Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі

Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі

стосунки „частина-ціла”, логічне озна­чення концептів. Визначення концепту описують його зміст: можливі атрибути, що задають характерис­тики концепту, родові стосунки або стосунки „частина-ціле”. Атрибут “PostOperation” посила­ється на логічну операцію, за допомогою якої склада­ється означення концепту; у разі підтримки ТС декількох логічних операцій можливо додання ще декіль­кох атрибутів задля можливості реалізації формули з дужками.

Розроблена класифікація відповідає за додатковий рівень обмежень щодо семантики описаного діагнозу та за граматичну інтерпретацію. Надбудова даної класифікації пов’язана з термінологічною системою за прави­лом: кожний фрейм (значення) розробленої класифікації має відображення на концепт термінологічної системи, та кож­ний слот має бути відображеним на атрибут ТС. Слід особливо відзначити блок класів FrameCon­straint, SlotConstraint, ValueConstraint, TypeOfConstraint, які вирішують задачу вилучення несумісних концептів-характеристик у рамках одного формулювання діагнозу. Так, FrameConstraint вказує на існування обмежень та на їх характер у вигляді: „всі комбінації значень усіх атрибутів є консистентними…”; „всі консистентні/інконсистентні окрім…”; „існують консистентні/інконсистентні…”. SlotConstraint – надає обмеження на комбінацію слотів: „поява будь-яких значень двох слотів є інконсистентним/консистентним”; „всі консистентні/інконсистентні окрім”; „існують консистентні/інконсистентні”. ValueConstraint – обмеження щодо комбінацію значень таким чином: „одне значення одного слоту і кожне значення другого слоту є консистентними/інконсистентними”; „одне значення одного слоту і одне значення другого слоту є консистентним/ інконсистентними”.

Таким чином, розроблено механізм взаємодії зі стандартними термінологічними системами, який дозволяє представити розроблену класифікацію як потенціальну частину більш загальної сучасної термінологічної системи для розширення її семантичних та синтаксичних можливостей при описі клінічних діагнозів.

У четвертому розділі розглянуто особливості реалізації ПЗ та впровадження автоматизованого класифікатора клінічних діагнозів, який базується на принципах: перспективності засобів розробки інформаційних систем (технологій проектування та програмування); максимальної незалежності від особливостей технічних особливостей інформаційної платформи (специфіка провайдеру баз даних, операційна система); компонентно-орієнтованого підходу розробки інформаційних систем.

Основу контуру роботи з БД складають ряд програмних класів на основі композиційного використання стандартних засобів мови C# ІDbDataAdapter, ІDbCommand, IDbParameter, HashTable, DataTable, DataSet.

Контур класифікації (рис.2) складається з: редактора класифікації (UCSCD.Editor) та процесора скриптів (UCSCD.ScriptProcessor), які є засобами створення/редагування класифікації експертом (табл.4); бібліотек, що дозволяють здійснювати кодування/декодування клінічних діагнозів, завдання діагнозів пацієнтів, пошук та аналіз, пов’язаний з фактами класифікації в базі пацієнтів. При цьому особливою рисою є забезпечення незалежності класифікації від специфіки ГІС, яка базується на трьох способах використання класифікації: тільки класифікація як сервер термінології на базі API; класифікація і БД пацієнтів на базі API; класифікація і БД пацієнтів на базі візуальних компонентів.

В кінці розділу наведено приклади використання класифікації в підсистемах аналітики і статистики ГІС.


Таблиця 4

Набір основних команд керування класифікацією клінічних діагнозів

Описання команд керування класифікацією
Команда Значення
Putframe :<fn >:<fv> Визначити фрейм (Напр.: putframe:C15: Захворювання {!L стравоходу} {, p !W })
Putslotvalue:<fn>.<svn>=<sv> Визначити філер слоту (Наприклад: Putslotvalue: C15:L1 = шийного відділу)
Deleteframe:<fn> Видалення фрейму (Deleteframe:K25)
Deleteslot: <fn>.<sn> Видалення слоту (Deleteslot:K25:T)
Deleteslotvalue: <fn>.<svn> Видалення філеру слоту(Deleteslotvalue:K25:T1)
Aframe: <fn>:<fv> Визначити фрейм (Напр.: aframe:A1:{!I}{*O})
Aframeslotvalue:<fn>.<svn>=<svm> Визначити філер слоту абстрактного фрейму (Напр.: Aframeslotvalue: A1:I1 = кровотеч<1>)
Frameaframe:<afn>[+gtn]:<fn> Визначити успадкування фрейму fn від afn, використовуючи схему трансформації (Напр.: Frameaframe:A1+1:C15)
Gt:<afn>:<gtn>:{<mn>=<mv>;} Визначити схему граматичної трансформації для фрейму (Напр.:Gt:A1:1:1=ою;2=ею;3=єю)
Changeslotaxis:<fn>:<sn1>><sn2> Зміна осі (Changeslotaxis:K29.4: K>S)
Moveframe:<fn1>:<fn2> Зміна імені фрейма (зв’язок фрейму з іншим кодом МКХ-10)
Icd10:<fn>.<svn>:<icd10n> Поставити у відповідність кодової комбінації класифікації код МКХ-10. (Icd10:K21-O5:K22.2)

fn - ім’я фрейму; fv - опис фрейму в нотації розробленої класифікації; svn – ім’я філеру слоту ;

sv – філер слоту; svm - філер слоту з маркерами; sn – ім’я слоту; gtn - номер схеми граматичної трансформації; mn – імя маркеру; mv – значення маркеру; icd10n – код МКХ-10.


Розуміючи під поняттям інформаційної технології сукупність методів, алгоритмів і засобів щодо репрезентації, зберігання, пошуку, передачі та обробки інформації, слід зазначити, що строга етапність вирішення проблеми створення електронної класифікації клінічних діагнозів, сукупність методів та засобів стосовно формалізації, проектування та реалізації формують інформаційну технологію класифікації клінічних діагнозів, яка може бути використана при розробці класифікацій в інших областях знань (медицини, хімії, біології).

Розглянемо основні етапи та особливості даної технології.

На першому етапі визначено основні вимоги стосовно класифікації: простота та ясність опису множини понять, які складають предметну область (клінічні діагнози); композиційна модель утворення складних понять; контроль семантичної коректності сформованих понять; наявність механізмів граматично-коректних описів закодованих понять.

Методологія формалізації предметної області (другий етап) базується на розділенні семантичної та синтаксичної складових об’єкту класифікації і застосуванні апаратів формальних граматик та дескрипцій них логік для їх моделювання, з їх подальшим об’єднанням на базі фреймового підходу опису знань, оперуючи формалізмами фреймів, слотів, граней.

Семантико-синтаксична модель на базі фреймового підходу об’єднує моделі семантичної та синтаксичної складових класифікації та описується: аксіомами та переліком конструкторів, пов’язаних з визначенням фрейму (табл.1, 2); структурою слоту (табл.3); визначенням функціональної складової класифікації (табл. 4).

На третьому етапі здійснюється відображення фреймової моделі класифікації на концептуальну та даталогічну моделі, які створюється з застосуванням шаблону Composite на базі об’єктно-орієнтованого підходу до проектування. Алгоритми роботи з класифікацією базуються на рекурсії, дозволяючи проводити ефективну роботу зі складними мережами.

Механізми зберігання та пошуку фактів (діагнозів пацієнтів) базуються на нормалізації ієрархічного коду і використанні опертатора SQL-92 LIKE, що дозволяє забезпечити компактне зберігання та швидкий пошук в БД.

На четвертому етапі здійснюється моделювання інтеграції розробленої класифікації зі стандартними, вже існуючими термінологічними системами. Результатом показано як класифікація може бути інтегрована в сучасну термінологічну систему з метою її доповнення відповідно термінології клінічних діагнозів.

Реалізація класифікації (п’ятий етап) базується на принципах відкритості та компонентності, що дозволяє її використання в вже існуючих системах.

Таким чином, зміст, обумовленість та тісний взаємозв’язок представлених етапів дозволяє стверджувати, що комплекс методів і засобів математичної та програмної підтримки, пов’язаний зі створенням семантико-синтаксичної класифікації клінічних діагнозів, складає інформаційну технологію класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі.

У п’ятому розділі розглянуто особливості розробки госпітальної системи в контексті створення гнучких, легко адаптивних інформаційних систем. Особлива роль при цьому відведена організації, формі надання та використанню метаінформації для вирішення задач динамічної зміни або адаптації інтерфейсу користувача та підсистеми аналітики. Так, у рамках завдання побудови гнучкої госпітальної інформаційної системи запропоновано модельно-орієнтований підхід з використанням фреймової парадигми для побудови моделі системи, що дозволяє не тільки розширити метамову, яка стоїть над формалізмами моделей об’єктно-орієнтованого проектування шляхом включення додаткових граней, але й по-новому розглянути шляхи подання метаінформації.

Сутність підходу полягає в відображенні метаінформації, що міститься у зовнішньому джерелі, на ту або іншу функціональну вісь системи. Головною відмінністю від шаблону TypeSquare можна вважати виділення в окремий клас безлічі граней які описують атрибути. Крім того, виділено комплексні атрибути (слоти), які забезпечують зв'язок з концептами, задані гранями (обмеження на значення, тип умови). Так, безліч збережених об'єктів предметної області (сутності) можна розділити по типу на статичні (довідники) і динамічні. Кожна сутність має безліч атрибутів, які можуть бути простими (приймати значення, обмежені лише типом і розміром) або бути посиланнями на інші сутності (тобто бути слотами або зовнішніми ключами). При цьому на слоти можуть накладатися обмеження як за характером значення (наприклад, хірурги — це доктори зі спеціалізацією "хірургія"), так і за обов'язковістю завдання значення (якщо значення слота/атрибута не задане або задане невірно – примірник сутності не має змісту). З кожним із атрибутів/слотів може бути пов'язане певне число граней, які визначають їхнє відображення на ту або іншу функціональну вісь системи.

Визначено безліч можливих граней атрибутів, необхідних для опису моделі, яка може бути реалізована в завданнях побудови гнучкої підсистеми введення даних, що включає в себе створення інтерфейсу користувача, введення та контролю введеної інформації, а також підсистеми аналізу інформації, був отриманий наступний варіант відображення моделі в реляційні таблиці (рис. 3).

Структура таблиці sconcept складається з атрибутів: Name (ім’я концепту або таблиці в БД); OwnerID (посилання на концепт); TypeID (тип концепту, наприклад, концепт користувача, системний концепт, довідник); Description (природне ім'я концепту для відображення в інтерфейсі програми).

Структура таблиці sattribute складається з атрибутів: TableID (ID таблиці до якої належить атрибут), Description (опис атрибута), Name (природне ім'я атрибута для роботи с таблицями), Type (тип атрибута), Size (Розмір поля атрибута), Readonly (Прапор „тільки читання” для атрибута), Width (Ширина атрибуту в пікселях для відображення його на екрані), Caption (Підпис атрибуту, який виводиться на екран для користувача), VR (Обмеження на значення атрибута), FKey (ID концепту, з яким пов'язаний атрибут), PKey (прапорець, чи є цей атрибут первинним ключем свого концепту), Norder (порядковий номер атрибуту для виводу на екран), NRMin (мінімальне значення даного атрибуту), NRMax (максимальне значення даного атрибуту), iVR (додаткова умова або умови, що пов'язують можливі значення атрибута з контекстом системи), SlotType (тип зв'язку із зовнішнім концептом), DefaultFunction (значення за замовчанням).

Підсистема статистики. Так, приймаючи до уваги різноманітність і динамізм зміни статистичних форм звітності ДЛЗ України, а також формування поза-звітних форм для внутрішнього використання в ЛЗ, було обрано рішення для побудови цієї підсистеми на базі програмного шаблону „інтерпретатор” у рамках загального напрямку “захист коду від варіацій”, що найбільш відповідає запропонованим вимогам. Зміст підходу полягає в тому, що логіка побудови звіту виноситься в деяке зовнішнє стосовно системи джерело (файл, таблицю бази даних), яке може бути частково або повністю доступним користувачам з певними правами доступу. У загальному випадку, користувач може як змінювати саму логіку побудови вже існуючого звіту (алгоритм його формування), так і створювати нові звіти, при цьому код програми залишається незмінним. У цьому випадку сама програма працює як інтерпретатор команд користувача, описів, правил у реальні звіти. Зміна логіки побудови звіту може виконуватися двома способами: шляхом додавання SQL-команд з наступним заповненням стовпчиків примірника таблиці-шаблона звіту; шляхом додавання рядка з описом створення екземпляра компоненту та подальшим викликом його методів. Підсистема припускає незалежне використання компоненту виводу на друк і логіки побудови звіту. Загальна модель класів підсистеми представлена на рис. 4.

Таким чином, на основі моделі класів, підсистема статистики дозволяє: динамічно створювати, змінювати структуру та алгоритми формування звітів; налагоджувати форму виводу; задавати механізми контролю формування звітності. При реалізації підсистеми статистики розглянуто питання розробки інтерфейсу, який дозволяє динамічно змінювати форму і алгоритми формування існуючих форм або будувати нові форми звітів на базі програмного шаблону „інтерпретатор”; створено механізми контролю формування звітів і перевірки адекватності отриманих результатів шляхом будування контрольних списків пацієнтів, звірки отриманих значень тощо; розглянуто систему налагодження інтерфейсу виводу звітів (завдання заголовків, методу виводу, шрифту тощо).

Стосовно особливостей проектування та реалізації підсистеми аналітики визначено: структуру метаінформації, що дозволяє формувати аналітичні вибірки; основний алгоритм формування звітів двох видів (одержання значення шуканих атрибутів за результатами сформованої вибірки; аналіз результату шляхом створення аналітичних звітів, що досліджують залежність параметрів різного класу).

ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі дано нове рішення задачі розробки та реалізації інформаційної технології семантико-синтаксичної класифікації, головною ознакою якої є поєднання принципів компактності та повноти опису клінічних діагнозів, що дозволяє суттєво спростити процес завдання та обробки клінічних діагнозів в інформаційних системах.

В ході аналізу отриманих результатів були зроблені наступні висновки:

Простота в користуванні, компактність, врахування семантичних обмежень на формування діагнозу та обов’язкове надання механізмів формування синтаксично правильних описів діагнозів є основними факторами, які впливають на впровадження автоматизованого класифікатора клінічних діагнозів в лікувальні заклади України.

Для забезпечення можливості повної репрезентації сутності класифікації клінічних діагнозів формальна модель клінічного діагнозу повинна включати семантичну і синтаксичну складові, описані на базі формальних граматик і дескрипційної логіки.

Концептуальна модель класифікації діагнозів, основана на формальної семантико-синтаксичної моделі з використанням фреймового і об’єктно-орієнтованого підходів опису знань, є базою для структурної та функціональної складових класифікації клінічних діагнозів.

Особливістю даталогічної моделі, яка відображає класифікацію в схему реляційної бази даних, є використання шаблону Composite, що обумовлює збереження мережі фреймів класифікації.

Розроблена мова керування класифікацією забезпечує можливість завдання абстрактних фреймів, які складаються зі слотів клінічних характеристик, спадкування фреймів діагнозів від абстрактних фреймів і керування фреймами діагнозів.

Розроблений механізм взаємодії розробленої класифікації зі стандартними термінологічними системами, описаний кодами взаємодії, дозволяє представити розроблену класифікацію як потенціальну частину більш загальної сучасної термінологічної системи, поширюючи її семантичні та синтаксичні можливості при описі клінічних діагнозів.

Використання розробленої автоматизованої класифікації в госпітальної інформаційної системі дозволяє деталізувати статистичні та аналітичні форми звітності лікувального закладу, що надає додаткову інформацію для удосконалення лікувально-діагностичної діяльності стаціонару.

Технологія проектування аналітичної підсистеми та підсистеми статистики госпітальної інформаційної системи на базі метаінформаційного підходу дозволяє скоротити витрати, пов’язані з побудовою стандартних та розширених звітних та аналітичних форм, а також зробити більш швидкою адаптацію розробленої госпітальної інформаційної системи до іншого лікувального закладу.

ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ, ЩО ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Литвинов А. А. Модели и алгоритмы компьютерной обработки диагнозов на базе УКСКБ. – Днепропетровск: Научная книга, 2000. – 64 c.

Литвинов А. А., Пеньков А. П. Инфологическая модель обобщенного лечебного учреждения // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. научн. работ. № 5. – Днепропетровск, 2001, С. 56-60.

В. С. Хандецкий, А. А. Литвинов. Методика формирования модели диагноза на базе унифицированной клинико-статистической классификации болезней. Информационные технологии. - № 4, 2002. Москва. Машиностроение.- C. 49-54.

Литвинов А. А. Реализация механизма аналитических выборок в информационных аналитических системах.// Сб. тез. докл. по мат. Междунар. науч. конф. “Теория и техника передачи, приема и обработки информации”. Харьков-Туапсе, 2003. - С. 451-452.

Литвинов А. А. Использование кэш-справочников в медицинских информационных системах //Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Вып. 5(28). – Днепропетровск, 2003. - С.75-80.

Литвинов А. А. Использование метаданных при проектировании и реализации медицинской информационной системы // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Выпуск 6(35). – Днепропетровск, 2004. - С.33-39.

Литвинов А. А. Использование фреймовой классификации диагнозов в медицинской информационной системе. //Сб. тез. докл. по мат. Международной научно-пратической конференции “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2004. - С.83-84.

Литвинов А. А. Использование метаинформации при построении аналитической подсистемы медицинской госпитальной системы // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. науч. работ. – Выпуск 6(41). – Днепропетровск, 2005. - C. 105-114.

Литвинов А. А. Использование метаинформации при реализации пользовательского интерфейса медицинской госпитальной системы. Сб. тез. докл. по мат. Межд. научно-практ. конф. “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2005. - C.106-107.

Litvinov A. A. The structure of electronic classification of disease for Ukrainian medical information systems //Сб. тез. докл. по мат. Междунар. научно-практ. конф. “Математическое и программное обеспечение интеллектуальных систем”. Днепропетровск, 2006. - C.98-99.

Литвинов О. А. Формалізація клінічного діагнозу і модель електронної класифікації діагнозів для Медичних Інформаційних Систем України. // Системные технологии. Рег. межвуз. сб. научн. работ. – Выпуск 2(49). – Днепропетровск, 2007. - С.46-56.

Березницький Я. С., Литвинов О. А. Комп’ютерна програма „Унифицированная клинико-статистическая классификация болезней (УКСКБ) органов пищеваниения”. Свід. про реєстр. на твір № 8958. Дата реєстрації 12.12.2003.

Березницький Я. С., Литвинов О. А., Ксікевич Л. М. Комп’ютерна програма „Meddoc”. Свід. про реєстр. на твір № 14980. Дата реєстрації 07.12.2005.

Коваленко А.С., Литвинов А.А., Голубчиков М.В. Особенности проектирования подсистемы статистики госпитальной информационной системы //УСиМ. – Вып. 5(211). – К., 2007. – С. 61–68.

Анотації


Литвинов О. А. Інформаційна технологія класифікації клінічних діагнозів на основі семантико-синтаксичної моделі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.09 – Медична та біологічна інформатика і кібернетика. – Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАНУ і МОНУ, Київ, 2008.

Дисертація присвячена розробці інформаційної технології класифікації клінічних діагнозів, що відповідає вимогам ЛПЗ України.

Для досягнення цієї мети проведено аналіз існуючих класифікацій медичної термінології та виділено пріоритетні вимоги та форму класифікації для ефективного використання в госпітальній інформаційній системі. Проведено формальний опис клінічного діагнозу як елемента класифікації. Запропоновано концептуальну та даталогічну модель клінічної класифікації діагнозів. Розроблено та реалізовано комплекс програмних компонентів для ефективного використання пропонованої класифікації. Розроблено та реалізовано механізми узгодження даної класифікації зі стандартними термінологічними системами.

Розроблена класифікація впроваджена в розроблена госпітальну інформаційну систему. До особливостей розробки госпітальної системи слід віднести використання шаблону проектування „інтерпретатор” для підсистеми статистики, що дозволяє досягнути гнучкості архітектури даної підсистеми, та розробку підсистеми аналізу інформації на засадах метаінформаційного підходу з застосуванням фреймової парадигми опису знань.

Результати дисертації були використані для побудови госпітальної інформаційної системи, впровадженої на базі міської лікарні № 6 Дніпропетровська та клініки ООО „Ендотехномед”, розробки стандартів медичної допомоги на базі Інституту гастроентерології АМН України, в навчальному процесі кафедри факультетської хірургії та хірургії інтернів Дніпропетровської державної академії

Ключові слова: інформаційна технологія, термінологічна система, діагноз, госпітальна інформаційна система, концептуальна модель, метаінформація, шаблон.

Литвинов А. А.Информационная технология классификации клинических диагнозов на основе семантико-синтаксической модели. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.09 – Биологическая и медицинская информатика и кибернетика. – Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАНУ и МОНУ, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке информационной технологии классификации клинических диагнозов и направлена на усовершенствование информационного обеспечения госпитальных учреждений Украины, а также создание информационной базы для разработки медицинских стандартов.

Для достижения поставленной цели проведен анализ существующих терминологических систем и выделены приоритетные условия и форма классификации для эффективного использования в госпитальной информационной системе. Проведено формальное описание клинического диагноза как элемента классификации. Предложена концептуальная и даталогическая модель клинической классификации диагнозов. Разработан и реализован комплекс программных компонентов для эффективного использования разработанной классификации. Разработаны механизмы согласования данной классификации с существующими стандартными терминологическими системами.

Разработанная классификация внедрена в разработанную госпитальную информационную систему. К особенностям разработки госпитальной системы следует отнести: использование шаблона проектирования “интерпретатор” для подсистемы статистики, что позволяет достичь гибкости в вопросах реализации и адаптации данной подсистемы; разработку подсистемы анализа информации на базе метаинформационного подхода с использованием фреймовой парадигмы описания знаний.

Результаты диссертации были использованы при создании госпитальной информационной системы городской клинической больницы № 6 Днепропетровска и клиники ООО “Эндотехномед”, разработки стандартов медицинской помощи на базе Института гастроэнтерологии АМН Украины, в образовательном процессе на кафедре факультетской хирургии и хирургии интернов Днепропетровской государственной академии.

Ключевые слова: информационная технология, терминологическая система, диагноз, госпитальная система, концептуальная модель, метаинформация, шаблон.


Litvinov A. A. Information technology of classification of clinical disease based on semantic-syntactical model. – Manuscript.

The thesis for candidate degree of technical science in medical and biological informatics and cybernetics (05.13.07). – International Research and Training Centre of Information Technologies and Systems, Kyiv, 2008.

It’s obvious that the statistical and research needs of modern hospitals and medical research institutes require more detailed and sophisticated classification than ICD-10 (international classification of disease, tenth revision), the standard classification recommended by the WHO (World Healthcare Organization). There are a number of alternative classifications have been built by the groups and organizations of the developed countries such as USA and UK, latest of them are based on compositional principal which made them more flexible in use and easy-extensible than ICD. Another specific feature of the classifications is covering (representing) all the medical terminology (not only diseases). But, the known alternatives of ICD-10 are too expensive to be implemented and have a number of declared disadvantages and constraints. Thus, it makes a barrier for adaptation process and it seems impossible use of them in Ukrainian hospitals. So, the design of effective classification of disease easy to use and considering peculiarities of Ukrainian hospitals is an actual question for medical informatics of Ukraine.

The given work is devoted to design of informational technology of clinical classification of disease and directed to solve the problem of clinical terminology representation in medical information systems considering specific of Ukrainian hospitals.

To achieve the goal the following steps were made.

First, main modern terminological systems were analyzed and core requirements were gathered selecting primary issues considering Ukrainian hospital needs and abilities. There are four primary requirements were stated for desired classification: simplicity and clarity of use of the classification supporting even a manual coding; compositional coding model; semantic restrictions allowing only semantically correct compositions; syntactically correct natural-language sentences as a result of decoding.

Using the defined requirements and informal description of the domain of problem design we’ve built a formal semantic-syntactical model of clinical diagnosis which serves as the basis of the classification. The model consists of two components: semantic part which is formalized using description logic and syntactical part which is formalized using Chomsky grammar. Then, two components of formal model have been linked on the basis of Frame-based knowledge representation approach and form the frame-based model of the classification which consequently was transformed into object-oriented representation using Composite pattern which causes an effective work with complex multi-level network structures.

Then, there were designed a model, mechanisms and methods of compatibility of the designed classification and standard terminology systems such as SNOMED CT. There has been proved that the designed classification plays a role of global terminology system’s extension which makes a work with clinical diagnosis domain more simple, coherent, gets additional level of semantic restrictions and syntactical mechanisms to form only semantically and syntactically correct concepts.

Thus, as a result of the modeling, the conceptual and datalogical model of the classification, and requirements, rules and formal description of its framework were suggested, that further caused its realization and implementation forms.

The realization of the classification framework based on principles of openness, component-oriented structure, flexibility, independency of technical level (database provider and operational system), which implies its implementation in an already existed working hospital information system.

If we think of the meaning of information technology concept as a set of methods, algorithms and tools used for representation, storage, retrieval and processing of information, it could be noted that the composition of clinical classification construction’s problem solution phases, phases’ interaction and dependency, mathematical, design and programming methods and approaches used for formalization, design and realization of the classification, forms the information technology applied to realize of classification of disease based on semantic-syntactical model, and can be used to develop classifications in different domains and sub-domains such as medicine, biology, chemistry.

At the last stage, hospital system using the classification as a terminology server for disease coding, storing, representing activities used in statistical and analysis subsystems, has been realized and deployed on the basis of Dnipropetrovs’k clinical hospital #6. Specific features of the system are as follows: the “Interpreter” design pattern used for statistic subsystem realization that makes this part more flexible and easy-adoptable for hospital end-user requirements and conditions; metainformation-driven approach using frame-based paradigm of knowledge representation as its core used for analysis subsystem design and realization.

Dissertation results were used for: building the hospital information system of Dnipropetrovs’k clinical hospital #6 and “Endotechnomed” clinic; medical care standards design tasks performed by the Gastroenterology institute of AMS of Ukraine; realizing software for educational process in surgery sub-faculty of Dnipropetrovs’k State Academy.

All the given results could serve as a platform for further research in the direction of constructing classifications, improving existed and developing new flexible, easy-extensible hospital systems.

Key words: information technology, terminological system, disease, hospital information system, conceptual design, metainformation, pattern.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: