Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Клініко-рентгенологічні паралелі в диференційній діагностиці сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного генезу

Клініко-рентгенологічні паралелі в диференційній діагностиці сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного генезу

природньо, що змішана форма процесу займає проміжне положення.

В цілому, в нашій групі обстежених хворих з різними типами КО більшість склали пацієнти з давниною захворювання більше 10 років – 39,1%, а мінімальна кількість спостерігалась при давнині захворювання 1-3роки – 8,7%. Такий малий процент верифікації на ранніх стадіях захворювання є свідченням того, що більшість хворих на КО не проходить обстеження за допомогою високорозрізнюючої КТ. Таким чином, КТ дозволяє діагностувати наявність отосклерозу в піраміді скроневої кістки на різних стадіях розвитку осередків в різному віці і залежить від часу звернення хворого за допомогою і наявності можливості проведення ним цього дослідження.

Серед наших хворих на ЗФО максимальна кількість пацієнтів із спонгіозною формою процесу була з давниною захворювання 4-6 років – 6 (33,3%), що співпадає з даними в групі КО. Хворих із склерозною формою максимальна кількість була з давниною захворювання більше 10 років – 12 (60,0%), що також співпадає з даними відносно кохлеарної форми отосклерозу. Серед обстежених хворих з різними типами отосклеротичного процесу більшість склали пацієнти з давниною захворювання більше 10 років – 21 (40,4%), а мінімальна кількість спостерігалась при давнині захворювання 1-3 роки – 5 (9,6%). Всі типи отосклеротичного процесу в значно більшій кількості випадків характерні для жінок в групі ЗФО. Так, серед наших пацієнтів кількість жінок із спонгіозним типом отосклеротичного процесу в 2,5 рази перевищувала кількість хворих чоловічої статі з аналогічним типом процесу. Аналогічне співвідношення відмічалось для склерозного і в меншому ступені для змішаного типів процесу. Таким чином, при аналізі розподілу хворих на отосклероз виявилося, що хворих на спонгіоз і склероз у 2-3 рази більше серед жінок.

Отримані нами результати свідчать про те, що перебіг отосклеротичного процесу у хворих на КО та ЗФО однаковий.

Основною скаргою хворих, які звернулися за допомогою, було зниження слуху. Тому велике значення надавалось дослідженню слухової функції. Із 69 хворих на СНП отосклеротичного генезу 15 (21,7%) сприймали ШМ біля вушної мушлі, 23 (33,3%) – її не сприймали, із 35 хворих на СНП невизначеного генезу 8 хворих (22,8%) сприймали її біля вушної мушлі, 14 (40%) не сприймали, а із 52 хворих на ЗФО цей показник був 13 (25%) і 21 (40,3%) відповідно. Більшість хворих сприймали РМ на відстані 1 м і менше. Це мало місце у 27 (51,9%) ЗФО, у 42 (60,8%) на СНП отосклеротичного генезу і 25 (71,4%) на СНП невизначеного генезу. Лише 10 (14,4%) хворих на КО, 5 (14,2%) хворих на невизначену СНП та 16 (30,7%) хворих на ЗФО сприймали РМ на відстані більше 4 метрів. Результати обстеження хворих за допомогою ШМ і РМ, а також дані тональної аудіометрії в конвен­ціальному діапазоні частот свідчать про значне порушення слухової функції у більшості спостережуваних хворих.

Ми дослідили ступінь зниження слуху (за класифікацією А.І Розкладки і В.Г. Базарова) в залежності від важкості отосклеротичного процесу в кістковій капсулі внутрішнього вуха. Важкій формі отосклеротичного процесу у хворих на КО була притаманна глибока ступінь втрати слуху у 5 (71,4%) хворих і у 2 (28,6%) хворих глухота. В той же час для ЗФО 4 ступінь втрати слуху був виявлений лише у 14 (34,1%) пацієнтів в групі з помірним ураженням кісткової капсули і не спостерігався у пацієнтів з мінімальною важкістю процесу. Помірна форма ураження кісткової капсули в групі пацієнтів з КО на аудіограмах свідчила про різний ступінь порушення слуху. Так для 5 (10,4%) хворих був притаманний 1 ступінь втрати слуху, для 15 (31,3%) – 2 ступінь, 17 (35,4%) – 3 ступінь; 10 (20,8%) – 4 ступінь; і у 1 (2,1%) хворого була глухота. Примітно, що 5 ступінь зниження слуху не спостерігалась при ЗФО.

Як видно з таблиці 2, серед обстежених хворих на КО більшості притаманні 2 і 3 ступінь втрати слуху, а для групи ЗФО більшість виявила 2 ступінь втрати слуху. Кількість хворих з 2 ступенем втрати слуху була суттєво вища в групі ЗФО (Р<0,01), а кількість хворих з 5 ступенем втрати слуху була вища в групі пацієнтів з кохлеарним отосклерозом (Р<0,04).

Таблиця 2

Ступінь втрати слуху у хворих на КО та ЗФО

Зниження слуху КО ЗФО

Абс.ч. в %; М±m Абс.ч. в %; М±m

1ст.

10 14,49±1,57 3 5,77±1,04

2 ст.

19 27,54±2,00 25 48,08±2,23

3 ст.

19 27,54±2,00 10 19,23±1,76

4 ст.

17 24,64±1,93 14 26,92±1,98

5 ст.

4 5,80±1,04 0 0,00±0,00
Всього 69 100,00±0,00 52 100,00±0,00

При аналізі втрати слуху на різних частотах конвенціального діапазону виявилось, що для випадків ураження лише базального закрутку завитки втрата слуху була в діапазоні частот (500-2000Гц) в межах 21-30дБ – у 7 (50%) хворих, у 6 (42,9%) в межах 31-40дБ і у 1 (7,1%) – 41-50дБ. На частотах (3000-8000Гц) у більшості хворих – 7 (50%) втрата слуху спостерігалась в межах 41-50дБ, для решти пацієнтів – 2 (14,3%); 2(14,3%) і 3 (21,4%) зафіксовано на рівні відповідно 21-30дБ; 31-40дБ і 51-60дБ. Встановлено, що при залученні в патологічний процес лише базального закрутку завитки втрата слуху в межах 21-30дБ та 31-40дБ достовірно частіше (р<0,001) спостерігається в мовному діапазоні частот, а більш значна втрата слуху в межах 41-50дБ та 51-60дБ достовірно частіше (р<0,05) визначалась на високих частотах конвенціального діапазону (3000-8000Гц). При отосклеротичній інвазії всієї завитки втрата слуху в мовному діапазоні частот частіше зафіксована в межах 31-40дБ та 41-50дБ і становила 20 (41,7%) та 23 (47,9%) випадків відповідно. В зоні високих частот поріг слуху був зафіксований в межах 41-50дБ – у 28 (58,3%) хворих, та 51-60дБ – 12 у (25%) хворих. Визначається тенденція до більш частого падіння слуху в межах 41-50дБ на 3-8 октавах, ніж у мовному діапазоні частот. При тотальному ураженні кісткової капсули внутрішнього вуха межа сприйняття звуку для мовного діапазону частот знаходиться на рівні 31-40дБ у всіх хворих , а для 3-8 октав досягає рівня 41-50дБ – (50%) і 51-60дБ – (50%). При локалізації отосклеротичних осередків в зоні півколових каналів втрата слуху у мовному діапазоні частот є незначною і не перевищує 11-20дБ. Що стосується високочастотного діапазону, то пороги звукосприйняття серед всіх обстежених розподілились в рівному ступені на 11-20дБ, 21-30дБ, 31-40Б. Тобто рівень втрати слуху є найменшим порівняно з попередньо представленими випадками. Це є свідченням того, що локалізація отосклеротичних осередків поза завиткою спричиняє менш вагому втрату слуху, ніж при безпосередньому залученні у патологічний процес кохлеарного ендоста.

Примітно, що саме по собі аудіометричне дослідження не здатне виявити наявність і локалізацію осередків отосклерозу, що підтверджує цінність високорозрізнюючої комп’ютерної томографії.

Лікування бісфосфонатом кохлеарного отосклерозу проводилось 38 пацієнтам із підтвердженим за допомогою високорозрізнюючої КТ діагнозом. Було 25 жінок і 13 чоловіків віком від 18 до 69 років. 24 хворих мали попередньо веріфіковані спонгіотичні ділянки, у 2 спостерігалось поєднання двох фаз процесу в капсулі внутрішнього вуха, а для 12 був притаманний склеротичний тип ураження за даними високорозрізнюючої КТ. Прийом препарату відбувався хворими за схемою: 1 таблетка на добу через дві години після прийому їжі протягом 6 місяців з інтервалом 2 тижні через кожні 2 тижні. Під час інтервалів хворим призначався вітамін Д і елементарний кальцій. Для лікування використовувався алендронат (фосамакс) - бісфосфонат виробництва Нідерланди (фірма Мерк Шарп і Доум Б.В. Наказ №130 від 20/03. – 2006. Реєстрація №UA/4299/01/01). Призначення бісфосфонату проводилось:

При верифікованих отоспонгіотичних осередках.

У випадках зі склеротичними осередками, коли хворі скаржились на поступову втрату слуху (ці випадки можливо пояснити існуванням поряд із великими склерозованими осередками “гістологічного” отоспонгіозу, який знаходиться поза межами чутливості комп’ютерного томографа).

У візуалізованих випадках поєднання в одній кістковій капсулі внутрішн­ього вуха спонгіозної і склеротичної фази отосклеротичного процесу.

Після завершення курсу лікування хворим повторно проводилось КТ і аудіометричне дослідження. Кожна КТ-грама оцінювалась і порівнювалась з попереднім дослідженням. Якщо зони розрідження кісткової тканини після про­веденого лікування на всіх КТ-грамах виявлялись меншими за розмірами по­рів­няно з попередніми даними – це свідчило про позитивну динаміку. Можливо, що процес активної перебудови кісткової тканини гальмувався і переходив у неактивну склеротичну стадію. За відсутністю візуалізованих змін основним кри­терієм оцінки проведеного лікування було повторне аудіометричне дослідження, а також суб’єктивне відчуття хворого щодо прогресування втрати слуха, дина­мики змін вушного шуму, та вестибулярних розладів. Об’єктивним свідченням позитивних змін було покращення слухової функції, яке містить позитивні зміни (>10дБ в зоні мовних частот), або стабілізацію прогресуючої втрати слуху.

При застосуванні бісфосфонату (фосамакс) для лікування КО спостерігалось зменшення розмірів осередків за даними КТ дослідження в групі хворих із веріфікованими ділянками отоспонгіозу у 19 (79,2%) хворих, а у 5 (20,8%) хворих видимих змін при повторному КТ-дослідженні не виявлено. При аналізі повторних КТ-грам хворих із склеротичними осередками видимих змін не спостерігалось. При проведенні лікування хворим із змішаною формою, тобто з поєднанням в одній капсулі внутрішнього вуха як осередків склерозованої, так і спонгіотичної кістки рентгенологічно виявлених змін також не було. В літературі немає даних про результати лікування бісфосфонатами, які б оцінювались по повторним КТ-грамам. Ми також не можемо знайти можливе пояснення відсутності ефекту у декількох хворих – 5 (13,2%) в групі спонгіозно ураженої кісткової капсули внутрішнього вуха і 2 (5,3%) хворих з поєднанням в одній кістковій капсулі двох фаз отосклеротичного процесу.

Аудіометричне дослідження проводилось після закінчення прийому фосамакса. Повторна тональна аудіометрія проводилась двічі – через 6 місяців, тобто через один рік після початку прийому бісфосфонату і 6 місяців потому. За даними аудіометричного дослідження стабілізація прогресуючого погіршення слуху досягнута у 36 пацієнтів. При цьому у 24 пацієнтів із спонгіотичними осередками, у двох з одночасною наявністю в кістковій капсулі осередків склерозу і спонгіозу, і у 10 хворих із склеротичними осередками і прогресуючим падінням слуху. Погір­шення слуху відмітили 2 хворих із склеротичними осередками і прогресуючим падінням слуху, при цьому аудіометрично воно зафіксоване лише у 1 хворого. Однак, погіршення, яке спостерігалось по повітряній і кістковій провідності, було зафіксоване в межах 10дБ порівняно з початковою аудіограмою. У одного хворого погіршення носило суб’єктивний характер. Не дивлячись на відсутність видимих змін при склеротичній формі ураження у більшості хворих цієї групи – 10 (83,3%), процес прогресуючого падіння слуху припинився.

ВИСНОВКИ


У дисертації розв’язано актуальну проблему сучасної лор-отіатрії, що стосується принципу й алгоритму діагностики і лікування хворих на кохлеарну форму отосклерозу.

Проведено вивчення випадків сенсоневральної приглухуватості невідомого генезу як можливого кохлеарного отосклерозу. Доведено значне поширення цієї патології. Вивчено рентгенологічні ознаки різних форм цього захворювання, визначено типи отосклеротичного ураження кісткової капсули внутрішнього вуха.

Удосконалено метод диференційної діагностики сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу, що дозволяє запобігати помилок у призначенні адекватної терапії.

Отосклеротична фіксація стремінця досить часто супроводжується втратою слуху, обумовленою наявністю ретрофенестральних осередків. Ретрофенестральний отосклероз може зустрічатися ізольовано. У цих випадках є аудіометрична картина сенсоневральної приглухуватості (глухоти).

Серед обстежених хворих із СНП невизначеного генезу виявлено 66% випадків кохлеарної форми отосклерозу. Тому хворі із СНП невідомого генезу підлягають КТ-дослідженню внутрішнього вуха з метою запобігання діагностичних помилок. Високорозрізнююча КТ дозволила виявити серед осіб із СНП невідомого генезу отосклеротичні осередки в кістковій капсулі внутрішнього вуха як етіологічний фактор порушення звукосприйняття.

Основним диференційно-діагностичним критерієм КО по даним КТ-до­слі­дження є викривлення контурів кісткової капсули внутрішнього вуха і наявність ділянок різної щільності всередині капсули.

Серед осіб із СНП отосклеротичного генезу і змішаною формою отосклерозу частота випадків з мінімальною і помірною формою важкості приблизно однакова – 20,3% і 21,2% при мінімальній формі ураження; 69,6% і 78,8% при помірній формі. Важка форма ураження характерна для кохлеарної форми отосклерозу і не спостерігалась у хворих із змішаною формою отосклероза.

Кохлеарний отосклероз в кістковій капсулі внутрішнього вуха проявляється у вигляді осередків спонгіозу, склерозу, або демонструє змішане ураження як поєднання в одній кістковій капсулі осередків склерозованої і спонгіозної кістки. Характер цих змін при КО і ЗФО ураження достовірно не відрізняється. Спонгіозна форма отосклеротичного процеса розвивається значно раніше, ніж склеротична, і достовірно частіше спостерігається у жінок дітородного віку.

Тотальне ураження кісткової капсули внутрішнього вуха і важка форма ураження характеризується важким (IV-V) ступенем втрати слуху.

Серед обстежених хворих на КО більшості притаманні 2 і 3 ступінь втрати слуху, а для групи ЗФО більшість виявила 2 ступінь втрати слуху. Кількість хворих з 2 ступенем втрати слуху була суттєво вища в групі ЗФО (Р<0,01), а кількість хворих з 5 ступенем втрати слуху була вища в групі кохлеарного отосклерозу (Р<0,04).

Зміни в капсулі основного закрутку завитки достовірно частіше (р<0,05) зустрічались серед хворих із ЗФО, ніж серед хворих із “чистою” СНП отосклеротичного генезу. Зміни по всій капсулі внутрішнього вуха достовірно частіше (р<0,001) зустрічаються при СНП отосклеротичного генеза, ніж при ЗФО.

При проведенні аудіометричного дослідження у хворих на КО виявлено, що найбільш значна втрата слуху як у мовному, так і у високочастотному діапазоні частіше спостерігається при ураженні всієї капсули завитки і при тотальному ураженні кісткової капсули внутрішнього вуха. Найменший рівень втрати слуху характерен для ізольованого ураження капсули півколових каналів. При локалізації отосклеротичних осередків в ділянці базального закрутку завитки та по всій завитці спостерігається більш значна втрата слуху у високочастотному діапазоні, ніж у мовному.

Результати дослідження використання бісфосфонату фосамакс у випадках веріфікованого кохлеарного отосклерозу довели, що ефектом його використання є стабілізація прогресуючого падіння слуху у 36 (94,7%) із 38 хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Значний відсоток хворих на КО серед хворих із СНП невизначеного генезу дозволяє рекомендувати проведення всім хворим високорозрізнюючої КТ з метою диференційної діагностики.

У хворих на КО призначення бісфосфонатів доцільне у випадках прогресуючої втрати слуха з метою запобігання прогресування захворювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Педаченко А.Е. Компьютерная томография в дифференциальной диагностике кохлеарных форм отосклероза и сенсоневральной тугоухости неотосклеротического генеза // ЖВН і ГХ. – 2003, №2. – С. 59–63.

Педаченко А.Є. Сушко Ю.О. Топіка і характер уражень піраміди скроневої кістки у хворих з кохлеарною і змішаною формою отосклерозу за даними висо­корозрізнюючої комп’ютерної томографії // Вісник Сумського Дер­жавного Університету (серія Медицина). – 2007, №2. – С. 136–143. (Дисер­тант особисто проводила вивчення патологічних осередків за даними
КТ-дослідження).

Педаченко А.Є. Типи отосклеротичного процесу. Вікові особливості розповсюдженості кохлеарної форми отосклерозу // Проблемы старения и долголетия. – 2007, 16, №3. – С. 299–306.

Педаченко А.Є. Результат застосування бісфосфонатів для лікування хворих на кохлеарний отосклероз // ЖВН і ГХ. – 2007, №6. – С. 33–37.

Педаченко А.Е. Диагностическая визуализация кохлеарного отосклероза по данным высокоразрешающей компьютерной томографии // ЖВН і ГХ. – Матеріали щорічної традиційної весняної конференції УНМТО. – 28-30 травня 2003, №3. – С. 215–216. – м. Дніпропетровськ.

Братусь А.В., Педаченко А.Е. Феномен истечения перилимфы у больных отосклерозом // ЖВН і ГХ. 1999. – Додаток №3. – С. 287–288.

Педаченко А.Е. Сушко Ю.А. Усовершенствование методов дифферен­цикль­ной диагностики отосклероза и сенсоневральных поражений слуха неото­склеротического генеза // Матеріали щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового товариства отоларингологів. – 22-25 травня 2005 р. – м. Судак. – Додаток. – С. 347–349. (Дисертант особисто проводила відбір хворих і робила заключення по проведеному КТ-дослідженню).

Сушко Ю.А., Педаченко А.Е. Использование бисфосфонатов для лечения кохлеарных форм отосклероза // Материалы научно-практической конфе­ренции с международным участием “Современные вопросы диагностики и реабилитации больных тугоухостью и глухотой”. – Суздаль. – 28.02 – 01.03.2006. – М. – С. 198–199. (Дисертант особисто проводила призначення лікувальних засобів і досліджувала динаміку зміни слухової функції).

Сушко Ю.А., Педаченко А.Е. Диагностическая визуализация кохлеарного отосклероза по данным высокоразрешающей компьютерной томографии // Материалы 1-го национального конгресса аудиологов и 5-го междуна­родного симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха”. – Суздаль. – 2004 г. – С. 178. (Дисертант особисто робила заключення по КТ-дослідженню і аналізувала характер візуалізованих осередків).

Педаченко А.Е., Сушко Ю.А., Терницкая Ю.П. Топика поражений пирамиды височной кости у больных с кохлеарной и смешанной формой отосклероза по данным высокоразрешающей КТ // Материалы 2-го национального конгресса аудиологов и 6-го международного симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха”. – Суздаль, 2007 г. – С. 196–197. (Дисертант особисто робила заключення по КТ-дослідженню і аналізувала характер візуалізованих осередків).

АНОТАЦІЯ


Педаченко А.Є. Клініко-рентгенологічні паралелі в диференційній діагностиці сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларингологія. – ДУ “Інститут отоларингології ім.проф. О.С.Коломійченка АМН України”. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню проблеми кохлеарного отосклерозу як причини сенсоневральної приглухуватості. Методом високорозрізнюючої комп’ю­терної томографії обстежено 156 хворих (61 чоловік та 95 жінок). Для виявлення серед хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу пацієнтів із ретрофенестральною формою отосклерозу було обстежено 104 хворих із дво­біч­ною сенсоневральною приглухуватістю різного ступеню важкості і 52 хворих із змішаною формою приглухуватості (анкілоз стремінця супроводжувався сенсоневральним компонентом втрати слуху невідомого генезу). Обстеження проводилось на базі відділу мікрохірургії вуха і отонейрохірургії Державної Установи “Інститут отоларингології ім.проф. О.С. Коломійченка АМН України” та “Науково-практичного центру променевої діагностики АМН України”.

На підставі проведених досліджень встановлено, що у 66,3% хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу в основі погіршення слуху полягають осередки отосклерозу, розташовані ретрофенестрально. Вперше проведено поглиблене вивчення даних високорозрізнюючої КТ кісткової капсули внутрішнього вуха при кохлеарній та змішаній формах отосклерозу. Встановлено різні типи отосклеротичного процесу. Визначено особливості перебігу отосклерозу у різних вікових і статевих групах хворих. Вивчено дані аудіометрії в залежності від локалізації осередків патологічної кістки в кістковій капсулі внутрішнього вуха.

Обґрунтовано доцільність використання бісфосфонату фосамакс при верифікованій кохлеарній формі отосклерозу, що сприяло стабілізації втрати слуху, що в кінцевому випадку покращувало якість життя хворим.

Ключові слова: кохлеарний отосклероз, змішана форма отосклерозу, сенсоневральна приглухуватість неотосклеротичного генезу, високорозрізнююча комп’ютерна томографія.

АННОТАЦИЯ


Педаченко А.Е. Клинико-рентгенологические параллели в дифференциальной диагностике сенсоневральной тугоухости отосклеротического генеза.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 – оториноларингология. – “Институт отоларингологии им. А.И. Коломийченко АМН Украины”. – Киев, 2008.

В диссертации представлены результаты исследования 156 больных сенсоневральной тугоухостью неясного генеза. Используя метод высокочувствительной компьютерной томографии, автор доказала значительную распространенность кохлеарного отосклероза – 66,3% среди пациентов с сенсоневральной тугоухостью неясного генеза.

Изучены типы отосклеротического процесса, тяжесть, а также варианты локализации патологических очагов в костной капсуле внутреннего уха у больных с кохлеарной и смешанной формой отосклероза.

Проанализирована зависимость типов, степени тяжести отосклеротического процесса от возраста, пола больных и давности заболевания.

Автор изучила зависимость между тяжестью отосклеротического процесса и степенью потери слуха. Аналогичное исследование проведено в зависимости от локализации патологических очагов в костной капсуле внутреннего уха.

Доказана эффективность применения бисфосфоната фосамакс у больных с кохлеарной формой отосклероза с целью стабилизации прогрессирующего падения слуха.

Ключевые слова: кохлеарный отосклероз, смешанная форма отосклероза, сенсоневральная тугоухость неотосклеротического генеза, высокочувствительная компьютерная томография.

SUMMARY


Pedachenko A.E. Clinical-roentgenological parallels in differential diagnostics of the sensorineural hearing loss of the otosclerotic genesis. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.01.19 – Оtolaryngology. – The State A.I. Kolomijchenko Institute of Otolaryngology of the Ukrainian Academy of Medical Sciences, Kуiv, 2008.

The dissertation presents results of the investigation involving 156 patients (61 males and 95 females) with sensorineural hearing loss of unknown genesis who have been examined by the method of high-sensitive computer tomography (CT). Examinations have been conducted by teams of a Department of Ear Microsurgery of above Institute jointly with Research Radiological Center (Kyiv).

The author has found considerable prevalence of cochlear otosclerosis reaching 66.3% among patients with sensorineural hypoacusis of an unknown genesis.

Various types and degree of the otosclerotic process, as well as the variants of pathological bone foci localisation in the inner ear capsule were studied in the patients with cochlear and mixed forms of otosclerosis using the high-sensitive CT data.

The dependence of types and severity of otosclerotic process on the age, sex and disease length were analyzed, and in the similar way the author has elucidated the dependence of otosclerotic process on pathological bone foci localisation in the inner ear capsule. Audiologic correlations were found between pathological bone foci localisation in the inner ear capsule and the otosclerosis severity.

The efficacy of the use of bisphosphonate fosamax for stabilizing an advancing hearing loss in patients with cochlear otosclerosis has been proved. Such effect was found in 36 (94.7%) of study patients.

Key words: cochlear otosclerosis, mixed form of otosclerosis, sensorineural hypoacusis of unknown genesis, high-sensitive computer tomography.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


КО – кохлеарний отосклероз

ЗФО – змішана форма отосклерозу

СНП – сенсоневральна приглухуватість

СНГ – сенсоневральна глухота

КТ – комп’ютерна томографія

ШМ – шепітна мова

РМ – розмовна мова

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: