Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів

Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів

(понад 4 разів на рік). У таких хворих у середньому кратність зниження МІ до АГС та АЗС складала 2,3 та 2,6 рази відповідно (Р<0,001), що свідчило про максимальну сенсибілізацію імуноцитів периферичної крові до алергенів Staph. aureus та Str. hаemolyticus. При постановці реакції з ЛПЛ МІ складав 0,58 ± 0,03 (при нормі 1,18 ± 0,05; Р<0,05) з МА – 0,62 ± 0,02 ( при нормі 1,12 ± 0,04; Р<0,01) та з ТА 0,68 ± 0,03 (при нормі 0,98 ± 0,04; Р<0,01), тобто в 2,0, 1,8 та 1,4 разів відповідно нижче показників норми. Така динаміка міграційних індексів свідчило про зниження напруженості аутоімунних процесів при згасанні загострень ХОБ .

У хворих на ХБ в фазі загострення при відсутній тонзилярній патології лабораторні та імунологічні показники були зменшенні, але значно менше, ніж у групі хворих з загостренням ХОБ на тлі повторних ангін. До початку лікування відмічалась збільшення концентрації продуктів ПОЛ у сироватці крові, як ДК так і МДА. Спостерігалась помірна Т-лімфопенія, а також зменшення кількості CD 4+, у зв`язку з чим відмічалось зменшення імунорегуляторного індексу. Рівень ЦІК був також підвищено за рахунок найбільш патогенних середньо- та дрібно молекулярних, але в меншому ступеню.

У результаті динамічного спостереження було встановлено, що після завершення лікування в основній підгрупі хворих, яка отримувала ербісол та діетимол в порівнянні з підгрупою зіставлення, спостерігалось прискорення досягнення стійкої повноцінної клінічної ремісії ХОБ, поряд з ліквідацією клінічних симптомів ангіни. Так у хворих основної підгрупи скорочувалася тривалість синдрому інфекційного токсикозу, астенічного синдрому (на 21,2±0,8 дня; Р <0,01), покращенню загального стану та самопочуття хворого.

У хворих основної підгрупи відносно підгрупи зіставлення відмічено також прискорення ліквідації запального процесу у бронхолегеневій системі: термін ліквідації або суттєвого зниження кількості хрипів у легенях скорочувався в середньому на (5,2±0,2 доби; Р<0,01), зникнення виділення харкотиння (на 9,9±0,3 доби; Р<0,01), нормалізації загального аналізу крові (на 10,5±0,3 доби; Р<0,01), досягнення стійкої клінічної ремісії (на 10,0 ± 0,3 доби; Р<0,01).

Показово, що в основній підгрупі хворих відмічається також зниження частоти розвитку гнійно-запальних ускладнень ангін (паратонзиліти, паратонзилярні абсцеси) відносно групи зіставлення у середньому (на 5,2±1,0; Р<0,01) в 2,8 рази, наявності тривалого перебігу ангін (на 6,6±1,2; Р<0,05) в 5,4 рази, частоти неповного одужання із збереженням у періоді реконвалесценції субфебрилітету та інших ознак декомпенсації ХОБ (на 3,3±0,3; Р<0,05).

Повторне лабораторне обстеження хворих дозволило встановити також, що в основній підгрупі відмічена чітка тенденція до нормалізації вивчених біохімічних показників, тоді як у підгрупі зіставлення більшість показників ще суттєво відрізнялися від норми табл. 1. Так, в основній підгрупі хворих відмічено підвищення активності КТ та СОД у середньому в 2,6 рази відносно норми, ДК – в 3,4 рази ПЕГ – 3,1 рази, тому обидва ці показника повністю нормалізувалися. Поряд з цим відмічено зниження рівня продуктів ПОЛ – МДА та ДК до верхньої межі норми, зменшився також показник ПГЕ. Сумарно це обумовлювало суттєве підвищення коефіцієнту Ф – у 5,8 рази відносно вихідного рівня, тобто мав чітку тенденцію до нормалізації, тоді, як у групі зіставлення був в 3,8 рази менш, та в 1,5 рази менше, ніж в основній групі. У підгрупі зіставлення вивчені показники також мали тенденцію до покращення, але показники ПОЛ і АОЗ були суттєво менш виражені. Тому в групі зіставлення у хворих зберігався підвищений рівень МДА і ПГЕ, а також зменшення активності ферментів у системі АОЗ.

Після завершення курсу лікування в основній підгрупі хворих відмічалась також чітка тенденція до нормалізації імунологічних показників, поперед усього ліквідації Т-лімфопенії (кількість CD3+-лімфоцитів, на момент виписки зі стаціонару складала 64,9±2,4%, що достовірно не відзначалося від показників норми) в той час як у підгрупі зіставлення - 56,5±1,5%; (Р>0,05). Відмічалося також зростання числа Т-хелперів/індукторів та нормалізація імунорегуляторного індексу CD4/CD8 (2,03±0,03 в основній підгрупі та 1,7±0,03 у підгрупі зіставлення; Р<0,05). Показник РБТЛ з ФГА в основній підгрупі зростав у середньому в 1,8 рази у порівнянні з початковим рівнем та досягав 60,2±1,8%.

Після проведеного лікування у хворих основної підгрупи відмічена чітко виражена тенденція до нормалізації рівня ЦІК та їх молекулярного складу, в той час як у підгрупі зіставлення, залишалися суттєві зсуви даних показників, а саме, підвищений рівень ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенної середньомолекулярної фракції. Дійсно, вміст середньомолекулярних ЦІК в основній підгрупі знизився з 42,3±1,3% до 35,2±1,6%, або, в абсолютній кількості з 1,32±0,04 г/л до 0,68±0,03 г/л, тобто в 1,9 рази (P<0,01). У підгрупі зіставлення також має місце деяке зниження рівня ЦІК, однак менш виражене, ніж в основній підгрупі. Тому в цілому рівень ЦІК у групі зіставлення після завершення лікування залишається в 1,4 раза вище норми (P<0,01), а вміст найбільш патогених середньомолекулярних комплексів – в 1,5 рази.

Після завершення лікування в основній підгрупі відмічалося підвищення вивчених показників ФАМ до нижньої межі фізіологічної норми, тоді як у підгрупі зіставлення підвищення показників ФАМ було менш виражене. Тому на момент завершення лікування залишалася вірогідна різниця вивчених показників, особливо, які характеризують фазу перетравлення (ІП). Включення диференційованої імунокорекції в комплекс лікування ХОБ з повторними ангінами, сприяє нормалізації ФАМ та одночасно відновленню нормального співвідношення між різними по розмірах та молекулярній масі фракціями імунних комплексів, поперед усього, зниженню вихідного підвищеного рівня найбільш патогених середньомолекулярних імунних комплексів.

Медичну реабілітацію проводили 55 хворим з загостренням ХОБ на тлі повторних ангін які мали в наявності субфебрилітет, залишкові явища у бронхолегеневій системі (жорстке дихання), а також астенічні прояви. Основна група хворих одержувала імуноактивний препарат рослинного походження – протефлазід протягом 30-40 діб, у групі зіставлення реабілітація була проведена загальноприйнятими загальнозміцнюючими препаратами. Після проведеного курсу медичної реабілітації в основній групі значно скоріше зникали залишкові явища в бронхах та ліквідувався астенічний синдром (а саме - слабкість зменшилася на 5,6±0,2 тобто (в 2,1 рази), нездужання на 6,3±0,25 (в 2 рази), зниження працездатності на 5,7±0,2 (в 1,9 рази) та підвищеної стомлюваності на 9,2±0,3 (в 2 рази) тоді як у групі зіставлення ці прояви ще залишалися. Отже, застосування протефлазіду в якості медичної реабілітації хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін приводило до чіткої позитивної динаміки імунологічних показників, а в клінічному плані – до стійкої ремісії.

Висновки


1. В умовах екологічно несприятливого регіону з високим рівнем забруднення довкілля хімічно шкідливими речовинами ХОБ нерідко перебігає на тлі повторних ангін, причому загострення ХОБ у таких хворих відмічається переважно в сезон підвищеної захворюваності на ГРВІ (листопад – березень) та в етіологічному плані інфекція має змішаний вірусно-бактеріальний характер.

2. У хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін клінічна картина полягає у наявності задишки при фізичному навантаженні, кашлю з відділенням слизового або слизово-гнійного харкотиння, білю у горлі при ковтанні, загальної слабкості, нездужання, підвищеної втоми, астенічного синдрому, зниження працездатності. При об’єктивному обстеженні виявляється значна кількість сухих та вологих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, жорстке дихання. Дані ФЗД свідчить про наявність значних порушень функції зовнішнього дихання за обструктивним типом.

3. Під час загострення у хворих із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін виявляються лабораторні ознаки СМІ, що характеризується підвищенням концентрації СМ, та одночасно метаболітів ПОЛ - МДА і ДК у крові, посиленням ПГЕ на тлі пригнічення або дисбалансу активності ферментів системи АОЗ - каталази і СОД.

4. В обстежених хворих на ХОБ з повторними ангінами виявляються чітко виражені зсуви імунологічних показників, які характеризуються Т лімфопенією, зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів. за даними РБТЛ, дисбалансом основних регуляторних субпопуляцій Т-лімфоцитів (хелперів та супресорів), підвищенням концентрації ЦІК, переважно за рахунок найбільш патогенних середньо  і дрібномолекулярних імунних комплексів, зниженням ФАМ, дисімуноглобулінемією. У частини хворих відмічена суттєва активація аутоімунних процесів за даними РГМЛ та чітко виражена сенсибілізація імуноцитів до бактерійних антигенів (стафілококового та стрептококового).

5. Включення діетимолу та ербісолу до комплексу лікування хворих на ХОБ на тлі повторних ангін сприяє прискоренню досягнення клінічної ремісії захворювання, ліквідації ознак СМІ, нормалізації імунологічних та біохімічних показників, зниженню проявів аутоімунних процесів.

6. Використання протефлазіду в комплексі медичної реабілітації хворих на ХБ з повторними ангінами обумовлює вірогідне зменшення частоти виникнення повторних ангін та загострень ХОБ, а в патогенетичному плані - сприяло стабілізації в межах норми імунних і біохімічних показників.

Практичні рекомендації


1. Хворим із загостренням ХОБ на тлі повторних ангін доцільно в комплексну терапію включати комбінацію діетимолу усередину по 1 таблетці 3 рази на добу після їжі, та ербісолу внутрішньом’язово по 2 мл 1-2 рази на добу протягом 10-20 діб поспіль.

2. Курсова доза вказаних препаратів повинна залежати від ступеню загострення ХБ та тяжкому перебізі ангіни. При нестійкій ремісії ХОБ та легкому перебізі ангіни діетимол призначається протягом 5-7 діб та ербісолу по 2 мл 7-10 діб. При загостренні ХОБ та середньотяжкому перебізі ангін, а тому наявності більш тривалого перебігу хвороби доцільно введення діетимолу продовжити до 10-14 діб та ербісолу по 2 мл 2 рази на добу протягом 15-20 діб.

3. Для проведення медичної реабілітації після завершення основного курсу лікування доцільно призначати імуноактивний препарат рослинного походження протефлазід усередину по 6-8 крапель протягом 30-40 днів поспіль. Профілактичне введення протефлазіду у хворих на ХБ з наявністю повторних ангін доцільно проводити 2-3 рази на рік, особливо в осінньо – зимовий період.

Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації


1. Соцкая Я.А. Показатели иммунного статуса у больных ангинами // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Київ –Луганськ, 1998. Вип.2.– С.169-176.

2. Фролов А.Ф., Фролов В.М., Соцька Я.А., Антонова Л.П. Вплив амізону на клініко-імунологічні показники у хворих на ангіну //Інфекційні хвороби. – 2000. - № 4. – С. 15-19. (Автором було проведено низку клінічних та імунологічних досліджень: вивчено рівень Т-лімфоцитів та їх основних регуляторних субпопуляцій, проведено математичний аналіз).

3. Фролов В.М., Пустовий Ю.Г., Соцька Я.А., Антонова Л.П. Ефективність нового українського препарату антралю в лікуванні хворих на ангіну // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2000. – Вип. 1(27). – С. 236-244. (Авторка особисто здійснювався підбір хворих, проведена низка досліджень та призначенно лікування)

4. Фролов В.М., Фролов А.Ф., Соцька Я.А., Антонова Л.П. Применение амизона в лечении больных ангиной // Лікарська справа. – 2001. - № 1. – С.117-120. (Особисто здобувачкою здійснено вибір хворих для проведення клінічне обстеження та вивчення результатів лікування за даними диспансерного погляду).

5. Фролов В.М., Соцька Я.А., Л.П. Антонова. Застосування нового вітчизняного препарату “амізон” при лікуванні ангін //Укр. медич. альманах. – 2001. – Т. 4, № 1. – С.170-173. (Особистий внесок автора полягає в тому, що проведено аналіз отриманих даних після проведеного лікування).

6. Фролов В.М., Соцька Я.А. Оцінка ефективності нового українського препарату “діетимол” при лікуванні ангін // Укр. медич. альманах. – 2001. – Т. 4, № 3. – С.168 –170. (Особисто автором проведено обстеження та лікування хворих, та аналіз клініко-лабораторних показників).

7. Фролов В.М., Соцкая Я.А., Антонова Л.П. Оценка эффективности нового украинского препарата “Диэтимол” при повторных ангинах на фоне хронического обструктивного бронхита //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001. – Вип. 2 (34). – С. 103 – 107. (Автором вивчено вплив діетимолу на клінінчні та біохімічні показники при лікуванні хронічного обструктивного бронхіту).

8. Шаповалова І.О., Соцька Я.А., Антонова Л.П. Ефективність ербісолу у фармакокорекції хворих на ангіни // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001. – Вип. 4 (36). – С. 210 – 216. (Автор проаналізував дані отримані після проведеного лікування)

9. Шаповалова І.О., Соцька Я.А., Антонова Л.П. Оцінка ефективності комбінації лаферону та циклоферону при лікуванні хворих на рецидиви ангін з урахуванням динаміки імунологічних показників //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2001. – Вип. 5 (37). – С. 127-136. (Автором вивчено динаміку імунологічних показників у обстежених хворих під впливом препаратів лаферону та циклоферону).

10. Фролов В.М., Соцька Я.А. Иммуные нарушения у больных ангинами при различной тяжести течения заболевания //Імунологія та алергологія. – 2001. – № 3 . – С. 42-44. (Автором досліджено стан клітинного та гуморального імунітету у хворих на ангіну).

11. Фролов В.М., Соцька Я.А., Шаповалова И.А. Динамика иммунологических показателей у больных ангинами при лечении ципрофлоксацином и амизоном // Імунологія та алергологія. – 2002. – № 1 . – С. 31-34. (Автором досліджено імунні показники у хворих на ангіну в динаміці після проведеного лікування ).

12. Соцька Я.А. Протефлазід, як засіб медичної реабілітації хворих на хронічний бронхіт, що перебігає на тлі повторних ангін // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2002. – Вип. 5 (44). – С. 143-152.

13. Шаповалова І.О., Соцька Я.А. Оцінка ефективності тимогену та циклоферону в комплексі медичної реабілітації хворих молодого віку та підлітків з ангіною на тлі повторного бронхіту //Проблеми епідеміології, діагностики, клініки, лікування та профілактики інфекційних хвороб. – 2002, Київ. – С. 421-425. (Автором вивчено динаміку імунологічних тестів після проведеного курсу медичної реабілітації).

14. Соцька Я.А., Фролов В.М. Застосування манаксу для імунореабілітації хворих на хронічний бронхіт, що перебігає на тлі повторних ангін // Імунологія та алергологія. – 2003. – № 2 . – С. 22-26. (Автором особисто вивчено рівень циркулюючих імунних комплексів та ФАМ до та після проведеної імунокорекції).

15. Соцька Я.А. Ефективність протефлазіду в медичній реабілітації хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип. 1 (47). – С. 155-164.

16. Соцька Я.А. Вплив комбінації ципрофлоксацину, діетимолу та ербісолу на динаміку показників клітинного імунітету у хворих на хронічний бронхіт, що перебігає на тлі повторних ангін //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2003. – Вип. 2 (48). – С. 291-299.

17. Фролов В.М., Соцька Я.А., Шаповалові І.О. Спосіб лікування повторних ангін у хворих на хронічний бронхіт // Патент 47902 А України, А 61К35/14, А 61Р31/00 . - № 2001107172, заявл. 22.10.2001; Опубл. 15.07.2002; Бюл. № 7.

18. Фролов В.М., Соцька Я.А., Шаповалові І.О. Спосіб медичної реабілітації реконвалесцентів після повторних ангін на тлі хронічного бронхіту //Патент 48668 А України, А 61К35/14, А 61Р31/00 . - № 2001117608, заявл. 7.11.2001; Опубл. 15.08.2002; Бюл. № 8.

19. Фролов В.М., Соцька Я.А., Терьошин В.О., Шаповалові І.О. Спосіб лікування хворих на хронічний обструктивній бронхіт // Патент 50477 А України, А 61К31/00. - № 2002010517, заявл. 21.01.2002; Опубл. 15.10.2002; Бюл. № 10.

20. Фролов В.М., Соцька Я.А., Терьошин В.О., Шаповалові І.О. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний обструктивній бронхіт // Патент 50478 А України, А 61К35/78, А61К35/12. - № 2002010518, заявл. 21.01.2002; Опубл. 15.10.2002; Бюл. № 10.

21. Фролов В.М., Шаповалові І.О., Соцька Я.А., Коротин Ю.Л. Спосіб профілактики синдрому хронічної втоми // Патент 55123 А України, А 61К35/78. - № 2002075406, заявл. 01.07.2002; опубл. 17.03.2003; Бюл. № 3.

22. Фролов В.М., Соцька Я.А., Шаповалова І.О. Спосіб лікування повторної ангіни на тлі хронічного бронхіту // Патент 58342 А України, А 61К31/695. - № 2002119470, заявл. 11.11.2002; Опубл. 15.07.2003; Бюл.№ 7.

23. Соцкая Я.А. Влияние препаратов эрбисола и диэтимола на иммунные показатели у больных хроническим тонзиллитом // І Національний конгрес України з імунології, алергології та імунореабілітації: Збірка тез. – Алушта,1998. – С.127-128.

24. Шаповалова І.О., Соцька Я.А., Терьошин В.О. Імунологічні зсуви у хворих на ангіну, та ефективність імунореабілітації //Імунологія та алергологія. – 2002. – № 2. – С.54.

25.Соцкая Я.А. Патогенетическая роль аутоиммунных и иммунокомплексных реакций при хроническом бронхите на фоне повторных ангин и их коррекция протефлазидом // Імунологія та алергологія. – 2003. – № 1. – С.29-30.

26.Соцкая Я.А. Оценка эффективности диэтимола и эрбисола в лечении больных хроническим обструктивным бронхитом на фоне повторных ангін // Укр. пульмон. журн. – 2003. - № 2.- С. 361.

Анотація


Соцька Я.А. Комплексне лікування та реабілітація хворих на хронічний бронхіт на тлі повторних ангін із застосуванням імунокоригуючих препаратів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. - Луганський державний медичний університет, Луганськ, 2003.

Робота присвячена вивченню клініко–патогенетичних особливостей перебігу хронічного бронхіту (ХОБ) на тлі повторних ангін. В дисертації узагальнено дані комплексного клініко-лабораторного обстеження 116 хворих з загостренням ХОБ на тлі повторних ангін, 86 хворих з ХБ та 50 осіб з ангіною. Встановлено, що у обстежених хворих мають місце синдром метаболічної інтоксикації, який характеризується підвищенням рівня “середніх молекул”, метаболітів перекісного окислення ліпідів на тлі більш значного зниження активності ферментів системи антиоксидантного захисту, а також помірні порушення імунологічних показників, переважно за відносним супресорним варіантом вторинного імунодефіциту, помірне зростання рівня циркулюючих імунних комплексів та зменшення концентрації IgM. Включення ербісолу та діетимолу до програми лікування хворих на ХОБ з повторними ангінами сприяє більш швидкій ліквідації клінічних симптомів ангіни, а в подальшому - зникненню симптомів ХОБ; обумовлює повноцінну ліквідацію вторинного імунодефіциту, нормалізацію біохімічних показників. Проведення медичної реабілітації таких хворих з використанням препарату рослинного походження протефлазіду після виписки із стаціонару дозволяє уникнути чергового загострення ХОБ.

Ключові слова: хронічний обструктивний бронхіт, ангіни, синдром ендогенної інтоксикації, лікування, реабілітація, ербісол, діетимол, протефлазід.

Аннотация


Соцкая Я.А. Комплексное лечение и реабилитация больных с хроническим бронхитом на фоне повторных ангин с использованием имуннокорригирующих препаратов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. – Луганский государственный медицинский университет, Луганск, 2003.

В диссертации приведены данные комплексного клинико-лабораторного обследования трех групп больных в возрасте от 18 до 60 лет: первая - 116 больных с обострения хронического бронхита (ХОБ) на фоне повторных ангин, вторая - состоящая из 86 человек с обострением ХБ и отсутствием патологии небных миндалин и третья - 50 пациентов которая включала больных с ангиной без патологии бронхолегочной системы.

Клиническая картина обострением ХОБ характеризовалась общей слабостью, недомоганием, снижением работоспособности, наличием одышки при физической нагрузке, субфебрилитетом, кашлем с отделением слизистой или слизисто-гнойной мокроты., наличием в легких значительного количества сухих хрипов, больше в подлопаточной области, на фоне жесткого дыхания. Функция внешнего дыхания оценивалась методом компьютерной спирографии на “Spirosift 3000” фирмы Fukuda denshi. При этом вычисляли следующие показатели: VC, FVC1 , FEV1, индекс Тиффно, MEF 75, MEF 50, MEF 25, REF. При исследовании были получены следующие результаты: VC был снижен на 19,6±1,2 %, FEV1 – на 29, 3±1,3%, индекс Тиффно – на 30,8±1,24%, REF – на 24,2 ±1,32%. С помощью пробы с бронхолитиком определяли наличие бронхиальной обструкции, на основании чего был выставлен диагноз ХОБ а, у 22 больных (17,6%) второй групи обструкция не наблюдалась. Для ангины было характерно наличие лихорадки, боли в горле, которая усиливается при глотании, наличие местного воспалительного процесса в ротоглотке (гипертрофия и отек небных миндалин, наличие гнойных фолликулов на поверхности или гнойных налетов в лакунах при лакунарной ангине).

Во время обострения ХОБ у больных с наличием повторной ангины определялись лабораторные признаки синдрома метаболической интоксикации, который характеризовался повышенным уровнем “средних молекул”, метаболитов перекисного окисления липидов (ПОЛ) - малонового диальдегида и диеновых конъюгат - на фоне более значимого снижения активности ферментов системы антиоксидантной защиты - каталазы и супероксиддисмутазы. У обследованных больных также отмечались умеренные нарушения иммунных показателей: в частности, умеренная Т лимфопения, дисбаланс основных регуляторных субпопуляций за счет более значимого уменьшения числа Т хелперов (CD4+), умеренное возрастание уровня циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) сыворотки крови, преимущественно за счет наиболее патогенных средне  и мелкомолекулярных иммунных комплексов. Был проведен параллелизм между степенью иммунодефицита и наличием клинической симптоматики обострения ХОБ с наличием ангины. Характерно, что степень выраженности иммунодефицита у обследованных больных зависела от частоты обострения ХОБ и степени тяжести проявления ангины.

Включение эрбисола и диэтимола в программу лечения 56 больных с обострением ХОБ на фоне повторных ангин способствовало более быстрой ликвидации клинических симптомов ангины, а в дальнейшем - исчезновению симптомов хронического бронхита; также нормализации иммунных и биохимических показателей, что проявлялось снижением уровня метаболитов ПОЛ и активацией ферментов системы антиоксидантной защиты. Продолжительность сохранения достигнутой клинико–биохимической ремиссии ХОБ у большинства обследованных больных основной подгруппы (88,9%), которые получали предложенную комбинацию препаратов, превышала один год, что в 1,5 раза было чаще по сравнению с показателем подгруппы сопоставления, пациенты которой не получали эрбисола в комбинации с диэтимолом. Установлено, что доза препаратов и время лечения зависят от клинических проявлений основного заболевания и наличия ангины. Проведение медицинской реабилитации больных с обострением ХОБ и наличием ангины путем назначения растительного препарата протефлазида после выписки из стационара позволяло избежать очередного обострения бронхита в среднем на протяжении 12 месяцев и способствовало стабилизации в границах нормы клинических и иммунных показателей на протяжении этого времени.

Ключевые слова: хронический обструктивный бронхит, ангины, синдром эндогенной интоксикации, лечение, реабилитация, эрбисол, диэтимол, протефлазид


Annotation


Sotskaya Ya. Complex treatment and reabilitation of patient with chronic bronchitis on of repeated anginas with use of immunocorrection preparation. – Manuscripte.

The dissertation on obtaining the degree of the Ph.D. of medical sciences on specialty 14.01.02 – Internal Disease.- Lugansk State Medical University (Ministry of Health of Ukraine), Lugansk, 2003.

In work have given the results of study clinical pathogenetic peculiarities of chronic bronchitis (COB) on of repeated anginas. In the dissertation have summarized grounds about complex clinical –laboratory inspection 116 patients with exacerbation COB on of repeated anginas, 86 patients with CB and 50 people with anginas. As result at patients have a syndrome metabolic toxicoses, that characterized by rise standard of “middle molecule”, metabolic the POL and activation of enzymes of system antioxydant protection, and also infringements of immune parameters, moderate increase of a level of circulating imune сomplex and decrease of concentration Ig M. Inclusion erbisol at dietimol in the program of treatment of patients with CV on of repeated anginas promote faster liquidation of clinical symptoms of anginas and further – to disappearance of symptoms COB; promoted liquidation the second immunodeficiency and normalization biochemical indices.


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: