Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія)

Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія)

серед хворих на соматоформні розлади жінок переважали особи з рисами фемінності (61,5 %), недиференційовані риси спостерігалися у 14,6 %, андрогінні – у 13,8 %, маскулинні – у 10,1 % обстежених. Таке співвідношення в структурі фактора «фемінність-макулінність» свідчить про домінування фемінних рис та типів реагування у жінок, що визначає можливість розвитку конфліктів у виробничій сфері. У хворих на соматоформні розлади чоловіків переважали фемінні риси (62,8 %).

У 43,6 % жінок з тривожно-фобічними розладами домінували риси маскулінності, у 24,5 % - недиференційованості, у 17,0 % - фемінності, у 14,9 % - андрогінності. Тобто, в даній групі переважали жінки з маскулінними та недиференційованими рисами, що ставало передумовою труднощів адаптації в соціокультурному середовищі та розвитку статево-рольового конфлікту (у 81,5 % чоловіків даної групи реєструвалося переважання маскулінних рис).

При вивченні невротичних розладів у жінок особливу увагу ми приділяли аналізу соціально-психологічних факторів (освіта, сімейний стан, життєві умови, професія, соціальний стан, взаємовідносини в сім’ї та на роботі). Застосована в дослідженні соціально-психологічна анкета дозволяла нам не тільки проаналізувати особливості перелічених факторів, а й уточнити «приховану» структуру оцінок за кожним з них, тобто оцінити ступінь задоволеності особи конкретним соціальним або психологічним чинником.

Аналіз соціально-психологічних факторів проводився нами як у цілому по групах (жінки та чоловіки), так і за формами патології.

Для вивчення гендерної специфіки важливими є дані співставлення за групами обстежених у цілому.

При такому аналізі встановлено, що більшість обстежених жінок, хворих на невротичні розлади, мали вищу (53,2 %) та середню спеціальну (35,1 %) освіту. При цьому 81,3 % з них висловлювали різний ступінь незадоволеності своєю освітою (незалежно від її рівня). Найбільший ступінь незадоволеності спостерігався у хворих на неврастенію жінок.

Серед обстежених чоловіків також переважали особи з вищою (55,1 %) та середньою спеціальною (26,8 %) освітою. Для чоловіків, хворих на невротичні розлади, характерним був нижчий ступінь незадоволеності освітою, ніж для жінок, та кількість незадоволених була вірогідно меншою.

Вивчення сімейного стану хворих на невротичні розлади жінок показало, що серед них переважають самотні жінки (52,8 %) (незаміжні, розлучені, одинокі). Слід підкреслити, що більшість жінок (71,3 %) були незадоволені своїм сімейним станом у значному ступені (аналіз отриманих даних свідчить про те, що й заміжні жінки відзначали незадоволеність своїм сімейним станом). Серед обстежених чоловіків частіше зустрічалися одружені (52,7 %), кількість незадоволених своїм сімейним станом серед чоловіків біла вірогідно меншою (50,4 %, р<0,05).

Аналіз житлових умов у хворих на невротичні розлади жінок свідчив про те, що 60,2 % з них не мали власного житла, 63,9 % жінок висловлювали високий ступінь незадоволення житловими умовами, а 36,1 % були задоволені ними в незначній мірі.

В групі чоловіків 59,8 % мали власне житло, кількість осіб, незадоволених житловими умовами, складала 29,1 % (р<0,001).

При вивченні умов праці хворих на невротичні розлади жінок встановлено, що 83,5 % з них відзначали наявність нервово-психічної напруги, яка перевищує ступінь навантаження. 56,9 % жінок характеризували цю напругу як «значно виражену». За даними показниками вірогідних відмінностей між жінками та чоловіками виявлено не було.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що більшість хворих на невротичні розлади жінок відзначали для себе відсутність можливості творчо реалізуватися (62,7 %), зростати по «службовій лінії» (63,9 %) та професійно (52,2 %), висловлювали незадоволеність заробітною платнею (75,9 %) та взаємовідносинами з керівництвом (58,5 %).

При порівнянні отриманих даних з аналогічними у чоловіків встановлено, що більшість чоловіків відзначали для себе можливості творчої реалізації (52,8 %), професійного зростання (66,9 %), позитивно оцінювали відносини з керівництвом (63,7 %) та членами колективу (74,8 %).

У цілому 52,5 % обстежених жінок були незадоволені своєю професійною діяльністю (в групі чоловіків – 75,6 %).

Аналіз міжособистісних відносин в групі обстежених жінок віддзеркалював той факт, що у 47,5 % з них відзначалися конфліктні відносини, у 42,2 % - спокійні, доброзичливі, у 10,4 % - спокійні, холодно-формальні. Серед конфліктів у жінок переважали систематичні (49,3 %).

Дані семантичного диференціалу показали, що більшість обстежених жінок (71,3 %) були незадоволені міжособистісними відносинами. максимальну незадоволеність викликали конфлікти, які загрожували єдності сім’ї. спокійні, доброзичливі відносини в більшості задовольняли обстежених жінок.

В групі чоловіків рідше спостерігалися конфліктні відносини (31,5 %) та незадоволеність міжособистісними стосунками (31,5 %).

Тобто, серед хворих на невротичні розлади жінок переважали особи з вищою та середньою освітою, самотні, такі, що не мали власного житла. Робота в більшості жінок була пов’язаною з нервово-психічною напругою. Використання семантичного диференціалу дозволило виявити високий ступінь незадоволеності жінок своєю освітою, сімейним станом, житлом, професійною діяльністю. Необхідно підкреслити, що незадоволеність реєструвалася як у жінок, які мали сім’ю, житло, роботу, так й в жінок, які їх не мали.

Вищеописані особливості спостерігалися у жінок у поєднанні з конфліктними відносинами, які частіше проявлялися у наявності систематичних конфліктів.

Наявність такої недиференційованої незадоволеності в усіх мікросоціальних сферах, можливо, є наслідком генералізації інтраособистістного конфлікту, що виник внаслідок психогенії, ініціював порушення міжособистісних стосунків негативною оцінкою мікросоціуму. Вивчення клініко-психопатологічних, патопсихологічних та соціально-психологічних закономірностей формування невротичних розладів у жінок стало підставою для розробки моделі формування невротичних розладів у жінок (рис. 5).

Отримані дані дозволили розробити систему терапії та профілактики невротичних розладів у жінок з урахуванням гендерної специфіки.

Основою розробленої системи стала етіопатогенетично спрямована психотерапія, що застосовувалася у поєднанні з фармакотерапією. При цьому враховувалися загальні та специфічні принципи проведення терапії. До загальних принципів належать: єдність біологічних, психологічних та соціальних впливів, комплексність, послідовність заходів, що застосовуються. Специфіка лікувальних впливів у жінок включала: переважне використання недирективних методів, групових форм впливу, облігатне включення до комплексу психотерапевтичних методів сімейної психотерапії.

Система терапії застосовувалася з послідовним використанням етапів:

І – ініціальний; ІІ – патогенетичний; ІІІ – заключний; IV – профілактичний.

Тривалість та особливості заходів, що проводилися в межах кожного етапу, залежали від форми патологічного процесу.

Терапія у хворих на неврастенію була спрямована на:

подолання астенії, підвищення можливостей особистісних адаптивних механізмів;

корекцію ставлення до себе;

розробку саногенних поведінкових стереотипів, які спрямовані на нівелювання наслідків сенсорної депривації.

У лікуванні неврастенії у жінок застосовували поєднання психо- та фармакотерапії. Психотерапія проводилася за допомогою раціональних, групових методів, аутогенного тренування та сімейної психотерапії. При цьому перші два засоби мали патогенетичну спрямованість, а останній - симптоматичну.

Фармакотерапія проводилася за допомогою загальнозміцнюючих (вітаміни, біогенні стимулятори, антигіпоксанти та антиоксиданти), вегетотропних та психотропних засобів (седативні, транквілізатори, антидепресанти, нейролептики).

Основними завданнями терапії соматоформних розладів у жінок були:

купіювання основних клінічних проявів;

усвідомлення механізмів «соматизації»;

гармонізація співвідношення «образу я» та «образу світу».

Основою терапії у хворих на соматоформні розлади жінок також було поєднання психо- та фармакотерапії. Провідною формою психотерапії при соматоформних розладах у жінок була групова психотерапія, спрямована на відпрацювання саногенних статево-рольових позицій та усвідомлення взаємозв’язку психогенії та клінічних проявів. Інші форми впливу виконували допоміжні функції (раціональна, поведінкова та сімейна психотерапія).

Велике значення при проведенні фармакотерапії надавалося використанню вегетотропних, антидепресивних (селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну) та нейролептичних засобів (похідні тіоридазину).

Лікування хворих на тривожно-фобічні розлади жінок було спрямовано на вирішення наступних завдань:

купіювання сомато-вегетативного супроводження тривожно-фобічних розладів;

подолання умовно-рефлекторної фіксації розвитку тривожно-фобічної симптоматики;

формування саногенних поведінкових стереотипів.

Лікувальні впливи в цих хворих також базувалися на поєднаному використанні психо- та фармакотерапії. Патогенетичною формою психотерапії була поведінкова психотерапія (умовно-рефлекторний тренінг). Симптоматичні впливи включали застосування раціональної психотерапії, наркопсихотерапії за допомогою газової суміші закису азоту та кисню, сімейної психотерапії.

При проведенні фармакотерапії засобами першого вибору були антидепресанти групи селективних інгібіторів зворотнього захоплення серотоніну. Також використовувалися анксіолітики, транквілізатори, нейролептики, вегетотропні та загальнозміцнюючі засоби.

Інтегративна оцінка ефективності терапії у хворих основної групи та групи співставлення (лікування без врахування гендерної специфіки) проводилося у відповідності з загальноприйнятими градаціями (одужання, значне покращення, покращення, відсутність динаміки, погіршення стану) та включала клініко-психопатологічні, патопсихологічні показники та показники якості життя.

Як свідчать отримані дані, у хворих жінок основної групи при всіх формах патології виявлено високу ефективність терапії (одужання – 70,2 % в основній та 40,9 % в групі співставлення; значне покращення – 17,3 % та 41,9 %; покращення – 10,5 % та 13,9 %; відсутність динаміки – 1,9 % та 3,2 %). Слід підкреслити, що показники категорії одужання відрізнялися статистично вірогідно.

При окремих формах патології отримано наступні результати.

У хворих на неврастенію жінок одужання зареєстровано у 74,3 %, значне покращення - у14,2 %, покращення - у 11,4 %.

У хворих на соматоформні розлади одужання отримано у 67,5 %, значне покращення - у 18,9 %, покращення - у 10, 8 %, відсутність ефекту - у 2,7 %.

У жінок з тривожно-фобічними розладами одужання відзначено у 68,8% випадків, значне покращення - у 18,8 %, покращення - у 9,4 %, відсутність ефекту - у 3,1 %.

Зіставлення показників з групою жінок, які лікувалися без використання принципів гендерної специфіки, свідчило про те, що між групами відмічаються вірогідні відмінності за критеріями одужання та значного покращення (тобто, в основній групі переважали жінки з одужанням, а в групі співставлення – зі значним покращенням).

Отримані дані свідчать про більш високу терапевтичну ефективність розробленої системи в порівнянні з такими, що традиційно використовуються, що визначає можливості її широкого застосування в практиці.

Катамнестичні дослідження, що проводилися на протязі 2-х років, свідчать про те, що у 81,1% хворих зберігався досягнутий терапевтичний ефект.

ВИСНОВКИ


В дисертації на підставі комплексного (клініко-психопатологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного) аналізу представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове рішення актуальної проблеми сучасної психіатрії – вивчення механізмів неврозогенезу з позицій гендерного підходу, що дозволило вдосконалити критерії діагностики, принципи терапії та профілактики невротичних розладів у жінок.

Розвиток невротичних розладів у жінок зумовлений дією чинників психічної травматизації, основними властивостями яких є поєднаність, взаємопосилення та переважна локалізація на рівні мікросоціума. Психогенії макросоціальної спрямованості (соціально-економічні чинники) в ґенезі невротичної хвороби у жінок відіграють фонову, підтримуючу роль.

При різних формах невротичної хвороби у жінок відзначено специфіку факторів психічної травматизації. В ґенезі неврастенії у жінок провідна роль належить “сепараційним” психогеніям (74,3 %) та хворобам близьких людей (48,6 %); у хворих на соматоформні розлади жінок симптоматика виникає внаслідок дії «сімейних» психогеній (77,9 %) та психогеній, обумовлених власними хворобами у минулому (55,9 %); тривожно-фобічні розлади у жінок формуються під впливом чинників, пов’язаних з хворобами (62,8 %) (хвороби близьких, фактори власної хвороби у минулому).

Фонові соціально-економічні чинники реєструвалися у 90,2 % жінок при неврастенії, у 56,9 % - при соматоформних розладах та у 86,1 % - при тривожно-фобічних. У чоловіків в ґенезі усіх форм невротичної патології основного значення набувають соціально-економічні чинники (р<0,05).

Серед предиспозиційних чинників розвитку невротичних розладів у жінок визначено переважання соматичної та неврологічної обтяженості, акцентуацій характеру у батьків, чинників дизонтогенезу (пренатальна обтяженість, патологія вагітності та пологів), патологічних форм виховання та невротичних проявів в дитинстві.

характерною особливістю психопатології при невротичних розладах у жінок є переважання депересивних та соматизованих проявів.

При цьому в межах кожної з форм патології визначено певні особливості:

а) в структурі клініко-психопатологічної симптоматики у хворих на неврастенію жінок домінують астенічні прояви (97,3 %) з вираженою соматизацією (78,8 %), які проявляються на депресивному тлі (62,8 %). У чоловіків серед клінічних проявів переважає астенія з іпохондричним забарвленням (р<0,001);

б) основу клініко-психопатологічної симптоматики у жінок, хворих на соматоформні розлади, складають різноманітні сомато-вегетативні прояви (кардіоваскулярні, гастроінтестинальні, респіраторні, церебральні), які поєднуються з депресією (51,4 %), тривогою (46,7 %) та загально-невротичною симптоматикою (92,7 %). У чоловіків соматоформні розлади вірогідно рідше супроводжуються депресією (р<0,05);

в) в клініко-психопатологічній симптоматиці у хворих на тривожно-фобічні розлади жінок відзначаються фобії різного семантичного змісту (страх смерті, збожеволення, захворювання на інфаркт, інсульт), які реєструються на тлі тривоги (97,8 %), загально-невротичної симптоматики (94,6 %), соматизованих (73,4 %) та депресивних розладів (82,9 %). У чоловіків вірогідно рідше спостерігалися загально-невротичні, соматизовані та депресивні прояви (р<0,001).

Результати проведеного дослідження дозволили виділити основні «риси» соціального портрету хворих на невротичні розлади жінок. Серед них переважали особи з вищою освітою (53,2 %), самотні (52,8 %), мешканці міста (86,1 %), такі, що не мали власного житла (60,2 %), працювали в умовах підвищеної нервово-психічної напруги (56,9 %). 39,2 % з них були службовцями, 23,7 % - працювали в сфері бізнесу.

Серед чоловіків, хворих на невротичну патологію, також переважали особи з вищою освітою, мешканці міста, службовці та працюючі в сфері бізнесу в умовах підвищення нервово-психічної напруги. Чоловіки відрізнялися переважанням одружених та осіб, які мали власне житло (р<0,05).

Використання семантичного диференціалу дозволило виявити високий ступінь незадоволеності жінок своєю освітою, сімейним станом, житлом та професійною діяльністю (незадоволеність реєструвалася як у жінок, які мали родину, житло, роботу, так й в жінок, які їх не мали). Незадоволеність у чоловіків стосувалася переважно професійної діяльності. Кореляційний аналіз свідчив про наявність щільного взаємозв’язку основної психогенії з чинниками освіти, сімейного стану, житла, професійної діяльності (r1 = + 0,57; r2 = + 0,49; r3 = + 0,47; r4= + 0,51, при р<0,05), що відображає генералізацію психогенії на провідні сфери функціонування жінок та визначає специфіку неврогенезу у жінок (в групі чоловіків описані кореляції були слабкими та статистично невірогідними).

Вивчення зон конфлікту у хворих на невротичні розлади жінок показало їх подібність у групах. Визначені зони конфлікту були поєднаними (локалізувалися одночасно в декількох сферах), частіше спостерігалися в сферах спілкування з чоловіками (59,2 %), дітьми (31,9 %), друзями та знайомими (32,9 %). Конфлікти в більшості випадків були спрямовані у минуле (54,1 %). При цьому основні цілі хворих на невротичні розлади жінок були недиференційованими, різноспрямованими (одночасно до проблем власного здоров’я, сім’ї та кар’єри). У чоловіків переважали зони конфліктів в сферах стосунків з керівництвом, протилежною статтю та підлеглими.

Основними особистісними особливостями у обстежених жінок були імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (68,7 %), переважне реагування на внутрішні імпульси (68,7 %), переоцінка своїх потенційних можливостей (63,6 %), незрілість та егоцентричність (62,9 %), пасивна залежність (60,1 %). При цьому для хворих на соматоформні розлади жінок найбільшою мірою характерними були незрілість та егоцентричність (84,4 %); для хворих на неврастенію жінок – переважне реагування на внутрішні імпульси (65,5 %); для хворих на тривожно-фобічні розлади – переважне реагування на внутрішні імпульси (67,0 %) та імпульсивність емоцій в стресових ситуаціях (61,7 %).

Усі перелічені якості в групі чоловіків реєструвалися вірогідно рідше (різниці не встановлено між показниками пасивної залежності та переважного реагування на внутрішні імпульси).

За даними СМДО, у хворих на невротичні розлади жінок реєструвався „пікоподібний” профіль з підйомами за 3-єю та 7-ою шкалами. Основними характеристиками цього профілю було значне підвищення рівня шкал невротичної тріади при порівнянні з контролем, що свідчить про виражений емоційний дискомфорт, труднощі адаптації, внутрішню дисгармонію, блокаду мотивованої поведінки.

В патологічному оформленні кожної з форм патології визначено специфічну роль особистісних характеристик:

а) у хворих на неврастенію жінок переважають риси депресивності, пригніченості при зниженні демонстративності та соціальної активності;

б) у хворих на соматоформні розлади жінок домінують риси демонстративності, бажання показати себе з найбільш привабливого боку, емоційної лабільності, слабкої стійкості до стресу та вираженої соматизації психопатологічних феноменів;

в) при тривожно-фобічних розладах у жінок відзначалися переважання тривожних радикалів, іпохондрії та соматизації тривоги, схильність до формування тривожних реакцій, фіксованих страхів, пасивної життєвої позиції та спрямованість інтересів до світу власних переживань.

Профіль СМДО у чоловіків відрізнявся домінуванням іпохондричного радикалу в поєднанні з відлюдністю та соціальною відгородженістю (р<0,001).

при оцінці психологічної статі особистості встановлено, що у хворих на невротичні розлади жінок домінували риси маскулінності (38,0 %), фемінності (32,6 %) та недиференційованості (17,7 %), що свідчило про ригідність статеворольового стереотипу та труднощі адаптації особистості до специфіки соціокультурного середовища, в той час, як андрогенна психологічна стать особистості, яка віддзеркалює адекватну статеву позицію та адаптивність форм поведінки, реєструвалася в пацієнток вірогідно рідше (11,7 %, р<0,05).

Аналіз за формами патології показав, що при неврастенії та тривожно-фобічних розладах у жінок переважають риси маскулінності (60,2 % та 43,6 %), що стає передумовою статево-рольового конфлікту в сім’ї, а при соматоформных розладах – риси фемінності (61,5 %), що утруднює професійне зростання та адаптацію у трудовому колективі.

У чоловіків при оцінці психологічної статі особистості виявлено переважання маскулінності, фемінності та недиференційованості.

11. Критеріями діагностики невротичних розладів у жінок є: характер психогеній (мікросоціальна обумовленість, яка підтримується соціально-економічними чинниками), особливості клініко-психопатологічної симптоматики (домінування розладів депресивного спектру з вираженою соматизацією), ступінь генералізації психогенного конфлікту (незадоволеність сім’єю, житлом, освітою, професійною діяльністю), патопсихологічні фактори (особистісно-типологічні особливості, вираженість статево-рольового конфлікту).

12. Проведені клініко-психопатологічні, патопсихологічні та соціально-психологічні дослідження дозволили з урахуванням гендерного підходу розробити систему терапії і профілактики хворих на невротичні розлади жінок. Отримані дані свідчать про більш високу терапевтичну ефективність розробленої системи в порівнянні з такими, в яких не враховується гендерна специфіка невротичної патології у жінок.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин в возрастном аспекте // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 3 (32). – С. 28-30.

Бахтеева Т.Д. Микросоциальные отношения при невротических расстройствах (гендерный аспект) // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 3. - С.13-16.

Бахтеева Т.Д. профессиональные факторы в генезе невротических расстройств у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2003. – Т.7, № 1 (22). - С.65-68.

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. особенности показателя качества жизни у женщин, больных невротическими расстройствами // Український вісник психоневрології. – 2003. – Т. 11, вип. 4 (37). – С. 65-68. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку)

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности различных форм невротической патологии у женщин // Медицина сьогодні і завтра. - 2004. - № 3. – С.59-64. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію отриманих результатів)

Бахтеева Т.Д. Особенности образовательного уровня у больных невротическими расстройствами женщин и их влияние на формирование невротических расстройств // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2004. – № 2 (6). - С. 42-47.

Бахтеева Т.Д. Личностные особенности больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т.7, № 5. - С.17-20.

Бахтеева Т.Д. Особенности факторов психической травматизации при невротических расстройствах у женщин // Таврический журнал психиатрии. – 2004. – Т. 8, № 2 (27). - С.17-21.

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Роль семейного положения в генезе невротических расстройств у женщин // Український медичний часопис. - 2004. - № (44). – XI/XII. – С. 57 – 61. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, підготовку роботи до друку).

Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности неврастении у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 2 (37). - С. 75-78.

Бахтеева Т.Д. Самооценка микросоциальных факторов в генезе невротических расстройств у женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 4. - С. 39-46.

Бахтеева Т.Д. Предикторы формирования невротических расстройств у женщин // Проблемы екології та медицини. – 2004. – Т. 8, № 1-2. – С. 8-13.

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Особенности конфликтогенных зон у больных невротическими расстройствами женщин // Международный медицинский журнал. - 2004. – № 3. - С. 74-77. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів).

Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности соматоформных расстройств у женщин // Архів психіатрії. – 2004. – Т. 10, вип. 3 (38). - С. 83-86.

Бахтеева Т.Д. Особенности лечения женщин, больных неврастенией // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 4 (41). – С. 71-75.

Бахтеева Т.Д. Особенности психологического пола личности у больных невротическими расстройствами женщин // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 6. - С. 28-31.

Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности тревожно-фобических расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. – 2004. – Т. 12, вип. 1 (38). – С. 12-15.

Бахтеева Т.Д. Терапия тревожно-фобических расстройств у женщин: клинико-патогенетические закономерности // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 1. - С. 12-15.

Бахтеева Т.Д. Принципы терапии и профилактики соматоформных расстройств у женщин // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, вип. 1 (40). - С. 60-64.

Бахтеева Т.Д. Влияние условий труда на формирование невротических расстройств у женщин // Вісник психіатрії та психофармакології. - 2005. – № 1 (7). - С. 34-39.

Бахтеева Т.Д. Диагностика и терапия тревожно-фобических расстройств у женщин // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 4 (додаток). - С.19-22.

Бахтеева Т.Д. Принципы лечения невротических расстройств у женщин // Український медичний альманах. – 2005. – Т. 8, № 1 (додаток). - С. 21-28.

Марута Н.А., Панько Т.В., Бахтеева Т.Д. Психопатологические особенности соматоформной вегетативной дисфункции сердечно-сосудистой системы у женщин // Международный медицинский журнал. – 2005. – Т. 11, № 3. - С. 32-36. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, аналіз результатів дослідження та підготовку статті до друку).

Бахтеева Т.Д. Личностные особенности больных невротическими расстройствами женщин // Український вісник психоневрології. – 2005. – Т. 13, вип. 4 (45). – С. 69-74.

Бахтеева Т.Д. Оценка эффективности терапии у больных невротическими расстройствами женщин // медицина сьогодні і завтра. - 2005. - № 1. – С.113-117.

Бахтеева Т.Д. роль социально-психологических факторов в неврозогенезе у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47). – С. 36-41.

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. Динамика интегративного показателя качества жизни в процессе терапии тревожно-фобических расстройств у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47), додаток. - С. 128. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих та інтерпретацію отриманих результатів).

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д., Панько Т.В. Особенности терапии соматоформной вегетативной дисфункции у женщин // Український вісник психоневрології. – 2006. – Т. 14, вип. 2 (47), додаток. - С. 183. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, розроблені принципи терапії).

Maruta N.A., Bachteyeva T.D., Panko T.V. Peculiarities of the index of the main parameters of quality of life in women with anxiety-phobic disorders // Abstracts of 18th Panhellenic congress of Psychiatry. Greece. – 2004. - P. 186. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних та підготовку роботи до друку).

Марута Н.А, Бахтеева Т.Д. Клиническая характеристика и терапия неврастении у женщин // Матеріали науково-практичної конференції «Сучасні фармакотерапевтичні підходи в дитячій психіатрії». – Харків. – 2005. – С. 47-51. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів)

Марута Н.А., Бахтеева Т.Д. Характеристика «социального портрета» женщин, болеющих невротическими расстройствами // Научные материалы ІІ национального конгресса по социальной психиатрии. Москва (Россия). - 2003. – С. 42. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих та підготовку роботи до друку).

Бахтеева Т.Д. Клинико-психопатологические особенности и принципы терапии соматоформных расстройств у женщин // Матеріали VI Української науково-практичної конференції з міжнародною участю «Довженківські читання: теорія і практика наркології», присвяченої 87-й річниці з дня народження Заслуженого лікаря України, Народного лікаря СРСР О.Р. Довженка. – Харків. - 2005. – С. 49-53.

Maruta N.A., Bachteeva T.D. Psychopathological peculiarities of neurotic disorders in women // book of Abstracts of XIII World Congress of Psychiatry. - Cairo (Egypt). - 2005. - P.765. (дисертантом самостійно проведено обстеження хворих, статистичну обробку отриманих даних та підготовку до друку).

Бахтеева Т.Д. Сравнительная характеристика невротических расстройств в гендерном аспекте // Материалы XIV съезда психиатров России. - Москва (Россия). - 2005. – С. 113.

АНОТАЦІЯ


Бахтеєва Т. Д. Невротичні розлади у жінок (етіологія, патогенез, клініка, терапія). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, Харків, 2008.

В дисертації на підставі комплексного клініко-психопатологічного, патопсихологічного та соціально-психологічного обстеження 316 жінок з різними формами невротичної патології (113 – з неврастенією (F48.0), 94 – з тривожно-фобічними розладами (F40.9), 109 – з соматоформними розладами (F45.3)) та 127 чоловіків з аналогічними формами невротичної патології (46 хворих на неврастенію (F48.0), 38 хворих на тривожно-фобічні розлади (F40.9), 43 хворих на соматоформні розлади (F45.3)) вивчено етіологічні фактори, механізми формування, особливості клінічної картини невротичних розладів у жінок.

Встановлено, що розвиток невротичних розладів у жінок зумовлений дією чинників психічної травматизації, основними властивостями яких є поєднаність, взаємопосилення та переважна локалізація на рівні мікросоціума. Психогенії макросоціальної спрямованості (соціально-економічні чинники) в ґенезі невротичної хвороби у жінок відіграють фонову підтримуючу роль. Характерною особливістю психопатології при невротичних розладах у жінок є переважання депресивних та соматизованих проявів. При цьому в межах кожної з форм патології визначені певні особливості.

Встановлено, що в механізмах формування невротичних розладів у жінок значну роль відіграє генералізація психогенії та статево-рольовий конфлікт.

На підставі гендерного підходу до аналізу невротичних розладів розроблено модель неврозогенезу з урахуванням специфіки патології, що обумовлена статтю.

Використаний в роботі комплексний підхід дозволив розробити гендерно обґрунтовані критерії діагностики, принципи терапії та профілактики невротичних розладів у жінок.

Ключові слова: невротичні розлади у жінок, етіологія, патогенез, гендерний підхід, клініко-психопатологічні, патопсихологічні та соціально-психологічні особливості, діагностика та терапія.


АННОТАЦИЯ


Бахтеева Т.Д. Невротические расстройства у женщин (этиология, патогенез, клиника, терапия). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.16 – психиатрия. – Государственное учреждение “Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины”, Харьков, 2008.

В диссертации на основании комплексного клинико-психопатологического, патопсихологического и социально-психологического обследования 316 женщин с разными формами невротической патологии (113 – с неврастенией (F48.0), 94 – с тревожно-фобическими расстройствами (F40.9), 109 – с соматоформными расстройствами (F45.3)) и 127 мужчин с аналогичными формами невротической патологии (46 больных неврастенией (F48.0), 38 больных с тревожно-фобическими расстройствами (F40.9), 43 больных с соматоформными расстройствами (F45.3)) изучены этиологические факторы, механизмы формирования, особенности клинической картины невротических расстройств у женщин.

Показано, что формирование невротических расстройств у женщин обусловлено действием факторов психической травматизации, основными свойствами которых является сочетанность, взаимное усиление и преимущественная локализация на уровне микросоциума. Психогении макросоциальной направленности (социально-экономические факторы) в генезе невротической болезни у женщин играют фоновую, поддерживающую роль. При различных формах невротической болезни у женщин выявлена специфика факторов психической травматизации.

У мужчин в генезе всех форм невротической патологии основное значение имели социально-экономическое факторы (р<0,05).

Характерной особенностью психопатологии при невротических расстройствах у женщин является преобладание депрессивных и соматизированных проявлений.

При этом в рамках каждой из форм патологии выявлены определенные особенности. Анализ клинико-психопатологической симптоматики у больных неврастенией женщин свидетельствует о том, что в структуре данной патологии доминирует астеническая симптоматика (97,3%) с выраженной соматизацией (78,8%), проявляющаяся на депрессивном фоне (62,8%). У мужчин среди клинических проявлений преобладает астения с тревожно-депрессивной и ипохондрической окраской (р<0,001). Основу клинико-психопатологической симптоматики у женщин с соматоформными расстройствами составляют разнообразные соматизированные проявления (кардиоваскулярные, гастроинтестинальные, респираторные, церебральные), сочетающиеся с депрессией (51,4%), тревогой (46,7%) и общеневротической симптоматикой (92,7%). У мужчин соматоформные расстройства достоверно реже сопровождались депрессией (р<0,05). В структуре клинико-психопатологической симптоматики при тревожно-фобических расстройствах у женщин отмечаются страхи различного семантического содержания (страх смерти, страх сойти с ума, заболеть инфарктом, инсультом), проявляющиеся на фоне тревоги (97,8%), общеневротической симптоматики (94,6%), соматизированных (73,4%) и депрессивных проявлений (82,9%). У мужчин достоверно реже регистрировались общеневротические, соматизированные и депрессивные проявления (р<0,001).

Применение семантического дифференциала позволило выявить высокую степень неудовлетворенности женщин своим образованием, семейным положением, жильем и профессиональной деятельностью (неудовлетворенность регистрировалась как у женщин, имеющих семью, жилье, работу, так и у женщин, не имеющих их), в то время как неудовлетворенность мужчин касалась преимущественно профессиональной деятельности.

Корелляционный анализ свидетельствовал о наличии тесной взаимосвязи основного психотравмирующего с вышеперечисленными факторами (r1 = +0,57; r2 = +0,49; r3 = +0,47; r4 = +0,51 при р<0,05),что отражает генерализацию психогении на основные сферы

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: