Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів
Таблиця 8
Асиметрія значень еКС лімбіко-ретикулярних структур (у % до лівої півкулі)
| Найменування відведення | До іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 1-й день стресу |
Після 4-х днів іммобілізації |
Після 2,5 годин іммобілізації на 5-й день стресу |
| Гіпокамп дорсальний (правий) | 11,83 | 10,00 | -3,62 | -4,07 |
| Мигдалеподібний комплекс (правий) | 2,22 | -8,36 | -12,82 | 31,84 |
| Ретикулярна формація середнього мозку (права) | 7,55 | 1,95 | 0,97 | 2,45 |
Оцінка функціональної асиметрії за середнім рівнем еКС в стані хронічного емоційного стресу виявила регіональні особливості (табл. 7, 8). У коркових утвореннях асиметрія еКС була в діапазоні від –1,48 % до +35,87 %. Найбільша асиметрія еКС спостерігалася в парієтальній ділянці (праворуч більше на 35,87 %).
У лімбіко-ретикулярних утвореннях асиметрія еКС була в діапазоні від –12,82 % до +0,97 %. Найбільш виражена асиметрія була в мигдалеподібному комплексі (праворуч менше на 12,82 %). В інших досліджуваних лімбіко-ретикулярних структурах вона була незначною (менш ніж 5,0 %).
Досліджувалась також реакція мозку на іммобілізацію тварин в стані хронічного емоційного стресу. В умовах іммобілізації на тлі хронічного стресу відбувалося різке зниження еКС, а у деяких утвореннях значення еКС були навіть нижче рівня, характерного для інтактних тварин (табл. 5, 6). Спостерігалося зменшення значень еКС практично в усіх коркових відведеннях. В лівій та правій фронтальних ділянках півкуль значення eКС знизилися на 39,25 % і 46,54 %, відповідно, в порівнянні з рівнем еКС в умовах хронічного емоційного стресу (у порівнянні з вихідним рівнем на 15,29 % і 26,11.%, відповідно). У сенсомоторній корі рівень еКС продовжував знижуватися ліворуч і праворуч на 30,52 % і 40,94 %, відповідно. У парієтальній і окципітальній корі рівень еКС значно знизився праворуч (на 31,95 % і 22 %, відповідно). У лімбіко-ретикулярних структурах зниження еКС спостерігалося в обох дорсальних гіпокампах (на 15,38 % і 15,64 %), ретикулярних ядрах покришки (на 20,99 % і 19,99 %) і лівому мигдалеподібному комплексі (на 22,69 %). Тільки в правому мигдалеподібному комплексі рівень еКС збільшився (на 16,85 %) (рис. 2). Виявлені зміни еКС в умовах іммобілізації на тлі хронічного стресу можуть вказувати на формування домінанти і системного гальмування, які виникають в життєво важливих ситуаціях.
На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що в стані іммобілізації на тлі хронічного емоційного стресу відбувається зниження кількості активних паралельних функціональних процесів у мозку, що відображує процес формування поведінкової домінанти. Зниження еКС може свідчити також про "інформаційно-збіднений стан", тобто відбувається зниження інформаційного резерву, що при значному або тривалому стресовому впливі може привести до "поломок" регуляції.
Оцінка функціональної асиметрії по середньому рівню еКС виявила більші значення у лівих коркових відведеннях, ніж у правих (табл. 7). Тоді як у лімбіко-ретикулярних структурах значення були вище в правій ретикулярній формації середнього мозку і правому мигдалеподібному комплексі. Тільки в гіпокампі у лівій півкулі рівень еКС був більшим, ніж у правій (табл. 8).
Достовірна латералізація реакції на іммобілізацію в умовах хронічного стресу виявлена в парієтальній корі (рис. 2), де праворуч значення знизилося на 31,95 %, а ліворуч збільшилося в середньому на 4,88 % (p=0,004).
Слід зазначити розходження в реакції еКС на іммобілізацію в умовах гострого і хронічного емоційного стресу у правій парієтальній ділянці: +6,08 і –31,95, відповідно (p.< 0,02) і лівому мигдалеподібному комплексі: +6,23 і –22,69, відповідно (p = 0,02) (рис..2), що, імовірно, пояснюється реакцією в інтактному стані та на тлі стійкого хронічного емоційно-стресового стану церебральної нейродинаміки.
Таким чином, нелінійний параметр еКС сигналу ЕЕГ є об'єктивним показником оцінки зміни динамічних характеристик ключових коркових і лімбіко-ретикулярних структур мозку, які беруть участь у формуванні адаптивних процесів в умовах гострого і хронічного емоційного стресу.
На підставі результатів власних досліджень і даних літератури можна зробити висновок, що емоційний стрес приводить до глибоких змін функціональної активності структур лімбіко-кортикальної системи головного мозку, які супроводжуються значним напруженням систем регуляції та суттєвою зміною нейроетологічних показників.
ВИСНОВКИ
Проведено дослідження динамічних систем коркових та лімбіко-ретикулярних утворень мозку щурів за допомогою нелінійного параметру ЕЕГ – ентропії Колмогорова-Сіная в умовах вільної поведінки та на різних етапах формування гострого і хронічного емоційного стресу, що дозволило встановити ефективність такого підходу для вивчення механізмів та кількісної оцінки цих станів, з одночасною оцінкою ступеня напруженості систем регуляції за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму.
Встановлені діапазони значень ентропії Колмогорова-Сіная по ЕЕГ в симетричних ділянках півкуль головного мозку та структурах лімбіко-ретикулярного комплексу для інтактних статевозрілих щурів-самців лінії Вістар в умовах вільної поведінки. Ентропія Колмогорова-Сіная ЕЕГ у цих тварин має регіональні та міжпівкульові розходження. Найбільш високі показники еКС характерні для правої сенсомоторної кори та для обох окципітальних ділянок півкуль. У структурах лімбічної системи найбільш високий рівень еКС виявлений у правих дорсальному гіпокампі, мигдалеподібному комплексі і ретикулярному ядрі покришки. При цьому в коркових ділянках значення еКС вище ліворуч, а у лімбіко-ретикулярних – праворуч.
В умовах гострого емоційного стресу, викликаного короткочасною іммобілізацією, виявлено виражене збільшення еКС у фронтальній, парієтальній та окципітальній коркових ділянках лівої півкулі. У структурах лімбіко-ретикулярного комплексу найбільш виражене збільшення еКС відбувалось в обох ретикулярних ядрах покришки. При цьому відсутність рухомої активності відображується значним зниженням еКС у правій сенсомоторній корі.
Стан хронічного емоційного стресу, викликаний тривалою іммобілізацією, та за даними аналізу ВСР і тесту “відкрите поле”, супроводжується значним підвищенням рівня еКС, що відображує збільшення кількості паралельних інформаційних процесів в динамічних системах мозку, та за даними аналізу ВСР і нейроетологічних показників – підвищений рівень тривожності. У порівнянні з вихідним рівнем найбільш сильно еКС збільшується в правій парієтальній ділянці, обох фронтальних ділянках, ретикулярних ядрах покришки, лівому гіпокампі і лівому мигдалеподібному комплексі.
На фоні хронічного емоційного стресу виявлено зниження величини еКС у досліджуваних коркових і лімбіко-ретикулярних структурах головного мозку, що обумовлено формуванням домінуючих функціональних систем і системного гальмування, які супроводжуються зменшенням паралельних інформаційних процесів в домінуючих нейродинамічних системах, що відображає включення механізмів адаптації та стійкості. Тільки в правому мигдалеподібному комплексі рівень еКС збільшується, відображуючи активацію апарату негативних емоцій.
Рівень ентропії Колмогорова-Сіная по ЕЕГ може служити індикатором залучення тих чи інших ділянок мозку в процес формування гострого та хронічного емоційного стресу.
Статистичний та спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму одночасно з оцінкою нелінійної динаміки ЕЕГ дозволяє отримати об’єктивну кількісну оцінку стану організму на різних етапах формування емоційного стресу, що сприяє адекватній інтерпретації нелінійного параметра нейродинамічних систем – ентропії Колмогорова-Сіная. Виявлено типові характеристики серцевого ритму для різних етапів формування емоційного стресу. В умовах іммобілізації в стані гострого стресу та на тлі змінених під впливом хронічного емоційного стресу властивостей нейродинамічних систем виявлено зсув вегетативного балансу у бік переваги симпатичної активності, зниження варіабельності серцевого ритму, загальної спектральної потужності та потужності в усіх частотних діапазонах. В умовах гострого та хронічного стресу підвищується роль центрального контуру керування в порівнянні з процесами саморегуляції, підсилюється стабілізуючий вплив вищих відділів мозку.
Оцінка нейроетологічних показників щурів після тривалої іммобілізації виявила зміни притаманні стану хронічного емоційного стресу: збільшилися період першого переміщення після того, як тварин помістили в центр поля, час перебування на центральній площадці на початку тесту, тривалість грумінга, зменшилися горизонтальна та вертикальна активність. Кількісна об’єктивна оцінка поведінки в тесті “відкрите поле” є ефективною для діагностики стану хронічного емоційного стресу, що сприяє фізіологічній інтерпретації параметрів детермінованого хаосу нейродинамічних систем по ЕЕГ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Влияние острого и хронического эмоционального стресса на уровень энтропии Колмогорова-Синая ЭЭГ // Експериментальна і клінічна медицина. – 2006. – № 4. – С. 32–37. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Вязовская О.В., Майоров О.Ю. Состояние церебральной нейродинамики в условиях иммобилизационного стресса у крыс на основе оценки энтропии Колмогорова по ЭЭГ // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія біологія. – 2006. – Вип. 4, № 748. – С. 139–146. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Оценка напряжения систем регуляции работы сердца в условиях моделирования эмоционального стресса у крыс // Експериментальна і клінічна медицина. – 2007. – № 1. – С. 53–58. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Применение методов нелинейного анализа (детерминистского хаоса) ЭЭГ для оценки состояния нервной деятельности / Майоров О.Ю., Глухов А.Б., Тимченко Л.Н., Следюк Д.В., Козидубова С.М., Прогнимак А.Б., Вязовская О.В. // Комп’ютерна медицина’2004: клінічна інформатика і телемедицина: міжнародна науково-практична конференція. Харків, 27-29 травня 2004 р.; Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Медицина. – 2004. – Вип. 8, № 617. – С. 120–121. (Дисертант брала участь в обговоренні та узагальненні отриманих результатів).
Vyazovska O.V. The effects of chronic immobilization on neuroetological parameters in the “open field test” in rats // Stress and Behavior: 9-th Multidisciplinary International Conference of Biological Psychiatry. St-Petersburg, May 16-19, 2005; Psychopharmacology & Biological Narcology. – 2005. – V. 5, № 2. – P. 907.
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Применение методов нелинейного анализа ЭЭГ (детерминистского хаоса) для оценки состояния церебральной нейродинамики в условиях хронического иммобилизационного стресса у крыс // Компьютерная Медицина’2005: информационные технологии для клинической практики: научно-практический симпозиум. Харьков, 23-25 июня 2005 г.; Клиническая информатика и телемедицина. – 2005. – Т. 2, № 1. – C. 149. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Спектральный анализ вариабельности ритма сердца крыс в условиях иммобилизационного стресcа // Біологія: від молекули до біосфери: 1 міжнародна конференція молодих вчених. Харків, 21-23 листопада 2006 р.; Тези доповідей. – Харків, 2006. – C. 65. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Динамика энтропии Колмогорова по ЭЭГ в условиях острого и хронического эмоционального стресса // Актуальные вопросы теоретической и прикладной физики и биофизики. Физика. Биофизика-2006: Вторая всеукраинская научно-техническая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых. Севастополь, 17-22 апреля 2006 г.; Материалы конференции. – Севастополь, 2006. – C. 112–114. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Вариабельность сердечного ритма в условиях острого стресса у крыс // Біологія: від молекули до біосфери: 1 міжнародна конференція молодих вчених. Харків, 21-23 листопада 2006 р.; Тези доповідей. – Харків, 2006. – C. 63-64. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Снижение уровня энтропии Колмогорова-Синая по ЭЭГ сенсомоторной коры крыс в условиях иммобилизации // Инновационные направления в физиологии двигательной системы и мышечной деятельности: IV Всероссийская с международным участием школа-конференция по физиологии мышц и мышечной деятельности. Москва, 31 января-3 февраля 2007 г.; Материалы конференции. – Москва, 2007. – С. 40-41. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
Майоров О.Ю., Вязовская О.В. Оценка вариабельности ритма сердца крыс в условиях острого и хронического иммобилизационного стресса // Инновационные направления в физиологии двигательной системы и мышечной деятельности: IV Всероссийская с международным участием школа-конференция по физиологии мышц и мышечной деятельности. Москва, 31 января-3 февраля 2007 г.; Материалы конференции. – Москва, 2007. – С. 37-39. (Дисертант виконувала експериментальну частину, аналізувала та узагальнювала отримані результати).
АНОТАЦІЯ
В’язовська О.В. “Вплив емоційного стресу на церебральну нейродинаміку та варіабельність серцевого ритму щурів”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2008.
Встановлені діапазони значень ентропії Колмогорова-Сіная (еКС) ЕЕГ у симетричних коркових ділянках півкуль головного мозку та структурах лімбіко-ретикулярного комплексу щурів лінії Вістар у стані спокійного неспання в умовах вільної поведінки та в умовах гострого і хронічного емоційного стресу. В умовах гострого емоційного стресу виявлено виражене збільшення еКС у фронтальній, парієтальній та окципітальній коркових ділянках лівої півкулі. У структурах лімбіко-ретикулярного комплексу найбільш виражене збільшення еКС відбувалось в обох ретикулярних ядрах покришки. При цьому відсутність рухомої активності відображується значним зниженням еКС в правій сенсомоторній корковій ділянці. Виявлено стійке підвищення еКС в умовах вільної поведінки після тривалої іммобілізації та зниження рівня еКС в умовах іммобілізації на тлі хронічного емоційного стресу. В стані іммобілізації в умовах гострого та хронічного стресу спостерігалось зменшення варіабельності серцевого ритму, зниження загальної спектральної потужності та потужності в усіх частотних діапазонах. Тривала іммобілізація супроводжувалась стійкими змінами систем регуляції серцевого ритму, імовірно, характерними для хронічного емоційного стресу.
Ключові слова: емоційний стрес, іммобілізація, ЕЕГ, нелінійний аналіз, ентропія Колмогорова-Сіная, ЕКГ, варіабельність серцевого ритму.
АННОТАЦИЯ
Вязовская О.В. “Влияние эмоционального стресса на церебральную нейродинамику и вариабельность сердечного ритма крыс”. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.13 - физиология человека и животных, Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, 2008.
В данной работе исследовали состояние церебральной нейродинамики и оценивали напряжение систем регуляции сердечного ритма крыс линии Вистар в исходном состоянии и в условиях острого и хронического эмоционального стресса.
Установлены диапазоны значений энтропии Колмогорова-Синая (эКС) по ЭЭГ в симметричных областях полушарий головного мозга и структурах лимбико-ретикулярного комплекса половозрелых крыс-самцов линии Вистар в состоянии спокойного бодрствования в условиях свободного поведения.
Проведено исследование изменений динамических характеристик ключевых корковых и лимбико-ретикулярных структур мозга, которые принимают участие в формировании адаптивных процессов у половозрелых крыс-самцов линии Вистар в условиях иммобилизационного эмоционального стресса.
Исследована реакция этого показателя на острый иммобилизационный стресс. Через 2,5 часа от начала первой иммобилизации наблюдалось выраженное увеличение эКС во фронтальной, париетальной и затылочной областях левого полушария. В лимбико-ретикулярных областях наиболее выраженное увеличение эКС происходило в обоих ретикулярных ядрах покрышки. При этом отсутствие двигательной активности отражалось значительным снижением эКС в правой сенсомоторной коре. Таким образом, в условиях кратковременной иммобилизации снижение эКС в сенсомоторной области и увеличение эКС в лимбико-ретикулярных структурах мозга у крыс может указывать на уменьшение числа параллельно протекающих информационных процессов в моторной коре при иммобилизации и усиление активности лимбических структур при остром иммобилизационном эмоциональном стрессе.
Выявлены характерные для хронического эмоционального стресса диапазоны значений энтропии Колмогорова-Синая в корковых и лимбико-ретикулярных структурах мозга крыс. Длительная иммобилизация сопровождалась значительным повышением уровня эКС в условиях свободного поведения, что отражает стойкие изменения параметров нейродинамических систем мозга крыс. В данном исследовании выявлено значительное увеличение энтропии Колмогорова-Синая в условиях хронического эмоционального стресса в ключевых структурах лимбической системы (миндалевидном комплексе), в ретикулярной формации среднего мозга (левом ретикулярном ядре покрышки) и в корковых областях полушарий (фронтальной и париетальной).
На фоне измененных под влиянием хронического эмоционального стресса свойств нейродинамических систем в условиях иммобилизации у крыс происходит резкое снижение эКС практически во всех исследуемых структурах. Это может свидетельствовать об активации механизмов самоограничения, характерных для нелинейных динамических систем мозга, о формировании доминирующих функциональных систем и о системном торможении.
Таким образом, нелинейный параметр – энтропия Колмогорова-Синая сигнала ЭЭГ является объективным количественным показателем изменения динамических характеристик ключевых корковых и лимбико-ретикулярных структур мозга, которые принимают участие в формировании адаптивных процессов в условиях острого и хронического эмоционального стресса.
В условиях иммобилизации в состоянии острого и хронического стресса выявлено смещение вегетативного баланса в сторону преобладания симпатической активности, снижение вариабельности сердечного ритма, общей спектральной мощности и мощности во всех частотных диапазонах, усиление централизации управления сердечным ритмом. Длительная иммобилизация сопровождается стойкими изменениями регуляции сердечного ритма, по-видимому, характерными для хронического эмоционального стресса.
Тестирование исследуемых крыс в “открытом поле” после пребывания в условиях длительной иммобилизации выявило изменения поведения, характерные для развития хронического эмоционально-стрессового состояния — увеличился период первого перемещения после того, как животное поместили в центр поля, время нахождения на центральной площадке в начале теста, продолжительность груминга, уменьшились амбулация и вертикальная активность.
Давая общую оценку воздействиям эмоционального стресса, можно сказать, что все они приводят к глубоким сдвигам функциональной активности структур лимбико-кортикальной системы головного мозга, которые сопровождаются отчетливыми этологическими и кардиоваскулярными коррелятами.
Ключевые слова: эмоциональный стресс, иммобилизация, ЭЭГ, нелинейный анализ, энтропия Колмогорова-Синая, ЭКГ, вариабельность сердечного ритма.
SUMMARY
Vyazovska O.V. The influence of the emotional stress on the cerebral neurodynamics and heart rate variability in rats. - Manuscript.
Thesis for a scientific degree of candidate of biological sciences by the speciality 03.00.13 - physiology of human and animals. - V.N. Karazin's Kharkіv National University, Kharkіv, 2008.
The ranges of Kolmogorov-Sinay entropy (KSe) values of the EEG signal in the symmetric cortical areas of the cerebral hemispheres and the limbic-reticular complex structures for freely behaving adult male Wistar rats during quiet wakefulness, in conditions of acute and long emotional stress were established. An increased KSe was found in the frontal, parietal and occipital cortical areas of the left hemisphere and in the midbrain reticular formation (in the both reticular nuclei of tegmentum) in conditions of acute emotional stress. An absence of locomotor activity was reflected in the significant decrease of KSe in the right sensorimotor cortex. The stable increase in KSe in the conditions of free behavior after long immobilization in the cortical and limbic-reticular brain structures was observed. Under immobilization conditions on the background of chronic emotional stress there was response in the form of the reduction of KSe. A shift of the vegetative balance towards prevalence of sympathetic activity, a decrease in heart rate variability, a decrease in total spectral power and the power in all frequency ranges in response to the immobilization under acute and chronic stress condition were observed.
Key words: emotional stress, immobilization, EEG, nonlinear analysis, Kolmogorov-Sinay entropy, ECG, heart rate variability.
Підписано до друку 28.12.07. Формат 60х90/16
Папір офсетний. Друк ризографія.
Ум. друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 307-07.
Надруковано СПД ФО Бровін О.В. Св-во 2708608999.
м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (057) 758-01-08, (8066) 822-71-30
СТИЛЬ______
______ИЗДАТ
типография