Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Клініко-психопатологічні та психологічні особистості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості

Клініко-психопатологічні та психологічні особистості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості

а понад 80% пацієнтів цієї групи характеризувалися підвищеною підозрілістю, образливістю, проявами вербальної агресії. Домінуючим вектором міжособистісної поведінки таких осіб є підкорення і агресивність.

TЗа результатами кореляційного аналізу встановлено зростання ризикуT реалізації протиправної агресивної поведінки при переважанні афективно-експлозивної форми поведінки (r= 0,33), дисфорії (r= 0,19), реакцій активної опозиції (r= 0,20) та емансипації (r= 0,21), підвищеної соціальної активності та повного заперечування психічної хвороби у себе (r= 0,48), при трудовій дезадаптації (r= 0,22), напружених і конфліктних взаємовідносинах як у власній сім'ї (r= 0,36), так і з іншими людьми (r= 0,31), випадках насильства між батьками (r= 0,40), вихованні за типом «гіпоопіки» (r= 0,26), порушенні поведінки в дитячому і підлітковому віці (r= 0,22), систематичному застосуванні батьками покарань (r= 0,38), переважно фізичних; при активному опорі або помсті у відповідь на насильство (r= 0,32). Навпаки, зворотна кореляція спостерігалась при депресивних станах (r= -0,28), порушеннях мислення у вигляді надцінних ідей (r= -0,30), в тому числі іпохондричного характеру (r= -0,29), нестійкому варіанті патохарактерологічної поведінки (r= -0,31), відмові від природних контактів з оточуючими людьми (r= -0,35).

Маркерами рецидиву протиправної агресивної поведінки виявились: дисфорічний стан (r= 0,26), нав’язливі ідеї і потяги (r= 0,33), високий рівень тривоги (r= 0,22), неповна середня освіта (r= 0,28), характер внутрішньосімейних (r= 0,37) і позасімейних відносин (r= 0,27), систематичне вживання алкоголю (r= 0,24), виховання по типу «гіпоопіки» (r= 0,21), випадки насильства над досліджуваним (r= 0,26), делінквентна поведінка в дитячому і підлітковому віці (r= 0,35), рання алкоголізація та вживання наркотичних речовин (r= 0,23), психопатична самоактуалізація як ведучий мотив злочину (r= 0,37), навіть при відсутності провокуючих факторів (r= 0,25), високий ступінь агресивності і ворожості досліджуваних, оцінених за методикою Басса-Дарки (r= 0,20), агресивний (r= 0,26) та незалежно-домінуючий (r= 0,27) стиль міжособистісних відносин.

Виявлені достовірні кореляційні зв’язки ризику проявів протиправної агресивної поведінки при РО та рецидивів протиправної агресивної поведінки з багатьма психопатологічними, соціальними і психологічними факторами дозволили Tз використанням методу послідовного аналізу Вальда розробити прогностичні таблиці оцінки цього ризику. TУ досліджуваних з РО найбільш інформативними клініко-психопатологічними характеристиками виявились: відношення до хвороби, афективно-експлозивна форма поведінки, розлади мислення у вигляді надцінних ідей, виразність депресії та іпохондрії, відмова від контактів з оточуючими людьми. Серед соціальних чинників достовірність прогнозу визначають: конфліктний характер сімейних відносин, застосування покарань в сім'ї, реакція на покарання, випадки насильства між батьками, часті порушення поведінки в дитячому та підлітковому віці. Найбільш інформативними патопсихологічними детермінантами протиправної агресивної поведінки є: виразність проявів фізичної агресії, мінливість настрою, практичність, приземленість прагнень, недовірливо-скептичний, авторитарний і агресивний типи міжособистісних відносин.

Для прогнозування ризику рецидиву протиправної агресивної поведінки найбільш інформативними клініко-психопатологічними і соціальними характеристиками виявились: нав’язливі ідеї і потяги, характер сімейних і позасімейних відносин, насильство над досліджуваним, часті порушення поведінки в дитячому та підлітковому віці, частота вживання алкоголю.

Апробація розроблених прогностичних таблиць, проведена на вихідних групах дослідження, довела можливість прогнозування за цими алгоритмами ризику проявів і рецидиву протиправної агресивної поведінки на 95% рівні надійності.

ВИСНОВКИ


1. У дисертації представлено наукове обґрунтування та практичне вирішення актуальної задачі сучасної психіатрії – дослідження умов, факторів і механізмів формування та проявів агресивної поведінки при розладах особистості, що дозволило визначити клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні та психологічні закономірності особистісної мотивації агресивної поведінки, на підставі аналізу яких розроблено та впроваджено в практичну діяльність комплексну систему прогнозування ризику виникнення агресивної поведінки при розладах особистості.

2. Проведені дослідження вказують, що дисоціальний розлад особистості (F60.2) частіше зустрічається серед досліджуваних, які скоїли агресивні злочини (36,1% проти 2,4%; p<0,001). Імпульсивний підтип емоційно-нестійкого розладу особистості (F60.30) частіше реєструється серед осіб, що неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності у зв’язку з агресивними злочинами (42,9% проти 14,8%; p<0,02).

3. Клініко-психопатологічне дослідження показало, що в клінічній картині досліджуваних з розладами особистості, які скоїли агресивні злочини, переважає афективна симптоматика, передусім дисфорічна (57,7%; р<0,01), афективно-експлозивна форма патохарактерологічної поведінки (58,8%; p<0,001) з переважанням реакцій опозиції (41,2%; p<0,01) та емансипації (27,8%; p<0,05). Причому у досліджуваних, які мали рецидив протиправної агресивної поведінки, домінують дисфорічні стани (65,7%; p<0,01), нав'язливі потяги (37,1%; p<0,001) та ідеї (30,0%; p<0,01), тривожна симптоматика (54,3%, p<0,05), систематичне вживання алкоголю (42,9%, p<0,05), в той час як у осіб, які притягувались до кримінальної відповідальності вперше, переважає депресивна симптоматика (63,0%; р<0,05) та суїцидальні спроби (11,1%; р=0,099), здебільшого демонстративного характеру. В групі досліджуваних з розладами особистості, які не скоювали агресивних злочинів, переважають апатичні (45,2%; p<0,05) або ейфоричні (23,8%; p<0,01) стани, депресивна (76,2%; p<0,001) та іпохондрична (42,9%; p<0,001) симптоматика, негрубі розлади мислення у вигляді надцінних ідей (38,1%; p<0,001), дисомнії (69,0%; p<0,05). Найбільш поширеною серед них є нестійка форма патохарактерологічної поведінки (54,8%; p<0,001) з переважанням реакцій відмови (33,3%; p<0,001) та імітації (28,6%; p<0,05).

4. Клініко-анамнестичне дослідження показало, що для більшості досліджуваних з розладами особистості, які скоїли агресивні злочини, характерна робота з низькою кваліфікацією (49,5%; p<0,05); наявність проблем, пов’язаних з трудовою діяльністю (96,9%; p<0,001), в тому числі конфліктами на роботі (25,8%; p<0,05), при проходженні військової служби, в сім’ї (68,5%; p<0,001); вони також частіше зазнавали фізичне насильство з боку оточуючих (38,1%; p<0,05). Протиправна агресивна поведінка достовірно частіше (p<0,05) спостерігається при спотвореній структурі сім'ї (наявність вітчима або мачухи), при алкоголізації членів сім'ї і внутрішньосімейних конфліктах (75,2%; p<0,001), в тому числі із застосуванням насильства, при перекладанні виховальних функцій на бабусь (дідусів) (40,2%; р<0,01), частих покараннях (91,8%; p<0,001). Більшість досліджуваних мали вже в дитячому і підлітковому віці поведінкові порушення (81,4%; p<0,001), а половина з них знаходилися в напружених і конфліктних відносинах з членами своєї сім’ї (48,5%; р<0,01). Досліджувані, які притягувались до кримінальної відповідальності повторно, частіше виховувалися вітчимом або мачухою (32,0%; p<0,001), мали неповну середню освіту (30,0%; р<0,05), конфлікти в сім’ї, здебільшого із застосуванням фізичної сили (51,2%; р<0,01), неврегульоване сексуальне життя (81,4%; p<0,05), конфліктні, зневажливі взаємовідносини з оточуючими людьми, зазнавали насильство, переважно фізичне (51,4%; p<0,001), мали порушення поведінки в дитячому і підлітковому віці (90,0%; p<0,001).

5. Протиправна агресивна поведінка засуджених характеризувалась високою частотою рецидивів протиправних дій, причому в 82,9% випадків злочин був більш тяжким, ніж попередній. 47,4% досліджуваних скоїли агресивні злочини у віці до 30 років, в тому числі 8,2% – до 20 років. На перший план виступали: психопатична самоактуалізація (40,2%), афектогенні і корисливі мотиви (34,0% і 19,6% відповідно). Причому у вперше засуджених домінували афектогенні мотиви (59,3%; p<0,001), у повторно засуджених – психопатична самоактуалізація (51,4%; p<0,001). В структурі злочинів переважали умисні вбивства (62,9%) та умисні тяжкі тілесні ушкодження (37,1%). В більшості випадків злочин заздалегідь не планувався, здійснювався поодинці (86,6%), в стані алкогольного сп'яніння (70,1%), жертвами були знайомі (59,8%) та родичі (16,5%). Відносини з потерпілими в цих випадках здебільшого були напруженими (37,8%) або конфліктними (25,7%). Ці показники корелюють з ведучими мотивами правопорушень – психопатичною самоактуалізацією (r=0,31, p<0,01), особистою неприязню до потерпілих (r=0,20, p<0,05). Агресивні дії досліджуваних у 52,6% були викликані віктимною поведінкою жертв. Злочину в 62,9% випадків передували образи, переважно вербальні (47,4%) та несподівана ситуація (16,5%), проте в 20,6% безпосереднього провокуючого фактору не було, передусім у досліджуваних, які скоїли агресивні злочини повторно (25,7%; p<0,05).

6. За результатами застосування методики Р.Кеттела виявилось, що 16,5% досліджуваних з розладами особистості, які скоїли агресивні злочини, мають низькі розумові здібності (р<0,05); 29,9% – емоціональну лабільність (р<0,05) і обмеженість, приземленість прагнень (32,0%; р<0,05). Для досліджуваних, які скоїли агресивні злочини вперше, характерна підвищена експресивність (14,8%; р<0,05), в той час як для повторно засуджених – високий ступінь підозрілості (35,7%; р<0,01), впевненості (62,9%; р<0,05) і напруженості (30,0%; р>0,05).

Виразність проявів агресії і ворожості за методикою Басса-Дарки в групі засуджених достовірно вища за шкалами фізичної агресії (64,3 бали; р<0,001), підозрілості (64,6; р<0,01), дратівливості (55,9; р<0,001), почуття провини (77,5; р<0,001), ніж у осіб з розладами особистості, які не вчиняли протиправних агресивних дій. Оцінки повторно засуджених по всіх шкалах (крім шкал підозрілості і почуття провини) були достовірно вище (p<0,05) за відповідні показники в підгрупі засуджених вперше.

Застосування методики діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі (модифікація Л.Н.Собчик) виявило, що досліджувані з розладами особистості, які скоїли агресивні злочини, мали дезадаптивну поведінку по авторитарному (38,1%; p<0,05), підозрілому (34,0%; p<0,001), дружелюбному (33,0%; p<0,01) та альтруїстичному (41,2%; p<0,01) типам поведінки. Причому у повторно засуджених агресивна, егоїстична і підозріла складові міжособистісних відносин були більш виражені порівняно з вперше засудженими (р<0,05).

7. Розроблена диференціально-прогностична бальна оцінка клініко-психопатологічних, соціальних і психологічних показників осіб з розладами особистості дозволяє прогнозувати на 95% рівні надійності ступінь ризику проявів протиправної агресивної поведінки та її рецидиву. До найбільш інформативних детермінант агресивної поведінки віднесені: афективно-експлозивна форма поведінки, виразність депресії, іпохондрії, відмова від контактів з оточуючими людьми, конфліктний характер сімейних відносин, застосування покарань в сім'ї, випадки насильства між батьками, часті порушення поведінки в дитячому та підлітковому віці, виразність проявів фізичної агресії, мінливість настрою, недовірливо-скептичний, авторитарний і агресивний типи міжособистісних відносин.

8. Корекція станів мотиваційної й емоційної сфер з урахуванням виявлених факторів ризику виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки при розладах особистості є частиною комплексних реабілітаційних програм по їх профілактиці.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Дячук А.М. Розлади особистості та кримінальна агресія // Таврический журнал психиатрии. - 2004. - Т.8, № 4 (29). - С. 6-9.

2. Дячук А.М. Клініко-психопатологічні особливості осіб із розладами особистості та агресивною поведінкою // Медичні перспективи. - 2007. - Т.12, № 2. - С. 87-90.

3. Спіріна І.Д., Дячук А.М. Психологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості // Таврический журнал психиатрии. - 2007.- Т.11, № 3 (40). - С. 29-33 (Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, клінічне обстеження досліджуваних, обробка матеріалу, написання і підготовка статті до друку. Сумісно проаналізовано отримані результати).

4. Спіріна І.Д., Дячук А.М. Соціально-демографічна характеристика осіб з розладами особистості, які реалізували насильницькі дії // Український вісник психоневрології. - Харків. - 2007. - Т.15, № 3 (52). - С. 75-77 (Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, клінічне обстеження досліджуваних, обробка матеріалу, написання і підготовка статті до друку. Сумісно проаналізовано отримані результати).

5. Спіріна І.Д., Дячук А.М. Клінічна характеристика осіб з розладами особистості, які скоїли агресивні делікти // Материалы I Междунар. науч-практ. конф. «Научная индустрия европейского континента - 2006» 1-15 грудня 2006р. Том 4. – Днепропетровск: Наука и образование, 2006. - С. 80-82 (Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, клінічне обстеження досліджуваних, обробка матеріалу, написання і підготовка статті до друку. Сумісно проаналізовано отримані результати).

6. Спіріна І.Д., Дячук А.М. Когнітивна орієнтація у осіб з розладами особистості // Материалы науч-практ. конф. с междунар. участием «Возрастная нейропсихология и нейропсихиатрия» 19 лютого 2007р. – К., 2007.- С. 48. (Здобувачем особисто проведено інформаційний пошук, клінічне обстеження досліджуваних, обробка матеріалу, написання і підготовка статті до друку. Сумісно проаналізовано отримані результати).

7. Дьячук А.Н. Криминологическая характеристика лиц с расстройствами личности, совершивших насильственные действия, предусмотренные уголовным кодексом Украины // Materialy miedzynarodowey konferenji «Dynamika naukowych badan – 2007». – Przemysl, 2007. - Р. 21-23.

8. Дячук А.М. Особливості структури агресивності пацієнтів із розладами особистості, які перебували на лікуванні в КЗ «ДОКПЛ» // Програма наук.-практ. конф. «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин у психоневрології та наркології». – Дніпропетровськ, 2007. - С. 6.

9. Дячук А.М. Соціально-демографічна характеристика осіб із розладами особистості, які скоїли злочини проти життя та здоров’я особистості // Програма наук.-практ. конф. «Сучасні аспекти міждисциплінарних відносин у психоневрології та наркології». – Дніпропетровськ, 2007. - С. 6.

АНОТАЦІЯ


Дячук А.М. Клініко-психопатологічні та психологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2008.

Дисертацію присвячено питанням дослідження умов, факторів і механізмів формування та проявів агресивної поведінки при розладах особистості.S

На підставі комплексного дослідження 139 чоловіків з розладами особистості, в тому числі 97 чоловіків з протиправними агресивними формами поведінки, які у зв’язку з реалізованим злочином проти життя та здоров’я особистості притягувались до кримінальної відповідальності, визначено клініко-психопатологічні, клініко-анамнестичні та патопсихологічні особливості мотивації агресивної поведінки при розладах особистості. Встановлено фактори, що підвищують ризик виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки при розладах особистості. Отримані дані систематизовані по клініко-психопатологічних, клініко-анамнестичних та патопсихологічних характеристиках, встановлено питому вагу кожного параметра в ґенезі агресивної поведінки досліджуваних.

На основі комплексного вивчення закономірностей формування агресивної поведінки при розладах особистості розроблено комплексну систему прогнозування ризику виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки при розладах особистості. Корекція станів мотиваційної й емоційної сфер з урахуванням виявлених факторів ризику виникнення та рецидиву протиправної агресивної поведінки при розладах особистості є частиною комплексних реабілітаційних програм по їх профілактиці.

Ключові слова: розлад особистості, мотивація, агресія, діагностика.

АННОТАЦИЯ


Дьячук А.Н. Клинико-психопатологические и психологические особенности мотивации агрессивного поведения при расстройствах личности. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. – Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена вопросам исследования условий, факторов и механизмов формирования и проявлений агрессивного поведения при расстройствах личности.

На основании комплексного исследования 139 мужчин с расстройствами личности, в том числе 97 мужчин с противоправными агрессивными формами поведения, которые в связи с реализованным преступлением против жизни и здоровья личности привлекались к уголовной ответственности, определены клинико-психопатологические, клинико-анамнестические и пато-психологические особенности мотивации агрессивного поведения при расстройствах личности.

Установлено, что диссоциальное расстройство личности (F60.2) чаще встречается среди исследуемых, совершивших противоправные агрессивные действия (p<0,001), а импульсивный тип эмоционально-неустойчивого расстройства личности (F60.30) – среди лиц, неоднократно привлекавшихся к уголовной ответственности в связи с противоправными агрессивными действиями (p<0,02). Среди клинико-психопатологических факторов наибольшее значение имеет аффективная симптоматика, прежде всего дисфории (р<0,01), аффективно-эксплозивная форма патохарактерологических реакций (p<0,001) с преобладанием реакций по типу оппозиции и эмансипации.

Клинико-анамнестическое исследование показало, что наиболее значимыми предиспозитами противоправного агрессивного поведения являются проблемы, связанные с трудовой деятельностью (p<0,001), в том числе конфликтами на работе, физическая агрессия со стороны окружающих (p<0,05). В детском и подростковом возрасте патогенетическое значение на формирование агрессивного поведения имеют внутрисемейные конфликты (p<0,001), физические наказания (p<0,001), неполная семья, неконструктивные способы воспитания, что ведет к конфликтным взаимоотношениям в семье (p<0,01), делинквентным формам поведения (p<0,001).

Показано, что противоправное агрессивное поведение при расстройствах личности характеризуется высокой частотой, причем в 70% случаев неоднократно. Почти половина исследуемых совершили противоправные агрессивные действия в возрасте до 30 лет. Ведущими мотивами были психопатическая самоактуализация, аффектогенные и корыстные мотивы. В большинстве случаев преступление не планировалось, совершалось в одиночку, часто в состоянии алкогольного опьянения, противоправные агрессивные действия чаще всего были направлены на знакомых и родственников.

Многофакторное исследование личности по методике Р.Кеттела показало, что мужчины с расстройствами личности и противоправным агрессивным поведением имеют низкие умственные способности, эмоциональную лабильность и ограниченность (приземленность) желаний. Применение методики Басса-Дарки показало достоверное увеличение показателей по шкалам физической агрессии, подозрительности, раздражительности, чувства вины. В межличностных отношениях (методика Т.Лири) превалируют авторитарный, подозрительный, дружелюбный и альтруистический типы дезадаптивного поведения.

Полученные данные систематизированы по клинико-психопатологическим, клинико-анамнестическим и патопсихологическим характеристикам, определен удельный вес каждого параметра в генезе агрессивного поведения исследуемых.

На основании комплексного изучения закономерностей формирования агрессивного поведения при расстройствах личности разработана комплексная система прогнозирования риска возникновения и рецидива противоправного агрессивного поведения при расстройствах личности. Предложен «Способ диагностики риска возникновения противоправного агрессивного поведения при расстройствах личности». Коррекция состояний мотивационной и эмоциональной сфер с учетом выявленных факторов риска возникновения и рецидива противоправного агрессивного поведения при расстройствах личности является частью комплексных реабилитационных программ по их профилактике.

Ключевые слова: расстройство личности, мотивация, агрессия, диагностика.

ANNOTATION


Dyachuk A.M. Clinical psychopathological and psychological features of motivation of aggressive behaviour in personality disorders. – A. manuscript.

Dissertation for the candidate of medical science degree in specialty 14.01.16 – psychiatry. – Institute of Neurology, Psychiatry and Narkology of Ukrainian Science Academy. – Kharkov, 2008.

The dissertation is devoted to questions of research of conditions, factors and mechanisms of formation and displays of aggressive behaviour in personality disorders.S

On the basis of complex research of 139 men with personality disorders, including 97 men with illegal aggressive forms of behaviour which in view with the realized crime against a life and health of the person were involved in the criminal liability, are certain clinical psychopathological, clinical anamnestic and pathopsychological features of motivation of aggressive behaviour in personality disorders. The factors raising risk of occurrence and relapse of illegal aggressive behaviour in personality disorders are established. Obtained data are systematized under clinical psychopathological, clinical anamnestic and pathopsychological characteristics, specific value of each parameter in genesis of aggressive behaviour investigated is established.

On the basis of complex studying laws of formation of aggressive behaviour in personality disorders the complex system of forecasting of risk of occurrence and relapse of illegal aggressive behaviour in personality disorders is developed. "The way of diagnostics of risk occurrence of illegal aggressive behaviour in personality disorders" is offered. Correction of conditions of motivational and emotional spheres in view of factors of risk of occurrence and relapse of illegal aggressive behaviour in personality disorders, which is a part of reabilitational complex programs on their preventive maintenance.

Key words: personality disorder, motivation, aggression, diagnostic.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: