Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону

в частині ліквідації ЙДЗ; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження державної програми профілактики йодної недостатності у населення на 2002–2005 роки”; рекомендації Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України стосовно розробки загальнодержавної програми запобігання ЙДЗ; Концепція реформування охорони здоров’я населення України (2000) в частині розвитку сімейної медицини та виконання відповідних державних цільових комплексних програм; результати власних досліджень, які засвідчили про фактичне припинення централізованої профілактики ЙДЗ.

Як видно з рис. 4, до складу запропонованої системи увійшли як існуючі її традиційні елементи (ендокринологічні кабінети, відділення, диспансери, профільні науково-дослідні установи), так і принципово нові (центри профілактики йододефіцитних захворювань), функціонально об’єднані єдиною метою і завданням, а їх інтеграція між собою надає системі нових якостей.

Запропонована система профілактики та лікування ЙДЗ в Україні передбачає чотири рівні. Перший з них відводиться первинній ланці медико-санітарної допомоги, як провідній у медичному обслуговуванні населення, елементи якої (ФАП, дільничні лікарі та амбулаторії загальної практики — сімейної медицини) взаємодіють з освітніми закладами (перш за все, загальноосвітніми школами) та громадськими організаціями (батьківські комітети та інші) у напрямку виявлення первинних ознак наявності ЙДЗ.

Особливістю другого (районного) рівня системи, розрахованого на ендемічний район, стало створення в 2006 році вперше в Україні на базі дослідження (Коломийській ЦРЛ) нової організаційно-технологічної структури — спеціалізованого Центру профілактики та лікування ЙДЗ, який з цією метою функціонально об’єднав діяльність ендокринологічного кабінету ЦРЛ, жіночої консультації, відділення новонароджених пологового будинку та ендокринологічного кабінету дитячої поліклініки. Як і на першому рівні, до моделі увійшли освітні заклади відповідного рівня та громадські організації, а також районний кабінет санітарної освіти.

Таким чином, особливістю запропонованої на другому рівні системи є надання в ній профілактики і медико-санітарної допомоги по замкнутому циклу, розпочинаючи з моменту народження дитини і закінчуючи її репродуктивним віком. Вона вперше дає можливість дотримання чіткої наступності у профілактиці та наданні медичної допомоги вказаному контингенту на всіх етапах.

При цьому доцільним вважається створення на обласному рівні поліклінічного диспансерного відділення для дорослих з використанням ендокринологічного кабінету обласної лікарні, а на базі ендокринологічного кабінету обласної дитячої лікарні — Центру профілактики та лікування ЙДЗу дітей, а також відділення для вагітних з такими захворюваннями у складі перинатального центру.

Державний рівень повинен бути представлений головним центром профілактики та лікування ЙДЗ, який би тісно взаємодіяв з вищими навчальними закладами ІІІ–IV рівнів акредитації та провідними в Україні науково-дослідними установами з досліджуваної проблеми (Інститут ендокринології та обміну речовин АМН України, Інститут проблем ендокринологічної патології АМН України, Центр ендокринологічної хірургії МОЗ України).

У відповідності до головної мети дослідження із загальної системи профілактики та лікування ЙДЗ нами впроваджено лише система другого рівня, основним елементом якої став спеціалізований районний Центр профілактики та лікування ЙДЗ, система управління яким представлена на рис. 5.

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону


Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону


Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону


Рис. 5. Схема управління системою профілактики та лікування ЙДЗ
на районному рівні

Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону


Наукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуНаукове обгрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіонуДіяльність Центру спрямовувалась, перш за все, на фактичне відродження санітарно-освітньої роботи серед населення шляхом впровадження системи профілактики ЙДЗ, основними формами якої стали: регулярне проведення “круглих столів” з проблем профілактики йододефіциту із залученням медичних працівників сільської мережі та загальноосвітніх шкіл, а також громадських організацій; розробка серії інформаційних рекламних матеріалів з проблеми профілактики дефіциту йоду шляхом йодування солі; навчальні семінари з профілактики ЙДЗ для лікарів різних спеціальностей (педіатрів, акушерів-гінекологів, невропатологів та ін.); видання посібника для практичних лікарів “Йододефіцитні захворювання” та науково-популярної брошури “Йод, щитоподібна залоза і довкілля”; підготовка разом зі спеціалістами обласної клінічної лікарні програми “Профілактика захворювань, пов’язаних з нестачею йоду в довкіллі”, представленої на розгляд Івано-Франківської обласної ради.

Результатом проведеної профілактичної роботи стала реєстрація на досліджуваних територіях рівня йодурії серед населення в 2007 р. нижче 100 мкг/л лише в 10% випадків проти 38% у 2002 р. При цьому лабораторний контроль за вмістом йоду в кухонній солі, а також секрецій йоду з сечею розглядались як основний критерій йодного забезпечення території.

Результати проведеного в 2007 р. скринінгового дослідження засвідчили зниження рівня ураженості зобом у порівнянні з 2002 р. в м. Коломиї з 45 до 25%, а в селах Коломийського району — з 72 до 37% (в 1,9 рази). Первинна захворюваність населення на патологію ЩЗ знизилась проти показників 2006 р. майже по всіх нозологіях: дифузного нетоксичного зоба I–II ст. — з 54,8 до 31,8 на 100 тис. населення (на 42%), вузлового зоба — з 31,6 до 24,5 (на 22,5%), гіпотиреозу — з 15,0 до 12,0 (на 33,3%), раку щитоподібної залози — з 2,3 до 1,8 на 100 тис. населення (на 27,8%).

Оцінка експертами результатів функціонування центру профілактики та лікування ЙДЗ при Коломийській ЦРЛ підтвердила ефективність запропонованої моделі. Її комплексність, системність і профілактична спрямованість оцінена ними відповідно у 8,54, 8,46 і 8,85 балів за десятибальною шкалою. При цьому, на їх думку, впровадження моделі вплине на зростання повноти охоплення цільовими оглядами та обов’язковими обстеженнями (84,62% відповідей), медико-санітарних знань жінок (100%) і дітей (92,31%), сприятиме зниженню первинної захворюваності дітей на ДНЗ (96,15%) та їх інвалідність (46,15%), рівня йодурії серед населення (76,92% відповідей). Вказано, що створення аналогічних центрів профілактики, перш за все, в ендемічних районах є необхідною формою якісно нової організації запобігання розвитку захворювань, спричинених йодною недостатністю в довкіллі.

ВИСНОВКИ


Комплексним соціально-гігієнічним дослідженням виявлені особливості впливу йодної недостатності на формування репродуктивного здоров’я жінок і поширеність дифузного нетоксичного (ендемічного) зобу та іншої тиреоїдної патології серед дітей різного віку, встановлена неадекватність існуючих організаційних форм профілактики та надання медичної допомоги вказаним контингентам, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової системи профілактики йододефіцитних захворювань серед жінок дітородного віку і дітей, впровадження якої довело свою соціальну, медичну та економічну ефективність.

1. Встановлено, що йодний дефіцит в районі проживання і наявність тиреоїдної патології у вагітних є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності (442,7±24,8 випадків на 1000 породіль, Р<0,01) та пологів (2676,6±25,8 на 1000 пологів, Р<0,01), а також сприяє зростанню інфекційної і соматичної захворюваності новонароджених (1402,98 на 1000 народжених живими) та дітей різного віку (2097,65±28,6 випадків на 1000 дітей першого року життя, Р<0,01; 1793,8±18,5 випадків на 1000 дітей 1–6 років, Р<0,01).

2. Показано, що розповсюдженість патології щитоподібної залози залежить від статі і віку (найпоширеніша серед дівчаток 16-річного віку — 11,01±3,00%), генетичної схильності (зустрічається у 12,50±1,65% дітей з сімей із наявністю у батьків досліджуваної патології) та типу харчування (20,40±0,85% респондентів не дотримуються правильної організації харчування стосовно поповнення йоду).

3. Доведено, що наявність патології щитоподібної залози у дітей знижує їх здатність виконувати шкільні завдання (44,44±5,52%, Р<0,001), сприяє тривалішому перебігу хронічних захворювань (у 45,68±5,53%, Р<0,001) та порушенню статевого дозрівання у дівчаток (Р<0,05).

4. Встановлена неадекватність існуючої в Україні системи профілактики ЙДЗ структурним перебудовам галузі охорони здоров’я, що потребувало наукового обґрунтування якісно нової оптимізованої структури служби профілактики порушень репродуктивного здоров’я жінок з використанням нових організаційних технологій.

5. В основу концептуального підходу до формування якісно нової моделі профілактики ЙДЗ покладались рекомендації міжнародних організацій (ООН, 2002; ВООЗ, 1999), урядових документів (2000) та результати власних досліджень, що дозволило науково обґрунтувати організаційну її побудову з використанням функціонального об’єднання традиційних елементів (ендокринологічні кабінети, відділення і диспансери, профільні науково-дослідні установи) та введенням до неї раніше відсутньої принципово нової структури — Центру профілактики і лікування ЙДЗ, інтеграція яких між собою надала системі нових якостей у досягненні головної мети — профілактики ендокринної патології.

6. Наслідком впровадження запропонованої моделі на районному рівні шляхом створення в структурі Коломийської ЦРЛ першого в Україні Центру профілактики і лікування ЙДЗ стало зниження: рівня йодурії з 40,0% у 2002 році до 10,0% у 2007 році, ураженості зобом (за 2002–2007 рр.) у 1,8–1,9 рази, а також первинної захворюваності на патологію щитоподібної залози (за 2006–2007 рр.) на 22,5–42,0%, що засвідчило її медичну, соціальну та економічну ефективність.

7. Ефективність запропонованої моделі Центру профілактики і лікування ЙДЗ, створеного в межах діючого штатного кошторису ЦРЛ, свідчить про доцільність її впровадження в будь-якому регіоні України.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Результати дослідження дозволяють рекомендувати:

1. Верховній Раді України прискорити прийняття Закону про профілактику йододефіцитних захворювань в Україні.

2. Міністерству охорони здоров’я:

розробити регіональну Програму профілактику йододефіцитних захворювань із залученням відповідних соціальних та інших служб і затвердити її в установленому порядку;

використати досвід Центру профілактику йододефіцитних захворювань Коломийської ЦРЛ.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Гобелецька І.Д. Вивчення тиреоїдного статусу, показників фізичного і статевого розвитку школярів ендемічного регіону з використанням методу анкетування // Клінічна та експериментальна патологія.- 2005.- Т.IV, №3.- С. 34–41.

2. Гобелецька І.Д. Частота дифузного нетоксичного (недифузного) зоба серед породіль Коломийського району і стан здоров’я їхніх дітей // Буковинський медичний вісник.- 2006.- №1.- С. 113–118.

3. Гобелецька І.Д. Наукове обґрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок за умов йодної недостатності та визначення її ефективності // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія.- 2007.- №3(20).- С. 40–45.

АНОТАЦІЯ


Садов’як І.Д. Наукове обґрунтування системи профілактики порушень репродуктивної функції жінок і здоров’я дітей в умовах ендемічного регіону.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.03 — соціальна медицина.- Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Київ, 2008.

У дисертації вперше виявлені особливості реальної поширеності дифузного нетоксичного зоба та іншої тиреоїдної патології у школярів пубертатного віку в ендемічному регіоні та встановлена залежність між наявністю патології щитоподібної залози і порушенням репродуктивної функції у жінок населення досліджуваного регіону.

Науково обґрунтована і розроблена якісно нова система профілактики порушень репродуктивної функції у жінок і збереження здоров’я дітей, що проживають в умовах йодного дефіциту, до складу якої увійшли як її традиційні елементи (ендокринологічні кабінети, відділення, диспансери, науково-дослідні установи), так і принципово нові — створений вперше в Україні на базі Коломийської ЦРЛ Івано-Франківської області спеціалізований Центр профілактики та лікування йододефіцитних захворювань, діяльність якого забезпечує здійснення профілактичних заходів та медико-санітарної допомоги по замкнутому циклу — з моменту народження дитини і закінчуючи її репродуктивним віком.

Ключові слова: ендемічний район, дифузний нетоксичний зоб, тиреоїдний гормон, йододефіцитні захворювання.

АННОТАЦИЯ


Садовяк И.Д. Научное обоснование системы профилактики нарушений репродуктивной функции женщин и здоровья детей в условиях эндемического региона.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.03 — социальная медицина.- Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика, Киев, 2008.

В диссертации впервые выявлены особенности реальной распространенности диффузного нетоксического зоба и другой тиреоидной патологии у школьников пубертатного возраста в эндемическом регионе и установлена зависимость между наличием патологии щитовидной железы и нарушением репродуктивной функции женского населения исследуемого региона.

Установлено, что в 2004 году частота дифузного (нетоксического) зоба среди рожениц Коломийского родильного дома (33,7%) в 4,7 раза превышала уровень 2000 года. Результаты анализа акушерского анамнеза засвидетельствовали, что у болевших эндемическим зобом женщин чаще регистрировались непроизвольные выкидыши, отмечалось бесплодие, беременность разрешалась оперативным путем. Удельный вес здоровых детей, рожденных матерями с эндемическим зобом, составлял всего 22,6 против 40,7% у матерей без тиреоидной патологии.

Дети матерей с эндемическим зобом чаще имели врожденную гипотрофию, рождались в асфиксии, имели более высокий уровень родовых травм, признаки поражения центральной нервной системы с разной синдромной характеристикой, пролонгированную гипербилирубинемию, отечный синдром, анемию.

Общее число зарегистрированных заболеваний у новорожденных от матерей с эндемическим зобом вдвое превышало показатель контрольной группы (1402,98 против 706,9 на 1000 детей, P<0,01). Уровень частоты зарегистрированных по всем классам заболеваний в основной группе детей первого года жизни составлял 20970/00, что в 1,3 раза превышало показатель в контрольной группе (16740/00), а третье ранговое место занимали болезни эндокринной системы. Аналогичная тенденция отмечалась и среди детей в возрасте от ноля до шести лет (1793,8 против 1403,30/00).

Показано, что установленные на этапах до- и послеродового патронажей данные о наличии у матерей эндемического зоба фактически не учитывались при дальнейшем наблюдении за их детьми, в результате чего до шестилетнего возраста эндокринологом осматривались 16,4% их общего количества.

Результаты анализа уровня распространенности диффузного нетоксического зоба среди школьников исследуемого района с использованием метода анкетирования (2587 респондентов) стали основанием для обследования почти каждого пятого (18,52±0,76%), при котором отклонения в состоянии щитовидной железы выявлены у трети из них (33,19±2,15%), в том числе первой (25,51±2,02%) и второй (6,68±1,14%) степени. При этом ее увеличение с большей достоверностью выявлялось у девочек (37,95±2,79%), чем у мальчиков (25,00±13,26%), а в более углубленном исследовании нуждались 51,57±3,96% школьников с увеличением размеров щитовидной железы, среди которых зоб I–II степени выявлен у 26,8%, в том числе у 9,8% — с очаговым образованием. Полученные результаты позволили обосновать формирование за соответствующими критериями пяти групп школьников для последующего исследования с использованием классификации ВОЗ относительно степени отклонения размеров щитовидной железы.

Анализ распространенности эндемического зоба среди школьников в зависимости от класса обучения свидетельствует о ее минимальной величине у мальчиков в третьем классе (0,7%), у девочек — в пятом (0,9%), а максимальное среди девочек — в первом (9,2%), восьмом (7,3%) и десятом (12,3%), среди мальчиков — в четвертом (3,5%), седьмом (4%), десятом и одиннадцатом (4,5%) классах. В соответствии с критерием Стьюдента, максимум заболеваемости эндемическим зобом у мальчиков приходится на 16–17 лет (4,94–5,26%), а среди девочек — на 16 лет (11,01±13,00%), регулярность менструального цикла у которых, его сроки и время начала могут быть использованы как маркер патологии щитовидной железы у девочек-подростков йододефицитного региона.

Результаты анализа использования школьниками средств профилактики ЙДЗ показали, что разные йодсодержащие препараты принимали всего 15%, причем чаще дети с эндемическим зобом (36,6%) и только 9,9% — практически здоровые, что недостаточно в эндемическом регионе. Обеспеченность школьников йодом устанавливалась определением медианы йодурии, величина которой засвидетельствовала ее достаточность только у третьей части обследованных (33,3%), что подтверждает наличие у детей Коломыйского района легкой степени йодной недостаточности, а уровень ТТГ — признаков субклинического гипотиреоза.

Только половина опрошенных жителей района считали проблему йодного дефицита актуальной, а наиболее угрожаемым контингентом — детей и подростков (33,7%) и только 15,1% — беременных, что свидетельствует о крайне низкой информированности населения в части проблем йодного дефицита, в том числе преподавателей школ (14,1%).

Выявленные закономерности относительно частоты йододефицитной патологии у детей и женщин разных возрастных групп и беременных, а также организационные недостатки в осуществлении профилактики, стали основанием для научного обоснования и внедрения в практику качественно новой ее системы.

В состав предложенной системы вошли как существующие ее элементы (эндокринологические кабинеты, отделения, диспансеры, профильные научно-исследовательские учреждения), так и принципиально новые (центры профилактики йододефицитных заболеваний), интеграция которых между собой придала системе новых качеств.

Первый уровень системы отводится первичному звену медико-санитарной помощи, элементы которого (ФАП, участковые больницы и амбулатории общей практики — семейной медицины) взаимодействует с учреждениями просвещения (школами) и общественными организациями (родительским комитетом и другими) в направлении выявления у детей первичных признаков йододефицитных заболеваний.

Особенностью второго (районного) уровня системы, рассчитанной на эндемический район, стало создание в 2006 г. впервые в Украине на базе Коломыйской ЦРЛ новой организационной структуры — специализированного Центра профилактики и лечения йододефицитных заболеваний, функционально объединившего деятельность эндокринологического кабинета ЦРБ и детской поликлиники, женской консультации и отделения новорожденных родильного дома. В состав системы вошли также учреждения просвещения и общественные организации соответствующего уровня.

Таким образом, особенностью предложенной на втором уровне системы стало оказание в ней профилактической и медико-санитарной помощи по замкнутому циклу, начиная с момента рождения ребенка и заканчивая его репродуктивным возрастом, и впервые позволяет придерживаться на всех этапах четкой последовательности в профилактике и медицинской помощи исследуемому контингенту.

Третий (областной) и четвертый (государственный) уровни целостной системы профилактики и лечения йододефицитных заболеваний предполагают включение в нее профильных, в том числе и научных, учреждений и рассматриваются как более отдаленная перспектива.

Результатом проведенной Центром профилактической работы стала регистрация в 2007 г. уровня йодурии на исследуемых территориях Коломыйского района ниже 100 мкг/л только в 10% случаев против 38% в 2002 г., снижение уровня пораженности зобом в г. Коломые с 45 до 25%, а в селах раойна — в 1,9 раза, первичной заболеваемости населения нетоксическим зобом I–II степени против 2006 г. на 42%, узловым зобом — на 25,5%, гипотереозом — на 33,3%, раком щитовидной железы — на 27,8%, что подтверждает эффективность предложенной модели.

Ключевые слова: эндемический район, диффузный нетоксический зоб, тиреоидный гормон, йододефицитные заболевания.

SUMMARY


Sadovyak I.D. Scientific substantiation of a system for preventing women’s reproductive function disorders and children’s health under conditions of endemic region.- Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of candidate of medical sciences on specialty 14.02.03 — Social Medicine. - National Medical Academy of Postgraduate Education named after P.L. Shupik of Ukraine Ministry of Health, Kyiv, 2008.

The thesis focuses on first revealed peculiarities of real incidence of diffuse nontoxic goiter and other thyroid pathology in puberty schoolchildren in an endemic region as well as the dependence between thyroid pathology and reproductive function disorders in women of the investigated region has been determined.

A qualitavely new system of preventing women’s reproductive function disorders and preserving children’s health living under iodine deficiency conditions, has been scientifically substantiated and developed, which includes both traditional elements (endocrinology consulting rooms, departments, dispensaries, research institutions) and principally new ones. A Specialized Center for Preventing and Treating Iodine-Deficiency Diseases has been created for the first time in Ukraine based on Kolomyis’ka Central District Hospital, Ivano-Frankivs’ka region, which provides prophylactic measures and medico-sanitary care according to an integrated cycle — from a baby birth up to his/her reproductive age.

Keywords: endemic region, diffuse nontoxic goiter, thyroid hormone, iodine deficiency diseases.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: