Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію

Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію

хворі на АГ характеризуються достовірно підвищеними рівнями СРБ, ІЛ-6 та розчинного L-селектину, в той час як особи з ОС не відрізнялися від осіб групи контролю за вмістом С-РБ та ІЛ-6, хоча й мали на 11% вищий вміст розчинного L-селектину. Наведені дані засвідчують, що особи з ОС мають порушення функції ендотелію, які переважають над проявами запалення та суттєво наростають з появою АГ.


Таблиця 2

Маркери запалення у молодих осіб з ОС, АГ та осіб контрольної групи (М±s)

Показники Контроль, n=30 Обтяжена спадковість, n=30 Артеріальна гіпертензія, n=31
СРБ, мг/л 4,60±1,02 4,74±1,23 5,42±0,96*#
ІЛ-6, пг/мл 5,30±1,27 5,60±1, 20 5,98±1,09*
L-селектин, мкг/мл 1,07±0, 19 1, 19±0,22* 1,25±0,22*

Примітки: 1. * - достовірна відмінність стосовно групи контролю (р<0,05);

2. # - достовірна відмінність стосовно групи „Обтяжена спадковість” (р<0,05).


Наше дослідження також засвідчило існування зв’язку між вмістом ГЦ та показниками ДМАТ та ЕхоКГ у здорових молодих осіб, у яких досліджувані параметри перебували в межах референтних величин. Показано, що збільшення вмісту ГЦ в крові здорових молодих людей (вище 66-го процентиля) достовірно асоціюється з вищими показниками АТ, несприятливим його профілем та більшою ММЛШ, а також зі зниженням рівня ХС ЛПВЩ та підвищенням індексу атерогенності. Встановлено залежність ЕЗВД, маркерів функції ендотелію (рМАСК-1, активності фВ в крові) та виразності МАУ від вмісту ГЦ в крові у здорових молодих осіб, що, вірогідно, свідчить про причетність ГЦ до регуляції функції ендотелію [Saito Y., 2004].

Проведена ЕхоКГ показала, що, навіть за відсутності гіпертрофії ЛШ, не лише у молодих осіб з АГ, а також у осіб з ОС в порівнянні з особами контрольної групи достовірно вищими виявилися ММЛШ (193,7±43,1 та 163,02±33,7 проти 140,4±21,5 г; р<0,01 та 0,001, відповідно) та ІММЛШ (102,5±21,2 та 88,6±16,3 проти 78,3±11,3 г/м2; р<0,01 та 0,001, відповідно). При цьому нами вперше виявлено наявність асоціацій маркерів функції ендотелію та запалення з показниками ДМАТ та ЕхоКГ у молодих осіб з ОС щодо АГ (рис.1). Зокрема, кореляційний аналіз показав, що найтісніший зв'язок показників функції ендотелію у молодих осіб з ОС встановлено з ММЛШ та ІММЛШ (особливо для вмісту ГЦ в крові), що може свідчити про вірогідну причетність цих чинників до розвитку гіпертрофії ЛШ в майбутньому у даної категорії обстежених.

Зв'язок рівня ГЦ з ММЛШ, очевидно, може бути пояснений асоціацією підвищеного рівня ГЦ з несприятливим добовим профілем АТ, оскільки саме серед осіб з ОС та рівнем ГЦ вище 66-го процентиля накопичувалися особи, чий добовий профіль відповідає критеріям “non-dipper” (у 40% випадків), тоді як при нижчому рівні ГЦ вони зустрічалися достовірно (удвічі) рідше.

Із маркерів запалення з ММЛШ та ІММЛШ у осіб з ОС достовірно був пов'язаний лише вміст L-селектину (r=0,56 та 0,54; р<0,01 та 0,001, відповідно), СРБ найбільш щільно асоціювався з середньодобовими рівнями САТ (r=0,51, р<0,01), ДАТ (r=0,51, р<0,01) та середнього АТ (r=0,52, р<0,01), а ІЛ-6 - з ДАТ (r=0,42, р<0,05) та середнім АТ (r=0,41, р<0,05) за добу.

У молодих хворих на АГ також існували тісні кореляційні зв’язки досліджуваних маркерів, причетних до функції ендотелію, з середньодобовими показниками АТ та ММЛШ (рис.2). Величини ММЛШ та ІММЛШ у молодих осіб з АГ достовірно корелювали й з маркерами запалення: вмістом в крові L-селектину (r=0,59 та 0,58; р<0,001 для обох, відповідно) та ІЛ-6 (r=0,47 та 0,51; р<0,01 для обох, відповідно); рівень L-селектину був тісно пов’язаний з середньодобовими САТ (r=0,54, р<0,01), ДАТ (r=0,51, р<0,01) та середнім АТ (r=0,58; р<0,001), ІЛ-6 – слабко з рівнями за добу САТ (r=0,38, р<0,05), ДАТ (r=0,36, р<0,05) та середнього АТ (r=0,38, р<0,05).

Наступним етапом нашого дослідження було вивчення маркерів функції ендотелію та запалення у хворих на АГ зрілого віку (середній вік 51,4±7,6 р). На відміну від здорових, у хворих на АГ була суттєво зниженою ЕЗВД ПА, а також вищі рівні рМАСК-1 та активності фВ (табл.3). Вміст ГЦ в крові пацієнтів з АГ відповідав критеріям помірної гіпергомоцистеїнемії та достовірно перевищував такий в групі контролю.


Таблиця 3

Показники функції ендотелію у осіб з АГ зрілого віку та контрольної групи (М±s)


Показники

Контроль, n=30 Артеріальна гіпертензія, n=94 Різниця, %
Гомоцистеїн, мкмоль/л 10,6±2,0 15,8±3,6* 148%
рМАСК-1, нг/мл 799±124 1054±145* 132%
Активність фВ,% 104±9,8 139±25,0* 134%
ЕЗВД плечової артерії,% 12,1±3,8 5,2±3,6* 43%

Примітка. * - достовірна відмінність стосовно групи контролю (р<0,05).


Кореляційний аналіз показав, що у хворих на АГ зрілого віку вміст ГЦ достовірно негативно корелював зі ступенем ЕЗВД ПА (r=-0,47; р<0,001) та позитивно – з МАУ (r=0,51; р<0,001), рівнем рМАСК-1 (r=0,53; р<0,001) та активністю фВ в крові (r=0,66; р<0,001), що може слугувати підтвердженням причетності гіпергомоцистеїнемії до формування ДЕ у цієї категорії хворих.

Аналіз показників ДМАТ в залежності від рівня ГЦ в крові у хворих на АГ зрілого віку встановив, що зростання вмісту ГЦ в крові (вище 75-го процентиля) асоціювалось зі збільшенням рівнів та ІЧ САТ, ДАТ та середнього АТ, а також зі зменшенням СНЗ САТ, ДАТ та середнього АТ. Крім того, у хворих на АГ високий рівень ГЦ виступав предиктором несприятливого профілю АТ, збільшення ММЛШ, зростання рівнів загального ХС, ХС ЛПНЩ та індексу атерогенності, а також зниження вмісту ХС ЛПВЩ. Не зазнавали істотних змін в залежності від рівня ГЦ вміст ХС ЛПДНЩ та ТГ.

Спостерігалася залежність ступеня загального ССР від показників функції ендотелію у хворих на АГ: на відміну від пацієнтів з помірним ССР, хворі з високим та дуже високим ризиком мали достовірно вищі показники вмісту ГЦ (на 17 та 42%), рМАСК-1 (на 7 та 15,8%), активності фВ (на 20 та 30%) та менший ступінь ЕЗВД ПА (в 2,6 та 1,5 рази; р<0,05 та 0,01, відповідно).

Дослідження вмісту маркерів запалення у хворих на АГ зрілого віку засвідчило, що, в порівнянні з контролем, вони мали вищі рівні С-РБ (7,9±3,5 проти 4,7±1,0 мг/л, р<0,001), ІЛ-6 (11,4±3,8 проти 6,7±1,2 пг/мл, р<0,001) та L-селектину (1,8±1,4 проти 1,2±0,2 мкг/мл, р<0,05), причому, у зрілому віці відмінності виявилися суттєвішими, ніж у осіб з АГ молодого віку.

Аналіз залежності досліджуваних показників від присутності МС у хворих на АГ продемонстрував, що МС є несприятливим фактором стосовно функції ендотелію та активності запалення (табл.4), оскільки асоціюється з підвищенням вмісту в крові ГЦ, рМАСК-1, активності фВ, С-РБ, ІЛ-6, L-селектину, зростанням МАУ та зниженням ЕЗВД.

