Диференційований підхід до індивідуального вибору методики кесарева розтину при різних акушерських ситуаціях
Безумовно, особливий інтерес представляють дані про клінічний перебіг післяопераційного періоду при повторному АР, що вже неодноразово обговорювалося у вітчизняній літературі (Б.М. Венцковсикй, 1998; Ф.А. Смекута и соавт., 2002).
Виходячи з одержаних результатів, найбільша частота ускладнень мала місце в підгрупі 2.1 (ушивання розрізу на матці окремими дворядними швами) – 60,0%, при ушиванні розрізу на матці однорядним Роверденовським швом цей показник складав 45,0% і найнижчий – 15,0% при ушиванні розрізу на матці дворядним Роверденовським швом. На особливу увагу заслуговує розвиток післяопераційного ендометриту в підгрупах 2.1 і 2.3 (по 10,0%), лікування якого проводилося згідно із загальноприйнятими лікувально-профілактичними заходами. Одержані дані відрізняються від вищеописаних особливостей тривалості операції і операційної крововтрати і можуть свідчити про переваги дворядного Роверденовського шва. Разом з тим, виникає необхідність вивчення найінформативніших додаткових методів дослідження для розуміння і пояснення цих відмінностей (Е.А. Чернуха и соавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).
Результати проведених ехографічних досліджень свідчать, що на 3 добу після КР у пацієнток підгрупи 2.2 (дворядний Роверденовський шов) мало місце достовірне зниження всіх параметрів, що вивчаються: довжина (до 133,1±2,3; р<0,05), вертикальний (до 70,9±1,2; р<0,05) і поперечний розмір (до 117,2±1,5; р<0,05), причому щодо підгрупи 2.1 і 2.3, де були використані інші методики ушивання розрізу на матці. Аналогічна закономірність мала місце і на 7 добу після АР.
Як було вже відзначено вище, окрім традиційних ехографічних параметрів велике значення має вивчення розмірів і площі швів на матці після КР (В.А. Ананьев, 2000; Й. Попов, 2004). Тут ми можемо констатувати, при ушиванні матки дворядним Роверденовським швом були достовірно знижені наступні показники: вертикальний (до 24,8±1,1 мм; р<0,05), довжина (до 58,9±1,2 мм; р<0,05) і площа (до 1719,7±37,5 мм2; р<0,05), а ІІПШМ була навпаки – достовірно підвищеною (до 0,34±0,05; р<0,05), що збереглося і на 7 добу.
Отже, як наочно свідчать результати ехографічних досліджень у жінок з рубцем на матці найоптимальнішим варіантом ушивання розрізу на матці є дворядний Роверденовський шов. Разом з тим, для більш глибокого розуміння репаративних процесів, що відбуваються, необхідне динамічне вивчення самих інформативних показників.
При вивченні показників загального білка в метроаспіраті мало місце достовірне збільшення цього показника при використанні одно- і дворядних Роверденовських швів (підгрупа 2.1 - 28,7±1,2 г/л; 2.2 - 33,9±1,3 г/л і 2.3 - 31,6±1,2 г/л; р<0,05), що, у свою чергу призвело до зниження БК (підгрупа 2.1 - 2,1±0,06; 2.2 - 1,8±0,05 і 2.3 - 1,9±0,03; р<0,05). На наступному етапі досліджень – на 7 добу спостерігається достовірне збільшення загального білка в метроаспіраті при використанні дворядного Роверденовського шва (до 31,5±1,2 г/л; р<0,05), що підтверджує ефективність даного методу ушивання шва на матці у жінок після повторного КР. Крім того, на 7 добу при використанні дворядного Роверденовського шва відбувалося достовірне зниження числа нейтрофілів (до 69,6±1,1%; р<0,05) при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів (до 19,2±1,3%; р<0,05) і фібробластів (до 6,4±0,3%; р<0,05).
Як було вже відзначено вище, високим ступенем інформативності служать показники гуморального імунітету в метроаспіраті. Так, на 3 добу в підгрупі 2.2 мало місце достовірне зниження імуноглобуліну М (до 0,5±0,02 г/л; р<0,05) порівняно з пацієнтками інших підгруп. До 7 дня при використанні дворядного Роверденовського шва додатково до цього наголошено і достовірне зниження імуноглобуліну G (до 1,7±0,1 г/л; р<0,05).
Також, як і на попередньому етапі, показники системного імунітету достовірно не змінювалися залежно від методики ушивання розрізу на матці.
На відміну від цього, вміст лізоциму на 3 і 7 добу після КР достовірно підвищувався тільки в метроаспіраті при використанні дворядного Роверденовського шва (3 доба - до 1,7±0,1 г/л; р<0,05 і 7 - до 1,5±0,1 г/л; р<0,05).
Також як і у пацієнток 1 групи для оцінки початкового морфоструктурного стану міометрія з верхнього краю розрізу на матці брався шматочок тканини міометрія з подальшим його гістологічним дослідженням і визначенням МІ.
У процесі проведених досліджень відзначено, що середній показник МІ у всіх підгрупах дорівнював 5,9±0,5. При цьому найчастішими морфологічними ознаками, що зустрічаються, були проліферація капілярного ендотелію (30-40%), набряк (30-40%) і периваскулярна інфільтрація (30-35%).
Відсутність достовірних відмінностей з боку МІ свідчить про створення рівних умови для процесу загоєння раневої поверхні, причому не було наголошено на будь-якому переважанні запальних змін в будь-якій підгрупі.
Отже, результати проведених досліджень на даному етапі свідчать, що найсприятливішим технічним варіантом зшивання розрізу на матці при повторному КР є дворядний Роверденовський шов.
Завершальним етапом проведених досліджень є порівняльні аспекти ушивання розрізу на матці у жінок з високим ступенем інфекційного ризику. При цьому, ми не виділяли окремо підгрупу з ушиванням розрізу на матці однорядним Роверденовськім швом, оскільки дана методика мало прийнятна для пацієнток групи високого інфекційного ризику (П.П. Григоренко та співав., 2000; Ф.А. Смекута и соавт., 2002). У зв’язку з цим нами виділено тільки дві підгрупи: пацієнтки з ушиванням розрізу на матці дворядними окремими і дворядним Роверденовським швом.
Основними показаннями до АР були наступні: клінічно вузький таз (підгрупа 3.1 – 30,0%; і 3.2 – 20,0%), аномалії пологової діяльності на фоні тривалого безводного періоду (підгрупа 3.1 – 35,0%; і 3.2 – 40,0%) і дистрес плода на фоні ехографічно і лабораторно підтвердженого інтраамніального інфікування (підгрупа 3.1 – 25,0% і 3.2 – 40,0%).
Крім того, серед решти чинників інфекційного ризику слід виділити високий рівень початкових запальних процесів геніталій (підгрупа 3.1 – 70,0% і 3.2 – 60,0%) з явним переважанням хронічних сальпінгоофоритів (підгрупа 3.1 - 60,0% і 3.2 – 50,0%), а також хронічних запальних захворювань нирок (підгрупа 3.1 - 45,0% і 3.2 – 35,0% відповідно), що узгоджується з даними сучасної літератури про ступінь інфекційного ризику при АР (Е.А. Чернуха и соавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).
Як показали порівняльний аналіз особливостей перебігу операції середня її тривалість достовірно відрізнялася у бік зниження при використанні дворядного Роверденовського шва (підгрупа 3.1 - 56,3±2,4 хвил. і 3.2 - 46,4±2,3 хвил.; р<0,05). На такій же закономірності наголошено і при оцінці операційної крововтрати (підгрупа 3.1 - 587,5±19,8 мл і 3.2 - 475,9±17,7 мл; р<0,05) і післяопераційного перебування в стаціонарі (підгрупа 3.1 - 8,4±0,3 к/д і 3.2 - 6,3±0,3 к/д; р<0,05). Одержані результати указують на достовірне зниження тривалості операції, середньої крововтрати і післяопераційного перебування в стаціонарі у пацієнток з ушиванням розрізу на матці дворядним безперервним швом по Ровердену.
При оцінці клінічного перебігу післяопераційного періоду, найбільша частота ускладнень мала місце в підгрупі 3.1 (ушивання розрізу на матці окремими дворядними швами) – 70,0%, а найнижча – 25,0% при ушиванні розрізу на матці дворядним Роверденовським швом. На особливу увагу заслуговує розвиток післяопераційного ендометриту тільки в підгрупі 3.1 (10,0%), лікування якого проводилося згідно із загальноприйнятими лікувально-профілактичними заходами (Е.А. Чернуха и соавт., 2003; В.М. Запорожан та співав., 2006).
При аналізі одержаних ехографічних результатів можна констатувати, що на 3 добу після КР у пацієнток підгрупи 3.2 (дворядний Роверденовський шов) відбувалося достовірне зниження всіх параметрів, що вивчаються: довжина (до 134,2±2,4 мм; р<0,05), вертикальний (до 72,1±1,1 мм; р<0,05) і поперечний розмір (до 118,3±1,4 мм; р<0,05), причому щодо підгрупи 3.1, де були окремі дворядні шви, всі параметри, що вивчаються, були достовірно вище (p<0,05). Результати, одержані на 7 добу після КР, також підтверджують більш високу ефективність дворядного Роверденовського шва у пацієнток з високим інфекційним ризиком.
Окремим аспектом ми вивчали розміри і площу швів на матці на 3 добу після КР. Тут слід зазначити, що при ушиванні матки дворядним Роверденовським швом були достовірно знижені наступні показники: вертикальний (до 25,2±1,2 мм; р<0,05), довжина (до 59,1±1,1 мм; р<0,05) і площа (до 1723,4±26,2 мм2; р<0,05), а ІІПШМ була навпаки – достовірно підвищеною (до 0,33±0,05; р<0,05). Параметри, встановлені на 7 день після КР підтверджують більш високу ефективність дворядного Роверденовського шва.
Резюмуючи результати проведених ехографічних досліджень у жінок з високим інфекційним ризиком можна констатувати, що найоптимальнішим варіантом ушивання розрізу на матці є дворядний Роверденовський шов.
Підтвердженням більш високої ефективності дворядного Роверденовського шва у пацієнток з високим інфекційним ризиком є наступні зміни в метроаспіраті: збільшення загального білка (3 доба - підгрупа 3.1 - 28,9±1,1 г/л; 3.2 - 33,8±1,2 г/л; р<0,05), на 7 добу зниження числа нейтрофілів (до 69,7±1,2%; р<0,05) при одночасному збільшенні кількості лімфоцитів (до 18,9±1,2%; р<0,05) і фібробластів (до 6,6±0,2%; р<0,01), зниження імуноглобуліну М (до 0,6±0,01 г/л; р<0,05), підвищення вмісту лізоциму (3 доба - до 1,8±0,1 г/л; р<0,05 і 7 - до 1,6±0,1 г/л; р<0,05).
Результати початкових морфологічних досліджень під час операції істотно не відрізняються від вищеописаних у пацієнток при плановому і повторному КР.
Отже, результати проведених досліджень переконливо свідчать, що найсприятливішим технічним варіантом зшивання розрізу на матці за наявності чинників інфекційного ризику, також як і при повторному КР, є дворядний Роверденовський шов.
Таким чином, як показали результати проведених досліджень, при виборі методики ушивання розрізу на матці під час КР необхідно використовувати диференційований підхід, який полягає в наступному: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту перевагу слідує віддавати однорядного Роверденовському шву, при повторному КР і високому ступеню інфекційного ризику – дворядному Роверденовському шву.
Висновки
У дисертації наведено дані нового вирішення наукового завдання сучасного акушерства – зниження частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні на підставі розробки і упровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці.
1. Основними показаннями до планового КР при нерозгорненому нижньому сегменті є допоміжні репродуктивні технології (50,0%), тазове передлежання крупного плода (35,0%) і міопія високого ступеня (15,0%). Для повторного КР частіше за все є дистрес плода на фоні плацентарної недостатності (50,0%), загроза неспроможності рубця на матці (25,0%) і тазове передлежання крупного плода (25,0%).
2. При високому ступені інфекційного ризику (в анамнезі запальні процеси репродуктивної (70,0%) і сечовидільної систем (40,0%)) частіше за все КР проводиться з приводу аномалій пологової діяльності на фоні тривалого безводного періоду (37,5%), дистресу плода на фоні інтраамніального інфікування (32,5%) і клінічно вузького тазу (25,0%).
3. При проведенні планового КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту використання однорядного Роверденовського шва дозволяє знизити тривалість операції (на 7,2±0,5 хвилин), операційну крововтрату (на 67,3±5,2 мл), частоту післяопераційних ускладнень (в 2 рази), перебування пацієнток в стаціонарі (на 2,1±0,2 дня).
4. При повторному КР і високому ступені інфекційного ризику використання дворядного Роверденовського шва дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень (в 3,5 і 2,8 рази), тривалість операції (на 9,2±0,5 і 8,7±0,6 хвилин), операційну крововтрату (на 87,5±6,4 і 92,4±7,3 мл) і післяопераційне перебування в стаціонарі (на 2,2±0,2 і 2,1±0,2 дня).
5. Використання диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці при основних показаннях до КР дозволяє поліпшити інволюцію матки, а також розміри і площу рубця на матці: на 3 добу – вертикальний розмір матки і довжину шва, на 7 – довжину матки, її поперечний розмір, вертикальний розмір шва і його площу.
6. Застосування одно- і дворядного Роверденовського шва при основних показаннях до АР дозволяє поліпшити репаративні процеси в матці: на 3 добу в метроаспіраті збільшується вміст загального білка і лізоциму на фоні зниження імуноглобуліну М, на 7 день – додатково відбувається підвищення числа лімфоцитів і фібробластів при одночасному зниженні кількості нейтрофілів і рівня імуноглобуліну G.
Практичні рекомендації
1. При виборі методики ушивання розрізу на матці під час КР необхідно використовувати диференційований підхід, який полягає в наступному: при плановому КР на фоні нерозгорненого нижнього сегменту перевагу слід віддавати однорядному Роверденовському шву, при повторному КР і високому ступені інфекційного ризику – дворядному Роверденовському шву.
2. З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду при АР необхідно з 3 доби оцінювати наступні ехографічні і лабораторні параметри: вертикальний розмір матки, довжину шва, вміст в метроаспіраті загального білка, лізоциму і імуноглобуліну М, на 7 день – додатково оцінювати довжину матки й її поперечний розмір, вертикальний розмір шва і площу шва, вивчати цитологію метроаспірату (число нейтрофілів, лімфоцитів і фібробластів) і вміст імуноглобуліну G.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Глазков И.С., Теленик Н.Н. Оптимизация абдоминального родоразрешения у женщин с герпетической инфекцией // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 15. - Кн. 3. – Київ. -2006. - С. 72-76. (дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).
2. Глазков И.С., Теленик Н.Н. Особенности репаративных процессов раны после планового кесарева сечения // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Вип. 16. - Кн. 5. – Київ. - 2007. - С. 89-93. (дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).
3. Глазков И.С., Теленик Н.Н. Сравнительные аспекты ушивания разреза на матке во время кесарева сечения при различных акушерских ситуациях // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - №5. - С. 77-79. (дисертантом самостійно проведено набір клінічного матеріалу, статистична обробка результатів лабораторних досліджень, підготовка статті до друку).
4. Теленик Н.Н. Выбор методики кесарева сечения при различных акушерских ситуациях // Тез. докл. науч.-практ. конф. „Актуальные аспекты перинатальной медицины” (Киев, 19 декабря 2006). - Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - №4. - С. 198.
Анотація
Теленик М.М. Диференційований підхід до індивідуального вибору методики кесарева розтину при різних акушерських ситуаціях. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національная медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України. Київ, 2008.
Наукова праця присвячена зниженню частоти післяопераційних ускладнень при абдомінальному розродженні на основі розробки й упровадження диференційованого підходу до методики ушивання розрізу на матці. Вивчено вплив різних методик ушивання матки після кесарева розтину (планова операція на тлі нерозгорнутого нижнього сегмента, повторне абдомінальне розродженні і високий інфекційний ризик післяопераційних ускладнень) на стан інволюції і шва на матці, а також на репаративні процеси в матці. Показано, що при виборі методики ушивання розрізу на матці під час кесарева розтину необхідно використовувати диференційований підхід, що полягає в наступному: при плановому кесаревому розтині на тлі нерозгорнутого нижнього сегмента перевагу варто віддавати однорядного Роверденовському шву, при повторному кесаревому розтині і високому ступені інфекційного ризику - дворядному Роверденовському шву. З метою контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду при абдомінальному розродженні необхідно з 3 доби оцінювати ехографічні і лабораторні параметри.
Ключові слова: кесарів розтин, методика операції, диференційований підхід.
The summary
Telenik N.N. The differentiated approach to an individual choice of a technique cesarean sections at various obstetrical situations. - Manuscript.
Thesis for a degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 – obstetrics and gynecologia. P.L. Shupik Kyiv Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine. Kyiv, 2008.
Scientific work is devoted to decrease in frequency of postoperative complications at abdominal delivery on the basis of development and introduction of the differentiated approach to a technique mending a section on a uterus. Influence of various techniques mending a uterus after cesarean sections (scheduled operation on a background of not developed bottom segment is investigated; repeated abdominal delivery and high infectious risk of postoperative complications) on a condition involution and a seam on a uterus, and also on reparative processes in a uterus. It is shown, that at a choice of a technique mending a section on a uterus during time cesarean sections it is necessary to use the differentiated approach which consists in the following: at scheduled cesarean section on a background of not developed bottom segment the preference should be given single-row Roverdenґs seam; at repeated cesarean section and a high degree of infectious risk – double-row Roverdenґs seam. With the purpose of the control over clinical current of the postoperative period at abdominal delivery is necessary from 3 day it is necessary to estimate ultrasound and laboratory parameters.
Key words: cesarean section, a technique of the operation, the differentiated approach.
Аннотация
Теленик Н.Н. Дифференцированный подход к индивидуаль-ному выбору методики кесарева сечения при различных акушерских ситуациях. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МЗ Украины. – Киев, 2008.
Научная работа посвящена снижению частоты послеоперационных осложнений при абдоминальном родоразрешении на основе разработки и внедрения дифференцированного подхода к методике ушивания разреза на матке. Изучено влияние различных методик ушивания матки после кесарева сечения (плановая операция на фоне неразвернутого нижнего сегмента, повторное абдоминальное родоразрешение и высокий инфекционный риск послеоперационных осложнений) на состояние инволюции и шва на матке, а также на репаративные процессы в матке. Показано, что при выборе методики ушивания разреза на матке во время кесаревого сечения необходимо использовать дифференцированный подход, который заключается в следующем: при плановом кесаревом сечении на фоне неразвернутого нижнего сегмента предпочтение следует отдавать однорядного Роверденовскому шву, при повторном кесаревом сечении и высокой степени инфекционного риска – двухрядному Роверденовскому шву. С целью контроля за клиническим течением послеоперационного периода при абдоминальном родоразрешении необходимо с 3 суток оценивать эхографические и лабораторные параметры.
Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что основными показаниями к плановому кесаревому сечению при неразвернутом нижнем сегменте являються вспомогательные репродуктивные технологии (50,0%), тазовое предлежання крупного плода (35,0%) и миопия высокой степени (15,0%). Для повторного кесарева сечения чаще всего является дистресс плода на фоне плацентарной недостаточности (50,0%), угроза несостоятельности рубца на матке (25,0%) и тазовое предлежання крупного плода (25,0%). При высокой степени инфекционного риска (в анамнезе воспалительные процессы репродуктивной (70,0%) и мочевыделительной систем (40,0%)) кесаре во сечение чаще всего проводится по поводу аномалий родовой деятельности на фоне продолжительного безводного периода (37,5%), дистресса плода на фоне интраамниального инфицирования (32,5%) и клинически узкого тазу (25,0%). При проведении планового кесарева сечения на фоне неразвернутого нижнего сегменту использование однорядного Роверденовского шва позволяет снизить продолжительность операции (на 7,2±0,5 минут), операционную кровопотерю (на 67,3±5,2 мл), частоту послеоперационных осложнений (в 2 раза), пребывание пациенток в стационаре (на 2,1±0,2 дня). При повторном кесаревом сечении и высокой степени инфекционного риска использование двурядного Роверденовского шва позволяет снизить частоту послеоперационных осложнений (в 3,5 и 2,8 раза), продолжительность операции (на 9,2±0,5 и 8,7±0,6 минут), операционную кровопотерю (на 87,5±6,4 и 92,4±7,3 мл) и послеоперационное пребывание в стационаре (на 2,2±0,2 и 2,1±0,2 дня). Использование дифференцированного подхода к ушиванию разреза на матке при основных показаниях к кесареву сечению позволяет улучшить инволюцию матки, а также размеры и площадь рубца на матке: на 3 день - вертикальный размер матки и длина шва, на 7 - длину матки, ее поперечный размер, вертикальный размер шва и его площадь. Применение одно- и двурядного Роверденовского шва при основных показаниях к абдоминальному родоразрешению позволяет улучшить репаративные процессы в матке: на 3 день в метроаспирате увеличивается содержание общего белка и лизоцима на фоне снижения иммуноглобулина М, на 7 день - дополнительно происходит повышение числа лимфоцитов и фибробластов при одновременном снижении количества нейтрофилов и уровня иммуноглобулину G.
Ключевые слова: кесарево сечение, методика операции, дифференцированный подход.
Перелік умовних скорочень
АР – абдомінальне розродження
БК – білковий коефіцієнт
ІІПШМ – індивідуальна інволюція площі швів на матці
КР – кесарів розтин
ЛІІ – лейкоцитарний індекс інфільтрації
МІ – морфологічний індекс
УЗД – ультразвукове дослідження