Окисно-відновні процеси в статевих клітинах бугаїв і корів, способи оцінювання якості та підвищення запліднюваності
Породні особливості окисно-відновних процесів у еякулятах бугаїв характерні високим споживанням кисню у спермі британо-фризьких та голштинських бугаїв (25,5±3,70 нг-атом О/108сперміїв/хв), голландських і німецьких – нижчим, відповідно, на 10,8% і 16,9%. В еякулятах плідників української чорно-рябої молочної породи величина вказаного показника 20,2±3,27 нг-атом О/108сперміїв/хв, що нижче ніж у британо-фризьких на 26,2%. Однак, у британо-фризьких та голштинських бугаїв понижене мітохондріальне дихання (10,3±2,75 і 8,7±0,21 нг-атом О/108сперміїв/хв) і високе азидрезистентне (14,7±2,15 і 16,3±1,63 нг-атом О/108 сперміїв /хв). Існує вірогідна різниця між значеннями мітохондріального дихання в еякулятах голштинських та голландських бугаїв (35,6%; р<0,001) і азидрезистентного – голштинських та українських чорно-рябих молочних (61,3%; р<0,05). В еякулятах плідників інших порід мітохондріальне та азидрезистентне споживання кисню майже не відрізняється і становить, відповідно, 10,6–11,8 та 10,1–12,9 нг-атом О/108сперміїв/хв.
Активність окисних ферментів у зв’язку з породною належністю плідників також відрізняється і СДГ у спермі бугаїв німецької чорно-рябої породи становить 12,6±0,23 мкМ/хв/л, ЦХО – голштинських та британо-фризьких – 40,0±3,53 та 38,6±1,62 мкМ/хв/л. Вірогідна різниця активності СДГ (р<0,001) встановлена між еякулятами бугаїв німецької та голландської чорно-рябої порід, а ЦХО – голштинської, британо-фризької та української чорно-рябої молочної породи (р<0,01–0,001).
Найбільший об’єм еякуляту у бугаїв голштинської породи (4,5±0,47мл), нижчий на 4,5% в української чорно-рябої молочної, ще менший на 8,9–11,2% у голландських та німецьких чорно-рябих і найнижчий (3,8±0,21мл) у британо-фризьких. Максимальна концентрація сперміїв в еякулятах бугаїв німецької чорно-рябої породи (1,15±0,02Ч109/мл), нижча на 4,4–5,3% голландської та британо-фризької, ще менша у голштинських та українських чорно-рябих, відповідно, на 11,4 і 14,0% (р<0,05 і 0,001). Кількість живих сперміїв у еякулятах плідників британо-фризької, голштинської та німецької порід однакова (68,0%), нижча на 1,0 – 2,0% у бугаїв української чорно-рябої та голландської селекції.
Інтенсивність окисно-відновних процесів в еякулятах бугаїв і якість сперміїв
Кореляції між показниками інтенсивності окисно-відновних процесів у еякулятах бугаїв та фізіологічними показниками сперміїв. Аналізом взаємозв’язків між біохімічними показниками встановлено, що дихальна активність сперми характеризує в більшій мірі (h = 0,72) споживання кисню мітохондріями та в меншій (h = 0,65) – інтенсивність азидрезистентного дихання, активність СДГ і ЦХО (h = 0,46 – 0,48). При цьому, споживання кисню мітохондріями позитивно корелює з дихальною активністю сперми (h = 0,60), інтенсивністю азидрезистентного дихання, активністю СДГ і ЦХО (h = 0,50 – 0,52), а азидрезистентне – проявляє сильний вплив на дихальну активність сперми (h = 0,74) і середній – на споживання кисню мітохондріями (h = 0,57), активність ЦХО (h = 0,52) і СДГ (h = 0,47). Між активністю СДГ і ЦХО існує сильний взаємозв’язок (h = 0,70 – 0,71), а між вказаними ферментами і споживанням кисню спермою, мітохондріальною та азидрезистентною компонентами дихання – середній (h = 0,48 – 0,50). Активність СДГ корелює з вмістом фракцій розчинних білків свіжоотриманої сперми, впливає на величину їх значень в процесі інкубування сперміїв. Кореляційне відношення за активністю СДГ для альбуміну свіжоотриманих еякулятів становить h = 0,33 і знижується, в інкубованій спермі, до h = 0,30. Величина статистичного показника також зменшується і для b- глобулінів, з h = 0,37 у свіжоотриманій спермі до h = 0,30 у інкубованій. Для a- і g- глобулінів, кореляційне відношення за активністю СДГ збільшується, відповідно, з 0,44 до 0,46 і з 0,41 до 0,53. Вміст альбуміну виявляє більший вплив на активність ферменту (h = 0,37) ніж навпаки (h = 0,33), для a- і g- глобулінів – рівнозначне кореляційне відношення (h = 0,41 – 0,44), а на b-глобуліни з більшою силою впливає активність ферменту (h = 0,37 проти h = 0,11).
Дихальна активність сперміїв позитивно корелює з виживанням їх у свіжоотриманих еякулятах (h = 0,15). Однак, аналіз зв’язку між споживанням кисню мітохондріями та виживанням сперміїв не виявив суттєвих відмінностей останнього, величина значення якого становить 85,8–90,1 хв (h = 0,10). Наведені результати свідчать про забезпеченість енергетичними субстратами і достатню кількість ресинтезованого АТФ для прямолінійного поступального руху сперміїв, навіть за низької активності мітохондріального дихання. Більший вплив на виживання сперміїв (h = 0,52) у свіжоотриманих еякулятах має азидрезистентна компонента дихання, що зумовлено здатністю статевих клітин забезпечувати фізіологічні процеси окисненням субстратів середовищ. Крім того, виявлено обернену залежність між активністю ЦХО і виживанням сперміїв у свіжоотриманих еякулятах (h = 0,41). У розмороженій спермі максимальне виживання (312,0±25,80 хв) проявляється при активності ЦХО 25,1–35,0 мкМ/хв/л (h = 0,24). Активність ЦХО позитивно корелює з резистентністю сперміїв у свіжоотриманій спермі (h = 0,33) та розмороженій (h = 0,30).
З виживанням і резистентністю сперміїв у свіжоотриманих еякулятах позитивно корелює вміст аскорбінової кислоти, відповідно, h = 0,34 і 0,41. Вплив її на наведені фізіологічні показники розмороженої сперми, відповідно, h = 0,19 і 0,39. Вміст дегідроаскорбінової і дикетогулонової кислот слабо впливає на виживання сперміїв свіжоотриманої сперми (h = 0,22) і проявляє обернений зв’язок з резистентністю сперміїв свіжоотриманих еякулятів (h = 0,29), їх виживанням (h = 0,33) та резистентністю у розмороженій спермі (h = 0,35).
Аналізом кореляцій фракцій розчинних білків виявлено прямий зв’язок між вмістом альбуміну, a-глобулінів і виживанням сперміїв свіжоотриманої сперми (h = 0,44 і 0,59) та обернений – з b- і g- глобулінами (h = 0,39 і 0,45).
Кореляції між фізіологічними показниками еякулятів та інтенсивністю окисно-відновних процесів у спермі бугаїв. Залежності окисно-відновних процесів від фізіологічних характеристик еякулятів свідчать, що вплив об’єму еякуляту на дихальну активність сперми, її компоненти – мітохондріальну та азидрезистентну, середній за силою (h = 0,41 – 0,49) з оптимальним значенням (2,0–6,0 мл). За вказаного об’єму еякуляту проявляється висока дихальна активність (17,0–20,1 нг-атом О/108сперміїв/хв) і її компоненти: мітохондріальна 8,5–10,4, азидрезистентна 9,9–12,7 нг-атом О/108 сперміїв/хв. Еякуляти об’ємом менше 2,0 мл та більше 6,0 мл характеризуються пониженою дихальною активністю. Виявлено позитивний зв’язок об’єму еякуляту з a-глобулінами (h = 0,40) і обернений з g-глобулінами (h = 0,45). При збільшенні об’єму еякуляту вірогідно зростає виживання сперміїв у свіжоотриманій спермі, а високе значення наведеного показника якості сперміїв (106,1–126,5 хв) проявляється при об’ємі більше 2,0 мл. У розмороженій спермі виживання сперміїв, незалежно від величини об’єму еякуляту, становить 276,0–282,0 хв.
Вплив концентрації сперміїв на споживання кисню середній за силою, але відрізняється за величиною і найвищий для азидрезистентного (h = 0,53), нижчий – дихальної активності сперми (h = 0,43) та мітохондріального дихання (h = 0,36). Збільшення кількості сперміїв у еякулятах супроводжується підвищенням немітохондріальних окисних процесів та гальмуванням АТФ-генеруючої здатності. Зокрема, аналіз активності ЦХО, величина якої позитивно корелює з концентрацією сперміїв (h = 0,60), засвідчив, що в еякулятах з максимальною кількістю статевих клітин (більше 1,40Ч109/мл) у перерахуванні на 109 сперміїв активність ферменту нижча у два рази, порівняно зі спермою середньої концентрації (0,81–1,00Ч109/мл). Така залежність пояснює зниження виживання сперміїв свіжоотриманих еякулятів у зв’язку з активністю ЦХО.
Кореляційним аналізом фізіологічних показників сперміїв у зв’язку з їх концентрацією в еякуляті встановлено найбільшу тривалість виживання у свіжоотриманій спермі (110,3–119,0 хв) при концентрації до 1,40Ч109/мл, розмороженій (312,0±7,32 хв) – при 0,60–1,00Ч109/мл. Висока резистентність сперміїв у свіжоотриманих еякулятах (25,6–27,7 тис) проявляється за концентрації 0,60–1,40Ч109/мл.
Кількість живих сперміїв позитивно корелює з величиною азидрезистентного споживання кисню (h = 0,41; здатністю окиснювати субстрати) та обернено – з мітохондріальною компонентою (h = 0,24; підвищеною енергогенеруючою здатністю) і дихальною активністю сперми (h = 0,33). Оскільки кількість живих сперміїв позитивно корелює з відносним вмістом азидрезистентного споживання кисню (r = +0,83, коливання – r = +0,74–0,92), даний біохімічний показник слід використовувати для об’єктивного оцінювання якості свіжоотриманих еякулятів. Кількість живих сперміїв виявляє обернену кореляцію з вмістом альбуміну (h = 0,38) та позитивну з a-глобулінами (h = 0,33), а b- та g- глобуліни не змінюються і знаходяться в межах, відповідно, 15,6–16,1% і 29,9–32,8% (h = 0,13). Кількість живих сперміїв вірогідно впливає на виживання їх у свіжоотриманих еякулятах та резистентність, після розморожування сперми і при 60,0–80,0% названі показники становлять, відповідно, 116,1±3,04 хв і 12,0–13,0 тис.
З аналізу кореляцій між вказаними фізіологічними характеристиками еякуляту і вмістом аскорбінової кислоти та продуктів її окиснення (h = 0,05–0,19) випливає, що коливання наведених біохімічних показників залежить від інтенсивності окисних процесів у спермі, синтезу в організмі і нагромадження аскорбінової кислоти в спермі бугаїв.
Антиоксиданти у складі розріджувача сперми бугаїв, якість та запліднююча здатність сперміїв
Дослідженнями встановлено, що аскорбінова кислота і глутатіон позитивно впливають на життєздатність сперміїв. Так, додавання АА і Г-SH до розріджених еякулятів бугаїв збільшує кількість живих сперміїв протягом 30 хв інкубування і підвищує тривалість виживання. Висока збереженість сперміїв (33,2–47,8%) проявляється при внесенні 2,50 мМ АА або Г-SH і їх поєднанні – 1,25+1,25; 1,25+2,50; 2,50+2,50 мМ (рис. 2). У свіжоотриманій спермі високе виживання
Активність ферментів дихання і інтенсивність споживання кисню сперміями бугаїв за дії антиоксидантів. Дослідженням інтенсивності дихання статевих клітин і активності окисних ферментів виявлено, що зі збільшенням доз Г-SH (1,25; 2,50; 5,00 мМ), підвищується споживання кисню до 30,4–47,9 нг-атом О/108сперміїв/хв (р<0,001; табл. 2). При цьому, стимулюється активність СДГ, яка при 1,25 мМ зростає на 75,6%, 2,50 мМ – на 129,7% і при 5,00 мМ – на 168,9%, а ЦХО – знижується при вказаних дозах, відповідно, на 4,9, 21,9 і 48,7%.
Таблиця 2
Інтенсивність окисно-відновних процесів у розбавленій спермі з антиоксидантами
|
Частини еякуляту |
Вміст доданих речовин, мМ | Поглинання кисню, нг-атом О/ 108сперміїв/хв | Активність ферментів, мкМ/хв/л | ||||
| СДГ | ЦХО | ||||||
| n | M ± m | n | M ± m | n | M ± m | ||
| Контрольна | - | 14 | 20,6±2,86 | 10 | 7,4±0,89 | 10 | 29,6±1,95 |
|
Дослідні: аскорбінова кислота (АА) |
1,25 | 14 | 27,6±2,66 | 10 | 8,3±0,63 | 10 | 39,5±2,73* |
| 2,50 | 14 | 24,2±3,35 | 10 | 7,7±0,92 | 10 | 39,2±2,96* | |
| 5,00 | 14 | 21,9±0,94 | 10 | 6,2±0,87 | 10 | 35,9±3,18 | |
|
відновлена форма глута- тіону (Г-SH) |
1,25 | 14 | 30,4±2,64* | 10 | 13,0±0,56*** | 10 | 28,2±2,20 |
| 2,50 | 14 | 47,9±5,91*** | 10 | 17,0±0,40*** | 10 | 21,6±2,63* | |
| 5,00 | 14 | 45,5±3,40*** | 10 | 19,9±1,11*** | 10 | 15,2±1,83*** | |
| АА + Г-SH | 1,25 + 2,50 | 14 | 28,7±3,15 | 10 | 16,2±0,79*** | 10 | 2,5±0,56*** |
Дія аскорбінової кислоти також залежить від внесеної дози. Мінімальний вміст її (1,25мМ) стимулює дихання на 40,0%, підвищує активність СДГ і ЦХО, відповідно, на 12,1 і 33,4%. Підвищення вмісту (більше 2,50 мМ) знижує інтенсивність дихання, порівняно з максимальним значенням, на 14,0–26,0%, активність СДГ на 7,8–33,8% і ЦХО на 0,7–10,0%. Поєднання обох компонентів (АА+Г-SH – 1,25+2,50 мМ) підвищує поглинання кисню на 39,3%, активність СДГ на 118,9% і знижує ЦХО майже в 12 разів.
Аналогічні зміни СДГ і ЦХО за дії антиоксидантів виявлені при вивченні активності ферментів у розмороженій спермі.
Позитивний вплив антиоксидантів у розріджувачі еякулятів зумовлений здатністю Г-SH шунтувати потік електронів як з НАД-залежної, так і кінцевої ланок дихального ланцюга (ЦХО) і забезпечувати альтернативні шляхи їх утилізації (рис. 4). АА, після інгібування дихальної активності сперміїв аміталом, повністю відновлює споживання кисню (до інгібування – 58,7±12,74 нг-атом О/108 сперміїв/хв, при максимальній дозі – (5,00 мМ) – 60,7±9,93 нг-атом О/108 сперміїв/хв).
Додавання вказаного антиоксиданта в наростаючих дозах, на фоні дії азида, знижує інтенсивність поглинання кисню в 1,5–3,7 рази.
Інтенсивність споживання кисню сперміями за умов ”окисного навантаження” та наявності антиоксидантів у спермі бугаїв. Вивченням шляхів реалізації впливу антиоксидантів на окисно-відновні процеси в сперміях виявлено, що окиснення SH-груп глутатіону т-БГП, гальмує дихальну і відновну активності статевих клітин, відповідно, на 42,5 і 53,1%.
Це дає підстави стверджувати, що SH-групи глутатіону відіграють важливу роль в енергозабезпеченні сперміїв, їх здатності виживати у зовнішньому середовищі, а ”окисне навантаження”, що виникає в процесі технологічної підготовки еякулятів до заморожування та при розморожуванні знижує інтенсивність обмінних процесів та запліднюючу здатність сперміїв. На фоні дії т-БГП та інгібіторів гліколізу, НАД-залежної і термінальної ланки знижуються, відповідно: споживання кисню – на 15,8%, 16,6% і 28,8%, відновна активність – втричі та на 32,1% і 3,0%. При поєднанні Г-SH+т-БГП і блокуванні гліколізу та НАД-залежної ділянки дихального ланцюга споживання кисню і відновна активність сперміїв вищі, відповідно, на 53,2%, 55,4% і 46,4% та у 10 разів, порівняно з величинами значень при дії т-БГП. З пригніченням термінальної ділянки (ЦХО) дихальна активність залишається вищою на 52,7%, а відновна – не змінюється (0,3±0,03 мкг К3…/0,1 мл/хв). Аналогічно, споживання кисню сперміями за поєднання АА+т-БГП, після інгібування гліколізу, НАД-залежної і кінцевої ланок дихального ланцюга, вища на 85,1% та у 15 і 34 рази порівняно Г-SH+т-БГП і на 93,3% та у 30 і 60 разів – з т-БГП. Відновна активність також вища, відповідно, на 76,2, 87,1 і 99,0% ніж при поєднанні Г-SH + т-БГП і 87,3–99,0% – за наявності т-БГП.
Подібна закономірність виявлена при аналізі стану електрон-транспортних ланок дихального ланцюга під впливом інгібіторів і присутності субстратів, антиоксидантів та т-БГП. Спермії бугаїв проявляють різну дихальну та відновну активності і визначають цю різницю субстрати й можливі шляхи їх перетворення, здатність акцепторів приймати та передавати електрони вздовж ланцюга дихання або постачати на зовнішньоклітинні акцептори (рис. 7). У повнокомпонентному середовищі (ЛЖГ) з антиоксидантами та т-БГП, змінюються можливості використання альтернативними метаболічними шляхами різних за біохімічними характеристиками сполук, оскільки спермії для забезпечення енергетичних потреб окиснюють більш енергоємкі субстрати (жовток), що призводить до зростання азидрезистентного (немітохондріального) окиснення.
Ефективність використання антиоксидантів у складі розріджувача для заморожування сперми бугаїв. Різні дози АА і Г-SH в розріджувачі виявляють вплив на виживання сперміїв і активність ферментів розмороженої сперми (табл. 3). Однак, якщо максимальний вміст Г-SH (5,00 мМ) в ЛЖГ-середовищі знижує виживання сперміїв на 40 хв (р > 0,05), то підвищення дози АА з 1,25 до 2,50 та 5,00 мМ зумовлює зниження величини названого показника, відповідно, на 25,0, 115,0 та 235,0 хв (р<0,001). При цьому, збільшення дози Г-SH стимулює активність СДГ, відповідно, в 3,1, 12,8 та 24,3 рази. Активність ЦХО знижується, відповідно, на 36,0%, 52,9% та 85,4%. Аскорбінова кислота в дозі 1,25 мМ понижує активність СДГ на 13,7%, а при 2,50 та 5,00 мМ підвищує на 22,7% та 100%, відповідно. На активність ЦХО додавання АА в дозах 1,25 та 2,50 мМ виявляє однаковий вплив (13,4–13,8 мкМ/хв/л), а 5,00 мМ – активність підвищує на 90,4%. Поєднання в розріджувачі АА+Г-SH (відношення 1,25:2,50 мМ) знижує активність СДГ на 21,3%, ЦХО на 27,6%, резистентність та виживання сперміїв, відповідно, на 44,0% та 5,5%, підвищує вміст МДА на 22,7%. При цьому, активність сперміїв як у контрольних, так і дослідних пробах не змінюється і становить 3,6 бала.
Таблиця 3
Виживання сперміїв і активність ферментів у розмороженій спермі з антиоксидантами, n = 19; M ± m
| Доза антиокси- данта, мМ | Виживання сперміїв, хв | Активність ферментів у спермі, мкМ/хв/л | |
| СДГ | ЦХО | ||
| Аскорбінова кислота | |||
| Контроль | 495,0 ± 7,07 | 2,2 ± 0,78 | 10,5 ± 0,68 |
| Дослід: 1,25 | 470,0 ± 21,61 | 1,9 ± 1,22 | 13,4 ± 0,70** |
| 2,50 | 380,0 ± 43,25 | 2,7 ± 1,06 | 13,8 ± 1,36 |
| 5,00 | 260,0 ± 16,30*** | 4,4 ± 1,65 | 20,0 ± 2,04*** |
| Відновлена форма глутатіону | |||
| Контроль | 495,0 ± 7,07 | 0,7 ± 0,35 | 14,2 ± 1,80 |
| Дослід: 1,25 | 500,0 ± 8,16 | 2,2 ± 0,78 | 9,1 ± 0,68* |
| 2,50 | 500,0 ± 8,39 | 9,0 ± 1,15*** | 6,7 ± 0,74** |
| 5,00 | 460,0 ± 40,81 | 17,0 ± 2,65*** | 3,5 ± 1,22*** |
Зміна співвідношення АА+Г-SH в сторону зменшення дози першої (0,35 : 2,50 мМ) забезпечує підвищення виживання сперміїв на 30,1% (р<0,001) і активності СДГ на 11,5%, але знижується ЦХО на 36,2%. Значення інших досліджених показників не відрізняються і знаходяться в межах: рухливість сперміїв – 3,8 бали, резистентність 6,4–8,0 тис, вміст МДА 10,2–10,8 нг/мл. Наступне зменшення вмісту АА (відношення АА : Г-SH – 0,25 : 2,50 мМ) не впливає на фізіологічні і біохімічні показники статевих клітин.
При осіменінні корів і телиць спермою з використанням антиоксидантів у пропорції АА+Г-SH – 0,35:2,50 мМ – заплідненість після першого осіменіння становила в різних господарствах 25,0–76,6%, в контрольній групі тварин 12,5–67,2%, різниця – 9,4–13,3% (рис. 8). Рис. 8. Заплідненість, після першого осіменіння, корів і телиць спермою з використанням антиоксидантів. Господарства: І – Грабово; ІІ – ім. Шевченка; ІІІ – Побужанське
Інтенсивність окисних процесів при дозріванні та капацитації сперміїв бугаїв
Результати досліджень свідчать, що під впливом гомогенату слизової матки, фолікулярної рідини, гепарину, альбуміну сироватки крові бугая, амідопірину, перекису водню доданих до середовищ капацитації, у сперміїв з придатка сім’яника відбуваються морфологічні зміни в ділянці акросоми та хвоста і підвищується їх активність (табл. 4). Гіперактивний рух сперміїв супроводжується підвищенням дихання на 100–200%, відновної здатності – 20,0–50,0%, активності Г-6-ФДГ – 9,0–15,3%, СДГ – 16,9–100%, зміною спектру білків.
Таблиця 4
Інтенсивність акросомної реакції сперміїв бугаїв у зв’язку з середовищами і тривалістю капацитації, n = 15; M ± m
| Середовища капацитації | Кількість сперміїв (%) з акросомною реакцією протягом: | ||
| 30 хв | 60 хв | 120 хв | |
| Фосфатно-сольовий буфер (ФСБ) | 19,2±2,03 | 33,0±2,66*** | 38,6±3,26*** |
| Гомогенат слизової матки (СМ) корови | 43,0±5,59 | 50,6±3,23 | 59,6±5,46* |
| Фолікулярна рідина (ФР) | 36,2±4,34 | 58,5±3,56*** | 59,4±3,08*** |
| Гепарин (ГП) | 36,6±3,57 | 44,6±1,47 | 61,6±4,02*** |
| Альбумін сироватки крові бугая (БСА) | 32,8±4,59 | 43,8±6,22 | 57,0±3,51*** |
| Амідопірин (АМП) | 34,8±2,99 | 40,8±4,73 | 52,6±6,14* |
| Перекис водню (Н2О2) | 34,4±4,76 | 44,2±5,70 | 55,6±3,58*** |
У загальній кількості використаного кисню зростає частка аеробного гліколізу на 24,0–39,0% та інтенсивність транспорту електронів на 29,0–43,0%. Підвищується активність Г-6-ФДГ у сперміях при використанні ГП та ФР, відповідно, на 15,3 і 9,0%. Активність СДГ залежить від факторів капацитації і з ГП підвищується на 16,9%, а з ФР знижується на 30,0–63,3%.
Інтенсивність транспорту електронів через НАД-залежну ділянку ланцюга дихання також залежить від факторів капацитації: найвища при додаванні ФР (57,9%), висока при ГП, АМП та ФСБ (47,3–52,9%), нижча при БСА та H2О2 (41,2–42,5%) і найнижча у середовищі з СМ (27,1%). Відновна активність знижується на 34,0% у БСА та на 50,0% АМП і підвищується на 40,0% з ГП. У середовищах капацитації використання інгібітора кінцевої ланки дихального ланцюга виявило інтенсивніше споживання кисню сперміями на 10,0–65,0%, що свідчить про підвищення немітохондріальних окисних процесів. Вища відновна активність сперміїв проявляється у середовищах з ГП та АМП, відповідно, на 25,0 та 50,0% і нижча на 25,0% – із БСА. Виявлена різниця дихальної і відновної активності у зв’язку з середовищами капацитації вказує на існування різних механізмів стимулювання цього процесу у сперміях.
Поряд з активацією окисних процесів, відбуваються зміни у спектрі розчинних та структурних білків сперміїв. Після зберігання СС при 0 – +4°С, порівняно зі свіжоотриманою, вміст альбуміну знижується на 23,7% у суспензії сперміїв, 16,5% – сперміях, 27,0% – середовищі інкубування, а б-глобулінів – зростає, відповідно, на 15,1, 9,7 та 15,5%. Вміст в-глобулінів зменшується в сперміях на 18,7% і зростає в супернатанті на 22,4%. У статевих клітинах підвищується вміст білків з ММ 14,4, 30,0, 67,0 і більше 94,0 кДa, а в супернатанті – знижується, з ММ 20,1 і 94,0 кДa – зменшується в сперміях і збільшується у супернатанті. Крім цього, у збережених пробах (сперміях і супернатанті) знижується вміст білків у зонах ММ від 30,0 до 45,0 та від 67,0 до 94,0 кДa і підвищується – від 45,0 до 67,0 кДa.
Фізіологічна та біохімічна характеристика антральної рідини фолікулів, ооцит-продуктивність яєчників корів
Дослідженням фолікулів яєчників корів виявили значну мінливість біохімічних показників. Величини дихальної активності й відновної здатності ооцитів та ооцит-кумулюсних комплексів відрізнялись на 27,0–80,9%; клітин гранульозного шару фолікулів – 8,0–47,9%, Г-6-ФДГ – 24,9–44,7%; у фолікулярній рідині вміст антиоксидантів – 23,1–38,1%, білка, фракцій білків та в їх складі глікопротеїнів – 1,4–32,7%. Наведені коливання величин показників зумовлені фізіологічним станом яєчників, розміром фолікулів, числом клітин гранульозного шару та ооцит-продуктивністю. Так, в яєчниках однакового фізіологічного стану при розмірі фолікула до 4 мм кількість клітин гранульози становить 22–25Ч106 /мл, менше у середніх на 33,0–50,0%, великих – у 2–3 рази. Вказана закономірність спостерігається у фолікулах всіх досліджених яєчників, однак сила впливу одного і того ж фізіологічного стану на кількість клітин гранульози неоднакова: при фолікулярному зростанні – h = 0,13, свіжій овуляції – h = 0,37, ранньому та пізньому жовтому тілі, відповідно, h = 0,34 та 0,41. За послідовної зміни фізіологічного стану яєчників: “фолікулярне зростання”®“свіжа овуляція”®“раннє”®“пізнє” жовте тіло та малому розмірі фолікула кількість клітин гранульози низька за “свіжої овуляції” (22,3±3,26Ч106/мл) і вища на 10,3–13,9% у фолікулах яєчників інших фізіологічних станів; при середньому розмірі – різниця, відповідно, 8,5, 15,1, 5,6%; великому – зменшується на 32,9 та 42,7% і підвищується на 5,8% при зміні фізіологічного стану “раннє”®“пізнє” жовте тіло.
Вищою ооцитпродуктивністю характеризуються яєчники корів “раннього” жовтого тіла – 3,4 та “пізнього” – 3,0 ОКК – з одного яєчника, у стані “фолікулярного зростання” та “свіжої овуляції” – 2,4 ОКК. При цьому, незалежно від фізіологічного стану яєчника, найбільше ооцитів відібрано з фолікулів малого розміру (“фолікулярного зростання” – 1,7±0,14; “свіжої овуляції” – 1,3±0,29; “раннього” та “пізнього” жовтого тіла, відповідно, 2,3±0,46 і 2,2±0,32), а з середнього та великого менше на 40,5–77,3% і 77,0–86,4%, відповідно.
Інтенсивність дихання клітин гранульози становить 8,1–25,1 нг-атом О/0,1мл СК/хв, а відновна активність 0,4–2,3 мкг К3.../мл СК/хв. Використання кисню окремими метаболічними шляхами клітин гранульози залежить від фізіологічного стану та розміру фолікулів. Так, аеробним гліколізом кисню реалізується від 9,9% (середнього фолікула яєчника “фолікулярного зростання”) до 42,3% (малого фолікула яєчника “свіжої овуляції”); НАД-залежною ланкою дихального ланцюга – від 13,3% (малих фолікулів яєчника “раннього” жовтого тіла) до 49,2% (середнього фолікула яєчника “фолікулярного зростання”); ціанідрезистентним шляхом – від 26,9% (середній фолікул “раннього” жовтого тіла) до 55,5% (великий фолікул “раннього” жовтого тіла).
Підвищена дихальна та відновна активність клітин гранульозного шару фолікулів зумовлює їх синтетичну функцію. Зокрема, у малих фолікулах активність
Г-6-ФДГ підвищується при зміні фізіологічного стану яєчника “фолікулярного зростання”®“свіжа овуляція” на 33,0% досягаючи максимуму за “раннього” жовтого тіла (18,6±4,61 мкМ НАДФН/мл/хв) і знижується – у період “пізнього” жовтого тіла ®“фолікулярного зростання”, відповідно, на 17,8 і 29,5%. При середньому розмірі фолікула яєчника “фолікулярного зростання” активність ферменту низька (5,2±1,10 мкМ НАДФН/мл/хв), зростає при “свіжій овуляції” на 57,6% і залишається майже на такому ж рівні за “раннього” і “пізнього” жовтого тіла (7,4–9,3 мкМ НАДФН/мл/хв). У великих фолікулах активність Г-6-ФДГ зростає при зміні фізіологічного стану яєчника: “фолікулярне зростання” ® “свіжа овуляція” ® “раннє” ® “пізнє” жовте тіло, відповідно, на 47,7, 18,4 і 54,5% і знову знижується при “фолікулярному зростанні” на 73,1% (до 4,4±1,58 мкМ НАДФН /мл/хв).
Білки фолікулярної рідини антральних фолікулів яєчників корів. Про інтенсивність синтетичних процесів у період розвитку фолікулів і змін фізіологічного стану яєчника свідчить вміст загального білка та його фракцій у фолікулярній рідині. Вказана зміна зумовлює в більшій мірі відмінності альбумінів (h = 0,29–0,54) та у складі фракції, глікопротеїнів (h = 0,51–0,72) фолікулярної рідини однакових за розміром фолікулів різних за фізіологічним станом яєчників, порівняно з їх вмістом (h = 0,13–0,42 і 0,11–0,44) у різних фолікулах одного фізіологічного стану статевої залози.
Вміст a-глобулінів та їх глікопротеїнового компоненту залежить як від фізіологічного стану яєчників, так і розміру фолікула. Проте, від останнього більше залежать глікопротеїни a-глобулінової фракції h = 0,18–0,53, ніж загальний вміст вказаних білків h = 0,10–0,30. Така ж залежність a-глобулінів проявляється в зв’язку з фізіологічним станом яєчника (”фолікулярне зростання”®”свіжа овуляція”®”раннє”®”пізнє” жовте тіло): вища сила впливу на глікопротеїновий компонент (розмір фолікула більше 7мм – h = 0,63, 4–7мм – h =0,43 і менше 4мм – h = 0,53) і слабка – на загальний вміст фракції (h = 0,20–0,30).
У антральній рідині різних за розміром фолікулів однакового фізіологічного стану яєчника кореляційне відношення за b-глобулінами для ”фолікулярного зростання”, ”раннього” та ”пізнього” жовтого тіла становить, відповідно, h = 0,11, 0,24 та 0,34 і зі ”свіжою” овуляцією h = 0,54. При цьому, у вказаній фракції проявляється слабка залежність вмісту глікопротеїнів (h = 0,21–0,27). При послідовній зміні фізіологічного стану яєчника: ”фолікулярне зростання”®”свіжа овуляція”®”раннє”®”пізнє” жовте тіло та розмірі фолікулів більше 4 мм кореляційне відношення за вмістом b-глобулінів і глікопротеїнів, відповідно, h = 0,53 і 0,34, менше 4мм – h = 0,33 і 0,42.
Аналіз сили зв’язків між g-глобуліновою фракцією білка, її глікопротеїновою частиною, у антральній рідині та діаметром фолікулів статевої залози однакового фізіологічного стану свідчить про сильну залежність між ними за свіжої овуляції (h = 0,56 і 0,37). Для вмісту вказаної фракції у фолікулярній рідині при послідовній зміні фізіологічного стану яєчника: ”фолікулярне зростання”®”свіжа овуляція”®”раннє”®”пізнє” жовте тіло та діаметрі фолікула більше 7мм кореляційне відношення становить для загального вмісту h = 0,57, глікопротеїнового компонента – h = 0,60, 4–7мм, відповідно, h = 0,36 і 0,65 та менше 4мм – h = 0,13 і 0,66. Отже, в яєчнику ”свіжої овуляції” проявляються високий вміст загального білка (7,1–7,8 г%) і глікопротеїнів у зоні g-глобулінів (56,6–68,9 %) та низький – у зоні альбуміну (5,4–11,6%), порівняно з яєчниками інших фізіологічних станів