Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

більшою 10 Гц, щоб не було накладання відповідей.

Акустичні стовбурові ВП (АСВП) – це субмікрохвильові коротколатентні слухові ВП, що отримують при великій кількості усереднень по скальпу. Це потенціали окремого поля, реєструються за рахунок об’ємного проведення і відображають діяльність слухового нерва і слухових стовбурових ядер різного рівня. АСВП досить стабільні і відтворювані, мають меншу варіабельність, ніж довголатентні ВП [6,16].

Барне і Гудвіні (1965) записали усереднені ВП на клацання у більшості новонароджених. Відповідь була максимальною на вервексі і найбільш вираженим її компонентом була позитивна хвиля з середньою латентністю 267мс. Амплітуда цього компонента лінійно залежить від інтенсивності стимулу. ВП на клацання у новонароджених характеризується більшою латентністю, ніж у дорослих. Барне і Гудвіні порівнювали також ВП одержанні на різних стадіях сну. Виявилось, що під час глибокого сну величина і латентність слухових ВП більша, ніж під час неглибокого сну. Під час досліджень вчені також спостерігали зменшення латентності і амплітуди ВП з віком [30].


1.4 Особливості викликаної активності в ліворуких і праворуких


Значне місце в фізіологічному дослідженні проблеми функціональної асиметрії півкуль займає метод реєстрації викликаних потенціалів (ВП). За даними Е.А. Костандова ВП в задніх відділах правої півкулі випереджають за часом ВП в лівій півкулі. В ряді досліджень відмічено відсутність асиметрії, але переважають дані про те, що в правшів амплітуда ВП на “прості” стимули (тони або спалах світла) більша в правій півкулі, а на словесні стимули (слухові або зорові) більша в лівій півкулі [12].

При порівнянні ВП правої і лівої півкуль у відповідь на “пряму” стимуляцію кожної встановили, що у правшів латентний період довший в лівій півкулі, а у ліворуких – навпаки у правій. Отже, довший латентний період спостерігається у домінуючій півкулі. Інше співвідношення виявили при співставленні амплітуд. У правшів взагалі не спостерігається міжпівкулевої різниці в амплітуді, а в лівшів амплітуда була більша в правій (домінантній) півкулі. Виявлена амплітудна різниця говорить про “несиметричність” “парворукого” і “ліворукого” мозку. “Несиметричність” співвідношення амплітуди ВП правої і лівої півкуль може бути обумовлена різним домінуванням півкуль по мові у лівшів. Домінування півкуль, визначене за рукою, який надається перевага, не обов’язково співпадає з домінуванням його по мові [25].

Праворукість і ліворукість не відображає “симетрично-протилежної” організації мозку: у правшів центр мови у більшості випадків розміщений в лівій півкулі, тоді як у лівшів латералізація мовних функцій досить варіативна, мовний центр може бути як в правій так і лівій півкулі або в обох.

На амплітуду ВП, причому однаково в двох півкулях, впливає домінування ока. Амплітуда ВП завжди більша в правій півкулі при спалаху в лівій половині поля зору. В осіб з домінуванням лівого ока амплітуда ВП вища, ніж в осіб з домінуванням правого ока. Цікаво те, що при домінуванні ВП, в якому приймали участь лише чоловіки, було встановлено, що велика амплітуда на спалах в правій півкулі спостерігається лише в ліворуких і була відсутня в праворуких. Це говорить про більш виражену латералізацію функцій, що визначається за домінуванням рук, у чоловіків, ніж у жінок [28].

В праці Е. А. Костандова і О. А. Генкіної виявлена досить цікава міжпівкулева різниця ВП при прямій стимуляції півкуль: амплітуда компонента П300 при прямій стимуляції лівої півкулі більша в лівій півкулі, ніж в правій, тоді як при прямій стимуляції правої півкулі різниця у ВП різних півкуль не спостерігається. Факт значної амплітуди в лівій півкулі при прямій стимуляції останньої можна пояснити тим, що ліва півкуля отримавши “пряму” стимуляцію, частково гальмує обробку інформації в правій ( коливання П300 менше за амплітудою), тоді як права півкуля подібної дії не проявляє [21].

Розділ 2. Контингент та методики дослідження


2.1Контингент досліджуваних


Дослідження проводилися на 40 студентах 19-20 років Волинського національного університету імені Лесі Українки, здорових за даними соматичного та психоневрологічного обстеження (медична картка 026/у). Обстежувані – ліворукі і праворукі, що визнали за допомогою опитування та спеціальних рухових тестів. Використовували такі тести на рукість: переплетення пальців кисті, поза „Наполеона”, аплодування; динамометрія; якою рукою досліджуваний пише, малює [3].


2.2 Метод реєстрації слухових викликаних потенціалів кори головного мозку


Слухові викликані потенціали (ВП) кори головного мозку реєстрували тахістоскопічно за допомогою комп’ютерної електроенцефалографії (ЕЕГ) „ДХ-5000 Practic”, розробленою фірмою „ДХ-системи” (Харків, 1999), яка включала 16-канальний електроенцефалограф, фотофоностимулятор, ЕОМ.

Методика базується на принципі синхронного усереднення ЕЕГ (запису електричної активності мозку, що здійснюється з поверхні голови) на ЕОМ.

На поверхні мозку людини постійно, незалежно від будь-яких зовнішніх стимулів, спостерігається коливання потенціалу – прояв спонтанної, чи фонової, біоелектричної активності мозку. Викликані потенціали виникають на фоні спонтанних коливань. Тому в ЕЕГ відображаються одночасно і викликані зовнішнім стимулом коливання потенціалу, і спонтанні (чи фонові) прояви електричної активності.

Для виділення слухових ВП великих півкуль мозку з „шумової” ЕЕГ здійснювалось 100 сумацій ЕЕГ – кривої. Інтервал фільтрації становив 1000 тис [18].

Реєстрацію ВП кори мозку проводили за загальноприйнятою методикою ЕЕГ за системою „10-20” (Jasper, 1957). Досліджуваний знаходився у світло- та звукоізольованій кабіні у стані спокійного неспання. Активні відвідні електроди розміщували на симетричних точках голови у потиличній (О), тім’яній (Р), скроневій (Т) та лобовій (F) частках лівої (I) та правої (d) півкуль головного мозку. Реєстрація здійснювалась монополярно з усередненим індиферентним електродом.

В усіх експериментальних ситуаціях очі обстежуваних були закриті, м’язи розслаблені. Подразнення звуком здійснювалось бінаурально, під час кожного експериментального стану подавалось 100 стимулів: 20 з них – звукові тони частотою 2000 Гц (значимі стимули) і 80 – 3 частотою 1000 Гц (незначимі стимули). В експериментальних ситуаціях досліджуваний підраховував значимі звукові стимули (2000 Гц). Високі та низькі тони подавались у випадковій послідовності. Тривалість стимулу 55 м/сек., інтервал між стимулами 2 сек. Динамік фотостимулятора знаходився на відстані 1м від обстежуваного на рівні вух.


2.3 Метод кореляційного аналізу слухових викликаних потенціалів великих півкуль головного мозку


Для оцінки ступеню зв’язку і встановлення функціональних зв’язків між активністю різних відділів кори головного мозку у нашому дослідженні використовували методику кореляційного аналізу ВП кори мозку.

Кореляційний аналіз ВП великих півкуль мозку дозволяє кількісно оцінити ступінь подібності процесів і їх зв’язків, виявити співвідношення компонентів і цим сприяє розкриттю взаємовідношень між активністю різних відділів мозку.

При кореляційному аналізі ЕЕГ використовується автокореляційна та крос-кореляційна функції. Побудова автокореляційної функції використовується для виділення гармонічних коливань у випадковому процесі. Крос-кореляційний аналіз ЕЕГ дає принципово нові можливості для оцінки процесів або їх зв’язку, виявити загальні компоненти та їх співвідношення.

Коефіцієнт кореляції є усередненою характеристикою взаємозв’язків, але будь-яке усереднення пов’язане з втратою певної інформації. Кореляція дає інформацію про масовий взаємозв’язок і подібності форм двох сигналів.

Значення коефіцієнтів кореляції (r) були в межах від 1 до +1. За їх величиною можна судити про ступінь кореляційного зв’язку двох процесів:

від 0,31 до 0,50 – помірний, від 0,51 до 0,70 – значимий (значний) і від 0,71 до 1,0 – високий.

Аналізували значимі та високі показники коефіцієнтів крос-кореляції. Побудову матриці коефіцієнтів кореляції проводили при часовому зсуві 0 мс.

Визначали та аналізували також загальну кількість значимих і високих кореляційних зв’язків (в % до всіх можливих) і коркові зони з різним числом значимих і високих кореляцій [20].


2.4 Статистико-математичне опрацювання результатів дослідження


При обробці отриманих даних використовувались методи варіаційної статистики з оцінкою t-критерія Стьюдента з визначенням середнього значення показника (М),величини середньої похибки (Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляціїm), критерію достовірності Стьюдента (t) та Мана-Уітні (W) і показника достовірності при порівнянні середніх величин (р). Різниця між двома середніми величинами вважали достовірною при значеннях Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції і p≤0,05. Цифрові результати представлені у вигляді таблиць, графіків, рисунків [14,15].

Розділ 3. Отримані результати та їх обговорення


Аналіз отриманих даних показав, що у осіб з різним типом мануальної асиметрії при пасивному прослуховуванні звуків різної частоти (1000 Гц і 2000 Гц) значимих і високих кореляцій не виявлено.

При прослуховуванні звуків різної частоти з диференціацією на значимі (2000 Гц) та не значимі (1000 Гц), досліджуваним необхідно було підрахувати подумки значимі стимули, які подавалися з частотою 50:50.

При підрахунку значимих стимулів у право- та ліворуких осіб зафіксовано значимі кореляційні зв’язки між лівою бічною та задньою лобовими ділянками (r=0,64Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05/r=0,60Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) та правими центральною та передньоскроневою (r=0,53Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04/r=0,61Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) ділянками. У досліджуваних з правим типом мануальної асиметрії спостерігався значимий міжпівкулевий несиметричний зв’язок між лівою задньою та правою бічною лобовими (r=0,54Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) ділянками. В межах лівої півкулі зафіксований значимий зв’язок між передньою та задньою скроневими (r=0,51Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) частками (Рис. 2).


Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

Рис. 2 - Кореляційні зв’язки викликаної активності кори у право- та ліворуких осіб. на звуки частотою 2000 Гц (значимі стимули): 1 – високі кореляції (r= 0,71 – 1,0), 2 – значимі кореляції (r= 0,51 – 0,70). Відведення: F – лобові, T – скроневі, C – центральні, P – тім’яні, O – потиличні; s – ліва, d – права півкулі

При аналізі кореляцій на не значимі стимули відмічені значимі та високі зв’язки в основному в межах півкуль головного мозку. В осіб з лівим типом мануальної асиметрії в межах лівої півкулі зафіксований високий кореляційний зв’язок між бічною та задньою лобовими (r=0,72Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03) ділянками. В правій півкулі відмічений значимий зв’язок між центральною та передньоскроневою (r=0,63Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) частками.

У групі праворуких осіб зафіксована більша кількість міжпівкулевих та внутрішньопівкулевих зв’язків про, що свідчать значимі кореляції між лівою задньою та правою бічною (r=0,53Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) і правою задньою та лівою бічною (r=0,54Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06)лобовими ділянками кори головного мозку. Значимі внутрішньопівкулеві зв’язки відмічені між бічним та заднім відведенням лобової частки (r=0,61Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04), передньо- та задньоскроневими (r=0,54Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,050) і центральною та тім’яною (r=0,55Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) ділянками лівої півкулі мозку. В межах правої півкулі кори головного мозку значимий кореляційний зв’язок зафіксований між центральним та передньоскроневим (r=0,52Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) відведенням (Рис. 3)


Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції


Рис. 3 - Кореляційні зв’язки викликаної активності кори на звуки частотою 1000 Гц (не значимі стимули). 1 – високі кореляції (r= 0,71 – 1,0), 2 – значимі кореляції (r= 0,51 – 0,70). Відведення: F – лобові, T – скроневі, C – центральні, P – тім’яні, O – потиличні; s – ліва, d – права півкулі

При підрахунку значимих стимулів (25:75),у осіб з різним типом мануальної асиметрії, високих та значимих кореляцій не виявлено. Аналіз кореляцій на прослуховування звукових стимулів 1000 Гц (25:75), які для досліджуваних були не значимими, показав, що в обох досліджуваних групах вони мали дифузний характер. У праворуких осіб відмічена більша кількість міжпівкулевих зв’язків в межах фронтальної кори. Високі кореляції у праворуких осіб зафіксовано між бічною та задньою лобовими (r=0,77Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03), передньою та задньою скроневими (r=0,72Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) ділянками лівої півкулі кори головного мозку. У задньоасоціативних відведеннях кори значимий міжпівкулевий кореляційний зв’язок зафіксований між правою та лівою потиличними (r=0,51Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) ділянками. Внурішньопівкулеві кореляції відмічено між центральною і передньоскроневою (r=0,66Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) та тім’яною і задньоскроневою (r=0,67Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) частками правої півкулі головного мозку. В межах лівої півкулі значимі кореляційні зв’язки відмічені між центральною та тім’яною (r=0,65Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) і задньоскроневою та тім’яною (r=0,52Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) ділянками.

У ліворуких, при подачі не значимих стимулів (25:75), високі кореляційні зв’язки відмічені у лівій півкулі між бічною та задньою лобовими (r=0,76Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03), передньою та задньою скроневими (r=0,72Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) і центральною та тім’яною (r=0,76Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) ділянками кори головного мозку. Міжпівкулеві значимі кореляційні зв’язки зафіксовані між передньолобовими частками (r=0,60Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06), лівою передньою та правою задньою лобовими (r=0,51Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0.06), потиличними (r=0,59Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) ділянками кори. Внутрішньопівкулеві значимі зв’язки відмічені в межах правої півкулі між переднім та бічним лобовим ( r=0,54Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,01), центральним та передньоскроневим (r=0,66Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) і тім’яним та задньоскроневим (r=0,61Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04) відведеннями (Рис. 4).

Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

Рис. 4 - Кореляційні зв’язки викликаної активності кори на звуки частотою 1000 Гц (25:75). 1 – високі кореляції (r= 0,71 – 1,0), 2 – значимі кореляції (r= 0,51 – 0,70). Відведення: F – лобові, T – скроневі, C – центральні, P – тім’яні, O – потиличні; s – ліва, d – права півкулі


При підрахунку значимих стимулів (50:50) статистично достовірно вищий кореляційний зв'язок між правою центральною та передньоскроневою (r=0,61Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06) ділянками відмічений у ліворуких осіб, в праворуких досліджуваних коефіцієнт кореляції між даними ділянками становив 0,53Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції 0,04. В осіб з правим типом мануальної асиметрії достовірно вищий коефіцієнт кореляції зафіксований між лівим заднім та равим бічним лобовим відведенням (r=0,54Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05). Тоді як у ліворуких досліджуваний коефіцієнт рівний 0,31Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03 (Рис. 5)


Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

Рис. 5 - Просторовий розподіл статистично достовірних відмінностей внутрішньо- та міжпівкулевих взаємодій на значимі звукові стимули у осіб з різним типом мануальної асиметрії (50:50): 1 – достовірно вищий коефіцієнт кореляції у праворуких осіб, 2 – достовірно вищий коефіцієнт кореляції у ліворуких осіб. Відведення: F – лобові, T – скроневі, C – центральні, P – тім’яні, O – потиличні; s – ліва, d – права півкулі


При подачі не значимих стимулів (50:50) у групі ліворуких осіб зафіксований достовірно вищий кореляційний зв'язок між бічною та задньою лобовими (r=0,72Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03) ділянками лівої півкулі кори головного мозку,порівняно з праворукими особами (0,61Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04).Статистично достовірно вище значення кореляції між правими центральною та передньосроневою ділянками відмічено в осіб з лівим типом мануальної асиметрії (r=0,63Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,04/r=0,51Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,05) (Рис. 6)


Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції

Рис. 6 - Просторовий розподіл статистично достовірних відмінностей внутрішньо- та міжпівкулевих взаємодій на не значимі звукові стимули у осіб з різним типом мануальної асиметрії (50:50): 1 – достовірно вищий коефіцієнт кореляції у праворуких осіб, 2 – достовірно вищий коефіцієнт кореляції у ліворуких осіб. Відведення: F – лобові, T – скроневі, C – центральні, P – тім’яні, O – потиличні; s – ліва, d – права півкулі


При подачі не значимих стимулів (25:75) статистично достовірно вище значення коефіцієнтів кореляції зафіксовані у праворуких осіб між лівою бічною та правою задньою (r=0,66Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,06/r=0,43Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,08) та правою бічною і лівою задньою (r=0,66Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП кори головного мозку при фізичній та когнітивній стимуляції0,03/r=0,45Особливості кореляційних зв’язків слухових ВП
    <div class=

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: