Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит
Представляють інтерес і дані, які стосуються дослідження впливу ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5 °С при зменшенні тривалості часу її застосування до 10 хвилин на імунний статус хворих на ІЕ (III-А група). Імунологічні зміни до операції у цих хворих аналогічні, як у хворих попередніх груп. Як показали наші дослідження, на 14-у добу після операції із застосуванням ЗКГ при температурі 39,0-39,5 °С протягом 10 хвилин спостерігалося достовірне зниження Т-лімфоцитів до 35,8±1,6 % в контрольній групі 44,3 ± 2,3 %, (р<0,05). Дисбаланс імунорегуляторних клітин, зниження субпопуляції Т-хелперів (CD4+) до 12,6 ± 1,1 % при контролі 20,9 ± 1,1 %, (р < 0,05), підвищення вмісту клітин популяції Т-супресорів (CD8+) до 22,4 ± 1,8 % в порівнянні з контролем 16,3 ± 1,1 %, (р < 0,05), що призводило до зниження імунорегуляторного індексу до 0,61 ± 0,12 в порівнянні з контролем 1,45 ± 0,10, (р<0,05). Залишалася збільшеною кількість ЦІК до 0,79 ± 0,11 од. опт. щіл. при контролі 0,39 ± 0,10 од. опт. щіл., (р<ні0,05), а також рівень IgА 2,4 ± 0,2 г/л, в порівнянні з контролем 1,47 ± 0,12 г/л, (р < 0,05); Ig М – 1,32 ± 0,12 г/л при контролі 0,78 ± 0,10 г/л, (р < 0,05). Такі зміни імунного статусу у хворих на ІЕ (III-А групи) наближалися до показників імунного статусу хворих яким не проводили ЗКГ і достовірно від них не відрізнялися. Позитивного впливу застосування ЗКГ із температурою 39,0 – 39,5 °С протягом 10 хвилин на відновлення імунокомпетентних клітин нами, не виявлено. Тому подальші дослідження і використання ЗКГ в цьому режимі часу не проводили.
Проведено дослідження по вивченню впливу ЗКГ при підвищенні температури до 40,0 °С протягом 30 хвилин на імунний статус у хворих на ІЕ (III-Б група). Як показали дослідження на 14-у добу після операції з використанням ЗКГ при температурі 39,5 – 40,0 °С у хворих ІЕ III-Б групи відмічається нормалізація первинно змінених у цих хворих показників кількісного і популяційного складу Т-клітин, а також продукції імуноглобулінів класу М, А, G та рівня ЦІК. Слід зазначити, що перераховані вище зміни імунологічних показників у хворих на ІЕ групи III-Б і III-ї групи були схожими, достовірно між собою не відрізнялися. Аналізуючи вплив ЗКГ з температурними режимами 39,0 – 39,5 °С і 39,5 – 40,0 °С протягом 30 хвилин на імунокомпетентні клітини у хворих на ІЕ, нами було відзначено, що при їхньому застосуванні коригуючий вплив проявлявся практично однаково. Враховуючи, що з підвищенням температури ЗКГ до 40,0 °С збільшується ризик виникнення клінічних ускладнень з боку серцево-судинної системи в ранньому післяопераційному періоді, тому застосування ЗКГ в цьому температурному режимі більше не проводили.
Однією із задач роботи було визначення рівня С3 компоненту комплемента та прозапальних цитокінів в сироватці крові хворих на ІЕ, оперованих з використанням ЗКГ (рис. 1). Проведені дослідження на 14 добу після операції показали зниження активності системи комплемента у хворих на ІЕ ІІІ-ї групи до показника контрольної групи. Рівень С3 компоненту комплемента залишався достовірно підвищеним у хворих ІЕ І-ї групи до 141,4 ± 7,9 мг/дл та ІІ-ї групи до 133,8 ± 8,2 мг/дл, тоді як у здорових цей показник сягав 98,2 ± 6,2 мг/дл, (р < 0,05). Спостерігалося зменшення рівня ФНП-α, IL-6 в сироватці крові хворих на ІЕ ІІ-ї та ІІІ-ї групи і достовірно не відрізнялося від контрольної групи практично здорових осіб. У хворих оперованих без гіпертермії (І-а група) рівень прозапальних цитокінів залишався достовірно високим ІЛ-6 – 15,2 ± 1,8 пг/мл, ФНП-α, – 74,2 ± 3,2 пг/мл при контролі 9,4 ± 1,6 пг/мл і 61,3 ± 2,8 пг/мл відповідно, (р< 0,05).
Отже після операції залишався достовірно підвищеним рівень С3 компоненту комплемента у хворих І-ї та ІІ-ї групи та прозапальних цитокінів (ФНП-α, ІЛ-6) у хворих І-ї групи, що можливо пов’язано з існуванням системної запальної відповіді. Застосування ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5 °C в комплексному лікуванні хворих на ІЕ приводить до зниження системної запальної відповіді в післяопераційному періоді, що проявлялося нормалізацією рівнів С3 компоненту комплемента та прозапальних цитокінів ФНП-α, ІЛ-6 у хворих ІЕ ІІІ-ї групи.
Наступним
завданням
роботи було
проведення
аналізу зміни
імунного статусу
у хворих на ІЕ
ІІІ-ї групи,
оперованих
з використанням
ЗКГ при температурі
39,0 – 39,5 °С протягом
30 хвилин залежно
від тривалості
лихоманки в
доопераційному
періоді. Як
показали наші
дослідження
у хворих на ІЕ
до операції
мали місце
чітко виражені
зміни стану
клітинної і
гуморальної
ланки імунної
системи. Аналізуючи
зміни стану
імунної системи
до операції
в залежності
від тривалості
доопераційної
лихоманки було
відзначено,
що у хворих на
ІЕ 1-ї групи та
2-ї групи є порушення
імунної системи
по типу транзиторних
змін (табл. 3). У
хворих з періодичною
лихоманкою
від 1-го до 3-х
місяців (3-я група),
які тривалий
час проходили
лікування
антибіотиками,
були більш
виражені зміни
клітинної і
гуморальної
ланки імунної
системи: зменшення
кількості
Т-лімфоцитів,
дисбаланс
імунорегуляторних
клітин, збільшення
ЦІК в 2,1 раза та
концентрації
імуноглобулінів
класу G, А, М (p<0,05).
При хронізації
деструктивно-
запального
процесу у хворих
ІЕ 4-ї групи
спостерігається
зниження вмісту
Т-лімфоцитів,
переважно за
рахунок супресорної
популяції
(CD8+), дисбаланс
імунорегуляторних
клітин (підвищення
хелперної і
зниження супресорної
популяції), що
призводило
до підвищення
імунорегуляторного
індексу до 2,27
± 0,12 в контролі
1,45 ± 0,10 (p < 0,05). Зміни
в гуморальній
ланці імунної
системи характеризувалися
статистично
достовірним
збільшенням
рівня IgG, IgА та
ЦІК. Аналогічні
зміни відбувалися
і у хворих на
ІЕ 5-ї групи.
Отже можна відзначити, що із збільшенням інтенсивності і тривалості лихоманки до операції, є більш глибші порушення клітинної і гуморальної ланки імунної системи.
Повторне обстеження хворих на ІЕ після операції із застосуванням ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5°С протягом 30 хвилин показало чітко виражений позитивний вплив комплексного лікування на стан імунної системи, який проявився в нормалізації загальної кількості Т-клітин і їх субпопуляцій. Більш виражене відновлення клітинної ланки імунної системи спостерігалося у хворих на ІЕ 2-ї групи. Із збільшенням доопераційного періоду лихоманки у хворих на ІЕ 4-ї та 5-ї групи нормалізація стану клітинної ланки імунної системи відбувалася повільніше. Гуморальна ланка імунної системи у всіх групах нормалізувалася практично рівномірно, за виключенням достовірно підвищеного рівня ЦІК у хворих на ІЕ 4-ї та 5-ї групи.
Підводячи підсумок проведеним дослідженням впливу загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на ІЕ можна зробити такий висновок, що у хворих на ІЕ яким не застосовували ЗКГ залишалася дисфункція клітинної і гуморальної ланки імунної системи, достовірно підвищений рівень С3 компоненту комплемента та ФНП-α і ІЛ-6. У хворих на ІЕ оперованих із застосуванням ЗКГ з температурою 38,0 – 38,5°С виявлені зміни імунологічних показників були схожими і достовірно не відрізнялися від показників хворих на ІЕ оперованих без ЗКГ. Застосування ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5 °С протягом 30 хвилин у хворих на ІЕ ІІІ-ї групи сприяє нормалізації стану клітинної ланки імунної системи – кількісного і популяційного складу Т-клітин їх функціональної активності, числа NK-клітин. Підвищує функціональну активність та резервні можливості фагоцитуючих клітин. Зниження до показників контрольної групи концентрації ЦІК, ФНП-α, ІЛ-6, С3 компоненту комплемента і нормалізація продукції імуноглобулінів класу A, M, G – є об’єктивним критерієм зниження інтенсивності деструктивно – запального процесу. Отже як показали наші дослідження, застосування ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5°С протягом 30 хвилин проявляє імуномодулюючий вплив на стан клітинної і гуморальної ланки імунної системи.
Таким чином в результаті дії ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5 °С усуваються причини, які можуть сприяти рецидивам інфекції у імунокомпрометованих хворих, знижується ризик розвитку післяопераційних септичних ускладнень.
ВИСНОВКИ
На основі вивчення функціонального стану імунокомпетентних клітин у хворих на інфекційний ендокардит, встановлено особливості імунного реагування в залежності від застосування під час кардіохірургічної операції загальної керованої гіпертермії з різними температурними режимами. У ході роботи були зроблені наступні висновки:
До операції у хворих на ІЕ відзначаються зміни імунної системи, аналогічні для пацієнтів всіх груп, які проявляються достовірним зниженням вмісту Т-лімфоцитів та фукціональної активності, порушенням їх субпопуляційного складу за рахунок зменшення Т-супресорів, збільшенням числа NK-клітин, зниженням поглинальної здатності фагоцитуючих клітин і низьким фукціональним резервом цих клітин. Зміною гуморальної ланки імунної системи з наявністю дисімуноглобулінемії та підвищенням рівня ЦІК, С3 компоненту комплемента, ФНП-α, ІЛ-6 в порівнянні з контрольною групою практично здорових осіб, (p < 0,05).
Після операції у хворих на ІЕ оперованих без використання гіпертермії, спостерігається дисфукція клітинної ланки імунної системи, що проявляється достовірним зменшенням кількості Т-лімфоцитів та їх фукціональної активності, порушенням субпопуляційного складу за рахунок зниження Т-супресорів, підвищенням числа NK-клітин відносно групи здорових осіб, (p<0,05). Зміни клітинної ланки імунної системи у хворих на ІЕ, яким проводили загальну керовану гіпертермію з температурою 38,0–38,5 °С протягом 30 хвилин були схожими і достовірно не відрізнялися від показників хворих на ІЕ оперованих без використання гіпертермії, за винятком достовірного збільшення кількості Т-хелперів та нормалізації числа Т-супресорів і NK-клітин.
Застосування ЗКГ з температурою 39,0– 39,5 °С протягом 30 хвилин під час операції у хворих на ІЕ, сприяє нормалізації клітинної ланки імунної системи: збільшується кількість Т-лімфоцитів, підвищується їх функціональна активність, зменшується дисбаланс імунорегуляторних клітин та кількість NK-клітин. Мають місце зміни фукціонального стану фагоцитуючих клітин, які проявляються підвищенням поглинальної здатності та нормалізацією внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму і резервних можливостей цих клітин.
Загальна керована гіпертермія з температурою 39,0 – 39,5°С впливає на інтенсивність змін стану гуморальної ланки імунної системи у хворих на ІЕ, що проявляється нормалізацією кількості В-лімфоцитів, рівня імуноглобулінів класу M, G, А та ЦІК. У хворих на ІЕ оперованих з ЗКГ (38,0-38,5°С) зберігається підвищеним рівень Ig M в 1,8 рази, Ig G в 1,3 рази, ЦІК в 1,9 рази, що достовірно відрізняється від такого у здорових осіб.
Хірургічна ліквідація осередку інфекції, а також застосування ЗКГ з температурою 39,0 – 39,5°С призводить до зниження активності запального процесу у хворих на ІЕ ІІІ-ї групи, нормалізується рівень С3 компоненту комплемента, ФНП-альфа та ІЛ-6, тоді як у хворих на ІЕ І-ї та ІІ-ї групи залишається підвищений рівень цих показників.
Після операції з використанням ЗКГ при температурі 39,0 – 39,5 °С більш виражене відновлення клітинної ланки імунної системи спостерігається у хворих на ІЕ (2-ї групи), які мали до операції лихоманку протягом 1-го місяця. Із збільшенням періоду лихоманки відновлення факторів клітинної ланки імунітету відбувається повільніше. Гуморальна ланка у всіх хворих на ІЕ нормалізується незалежно від тривалості та інтенсивності лихоманки до операції.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Матеріали дисертації розширюють уявлення про роль імунологічних порушень при інфекційному ендокардиті. Доведена імунологічна ефективність застосування загальної керованої гіпертермії при температурі 39,0 – 39,5 °С протягом 30 хвилин. Імуномодулююча дія гіпертермії проявляється нормалізацією клітинної, гуморальної ланки імунної системи та функціонально- метаболічної активності фагоцитуючих клітин і не спричиняє побічних ефектів.
Рекомендовано для попередження розвитку гнійно-септичних ускладнень і рецидивів інфекційного процесу у імунокомпрометованих хворих ІЕ після завершення основного етапу кардіохірургічної корекції використовувати загальну керовану гіпертермію з температурою 39,0 – 39,5°С протягом 30 хвилин.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Моргунов О.И., Беспалова Е.Я. Предоперационная иммунокорригирующая профилактика гнойно-септических осложнений у больных инфекционным эндокардитом // Імунологія та алергологія. – 2002. – №2. – С. 45. (Автором проведено дослідження стану клітинного імунітету, підготовка до друку здійснена разом із співавторами).
Іnfluence of the extracorporeal whole body hyperthermia on proteolysis and cytokine level in patients with infective endocarditis / Gennady Knyshov, Anna Vorobyova, Vitaliy Maksymenko, Michael Atamanyuk, Svitlana Vovianko, Olena Bespalova, Oleksiy Gurtovenko. // Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, Sectio DDD. – 2002. – Vol. XV, № 35. – P. 419-423. (Автором самостійно проведено визначення рівня катепсину D та інтерлейкіну – 6, виконано аналіз результатів, їх математичну обробку разом із співаторами підготовлено статтю до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Состояние иммунитета и формирование аутоиммунных процессов у больных инфекционным эндокардитом, осложненным абсцессами сердца // Імунологія та алергологія. – 2003. – №1. – С. 39. (Дисертантом проведено дослідження стану клітинного імунітету, рівень циркулюючих імунних комплексів, інтерлейкіну – 6, аналіз результатів, їх математичну обробку, підготовка до друку).
Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Актуальная проблема иммуномодулирующего действия общей управляемой гипертермии у хирургических больных инфекционным эндокардитом // Таврический медико-биологический вестник. – 2003. –Т.6. – №3.– С. 38-41. (Автором самостійно проведено аналіз розподілу хворих, дослідження стану клітинної та гуморальної ланки імунітету, підготовлено статтю до друку).
Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Воробьева А.М. Выявление провоспалительной интоксикации у больных ИЭ // Імунологія та алергологія. – 2006. – №2. – С. 85. (Здобувачем проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, аналіз одержаних результатів, їх математичну обробку, разом із співавторами підготовлено матеріал до друку).
Спосіб діагностики системного запалення при інфекційному ендокардиті після проведення хірургічного лікування сумісно з гіпертермічною перфузією / Книшов Г.В., Воробйова Г.М., Вовянко С.І., Максименко В.Б., Беспалова О.Я., Гуртовенко О.М. // Деклараційний патент на винахід 55145 А, 17.03.2003. Бюл. №3. (Дисертант визначала рівень інтерлейкіну – 6, катепсину D, разом із співавторами виконано аналіз результатів та підготовку патенту до друку).
Спосіб визначення інфекційного процесу після хірургічного лікування ендокардиту із застосуванням гіпертермії / Книшов Г.В., Воробйова Г.М., Баланник З.Т., Беспалова О.Я., Климова Л.Н., Руденко А.В. // Патент на винахід 73693, 15.08.2005. Бюл. №8. (Здобувачем особисто проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, кількості лімфоцитів з рецепторами до СD95, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено патент до друку).
Кнышов Г.В., Моргунов О.И., Руденко А.В., Шляхтиченко Т.Ю., Беспалова Е.Я. Природно-ландшафтные особенности эпидемиологии инфекционного эндокардита // Український кардіологічний журнал. – 1997. – №3. – С.40-43. (Здобувачем досліджено клітинну ланку імунітету, разом із співавторами виконано аналіз результатів та підготовлено статтю до друку).
Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Максименко В.Б., Моргунов О.И., Баланник З.Т., Вовянко С.И., Беспалова Е.Я. Влияние гипертермической перфузии на иммунологическую реактивность больных инфекционным эндокардитом // Матеріали ХХ з’їзду хірургів України. Т.1. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2002. – С. 575-577. (Автор визначала рівень інтерлейкіну–6, антитіл вірусу простого герперпеса і цитомегаловіруса, статистичний аналіз та обробку отриманих результатів, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).
Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Максименко В.Б. Концентрация il-6 в сыворотке крови больных инфекционным эндокардитом при гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2002. – Випуск 10. – С. 48-50. (Здобувачем проведено визначення рівня інтерлейкіну – 6, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Кнышов Г.В., Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Максименко В.Б., Климова Л.Н. Изучение иммунореактивности у больных инфекционным эндокардитом на фоне хронической латентной вирусной инфекции, оперированных с применением гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2002. – Випуск 10. – С. 125-130. (Самостійно дисертант досліджувала стан клітинного імунітету, титр антитіл вірусу простого герпеса і цитомегаловіруса, аналіз результатів брала участь у підготовці статті до друку).
Воробьева А.М., Вовянко С.И., Беспалова Е.Я. Особенности биохимических и иммуноморфологических изменений в тканях клапанов сердца при инфекционном эндокардите, осложненном абсцедированием // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2003. – Випуск 11. – С. 89-92. (Автором самостійно проведено визначення рівня катепсину D, разом із співаторами виконано аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Воробьева А.М., Максименко В.Б., Беспалова Е.Я., Гуртовенко А.Н., Крикунов А.А. Оценка иммунного статуса больных инфекционным эндокардитом, оперированных в режиме гипертермической перфузии в зависимости от времени согревания больного // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С. 68-70. (Дисертантом проведено дослідження клітинної ланки імунітету, аналіз одержаних результатів, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).
Беспалова Е.Я., Климова Л.Н., Баланник З.Т., Бабочкина А.Р., Воробьева А.М. Особенности иммунного статуса больных инфекционным эндокардитом в зависимости от длительности лихорадки в дооперационном периоде // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С. 210-213. (Автором проведено аналіз розподілу хворих, дослідження стану клітинного та гуморального імунітету, аналіз одержаних результатів, підготовлено статтю до друку).
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Изменение фенотипа субпопуляций лимфоцитов и уровня апоптоза у больных ИЭ, оперированных с применением общей управляемой гипертермической перфузии (ОУГП) // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С.226-229. (Дисертантом проведено дослідження стану клітинного імунітету, аналіз результатів, математичну обробку, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я., Баланник З.Т., Климова Л.Н., Жовтобрух А.Л. Уровень провоспалительных цитокинов в сыворотке крови больных ИЭ, оперированных с применением общей управляемой гипертермической перфузии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2004. – Вип. 12. – С.229-231. (Автором проведено визначення рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Климова Л.Н., Беспалова Е.Я., Саламанина А.А., Осипенко Н.С. Влияние общеуправляемой гипертермии на метаболические процессы в организме больных инфекционным ендокардитом // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2005. – Вип. 13. – С. 241-244. (Самостійно автор визначала перикисне окислення ліпідів та загальну антиоксидантну активність, разом із співавторами підготовлено статтю до друку).
Беспалова Е.Я., Баланник З.Т., Гуртовенко А.Н. Влияние гипертермии на ликвидацию дисбаланса неспецифического иммунитета и цитокинов как факторов патогенеза инфекционного эндокардита // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2005. – Вип. 13. – С. 189- 191. (Дисертантом самостійно проведено визначенн рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Беспалова Е.Я., Воробьева А.М., Максименко В.Б. Цитокиновый профиль больных инфекционным эндокардитом, оперированных с применением общей управляемой гипертермии // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2006. – Вип. 14. – С. 258-260. (Автором самостійно проведено визначення концентрації інтерлейкіну – 6, фактора некрозу пухлин альфа, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Беспалова О.Я. Вплив загальної керованої гіпертермії на процес фагоцитозу у хворих інфекційним ендокардитом // Серцево-судинна хірургія: Щорічник наукових праць Асоціації серцево-судинних хірургів України. – Київ, 2007. – Вип. 15. – С. 29-32. (Автором проведено визначення проценту фагоцитуючих клітин, статистичну обробку, аналіз результатів та підготовку статті до друку).
Воробьева А.М., Погребняк А.М., Голощапов Н.М., Руденко А.В., Баланник З.Т., КлименкоЛ.А.,Беспалова Е.Я. Иммуно-биохимический контроль противовоспалительного действия диуцифона при лечении инфекционного ендокардита // Метод. рекомендации. – К., 1996. – 8 с. (Самостійно автором визначено рівень циркулюючих імунних комплексів та С-3 компоненту комплемента, приймала участь у написанні методичних рекомендацій).
Воробьева А.М., Моргунов О.И., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Изучение этиологического фактора при инфекционном эндокардите // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997 – С. 52. (Автором проведено аналіз частоти виділення мікроорганізмів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
Кнышов Г.В., Моргунов О.И., Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Эпидемиологическая характеристика инфекционного эндокардита / По материалам института сердечно-сосудистой хирургии АМН Украины // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 91-92. (Автором проведено аналіз розподілу хворих по віковим групах, підготовлено тези до друку).
Моргунов О.И., Воробьева А.М., Руденко А.В., Беспалова Е.Я. Иммунный статус как клинико-эпидемиологический признак инфекционного эндокардита. // Наукова конференція асоціації серцево-судиних хірургів України. Тези доповідей. – К., 1997. – С. 119-120. (Автором проведено визначення концентрації імуноглобулінів в сироватці крові хворих, статистичну обробку, аналіз результатів, підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Беспалова Е.Я., Климова Л.Н. Этиологическая характеристика инфекционного эндокардита, протекающего на фоне бактериальной сенсибилизации // Клінічна хірургія. – 2003. – № 4-5.– С. 42. (Дисертант визначала титр антитіл вірусу простого герпеса і цитомегаловіруса, аналіз одержаних результатів, приймала участь у підготовці тез до друку).
Беспалова Е.Я. Влияние факторов воспаления на показатели иммунитета у больных инфекционным эндокардитом, осложненным абсцессами сердца // ІХ Всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. Тезисы докладов. – Москва. – 2003. – Т.4., №11. – С. 45. (Автором самостійно досліджено стан клітинної та гуморальної ланки імунітету, рівень інтерлейкіну-6, проведено статистичну обробку, аналіз результатів, підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я. Баланник З.Т., Климова Л,Н. Действие общей управляемой гипертермии на механизм активации иммунного ответа в подавлении острой системной воспалительной реакции у больных инфекционным эндокардитом // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания. X всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 2004. – Т.5, №11. – С. 40. (Автором самостійно проведено визначення концентрації інтерлейкіну-6, фактора некрозу пухлин альфа, С3 компоненту комплемента, аналіз результатів та підготовку тез до друку).
Воробьева А.М., Баланник З.Т., Климова Л.Н., Беспалова Е.Я. Воздействие гипертермии на активацию иммунного ответа у хирургических больных инфекционным эндокардитом // Бюллетень НЦССХ им. А.Н. Бакулева РАМН, сердечно-сосудистые заболевания. X всероссийский съезд сердечно-сосудистых хирургов. – Москва. – 2004. – Т.5, №11. – С. 27. (Здобувачем проведено дослідження клітинного імунітету, реакцію бласттрансформації лімфоцитів, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
Воробьева А.М., Беспалова Е.Я. Прогнозирование иммуномодулирующего лечения септических состояний больных инфекционным эндокардитом с применением гипертермической перфузии // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. «Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія». – Харків, 2004. – С. 52. (Автором самостійно проведено визначення рівня інтерлейкіну – 6, фактора некроза пухлин альфа, С3 компоненту комплемента, катепсину D, аналіз результатів та підготовку тез до друку).
Воробьева А.М., Терзов А.И., Климова Л.Н., Беспалова Е.Я., Баланник З.Т. Опыт лечения вобэнзимом больных инфекционным эндокардитом // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. «Сепсис. Патогенез, діагностика та терапія». – Харків, 2004. – С. 53. (Автором проведено дослідження стану клітинної ланки імунітету, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
G.Knyshov, A.Vorobyova, V.Maksimenko, L.Klimova, O. Bespalova. Influence of the total body controlled hyperthermia (TBCHP) on an organism increase of resistency to infection in patients with infective endocarditis (IE) // 15 th World Congress WSCTS. Abstracts. The journal of Cardiovascular surgery. – Vilnius. – 2005 – Vol.46. – Suppl. 1. – No.3. – P. 65. (Дисертантом проведено визначення рівня прозапальних цитокінів, С3 компоненту комплемента, статистичну обробку, аналіз результатів, разом із співавторами підготовлено тези до друку).
АНОТАЦІЯ
Беспалова О.Я. Вплив загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у хворих на інфекційний ендокардит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальності 03.00.09. – імунологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню впливу загальної керованої гіпертермії на стан імунної системи у кардіохірургічних хворих на інфекційний ендокардит.
Вперше на великому клінічному матеріалі визначені особливості змін кількісного та функціонального стану імунокомпетентних клітин у хворих на інфекційний ендокардит, оперованих із застосуванням загальної керованої гіпертермії при різних температурних режимах.
Проведення
багатопланових
досліджень
з використанням
імунологічних
методів дозволило
визначити
імунологічну
ефективність
застосування
ЗКГ з температурою
39,0 – 39,5 C° протягом
30 хвилин у хворих
на ІЕ. Показано,
що застосування
ЗКГ з температурою
39,0 – 39,5 °C у хворих
на ІЕ сприяє
нормалізації
стану клітинної
(збільшення
кількості CD3+
лімфоцитів
та їх функціональної
активності,
зменшення
дисбалансу
субпопуляції
Т-хелперів та
Т-супресорів)
та гуморальної
ланки імунної
системи, що
проявляється
зменшенням
рівня Ig G, Ig М, Ig А,
ЦІК, С3 компоненту
комплемента
та рівня прозапальних
цитокінів
(ФНП-α,
ІЛ-6).
Ключові слова: інфекційний ендокардит, імунна система, Т- і В-лімфоцити, загальна керована гіпертермія, прозапальні цитокіни.
АННОТАЦИЯ
Беспалова Е.Я. Влияние общей управляемой гипертермии на состояние иммунной системы у больных инфекционным эндокардитом. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.09. – иммунология. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению иммунологической эффективности применения общей управляемой гипертермии при разных температурных режимах во время операции в условиях искусственного кровообращения, у больных инфекционным эндокардитом.
Целью наших исследований было определение особенностей состояния иммунной системы у больных инфекционным эндокардитом, в зависимости от использования общей управляемой гипертермии во время операции.
Проведены обследования 208 больных инфекционным эндокардитом (ИЭ) в возрасте 39,2 + 8,9 лет. Всех 208 (100 %) больных ИЭ оперировали по разработанной стандартной методике в условиях искусственного кровообращения. После основного этапа кардиохирургической операции больным ИЭ применяли общую управляемую гипертермию (ОУГ) с температурой 38,0 – 38,5 °С и 39,0 – 39,5 °С в течение 30 мин. Группу сравнения составили 60 пациентов, оперированных без применения ОУГ.
Показано, что у больных инфекционным эндокардитом до операции имеются изменения иммунной системы, аналогичные для пациентов всех исследуемых групп, которые проявляются достоверным снижением содержания Т-лимфоцитов и их функциональной активности, нарушением субпопуляционного состава за счет снижения Т-супрессоров, увеличением числа NK-клеток, снижением поглотительной способности фагоцитирующих клеток. У больных ИЭ всех групп наблюдалось достоверное увеличение продукции иммуноглобулинов класса G, М, А, а также увеличение уровня ЦИК, С3 компоненту комплемента и провоспалительных цитокинов, что указывает на развитие воспалительного процесса.
На основании комплексного обследования больных ИЭ после операции, впервые получены данные влияния разных температурных режимов ОУГ на клеточное и гуморальное звено иммунной системы. Показано, что у больных ИЭ оперированных без применения ОУГ, а также у больных ИЭ оперированных с применением ОУГ при температуре 38,0 – 38,5 °С в течение 30 мин, сохраняется дисфункция клеточного и гуморального звена иммунной системы, которая проявляется уменьшением количества Т-лимфоцитов и их фукциональной активности, дисбалансом иммунорегуляторных клеток за счет увеличения количества Т-хелперов относительно контрольной группы. Сохраняется увеличен уровень Ig М, ЦИК, С3 компоненту комплемента. Применение ОУГ при 39,0 – 39,5 °С в течение 30 мин у больных ИЭ нормализует состояние клеточного звена иммунной системы: увеличивается количество CD3+ лимфоцитов и их функциональная активность, уменьшается дисбаланс иммунорегуляторных клеток (CD4+, CD8+) и количество NK-клеток. Нормализуется поглотительная способность и внутриклеточный кислородзависимый метаболизм фагоцитирующих клеток. В гуморальном звене иммунной системы, наблюдается нормализация уровня Ig G, Ig М, Ig А, ЦИК, С3 компоненту комплемента и провоспалительных цитокинов (ФНО-α, ИЛ-6).
Ключевые слова: инфекционный эндокардит, иммунная система, общая управляемая гипертермия, Т- и В-лимфоциты, провоспалительные цитокины.
SUMMARY
Bespalova O. Y. Influence of the total controlled body hyperthermia on the state of immunologic system in patients