Таблиця 4

Показники функції ендотелію та запалення у хворих на АГ в залежності від наявності метаболічного синдрому (М±s)


Показники

Контроль,

n=30

Хворі на АГ


Без МС,

n=51

МС (NCEP), n=43 МС (WHO), n=22
ГЦ, мкмоль/л 10,62±2,02 14,2±2,77 17,6±3,72*# 18,9±2,77*#
рМАСК-1, нг/мл 799±124 966±136* 1123±126*# 1166±115*#
Активність фВ,% 104±9,8 129,7±20,9* 152,2±23,6*# 160,5±15,8*#
ЕЗВД ПА,% 12,05±3,8 6,55±3,46* 3,49±3,17*# 2,27±2,23*#
МАУ, мг/добу 28,2±33,3 36,9±41,4 134,7±80,5*# 164,6±75,8*#
С-РБ, мг/л 4,67±0,95 6,50±2,52* 9,15±3,46*# 10,3±3,40*#
ІЛ-6, пг/мл 6,72±1,24 9,64±2,96* 13,4±3,93*# 14,9±3,76*#
L-селектин, мкг/мл 1,24±0,22 1,81±0,43* 1,56±0,57*# 1,33±0,34#$

Примітки: 1. * - достовірна відмінність стосовно групи контролю (р<0,05);

2. # - достовірна відмінність стосовно групи „Без МС” (р<0,05).


Окрім того, за наявності МС зростали частота несприятливого добового профілю АТ типу “night-peaker”, а також ММЛШ та ІММЛШ. Загальний ССР у хворих на АГ з МС істотно перевищував такий у хворих без МС.

Наступний фрагмент дослідження присвячений вивченню впливу традиційної антигіпертензивної терапії та додавання до неї омега-3 ПНЖК чи фолієвої кислоти, - на маркери функції ендотелію та запалення. Вивчення фармакологічних впливів проведено в динаміці у хворих трьох груп. Порівнювані групи достовірно не відрізнялися за віком та статтю.

Виявилося, що додавання до традиційного лікування фолієвої кислоти в дозі 1 мг/добу покращує чутливість до антигіпертензивної терапії: на відміну від групи контролю, за такої схеми лікування, через 24 тижні частота перебування хворих на монотерапії була достовірно вищою (55 проти 24%), а на трикомпонентній антигіпертензивній терапії достовірно нижчою (3% проти 17%, відповідно). На тлі застосування фолієвої кислоти у хворих на АГ спостерігалося й краще зниження офісного САТ, покращення добового профілю САТ та середнього АТ. Препарат омега-3-ПНЖК суттєво не впливав на ефективність антигіпертензивного лікування.

Динаміка показників ЕхоКГ під впливом лікування показала, що достовірне зменшення ММЛШ та ІММЛШ відмічено на фоні терапії з додаванням фолієвої кислоти (на 16,7 та 16,2%; р<0,01 та 0,001, відповідно), в той час як за додавання омега-3 ПНЖК достовірно зменшувався лише ІММЛШ (на 9,6%; p<0,05).

Спостерігалося значне достовірне покращення ЕЗВД ПА у хворих на АГ при додаванні до лікування омега-3 ПНЖК (з 4,68±3,40 до 6,69±3,49%, р<0,05) чи, в більшій мірі, фолієвої кислоти (з 5,79±4,44 до 8,85±3,66%, р<0,01), тоді як на фоні традиційної терапії зміни ЕЗВД ПА виявилися недостовірними (з 4,96±2,93 до 5,91±3,28%, р>0,05). На тлі застосування фолієвої кислоти відмічалося суттєве зниження рівня МАУ (на 43%, р<0,01), а динаміка її рівня була значно кращою, ніж при застосуванні традиційної терапії чи додавання до неї омега-3 ПНЖК.

Оцінка динаміки вмісту досліджуваних біохімічних маркерів під впливом різних схем лікування показала (табл.6), що лише додавання фолієвої кислоти сприяло суттєвому зниженню вмісту ГЦ в крові (на 22%), тоді як при застосуванні традиційної терапії істотної динаміки рівня ГЦ не відмічалося, а при додаванні омега-3 ПНЖК він навіть недостовірно підвищувався.

Терапія з додаванням як омега-3 ПНЖК, так і фолієвої кислоти, на відміну від традиційної, призводила до зниження рівня рМАСК-1 та СРБ, в той час як усі схеми лікування, в т. ч. й традиційне лікування, сприяли зниженню активності фВ. Проте, лише додавання омега-3 ПНЖК призводило до зниження вмісту в крові L-селектину (на 12%) та, в більшій мірі, ІЛ-6 (на 22%).

Таблиця 6

Динаміка вмісту гомоцистеїну, маркерів функції ендотелію та запалення в крові хворих на АГ під впливом лікування (М±s)


Показники 


Термін спостереження


Контроль,

n=31

Традиційна терапія + омега-3 ПНЖК, n=31

Традиційна терапія +

фолієва кислота,

n=32

ГЦ, мкмоль/л До лікування 16,1±3,22 15,6±4,02 15,5±3,72

Через 24 тижні 15,9±3,83 16,8±3,97 12,0±2,66*#$
рМАСК-1, нг/мл До лікування 1038±117 1110±155 1015±148

Через 24 тижні 984±94 986±80* 941±93*
фВ,% До лікування 140,3±24,4 137,9±25,0 140,0±26,1

Через 24 тижні 126,1±17,8* 124,5±22,3* 125,0±25,2*
С-РБ, мг/л До лікування 6,97±2,94 8,25±3,42 7,91±3,46

Через 24 тижні 6,12±3,44 5,83±4,29* 6,06±3,43*
ІЛ-6, пг/мл До лікування 11,0±3,48 11,6±4,46 11,4±3,82

Через 24 тижні 10,7±4,03 9,17±4,26* 9,46±4,08
L-селектин, нг/мл До лікування 1,75±0,51 1,58±0,51 1,76±0,51

Через 24 тижні 1,63±0,30 1,36±0,25*# 1,61±0,37$

Примітки: 1. * - достовірна відмінність стосовно стану „До лікування” (р<0,05);

2. # - достовірна відмінність стосовно групи контролю (р<0,05);

3. $ - достовірна відмінність стосовно групи „Традиційна терапія+омега-3 ПНЖК” (р<0,05).


Додавання омега-3 ПНЖК, на відміну від традиційної терапії чи з додаванням фолієвої кислоти, справляло ліпідкорегуючий вплив. Так, на тлі прийому омега-3 ПНЖК спостерігалося достовірне зниження рівня загального ХС з 5,92±0,76 до 5,50±0,50 ммоль/л (р<0,05), ХС ЛПНЩ з 3,83±0,84 до 3,46±0,55 ммоль/л (р<0,05), ЛПДНЩ з 1,01±0,28 до 0,88±0,21 ммоль/л (р<0,05), ТГ з 2,22±0,62 до 1,93±0,45 ммоль/л (р<0,05), в той час як підвищення рівня ХС ЛПВЩ за умови додавання омега-3 ПНЖК було недостовірним, так само, як недостовірними були й зміни показників ліпідного спектру крові при застосуванні традиційної терапії чи з залученням фолієвої кислоти.

Таким чином, наведені результати нашого дослідження свідчать про нові можливості корекції ДЕ та запалення у хворих на АГ шляхом додавання до традиційної антигіпертензивної терапії препарату омега-3 ПНЖК та фолієвої кислоти: застосування фолієвої кислоти є більш показаним при наявності ГГЦ та МАУ, а омега-3 ПНЖК – у хворих з дисліпідемією та підвищеним вмістом в крові маркерів запалення (СРБ, ІЛ-6, L-селектину).


ВИСНОВКИ


У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірності змін рівнів маркерів функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою спадковістю щодо АГ та у хворих на АГ, а також доведені нові можливості корекції дисфункції ендотелію та запалення шляхом додавання до традиційної антигіпертензивної терапії препарату омега-3 ПНЖК та фолієвої кислоти.

1. У практично здорових молодих людей збільшення вмісту гомоцистеїну в крові асоціюється з підвищенням (в межах референтних величин) АТ, несприятливим добовим профілем АТ, зростанням маси міокарда ЛШ, зниженням рівня ХС ЛПВЩ. Встановлено наявність асоціативних зв’язків ендотелійзалежної вазодилятації, рівня розчинних молекул адгезії судинних клітин-1, активності фВ в крові та мікроальбумінурії з вмістом гомоцистеїну в крові здорових молодих осіб.

2. У молодих осіб з обтяженою щодо АГ спадковістю має місце порушення функції ендотелію: достовірне зниження ендотелійзалежної вазодилятації (на 22%; р<0,001), підвищення вмісту в крові гомоцистеїну (на 18%, р<0,0001), розчинних молекул адгезії судинних клітин-1 (на 11%, р<0,05) та активності фВ (на 9%; р<0,01), порівняно з такими у осіб без обтяженої спадковості. Не зареєстровано збільшення вмісту СРБ та ІЛ-6 при достовірному підвищенні (на 11%, р<0,05) рівня L-селектину. Встановлено тісну асоціацію показників функції ендотелію з даними моніторування АТ, масою міокарда ЛШ, вмістом ХС ЛПДНЩ та ТГ (в межах референтних величин).

3. Молоді особи з АГ, в порівнянні з особами з обтяженою спадковістю, мають більш виразні порушення функції ендотелію - поряд зі зниженням ЕЗВД ПА та підвищенням активності фВ стосовно контролю (на 45 та 9%, відповідно; р<0,05), достовірно вищий вміст в крові розчинних молекул адгезії судинних клітин-1 та гомоцистеїну порівняно зі здоровими (на 24 та 35%, відповідно; р<0,05) та особами з обтяженою спадковістю (на 12 та 15%, відповідно; р<0,05), а також вищі рівні маркерів запалення - СРБ, ІЛ-6 та розчинного L-селектину в порівнянні з контролем (на 18; 13 та 13%, відповідно; р<0,05). Встановлено достовірні кореляційні зв’язки вмісту маркерів функції ендотелію та запалення в крові з масою міокарда ЛШ та середньодобовими показниками АТ.

4. У хворих на есенціальну АГ зрілого віку реєструється істотне зниження ендотелійзалежної вазодилятації (на 43%; р<0,001), підвищення вмісту в крові гомоцистеїну (на 48%; р<0,001), розчинних молекул адгезії судинних клітин-1 та активності фВ (на 32% та 34%, відповідно; р<0,001), а також СРБ, ІЛ-6 та L-селектину (на 65%; 69% та 37%, відповідно; р<0,001) порівняно зі здоровими особами того ж віку та статі. Встановлено асоціацію високого вмісту гомоцистеїну в крові з гіпертрофією ЛШ, несприятливим профілем АТ, дисліпілемією та дисфункцією ендотелію.

5. У хворих на АГ зрілого віку встановлено зв’язок показників функції ендотелію (ендотелійзалежної вазодилятації, вмісту в крові гомоцистеїну, розчинних молекул адгезії судинних клітин-1, активності фВ) та маркерів запалення (СРБ, ІЛ-6) з присутністю метаболічного синдрому та ступенем загального серцево-судинного ризику.

6. Додавання до традиційної антигіпертензивної терапії фолієвої кислоти упродовж 24 тижнів сприяє відновленню ендотелійзалежної вазодилятації (на 53%; р<0,05), достовірному зниженню рівнів в крові гомоцистеїну, активності фВ, розчинних молекул адгезії судинних клітин-1, СРБ та виразності мікроальбумінурії (на 22; 11; 8; 25 та 44%, відповідно), покращенню добового профілю АТ, а також підвищує чутливість до антигіпертензивної терапії. Традиційна антигіпертензивна терапія (лізиноприлом, амлодипіном та індапамідом) сприяє зниженню активності фВ в крові (на 11%; р<0,05).

7. Включення до комплексу лікування хворих на АГ омега-3 ПНЖК призводить до зниження вмісту в крові С-РБ, ІЛ-6 та L-селектину (на 33; 22 та 12%, відповідно; р<0,05), розчинних молекул адгезії судинних клітин-1 та активності фВ (на 13% та 9%; р<0,001 та 0,05, відповідно), до покращення ендотелійзалежної вазодилятації (на 43%; р<0,05), а також до істотного зниження рівнів ЗХС, ТГ, ХС ЛПНЩ та ХС ЛПДНЩ. Не зареєстровано достовірного впливу омега-3 ПНЖК на рівень ГЦ в крові.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


З метою раннього виявлення дисфункції ендотелію та гіпергомоцистеїнемії особам з обтяженою спадковістю щодо АГ доцільно проводити дослідження ендотелійзалежної вазодилятації плечової артерії, вмісту в крові розчинних молекул адгезії судинних клітин-1, гомоцистеїну та активності фВ.

Пацієнтам з АГ та гіпертрофією ЛШ, несприятливим добовим профілем АТ, високим серцево-судинним ризиком та/чи присутнім метаболічним синдромом доречно рекомендувати визначення показників функції ендотелію та запалення, вмісту гомоцистеїну в крові, а також мікроальбумінурії для визначення тактики наступної фармакологічної корекції виявлених зрушень.

У хворих на АГ за наявності гіпергомоцистеїнемії, дисфункції ендотелію та/чи мікроальбумінурії рекомендується до традиційного лікування додавати фолієву кислоту в добовій дозі 1 мг, а при підвищеному вмісті в крові маркерів запалення та/чи дисліпідемії до комплексу лікування рекомендовано включати препарат омега-3-ПНЖК в дозі 4 г/добу двомісячними курсами з перервою на 2 місяці.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Щепіна Н.В. Вплив епадолу (омега-3-поліненасичених жирних кислот) та фолієвої кислоти на маркери функції ендотелію та запалення у хворих на артеріальну гіпертензію // Ліки України. – 2007. - № 5 (111). – С.52-55.

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з артеріальною гіпертензією // Biomedical Sociology and Antropology. – 2006. - №.6. – С. 195-200. (Самостійно проведено обстеження хворих, аналіз отриманих даних, підготовку до друку).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Маркери дисфункції ендотелію та запалення у осіб з обтяженою спадковістю щодо артеріальної гіпертензії // Український кардіологічний журнал. – 2007. - № 3. – С.59-53 (Автором особисто здійснено підбір та обстеження осіб основної та контрольної групи, статистична обробка результатів, формування таблиць, підготовка до друку).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Взаємозв’язок маркерів функції ендотелію з морфо-функціональним станом серцево-судинної системи та серцево-судинним ризиком у хворих на артеріальну гіпертензію // Буковинський медичний вісник. – 2007. - №.1. – С.91–97. (Дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, оцінку результатів лабораторних досліджень, статистичну обробку отриманих даних, оформлення таблиць).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Особливості варіабельності ритму серця та дисфункції ендотелію у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від добового ритму артеріального тиску // Збірник тез Всеукраїнської науково-практичної конференції „Здобутки та перспективи клінічної терапії та ендокринології”. – Тернопіль. – 2004. - С.88. (Автор самостійно здійснила підбір та обстеження хворих, статистичну обробку та підготовку до друку).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Особливості ремоделювання міокарда лівого шлуночка, дисфункції ендотелію, ліпідного спектру крові у хворих на артеріальну гіпертензію в залежності від варіабельності артеріального тиску // Матеріали VII Національного Конгресу кардіологів України. - Дніпропетровськ. - 2004. - С.146. (Особисто здобувачем проведено обстеження хворих, статистичну обробку результатів, написання тексту тез).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Корекція ліпідного спектру крові та дисфункції ендотелію епадолом у хворих на артеріальну гіпертензію // Матеріали IV Української науково-практичної конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології „Актуальні питання фармакології”. - Вінниця. – 2004. - С.169. (Автор самостійно провела підбір хворих, оцінку біохімічних показників, статистичну обробку та підготовку до друку).

Щепіна Н.В., Станіславчук М.А. Корекція показників функції ендотелію та запалення у хворих артеріальну гіпертензію за допомогою фолієвої кислоти // Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології”: Тези. - Вінниця, 2006. – С.45. (Самостійно проведено обстеження пацієнтів, оцінка лабораторних показників, статистична обробка та підготовка до друку).

АНОТАЦІЯ


Щепіна Н.В. Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11. - кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України, Київ, 2008.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні закономірності змін рівнів маркерів функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою спадковістю (ОС) щодо АГ та у хворих на АГ, а також наведені нові можливості корекції дисфункції ендотелію (ДЕ) та запалення шляхом додавання до антигіпертензивної терапії омега-3 ПНЖК та фолієвої кислоти.

У молодих осіб з ОС щодо АГ виявлено порушення функції ендотелію (зниження ЕЗВД ПА, підвищення вмісту в крові рМАСК-1, активності фВ та мікроальбумінурії), що переважають над проявами запалення. Встановлено, що молоді особи з АГ мають виразнішу ДЕ, а також підвищення вмісту в крові СРБ, ІЛ-6 та L-селектину. Встановлено тісний кореляційний зв’язок показників ДМАТ та ЕхоКГ з вмістом гомоцистеїну в крові. Виявлено, що хворим на АГ зрілого віку властиві гіпергомоцистеїнемія, суттєві прояви ДЕ та системного запалення. Показано, що хворі на АГ з високим серцево-судинним ризиком та з метаболічним синдромом характеризуються значним підвищенням в крові маркерів функції ендотелію та запалення, гомоцистеїну, вираженою мікроальбумінурією. Наведено нові можливості корекції ДЕ та запалення у хворих на АГ шляхом додавання до традиційної терапії омега-3 ПНЖК та фолієвої кислоти.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, гомоцистеїн, фактор Віллєбранда, розчинні молекули адгезії судинних клітин-1, С-реактивний білок, інтерлейкін-6, L-селектин, фолієва кислота, омега-3 ПНЖК.


ANNOTATION


Shchepina N. V. Markers of endothelial function and inflammation in young subjects with a family history of essential hypertension and in patients with essential hypertension. – Manuscript.

Thesis on competition of candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11. - Cardiology. – National scientific center “The M. D. Strazhesko Institute of Cardiology” Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is devote to evaluatіоn of levels of soluble markers of endothelial function (EF) and inflammation in young subjects with a family history of essential hypertension (EH) and in patients with EH, and assessment of influence of applicanion of omega-3 fatty acids and folic acid to antihypertensive treatment on markers of EF and inflammation.

Тhe young subjects with a family history of EH, compared to the control group, had significantly lower endothelium-dependent vasodilatation (EDVD), higher levels of homocysteine (Hc), von Willebrand factor (vWf), soluble vascular cell adhesion molecule-1 (sVCAM-1) and L-selectin. In young subjects with ЕН plasma levels of markers of EF, and also inflammation (such as C-reactive proteine (CRP), interleukin-6 (IL-6), L-selectin) are higher than in controls and associated with 24-h blood pressure, nondipper-status, left ventricular mass and EDVD. Patients with EH of mild old have increased systemic inflammation and endothelial dysfunction compared with control subjects, and related to calculated 10-year coronary heart disease risk and metabolic syndrome. Аpplicanion of folic acid promoted decline of the levels of Hc, vWf, sVCAM-1, CRP and microalbuminuria. Applicanion of omega-3 fatty acids significantly decreased the levels of vWf, CRP, IL-6, L-selectin and plasma lipid parameters.

Key words: essential hypertension, homocysteine, von Willebrand factor, soluble vascular cell adhesion molecule-1, C-reactive proteine, interleukin-6, L-selectin, omega-3 fatty acids, folic acid.

АННОТАЦИЯ


Щепина Н.В. Маркеры функции эндотелия и воспаления у молодых лиц с отягощенной по артериальной гипертензии наследственностью и у больных с артериальной гипертензией. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11. - кардиология. – Национальный научный центр “Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско” АМН Украины, Киев, 2008.

В диссертации приведены теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, которая заключается в установлении закономерностей изменения уровней маркеров функции эндотелия (ФЭ) и воспаления у молодых лиц с отягощенной наследственностью (ОН) по артериальной гипертензии (АГ) и у больных с АГ, а также приведены новые возможности коррекции дисфункции эндотелия и воспаления путем дополнительного назначения к традиционной антигипертензивной терапии препарата омега-3 полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК) и фолиевой кислоты.

Впервые в сравнительном аспекте оценены уровни маркеров ФЭ и воспаления (растворимых молекул адгезии сосудистых клеток-1 (рМАСК-1), активности фактора Виллебранда (фВ), С-реактивного белка (СРБ), интерлейкина-6 (ИЛ-6), L-селектина), гомоцистеина (ГЦ) в крови, а также микроальбуминурии (МАУ) у здоровых молодых лиц без факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний, у молодых лиц с

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: