Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу
Табл..7.
Концентраційні залежності швидкості (V) і повного часу (t) гемолізу еритроцитів під дією граміцидину S
| Показник | Концентрація граміцидину S, , мкмоль/л | |||||
| 29 | 31 | 33 | 35 | 37 | 39 | |
| Кількість молекул граміцидину S / еритроцит Ч109 |
17,46 ± 0.873 |
18,67** ± 1,103 |
19,87** ± 1,205 |
21,08* ±1,312 |
22,28* ±1,428 |
23,49* ± 1,508 |
| V, о.о./хвЧ103 |
33 ± 2,9 |
54* ± 5,1 |
67* ± 5,6 |
92* ± 8,5 |
125* ± 11,7 |
150* ± 13,0 |
| t, хв |
15,0 ± 1,8 |
11.67* ± 1,2 |
9,02 ± 0,77 |
8,0* ± 0,063 |
6,67* ± 0,59 |
5,17* ± 0,43 |
Примітка:* - вірогідно відносно мінімальної концентрації граміцидину S (р < 0,05)
Це явище, очевидно, по-перше може бути пов’язано із значно більшими розмірами еритроцитів у порівнянні з тромбоцитами. Але важливішою причиною є, безумовно, різна будова мембран – питомий склад їх білковх та ліпідних компонентів, в обох типів клітин. Саме тому граміцидин S не тільки руйнує мембрану тромбоцитів, як і еритроцитів, але й виступає для перших в якості індуктора агрегації.
В той же час загальні особливості взаємодії граміцидину S з еритроцитами, які базуються на загальних же властивостях мембран будь-яких клітин, мають ті ж характерні риси, що і у випадку тромбоцитів.
З рис.5 видно, що час повного гемолізу еритроцитів знижується, а його швидкість збільшується з підвищенням температури. Декілька слабше, ніж у еритроцитів, але все ж виявляється прискорення гемолізу в облвсті фазових переходів ліпідів мембран.
Як і у випадку тромбоцитів індукція ПОЛ в мембранах еритроцитів збільшує, а його інгібування б – токоферолом – зменшує рівень гемолізу, що іде на протязі одного й того ж часу. під дією граміцидину S.
Сумісна дія підвищення температури і ПОЛ інтенсифікує гемоліз, але вклад цих складових у загальний процес неоднаковий (Рис. 6). ПОЛ змінює, в основному, хімічну структуру ліпідів, в той час, як підвищення температури – їх рухливість. Згідно Рис.6 в області температури тіла рухливість ліпідів відіграє важливішу роль у підвищенні біологічної активності антибіотика.
Вплив ПОЛ на гемоліз еритроцитів, однак, є суттевим. Розрахунки енергії активаціїповного гемолізу, приведені в Табл.8, свідчать, що ПОЛ значно знижує енергетичний бар’єр руйнування мембрани.
Порівняння енергії активації руйнування мембран еритроцитів з енергією активації дезагрегації (Табл.6) показує, що другий процес вимагає більшої енергії. Це може бути пов’язано з меншою доступністю ліпідів, вкритих глікокалісом, в мембрані тромбоцитів, більшим вмістом в ній білків, необхідністю для антибіотика, крім вбудовування в мембрану, розривати щей фібріногенові містки між клітинами.
Табл.8.
Вплив індукованого ПОЛ на енергію активації гемолізy еритроцитів за дією граміцидину S
| Показник | Умови експерименту | Концентрація МДА,нмоль/л | Енергія активації, кДж/моль |
| Гемоліз еритроцитів | Контроль | 5,1 ± 0,53 | 178 ± 23 |
| Індукція ПОЛ | 7,25 ± 0,72* | 109 ± 17* |
Примітка:* - вірогідно відносно контролю (р < 0,05)
Дослідження впливу ліпідного складу мембран еритроцитів на їх гемоліз за дією граміцидину S.
Дослідження залежності гемолізу за дії граміцидину Sеритроцитів здорових донорів і людей з порушеннямі ліпідного обміну, хворих на атероскдлероз і післятромбофлебічний синдром плоказало суттеу залежність стійкості клітинних мембран від їх ліпідного складу (Табл.9). Як видно, швидкість гемолізу еротрицотів вирогідно знижується із збільшенням питомої кількості холестерину і зниженням питомої кількості загальних фосфоліпідів.
Це явище можна пояснити так. На штучних фосфоліпідних мембранах показано [Овчинников Ю.А.,1987], що радікали амінокислотних залишки граміцидин S можуть взаємодіяти с фосфатними групами мембранних фосфоліпідів з утворенням ковалентних зв’язків. Очевидно, зниження відношення холестерин /фосфоліпіди в мембраніх еритроциту зменшує і кількість молекул антибіотика, які спроможні вбудуватися в неї, а тим самим гальмує процес руйнування клітини.
Табл. 9.
Вплив ліпідного складу мембран еритроцитів на швидкість їх гемолізу за дією граміцидину S
| Умови експерименту | Холестерин, % | Фосфоліпіди,% |
Холестерин Фосфоліпіди |
Швидкість гемолізу, о.о./хв |
| Контроль | 39,5±0,9 | 47,6±3,2 | 0,83 | 0,35 ± 0,062 |
| Післятромбофлебічний синдром | 44,9±1,4* | 40,5±2,6* | 1,10 | 0,29 ± 0,045 |
| Атеросклероз | 57,7±2,1* | 30,0±2,7* | 1,92 | 0,11 ± 0,016* |
Примітка:* - вірогідно відносно контролю (р < 0,05)
ВИСНОВКИ
1. У роботі із використанням оптичного методу досліджено концентраційні залежності дії граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і гемоліз еритроцитів - як інтактних, так і в умовах модифікації плазматичних мембран г-опроміненням та біологічно активними сполуками в діапазоні температур 40С - 440С.
2. Доведено, що взаємодія граміцидину S з інтактними тромбоцитами призводить до їх набрякання і зміни форми, подібної до такої, що відбувається під впливом індукторів агрегації. Цей процесс є Са2+, Mg2+ - залежним
3. Уперше показано, що граміцидин S руйнує агрегати тромбоцитів, які утворюються під впливом індукторів агрегації, не руйнуючи при цьому плазматичну мембрану клітин.
4. На основі оцінки відношення: кількість молекул граміцидину S/тромбоцит, при яких настає активація тромбоцитів та руйнування їх агрегатів, показано , що її критична величина для першого процесу вища, ніж для другого.
5. Показано, що ступінь і швидкість дезагрегації тромбоцитів граміцидином S найбільші в області структурних фазових переходів ліпідів мембран (180С – 330С). При вищих температурах ці параметри дезагрегації знижуються, що свідчить про більшу стійкість агрегатів при температурі тіла.
6. Встановлено, що зменшення впорядкованості ліпідів у плазматичній мембрані тромбоцитів та еритроцитів при їх г-опроміненні чи перекісному окисленні ліпідів веде до полегшення вбудовування граміцидину S у мембрани, але, водночас, призводить й до зменшення міцності зв'язування антибіотика з нею.
7. Уперше показано, що біологічна активність граміцидину S по відношенню до еритроцитів залежить від вмісту холестерину та відношення холестерин/фосфоліпіди в мембранах. Його збільшення знижує гемолітичну дію антибіотика по відношенню до цих клітин.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Ал-Амуш А., Берест В.П., Гаташ С.В., Перский Е.Э. Влияние катионов на агрегацию тромбоцитов // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – Вип. 3, № 729. – С. 5-9.
Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Берест В.П., Хакл Е.В. Активация и дезагрегация тромбоцитов in vitro при действии грамицидина S // Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 1. – С. 167-172.
Хакл Е.В., Берест В.П., Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Гаташ С.В. Влияние ПОЛ и ионизирующего излучения на дезагрегацию тромбоцитов под действием полипептидного антибиотика грамицидина S // Біофізичний вісник. – 2007. – Вип. 1 (18). – С. 96-101.
Адиб Халаф Фадел Аль Амуш, Берест В.П., Хакл Е.В., Перский Е.Э. Влияние температуры на дезагрегацию тромбоцитов, вызванную грамицидином S // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: біологія. – 2007. – Вип. 5, № 768. – С. 3-9.
Аламуш Адіб. Вплив позитивних іонів на агрегацію тромбоцитів / Тези доповідей Першої Міжнародної конференції студентів та аспірантів «Молодь та поступ біології». – Львів, 11-14 квітня 2005. – С. 218.
Hackl E.V., Berest V.P., Аlamush A., Gatash S.V., Vasyl’eva L.V. Calcium dependent pathway of gramicidin S effect on human blood platelets / Матеріали ІХ Українського біохімічного з’їзду. – Харків, 24-27 жовтня 2006. – Т. 1. – С. 112.
Hackl E.V., Berest V.P., Аl-Amoush A., Gatash S.V. Interaction of antimicrobial peptide with model and cell membranes / Тези доповідей ІV з’їзду Українського біофізичного товариства. – Донецьк, 19-21 грудня 2006. – С. 94-95.
АНОТАЦІЯ
Адіб Халаф Фадел Ал-Амуш. Вплив граміцидину S на агрегацію тромбоцитів і стійкість мембран еритроцитів до гемолізу. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.
Дисертація присвячена вивченню впливу граміцидину S на агрегацію тромбоцитів та стійкість мембран еритроцитів до гемолізу здорових донорів та хворих на деякі серцево-судинні захворювання. Було проаналізовано часові, концентраційні та температурні залежності світлопропускання та оптичної густини збагаченої тромбоцитами плазми (ЗТП) та суспензії еритроцитів для інтактних клітин та після опромінення і активації ПОЛ у клітинах обох типів, а також в залежності від ліпідного складу мембран еритроцитів.
Граміцидин S по-різному впливає на мембрани індивідуальних тромбоцитів та тих, які знаходяться в складі АДФ-індукованих агрегатів.. Він змінює форму та активує їх в першому випадку, при чому цей процес є Ca+ - та Mg+ -залежним. Додання АДФ до ЗТП після граміцидину S призводе до подальшого рoзвитку агрегації.
Граміцидин S руйнує утворені під дією АДФ агрегати тромбоцитів а при високих його концентраціях рyйнує і самі клітини. Температурні залежності ступеню і швидкості дії антибіотика свідчать про те, що найбільш стійкими агрегати є при темпаратурі тіла людини.
г-опромінення тромбоцитів дозой 2,58 Кл/кг Ч 10-4 призводить до підвищення, а при 6,54 Кл/кг Ч 10-3 - до зниження ступеню та швидкості дезагрегації тромбоцитів. Величини цих змін зростають з підвищенням температури. Індукція ПОЛ в мембранах тромбоцитів та еритроцитів збільшує, а гальмування його б-токоферолом знижує ступінь та швидкість дезагрегації перших та час повного гемолізу останніх під дією граміцидину S. Вплив ПОЛ є мінімальним в області температур 30 - 360 С. ПОЛ також знижує енергію активації дезагрегації тромбоцитів та гемолізу еритроцитів.
Біологічна активність граміцидину S по відношенню до еритроцитів залежить від вмісту холеcтерину і фосфоліпідів в їх мембранах. Підвищення відношення холестерин/ фосфоліпіди робить їх більш стійкими до гемолізу.
Ключові слова: граміцидин S, тромбоцити, еритроцити, ліпіди мембран, активація, агрегація, дезагрегвація, гемоліз, ПОЛ, г-опромінення.
АННОТАЦИЯ
Адиб Халаф Фадел Ал-Амуш. Влияние грамицидина S на агрегацию тромбоцитов и стойкость мембран эритроцитов к гемолізу. Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 – физиология человека и животных. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.
Диссертационная работа посвящена изучению влияния грамицидина S на агрегацию тромбоцитов и стойкость мембран эритроцитов к гемолізу здоровых доноров и больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. С целью изучения особенностей этих процессов были проанализированы временные, концентрационные и температурные зависимости светопропускания и оптической плотности ОТП и суспензии эритроцитов для интактных клеток и обоих типов клеток в условиях г-облучения и ПОЛ, а также в зависимости от липидного состава мембран эритроцитов.
Показано, что грамицидин S по-разному взаимодействует с мембранами индивидуальных тромбоцитов и тромбоцитов, находящихся в составе агрегатов, образовавшихся в результате индукции АДФ.
В первом случае, не разрушая мембраны, он приводит к изменению формы клеток и их активации, аналогичным тем, которые вызывают классические индукторы агрегации. Этот процесс является Са2+, Mg2+ - зависимым – при отсутствии этих ионов в среде происходит лишь набухание тромбоцитов. Добавление АДФ к ОТП после грамицидина S приводит к дальнейшему развитию агрегации.
В то же время грамицидин S разрушает уже существующие АДФ –индуцированные тромбоцитарные агрегаты, а в высоких концентрациях в расчёте число молекул грамицидина S на клетку – и к разрушению самих тромбоцитов. Это может свидетельствовать о том, что в АДФ-активированных тромбоцитах появляются участки мембран с большим сродством к грамицидину S и меньшей прочностью, чем у неактивированных клеток.
Температурные зависимости степени и скорости разрушения тромбоцитарных агрегатов грамицидином S обнаруживают особенности в области структурных фазовых переходов липидов мембран (180С – 330С). В этой области величины обоих параметров дезагрегации максимальны. При более высоких температурах степень и скорость дезагрегации снижаются, что свидетельствует о большей устойчивости агрегатов при температуре тела.
г-облучение тромбоцитов в области 200С - 360С дозой 2,58 Кл/кг Ч 10-4 приводит к повышению, а дозой 6,54 Кл/кг Ч 10-3 – к понижению степени и скорости дезагрегации тромбоцитов, причём величина этих изменений растёт с температурой.
Индукция прооксидантами ПОЛ в мембранах тромбоцитов и эритроцитов повышает, а его торможение б – токоферолом понижает степень и скорость дезагрегации первых и скорость и время полного гемолиза вторых под действием грамицидина S. Влияние ПОЛ на биологическую активность грамицидина S зависит от температуры и в области 300С - 360С минимально.
В то же время Пол снижает энергию активации как дезагрегации тромбоцитов, так и гемолиза эритроцитов.
Биологическая активность грамицидина S по отношению к эритроцитам зависит от содержания холестерина и отношения холестерин/фосфолипиды в мембранах. Повышенный уровень этого отношения у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями снижает гемолитическое действие антибиотика.
Ключевые слова: грамицидин S, тромбоциты, эритроциты, липиды мембран, агрегация, дезагрегация, гемолиз, ПОЛ, г-облучение.
SUMMARY
Adeeb Khalaf Fadel Al-Amoush. Influence of gramicidin S on platelets functional properties and erythrocyte membrane stability. – The manuscript.
The thesis for degree of candidate of science in biology on speciality 03.00.13 – physiology of man and animals. – V.N. Karazin Kharkov National University, Kharkov, 2008.
The thesis is dedicated to research of influence of gramicidin S (GS) on platelets aggregation and erythrocyte membrane stability against hemolysis in healthy donors and patients with some heart and blood vessels disorders. Time, concentration and temperature dependencies of the light passage and optical density were analyzed in platelet-rich plasma and erythrocyte suspension for intact cells, after г-radiation and activation of POL in both cell types and in relation with lipid content of erythrocyte membrane
GS effects were different for individual platelets and and ADP-induced platelet aggregates. GS changed the platelets shape and activate individual cells. This process is Ca2+ - and Mg2+ -dependent. If ADP was added to platelets after GS they were aggregating. ADP-induced aggregates were destructed by GS. High concentration of GS destructed the platelets membranes.
Temperature dependencies of degree and velocity of GS-induced effects suggest that platelet aggregates have the most stability at human body temperature.
After г-radiation at the dose (2,58 -12,9) x 10-1 Cl/kg platelets were aggregated at less degree and more slowly, than intact cells: at the dose (25,8 – 64,5)x10-1 Cl/kg this process took place with higher velocity and degree.
POL induction increased and б-tokoferol decreased the degree and velocity of platelets desaggregation by GS and the time of total erythrocyte hemolysis. POL effects were minimal at 30-360C. POL decreased the activation energy of platelet desaggregation and erythrocyte hemolysis.
GS biological activity towards erythrocytes was dependent on cholesterol/phospholipids ratio. Its increasing at some heart and blood vessels deseases made membranes of erythrocytes less sensitive to GS-induced hemolysis.
Key words: Gramicidin S, platelets, erythrocytes, membranes lipids, activation, aggregation, desagregation, hemolysis, ascorbate-induced lipid peroxidation, г-irradiation.