювання більше 3 років, за наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також при зниженому рівні фізичного розвитку.
3. Дослідження стану фосфорно-кальцієвого обміну в дітей із хронічним пієлонефритом виявило низький вміст у сироватці крові іонізованого кальцію і фосфору неорганічного, достовірне зниження виведення кальцію і фосфатів із сечею, які на тлі збільшення швидкості гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції і показника TmPі/ШГФ, що свідчать про підвищене функціональне навантаження ниркової тканини, вказували на недостатнє надходження в організм хворих дітей кальцію і фосфору, більш виражене за наявності остеопенії, у дівчаток, у хворих з рецидивуючим і тривалим перебігом ХП, при зниженому рівні фізичного розвитку.
4. Дослідження рівня в2-мікроглобуліну в сечі хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його збільшення, що було більш виражене при рецидивуючому і тривалому перебігу хвороби; виявило прямі залежності між рівнем в2-мікроглобуліну і значеннями індексу міцності кісткової тканини, а також рівнем кліренсу кальцію, що свідчило про напругу тубулярних функцій при підвищенні рівня мінерального обміну.
5. У хворих із хронічним пієлонефритом відзначалося зниження рівня кальційрегулюючих гормонів – кальцитріолу, кальцитоніну і гормону росту, більш виражене у дітей з остеопенією, обструктивною формою хвороби, тривалим перебігом захворювання, у дівчаток, у дітей молодшого віку, зі зниженим рівнем фізичного розвитку, на тлі того, що рівень паратгормону варіював у межах вікової норми на верхніх її значеннях, що у цілому свідчило про зниження та уповільнення процесів кісткового формування.
6. Дослідження рівня остеокальцину в хворих на хронічний пієлонефрит показало достовірне його зниження в порівнянні зі здоровими дітьми, що вказувало на зниження активності остеобластів і загального рівня кісткового обміну, більш виражене в хворих з обструктивним хронічним пієлонефритом, латентним і тривалим перебігом хвороби, який залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
7. Дослідження рівня дезоксипірідіноліну в сечі в дітей із хронічним пієлонефритом відзначило достовірне його підвищення в хворих на тлі остеопенії, що вказувало на перевагу процесів резорбції кісткової тканини, виражене у дітей з обструктивним хронічним пієлонефритом, рецидивуючим і тривалим перебігом хвороби, що залежить від статі, віку хворих і рівня фізичного розвитку.
8. Комплексне санаторно-курортне лікування хворих із хронічним пієлонефритом чинило стійкий вплив на стан кісткової тканини, який виявлявся збільшенням індексу міцності кісткової тканини, в позитивній динаміці рівнів кальційрегулюючих гормонів і біохімічних показників мінерального обміну, більш виражений при оптимізації антирезорбентними препаратами.
9. Застосування комбінації антигомотоксичних препаратів "Солідаго композітум С" і "Остеобіос" у дітей із хронічним пієлонефритом сприятливо впливало на кісткову тканину, підвищуючи рівень індексу міцності, більш виражене в амбулаторних умовах, і мало доцільність повторних курсів корекції остеопенії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У комплексі обстеження дітей, якi хворіють на хронічний пієлонефрит, доцільно щорічне проведення остеоденситометрії з метою виявлення структурно-функціональних порушень кісткової тканини, особливо в дітей у віці 9 - 16 років, з обструктивною формою ХП, за наявності кісткових переломів в анамнезі та зі зниженим рівнем фізичного розвитку.
2. У дітей із хронічним пієлонефритом і вторинною остеопенією рекомендується визначення добутка вмісту кальцію і фосфору в сироватці крові і відносини кальцію до креатиніну в сечі для попередньої оцінки рівня кісткового метаболізму і вибору методу корекції його порушень.
3. Для оптимізації стандартного комплексу санаторно-курортного лікування дітей із хронічним пієлонефритом, а також корекції остеопенічного стану в них на санаторно-курортному етапі реабілітації рекомендується використовувати "Вітрум Кальціум + вітамін D3" всередину по 1 таб/доб під час основного прийому їжі 21-30 днів (крім літнього періоду).
4. З метою корекції змінених властивостей кісткової тканини в дітей із хронічним пієлонефритом і вторинною остеопенією на амбулаторному етапі реабілітації рекомендується сполучене призначення "Солідаго композітум С" по 2,2 мл в/м або у вигляді питних ампул два рази на тиждень № 5 і "Остеобіос", що приєднується до терапії на третій день, всередину по 10 крапель за 30 хвилин до їжі два рази на день (ранком і ввечері) протягом 30 днів, з повторним курсом через 3 місяці.
Список ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, опублЭкованих ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦЭЇ
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Влияние санаторно-курортного лечения на костную ткань детей с хроническим пиелонефритом //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2006. – №1. – С. 48 - 50. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Динамика характеристик костной ткани у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2006. – №2. – С. 18 - 21. (Участь у клінічних дослідженнях, узагальнення даних).
Титова Е.В. Роль фактора питания в развитии вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Таврический медико-биологический вестн. – 2006. – Т. 9, №4. – С. 116 - 119.
Титова Е.В. Структурно-функциональные свойства костной ткани и темпы возрастного развития у детей с хроническим пиелонефритом //Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2006. – Т.142, Ч.III. – С. 143 -147.
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. О значении факторов риска в формировании остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Український медичний альманах. – 2006. – Т.9, №4 (додаток). – С. 67 - 69. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
Коррекция остеопении у детей с хроническим пиелонефритом препаратами кальция и витамина D на санаторно-курортном этапе реабилитации /Титова Е.В., Лисовская Р.В., Шкурина Н.Н., Шишова А.П. //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – №1. – С. 29 - 30. (Участь у плануванні клінічних досліджень, аналіз та узагальнення даних).
Титова Е.В., Лисовская Р.В. Применение антигомотоксических препаратов “Остеобиос” и “Солидаго композитум С” для коррекции остеопении у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – №2. – С. 30 - 33. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
Титова Е.В. Патогенетическая терапия остеопенических состояний, применяемая в педиатрической практике на современном этапе //Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т. 10, №2. – С. 94 - 97.
Титова Е.В. Динамика показателей функций почек и фосфорно-кальциевого гомеостаза в зависимости от костных характеристик у детей с хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном лечении //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – спец. вып. – С. 38 - 41.
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Состояние гормональной регуляции фосфорно-кальциевого обмена у детей с хроническим пиелонефритом //Здоровье ребенка. – 2007. – Т.5, №8. – С. 14-17. (Участь у клінічних дослідженнях, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Применение антигомотоксических препаратов в коррекции вторичной остеопении у детей, страдающих хроническим пиелонефритом //Биологическая Терапия. – 2007. – № 3. – С. 15 –19. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
Пат. 28913 Україна, МПК А61Н 33/00. Спосіб лікування дітей з хронічним пієлонефритом на санаторно-курортному етапі: Пат. 28913 Україна, МПК А61Н 33/00 М.М. Каладзе, О.В. Тітова; Крим. держ. мед. ун-т ім. С.І. Георгієвського. - N200709628; Заявл. – 27.08.2007; Опубл. 25.12.2007; Бюл. №21. – 3 с. (Участь у розробці методу лікування, у клінічних та лабораторних дослідженнях, аналіз результатів, написання тексту публікації).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Структурно-функциональные свойства костной ткани у детей с вторичным хроническим пиелонефритом //Український медичний альманах. – 2003. – №2. – С. 81 - 82. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Остеопенический синдром у детей с хроническим пиелонефритом //Український морфологічний альманах. – 2007. – Т.5, №2. – С. 100. (Участь у проведенні клінічних досліджень, аналіз даних).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В., Шкурина Н.Н. Динамика костного метаболизма у детей с вторичным хроническим пиелонефритом на санаторно-курортном этапе //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2003. – №2. – С. 38. (Тезисы III Республ. конгр. курортологов и физиотерапевтов, 24-25 апреля 2003 г., Евпатория). (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз даних).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Роль питания в развитии вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом //Проблеми остеології. – 2006. – Т. 9 додаток. – С. 50 - 51. (Тез. Міжнарод. наук.-практ. конф., 5-8 вересня 2006р., м. Євпаторія). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, написання тез).
Титова Е.В., Каладзе Н.Н. Выраженность остеопении у детей с хроническим пиелонефритом в зависимости от региона проживания //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2006. – №4. – С. 86. (Материалы науч.-практ. конф. “Актуальные вопросы реабилитации детей из регионов антропогенного загрязнения”, 23-24 ноября 2006 г., Евпатория). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних).
Титова Е.В., Каладзе Н.Н., Скубенко Г.И. Остеопения у детей с хроническим пиелонефритом //Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. “Суглобовий синдром в практиці педіатра”, 25-26 січня 2007 р., м. Донецьк. – Донецьк, 2007. – С. 55 - 57. (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, підготовка, аналіз та узагальнення даних, висновки).
Титова Е.В., Каладзе Н.Н. Проявление остеопенического синдрома у детей с хроническим пиелонефритом в зависимости от сезона года //Матеріали Укр. наук.-практ. конф. з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харківського державного медичного універсітету, 18-19 січня 2007 р., м. Харків. – Харків, 2007. – С. 183 - 184. (Участь у плануванні клінічних досліджень, сбір, аналіз даних, висновки).
Титова Е.В., Шкурина Н.Н., Шишова А.П. Сравнительная оценка различных способов коррекции вторичной остеопении у детей с хроническим пиелонефритом на этапе санаторно-курортной реабилитации //Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. – спец. вып. – С. 119. (Матеріали науч.-практ. конф. “Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів в сучасних умовах”, присвячений 100-річчю заснування санаторію “Примор’є”, 24-25 вересня 2007 р., м. Євпаторія). (Участь у плануванні клінічних досліджень, збір, аналіз та узагальнення даних, висновки).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Показатели костного метаболизма в динамике у детей с хроническим пиелонефритом, получающих санаторно-курортное лечение //Матеріали VII Міжнарод. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації” присвяченої 200-річчю курортів Криму, 26-28 вересня 2007 р., Місхор. – Місхор, 2007. – С. 197-198. (Участь у клінічних та лабораторних дослідженнях, аналіз даних, висновки).
Каладзе Н.Н., Титова Е.В. Рівень кальційрегулюючих гормонів у дітей із хронічним пієлонефритом у співвідношенні з кістковими характеристиками //Матеріали ІV конгр. педіатрів України “Сучасні проблеми клінічної педіатрії”, 17-19 жовтня 2007 р., Київ. – К., 2007. – С. 100. (Участь у клінічних дослідженнях, аналіз та узагальнення даних, висновки).
АНОТАЦIЯ
Тітова О.В. Зміни структурно-функціональних властивостей кісткової тканини у дітей із хронічним пієлонефритом та їхня корекція на різних етапах реабілітації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України. – Сiмферополь, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню структурно-функціонального стану кісткової тканини в дітей, які хворіють на хронічний пієлонефрит, а також розробці методів корекції його порушень з метою підвищення ефективності етапу реабілітації. Виявлено зниження показників структурно-функціональних властивостей кісткової тканини в 37,4 % дітей із хронічним пієлонефритом, що стало результатом зниженого рівня кісткового обміну та уповільненого остеосинтезу внаслідок порушеної гормональної регуляції мінерального гомеостазу, більш виражене у дівчаток, у віці 10-12 і 15 років, у хворих з обструктивною формою хронічного пієлонефриту, латентним і тривалим перебігом хвороби, за наявності в дитини кісткових переломів в анамнезі, а також при зниженому рівні фізичного розвитку. Виявлено, що традиційний комплекс санаторно-курортного лікування дітей із хронічним пієлонефритом призводить до поліпшення стану кісткової тканини, а прийом комбінованих препаратів кальцію і вітаміну Д підвищує його ефективність. Показано, що призначення антигомотоксичної схеми лікування остеопенії найбільше прийнятно на амбулаторному етапі реабілітації.
Ключові слова: хронічний пієлонефрит, кісткова тканина, діти, реабілітація.
АННОТАЦИЯ
Титова Е.В. Изменения структурно-функциональных свойств костной ткани у детей с хроническим пиелонефритом и их коррекция на различных этапах реабилитации. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского МЗ Украины. – Сімферополь, 2008.
Диссертация посвящена исследованию структурно-функционального состояния костной ткани у детей, больных ХП, а также разработке методов коррекции его нарушений с целью повышения эффективности этапа реабилитации. Отмечены особенности физического развития у детей с ХП и их связь с темпами костного роста, как составляющих компонентов биологического развития ребенка. У 126 (40,6 %) детей, больных ХП было отмечено отставание по уровню ИМТ. Дисгармоничное физическое развитие было установлено у 104 (33,5 %) пациентов, что свидетельствовало о склонности к астении и отставании больных в биологическом развитии вследствие сниженных темпов роста костной системы, более выраженное в возрасте 10 - 12 лет, у лиц женского пола, при длительности заболевания более 3 лет, при неосуществленной хирургической коррекции обструкции мочевых путей и у пациентов со сниженным физическим развитием.
Выявлено снижение индекса прочности костной ткани у 116 (37,4 %) детей с ХП. Отмечено, что средние показатели всех костных характеристик у детей, больных ХП, были ниже, чем у детей группы сравнения (Р<0,05). На основании проведенного детального анализа были выделены группы риска развития и прогрессирования остеопении у детей с ХП: возраст 10-12 и 15 лет, женский пол, сниженный уровень физического развития, наличие костных переломов в анамнезе, обструктивная форма хронического пиелонефрита, латентное течение и длительность заболевания более 3 лет, а также неосуществленная хирургическая коррекция обструкции мочевых путей.
Отмечено у 42,3 % детей с ХП снижение кальция ионизированного и у 24,5 % пациентов – фосфора неорганического в сыворотке крови, а также снижение средних показателей экскреции кальция и фосфатов с мочой (Р<0,05), что свидетельствовало о нарушении абсорбции этих макроэлементов в кишечнике больных. Прямая зависимость между уровнем соотношения кальция к креатинину в моче и значениями костных характеристик (r=0,2, Р<0,05) указывала на большое практическое значение исследования данного показателя для оценки уровня костного обмена у детей с ХП. Обратно пропорциональные зависимости уровня активности щелочной фосфатазы календарному возрасту, антропометрическим и костным показателям говорило о снижении интенсивности костной минерализации с увеличением биологического возраста. По сравнению со здоровыми у детей с ХП отмечено более высокое содержание в2МГ в моче (P<0,05), свидетельствующее о степени нарушения функции тубулярного эпителия, который достоверно снижался у пациентов с остеопенией, что подтверждалось выявленной прямой зависимостью уровня параметра от значений индекса прочности костной ткани (r=0,3; P<0,05). Коррелирование содержания в2МГ в моче с уровнем клиренса кальция (r=0,3; P<0,05) свидетельствовало о напряжении тубулярных функций при повышении уровня минерального обмена.
У детей с ХП отмечено снижение среднего уровня КТр в сыворотке крови (Р<0,05), более выраженное при обструктивной форме ХП, при рецидивирующем течении заболевания, у девочек и в более младшем возрасте. Выявлена прямая зависимость уровня КТр от значения массы тела (r=0,8; P<0,05). Дисрегуляция в системе кальцийрегулирующих гормонов у больных ХП сопровождалась снижением (Р<0,05) средних уровней КТн, зависящего от степени ФР ребенка (r=0,7; P<0,01), и ГР на фоне нормального содержания ПТГ. Проведен анализ выраженности гормональных нарушений минерального гомеостаза в зависимости от пола, возраста, особенностей заболевания.
Выявлен дисбаланс процессов костного ремоделирования у детей с ХП. Отмечено снижение среднего уровня ОК в сыворотке крови больных ХП (Р<0,05), указывающее на замедление остеосинтеза, вследствие пониженной остеобластической активности, более выраженное у пациентов с обструктивным ХП, при латентном и длительном течении болезни, у девочек и детей с пониженным ФР. Среднее значение уровня ДПД в моче у больных ХП было выше (Р<0,05) у пациентов с остеопенией, говоря о преобладании у них процессов костной резорбции. Данный параметр был отрицательно связан с костными показателями (P<0,01), с уровнем в2МГ в моче (r=-0,7; P<0,001) и прямопропорционально зависел от содержания КТр в сыворотке крови (r=0,97; P<0,001).
Отмечено, что традиционный комплекс санаторно-курортного лечения детей с ХП приводит к устойчивому во времени улучшению состояния костной системы за счет увеличения индекса прочности костной ткани. Прием комбинированного препарата кальция и витамина Д оптимизирует реабилитационное воздействие СКЛ благодаря антирезорбентному эффекту. Показано, что на амбулаторном этапе реабилитации наиболее приемлемо назначение антигомотоксической схемы лечения остеопении препаратами “Солидаго композитум С” и “Остеобиос”, отдаленные результаты которого указывают на целесообразностью повторных курсов через 3 мес. Данный метод коррекции остеопении у детей с ХП является более щадящим и патогенетически обоснованным.
Ключевые слова: хронический пиелонефрит, костная ткань, дети, реабилитация.
ANNOTATION
Titova E.V. Changes of structural-functional characteristics of bone tissue in children with chronic pyelonephritis and their correction on various stages of rehabilitation. – Manuscript.
The dissertation for a Candidate degree in medical sciences by speciality 14.01.10 – pediatrics. – Crimean state medical university named after S.I. Georgievsky, MPH of Ukraine. – Simferopol, 2008.
Dissertation is devoted to research of structural-functional condition of bone tissue in children with chronic pyelonephritis and also to work up of correction methods of its disturbances with aim of efficacy increase of