Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Особливості метаболічної адаптації та корекція її порушень у новонароджених, що перенесли асфіксію

Особливості метаболічної адаптації та корекція її порушень у новонароджених, що перенесли асфіксію

отримані нами раніше дані та для доведення ефективності запропонованого комплексу з застосуванням ліпіну, ми використовували так звані «біохімічні маркери», які свідчать про ураження клітини та ліпідного комплексу мембрани.

Застосування ліпіну до стандартного лікування у новонароджених з помірною асфіксією призводило до вірогідних змін вмісту калію еритроцитів та наближало їх значення до здорових новонароджених (у новонароджених з помірною асфіксією – 78,4±0,3 мекв/л при застосуванні ліпіну та 74,2±0,3 мекв/л при проведенні базисної терапії, у немовлят з тяжкою асфіксією 69,7±0,4 мекв/л та 69,7±0,4 мекв/л відповідно, р<0,05). В той же час у новонароджених з тяжкою асфіксією при застосуванні ліпіну рівень калію в плазмі був достовірно нижчим ніж у дітей, які отримували стандартне лікування (після лікування ліпіном цей показник становить 4,3±0,03 мекв/л у дітей 2Б підгрупи та 4,6±0,02 мекв/л у дітей 1Б підгрупи проти 4,0±0,03 мекв/л та 4,7±0,03 мекв/л при проведенні базисної терапії відповідно, р<0,05).

Рівень кальцію у сироватці крові впродовж раннього неонатального періоду під впливом запропонованого лікування зріс у немовлят 1Б підгрупи до 2,2±0,01 ммоль/л (проти 2,0±0,01 ммоль/л після базисної терапії, р<0,05) та у дітей 2Б підгрупи до 2,1±0,02 ммоль/л (проти 1,9±0,02 ммоль/л при базисному лікуванні, р<0,05). Підвищення рівня кальцію свідчить про урівноваженість процесів нервово-м’язового збудження, м’язового скорочення та веде до покращення кальцій-фосфатного обміну, що попереджує в подальшому дефіцит вітаміну D3. Спостерігались вірогідні зміни рівня магнію в сироватці крові у новонароджених як з помірною так і з тяжкою асфіксією при застосуванні ліпіну (у новонароджених 1Б підгрупи 1,0±0,03 ммоль/л проти 0,8±0,03 ммоль/л, у дітей 2Б підгрупи 0,61±0,03 ммоль/л проти 0,51±0,03 ммоль/л, р<0,05). Підвищення рівня магнію на фоні терапії ліпіном покращувало мембранний потенціал клітин - нейронів, що сприяло підсиленню проведення нервових імпульсів та, як наслідок, попередженню судом і титанії, а також до нормалізації електролітного, вуглеводного, ліпідного обміну.

Також отримані дані про підвищення активності К+, Na+, Mg2+-АТФ-ази в сироватці крові у новонароджених як з помірною так і з тяжкою асфіксією при застосуванні ліпіну, р<0,05. Саме підвищення активності К+, Na+, Mg2+-АТФ-ази сприяло покращенню електрохімічного градієнта, нормалізації функціонування клітини, електричної збудливості нервової та м’язової тканини. На нашу думку, зміни електролітного гомеостазу у новонароджених з асфіксією при застосуванні ліпіну слід розглядати як відносну стабілізацію структури клітинних мембран еритроцитів з перерозподілом електролітів - іонів між клітинами еритроцитів і плазмою.

Відмічено тенденцію до більш інтенсивного зменшення рівня кислоторозчинних пептидів у новонароджених з тяжкою та помірною асфіксією на тлі застосування ліпіну (у немовлят 1Б підгрупи – 6,06±0,3 ммоль/мл плазми проти 6,75±0,3 ммоль/мл плазми при застосуванні стандартного лікування та 2Б підгрупи – 6,6±0,3 ммоль/мл плазми проти 7,4±0,2 ммоль/мл плазми відповідно, р<0,05). Тобто можна зробити висновок, що проведене лікування ліпіном, який має антиоксидантні властивості має позитивний ефект. У пролікованих ліпіном дітей, які перенесли асфіксію вірогідно вищою була концентрація компоненту антиоксидантного захисту СОД, який до лікування перебував в стані глибокого пригнічення (1,15±0,02 ум.од./мг білка проти 1,0±0,03 ум.од./мг при стандартному лікуванні у немовлят з помірною асфіксією, 1,11±0,03 ум.од./мг проти 0,98±0,01 ум.од./мг після базової терапії у дітей з тяжкою асфіксією, р<0,05). У дослідженнях спостерігалось достовірне збільшення каталази у немовлят з помірною та тяжкою асфіксією при застосуванні в комплексі лікування ліпіну, ніж при базисній терапії (18,2±0,04 ммоль Н2О2 / мг білка проти 17,9±0,07 ммоль Н2О2 / мг білка у 1 групі новонароджених, 17,9±0,09 ммоль Н2О2 / мг білка проти 17,01±0,08 ммоль Н2О2 / мг білка – у другій групі, р<0,05). Але, враховуючи той факт, що обстеження було проведено на 7 добу життя, то проявлений ліпіном антиоксидантний ефект можна вважати достатньо вираженим.

За результатами дослідження у обстежених немовлят з помірною та тяжкою асфіксією, які отримували ліпін, відмічалось вірогідне зниження ацетилхоліну (381,8±11,6 мкмоль/л проти 410,8±10,8 мкмоль/л у новонароджених з помірною асфіксією, 400,0±9,3 мкмоль/л проти 432,5±11,6 мкмоль/л у групі дітей з тяжкою асфіксією, р<0,05). Очевидно, саме це сприяло зниженню збудження холінергічних синапсів нервової системи та попередженню тремору й судом у новонароджених. У зв’язку зі зменшенням кількості АХ в крові відповідно зменшилась і кількість АХЕ, яка у наших дослідженнях змінювалась інтенсивніше в Б підгрупах обох груп (до 3,21+0,06 мкмоль/л у дітей 1Б підгрупи та до 3,40+0,05 мкмоль/л у новонароджених 2Б підгрупи) в той час, як у новонароджених які отримували стандартне лікування, зниження відбулось менш інтенсивно, p<0,05.

Застосування ліпіну у новонароджених з асфіксією привело також до зменшення кількості аміаку на 7 добу життя (37,0±2,3 мкмоль/л проти 43,1±2,6 мкмоль/л у групі дітей, що народились в стані помірної асфіксії та 42,0±2,4 мкмоль/л проти 54,5±2,3 мкмоль/л у немовлят, що народились в асфіксії тяжкого ступеню, p<0,05). Зниження вмісту аміаку забезпечило зменшення токсичного його впливу на мозок, а саме, на порушення функціонування ЦТК в мітохондріях нейронів головного мозку та зменшення активності аеробного окислення глюкози – головного енергетичного джерела центральної нервової системи. Зменшення рівня аміаку у новонароджених, які перенесли асфіксію, свідчило про покращення процесів детоксикації і, як наслідок, нормалізацію сечовиноутворюючої функції печінки.

Таким чином, як показали проведені дослідження, застосування ліпіну у комплексній терапії новонароджених, що перенесли асфіксію різного ступеня тяжкості, сприяє покращенню клінічного стану дітей у ранньому неонатальному періоді, зменшує частоту структурних порушень головного мозку та веде до покращення показників гемодинаміки в басейні середньої мозкової артерії, призводить до нормалізації електролітного гомеостазу, зменшення синтезу АХ, оптимізації системи антиоксидантного захисту, мінімізації токсичного впливу аміаку, що в свою чергу призводить до покращення клінічного перебігу захворювання та зниження вираженості дезадаптаційних синдромів у дітей, що народились в стані асфіксії.

Отже, результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати розроблений комплекс ранніх діагностичних критеріїв ступеню тяжкості перенесеної асфіксії та удосконалений лікувально-профілактичний комплекс для новонароджених з постасфіктичними станами з включенням ліпіну для впровадження в практику роботи акушерських, неонатологічних та дитячих відділень.


ВИСНОВКИ


У дисертації наведене теоретичне обґрунтування та нові підходи до вирішення актуального завдання неонатології – зниження частоти ускладнень у новонароджених, які народились в стані асфіксії, шляхом розробки ранніх критеріїв діагностики метаболічних порушень та системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на покращення перебігу періоду ранньої неонатальної адаптації.

Перенесена гіпоксія плоду під час пологів негативно впливає на перебіг ранньої неонатальної адаптації. У новонароджених, які народились в стані асфіксії, основні показники фізичного розвитку значно знижені. Найнижчі показники фізичного розвитку спостерігалися у дітей, які народились у ваговій категорії 2001-2500 г (7,5%). Період ранньої неонатальної адаптації протікає зі значними ускладненнями у вигляді розвитку дезадаптаційних синдромів, особливо при асфіксії тяжкого ступеню (у 54,05% – синдром дихальних розладів, у 78,4% – жовтяниця, у 86,5% – неврологічні порушення, у 35,1% – гастроінтестинальний, у 37,8% – геморагічний синдром, у 24,3% – порушення терморегуляції, у 29,7% – гіпоглікемічний синдром). Поєднання декількох клінічних проявів, а особливо гастроінтестинальних реакцій з синдромом нервово-рефлекторної збудливості, зустрічаються лише у дітей, що народились у стані асфіксії тяжкого ступеню.

Обстеження дітей за допомогою нейросонографії показало у них високу частоту порушень структур головного мозку у вигляді підвищення шлуночкового індексу, які вказують на порушення ЦНС, обумовлені набряком головного мозку. Достовірно більша кількість розширених бокових шлуночків, ВШК, перивентрикулярної лейкомаляції спостерігається у дітей, що перенесли асфіксію тяжкого ступеню. Допплерометричне дослідження обстежених новонароджених, що народились в стані тяжкої асфіксії, виявило достовірно вищі значення резистентного індексу в басейні середньої мозкової артерії, які свідчать про порушення мозкової мікроциркуляції на тлі набряку головного мозку, котрий мав місце у 86,4% дітей, які перенесли тяжку асфіксію.

При асфіксії помірного та тяжкого ступеню на 1-шу добу життя визначаються порушення стану електролітного обміну – гіпокаліємія в еритроцитах та гіперкаліємія, гіпокальциємія, гіпомагніємія в плазмі, а також пригнічення активності К+, Nа+, Мg2+ АТФ-ази, що слід розглядати як ранній діагностичний тест в оцінці тяжкості асфіксії новонароджених.

При помірному та тяжкому ступені асфіксії у крові новонароджених спостерігається збільшення вмісту АХ та активності АХЕ, які можна розглядати як нейро-гуморальний компенсаторний стан, спрямований на зниження рівня АХ. Одночасно в крові збільшується вміст аміаку, що свідчить про глибокі метаболічні порушення білкового обміну та дезінтоксикуючої функції печінки, що може бути використано для оцінки тяжкості метаболічної дезадаптації таких дітей.

При помірній та тяжкій асфіксії новонароджених виявлено різну спрямованість змін активності антиоксидантний ферментів – зниження активності СОД і каталази, збільшення вмісту глутатіону з одного боку і накопичення продуктів окисної модифікації білків з другого, що свідчить про розбалансування системи регуляції про- та антиоксидантної систем метаболізму й порушення компенсаторно-адаптивних реакцій при асфіксії.

Застосування в комплексній терапії вітчизняного препарату "Ліпін" сприяє більш швидкому поліпшенню клінічного стану новонароджених, інтенсивній регресії та ліквідації синдромів дезадаптації, позитивній динаміці показників метаболічних порушень протягом першого тижня життя, що дає підстави для впровадження препарату у практику роботи відділень реанімації, інтенсивної терапії та виходжування новонароджених.

Практичні рекомендації

Враховуючи високу частоту дезадаптаційних синдромів, серед яких провідне місце займають неврологічні порушення, новонародженим, що народились в асфіксії необхідно проводити нейросонографічне дослідження морфо-функціональних структур мозку та допплерографічне дослідження мозкової гемодинаміки в ранньому неонатальному періоді.

Новонароджених, що народились в асфіксії, слід включити до групи ризику по розвитку дезадаптаційних синдромів. Вони потребують особливо ретельного спостереження і проведення цілеспрямованих лікувально-профілактичних заходів. До групи «високого ризику» по розвитку дезадаптаційних синдромів та перинатальної патології слід відносити новонароджених, при обстеженні яких виявлено пригнічення активності К+, Nа+, Мg2+ АТФ-ази в крові нижче рівню 2,05 мкмоль Р/мг білка, збільшення вмісту іонів К+ в плазмі понад 6,8 мекв/л та зменшення іонів К+ в еритроцитах нижче 61,4 мекв/л, зниження вмісту іонів Са2+ нижче 1,7 ммоль/л, іонів Мg2+ менше 0,39 ммоль/л, збільшення АХ понад 495,0 мкмоль/л та активності АХЕ більше 4,21 мкмоль/л, збільшення рівню аміаку вище 67,2 мкмоль/л, зниження активності СОД до 0,86 ум.од./мг білка, каталази до 12,9 ммоль Н2О2/мг білка, підвищення вмісту глутатіону відновленого до 4,35 мкмоль ГSH/мл еритроцитів.

Корекцію порушення метаболічної адаптації у новонароджених, що перенесли асфіксію, слід проводити з включенням в комплексну терапію ліпосомного препарату ліпін. Дітям призначається ліпін в добовій дозі 10 мг/кг, внутрішньовенно з 1-ї по 6-ту добу життя. Контрольну оцінку ефективності терапії слід проводити на 7-му добу життя за динамікою показників біохімічних досліджень.


СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Лошак О.О. Асфиксия при рождении / Под редакцией Знаменской Т.К., Писаревой С.П. // Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных.- Киев 2005.-С.97-105. (Особистий внесок: збір, аналіз, узагальнення літератури, написання розділу).

Лошак О.О. Особливості мозкової гемодинаміки стану мозкових структур у новонароджених, які перенесли асфіксію / Т.К.Знаменська, О.О.Лошак // Перинатологія і педіатрія. - 2006. - №3 (27). - С. 54-55. (Особистий внесок: вивчення літератури, статистична обробка даних).

Лошак О.О. Динаміка концентрації 2,3 – дифосфогліцерату у новонароджених в залежності від ступеня тяжкості перенесеної асфіксії / Т.К.Знаменська, О.І. Жданович, О.О. Лошак // Перинатологія і педіатрія. – 2006.-№4 (28).-С. 57-58. (Особистий внесок: клінічне обстеження хворих).

Лошак О.О. Стан мінерального обміну та ферментів К+, Na+, Mg2+ - АТФази у новонароджених з гіпоксичними станами / Т.К.Знаменська, Л.І.Шевченко, О.І.Жданович, К.О.Костюкова, О.О.Лошак // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-Київ, 2005.-С.168-169. (Особистий внесок: автор збирав фактичний матеріал, проводив узагальнення даних, підготовку до друку).

Лошак О.О. Стан гормону фето-плацентарного комплексу у новонароджених, які перенесли хронічну утробну гіпоксію / Л.І.Шевченко, Н.Ю.Синюкова, О.О.Лошак // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”. – Київ, 2003. (Особистий внесок: опрацювання лабораторних даних).

Лошак О.О. Стан мінерального обміну та ферментів К+, Na+, Mg2+ - АТФази в становленні ранньої неонатальної адаптації у новонароджених з гіпоксичними станами / Л.І. Шевченко, Т.В. Куриліна, О.О. Лошак // Проблемы достижения и перспективы развития мадико-биологических наук и практического здравоохранения.-Киев, 2005.-С. 186. (Особистий внесок: опрацювання літератури по даній проблематиці).

Лошак О.О. ВДНЗ України. Деякі аспекти катамнестичного спостереження за дітьми з перинатальною асфіксією / О.М.Ковальов, В.І.Похилько, О.О.Лошак // Програма сьомої всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання педіатрії”. – Київ, 2006. (Особистий внесок: спостереження за дітьми, що перенесли асфіксію).

Лошак О.О. Вплив гіпоксії на стан гематоенцефалічного бар’єру новонароджених дітей / К.О. Костюкова, Л.І. Шевченко, О.О. Лошак // Матеріали четвертого конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології».-С.56-58 (Особистий внесок: обробка отриманих результатів).

Лошак О.О. Спосіб лікування постгіпоксичних порушень у новонароджених / Т.К. Знаменська, Л.І. Шевченко, І.С. Лук’янова, О.О. Лошак та співавтори // Деклараційний патент на корисну модель. – Україна, 2005. (Особистий внесок: обробка отриманих результатів.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: