Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Профілактика акушерських ускладнень у жінок, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, за допомогою програми "сімейні пологи"

Профілактика акушерських ускладнень у жінок, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, за допомогою програми "сімейні пологи"

сімейного життя у жінок ІІ групи зустрічалися вкрай рідко (4,3 проти 23,5 %, р<0,01). Ці вагітні вірогідно частіше стверджували, що їх почуття до чоловіка посилилися (p<0,01); що життя в сім’ї залежить від їх волі (p<0,03); що в них не виникало думок про розлучення (p<0,04). Але рівень тривожності у цих вагітних був значно вищим, ніж у І групі: середня РТ – 46,8±1,1 проти 40,1±1,6 бали (p<0,001), ОТ – 51,2±0,6 проти 44,1±1,3 бали (p<0,001). Виражений ступінь ОТ у 1,8 рази частіше відмічався у ІІ групі (84,8 проти 47,1 %, р<0,01).

Ускладнення пологів були пов’язані з підвищенням невротичності, депресивності, дратівливості, сором’язливості, інтроверсії, емоційної лабільності і низькою маскулінізацією психотипу. Маскулінна перебудова у вагітних є дуже впливовою предиспозицією успішності пологової діяльності. Дослідження взаємозв’язків маскулінізації психотипу з іншими даними не виявило суттєвого впливу на неї вікового чинника та паритету пологів. ОЯЖ у жінок маскулінного типу перевищувала таку в групі фемінного психотипу (72,0±1,7 проти 65,5±1,0 бали, p<0,002). Високий ступінь ОЯЖ у останніх зустрічався вкрай рідко (2,4 проти 20,5 %, р<0,02). Вагітні з високим рівнем маскулінізації психотипу частіше відмічали достатність енергії для повсякденного життя, задоволеність своїм зовнішнім виглядом і можливостями для активного відпочинку, були достовірно менш тривожними. Відсоток фемінних вагітних з вираженим ступенем РТ був більше в 2,2 рази (73,2 проти 33,3 %, p<0,001), ОТ – в 1,4 рази (80,5 проти 56,4 %, p<0,02). Крім того, маскулінізацію вагітних із ССЗ супроводжувало достовірне зниження невротичності, депресивності, інтроверсії, емоційної лабільності та підвищення ступеня спонтанної агресивності, товариськості, врівноваженості та відвертості.

За нашими даними, маскулінізація психотипу є суттєвим чинником фізіологічного перебігу пологів: при її наявності відсоток нормальних пологів у жінок із ССЗ склав 64,1 проти 22,0 % у жінок з високим рівнем фемінності (p<0,001). Найбільша розбіжність стосувалася частоти хірургічних ТМТПШ, вони були спричинені 60,0 % жінкам фемінного і лише 15,8 % маскулінного психотипу (p<0,001).

Дослідження зв’язку особистісних рис та нейрогормонального стану вагітних із ССЗ виявило (табл.), що при вагітності найнижчі рівні К спостерігалися у інтровертів та жінок з низьким ступенем маскулінізації. Високі емоційна лабільність та підвищена тривожність також спричиняли суттєве зниження К. У пологах спостерігалася така ж сама тенденція. Показник окситоцину був позбавлений особистісної специфіки. Найвищі показники А під час вагітності і в пологах відмічалися у жінок з низьким ступенем маскулінізації, у них були знижені рівні НА при вагітності та найнижчі серед усіх груп значення коефіцієнту НА/А в обидва терміни дослідження. Жінок з високим ступенем ОТ та емоційної лабільності характеризували високі рівні А під час вагітності та вкрай низькі співвідношення НА/А під час вагітності та в пологах. Крім того, висока емоційна лабільність була пов’язана зі зниженням рівня НА під час вагітності та підвищеними показниками А у пологах. Інтровертів під час вагітності характеризували достовірно високі значення А і низькі НА та НА/А. У цих жінок в пологах був різко підвищений А.


Таблиця Нейрогормональні особливості вагітних з кардіальною патологією в залежності від особистісних якостей, M±m

Підгрупа Кортизол, нмоль/л Окситоцин в пологах, нг/мл А, нмоль/доб НА, нмоль/доб НА/А

вагітність пологи
вагітність пологи вагітність пологи вагітність пологи
В залежності від маскулінізації
Підгрупа F, n=41

309,8±

16,6 c

405,1±

20,3 c

0,992±

0,077b

29,01±

0,95c

49,12±

1,55b

23,71±

0,74 c

37,13±

1,15 c

0,84±

0,03 c

0,78±

0,03 c

Підгрупа М, n=39

472,9±

19,0 *** c

607,3±

26,8 *** c

1,016±

0,071 b

21,72±

1,05 ***a

40,44±

2,10 ***a

26,83±

0,78 **

39,57±

0,90 c

1,29±

0,06 ***

1,04±

0,05 *** b

В залежності від екстраверсії
Підгрупа In, n=24

305,6±

25,0 c

389,5±

37,2 c

0,956±

0,102 b

28,21±

1,29b

48,32±

2,52 a

23,48±

1,03b

37,50±

1,51c

0,87±

0,06 c

0,82±

0,06 c

Підгрупа Ex, n=56

425,2±

17,4 *** c

552,6±

21,0 *** c

1,024±

0,061 c

24,28±

1,28 ***a

43,42±

1,69 ***a

25,98±

0,65 *

38,67±

0,85 c

1,14±

0,05 ***

0,94±

0,04 c

В залежності від вираженості емоційної лабільності
Підгрупа S, n=34

475,0±

19,3 c

596,9±

25,4 c

1,038±

0,073 b

23,36±

1,22

41,41±

1,83

27,44±

0,53

38,60±

1,21 c

1,27±

0,07

1,00±

0,06 c

Підгрупа L, n=46

326,0±

17,9 *** c

434,8±

25,3 *** c

0,979±

0,074 c

27,01±

1,37 * b

47,46±

2,40 **a

23,60±

0,81 *** b

38,11±

0,94 c

0,90±

0,04 *** c

0,84±

0,03 * c

В залежності від вираженості особистісної тривожності
Підгрупа НТ, n=25

505,5±

22,5 c

653,7±

25,9 c

1,082±

0,093 a

17,76±

0,52 c

38,90±

1,90

24,69±

1,05 a

40,06±

0,99 c

1,42±

0,07

1,09±

0,06 a

Підгрупа ВТ, n=55

336,5±

15,6 *** c

435,5±

21,2 *** c

0,968±

0,063 c

28,96±

0,58 ***a

47,61±

2,64

25,48±

0,67

37,53±

0,97 c

0,89±

0,03 *** c

0,83±

0,03 *** c

Контроль, n=30

634,3±

11,8

798,2±

13,7

1,315±

0,057

22,67±

1,00

42,03±

1,61

27,44±

0,81

52,21±

1,38

1,26±

0,05

1,30±

0,06

Примітка. *, **, *** – достовірна відмінність підгрупи М від підгрупи F, підгрупи Ех від підгрупи In, підгрупи L від підгрупи S, підгрупи ВТ від підгрупи НТ, a, b, c – від контрольної групи відповідно p<0,05, p<0,01 і p<0,001.

Резюмуючи результати дослідження, ми дійшли висновку, що тривога у вагітних із ССЗ є облігаторним механізмом емоційного стресу, а механізми їх інтрапсихічної адаптації перешкоджають формуванню повноцінної родової домінанти (рис.). Взаємодіючи з соматичними системами організму, механізми інтрапсихічного захисту утворюють захисну функціональну систему, пристосовуючи організм до меж існування, зміненого серцево-судинною патологією. Але на фоні вагітності ця захисна система через нейрогормональні адаптаційні механізми вступає у протидію з гестаційною домінантою. Тому шляхи зниження ступеня цієї протидії доцільно було шукати в галузі свідомих стратегій, спрямованих на елімінацію психологічної загрози, в якості головних були обрані емоційно-орієнтовані копінг-стратегії.

За період сімейної підготовки вдалося суттєво поліпшити психоемоційний стан вагітних. Вони демонстрували достовірно вищу, ніж до занять, задоволеність сімейними стосунками: 54,9 % виставили їм високу оцінку, і не було жодної низької (відносно 30-32 тижнів p<0,02; групи порівняння – p<0,05). У групі порівняння за цей період оцінка задоволеності шлюбом дещо знизилася. Показник ОЯЖ був менш динамічним. У групі порівняння її середній рівень знизився порівняно з 30–32 тижнями (p<0,04), в основній групі – дещо підвищився, тому перед пологами в основній групі середня ОЯЖ була вірогідно вища, ніж у групі порівняння (p<0,02), а відсоток низьких оцінок – достовірно нижчим (2,0 проти 14,5 %, p<0,02).

В жодній групі дослідження не виявлено статистично значущою динаміки показників РТ. Проте їх зміни на рівні тенденцій спричинили виникнення достовірної розбіжності між основною групою та групою порівняння: в останній частіше зустрічалася виражена РТ (60,9 проти 39,2 %, p<0,02). При цьому була нівельована відмінність середнього значення та розподілу ступенів вираженості РТ в основній групі від таких у контролі. Більш чітка тенденція виявлена щодо ОТ. Психопрофілактична робота з сім’єю сприяла суттєвому зниженню рівня ОТ у вагітних: відсоток жінок із високим ступенем знизився з 76,7 до 58,8 % (p<0,05). У групі порівняння таких вагітних було достовірно більше – 76,8 % (p<0,04).

Особистісні характеристики вагітних групи порівняння та контрольної групи були найменш динамічними: достовірної різниці при порівнянні показників у 30–32 тижні гестації з такими перед пологами не отримано стосовно жодної із шкал опитувальника FPI. У вагітних групи порівняння також, як і раніше, відмічалися достовірно підвищені відносно показників контрольної групи рівні невротичності, депресивності, реактивної агресивності та емоційної лабільності. Крім того, деяке підвищення середньої оцінки за шкалою сором’язливості у групі порівняння на фоні її зниження у соматично здорових вагітних спричинило вірогідну розбіжність між цими групами (p<0,01). Інша тенденція спостерігалася відносно шкали маскулінізму: середнє значення показника дещо підвищилось у контрольній групі, а у групі порівняння воно знизилося (p<0,002).

Вплив психологічної адаптації вагітних в межах програми “Сімейні пологи” виявився позитивною динамікою порівняно з 30–32 тижнями щодо шкал депресивності (p<0,004), дратівливості (p<0,01), сором’язливості (p<0,01), реактивної агресивності (p<0,009) та маскулінізації (p<0,05), що спричинило появу значущих розбіжностей між середніми показниками основної групи і групи порівняння. Відзначено також наявність перед пологами вірогідної різниці між основною групою та групою порівняння стосовно середніх значень шкал невротичності (p<0,02) та емоційної лабільності (p<0,02), незважаючи на відсутність значущої динаміки цих показників. Треба відзначити вплив психопрофілактики на ступінь маскулінізації вагітних. У групі порівняння перед пологами 55,1 % жінок відповідали шкалі фемінізму (в контрольній групі – 13,3 %, p<0,001). Програма “Сімейні пологи” сприяла достовірному зниженню відсотка за шкалою фемінізму до 33,3 % (порівняно з тим, що був у 30–32 тижні, p<0,03). Питома вага жінок із низьким ступенем маскулінізації в основній групі була в 1,7 рази нижче, ніж у групі порівняння (p<0,02).

Вивчення динаміки гормональних показників виявило, що в пологах у всіх обстежених відбувалося значне підвищення рівня К порівняно з 30-32 тижнями вагітності. Концентрації К в пологах в обох групах із ССЗ залишилися різко зниженими відносно значень контрольної групи (p<0,001). Однак в основній групі середній показник К значно перевищував такий у групі порівняння: 621,6±25,0 проти 389,3±15,5 нмоль/л (p<0,001). Середній рівень окситоцину у групі порівняння був достовірно нижчий за такий в контролі та в основній групі: відповідно 1,00±0,05 нг/мл; 1,31±0,06 нг/мл (p<0,001) і 1,16±0,06 нг/мл (p<0,05).

Екскреція катехоламінів під час пологів суттєво підвищилася в усіх групах (p<0,001). Середній рівень А у групах із ССЗ не відрізнявся від такого у соматично здорових роділь. Екскреція НА в групі порівняння (38,32±0,74 нмоль/доб) була достовірно нижчою, ніж в контрольній (52,21±1,38 нмоль/доб, p<0,001) та основній групах (49,85±1,45 нмоль/доб, p<0,001). Пологи у жінок із ССЗ відзначалися достовірним зниженням співвідношення НА/А у групі порівняння та його підвищенням до рівня контролю в основній групі.

Позитивний вплив сімейної пренатальної підготовки та партнерських пологів на психоемоційний та нейрогормональний стан вагітних із ССЗ дозволив суттєво поліпшити клінічні показники перебігу пологів. В основній групі фізіологічними пологами вагітність завершилася в 1,6 рази частіше, ніж у групі порівняння (68,3 проти 42,5 %, p<0,003), причому таку значущу розбіжність досягнуто в основному за рахунок двократного зниження частоти патологічних пологів (з 32,5 до 16,7 %, p<0,04). Відсоток ускладнених пологів знизився з 25,0 до 15,0 %. Частота аномалій скорочувальної функції матки зменшилася з 16,3 до 3,3 % (p<0,02).

Поліпшення перебігу родового процесу асоціювалося зі зменшенням “медичної агресії” в пологах у жінок із ССЗ. Частоту застосування окситоцину для родостимуляції удалося знизити з 42,3 до 20,3 %, (p<0,007), епізіотомій – з 38,5 до 20,3 % (p<0,03), ревізії порожнини матки – з 30,8 до 15,3 % (p<0,04).

Середня крововтрата у послідовому і ранньому післяпологовому періоді в групі порівняння становила 192,6±9,9 мл, в основній групі вона була достовірно нижчою – 165,6±5,4 мл (p<0,02). Середня оцінка дітей за шкалою Апгар на п'ятій хвилині у жінок, включених до програми “Сімейні пологи”, перевищувала таку в групі порівняння – 7,78±0,08 проти 7,50±0,06 бали (p<0,005).

Аналіз впливу сімейної психопрофілактики на перебіг пологів у жінок, які мали психологічні фактори ризику ускладнень пологів, показав, що на фоні вираженої ОТ частота фізіологічних пологів збільшилася з 29,1 до 67,4 % (p<0,001), на фоні емоційної лабільності – з 32,6 до 66,7 % (p<0,003), у вагітних із фемінним психотипом – з 22,0 до 63,6 % (p<0,001), у інтровертів – з 25,0 до 66,7 % (p<0,01). На 21,5 % знизився відсоток аномалій скоротливої діяльності матки серед роділь з високою ОТ (p<0,002), на 16,5 % – при низькій маскулінізації психотипу (p<0,04), на 25,0 % – серед інтровертів (p<0,04). Застосування окситоцину в пологах у жінок з високою ОТ скоротилося на 30,9 % (p<0,002), у емоційно лабільних – на 35,7 % (p<0,001), у жінок з фемінним психотипом – на 23,8 % (p<0,04), у інтровертів – на 49,6 % (p<0,003). Питома вага епізіотомій зменшилася відповідно на 29,4 % (p<0,003), 27,7 % (p<0,01), 38,8 % (p<0,001) і 32,2 % (p<0,05). Крім того, сімейні пологи дозволили зменшити частоту обстеження порожнини матки у емоційно лабільних жінок на 21,5 % (p<0,04), у роділь з високою ОТ – на 23,7 % (p<0,02).

Отже, запропонований комплекс психопрофілактичних заходів програми “Сімейні пологи” показав високу ефективність при веденні вагітних із ССЗ і може бути запропонований для впровадження у лікувальних родопомічних закладах.

ВИСНОВКИ


У дисертаційній роботі приведено нове рішення актуальної задачі сучасного акушерства – зниження частоти акушерських ускладнень у жінок з ССЗ. На підставі комплексного вивчення структури акушерських ускладнень, емоційно-особистісних характеристик вагітних, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів у жінок з CCЗ науково обґрунтований, розроблений та впроваджений комплекс психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних із патологією серцево-судинної системи в межах програми “Сімейні пологи”, що привело до зниження кількості акушерських ускладнень у жінок з CCЗ.

Встановлено, що серцево-судинні захворювання зустрічаються у 14,84 % породіль, органічні ураження серця – у 7,28 %. Для пологів у породіль на фоні ССЗ порівняно з іншими жінками проблемними є аномалії скоротливої діяльності матки (у 21,97 проти 11,06 %, р<0,001), висока частота абдомінального розродження (65,91 проти 44,44 %, р<0,001) та епізіотомій (39,19 проти 24,12 %, р<0,004).

У жінок з ССЗ з ускладненим перебігом пологів порівняно з нормальним під час вагітності відзначається підвищена екскреція А в 1,32 рази (p<0,001), зниження співвідношення НА/А в 1,33 (p<0,001) та вмісту сироваткового К в 1,37 рази (p<0,001), а під час пологів – зниження К в 1,45 (p<0,001), НА – в 1,09 (p<0,02) та співвідношення НА/А в 1,28 (p<0,001) на фоні підвищення екскреції А в 1,16 рази (p<0,05). При цьому гіпокортизолемія корелює зі зниженням коефіцієнту НА/А як під час вагітності (r=0,65, p<0,001), так і в пологах (r=0,38, p<0,001). Низькі рівні К та підвищена екскреція А притаманні вагітним із низьким ступенем маскулінізації, вираженою інтроверсією та особистісною тривожністю. У пологах особисті характеристики вагітних впливають насамперед на рівні К та А.

Специфічними особливостями психологічних станів вагітних з ССЗ порівняно з соматично здоровими вагітними є зниження оцінки якості свого життя на 5,07 бали (p<0,02), де головним є соціально-побутовий компонент, підвищення рівня тривожності: особистісної – на 38,8 % (p<0,002), реактивної – на 31,4 % (p<0,002). Психологічний профіль вагітних з ССЗ відрізняють невротичність, дратівливість, депресивність, сором'язливість, емоційна лабільність, низька маскулінізація та інтроверсія, що свідчить про наявність вираженої астенічної симптоматики, обмеження контактів, схильності до стресового реагування на звичайні життєві ситуації за пасивно-оборонним типом.

Головними емоційно-особистісними предикторами ускладнення пологів на фоні ССЗ порівняно з соматично здоровими жінками є зниження рівня маскулінізації психотипу на 43,1 % (р<0,001), емоційної лабільності - на 23,3 % (р<0,04), інтроверсії - на 11,5 % (р<0,04), вираженої особистісної тривожності - на 37,7 % (р<0,01) та зниження оцінки сімейного життя - на 9,2 % (р<0,01).

Розробка та впровадження комплексу психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення пологів для жінок із патологією серцево-судинної системи в межах програми „Сімейні пологи” сприяє зниженню відсотку незадоволеності шлюбом серед вагітних із ССЗ на 11,7 % (p<0,02), вираженої особистісної тривожності – на 17,9 % (p<0,05), депресивності – на 17,8 % (p<0,05), дратівливості – на 21,0 % (p<0,03), сором’язливості – на 19,6 % (p<0,04), низького рівня маскулінізації – на 16,7 % (p<0,03),

У породіль із ССЗ, які отримували розроблений комплекс психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення пологів для жінок в межах програми „Сімейні пологи” на фоні поліпшення нейрогормональних показників (підвищення рівня сироваткового К в 1,60 рази (p<0,001), окситоцину – в 1,16 (p<0,05), НА – в 1,30 p<0,001) та співвідношення НА/А – в 1,34 (p<0,001), спостерігається підвищення частоти фізіологічного перебігу пологів в 1,61 рази (p<0,003), зменшення аномалій скоротливої діяльності і відповідного застосування окситоцину в 2,08 (p<0,007), частоти епізіо- та перинеотомій – в 1,90 (p<0,03), ревізій порожнини матки – в 2,01 рази (p<0,04). Відсоток нормальних пологів на фоні вираженої особистісної тривожності удалося збільшити на 38,3 % (p<0,001), на тлі високої емоційної лабільності – на 34,1 % (p<0,003), низької маскулінізації психотипу – на 41,6 % (p<0,001), у інтровертів – на 41,7 % (p<0,01).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Вагітним із ССЗ поряд із кардіологічним та акушерським спостереженням необхідно проводити клініко-психологічне обстеження.

Жінок із низьким рівнем маскулінізації психотипу, високим ступенем особистісної тривожності, емоційної лабільності та інтроверсії на фоні ССЗ треба відносити до групи ризику ускладнень під час пологів.

Жінкам з серцево-судинною патологією та їх чоловікам необхідно проводити обов’язкове консультування лікаря-психолога для проведення висококваліфікованої психопрофілактичної підготовки до пологів.

Курс психопрофілактичної підготовки подружжя до пологів, що складається з 6–8 сеансів двічі на тиждень, починаючи з 30 тижнів вагітності, повинен включати:

інформування про процес пологів, правила поведінки під час кожного з періодів, про вплив поведінки жінки в пологах на їх результат, про суть фармакологічного втручання;

елімінацію невротичних симптомів;

усунення внутрішньоособистісного конфлікту, когнітивне переструктурування ригідного мислення, підвищення рівня самооцінки;

формування навиків самоконтролю і саморегуляції, фрустраційної толерантності, батьківських установок;

аффіліацію;

навчання сімейної пари навикам догляду за новонародженим і грудного вигодовування;

корекцію внутрішньосімейних відносин, виробку продуктивних способів внутрішньосімейного оцінювання і взаємодії;

підвищення емпатії у чоловіка; формування позитивного відношення до сприйняття процесу пологів і допомоги дружині та медичному персоналу;

освоєння методики дихання, підтримок під час сутичок, масажу для надання допомоги жінці в пологах.

У жінок із захворюваннями серцево-судинної системи необхідно проводити сімейні пологи, в яких партнером має бути чоловік або близька людина.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Гейнц Н.Є. Вплив маскулінізації на психологічний стан та ускладнення пологів у жінок із вадами серця // ПАГ. – 2007. – № 2. – С. 59-63 (Виконала самостійно).

Гейнц Н.Е. Эмоционально-личностные особенности беременных женщин с сердечно-сосудистыми заболеваниями // Укр. мед. альманах. – 2007. – Т. 10, № 1. – С. 41-45 (Виконала самостійно).

Гейнц Н.Є. Акушерські травми м’яких пологових тканин у жінок із захворюваннями серця // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2006. – С. 134-137 (Виконала самостійно).

Гейнц Н.Є., Місуна Г.Д. Нейро-гормональні предиктори акушерських ускладнень і кореляти емоційно-особистісного профілю вагітних із вадами серця // ПАГ. – 2007. – №3. – С. 70-73 (Клінічні спостереження, аналіз отриманих результатів).

Гейнц Н.Є., Місуна Г.Д., Корнієнко С.М. Профіль особистості та перебіг пологів у вагітних із серцево-судинними захворюваннями // Укр. мед. альманах. – 2007. – № 5. – С. 44-46 (Клінічні спостереження, аналіз отриманих даних).

Чайка В.К., Гейнц Н.Є. Психологічні детермінанти благополуччя пологів у вагітних із вадами серця // Вест. неотлож. и восстановит. медицины. – 2007. – № 1. – С. 93-97 (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Гейнц Н.Є. Динаміка психологічних станів вагітних із серцево-судинною патологією та психокорекція цих станів // Мед.-соц. пробл. сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 1-2. – С. 24-30 (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Гейнц Н.Є., Місуна Г.Д. Сімейні пологи у вагітних із серцево-судинними захворюваннями // Мед.-соц. пробл. сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 3-4. – С. 25-29 (Проведення методики, аналіз отриманих даних).

Латишева І.В., Гейнц Н.Є. Ускладнення вагітності та пологів у жінок із серцево-судинною патологією // Вісн. Харк. нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна. – 2006. – № 720. – С. 89-93 (Клінічні спостереження, аналіз отриманих даних).

Вишневецкий И.И., Гнилицкая В.Б., Галаева Я.Ю., Иванова О.Г., Гейнц Н.Е. Прогнозирование и стратификация риска возникновения суправентрикулярных тахикардий при беременности // Мат. XV з'їзду терапевтів України, 21-23 квітня 2004 р. – К., 2004. – С. 32-33 (Клінічні спостереження, узагальнення).

Чайка В.К., Бабич Т.Ю., Гейнц Н.Е. Семейные роды – путь снижения и профилактики родового травматизма новорожденных // Мат. ІІ Конгресу неонатологів України “Пологові травми та актуальні питання інтенсивної терапії новонароджених”. – Харків, 2002. – С. 37-39 (Клінічні спостереження, узагальнення).

АНОТАЦІЯ


Гейнц Н.Є. Профілактика акушерських ускладнень у жінок, які страждають на захворювання серцево-судинної системи, за допомогою програми “Сімейні пологи”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім’ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

У дисертації досліджено проблему акушерських ускладнень у вагітних з патологією серцево-судинної системи. На підставі комплексного вивчення емоційно-особистісних характеристик, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів доведено, що головними психологічними предикторами акушерських ускладнень у цих жінок є особистісна тривожність, низька маскулінізація психотипу, інтроверсія і емоційна лабільність. Зроблений висновок щодо актуальності психологічної підтримки у вагітних з серцево-судинними захворюваннями. Згідно розробленій схемі патогенезу, обґрунтована доцільність психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар і проведення сімейних пологів для вагітних жінок з серцево-судинною патологією. Проведено упровадження даного комплексу заходів в межах програми “Сімейні пологи”, що привело до зниження частоти аномалій скоротливої діяльності, епізіотомій та ревізій порожнини матки.

Ключові слова: серцево-судинні захворювання, акушерські ускладнення, сімейні пологи.

АННОТАЦИЯ


Гейнц Н. Е. Профилактика акушерских осложнений у женщин, страдающих заболеваниями сердечно-сосудистой системы, при помощи программы “Семейные роды”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Научно-исследовательский институт медицинских проблем семьи Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.

Исследована проблема акушерских осложнений у женщин с сердечно-сосудистыми заболеваниями (ССЗ). Изучена специфика нейрогормональных нарушений и психологических состояний у беременных и рожениц с патологией сердечно-сосудистой системы. Согласно разработанной схеме патогенеза акушерских осложнений при ССЗ, обоснована целесообразность психопрофилактической дородовой подготовки семейных пар и проведения семейных родов у женщин с сердечно-сосудистой патологией. Проведено внедрение и оценка эффективности данного комплекса мероприятий в рамках программы “Семейные роды”, что привело к снижению акушерских осложнений у женщин с CCЗ.

На основании ретроспективного анализа 1813 историй родов установлено, что частота выявления ССЗ у беременных составляет 14,8 %. На фоне ССЗ роды вдвое чаще осложняют аномалии сократительной деятельности матки, в полтора раза чаще выполняется абдоминальное родоразрешение, в 1,6 раза – эпизиотомия.

Проспективно обследовано 140 беременных с сердечно-сосудистой патологией и 30 соматически здоровых женщин с физиологичным течением родов (контрольная группа). Беременные с ССЗ были разделены на основную группу (60 женщин, включенных в программу “Семейные роды”) группу сравнения (80 беременных, прошедших стандартную дородовую подготовку).

Путем сопоставления нейрогормональных данных 34 женщин группы сравнения, у которых роды прошли без осложнений, и 46 беременных этой группы с патологией родовой деятельности, выявлено, что у последних достоверно чаще во время беременности и в родах наблюдались гипокортизолемия и гиперадреналинурия на фоне достоверно сниженного соотношения норадреналин/адреналин. В результате корреляционного анализа доказано, что дефицит кортизола на фоне ССЗ инициирует дисбаланс катехоламинового обмена в виде абсолютного и относительного повышения уровня адреналина.

Психологический скриниг показал, что для беременных с ССЗ свойственны низкие оценки качества своей жизни и повышенные уровни личностной и реактивной тревожности. Их личностный профиль отличают невротичность, раздражительность, депрессивность, стыдливость, эмоциональная лабильность, низкая маскулинизация психотипа и интроверсия, свидетельствующие о выраженной астенической симптоматике, недостаточности саморегуляциии; трудностях в социальных контактах, склонности к стрессовому реагированию на обычные жизненные ситуации по пассивно-оборонительному типу. Определено, что выраженная личностная тревожность, низкая маскулинизация психотипа, интроверсия и эмоциональная лабильность являются главными психологическими предикторами акушерских осложнений на фоне ССЗ, а гипокортизолемия та и гиперадреналинурия ассоциируется именно с этими личностными свойствами беременных с ССЗ. Сделан вывод о несостоятельности механизмов интрапсихической защиты и актуальности психологической поддержки у беременных с таким эмоционально-личностным профилем.

Выявлено наличие взаимосвязи личностных особенностей и элементов “медицинской агрессии” при ведении родов: у интровертов достоверно чаще применяли окситоцин, у женщин с низкой степенью маскулинизации – эпизиотомию.

Доказано, что в основной группе позитивной коррекции поддавалась депрессивность, раздражительность, застенчивость, удовлетворенность браком, редуцировалась тревожность, повышалась маскулинизация психотипа, что способствовало достоверному улучшению нейрогормонального фона.

Разработанный комплекс дородовой подготовки семейных пар и проведение семейных родов у женщин с ССЗ способствовали достоверному повышению частоты физиологических родов и снижению частоты аномалий сократительной деятельности, эпизиотомии и ревизий полости матки.

Ключевые слова: сердечно-сосудистые заболевания, акушерские осложнения, семейные роды.

SUMMARY


Geynts N.E. Prophylaxis of obstetric complications at women, which suffer by the disease of the cardiovascular system, by means program “Domestic births”. – Manuscript.

Dissertation for scientific level getting on candidate of medical science in speciality 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – Scientific-research institute of Family Problems of Donetsk National Medical University named after M. Gorky of Health Ministry of Ukraine, Donetsk, 2008.

In dissertation a problem is explored of obstetric complications at pregnant with pathology of the cardiovascular system. On the basis of complex study of emotional-personality descriptions, features of neurohormonal processes during pregnancy and births it is led to, that main psychological predictor obstetric complications there is a personality anxiety at these women, low of masculinities psychotype, introversion and emotional lability. Done conclusion in relation to actuality of psychological support at pregnant with the cardiovascular diseases. According to the developed chart of pathogenes, is grounded expedience of psychoprophylactic preparation of family before labor and conducting of family delivery and labor for the pregnant women with cardiovascular pathology. The implementation of the proposed complex of measures within the limits of the program “Domestic births” resulted in the decline of frequency of uterus of retractive activity anomalities, epiziotomiya and of uterus cavity revisions.

Key words: cardiovascular diseases, obstetric complications, domestic births.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


А — адреналін

ВСД — вегето-судинна дистонія

К — кортизол

МК — мітральний клапан

НА — норадреналін

ОТ — особистісна тривожність

ОЯЖ — оцінка якості життя

РТ — реактивна тривожність

ССЗ — серцево-судинні захворювання

ТМТПШ — травми м’яких тканин пологових шляхів

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: