Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь

Діагностичне значення аналізу хвилі р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь

= 40- 46 % 32 136,5 ± 4,4# 1,5 ± 0,4 КДО > 160 (мл) 15 134,0 ± 3,6# 2,5 ± 0,3 КДО 159-120(мл) 25 127,2 ±3,2 2,6 ± 0,2 КДО < 120 (мл) 57 121,1 ± 2,6 2,8 ± 0,2 Наявність ДДЛШ 58 128,4 ± 2,1 2,6 ± 0,1 Без ДДЛШ 36 123,7 ± 3,2 2,4 ± 0,2

Примітка: * - р < 0,05; ** - р < 0,02 – вірогідність у порівнянні з хворими, які мають ЛП < 3,5 см; # - р < 0,01 – вірогідність у порівнянні з хворими, які мають КДО < 120 мл, ФВ > 55 %


При вивченні впливу стану внутрішньосерцевої гемодинаміки на показники ЕКГ високого підсилення ми отримали наступні результати:

- встановлений достовірний взаємозв'язок між тривалістю FIP, амплітудою RMS 20 і показником фракції викиду. Так, у хворих з низькою (менше 46 %) ФВ в порівнянні з хворими, не що мають ознак систолічної дисфункції лівого шлуночку (ФВ > 55 %) тривалість FIP була більша на 12 % (136,5 ± 4,4 мс проти 122,6 ± 2,2 мс відповідно, р < 0,01), а амплітуда фільтрованої хвилі Р нижче на 49 % (1,5 ± 0,4 мкВ проти 2,9 ± 0,2 мкВ відповідно, р< 0,05).

- аналогічні зміни ми спостерігали при аналізі амплітудних і тимчасових характеристик хвилі Р залежно від величини кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка. У хворих з дилятацією лівого шлуночку (КДО> 160 мл) тривалість FIP була на 10% вище (134,0 ±3,6 мс проти 121,1 ± 2,6 мс відповідно, р < 0,01), ніж у хворих, що мають КДО менше 120 мл. Наявність діастолічної дисфункції лівого шлуночку істотно не вплинула на показники ЕКГ високого підсилення, так різниця в тривалості FIP у хворих з і без діастолічної дисфункції склала 3 %; а RMS 20 – 8%. Також був проведений аналіз показників ЕКГ високого підсилення в ході проспективного спостереження. Для цього 28 пацієнтам повторно була проведена реєстрація ЕКГ ВП через 12 місяців. Середній вік обстежених хворих склав 54,5 ± 1,2 року. За досліджуваний період у пацієнтів виникали пароксизми ФП тривалістю від 2 годин і до 14 діб на тлі драдиційної терапії. Основним захворюванням на тлі якого розвинулася ФП були: ІХС у 21 (75 %), артеріальна гіпертензія у 16 (57 %), міокардіофіброз у 7 (25 %) пацієнтів.

Були виявлені достовірні відмінності амплітудних і тимчасових характеристик хвилі Р в ході проспективного спостереження: через 12 місяців тривалість FIP збільшилася на 8 % (137,1 ± 2,6 мс проти 127,2 ± 1,1 мс відповідно, р < 0,001), а амплітуда фільтрованої хвилі Р - RMS 20 зменшилася на 12 % (2,05 ± 0,2 мкВ проти 2,6 ± 0,1 мкВ відповідно, р < 0,02).

Виявлена нами динаміка показників ЕКГ високого підсилення свідчить про посилення патологічного процесу при збільшенні тривалості аритмічного анамнезу.

Однією з актуальних проблем кардіології залишається підбір ефективної антиаритмічної терапії у хворих з пароксизмальною і персистуючою формами ФП.

У нашому дослідженні оцінювався вплив монотерапії антиаритмічним препаратом III класу (аміодароном) на динаміку показників ЕКГ ВП у хворих з фібриляцією передсердь. Було обстежено 25 хворих, які приймали аміодарон, – (кордарон виробництва Sanofi-Aventis, Франція) по стандартній схемі: 600 міліграм на добу - 14 діб, потім 300 міліграм на добу – 1 місяць, потім 200 міліграм на добу до 6 місяців.

Хворі, приймаючі аміодарон, були обстежені двічі:

- до прийому аміодарона;

- на тлі антиаритмічної терапії аміодароном через 6 місяців.

При кількісному аналізі окремих показників ЕКГ ВП були встановлені значущі відмінності FIP і RMS 20 у пацієнтів на тлі терапії аміодароном: показник FIP зменшився на 6 %, RMS 20 збільшився на 12 % (р < 0,1).

Отримана позитивна тенденція в динаміці тимчасових і амплітудних характеристик хвилі Р. Проте реєстрація ППП у пацієнтів не змінилася і була до і після лікування аміодароном у 87 % хворих.

Таким чином, антиаритмічна терапія мало впливає на стабільний аритмогенний субстрат у передсердях.

З метою вивчення стану провідної системи серця 33 з обстежених хворих проводили черезстравохідне електрофізіологічне дослідження.

Був проведений порівняльний аналіз електрофізіологічних властивостей міокарду і показників ЕКГ ВП у хворих з ФП (табл. 6).


Таблиця 6

Порівняльний аналіз електрофізіологічних властивостей міокарду та показників ЕКГ ВП

Показник (мс) Група хворих з відсутністю ППП Група хворих з наявністю ППП
n 8 25
Р 110 ± 5,0 116 ± 5,6
PQ 135 ± 4,3 176,3 ± 7,9#
QRS 90 ± 5,0 98,8 ± 2,4
QT 377,5 ± 17,5 409,2 ± 6,8
СЦ 765 ± 32,5 941,6 ± 31,1*
AV 106,7 ± 5,4 146,3 ± 4,6#
ЧВФСВ 1105 ± 69,3 1350,4 ± 45,9*
КЧВФСВ 342,5 ± 22,5 396,8 ± 24,8
Т. Венкебаха 364,4 ± 12,4 409,2 ± 2,8*
ЕРП передсердь 205 ± 3,4 233,3 ± 9,6**
ЕРП АВ вузла 286 ± 4,6 302 ± 13,9
ФРП передсердь 260 ± 2,1 320 ± 9,4 #
ФРП АВ вузла 305 ± 3,5 416,7 ± 2,8#

Примітка: # - p < 0,001; * - p < 0,01; ** - p < 0,02


З 33 обстежених пізні потенціали передсердь реєструвалися у 25 пацієнтів. У групі хворих з фібриляцією передсердь і наявністю ППП величина середнього значення інтервалу PQ на поверхневій ЕКГ, як і інтервалу AV на ЧСЕКГ (176,3 ± 7,9 і 146,3 ± 4,6 мс) були достовірно триваліше, ніж у пацієнтів з ФП і відсутністю ППП (відповідно 135 ± 4,3 і 106,7 ± 5,4 мс).

Електрофізіологічні показники функціонального стану синусового і АВ вузла були в межах норми у всіх обстежуваних хворих. При кількісному аналізі електрофізіологічних показників було встановлено достовірну відмінність спонтанного циклу (СЦ) і ЧВФСВ у хворих з фібриляцією передсердь і наявністю ППП (1350,4 ± 45,9 мс) в порівнянні з пацієнтами без ППП (1105 ± 6,3 мс, р < 0,01).

Оцінюючи функцію АВ вузла, можна відзначити значне уповільнення проведення у хворих з ФП і наявністю ППП – точка Венкебаха (409,2 ± 12,8 мс) була достовірно нижче, ніж у хворих без реєстрації ППП, відповідно (364,4 ± 12,4 мс) (р < 0,01).

Оцінюючи показники ефективного і функціонального рефрактерних періодів передсердь можна відзначити достовірне збільшення їх у хворих з ФП і наявністю ППП. У групі з наявністю ППП показники ЕРП на 13 % (233 ± 9,6 мс проти 205 ± 3,4 мс відповідно), а ФРП на 19 % (320 ± 9,4 мс проти 260 ± 2,1 мс відповідно) були вище, ніж в групі хворих з ФП у яких ППП не реєструвалися. Аналогічні зміни зберігаються при оцінці ЕРП і ФРП АВ вузла. У групі хворих з ФП і наявністю ППП відмічено достовірне збільшення (р< 0,001) ФРП АВ вузла, який на 17 % вище, ніж в групі хворих без реєстрації ППП (416 ± 2,8 мс проти 305 ±3,5 мс відповідно).

Нами проведений порівняльний аналіз даних холтерівського моніторування і показників ЕКГ ВП. З 85 обстежених ППП реєструвалися у 66 пацієнтів.

Добова кількість СВЕ, а також кількість СВЕ на 1000 серцевих скорочень значно більше (p< 0,001) в групі хворих у яких реєструвалися ППП, чим у хворих без ППП (530,2 ± 63,6 і 17,5 ± 2,2 проти 66,6 ± 13,06 і 1,2 ± 0,4) відповідно.

Аналогічні зміни спостерігалися при аналізі кількості пароксизмів фібриляції передсердь на протязі доби та їх тривалості. Пароксизми ФП частіше виникали в групі хворих з реєстрацією ППП (13,5 ± 3,9 коротких пробіжок на протязі доби тривалістю 3,45 ± 0,64 хвилин) чим у хворих без ППП (0,58 ± 0,21 пробіжок тривалістю 1,3 ± 0,4 хвилин).

Таким чином дані холтерівського моніторування підтверджують, що наявність пізніх потенціалів передсердь у хворих з ФП в анамнезі є прогностично несприятливою ознакою для збереження стійкого синусового ритму і свідчать про високий ризик рецидиву порушень серцевого ритму.

ВИСНОВКИ


На підставі вивчення взаємозв'язку показників ЕКГ високого підсилення з іншими морфо-функціональними показниками серцево-судинної системи, проведення проспективного спостереження, встановлено діагностичне і прогностичне значення показників ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною і персистуючою формами фібриляції передсердь.

1. Діагностичними критеріями для виявлення предикторів рецидивування пароксизмів у хворих з фібриляцією передсердь є показники FіP > 125 мс і RMS 20 < 3,5 мкВ. Чутливість методу при цьому склала 72 %, специфічність 83 %.

2. Пізні потенціали передсердь реєструються у 72 % пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь.

3. Пацієнти з персистуючою формою фібриляції передсердь характеризуються достовірними відмінностями тимчасових та амплітудних характеристик хвилі Р в порівнянні з пацієнтами з пароксизмальною формою фібриляції передсердь. У хворих з тривалістю FIP > 150 мс і RMS 20 < 2,0 мкВ відзначається високий ризик трансформації фібриляції передсердь в постійну форму.

4. При збільшенні тривалості пароксизму фібриляції передсердь, давності аритмологічного анамнезу показник FIP достовірно збільшується, тоді як частота виникнення пароксизмів фібриляції передсердь, вид серцево-судинної патології значно не впливає на значення параметрів ЕКГ високого підсилення.

5. Показники ЕКГ високого підсилення залежать від розміру лівого передсердя, фракції викиду та кінцево-діастолічного обїєму: різниця тривалості FiP у хворих з ЛП < 3,5 і хворих з ЛП > 4,5 см складала 10,6 % - (р < 0,02); у хворих з ФВ < 46 % тривалість FiP була більша на 12 % (р < 0,01), а RMS 20 на 49 % ( р < 0,05) нижче ніж у хворих з ФВ > 55 %;тривалість FiP у хворих з КДО >160 мл на 10 % вище ніж у хворих, що мають КДО < 120 мл (р < 0,01).

6. Виявлено, що показники ефективного і функціонального рефрактерних періодів передсердя та AВ вузла у хворих з фібриляцією передсердь і наявністю пізніх потенціалів передсердь були достовірно більше, ніж у пацієнтів без таких: ЕРП передсердь на 13 % (р < 0,01); ФРП передсердь на 19 %, ФРП АВ вузла на 17 % (р < 0,001).

7. За даними холтерівського моніторування виявлено, що надшлуночкові порушення серцевого ритму частіше реєструються у хворих з фібриляцією передсердь та наявністю пізніх потенціалів передсердь.

8. В ході проспективного спостереження (12 місяців) на тлі традиційної терапії виявлено достовірне погіршення тимчасових та амплітудних характеристик хвилі Р. Під час терапії аміодароном реєструється позитивна тенденція в динаміці показників ЕКГ високого підсилення.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1. Пацієнтам з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь показана реєстрація ЕКГ високого підсилення для виявлення предикторів рецидивування пароксизмів. Діагностичними критеріями при ідентифікації хворих з фібриляцією передсердь є показники FIP > 125 мс і RMS 20 < 3,5 мкВ.

2. У пацієнтів з тривалістю FIP > 150 мс і RMS 20 < 2,0 мкВ треба вирішувати питання про доцільність проведення антиаритмічної терапії для утримання синусового ритму.

3. Скринінгове виявлення пацієнтів з високим ризиком розвитку фібриляції передсердь з метою проведення профілактичних заходів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Сычев О.С. Применение амиодарона у больных с персистирующей формой фибрилляции предсердий и сердечной недостаточностью / О.С. Сычев., Е.Н. Романова, А.И. Фролов А.И, А.Н. Соловьян, М.А. Заяц, О.А. Епанчинцева, Д.Т. Малидзе, Т.В. Гетьман // Український кардіологічний журнал. - 2003. - № 1. – С. 47-53. (Автором проведено обстеження більшості хворих, тривале спостереження хворих на фоні лікування аміодароном, статистична обробка матеріала, підготовка статті до друку).

Коркушко О.В. Показатели электрограммы высокого разрешения и состояние гемодинамики у больных с фибрилляцией предсердий / О.В. Коркушко, О.С. Сычев, М.А. Заяц, В.Ю. Лишневская, Д.Т. Малидзе // Український кардіологічний журнал. – 2003. - № 2. – С. 39 - 43. (Автором проведено обстеження більшості хворих, вивчення внутрісерцевої гемодинаміки за допомогою ехокардіографії, статистична обробка матеріала, формулюваня висновків, напис статті).

Сычев О.С. Динамика показателей ЭКГ высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская, М.А. Заяц, Е.Н. Романова, С.В. Лизогуб, Е.В. Левчук // Український кардіологічний журнал. - 2005. - № 3. – С. 63 - 66. (Проводила обстеження пацієнтів, аналіз отриманих результатів, підготовка роботи до друку).

Сычев О.С. Электрофизиологические характеристики миокарда у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, М.А. Заяц, А.И. Фролов, Е.Н. Романова, Ю.В. Зинченко, С.В. Лизогуб // Український кардіологічний журнал. - 2005- № 6 – С. 73 - 77. (Самостійно проведено обстеження хворих, тривалий проспективний нагляд 28 пацієнтів, порівнювальний аналіз показників ЕКГ високого підсилення і даних чрезстравохідного електрофізіологічного дослідження, статистична обробка матеріала і формування висновків).

Сычев О.С. Выявляемость поздних потенциалов предсердий у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, М.А. Заяц, Е.Н. Романова, Е.В. Левчук, С.В. Лизогуб // Український кардіологічний журнал. – 2005. - № 2. – С. 60 - 64. (Особисто автором проведено обстеження більшості хворих, статистична обробка матеріала, формулювання висновків роботи та самостійно підготовлен матеріал до друку).

Сычев О.С. Выявляемость поздних потенциалов предсердий у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, М.А. Заяц, Д.Т. Малидзе, О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская // От исследований к клинической практике: Российский национальный конгресс кардиологов, 8-11 октября 2002 г.: сборник тезисов, Санки-Петербург, 2002. - С. 401-402. (Особисто автором проведено клінічне обстеження, регістрація ЕКГ високого підсилення більшості хворих, статистична обробка получених результатів, самостійно підготовлен матеріал до друку).

Заяц М.А. Показатели ЭКГ ВР у больных с различным генезом пароксизмальной и персистирующей форм фибрилляции предсердий / М.А. Заяц, О.В. Коркушко, Е.В. Могильницкий, О.В. Шуба // Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: сучасний стан проблеми. Артеріальна гіпертензія як фактор ризику ІХС; профілактика ускладнень: Пленуму правління українського наукового товариства кардіологів, 24-26 вересня 2003 р.: матеріали Пленуму. – Київ, 2003. - С. 73-74. (Самостійно проведено обстеження хворих, статистична обробка даних, напис тез).

Заяц М.А. Показатели ЭКГ высокого разрешения у больных с фибрилляцией предсердий в зависимости от стадии сердечной недостаточности / М.А. Заяц, О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская // Актуальні питання кардіології і ревматології: науково-практична конференція, 21 листопада 2003 р.: матеріали конференції. - Київ, 2003. - С. 45. (Особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка результатів, підготовка матеріала у друк).

Сичов О.С. Метод визначення дисперсії хвилі Р під час синусового ритму на ЕКГ / О.С. Сычев, А.И. Фролов, О.А. Епанчинцева, М.А. Заяц // Інформаційний бюллетень журналу Академії медичних наук України (наукові пропозиції установ АМН, які рекомендуються до впровадження в практику охорони здоров’я). – 2003. - № 17. – С.22. (Автором проведено визначення дисперсії хвилі Р під час синусового ритму у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібрилляції передсердь).

Сычев О.С. Выявляемость поздних потенциалов предсердий у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / О.С. Сычев, М.А. Заяц, Е.Н. Романова // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої: Всеукраїнська науково-практична конференція, 20-21 травня 2004 р.: матеріали конференції. – Харків, 2004. - С. 231. (Особисто проведено обстеження хворих, статистична обробка получених результатів, підготовка матеріала до друку).

Сычев О.С. Диагностическая ценность показателей ЭКГ высокого разрешения у больных с фибрилляцией предсердий / О.С. Сычев, М.А. Заяц, Е.Н. Романова // VII національний конгрес кардіологів України 21-24 вересня 2004 р.: матеріали Конгресу. - Дніпропетровськ, 2004. – С. 57. (Самостійно проведена регістрація ЕКГ высокого підсилення хворим з фибрилляцією передсердь, статистична обробка получених результатів).

Заяц М.А. Функциональное состояние проводящей системы сердца у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / М.А. Заяц, Е.Н. Романова, А.И. Фролов, В.В. Бижан // Пленум правління асоціації кардіологів України 27-29 вересня 2005 р.: матеріали Конгресу. - Київ, 2005. – С. 24. (Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалов до друку).

Романова Е.Н. Восстановление и сохранение синусового ритма у больных с фибрилляцией предсердий и сердечной недостаточностью (по данным проспективного наблюдения) / Е.Н. Романова, О.С. Сычев, Е.В. Могильницкий, О.А. Епанчинцева, М.А. Заяц // Пленум правління асоціації кардіологів України, 27-29 вересня 2005 р.: матеріали Пленуму. - Київ, 2005. – с. 26. (Самостійно проведено клінічне обстеження хворих, підготовка матеріалів до друку).

Заяц М.А. Влияние артериальной гипертензии на показатели ЭКГ высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / М.А. Заяц, О.С. Сычев, Е.Н. Романова, О.А. Епанчинцева // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: українська науково-практична конференція 16-18 березня 2006 р.: матеріали конференції. - Київ, 2006. - С. 72. (Самостійно проведено обстеження 162 хворих, виконана статистична обробка получених результатів, напис тез).

Заяц М.А. Сравнительный анализ данных холтеровского мониторирования и показателей ЭКГ высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий / М.А. Заяц, О.С. Сычев, Е.Н. Романова, А.И. Фролов, О.А. Епанчинцева // Кардиостим: VII Международный славянский конгресс по электростимуляции и клинической электрофизиологии сердца, 9-11 февраля 2006 г.: Вестник аритмологии, материалы Конгресса. – Санки-Петербург, 2006. – С. 76. (Особисто проведено обстеження хворих, холтеровське моніторування ЕКГ, статистична обробка матеріала, напис тез).

Заяц М.А. Влияние длительности пароксизма фибрилляции предсердий на показатели ЭКГ высокого разрешения / М.А. Заяц, О.С. Сычев, Е.Н. Романова // Об’єднаний пленум правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України в рамках виконання Державної програми запобігання та лікування серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань на 2006-2010 роки, 19-20 вересня 2006.: матеріали Пленуму. - Київ, 2006. - С. 171-172. (Самостійно проведено обстеження хворих, обробка получених результатів, напис тез).

Sychov O. Correlation of P-wave signal averaged ECG and left ventricle function condition in patients with atrial fibrillation / O. Sychov, O. Korkushko, M. Zayats, D. Malidze, V. Lishnevskaya // The Journal of Coronary Artery Disease. – 2003. – Vol. 5. – P. 40. (Підбір и обстеження хворих, напис тез англійскою мовою).

АНОТАЦІЯ


Заяц М.А. Діагностичне значення аналізу хвилі Р методом електрокардіографії високого підсилення у хворих на пароксизмальну та персистуючу форми фібриляції передсердь. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України, Київ, 2008.

Дисертація присвячена визначенню діагностичного та прогностичного значення показників ЕКГ високого підсилення у хворих з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь.

Виявлено, що ППП реєструються у 72 % пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь. Діагностичними критеріями при ідентифікації хворих з ФП є показники FIP > 125 мс і RMS 20 < 3,5 мкВ. Доведено, що існує достовірний взаємозв'язок між параметрами ЕКГ високого підсилення та формою ФП, тривалістю пароксизму, стажем аритмологічного анамнезу, показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки (розміром лівого передсердя, фракцією викиду і кінцево-діастолічним об'ємом лівого шлуночка), електрофізиологічними показниками провідної системи серця. В ході проспективного спостереження (12 місяців) виявлені достовірні погіршення тимчасових та амплітудних характеристик хвилі Р. На тлі терапії аміодароном виявляємість ППП не змінилася.

Ключові слова: фібриляція передсердь, ЕКГ високого підсилення, діагностичне значення, проспективне спостереження.

ANNOTATION


Zayats M.A. Diagnostic value of P-wave on signal averaged high resolution ECG in patients with paroxysmal and persistent atrial fibrillation. Manuscript.

Сandidate of Medical Sciences Thesis in specialty 14.01.11 – Cardiology. National Scientific Centre “Cardiology Institute named after M.D. Strazhesko” MSA of Ukraine, Kiev, 2008.

The method of high resolution ECG (HR ECG) is being more widely used now. The basis of the metod is computer amplification, averaging and filtration of different sites of electrocardiogram with their furher mathematical processiing. We examined 162 patients with paroxysmal and persistent atrial fibrillation (AF) and with accompanying ischemic heart disease (72 %) and myocardiofibrosis (27 %). Late atrial potentials were observed in 72 % of the patients with AF and only 16 % of the patients without AF. FIP > 125 ms and RMS 20 < 3,5 mcV were shown as diagnostic criteria for AF verification.

During the prospective study (12 months) we found a significant deterioration of time and amplitude characteristics of wave P. During amiodarone treatment we observed significant differences in the quantities of FiP (6 % decrease) and RMS 20 (12 % decrease) in the patients with AF. The indices of ALP depended on size of atrial, left ventricular ejection fraction and end-diastolic volume of left ventricle.

Key words: metod of high resolution ECG, atrial fibrillation, prospective study.

АННОТАЦИЯ


Заяц М.А. Диагностическое значение анализа волны Р методом электрокардиографии высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 – кардиология. ННЦ «Институт кардиологии имени академии Н.Д. Стражеско» АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена определению диагностического и прогностического значения показателей ЭКГ высокого разрешения у больных с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий.

Обследовано 162 больных (121 мужчина и 41 женщина) с пароксизмальной и персистирующей формами фибрилляции предсердий (средний возраст 52,4 ± 2,97 года) на фоне ишемической болезни сердца - у 73 % (n = 118), в том числе, в комбинации с артериальной гипертензией 58 % (n = 95), и с миокардиофиброзом – у 27 % (n = 44). В ходе исследования поздние потенциалы предсердий были выявлены у 116 (72 %) пациентов с ФП. В группе контроля ППП были выявлены у 5 (16 %) пациентов. Данные различия являются статистически достоверными (р < 0,02). Показатели FiP > 125 мс и RMS-20 < 3,5 мкВ можно рассматривать как диагностические критерии при идентификации больных с ФП.

Установлено, что пациенты с персистирующей формой фибрилляции предсердий характеризовались достоверными различиями показателей ЭКГ высокого разрешения по сравнению с пациентами с пароксизмальной формой ФП. У больных с продолжительностью FiP > 150 мс и RMS 20 < 2,0 мкВ отмечалась трансформация фибрилляции предсердий в постоянную форму. При увеличении длительности пароксизма фибрилляции предсердий, стажа аритмологического анамнеза продолжительность FiP достоверно увеличилась, тогда как частота возникновения пароксизмов ФП, вид сердечно-сосудистой патологии значительно не повлияла на параметры ЭКГ высокого разрешения.

Доказано, что существует достоверная взаимосвязь между параметрами ЭКГ высокого разрешения и показателями внутрисердечной гемодинамики (размером левого предсердия, фракцией выброса и конечно-диастолическим объемом левого желудочка). В ходе проспективного наблюдения (12 месяцев) обнаружены достоверные ухудшения временных и амплитудных характеристик волны Р. На фоне терапии амиодароном выявляемость поздних потенциалов предсердий не изменилась.

Ключевые слова: фибрилляция предсердий, ЭКГ высокого разрешения, диагностическое значение, проспективное наблюдение.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АВ - атриовентрикулярний

АГ - артеріальна гіпертензия

ДДЛШ - діастолічна дисфункція лівого шлуночка

ЕКГ ВП - електрокардіографія високого підсилення

ЕРП - ефективний рефрактерний період

ЕХОКГ - эхокардиография

ІХС - ішемічна хвороба серця

КДО - кінцево-діастолічний об’єм

КЧВФСВ - коригований час відновлення функції синусового вузла

LAS 5 - тривалість сигналів нижче 5 мкВ

ЛП - ліве передсеря

ППП - пізні потенціали передсердь

ПСС - провідна система серця

ПЦПР - передбачена цінність позитивного результату

ПЦНР - передбачена цінність негативного результату

RMS 20 - середнеквадратична амплітуда останніх 20 мс

СВЕ - суправентрикулярні екстрасистоли

СН - серцева недостатність

СЦ - спонтанний цикл

ЧВФСВ - час відновлення функції синусового вузла

ЧСЕКС - черезстравохідна електрокардіостимуляція

ФВ - фракція викиду

FiP - тривалість фільтрованої хвилі Р

ФП - фібриляція передсердь

ФРП - функціональний рефрактерний період

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: