Вплив лерканідипіну і бісопрололу на функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця
Тобто слід відміти переважання ефекту бісопрололу відносно зменшення ММ та ВТСЛШ, проте лерканідипіну властивий більш вірогідний вплив на величину КІМ та діаметри СА (ДЗСА, ДВСА, ДЗов. СА). З іншого боку обидва препарати мають позитивний вплив на ММ та ВТСЛШ, діаметри та величину КІМ СА (рис.3).
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі вирішене актуальне завдання кардіології щодо оптимізації лікування хворих на ГХ за поєднаного перебігу зі стабільною стенокардією з урахуванням особливостей ендотеліальної дисфункції, наявності гіпертрофії лівого шлуночка та атеросклеротичних уражень сонних артерій шляхом диференційованого застосування блокатора кальцієвих каналів лерканідипіну та β-блокатора бісопрололу.
Встановлено, що за поєднаного перебігу ГХ та стабільної стенокардії в порівнянні з аналогічними групами хворих без стабільної стенокардії зміни маси міокарда (p<0,01), індексу маси міокарда (p<0,01) та відносної товщини стінок лівого шлуночка (p<0,01) є більш вираженими. Гіпертрофія лівого шлуночка є не лише адаптивним механізмом, але й фактором несприятливого прогнозу у хворих на гіпертонічну хворобу за поєднаного перебігу зі стабільною стенокардією, про що свідчить зворотня кореляційна залежність фракції викиду та маси міокарда лівого шлуночка (r=-0,27, p=0,02).
У хворих на ГХ зі стабільною стенокардією спостерігається більш значне ураження стінки судин, що виявляється в потовщенні комплексу інтима-медіа загальних (р1-3<0,05), внутрішніх (p<0,05) та зовнішніх сонних артерій (р1-3<0,05). Збільшення діаметру внутрішніх сонних артерій у пацієнтів із асоційованим перебігом ГХ та стенокардії (р<0,05) та у хворих на неускладнену ГХ (р<0,05) можна вважати ранньою ознакою судинного ремоделювання. У пацієнтів із ГХ, асоційованою зі стабільною стенокардією та у хворих на ГХ без стенокардії спостерігається прямий кореляційний зв’язок між масою міокарда лівого шлуночка, величиною комплексу інтима-медіа та діаметрами загальних та внутрішніх СА (r=0,24-0,50, p<0,05). Маса міокарда ЛШ переважно залежить від наявності ГХ (37,9%, p<0,001), а структурні зміни сонних артерій - від супутньої стабільної стенокардії (38,0-46,1%, p<0,001).
Негемодинамічними механізмами прогресування гіпертонічної хвороби з супутньою стабільною стенокардією є зміни функціонального стану ендотелію: погіршення здатності ендотеліальних клітин до регенерації та утворення нових судин (зниження рівня фактора росту судинного ендотелію, p<0,05), зниження антикоагулянтної та фібринолітичної активності (підвищення агрегаційної здатності тромбоцитів, скорочення часу агрегації, порушення в системі протеїну С, зниження потенційної активності плазміногену, p<0,05).
Суттєвими факторами, що несприятливо впливають на перебіг гіпертонічної хвороби зі стенокардією напруження є неконтрольоване підсилення протеолізу (зростання інтенсивності лізису високо-, низькодисперсних білків та колагену), порушення ліпідного обміну (збільшення вмісту в крові холестерину та β-ліпопротеїнів) та зміни морфофункціональних властивостей еритроцитів (зниження індексу деформабельності еритроцитів та зростання коефіцієнту в’язкості еритроцитарної суспензії).
У хворих на гіпертонічну хворобу зі стабільною стенокардією за застосування лерканідипіну та бісопрололу спостерігається зворотний розвиток ремоделювання лівого шлуночка (зменшення маси міокарда та відносної товщини стінок лівого шлуночка), атеросклеротичного ураження сонних артерій (зменшення комплексу інтима-медіа), покращення функціонального стану ендотелію (підвищення рівня фактора ангіогенезу, потенційної активності плазміногену, рівня протеїну С, зниження здатності тромбоцитів до агрегації – спонтанної та АДФ-індукованої, подовження часу агрегації та зменшення швидкості), покращення морфофункціональних властивостей еритроцитів (підвищення індексу деформабельності еритроцитів, зниження коефіцієнту в’язкості еритроцитарної суспензії) та метаболічого профілю крові (зниження рівня холестерину та β-ліпопротеїнів).
Бісопролол, у порівнянні з лерканідипіном, при гіпертонічній хворобі зі стабільною стенокардією більш інтенсивно сприяє зворотньому розвитку ремоделювання лівого шлуночка (зменшення маси міокарда та відносної товщини стінок лівого шлуночка), однак лерканідипін ефективніше впливає на структурні зміни сонних артерій (зменшення величини комплексу інтима-медіа та діаметру судин).
Застосування лерканідипіну, в порівнянні з бісопрололом, супроводжується більш вірогідним впливом на проліферативну (підвищення вмісту в крові фактора ангіогенезу) та антикоагулянтну (збільшення рівня протеїну С та зниження агрегаційної здатності тромбоцитів) функції ендотелію, проте бісопролол вираженіше покращує фібринолітичну активність (підвищення потенційної активності плазміногену), тому вибір препаратів для лікування хворих на гіпертонічну хворобу з супутньою стенокардією напруження необхідно проводити індивідуально, з урахуванням впливу лікарських засобів на функціональний стан ендотелію, структурні зміни сонних артерій, параметри ремоделювання лівого шлуночка.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІІ
Для визначення прогнозу гіпертонічної хвороби та гіпертонічної хвороби за поєднаного перебігу зі стабільною стенокардією у схемі обстеження доцільно включати ЕхоКГ та кольорове дуплексне сканування екстракраніальних судин і при виборі терапії надавати перевагу препаратам із органопротекторними властивостями.
Збільшення діаметрів внутрішніх сонних артерій слід вважати ранньою ознакою судинного ремоделювання.
Прогностично несприятливими критеріями прогресування уражень органів-мішеней у хворих на гіпертонічну хворобу зі стабільною стенокардією слід вважати наступні прояви ендотеліальної дисфункції: зниження рівня фактора ангіогенезу, потенційної активності плазміногену, підвищення АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів та зсуви в системі протеїну С.
У хворих на ГХ зі стабільною стенокардією рекомендовано використовувати бісопролол за схемою титрування 2,5-5-10 мг упродовж 12 тижнів із метою досягнення антигіпертензивного та антиішемічного ефектів, зменшення маси міокарда ЛШ та покращення функціонального стану ендотелію.
Призначення лерканідипіну в дозі 5-10-20 мг на добу впродовж 12 тижнів за умов досягнення цільового рівня АТ має позитивний вплив на структурні зміни СА, підсилює здатність ендотелію до регенерації та його антикоагулянтний потенціал у хворих на ГХ за поєднаного перебігу зі стабільною стенокардією.
ДРУКОВАНІ РОБОТИ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Тащук В.К., Шорікова Д.В., Гінгуляк М.О., Шоріков Є.І. Стан згортаючої, протизгортаючої, фібринолітичної систем крові, показники системного протеолізу на тлі структурних змін сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця // Кровообіг та гемостаз. -2006. -№4. -С.39-42. (Здобувач здійснила підбір хворих та огляд літератури, підготувала статтю до друку. Співавтори: проф. Тащук В.К. надавав консультативну допомогу, лікар Гінгуляк М.О. проводила сонографічне дослідження, доц. Шоріков Є.І. здійснив статистичну обробку матеріалу).
2. Тащук В.К., Шорікова Д.В., Шоріков Є.І., Борейко Л.Д., Каленюк В.І. Вплив лерканідипіну та бісопрололу на проліферативну функцію ендотелію та процеси судинного ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу при поєднаному перебігу з ішемічною хворобою серця // Клін. та експер. патологія. -2007. -№1. -С.109-112. (Здобувач провела клінічне обстеження хворих та оформила статтю. Співавтори: проф. Тащук В.К. редагував статтю, доц. Шоріков Є.І. надавав консультативну допомогу, доц. Борейко Л.Д. здійснила огляд літератури, доц. Каленюк В.І. сформулював висновки).
3. Шорікова Д.В. Ремоделювання сонних артерій за даними кольорового дуплексного сканування та проліферативна функція ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу при поєднаному перебігу з ішемічною хворобою серця // Бук. мед. вісник. –2007. -№2. -С.95-98.
4. Шорікова Д.В. Стан судинно-тромбоцитарного гемостазу за застосування лерканідипіну та бісопрололу у хворих на гіпертонічну хворобу зі стабільною стенокардією // Клін. та експер. патологія. -2007. -№3. -C.110-113.
5. Шорікова Д.В., Тащук В.К., Шоріков Є.І., Борейко Л.Д. Стан систем фібринолізу та системного протеолізу у хворих на гіпертонічну хворобу при наявності або відсутності гіпертрофії лівого шлуночка // Збір. наук. праць співробіт. КМАПО. –2006. -Вип.15, Т.1. -С.471-476. (Здобувач здійснила клінічне обстеження хворих та підготувала статтю до друку. Співавтори: проф. Тащук В.К. редагував статтю, доц. Шоріков Є.І. та доц. Борейко Л.Д. надавали консультативну допомогу).
6. Деклараційний патент України на корисну модель №25030, МПК (2006) А61Р 9/00. Спосіб лікування хворих на гіпертонічну хворобу за поєднаного перебігу з ішемічною хворобою серця при атеросклеротичному ураженні сонних артерій. Шорікова Д.В., Тащук В.К. (Україна). -Бюл. Промисл. Власн. -№11; Заяв. U2007 02390, 05.03. 2007; Друк.25.07. 2007. (Здобувач здійснила обстеження хворих та аналіз літератури за темою. Співавтор проф. Тащук В.К. розробив дизайн дослідження).
7. Шорікова Д.В. Клінічна ефективність 12-тижневої антигіпертензивної терапії лерканідипіном та бісопрололом у хворих на гіпертонічну хворобу при поєднаному перебігу зі стабільною стенокардією // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підготовка клінічних провізорів в Україні: досвід, проблеми та перспективи”. -Чернівці. -2007. -С.65.
8. Шорікова Д.В. Шоріков Є. І Функціональні властивості еритроцитів у хворих на артеріальну гіпертензію із наявною гіпертрофією міокарда // Міжнародна студентська наукова конференція “Молодь – медицині майбутнього”: тези доповідей. -Одеса. -2006. –С.65-66. (Здобувач здійснила обстеження хворих, підготувала тези до друку. Співавтор доц. Шоріков Є.І. редагував текст).
9. Шорікова Д.В., Борейко Л.Д., Семененко С.Б., Шоріков Є.І. Антикоагулянтна активність ендотелію у хворих з гіпертонічною хворобою // Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. -Ужгород. -2006. -С.73-74. (Здобувач провела обстеження хворих, підготувала роботу до друку. Співавтори: доц. Борейко Л.Д. та ас. Семененко С.Б. здійснили огляд літератури, доц. Шоріков Є.І. провів статистичну обробку результатів).
10. Шорікова Д.В., Гінгуляк М.О., Шоріков Є.І. Андрусяк О.В. Ступінь змін внутрішніх та зовнішніх сонних артерій у хворих на гіпертонічну хворобу при сполученому перебігу з ішемічної хворобою серця // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Здобутки та перспективи внутрішньої медицини”. -Тернопіль. -2006. -С.89. (Здобувач здійснила підбір хворих, огляд літератури за темою. Співавтори: лікар Гінгуляк М.О. провела сонографічне дослідження, доц. Шоріков Є.І. здійснив статистичну обробку матеріалу, доц. Андрусяк О.В. редагував текст).
11. Шорікова Д.В., Тащук В.К., Шоріков Є.І., Семененко С.Б. Зміни Хагеманзалежного фібринолізу та потенційної активності плазміногену у хворих на гіпертонічну хворобу // Матеріали ХІ конгресу світової федерації Українських лікарських товариств. -Полтава. -2006. -С.310. (Здобувач провела обстеження хворих та підготувала тези до друку. Співавтор: проф. Тащук В.К. відредагував текст, доц. Шоріков Є.І. та ас. Семененко С.Б. надавали консультативну допомогу).
12. Шорікова Д.В., Ткач Є.П., Шоріков Є.І., Воєвідка О.С., Хмара Р.С. Вплив лерканідипіну та бісопрололу на антикоагулянтну активність ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу зі стабільною стенокардію // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підготовка клінічних провізорів в Україні: досвід, проблеми та перспективи”. -Чернівці. -2007. -С.66. (Здобувач підготувала тези до друку, здійснила огляд літератури за темою. Співавтори: доц. Ткач Є.П. та доц. Воєвідка О.С. надали консультацію при аналізі результатів, доц. Шоріков Є.І. відредагував зміст, лікар Хмара Р.С. здіснив підбір хворих по темі дослідження).
13. Шорікова Д.В., Шоріков Є.І., Борейко Л.Д., Семененко С.Б. Фібринолітична активність плазми крові у хворих на гіпертонічну хворобу при сполученому перебігу з ішемічною хворобою серця // Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених “Медична наука: сучасні досягнення та інновації”. -Харків. -2006. -С.75. (Здобувач здійснила обстеження хворих та підготувала тези до друку. Співавтори: доц. Шоріков Є.І. здійснив статистичну обробку матеріалу, доц. Борейко Л.Д. та ас. Семененко С.Б. редагували текст).
14. Шорікова Д.В., Шоріков Є.І., Семененко С.Б., Троян А.М. Реологічні властивості еритроцитів у хворих на артеріальну гіпертензію // Матеріали ІІІ Міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених. - Чернівці, 2006. – Хист. - Вип.8. - С.243–244. (Здобувач здійснила обстеження хворих та підготувала тези до друку. Співавтори: доц. Шоріков Є.І. здійснив підбір методик дослідження, ас. Семененко С.Б. та ас. Троян А.М. надали консультацію при аналазі результатів).
15. Shorikova D., Tachshuk V., Shorikov E. Dynamics of left ventricular mass during long term use of bisoprolol and lerkanidipine in patients with essential hypertension // Eur. Journal of Medical Research. -2007. -Vol.12, Suppl. IV. -P.40-41. (Здобувач здійснила підбір хворих та огляд літератури, підготувала роботу до друку. Співавтори: проф. Тащук В.К. надавав консультативну допомогу, доц. Шоріков Є.І. здійснив статистичну обробку матеріалу)
16. Шорікова Д.В., Шоріков Е.І., Ходоровський В.М., Чурсіна Т.Я. Пристрій для фіксації та натяжіння знезолених фільтрів для дослідження морфофункціональних властивостей еритроцитів // Рац. пропозиція №61/06 від 02 жовтня 2006 р. (Здобувач провела обстеження хворих та підготувала раціоналізаторську пропозицію. Співавтори: доц. Шоріков Є.І. здійснив підбір методик, ас. Ходоровський В.М. та доц. Чурсіна Т.Я. надали консультативну допомогу).
АНОТАЦІЯ
Шорікова Д.В. Вплив лерканідипіну і бісопрололу на функції ендотелію у хворих на гіпертонічну хворобу, поєднану з ішемічною хворобою серця. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.
Дисертацію присвячено оптимізації діагностики та лікування гіпертонічної хвороби при поєднаному перебігу зі стабільною стенокардією на підставі вивчення змін проліферативної, антикоагулянтної та фібринолітичної функцій ендотелію, особливостей ураження лівого шлуночка та сонних артерій шляхом диференційованого застосування блокатора кальцієвих каналів лерканідипіну та β-блокатора бісопрололу. Встановлено, що лерканідипін перевищує бісопролол за здатністю покращувати антикоагулянтний потенціал ендотелію, підвищувати рівень фактора ангіогенезу та спричиняти зворотний розвиток атеросклеротичних уражень сонних артерій, тоді як бісопрололу притаманний виразніший ефект відносно ремоделювання лівого шлуночка та підсилення фібринолітичної активності ендотелію.
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, стабільна стенокардія напруження, ендотеліальна дисфункція, сонні артерії, лівий шлуночок, ремоделювання, лерканідипін, бісопролол.
АННОТАЦИЯ
Шорикова Д.В. Влияние лерканидипина и бисопролола на функции эндотелия у больных гипертонической болезнью в сочетании с ишемической болезнью сердца. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.
Диссертация посвящена решению актуальной задачи кардиологии, которая заключается в оптимизации лечения больных эссенциальной гипертензией в сочетании со стабильной стенокардией напряжения с учетом функционального состояния эндотелия, наличия гипертрофии левого желудочка и атеросклеротического поражения сонных артерий путем дифференцированного использования блокатора кальциевых каналов лерканидипина и β-адреноблокатора бисопролола.
Установлено, что при сочетании гипертонической болезни и стабильной стенокардии, в сравнении с аналогичными группами больных без стабильной стенокардии определяются более высокие показатели массы миокарда (р<0,01), индекса массы миокарда (р<0,01) и относительной толщины стенок левого желудочка (р<0,01). Установлена обратная корреляционная связь между фракцией выброса и массой миокарда левого желудочка (r=-0,27, p=0,02), таким образом гипертрофия левого желудочка является не только адаптацией, но и фактором неблагоприятного прогноза у больных с сочетанием гипертонической болезни и стабильной стенокардии. У пациентов с эссенциальной гипертензией и стабильной стенокардией наблюдали более выраженное поражение сосудистой стенки, что проявляется в утолщении комплекса интима-медиа общих (р1-3<0,05), внутренних (р<0,05) и наружных сонных артерий (р1-3<0,05). Диаметры внутренних сонных артерий достоверно увеличивались как у пациентов с ассоциацией гипертоничекой болезни и стабильной стенокардии (р<0,05), так и у больных артериальной гипертензией без стенокардии (р<0,05), что можно считать более ранним проявлением сосудистого ремоделирования. У пациентов с гипертонической болезнью в сочетании со стабильной стенокардией и у больных артериальной гипертензией без стабильной стенокардии выявлена прямая корреляционная связь между массой миокарда, комплексом интима-медиа и диаметрами общих и внутренних сонных артерий (r=0,24-0,50, р<0,05). Установлено, что масса миокарда левого желудочка зависит от наличия артериальной гипертензии (37,9%, р<0,001), а структурные изменения сонных артерий – от наличия сопутствующей стенокардии (38,0-46,1%, р<0,001).
К негемодинамическим механизмам прогрессирования гипертонической болезни, ассоциированной со стабильной стенокардией относится эндотелиальная дисфункция: снижение способности эндотелиальных клеток к регенерации и ангиогенезу (снижение уровня сосудистого эндотелиального фактора роста, р<0,05), снижение антикоагулянтной и фибринолитической активностей эндотелия (повышение агрегационных свойств тромбоцитов, укорочение времени тромбоцитарной агрегации, нарушения в системе протеина С, снижение потенциальной активности плазминогена, р<0,05). Факторами, которые влияют на течение гипертонической болезни со стабильной стенокардией являются: увеличение протеолитической активности (лизиса високо-, низкомолекулярных белков и коллагена), нарушение липидного обмена (увеличение уровня холестерина и бета-липопротеинов), а также ухудшение морфофункциональных свойств эритроцитов (снижение индекса деформабельности эритроцитов и увеличение коэфициента вязкости эритроцитарной суспензии).
У больных с гипертонической болезнью в сочетании со стабильной стенокардией на фоне применения лерканидипина и бисопролола отмечается обратное развитие ремоделирования левого желудочка (массы миокарда и относительной толщины стенок), атеросклеротических поражений сонных артерий (уменьшение величины комплекса интима-медиа), улучшается функциональное состояние эндотелия (повышается уровень фактора ангиогенеза, потенциальная активность плазминогена, снижаются спонтанная и индуцированная агрегации тромбоцитов, а также скорость агрегации, удлиняется время агрегации), улучшаются морфофункциональные свойства эритроцитов, снижается коэффициент вязкости эритроцитарной суспензии), снижается уровень холестерина и бета-липопротеинов. Эффект бисопролола относительно ремоделирования левого желудочка преобладает над таковым у лерканидипина, в то же время лерканидипин более эффективно влияет на обратное развитие атеросклеротических поражений сонных артерий, с наиболее выраженным эффектом во внутренних сонных артериях, потом в общих, и, наименее, в наружных сонных артериях. Также при лечении лерканидипином, в сравнении с бисопрололом, наблюдалось более выраженное влияние на повышение уровня сосудистого эндотелиального фактора роста, протеина С и агрегационных свойств тромбоцитов.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, стабильная стенокардия напряжения, дисфункция эндотелия, сонные артерии, левый желудочек, ремоделирование, лерканидипин, бисопролол.
SUMMARY
Shorikova D. V. The effect of lerkanidipine and bisoprolol on the functions of the endothelium in patients with essential hypertension combined with coronary disease. – Manuscript.
The dissertation for obtaining the academic degree of a candidate of Medical Sciences in speciality 14.01.11. - сardiology. - Ivano-Frankivs’k State medical University, Ivano-Frankivs’k, 2008.
The thesis deals with optimizing the diagnostics and treatment of essential hypertension in case of a combined course with stable angina on the basis of studing changes of the proliferative, anticoagulant and fibrinolytic functions of the endothelium, the specific characteristics of left ventricular and carotid lesions by means of a differentiated use of the calcium channel blocker – lerkanidipine and β-blocker – bisoprolol. Lerkanidipine has been found to exceed bisoprolol as far as the ability to improve the anticoagulant potential of the endothelium, to raise the level of the factor of angiogenesis and to cause the involution of atherosclerotic lesions of the carotid arteries is concerned, whereas bisoprolol is characterized by a more marked effect concerning left ventricular remodeling and the fibrinolytic activity of the endothelium.
Key words: essential hypertension, stable angina, endothelial dysfunction, carotid arteries, left ventricle, remodeling, lerkanidipine, bisoprolol.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСА - внутрішня сонна артерія
ВТСЛШ - відносна товщина стінок лівого шлуночка
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ГХ - гіпертонічна хвороба
Зов. СА - зовнішня сонна артерія
ЗСА - загальна сонна артерія
ІАТ - індукована агрегація тромбоцитів
ІММ - індекс маси міокарда
КДО - кінцевий діастолічний об’єм
КІМ - коефіцієнт інтима-медіа
КСО - кінцевий систолічний об’єм
β-ΛП - β-ліпопротеїни
ЛШ - лівий шлуночок
ММ - маса міокарда
СС - стабільна стенокардія
ЧТА - час тромбоцитарної агрегації
ФВ - фракція викиду
ФК - функціональний клас
ШАТ - швидкість агрегації тромбоцитів