Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями

Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями

лікування 2,3±1,2 г/л. В той же час у хворих четвертої та п’ятої групи відмічалось підвищення Т-лімфоцитів (CD3+) 46,73±1,82% у порівнянні з цим рівнем до лікування 40,56±1,63%, (р<0,05) у крові взятої із ліктьової вени та з осередку ураження. Підвищення Т-хелперів 36,41±0,38% у крові взятої із ліктьової вени та з осередку ураження, у порівнянні з цим рівнем до лікування 31,17±0,26% (р<0,05) Підвищення імунорегуляторного індексу CD4+/CD8+ 1,49±0,09 у крові взятої із ліктьової вени та з осередку ураження, у порівнянні з цим рівнем до лікування 1,37±0,08 (р<0,05). Зменшення натуральних кілерів (СД16+) 18,11±1,02% у крові взятої із ліктьової вени та з осередку ураження, у порівнянні з цим рівнем до лікування 18,72±0,96%

Хворим рекомендувалося раціональне працевлаштування, що виключає контакт з професійними шкідливостями. За наявності провокуючих чинників рекомендували використання профілактичних лікувально-оздоровчих заходів; дотримання протиалергійної дієти. В обов'язковому порядку всім пацієнтам проводилося лікування і диспансерне спостереження з приводу супутніх захворювань. Всім хворим не рідше за 3-4 рази на рік проводилося комплексне лабораторне дослідження (мікологічне, імунологічне). Середня тривалість ремісії у всіх групах хворих, при спостереженні протягом 12 місяців, була достовірно вище (р<0,01) у досліджуваних хворих після проведення їм лікування по запропонованій нами методиці. Тривалість ремісії ЧПЛ у хворих, лікування яким проводилося без урахування супутнього мікозу шкіри і слизових склали не більше 4 місяців (74%). При цьому у хворих пролікованих по запропонованій нами методиці тривалість ремісії склала від 6 до 12 місяців. У значного (від 11 до 22% в різних групах) числа таких пацієнтів тривалість ремісій складала понад 12 місяців (в цілому 16%). У пацієнтів в перших трьох досліджуваних групах, що лікувались запропонованим нами методом, ремісія тривала до 4 місяців. Серед пацієнтів, що отримували лікування по запропонованій нами методиці загострення дерматозу або розвиток побічних явищ відмічене тільки у семи осіб (11,7%).

Клінічні прояви і перебіг дерматозу, у досліджуваних хворих на ЧПЛ першої, другої та третьої групи, що були поєднані з мікотичними ураженнями, достовірно корелювали з більшістю досліджуваних показників кількісного складу основних популяцій і субпопуляцій лімфоцитів крові, а також функціонального стану В-ланцюга імунітету і функціональної активності фагоцитуючих клітин, що визначались у 60 хворих протягом диспансерного нагляду.

Все це, на нашу думку, є доказом обґрунтованості і значної ефективності запропонованого нами методу лікування хворих ЧПЛ поєднаного з такою патологією як мікотична інфекція. Запропонований метод може бути рекомендований для впровадження в практичну охорону здоров'я.

ВИСНОВКИ


У дисертації дано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової і практичної задачі, яка полягає в підвищенні ефективності лікування хворих ЧПЛ при поєднанні його з мікотичною інфекцією, з урахуванням взаємозв'язку і взаємозалежності клінічних особливостей, гістологічних змін, механізмів розвитку цих дерматозів і розробка на цій основі диференційованих показань та методики комплексної терапії і профілактики рецидивів.

1. Має місце поширеність ЧПЛ і мікотичної інфекції серед населення. Відсутність в літературі даних про особливості механізму розвитку і лікування хворих з поєднанням цих патологій шкіри робить вивчення останніх надзвичайно актуальним для сучасної дерматології.

2. Клінічна картина і перебіг ЧПЛ при поєднанні його з мікозом характеризувалася частою дисемінацією ЧПЛ (у 81%), виникненням атипових форм (гіпертрофічною у 36,3%, атрофічною у 12,5% і бульозною у 3,8%, ураження шкіри долонь і підошов у 15%); підгострим перебігом захворювання у 47,5%, феноменом Кебнера, навіть без механічної травми у 33,8%; особливостями патоморфологічних змін, появою в базальному шарі епідермісу порожнин, різким розширенням лімфатичних судин в сосочковому і сітчастих шарах дерми, звуженням просвіту артерій в сітчастому шарі, більш виразною інфільтрацією стінок судин лімфоїдними елементами, розвитком запально-проліферативних змін шкіри і судин.

3. У хворих ЧПЛ за наявності супутнього мікозу шкіри і слизових, на відміну від пацієнтів, страждаючих тільки ЧПЛ, зареєстровано зниження функції фагоцитів, як в периферичній крові, так і в осередку ураження (59,20±3,40%, 57,30±4,10% відповідно, р<0,05) фагоцитарного числа 3,14±0,43, 3,23±0,12 (р<0,05); НСТ-тесту (2,88±0,15% і 2,38±0,12%, р<0,05) зниження пулу Т-клітин до 0,49±0,04 х 109 /л за рахунок вмісту Т-хелперів до (0,33±0,03 х 109/л і 0,47±0,03 х 109/л, (р<0,05), на фоні збільшення кількості цитотоксичних Т-лімфоцитів (0,36±0,04 х 109/л і 0,35±0,02 х 109/л, р<0,05), зниження імунорегуляторного індексу (1,22±0,11 і 1,37±0,08, 1,71±0,03 і 1,75±0,03), а також підвищення рівня ЦІК, збільшення числа Т-лімфоцитів з наявністю на їх поверхні клітин рецепторів Fas (CD95+) (0,38±0,03 х 109/л і 0,24±0,02 х 109/л, р<0,05), і зниження активованих Т-лімфоцитів, що мають фенотип HLA-DR (0,26±0,03 х 109/л і 0,27±0,03 х 109/л, р<0,05).

4. Клінічні, патоморфологічні прояви і характер загального і місцевого імунітету у хворих ЧПЛ були неоднорідні, що дозволило розподілити їх на 5 клініко-терапевтичних групп; перша: хворі з папульозними висипами, і маласезіозом, із зниженням імунорегуляторного індексу (CD4+/CD8+) до 1,22±0,11( р<0,05); збільшенням імуноглобулінів, зниженням неспецифічних чинників захисту; друга: хворі з папульозними, гіперкератотичними і пігментними висипами і мікозом стоп, оніхомікозом, зниженням змісту CD3+ до 0,49±0,04 х 109/л, 33,06±2,0% (р<0,05), Т-хелперів до 0,33±0,03 х 109/л (р<0,05), підвищенням цитотоксичних лімфоцитів до 0,36±0,04 х 109/л, і 24,22±1,87% (р<0,05), натуральних кілерів, активованих Т-лімфоцитів (CD25+) 0,46±0,06 х 109/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного числа, моноцитів, НСТ-тесту спонтанного, підвищенням ЦІК до 65,2±4,8 (р<0,05); третя: хворі папульозною, атрофічною і пемфігоідною формами ЧПЛ, поєднаного з кандидозом, зниженням індексу CD4+/CD8+ до 1,22±0,11 (р<0,05), при підвищенні CD8+ до 0,36±0,04 х 109/л (р<0,05), Т-лімфоцитів з рецептором до інтерлейкіну-2 до 28,06±2,67% (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 38,4±2,3% (р<0,05), фагоцитарного числа; четверта: хворі з різними формами ЧПЛ і мікозом, без терапії антимікотиками, зниженням Т-лімфоцитів 0,49±0,04 х 109/л і 33,06±2,0 % (р<0,05), Т-хелперів 21,83±1,00 % і 0,33±0,03 х 109/л (р<0,05), підвищенням натуральних кілерів, В-лімфоцитів, CD19+ до 0,34±0,04 х 109/л (р<0,05), активованих Т-лімфоцитів до 20,36±2,19% (р<0,05). п’ята: хворі ЧПЛ без мікотичних уражень зі зниженням імунорегуляторного індексу 1,37±0,8, підвищенням вмісту CD16+ 18,72±0,96% и 0,26±0,01 Ч 109/л (р<0,05), підвищенням В-лімфоцитів (CD19+) 0,34±0,04 Ч 109/л (р<0,05), зниженням CD95+ до 0,33±0,01 Ч 109/л (р<0,05), зниженням РБТЛ з ФГА до 45,70±2,28% (р<0,05), підвищенням числа нейтрофілів 4,93±0,52 Ч 109/л (р<0,05), зниженням фагоцитарного показника 62,30±2,50, зниженням кількості моноцитів 0,37±0,02 Ч 109/л (р<0,05), зниженням НСТ-тесту до 3,18±0,34 (р<0,05).

5. Призначення традиційної терапії (нейротропних, протиалергійних препаратів), хворим четвертої та п’ятої клініко-терапевтичних груп, хворим першої групи ітраконазолу (Спорагал), імуномодулятора циклоферона 12,5%, місцево 1% пасти «Сульсена», хворим другої групи Тербінафіна (Екзифін) і „Аміксина”, третьої групи - Пімафуцина і Тіотриазоліна всередину, місцево супозиторіїв з Пімафуцином, сприяло позитивному терапевтичному ефекту і скороченню термінів лікування в середньому на 10 днів. У всіх цих хворих спостерігались сприятливі зміни імунного статусу, збільшення тривалості ремісії до 12 місяців у 48% пацієнтів і зменшення числа рецидивів на 26%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1. Перед проведенням індивідуального комплексного лікування, хворих на ЧПЛ слід ретельно обстежити на можливу наявність різних мікотичних інфекцій.

2. З урахуванням особливостей клінічних проявів ЧПЛ, поєднаного з мікотичною інфекцією шкіри та слизових оболонок, характеру клінічних проявів та змін деяких показників імунітету рекомендується розподілити таких хворих на клініко-терапевтичні групи: перша група – хворі на ЧПЛ з папульозними висипами, ускладненими маласезіозом шкіри, який проявляється запально-алергічною формою, включають різнокольоровий лишай; друга група – хворі ЧПЛ з папульозними, гіперкератотичними і пігментними висипами, ускладненими мікозом стоп, оніхомікозом, паховим епідермомікозом; третя група - хворі папульозною, атрофічною і пемфігоідною формами ЧПЛ у поєднанні з урогенітальним кандидозом, поверхневим кандидозом гладкої шкіри.

3. Хворим ЧПЛ у всіх групах рекомендовано традиційну терапію, яка включає: екстракт валеріани, Лоратодин, Делагіл, Нейровітан. При поширених формах ЧПЛ, або у випадках виникнення загострення його після інфекційних процесів – доксициклін.

4. Хворим першої групи додатково призначається: Ітраконазол, по 0,2 г 2 рази на добу протягом 7 днів, Циклоферон 12,5% внутрішньом'язово 1 раз на добу, через день, № 10. Місцево 1% паста «Сульсена», та 1% крем Экзифін.

5. Хворим другої групи додатково рекомендовано: Тербінафін – щодня по 0,25 г на добу, на курс до 3 місяців, Аміксин по 0,125 г, перші два дні щоденно, а потім – через день, всього 9 таблеток, місцево 5% спиртовий розчин йоду; 1% крем Экзифін.

6. Хворим третьої групи додатково призначається Пімафуцин по 100 мг 2 рази на добу, протягом 10 днів, Тіотриазолін в розчині по 2 мл внутрішньом'язово протягом 10 днів. Місцево призначали супозиторії з пімафуцином в піхву на ніч, курс лікування 6-9 днів.

7. Всім хворим рекомендовано призначити курс протирецидивних заходів: перший та повторний курси профілактичного протирецидивного лікування здійснювати 1-2 рази на рік протягом 1-2 років.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Димо В.М. Грибкові ураження шкіри у хворих на червоний плоский лишай (За даними клініко-мікологічних досліджень) // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – №2(17). – С.60-61.

Дымо В.Н. Иммунный статус у больных красным плоским лишаём, осложнённым сопутствующими микозами кожи // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – № 1-2 (7). – С. 42-44.

Дымо В.Н. Комплексное лечение красного плоского лишая, осложненного микотической инфекцией, с использованием системного антимикотика Экзифин // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2004. – № 3-4(7). – С. 52-54.

Дымо В.Н. Особенности патоморфологических изменений в очагах поражения у больных красным плоским лишаем, осложненным микозами // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2005. – № 1-2(8). – С. 109-112.

Дымо В.Н. Особенности механизмов развития клинических проявлений, течения и терапии красного плоского лишая с сопутствующими микотическими поражениями // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2005. – № 3-4(8). – С. 5-15.

Пат. на корисну модель № 5937, МПК 7А61Р25/00. – № 20041210122. Спосіб лікування псоріазу та червоного плескатого лишаю / Димо В.М., Святенко Т.В. – Заявл. 09.12.2004. Опубл. 15.03.2005. Бюл. № 3.

Пат. на корисну модель № 5938, МПК 7А61Р17/00. – № 20041210123. Спосіб лікування червоного плескатого лишаю, ускладненого мікозом / Димо В.М., Святенко Т.В. – Заявл. 09.12.2004. Опубл. 15.03.2005. Бюл. № 3.

Дымо В.Н. Клинико-гистологические параллели у больных гипертрофической формой красного плоского лишая в сочетании с микотической инфекцией // Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2005. – №3 (18). – С. 187.

Дымо В.Н., Святенко Т.В. Эпидемиологические аспекты красного плоского лишая // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева – 2004. – №1 – 2(8). – С. 25-27.

Дымо В.Н., Святенко Т.В. Иммунологические сдвиги у больных красным плоским лишаем // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. – 2003. – № 1-4(6). – С. 123-126.

Дымо В.Н., Святенко Т.В., Федотов В.П. Трудности диагностики линейного варианта красного плоского лишая // Матеріали 57-й міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. (20-22 квітня 2004). – Ужгород. Ужгородський національний університет, 2004. – С.64.

Дымо В.Н., Святенко Т.В., Гайда О.И. Особенности патоморфологических изменений в очагах поражения у больных красным плоским лишаем с сопутствующим микозом // Сучасні методи діагностики та лікування дерматозів й захворювань, що передаються переважно статевим шляхом: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю 3-4 листопада 2005р. – Чернівці: Буковинський державний медичний університет, 2005. – С.61- 62.

Дымо В.Н., Святенко Т.В. Методика комплексной терапии больных красным плоским лишаем, сочетанным с микозами с учётом разработки дифференцированных показаний. // Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря: Матеріали науково-практичної конференції 30-31 березня 2006 р. – Київ: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 2006. – С.30 - 31.

Дымо В.Н., Святенко Т.В., Федотов В.П. Новые подходы к лечению красного плоского лишая // Сучасні аспекти етіопатогенезу, діагностики, клініки та лікування у дерматовенерологіі і косметологіі. Матеріали науково-практичної конференції. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М. Горького, 13-14 травня 2003. – С. 23-24.

Дифференцированное использование иммунокорректоров, включая различные лекарственные формы Циклоферона в комплексной терапии дерматозов и ИППП: (Метод. рекомендации). – 3-е изд. (доп. и уточнённое) ∕ Под ред. Федотова В.П.[ Бабюк И.А., Белый Л.И., Горбунцов В.В., Джибриль В.А., Дымо В.Н. и др.]. – Днепропетровск: 2004. – 64с.

Димо В.М., Святенко Т.В. Комплексна терапія хворих на червоний плоский лишай із супутніми мікозами шкіри: Інформаційний лист № 12. – К., 2005. – 3с.

АНОТАЦІЯ


Димо В.М. Особливості механізмів розвитку, клінічних проявів, перебігу і терапія червоного плоского лишаю з супутніми мікотичними ураженнями. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. – ДУ “Інститут дерматології та венерології АМН України”, Харків, 2008.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності терапії хворих червоним плоским лишаєм (ЧПЛ) при поєднанні його з мікозом шкіри та слизових оболонок. Вивчені та визначені особливості перебігу, клінічних проявів, патоморфологічних змін, характер загального та місцевого імунітету. Виділено різні рівні клініко-лабораторних порушень, що дозволило поєднати хворих у п’ять клініко-терапевтичних груп, з визначенням диференційованих показань, розроблена методика комплексної терапії.

Одночасно з традиційною терапією, хворим ЧПЛ з мікозом (перша група) призначали ітраконазол та імуномодулятор Циклоферон, місцево 1% паста «Сульсена», другої групи – тербінафін і Аміксин, третьої групи – Пімафуцин внутрішньо, супозиторії з Пімафуцином, четвертої та п’ятої – загальноприйняту терапію.

Проведено клініко-лабораторну оцінку запропонованої терапії, розроблена раціональна методика профілактики рецидивів.

Ключові слова: червоний плоский лишай, мікози, клініка, імунітет, терапія, антимікотики, імуномодулятори, профілактика, морфологія.

АННОТАЦИЯ


Дымо В.Н. Особенности механизмов развития, клинических проявлений, течения и терапия красного плоского лишая с сопутствующими микотическими поражениями. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук. 14.01.20 – кожные и венерические болезни. – ГУ “Институт дерматологии и венерологии АМН Украины”, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности терапии больных красным плоским лишаем (КПЛ) при сочетании его с микозом кожи и слизистых. Изучены и определены у больных с сочетанной патологией особенности течения, клинических проявлений; патоморфологических изменений; характера иммунного статуса организма. Под наблюдением было 125 пациентов (57 мужчин, 68 женщин). Все больные были разделены на группы, учитывая клинические формы заболевания и сопутствующие микотические поражения.

К первой группе были отнесены больные красным плоским лишаем с папулезными высыпаниями, и малассезиозом, со снижением иммунорегуляторного индекса (CD4+/CD8+) до 1,22±0,11 (р<0,05), увеличением иммуноглобулинов, снижением неспецифических факторов защиты; ко второй – больные папулезными, гиперкератотическими и пигментными высыпаниями и микозом стоп, онихомикозом, со снижением содержания CD3+ (Т-лимфоцитов) до 0,49±0,04ґ109/л, 33,06±2,0% (р<0,05), Т-хелперов (CD4+) до 0,33±0,03ґ109/л, повышением цитотоксических лимфоцитов до 0,36 ± 0,04ґ109/л (р<0,05) и 24,22±1,87% (р<0,05), повышением натуральных киллеров, активированных Т-лимфоцитов (CD25+) y 0,46±0,06 ґ 109/л (р<0,05); к третьей – больные папулезной, атрофической и буллезной формами, с кандидозом, со снижением индекса (CD4+/CD8+) до 1,22±0,11(р<0,05), при повышении цитотоксических лимфоцитов (CD8+) до 0,36±0,04ґ109/л (р<0,05), Т-лимфоцитов с рецептором к интерлейкину-2 (CD25+) до 28,06±2,67% (р<0,05); к четвертой – больные КПЛ с различными микозами без тераппии антимикотиками, со снижением Т-лимфоцитов (CD3+) 33,06±2,0% и 0,49±0,04ґ109/л (р<0,05), Т-хелперов (CD4+) 21,83±1,00% и 0,33±0,03ґ109/л (р<0,05), повышением натуральных киллеров, В-лимфоцитов, CD19+до 0,34±0,04ґ109/л активированных Т-лимфоцитов (CD25+) до 20,36±2,19% (р<0,05); к пятой – больные КПЛ без микотических поражений со снижением иммунорегуляторного индекса 1,37±0,8, повышением содержания CD16+ 18,72±0,96% и 0,26±0,01 Ч 109/л (р<0,05), повышением В-лимфоцитов (CD19+) 0,34±0,04 Ч 109/л (р<0,05).

Одновременно с традиционной терапией (нейротропные, противоаллергические, антималярийные средства, антибиотики, витамины) больным КПЛ сочетанным с микозом первой группы назначали итраконазол и иммуномодулятор циклоферон, местно 1% паста «Сульсена», второй группы – тербинафин и Амиксин, третьей группы – Пимафуцин внутрь, Тиотриазолин, местно свечи с Пимафуцином, четвертой – общепринятую терапию.

Проведена клинико-лабораторная оценка предложенной терапии и разработана рациональная методика профилактики рецидивов. При отсутствии осложнений и нежелательных эффектов получены: положительный терапевтический эффект, при сокращении сроков терапии в среднем на 10 дней, благоприятные изменения иммунного статуса, увеличение длительности ремиссии (48% ремиссий длительностью до 12 месяцев). Устранено прогрессирование заболевания, сокращено число рецидивов в то время, как в группе сравнения, леченной традиционно, длительность ремиссии была не более 4 месяцев, значительно чаще регистрировались рецидивы заболевания.

Ключевые слова: красный плоский лишай, микозы, клиника, иммунитет, терапия, антимикотики, иммуномодуляторы, профилактика, морфология.

ANNOTATION


Dymo V.N. Features of mechanisms of development of clinical displays, currents and therapy lichen rubber planus with accompanying mycotic defeats – The Manuscript.

The dissertations for the Candidate Degree of Science (Medicine). The speciality 14.10.20. – Dermatovenereal diseases. – SO “The Institute of dermatology and venerology of the Ukrainian Academy of Medical Sciences”, Kharkiv, 2008.

The dissertations is devoted to a problem of increase of efficiency of therapy of patients lichen planus is deprived at its combination to a mycosis of a skin and mucous. Features of current, clinical displays are studied and certain; pathomorfologic changes; character of the general and local status of an organism, patients with such complex a pathology. By means of the analysis of all set of investigated factors various levels clinic-laboratory infringements are allocated and investigated patients are incorporated in clinic-therapeutic group.

Simultaneously with traditional therapy lichen planus depriving, patients lichen planus with a mycosis of patients of the first group appointed Itraconazol and a solution of Cycloferon 12,5 %, local - 1 % paste "Sulsena", the second group: Terbinafin and Amixin, the third group: Pimafucin inside, local candles with Pimafucin, the fourth group the standard therapy. The clinical-laboratory estimation of the offered therapy is lead and the rational technique of preventive maintenance of relapses is developed. At absence of complications and undesirable effects have allowed to receive positive therapeutic effect at reduction of terms of therapy on the average for 10 days, to achieve favorable changes of the immune status, to increase duration of remission (48 % of remissions by duration for 12 months), to avoid progressing disease, to reduce number of relapses while in.

Keywords: red flat deprive, mycoses, clinic, immunity, therapy, antymycotics, immunoregulatory, prophylactic, morfology.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:


ЛТІ – лейкоцитарно-Т-лімфоцитарний індекс

НСТ-тест – нітросиній тетразолій.

СОПР – слизова оболонка порожнини рота

Tx/Tc – Т-хелпери/Т-супресори

ФП – фагоцитарний показник

ФЧ – фагоцитарне число

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

ЧПЛ – червоний плоский лишай

CD – кластер диференцировки

Ig – імуноглобуліни

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: