Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Шлунково-кишкові захворювання

Шлунково-кишкові захворювання

кардіоваскулярних уражень, обумовлених прийомом нестероїдних протизапальних препаратів.

Введення у практику лікування хворих на РА та ОА сучасних НПЗП з одного боку безперечно покращує перебіг цих хронічних захворювань, а з іншого – провокує виникнення специфічних уражень ШКТ, що вимагає пильної уваги. Серед хворих на РА та ОА, які отримували базисне лікування з застосуванням НПЗП, виявлено патологічні зміни СО ГДЗ у вигляді ГД – 47,38%, ерозивних - 19,29% та виразкових – 33,33% дефектів.

Інфекцію Hp виявлено у 83,33% обстежених хворих, переважно середнього та максимального ступенів. Встановлено прямий зв’язок між ступенем інфікування СО шлунка Hp та вираженістю патоморфологічних змін в СО ГДЗ.

Установлено, що серед неселективних інгібіторів ЦОГ найбільш небезпечним щодо виникнення ерозивних та виразкових уражень ГДЗ був індометацин. Прийом ібупрофену практично не викликав ерозивних та виразкових уражень СО ГДЗ.

Зміни функціонального стану ССС у хворих на РА та ОА невірогідно пов’язані зі застосуванням НПЗП. Так прийом ібупрофену та целекоксибу достовірно не підвищував ризик виникнення тромботичних ускладнень.

Включення до лікувального комплексу вісмуту субцитрату та тіотриазоліну при медикаментозних ГДП підвищувало ефективність лікування забезпечуючи оптимальний вплив на репаративні процеси в СО ГДЗ.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Враховуючи виникнення шлунково-кишкових та кардіоваскулярних уражень, пов’язаних із тривалим використанням НПЗП, доцільним є включення в комплекс обстеження хворих із РА та ОА ФЕГДС та проводити дослідження стану ССС.

Для зниження ризику виникнення кардіоваскулярних уражень і рецедивів та ускладнень з боку ШКТ, обумовлених прийомом НПЗП, пацієнтам похилого віку та жіночої статі слід призначати препарати з цитопротекторною дією.

При наявності у хворих сповільнення процесів регенерації слизової оболонки гастродуоденальної зони до комплексної терапії слід включати вісмуту субцитрат колоїдний по 240 мг два рази на добу (вранці через годину після їди та ввечері перед сном) протягом 14 днів та тіотриазолін 2,5% розчин 2 мл три рази на добу протягом 14 днів.


СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Добош І.М., Братасюк А.М., Чопей І.В. Стан слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих ІХС, що приймають аспірин // Сімейна медицина. - 2004. - №3. - С.85-86.

Добош І.М., Чопей І.В. Стан слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих, що приймають нестероїдні протизапальні препарати //Вісн. наук. досл. - Тернопіль, 2004. - №4. – С.50–51.

Добош І.М., Чопей І.В., Туряниця С.Р. Клінічні особливості ураження шлунково-кишкового тракту в осіб, що приймають нестероїдні протизапальні препарати, у практиці сімейного лікаря //Буков. мед. вісн. – 2005. - №3. – Т9. – С.55-56.

Добош І.М., Чопей І.В., Гарчар В.П. Особливості перебігу гастропатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами, у осіб похилого віку //Мед. транспорту України. – 2006. - №1(17). – С.96-97.

Добош-Гойдаш І.М., Чопей І.В. Ефективність застосування тіотриазоліну та препаратів вісмуту в комплексному лікуванні медикаментозних гастродуоденопатій //Biomed. and Biosoc. Anthropology. - 2007. - №8. -С.134-136.

Добош І.М., Чопей І.В. Проблеми безпечного застосування нестероїдних протизапальних препаратів // Матер. ІІ з”їзду лікарів загальної (сімейної) практики України. - Харків, 2005. – С.186.

Добош І.М., Чопей І.В., Туряниця С.Р. Індуковані гастропатії в практиці сімейного лікаря //Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції: „Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні”. – Чернівці, 2005. - С.121.

Добош І.М., Чопей І.В., Гарчар В.П. Особливості перебігу гастропатій, індукованих нестероїдними протизапальними препаратами // Тези допов. Ювілейного VIII з”їзду ВУЛТ. – 2005. - С.127.

Гечко М.М., Добош І.М., Чопей І.В. Хронобіологічні особливості перебігу виразки дванадцятипалої кишки // Тези допов. Ювілейного VIII з”їзду ВУЛТ. - 2005. - С.124. Здобувач здійснювала клінічне обстеження хворих.

Добош І.М., Гечко М.М., Чопей І.В., Sieron A. Досвід застосування магнітотерапії за допомогою апарату VIOFOR JPS у комплексному лікуванні пацієнтів із НПЗП-індукованими гастропатіями //Тези допов. Ювілейного VIII з”їзду ВУЛТ. - 2005. - С.12.

Debretseni K., Chopey I., Rubtsova E., Dobosh I. Comparative characteristic of consecutive treatment of patients in families with helicobacter pylori (H.p.) associated gastritis and peptic ulcers //Gut. – 2006. – Vol. 38 (Suppl. II). – P.A89.

АНОТАЦІЯ


Гойдаш І.М. Вивчення шлунково-кишкових і кардіоваскулярних уражень, обумовлених нестероїдними протизапальними препаратами, та ефективності цитопротекторних посередників за ревматоїдного артриту та остеоартрозу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2008.

Робота присвячена вивченню шлунково-кишкових і кардіоваскулярних ускладнень на тлі прийому НПЗП та обґрунтуванню застосування цитопротекторних препаратів. Встановлено, що серед неселективних інгібіторів ЦОГ найбільш небезпечну дію на ГДЗ проявляв індометацин. Прийом ібупрофену практично не викликав ерозивних та виразкових уражень СО ГДЗ. Вживання останнього та целекоксибу достовірно не підвищував ризик виникнення СС ускладнень у наших хворих. Прийом медикаментів більшою мірою погіршував олужнювальну функцію шлунка, що і є, на нашу думку, однією з причин виникнення ГДП. Обґрунтовано доцільність включення до комплексного лікування НПЗП-ГДП цитопротекторних препаратів, що підвищувало б ефективність лікування, забезпечуючи оптимальний вплив на репаративні процеси в СО ГДЗ.

Ключові слова: медикаментозна гастродуоденопатія, нестероїдні протизапальні препарати, кардіоваскулярний ризик, антисекреторні засоби, цитопротектори.

АННОТАЦИЯ


Гойдаш И.М. Характеристика желудочно-кишечных и кардиоваскулярных поражений, обусловленных нестероидными противовоспалительными препаратами, и эффективности цитопротекторных средств у больных с ревматоидным артритом и остеоартрозом. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика, Киев, 2008.

Диссертация посвящена изучению клинического течения, улучшению диагностики и обоснованию использования цитопротекторных препаратов и изучению факторов риска возникновения и развития осложнений медикаментозных гастродуоденопатий на фоне приема НПВП, также, совместно с ГКС и цитостатиками. В исследовании принимали участие 138 пациентов с РА (61 больной) и ОА (77 больных). У 114 больных РА и ОА выявлено патологические изменения СО ГДЗ в виде гастродуоденита – 47,38%, эрозивных - 19,29% и язвенных – 33,33% дефектов. Доведено, что с возрастом увеличивается риск возникновения язвенных и эрозивных поражений СО ГДЗ. Установлено прямую связь между степенью инфицирования Hp и выраженостью патоморфологических изменений в СО ГДЗ.

Установлено увеличение частоты возникновения язвенных поражений желудка и ДПК при приеме высоких доз НПВП, при сочетанном введении (перорально и парэнтерально) НПВП, ГКС и цитостатиков. Среди неселективных ингибиторов ЦОГ наиболее опасным по возникновению эрозивных и язвенных поражений ГДЗ является индометацин. Прием ибупрофена практически не сопровождался возникновением эрозивных и язвенных поражений СО ГДЗ. Прием медикаментов в большей мере ухудшал ощелачивающую функцию желудка, что и является одной из причин возникновения ГДП.

Оценивая результаты возникновения кардиоваскулярных поражений, обусловленных приемом НПВП, было установлено повышение количества приступов стенокардий через 6 месяцев у пациентов, что принимали диклофенак натрия, ибупрофен и целекоксиб, но разница между ними и целекоксибом не была достоверной.

В зависимости от проведенного лечения, больные были разделены на четыре группы. Пациенты первой группы (36 человек) принимали фоновое лечение (антихеликобактерная терапія на протяжении 7 дней) и прийом ИПП омепразола по 20 мг два раза в сутки. Во вторую группу включено 38 больных, которые кроме фонового лечения принимали ви смута субцитрат коллоидный по 480 мг в сутки (по 240 мг сутра через час после еды и перед сном) на протяжении 14 дней. Больные в третьей группе (40 пациентов) вместе с омепразолом и вісмутом субцитратом коллоидным в стандартной дозе принимали тиотриазолин в иньекционной форме – 2,5% раствор 2 мл 3 раза в сутки 14 дней. Четвертую группу составляли 24 пациента, у которых не было установлено поражений ЖКТ.

В результате проведенного лечения у всех больных был зафиксирован позитивный эффект. Только больные, которые принимали препараты с цитопротекторными свойствами, отмечали исчезновение болевого симптома на 7,20 ±0,51 день, что достоверно отличалось от первой группы. Практически полная эндоскопическая ремиссия нами отмечена среди больных ІІІ группы. Наилучшая позитивная динамика ощелачевающей функции желудка наблюдалась среди больных ІІІ группы: компенсированное состояние мы отмечали у 92,50% пациентов. Включение в лечебный комплекс препаратов висмута и тиотриазолина повышало эффективность лечения, обеспечивая оптимальное влияние на репаративне процессы в СО ГДЗ.

Ключевые слова: медикаментозная гастродуоденопатия, нестероидные противовоспалительные препараты, кардиоваскулярный риск, антисекреторные препараты, цитопротекторы.

ANNOTATION


Hoydash I.M. Study of gastro-intestinal and cardiovascular toxity of non-steroidal anti-inflammatory drugs and effects of cytoprotector’s agents in patients with rheumatoid arthritis and osteoarthrosis. –Manuscript.

The dissertation is submitted for the obtaining a scientific degree of Candidate of Medical Science in speciality 14.01.02. – internal diseases. National medical academy of postgraduate education named by P.L. Shupyk, Kiev, 2007.

The work is devoted to treatment with cytoprotector agents and to study of risk’s factors and complications of the medicine-induced gastropathy in the case of treatment with nonsteroidal antiinflammatory drugs. It was found, that erosions and ulcers of stomach mucosa were dewoted in patients who took high doses of the NSAIDs. The named medications in moore cases got lover the basis stomach secretion, what was the case of breaking the reparative and protective functions of the mucosa. Prescribtion of ibuprofen and celecoxib didn’t show the risk of acute cardiovascular events. It was grounded the inclution of cytoprotectors and acid blockers to the treatment of the medicine-induced gastropathy.

Key words: medicine-induced gastropathy, nonsteroidal antiinflammatory drug, cardiovascular toxity, cytoprotectors, acid blockers.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ГД – гастродуоденіт

ГДЗ – гастродуоденальна зона

ГДП – гастродуоденопатія

ГКС - глюкокортикостероїди

ДПК – дванадцятипала кишка

ЕГД – ерозивний гастродуоденіт

ЕКГ – електрокардіографія

ЕхоКС – ехокардіоскопія

ІХС – ішемічна хвороба серця

НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати

Н.р. – Helicobacter pylori

ОА - остеоартроз

ПГ – простагландини

РА – ревматоїдний артрит

СЗМ – скоротлива здатність міокарду

СО – слизова оболонка

ССС – серцево-судинна система

ФВ – фракція викиду

ФІ – функціональний інтервал

ЦОГ – циклооксигеназа

ШКТ – шлунково-кишковий тракт

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: