Ліпідний профіль та якість життя хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, які лікуються програмним гемодіалізом
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ “ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ”
Котулевич Неллі Янівна
УДК: 616.611-002-008-036.12-06:[616.153.915+611.018.74;577.17]
ліпіднИЙ профіль та якість життя хвориХ НА хронічнУ хворобУ нирок V СТАДІЇ, які лікуються програмним гемодіалізом
14.01.37. – нефрологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ, 2008 р.
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському національному медичному університеті
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Оспанова Т.С.
Харківський національному медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішньої медицини №2, професор кафедри
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Нікуліна Г.Г., ДУ “Інститут нефрології АМН України”, лабораторія біохімії, провідний науковий співробітник
доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України Синяченко О.В., Донецький державний медичний університет МОЗ України, кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1, завідувач кафедри
Захист відбудеться 22.02.2008 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 в ДУ “Інститут нефрології АМН України” за адресою: 04053, м.Київ, вул.Коцюбинського, 9а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ “Інститут нефрології АМН України”
Автореферат розісланий 16.012008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Величко М.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Питання діагностики і лікування хронічної хвороби нирок (ХХН) - це одна з найважливіших проблем сучасної нефрології. ХХН V стадії характеризується різким зниженням всіх ниркових функцій і потребує замісної терапії - лікування програмним гемодіалізом (ППГД), перитонеальним діалізом або проведення трансплантації нирки. Незважаючи на постійне удосконалення методів замісної терапії, вони до тепер не забезпечують повної корекції обмінних, гормональних і гемодинамічних порушень, пов'язаних з втратою функції нирок, а їх застосування нерідко знижує якість життя (ЯЖ) хворих і призводить до серйозних ускладнень. В даний час основною причиною смерті хворих, які лікуються ППГД, є серцево-судинні захворювання і ранній розвиток атеросклерозу, а метаболічні порушення набули вирішального прогностичного значення відносно тривалості життя даної групи пацієнтів (Смирнов А.В., 2002).
На сучасному етапі розвитку нефрології з удосконаленням діалізних технологій і методів медикаментозної корекції, що призвели до значного збільшення тривалості життя хворих на діалізі, стає актуальнішим питання підвищення ЯЖ даної категорії хворих. Вважається загальновизнаним, що при оцінці тяжкості захворювання і виборі методів терапії необхідно враховувати не тільки соматичні показники здоров'я, але і критерії якості життя (Петрова Н.Н., 2002).
Останніми роками, враховуючи загальну тенденцію вирівнювання ЯЖ хворих, які лікуються ПГД, за рахунок підвищення ефективності лікування і здорових осіб, проводився порівняльний аналіз, що включав суб’єктивні і деяких об’єктивні показники ЯЖ діалізних хворих і здорових осіб. В доступній літературі зустрічається невелика кількість досліджень, в яких висвітлено співвідношення ціннісних орієнтацій індивідуумів з визначенням якості життя хворих на ПГД (Горин А.А. и соавт., 2001).
Як вказувалося вище, основною причиною смерті хворих з ХХН V ст. є серцево-судинні захворювання, питома вага яких складає більше 48 % від загальної структури летальності. Передумови до цього закладаються ще до початку лікування ПГД, коли вже на ранніх стадіях ХХН розвиваються важкі зміни ліпідного обміну, які вимагають корекції.
В плазмі крові хворих на ХНН V ст. ї звичайно спостерігається високий рівень тригліцеридів (ТГ) і, як правило, нормальна або навіть знижена концентрація загального холестерину (ЗХС). При аналізі ліпопротеїдного спектру плазми крові у 35-70 % хворих виявляється підвищена концентрація ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і ліпопротеїдів проміжної щільності (ЛППЩ), нормальний рівень ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і низький вміст ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ).
Огляд сучасних публікацій свідчать про те, що дана проблема поки ще не знайшла свого рішення. Наукова і практична значущість теми визначили актуальність і задачі даного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Обраний напрямок досліджень входить до плану науково-дослідних робіт. Дисертаційна робота виконана за планом науково-дослідних робіт Харківського національного медичного університету, кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХДМУ “Хронічна ниркова недостатність: корекція метаболічних і гемодинамічних порушень”, державний реєстраційний № 0102U001863. Здобувач є співвиконавцем даного дослідження. Дисертаційна робота пройшла біоетичну експертизу.
Мета дослідження: поліпшити діагностику, підвищити ефективність терапії і якості життя хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД, шляхом вивчення порушень ліпідного обміну, оцінки їх атерогенності та розробки методу медикаментозної корекції порушень ліпідного обміну.
Задачі дослідження:
Вивчити стан ліпідів і ліпопротеїдів у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Оцінити ефективність терапії із застосуванням аторвастатину у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Вивчити показники ЯЖ хворих на ХХН V ст. і встановити фактори, що впливають на них.
Встановити критерії оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст.
Об'єкт дослідження: хворі на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Предмет дослідження: показники ліпідного та ліпопротеїдного обміну, показники ЯЖ хворих на ХХН V ст., які отримують лікування ПГД.
Методи дослідження. У роботі використані загальні клініко-лабораторні, біохімічні, інструментальні та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна отриманих результатів. На підставі результатів комплексного клініко-лабораторного дослідження хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД, набула подальшого розвитку проблема гіперліпідемії як фактора ризику атеросклерозу і доцільності використання гіполіпідемічної терапії у даної категорії пацієнтів.
Встановлено, що порушення ліпідного обміну у хворих на ХХН полягають не тільки в збільшенні концентрації у крові атерогенних ліпідних фракцій, а і в якісній трансформації структури ЛП як низької, так і високої щільності. Показано, що якісна трансформація в їх структурі полягає в зміні співвідношення між апопротеїновою та ліпідною частинами ЛП. Причому, вказані порушення розвиваються у всіх хворих на ХХН V стадії.
Вперше представлено алгоритм оцінки тяжкості перебігу ХХН V ст., які лікуються ПГД. Виділені критерії, що дозволяють достовірно оцінити тяжкість перебігу ХХН на підставі дослідження показників ліпідного обміну і клінічних факторів, таких як ступінь підвищення артеріального тиску, зниження швидкості клубочкової фільтрації, зниження вмісту ХС в ЛПВЩ та ін.
Вперше встановлено, що застосування аторвастатину дозволяє досягти перерозподілу ХС від фракцій ЛПНЩ до фракції ЛПВЩ, а також призводить до зворотного розвитку деструктивних процесів якісної трансформації як в ЛПНЩ, так і в ЛПВЩ.
Доведено, що у хворих на ХХН V ст. дисліпідемія (ДЛП) розвивається ще до початку лікування ПГД, а її тип і вираженість не залежать від віку, статі, нозології і тривалості первинного захворювання нирок. Зі збільшенням тривалості “діалізного віку”, порушення ліпідного обміну у крові зазнають все більш глибоких змін і набувають різного характеру, включаючи всі ліпідні фракції та апопротеїни ліпопротеїдів.
Визначені та науково обгрунтовані показники ЯЖ, що являють собою достовірні критерії стану хворих та оцінки ефективності гіполіпідемічної терапії пацієнтів з ХХН V ст.
Практичне значення отриманих результатів. На основі дослідження порушень ліпідного метаболізму у хворих на ХХН V стадії розроблений діагностичний алгоритм оцінки тяжкості перебігу цієї хвороби. Використання даного алгоритму дозволить лікарям відділень ПГД більш диференційовано проводити медикаментозну терапію з урахуванням деяких клінічних показників, а також показників, що характеризують стан ліпідного обміну. Обґрунтовано доцільність диференційованого призначення гіполіпідемічних препаратів з урахуванням типу ДЛП та особливостей порушень ліпідного обміну у хворих на ХХН V ст. Доведено ефективність гіполіпідемічної терапії з використанням аторвастатину у пацієнтів з хронічною хворобою нирок V ст. Вперше запропоновано використання показників ЯЖ як критеріїв оцінки стану і ефективності гіполіпідемічної терапії у хворих на ХХН V ст., які лікуються ПГД.
Результати дослідження впроваджено у роботу нефрологічного відділення Миколаївської обласної лікарні, нефрологічного відділення Херсонської обласної клінічної лікарні, відділення хронічного гемодіалізу Запорізької обласної лікарні, нефрологічного відділення дитячої міської лікарні № 16 м. Харкова, нефрологічного відділення міської лікарні № 26 м. Харкова, нефрологічного відділення Інституту терапії ім. Л.Т.Малої, а також у відділення хронічного гемодіалізу Харківського обласного клінічного центру урології і нефрології ім.В.І.Шаповала.
Особистий внесок дисертанта. Автор самостійно провела інформаційний пошук і науково-практичну оцінку наявної літератури по темі дисертації, визначила мету і задачі дослідження, шляхи їх досягнення. Автором відібрані, обстежені хворі на ХХН V стадії, що перебувають на лікуванні ПГД і в динаміці терапії. Оформлені і підготовлені до друку всі розділі дисертаційної роботи і автореферат.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені та обговорені на республіканській науково-практичній конференції “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб” (м. Харків, 2001); XIV Всеукраїнській науково практичній конференції нефрологів “Реабілітація хворих нефрологічного профілю” (м. Ужгород, 2003); на науково-практичній конференції “Атеросклероз та атеротромбоз: патогенез, клініка, лікування” (м. Харків, 2003), VІІ міжнародній конференції “Артеріальна гіпертензія і ІХС: досягнення і перспективи” (м. Харків, 2003), міжнародній нефрологічній конференції “Білі ночі” (м. Санкт-Петербург, 2003), на III з'їзді трансплантологів України (м. Донецьк, 2004), на XLI Всесвітньому конгресі по діалізу та трансплантації (м. Лісабон, Португалія); на XLII конгресі Європейської асоціації діалізу та трансплантації (м.Стамбул, Туреччина, 2005), на науково-практичних конференціях кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХДМУ (2002-2005 рр.). Апробація результатів дисертації проведена на спільному засіданні співробітників кафедри урології і кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 ХНМУ. Проведення досліджень схвалено комітетом з біоєтики ХНМУ.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з них 7 – в наукових спеціалізованих журналах, затверджених ВАК України, 10 – в матеріалах і тезах доповідей на з'їздах і конференціях. За темою роботи одержано 4 патенти України на винахід.
Структура дисертації. Текст дисертації викладений на 142 сторінках машинописного тексту. Складається з вступу, 5 розділів, узагальнення та аналізу результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 203 найменування (65 кирилицею і 138 латиницею). Робота ілюстрована 24 рисунками, містить 35 таблиць і 2 додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 112 пацієнтів з ХХНV ст., серед яких було 63 чоловіка (56 %) і 49 жінок (44 %). Всі хворі перебували на лікуванні у відділенні хронічного гемодіалізу Харківського обласного клінічного центру урології і нефрології. 104 пацієнта отримували сеанси ПГД 3 рази на тиждень з тривалістю одного сеансу 4 години, і 8 пацієнтів отримували 2 сеанси ПГД на тиждень з аналогічною тривалістю. Таким чином, діалізний час у середньому склав 11,7±0,3 години на тиждень, а середній “діалізний вік” склав 30,4±3,2 місяці. Надана доза діалізу по КT/V склала 1,18±0,2, а міждіалізна надбавка ваги 2,7±0,1 кг, що свідчило про адекватний діаліз. Всім хворим проводили бікарбонатний ПГД на апаратурі „Fresenius 4008S” через постійний судинний доступ у вигляді артеріовенозної фістули.
Вік хворих коливався в межах від 17 до 63 років, складаючи у середньому 41,1±3,3 роки. Контрольну групу склали 15 здорових осіб, які за статтю та віком відповідали групі обстежених пацієнтів. З основної групи обстежених пацієнтів була виділена підгрупа хворих (27 пацієнтів), які одержували препарат аторвастатин в добовій дозі 10 мг протягом 8 тижнів.
Стан ліпідного обміну оцінювали за наступними показниками: загальні ліпіди (ЗЛ), в-ліпопротеїди (в-ЛП), ЗХС, ТГ, холестерин ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), апопротеїн А 1 (апо-А1), апопротеїн В (апо-В); крім цього були розраховано чотири коефіцієнти атерогенності (апо-В/апо-А1, ХС ЛПНЩ+ХС ЛПДНЩ/ХС ЛПВЩ, ЗХС-ХС ЛПВЩ/ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ) і один антиатерогенний коефіцієнт (ХС ЛПВЩ/ЗХС-ХС ЛПВЩ).
Для оцінки ЯЖ пацієнтів, які отримують лікування ПГД, використовували опитувальники SF–36 та Kidney Disease Quality of Life (KDQOL) у власній модифікації.
Оцінку ЯЖ хворого проводили перед початком ПГД, а потім один раз на два місяці. Всі пацієнти заповнювали анкету з подальшим аналізом, оцінкою результатів і розрахунком індивідуального показника ЯЖ – чим вище бал, тим краще ЯЖ хворого. Оцінка отриманих даних проводилася за шкалою важкості обмежень від 1 (при нездатності виконати задачу) до 5 балів (якщо задача виконується досить добре). Узагальнену оцінку отриманих даних проводили за п'ятибальною шкалою обмежень з використанням опитувальника, складеного на основі категорій МКФ.
У всіх обстежених пацієнтів була проаналізована структура і ступінь вираженості обмежень життєдіяльності (ОЖД). За допомогою опитувальника, складеного на підставі категорій МКФ, вивчалися домени здоров'я, зміни в яких, найбільш суттєві у пацієнтів з ХХН: мобільність, самообслуговування і повсякденна побутова діяльність. Як додаткові критерії використовувалися показники ЯЖ до початку і після закінчення 8-тижневого курсу прийому аторвастатину.
Для оцінки інформативності показників, що вивчаються, використовували патометричний метод за описом Е.В.Гублера (1990), який включає визначення діагностичного коефіцієнту (ДК) досліджуваної ознаки за формулою n(x)= 5lg P(x/A2)/P(x/A1), де n – діагностичний критерій (бал), х – вірогідність дискретної величини ознаки, А – вірогідність стану; а також визначення загальної інформативності ознаки (показника) за формулою: I(х)=0,5 (Р2-Р1)5lg P2/P1, де I – інформативність.
Результати дослідження та їх обговорення. За індивідуальним аналізом результатів дослідження ліпідного метаболізму у пацієнтів з ХХН V ст. нами була відмічена наявність різних типів ДЛП лише у 61 пацієнта (54%), тоді як у 51 пацієнта (46%) не були виявлені зміни концентрацій ЗХС і фракцій ЛПНЩ. Необхідно відзначити, що у даної категорії пацієнтів на фоні нормальних концентрацій атерогенних фракцій ЛП були виявлені зміни в них вмісту апопротеїнів і ЛПВЩ.
Було виявлено достовірне підвищення концентрації в-ЛП (3,1±0,14 г/л, р<0,01) порівняно з контрольною групою і нормальні значення ЗЛП. Концентрації ЗХС були вищими за контрольні показники у 34 пацієнтів. Причому у 4 пацієнтів ці значення перевищували 10 ммоль/л. Середні значення в групі обстежених пацієнтів були наступними: ЗХС – 5,91±0,22 ммоль/л, ХС ЛПНЩ – 4,02±0,2 ммоль/л. Ці значення є підвищеними по відношенню до контрольних, але це підвищення носить характер тенденції (p>0,05).
Рівень ТГ у 35 пацієнтів перевищував 1,9 ммоль/л, що було достовірно відмінне від контрольних показників. Проте, в цілому по групі обстежених пацієнтів, середні концентрації ТГ не відрізнялися від контрольних показників (1,43±0,14 ммоль/л) (табл.1).
Таблиця 1.
Показники ліпідного обміну у хворих на ХХН V ст. і групи контролю
| Показники | Групи обстежених осіб | |
| ХХН V ст. | Контроль | |
| ЗЛП, г/л | 6,4±0,29 | 6,5±0,2 |
| в-ЛП, г/л | 3,1±0,14* | 2,8±0,04 |
| ЗХС, ммоль/л | 5,9±0,22** | 5,0±0,45 |
| ТГ, ммоль/л | 1,4±0,14 | 1,1±0,18 |
* - р<0,01
** - 0,1>р> 0,05
Концентрація ХС ЛПДНЩ складала 0,9 ммоль/л і вище, що достовірно відмінне від контролю. В цілому ж по групі хворих на ХХН V ст. концентрація ХС ЛПДНЩ (0,71±0,09 ммоль/л) статистично не відрізнялися від середніх значень контрольної групи. Підвищення вмісту ХС ЛПНЩ (4,02±0,2 ммоль/л) носить характер тенденції в порівнянні з показниками контрольної групи. Достовірне зниження концентрації ХС ЛПВЩ виявлено у 86 пацієнтів. Середні значення цього показника достовірно відрізнялися від контрольних, і складали 1,02±0,04 ммоль/л (р < 0,01) (табл.2).
Таблиця 2.
Вміст ХС в ліпопротеїдах у хворих на ХХН V ст. і групи контролю
| Показники | Групи обстежених осіб | |
| ХХН V ст. | Контроль | |
| ХС ЛПДНЩ, ммоль/л | 0,71±0,09 | 0,51±0,09 |
| ХС ЛПНЩ, ммоль/л | 4,02 ± 0,2** | 3,13± 0,47 |
| ХС ЛПВЩ, ммоль/л | 1,02±0,04* | 1,35±0,06 |
* - р<0,01 ** - 0,1>р> 0,05
Вміст апо-А1 в плазмі крові пацієнтів з ХХН V ст. коливався в межах від 103 до 261 мг/дл. Середні значення по групі склали 180,22±6,22 мг/дл, що більше по відношенню до контрольних показників (151,84±8,76 мг/дл) (p<0,01).
Нами було відзначено, що низькі концентрації апо-А1 у 18 пацієнтів (з 22-х) поєднувалися з нормальними або навіть підвищеними значеннями ХС ЛВЩ, а високі значення апо-А1, як правило, супроводжували гіпо-б-холестеринемію, що свідчить про глибоку якісну трансформацію антиатерогенної фракції ЛПВЩ.
Значення концентрації апо-В у пацієнтів з ХХН V ст. не відрізнялися від контрольних показників. Цікавим представляється той факт, що у 27 пацієнтів відмічені достовірно низькі концентрації апо-В (нижче 86 мг/дл) і, як правило, вони супроводжуються нормоліпопротеїдемією. У 7-ми пацієнтів нами виявлені максимально високі показники концентрації апо-В – вище 170 мг/дл, причому у 4-х пацієнтів такі значення поєднувалися з ГЛП IV типу, у 2 пацієнтів - з нормоліпопротеїдемією і ще у 1 хворого - з ГЛП IIа типу (табл.3).
Таблиця 3.
Вміст апопротеїнів у пацієнтів з ХХП V ст. і групи контролю
| Показник | Групи обстежених осіб | |
| ХБП V ст. | Контроль | |
| апо-А1, мг/дл | 1,802 ± 0,062 * | 1,518 ± 0,088 |
| апо-В, мг/дл | 1,098 ± 0,041 | 1,025 ± 0,079 |
* - р<0,01
Серед отриманих розрахунковим методом коефіцієнтів, які свідчать про ступінь вираженості атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст., три показники достовірно змінені в порівнянні з контролем.
Значення ХС ЛПВЩ/ЗХС - ХС ЛПВЩ у хворих на ХХН V ст. нижчі за аналогічні показники контрольної групи. Два інші показники (ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ і апо-В/апо-А1) вищі за контрольні значення і це підвищення має характер достовірної різниці (р < 0,01) (рис.1).

Рис.1. Показники, що характеризують вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст. порівняно з групою контролю (*- p<0,01)
У групу пацієнтів, які приймали аторвастатин увійшли 11 хворих з ГЛП IIа типу, 9 пацієнтів з ГЛП IV типу, 6 пацієнтів з нормоліпопротеїдемією і 1 пацієнт, у якого було діагностовано ГЛП IIб типу.
Після закінчення прийому аторвастатину концентрація ЗЛ в сироватці крові достовірно (t=3,06) знизилася в середньому по групі на 17,6%, концентрація в-ЛП достовірно (t=3,34) знизилась майже на 30%.
Концентрація ЗХС до початку прийому аторвастатину складала 7,06±0,3 ммоль/л. Причому у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів концентрація ЗХС становила від 7,3 до 11,5 ммоль/л. І саме у цих пацієнтів на фоні прийому аторвастатину відбулося значне зниження концентрацій ЗХС: в середньому на 48,6% У пацієнтів із первинно невисокими концентраціями ЗХС (ГЛП IV типу і нормоліпопротеїдемія) їх зниження було менш значним або не достовірним. В середньому по групі концентрація ЗХС знизилася на 27,6 %.
Вміст ТГ плазми крові в середньому знизився на 10 %. Проте, це зниження не мало характеру достовірної різниці. Зміни концентрації основних ліпідів в крові хворих на ХХН V стадії до і після лікування аторвастатином представлені в таблиці 4.
Таблиця 4.
Динаміка концентрації ліпідів в крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
Ліпіди |
Групи обстежених осіб | ||
| Хворі на ХХН V ст. | Контрольна група | ||
| До лікування | Після лікування | ||
| ЗЛП, г/л | 8,23±0,3 | 6,78±0,31* | 6,45±0,2 |
| в-ЛП, г/л | 3,57±0,25 | 2,5±0,19* | 2,77±0,04 |
| ТГ, ммоль/л | 1,89±0,18 | 1,7±0,09 | 1,11±0,18 |
| ЗХС, ммоль/л | 7,06±0,3 | 5,11±0,23* | 5,0±0,45 |
* - p<0,01
Концентрація ХС ЛПНЩ в середньому знизилася на 40,3%, складаючи після лікування 3,06±0,25 ммоль/л. Найбільші темпи зниження ХС ЛПНЩ відзначені у пацієнтів з ГЛП IIа і IIб типів. Враховуючи прямий кореляційний зв'язок між ЗХС і ХС ЛПНЩ (ф=0,96) можна дійти висновку, що зниження концентрації ЗХС відбувається в першу чергу за рахунок фракції ЛПНЩ. Вміст ХС ЛПДНЩ в плазмі крові дещо знизився (до 0,76 ммоль/л), що складає 11%. Вміст в плазмі крові антиатерогенної фракції ЛПВЩ складав до початку прийому аторвастатину 1,06±0,06 ммоль/л, а після закінчення - 1,32±0,08 ммоль/л.
Через 8 тижнів відмітили, що у 20 пацієнтів відбулися процеси перерозподілу ХС від фракцій ЛПНЩ до антиатерогенної фракції ЛПВЩ. Переконливим свідоцтвом тому було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ на 19,6%. Якнайменша динаміка ЛПВЩ відзначена у пацієнтів з ГЛП IV типу. У 5 хворих з даним типом ГЛП концентрація ХС ЛПВЩ або зовсім не мінялася, або змінювалася недостовірно.
Таким чином, звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів зі спочатку невисокими значеннями ЗХС, зміни концентрації ХС ЛПВЩ у відповідь на терапію аторвастатином незначні або відсутні. Зміни вмісту ХС в ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлені в таблиці 5.
Таблиця 5.
Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
| Холестерини | Групи обстежених осіб | ||
| Хворі на ХХН V ст | Контрольна група | ||
| До лікування | Після лікування | ||
| ХС ЛПНЩ, ммоль/л | 5,13±0,26 | 3,06±0,25* | 3,13± 0,47 |
| ХС ЛПДНЩ, ммоль/л | 0,86±0,08 | 0,76±0,04 | 0,51±0,09 |
| ХС ЛПВЩ, ммоль/л | 1,06±0,06 | 1,32±0,08* | 1,11±0,18 |
* - p<0,01
Концентрація основного структурного білка ЛПВЩ апо-А1 достовірно не змінювалася. Враховуючи, що незмінена концентрація апо-А1 супроводжує достовірно збільшені значення ХС ЛПВЩ, можна припустити, що якісна трансформація ЛПВЩ, яка відбувалася до початку терапії аторвастатином, зазнавала зворотного розвитку. Достовірних змін концентрації основного структурного білка ЛПНЩ апо-В до і після лікування аторвастином також виявлено не було. Зміни вмісту апопротеїнів у ліпопротеїдах різної щільності в динаміці лікування аторвастатином представлено в таблиці 6.
Таблиця 6.
Динаміка концентрації ХС в ліпопротеїдах різної щільності у крові хворих на ХХН V ст. після лікування аторвастатином та групи контролю
| Групи обстежених осіб | |||
| Хворі на ХХН V ст. | Контрольна група | ||
| До лікування | Після лікування | ||
| апо-А1, г/л | 1,7475±0,0915 | 1,7539±0,0776 | 1,518 ± 0,088 |
| апо-В, г/л | 1,1428±0,06 | 1,0115±0,0482 | 1,025 ± 0,079 |
Динаміка змін коефіцієнтів, що свідчать про вираженість атеросклеротичних процесів в організмі хворих на ХХН V ст, представлена на рис.2.
Необхідно відмітити, що після прийому аторвастатину змінилося співвідношення різних типів ДЛП усередині групи пацієнтів, які приймали препарат. Так, з 11 пацієнтів з ГЛП IIа типу після закінчення прийому аторвастатину лише у 2 показники не змінилися (табл. 7). Ще у 4-х пацієнтів з ГЛП IV типу після закінчення курсу терапії аторвастатином вміст ліпопротеїдів був у нормі. Безумовно, позитивним моментом було збільшення концентрації ХС ЛПВЩ у 74% пацієнтів і достовірне збільшення в середньому по групі на 19,6%. Причому було відзначено, що за умови прийому аторвастатину збільшувалась концентрація ЛПВЩ при спочатку підвищеному рівні ЗХС.

Рис.2. Динаміка коефіцієнтів атерогенності гіперліпідемій при ХХН V ст. після лікування аторвастатином (* - р<0,01)
Таблиця 7.
Розподіл пацієнтів залежно від типу ДЛП до і після прийому аторвастатину
| Тип ДЛП | Кількість пацієнтів | |||
| До лікування | Після лікування | |||
| Абс. | % | Абс. | % | |
| II а | 11 | 41 | 2 | 7,4 |
| II б | 1 | 3 | 1 | 3,7 |
| IV | 9 | 34 | 5 | 18,5 |
| Помилкова нормоліпопротеїдемия | 6 | 22 | 19 | 70,4 |
І навпаки, чим менше була концентрація ЗХС до початку терапії, тим меншою була динаміка зростання ХС ЛПВЩ, що переконливо підтверджується відсутністю такої динаміки у більшості пацієнтів з ГЛП IV типу.
Як показники ЯЖ у всіх обстежених пацієнтів були проаналізовані структура і ступінь вираженості ОЖД. Так, в категорії „мобільність”, кількість пацієнтів, які мали обмеження, коливалася від 18,6% до 64,3%. Абсолютні обмеження виявлені у 0,9%-10% пацієнтів. Найбільш виражені проблеми відмічені при користуванні громадським транспортом, пересуванні на відносно невеликі відстані, а також при подоланні різного роду перешкод.
В категорії „самообслуговування” обмеження були виявлені у 2,6-19,6% пацієнтів. Абсолютні обмеження відмічені у 0-2,6% хворих. Найбільші труднощі у пацієнтів виникали при митті всього тіла. Повсякденна побутова діяльність була обмежена у 16,9-37,5 пацієнтів. Абсолютна неспроможність виконувати складові повсякденної побутової діяльності відмічена у 3,5-10% пацієнтів. ОЖД у пацієнтів з ХХН V ст. відмічені за рахунок повсякденної побутової роботи і мобільності. Значущим чинником, що впливає на життєдіяльність виявився біль.
Показники 9 шкал опитувальника SF–36 у пацієнтів, які лікуються ПГД, нижче, ніж у пацієнтів контрольної групи. Так, значно знижені параметри всіх шкал фізичного здоров'я, обмежена здатність до фізичного навантаження (підйом по сходах, підняття ваги, ходьба). У пацієнтів, які лікуються ПГД, нижче ніж у здорових осіб загальна активність і енергійність, а фізичний і емоційний стан заважають виконанню роботи, перешкоджають нормальній соціальній активності. Бали щодо оцінки стану пацієнтів психічного здоров'я не відрізняються від показників в контрольній групі.
Аналіз динаміки компонентів ЯЖ хворих, які лікуються ПГД та отримували протягом 8 тижнів аторвастатин в добовій дозі 10 мг показав, що з 10 вимірюваних компонентів 8 характеризуються позитивною динамікою (р<0,05). Зокрема, у пацієнтів підвищилися показники фізичного функціонування (на 5,8%), переважно за рахунок його рольової складової (до лікування 37,6±2,7%, після – 43,4±2,1%; р<0,05). Структурний показник "загальне здоров'я" також достовірно (р<0,05) підвищився з 38,6±3,1% до 45,1±2,1%, тоді як рівень "життєздатності" достовірно не змінився (р>0,05).
Звертає увагу тенденція (р>0,05) до збільшення соціального функціонування пацієнтів за рахунок його рольової складової, яка достовірно (р<0,001) збільшилась з 60,5±3,4% до 71,7±2,9% при одночасному поліпшенні структурного показника "психічне здоров'я" (р<0,001).
Ефекти, виявлені в процесі аналізу результатів лікування, представлені на рис. 3.
Інтегральний кумулятивний показник фізичного здоров'я пацієнтів достовірно (р<0,05) підвищився з 34,9±2,9% до 41,3±2,1%; при цьому темпи зростання інтегрального кумулятивного показника психічного здоров'я – вище, їх рівень перевищує 17,0%. Слід зазначити, що стандартизовані індекси динаміки загального профілю ліпідів характеризувалися зменшенням ЗХС на 9,5%, ЛПНЩ на 28,5%, ТГ на 13,0% при відносно стабільному рівні ЛПВЩ (±3,0%).
За допомогою патометричного аналізу (Е.В.Гублер, 1990) ми опрацювали метод оцінки діагностичної цінності та інформативності клінічних факторів, а також показників, що характеризують стан ліпідного обміну. Виходячи із значень ДК і загальної інформативності ознаки було визначено найважливіші в диференційно-діагностичному плані показники, тобто ті, концентрації яких з високою часткою достовірності супроводжують перебіг ХХН V ст. і є показниками важкості перебігу захворювання.

Рис.3. Динаміка компонентів ЯЖ хворих з ХХН V ст. до початку і після 8-тижневого курсу застосування аторвастатину у пацієнтів, які лікуються ПГД
Був складений діагностичний алгоритм оцінки важкості перебігу ХХН V cт. з дванадцяти показників, що достовірно відображають стадію даного захворювання. Зокрема: концентрація ХС ЛПВЩ, антиатерогенний коефіцієнт ХС ЛПВЩ/ЗХС – ХС ЛПВЩ, концентрації ХС ЛПНЩ, ЗХС, апо-А1, апо-В, апо-В/апо-А1, ХС ЛПНЩ/ХС ЛПВЩ, Kt/V, рівень гемоглобіну крові, швидкість клубочкової фільтрації та ступінь підвищення артеріального тиску (Табл.8).
Таблиця 8.
Алгоритм оцінки тяжкості перебігу хронічної хвороби нирок
| Критерії оцінки тяжкості ХХН | Діагностичні коефіцієнти | ||
| ДК | Оцінка критерію конкретного хворого | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| ХС ЛПВЩ | підвищений | - 2,5 | |
| середній рівень | - 1,3 | ||
|
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||