Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі уоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапіїого рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенетической терапии

Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі уоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапіїого рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенетической терапии

у пацієнтів ІІб групи.

Динаміка показників гуморальної ланки імунітету після проведеного лікування проявлялася тенденцією до зниження IgA та IgМ і різнонаправленими змінами рівня IgG та ЦІК. Так, якщо вміст IgG та ЦІК у крові хворих Іа і Іб груп практично не змінювались (р>0,05), порівняно з показниками до лікування, то у хворих ІІа групи знижувалися вірогідно (р<0,05) на 24,4% та на 22,3% відповідно, а у хворих ІІб групи – на 21,1% та на 19,7% відповідно. Це, ймовірно, пов’язано з ерадикацією гелікобактерної інфекції та підтверджує взаємозалежність між активністю цих показників та наявністю H. pylori.

Застосування в комплексній терапії альтану супроводжувалось більш динамічними та демонстративними змінами рівня sIgA в шлунковому соці, що свідчило, з огляду на його важливу протективну роль, про покращення цитопротективних властивостей шлункового соку. Так, після лікування у хворих на ХГ на тлі ДГР основних груп як з негативним, так і з позитивним H. pylori-статусом, вміст sIgA в шлунковому соці збільшився на 97,6% (р<0,01) та на 51,8% (р<0,01) відповідно, а в контрольних групах цей показник зростав меншим чином – на 54,8% (р<0,01) та на 19,6% (р<0,01) відповідно, порівняно з такими до лікування.

Після проведеного комплексного лікування в усіх групах хворих спостерігалась позитивна динаміка показників вмісту в крові ТNF-a, IL-2 та IL-4, однак особливо виразною вона була у хворих основних груп, які отримували поряд із базовою терапією альтан (р<0,05). Так, рівень ТNF-a після лікування, порівняно з показниками до лікування, зменшився у хворих Іа групи на 67,7% (р<0,01), Іб – на 52,6% (р<0,01), ІІа – на 32,7% (р<0,05) та ІІб – на 18,5% (р<0,05); рівень IL-2 у крові достовірно знизився (р<0,01) відповідно на 38,3%; 48,3%; 45,9%; та 42,1%. Рівень протизапального цитокіну IL-4 достовірно зріс (р<0,05) на 41,1%; 32,9%; 40,5% та 31,9% відповідно у вищевказаних групах. Після проведеного лікування спостерігалась лише тенденція до зростання вмісту IL-10, що свідчить про здатність протизапальних цитокінів нормалізуватись сповільнено в процесі лікування.

Спостереження за пацієнтами протягом року після проведеного лікування засвідчило, що в пацієнтів контрольних груп, які отримували лише комплекс базової терапії, загострення захворювання відмічалося вже через 3 міс, зокрема, у 4 (28,6%) хворих Іб групи та у 6 (37,4%) – ІІб групи. Ремісія терміном до 6 міс спостерігалась у 6 (42,8%) та у 5 (31,3%) пацієнтів цих груп, а до року – у 4 (28,6%) та у 5 (31,3%) хворих відповідно. У більшості обстежених в основних групах, як у пацієнтів з позитивним так і з негативним статусом щодо Н. рylori, які застосовували альтан у комплексному лікуванні, ремісія тривала більше року (58,3% та 53,3% випадків відповідно). У жодного пацієнта з основних груп за період до трьох міс загострень не зафіксовано.

Таким чином, включення альтану в комплексну терапію хворих на ХГ на тлі ДГР підвищувало ефективність лікування шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка та цитопротективні властивості шлункового соку, показники гуморальної ланки імунітету, цитокіновий профіль крові, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання, подовженню часу ремісії, а тим самим покращувало якість життя хворих.


ВИСНОВКИ


У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі сучасної гастроентерології – підвищення якості діагностики та ефективності лікування хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР з врахуванням наявності H. pylori шляхом виділення клініко-ендоскопічних, морфологічних, функціональних, імунологічних критеріїв верифікації захворювання залежно від ступеня вираженості дуоденальної регургітації та вдосконалення комплексу патогенетичної терапії з включенням альтану.

Клінічний перебіг хронічного гастриту на тлі ДГР характеризується літньо-зимовою сезонністю загострення, появою больового синдрому після прийому їжі та більшою вираженістю диспепсичного синдрому. Для хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР, асоційованого з H. pylori, період загострення хвороби припадає на весну-осінь, характерними є “голодні” і нічні болі та менша вираженість диспепсичного синдрому.

2. У хворих на хронічний гастрит із наявним ДГР рівень інфікованості бактеріями H. pylori складає 61,4-64,2% випадків при співставленні різних методів дослідження. У міру зростання вираженості дуоденальної регургітації зменшується частота виявлення та ступінь заселення H. рylori слизової оболонки шлунка.

3. Глибина і стійкість запально-атрофічних процесів у слизовій оболонці шлунка, їх площа знаходяться в прямій залежності від ступеня вираженості ДГР. Провідними патоморфологічними ознаками змін слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР без H. pylori є – мононуклеарна інфільтрація (73,6%), ямкова гіперплазія (63,6%), перевага атрофії залозистих епітеліальних структур різного ступеня вираженості (34,2%), на противагу поверхневим процесам (58,8%) та інфільтрації нейтрофільними лейкоцитами (61,7%) у випадку хронічного гастриту на тлі ДГР, асоційованого з H. pylori.

4. Хронічний гастрит на тлі ДГР без H. pylori характеризується наявністю ДГР ІІ (28,9%) і ІІІ (60,5%) ступеня вираженості, супроводжується гіпоацидністю шлункової секреції та поступовим зниженням ацидності шлунка в міру зростання інтенсивності та тривалості дуоденальної регургітації. За наявності хронічного гастриту на тлі ДГР, асоційованого з H. pylori-інфекцією, переважає гіперацидний стан та ДГР І ступеня вираженості (33,8%).

5. Верифікація та кількісна оцінка ДГР у хворих на хронічний гастрит вимагає інтегрованого підходу щодо методів діагностики, із обов’язковим застосовуванням внутрішньошлункового рН-моніторингу, який окрім оцінки кислотно-лужного стану шлунка та констатації ДГР може слугувати скринінговим критерієм прогнозування морфологічних змін у слизовій оболонці шлунка та передбачення тяжкості перебігу захворювання.

6. Перебіг хронічного гастриту на тлі ДГР характеризується вираженим дефіцитом sIgA в шлунковому соці та дисбалансом показників гуморальної ланки імунітету, який полягає в збільшенні рівня ЦІК у крові та різнонаправленості змін рівня IgG – достовірному підвищенні за наявності H. pylori-інфекції, на противагу тенденції до зниження за відсутності H. pylori. Порушення балансу цитокінового профілю крові проявляється підвищенням у крові вмісту прозапальних цитокінів TNF-a і IL-2, значно більш вираженому за відсутності H. pylori та різнонаправленістю змін протизапальних цитокінів – збільшенням вмісту IL-4 за відсутності H. pylori і його зменшенням за наявності H. pylori та зменшенням вмісту IL-10 незалежно від H. pylori-статусу. Характерною є залежність вказаних імунологічних зрушень від виразності запально-атрофічних змін у слизовій оболонці шлунка.

7. Застосування альтану в комплексній терапії хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР підвищує ефективність лікування шляхом позитивного впливу на функціональні та цитопротекторні властивості слизової оболонки шлунка, показники гуморальної ланки імунітету та цитокіновий профіль крові, що сприяє регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання. Сумісне призначення антигелікобактерної терапії та прокінетиків у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР з H. pylori супроводжується недостатньою ерадикацією H. pylori.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для об’єктивної верифікації діагнозу та констатації ДГР різної інтенсивності, частоти, тривалості рекомендується проводити внутрішньо-шлунковий комп’ютерний рН-моніторинг у часі, як високоінформативний метод реєстрації дуоденальної регургітації, що відповідає сучасним науковим потребам, відрізняється достатньою комфортністю для пацієнта та може застосовуватися в якості доказової ефективності фармакотерапії.

2. Для достатньої верифікації гелікобактерної інфекції необхідно застосовувати не менше двох методів (уреазний та гістологічний або серологічний). В якості методики скринінгу первинного виявлення персистенції H. pylori при хронічному гастриті на тлі ДГР рекомендується використовувати серологічний метод – визначення антитіл до H. pylori в сироватці крові, оскільки він простий у виконанні, інформативний та не потребує інвазивного втручання.

3. У комплекс діагностичних методів дослідження при хронічному гастриті на тлі ДГР пропонується включати визначення показників імунологічної реактивності організму – вмісту sIgA в шлунковому соці, ЦІК, TNF-a, IL-2, IL-4, IL-10 у крові, особливо за наявності атрофічних та диспластичних змін в слизовій оболонці шлунка, що дає змогу прогнозувати перебіг захворювання і проводити моніторинг ефективності лікування.

4. Для успішного лікування хронічного гастриту на тлі ДГР, асоційованого з H. pylori-інфекцією, враховуючи малу ефективність сумісного призначення антибактеріальних та прокінетичних препаратів, процес лікування хворих рекомендується розводити в часі та здійснювати поетапно, тобто призначення прокінетиків для усунення ДГР проводити після антигелікобактерної терапії, направленої на ліквідацію інфекційного чинника.

5. У комплексному лікуванні хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР, незалежно від H. pylori-статусу, рекомендується застосовувати в якості цитопротектора – альтан по 1 таблетці (10 мг) тричі на день за 1 годину до їди впродовж 21 дня на тлі комплексної терапії, що має позитивний вплив на функціональний стан шлунка та імунологічні показники, дає можливість скоротити термін клініко-ендоскопічної регресії та подовжити час ремісії.


СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Буфан М.М., Дутка Р.Я. Стан місцевого та системного імунітету у хворих з гастродуоденальною патологією на тлі дуоденогастрального рефлюксу // Практична медицина. – 2004. – №2, Т.Х. – С.37-42. (Здобувач здійснила клінічний набір матеріалу, провела огляд літератури, інтерпретацію та статистичну обробку результатів Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю).

2. Дутка Р.Я., Буфан М.М. Клініко-морфологічна та імунологічна характеристика рефлюкс-гастриту в залежності від вираженості дисмотилітету гастродуоденальної зони // Український терапевтичний журнал. – 2006. – №2. – С.43-46. (Здобувач провела літературний пошук, відбір хворих для дослідження, їх обстеження, статистичну обробку результатів. Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю та надавав консультативну допомогу).

3. Дутка Р.Я., Буфан М.М. Взаємозв’язок ступеня функціонально-морфологічних порушень при хронічному гастриті, зумовленому дуоденогастральним рефлюксом // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник – Дніпропетровськ. – 2006. – Вип.37. – С.228-234. (Здобувач особисто виконувала функціональне обстеження пацієнтів, підготувала статтю до друку. Проф. Дутка Р.Я. надавав консультативну допомогу).

4. Буфан М.М. Порівняльна характеристика різних методів дослідження дуоденогастрального рефлюксу та виявлення інфекції Helicobacter pylori у хворих на хронічний гастрит // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2007. – № 8. – С.103-106.

5. Буфан М.М. Порівняльна ефективність комплексного та оптимізованого лікування хворих на хронічний гастрит з дуоденальною регургітацією // Практична медицина. – 2007. - №3, Т. XIII. – С.6-10.

6. Деклараційний патент на корисну модель №4321 Україна, А61В5/00. Спосіб діагностики дуоденогастрального рефлюксу / Буфан М.М., Дутка Р.Я., Новосад А. Б.; Львів. нац. мед. у-тет (UA). - №20040402987; Заявлено 22.04. 2004; Опубл. 17.01. 2005, Бюл. №1. (Здобувач провела інформаційно-патентний пошук, клінічні обстеження пацієнтів, оформила текст. Проф. Дутка Р.Я. редагував текст.д.оц. Новосад А.Б. надавала консультативну допомогу).

7. Буфан М.М. Роль Helicobacter Pylori в генезі хронічних гастритів і виразкової хвороби 12-палої кишки на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали V Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих учених. – Тернопіль, 2001. – С.8.

8. Буфан М.М. Морфологічні особливості слизової оболонки шлунка у хворих з гастродуоденальною патологією на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали VIІ Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2003. – С.223.

9. Буфан М.М., Гельнер З.А., Новосад А.Б. Стан імунної реактивності при патології гастродуоденальної зони на фоні дуоденогастрального рефлюксу // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С.31. (Здобувач провела обстеження, лікування хворих та аналіз отриманих результатів. Доц. Гельнер З.А. та доц. Новосад А.Б. допомагали в підборі хворих).

10. Добовий внутрішньошлунковий рН-моніторинг з проведенням фармакопроб як спосіб вибору антисекреторних середників при патології гастродуоденальної зони, поєднаної з дуоденогастральним рефлюксом /Буфан М.М., Дутка Р.Я., Гельнер З.А., Новосад А.Б., Матущак О.М., Піндак М.В. // Тези доповідей X Конгресу Світової федерації лікарських товариств. – Чернівці, 2004. – С.277. (Здобувач особисто виконувала обстеження пацієнтів, підготувала матеріал до друку. Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю, доц. Гельнер З.А. та доц. Новосад А.Б. надавали консультативну допомогу, ас. Матущак О.М. та лікар Піндак М.В. допомагали при підборі хворих).

11. Буфан М.М. Значення внутрішньошлункової експрес рН-метрії в оцінці кислотоутворюючої функції шлунка при дисмотилітеті гастродуоденальної зони // Тези доповідей XІ Конгресу Світової федерації лікарських товариств. – Полтава, 2006. – С.336-337.

12. Вікові особливості кислотоутворюючої функції шлунка при дисмотилітеті гастродуоденальної зони за даними внутрішньо-шлункової комп’ютерної рН-метрії / Р.Я. Дутка, М.М. Буфан, З.А. Гельнер, А.Б. Новосад // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції терапевтів та інтерністів „Здобутки та перспективи внутрішньої медицини”. – Тернопіль, 2006. – С.32. (Здобувач особисто виконувала обстеження пацієнтів та аналізувала результати. Проф. Дутка Р.Я. редагував статтю. Доц. Новосад А.Б. та доц. Гельнер З.А. допомагали у підборі хворих).

13. Стан системи прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих з гастродуоденальною патологією на тлі дуоденогастрального рефлюксу / Дутка Р.Я., Драганчук Я.В., Буфан М.М., Новосад А.Б., Вострікова Т.В., Надашкевич О.Н. // Збірник наукових праць, присвячений 65-й річниці заснування госпіталю Державної прикордонної служби України. – Львів, 2004. – С.93-96. (Здобувач зібрала клінічний матеріал, провела огляд літератури, інтерпретацію отриманих результатів, підготувала текст статті. Проф. Дутка Р.Я. і проф. Надашкевич О.Н. редагували статтю. Доц. Новосад А.Б. надавала консультативну допомогу. Ордин. Драганчук Я. В і Вострікова Т. В допомагали в підборі хворих).

АНОТАЦІЯ


Буфан М.М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу та удосконалення комплексу патогенетичної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36 – гастроентерологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.

Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування хронічного гастриту на тлі дуоденогастрального рефлюксу (ДГР) з врахуванням наявності Helicobacter pylori. Встановлено особливості клінічного перебігу, ендоскопічної і морфологічної картини слизової оболонки шлунка, кислотопродукуючої функції шлунка, зрушень показників гуморальної ланки імунітету, місцевого захисту і цитокінового профілю крові у хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР в залежності від асоціації з Helicobacter pylori, ступеня вираженості ДГР та запально-атрофічних процесів в слизовій оболонці шлунка. Обґрунтовано доцільність включення альтану в комплексне лікування хворих на хронічний гастрит на тлі ДГР шляхом позитивного впливу на функціональний стан шлунка, показники імунного статусу, що сприяло регресії клініко-ендоскопічних проявів захворювання.

Ключові слова: хронічний гастрит, дуоденогастральний рефлюкс, Helicobacter pylori, слизова оболонка шлунка, імунний статус, цитокіни, альтан.


АННОТАЦИЯ


Буфан М.М. Клинико-патогенетические особенности течения хронического гастрита на фоне дуоденогастрального рефлюкса и усовершенствование комплекса патогенетической терапии. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.36 – гастроэнтерология. – Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.

Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности диагностики и усовершенствования комплекса патогенетического лечения хронического гастрита на фоне дуоденогастрального рефлюкса с учетом наличия Helicobacter pylori. Было обследовано 136 больных с гастродуоденальной патологией на фоне дуоденогастрального рефлюкса. Среди них 106 больных хроническим гастритом и 30 – язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки. В процессе исследования использовались высокоинформативные методы обследования: общеклинические, эндоскопические, морфологические, функциональные, иммунологические. Изучены особенности клинического течения, изменения эндоскопической и морфологической картины слизистой оболочки желудка, состояние кислотообразующей функции желудка и иммунологический статус у больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса в зависимости от наличия или отсутствия ассоциации с Helicobacter pylori. Определена частота инфицирования и степень инвазии слизистой оболочки желудка бактериями Helicobacter pylori у больных хроническим гастритом во взаимосвязи с наличием и интенсивностью дуоденогастрального рефлюкса. У больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса уровень инфицированности Helicobacter pylori составляет 61,4-64,2% случаев при сопоставлении разных методов исследования. Со степенью выраженности дуоденогастрального рефлюкса уменьшается количество больных с контаминацией слизистой оболочки желудка бактериями Helicobacter pylori. С целью количественной и качественной верификации дуоденогастрального рефлюкса провели сравнение результатов разных методов – эндоскопического, суточного интрагастрального рН-мониторинга и спектрофотометрического определения концентрации холевой кислоты в желудочном содержимом, доказаны преимущества суточного рН-мониторинга. Установлена взаимосвязь между степенью интенсивности дуоденогастрального рефлюкса, показателями ацидности желудочного сока и развитием воспалительно-атрофических изменений в слизистой оболочке желудка. Характерным для больных хроническим гастритом на фоне выраженного дуоденогастрального рефлюкса без Helicobacter pylori-инфекции является значительное угнетение кислотообразующей функции желудка и глубокие атрофические изменения в слизистой оболочке желудка. Оценены и дополнены представления о регулирующей роли и биологических эффектах медиаторов воспаления – цитокинов, в патогенетических механизмах развития и прогрессирования повреждений желудка при хроническом гастрите на фоне дуоденогастрального рефлюкса в зависимости от ассоциации с Helicobacter pylori. Особенности нарушений цитокинового статуса больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса характеризовались существенным увеличением уровня провоспалительных цитокинов в крови – TNF-a и IL-2, более значительном при отсутствии Helicobacter pylori. Активность противовоспалительных цитокинов заключалась в разнонаправленности их изменений – увеличении уровней в крови IL-4 при отсутствии Helicobacter pylori и уменьшение его уровня при наличии Н. pylori, а также уменьшении уровня ІL-10 независимо от Helicobacter pylori-статуса. Впервые показано различие изменений показателей гуморального звена иммунитета, показателей местной защиты и цитокинового профиля крови во взаимосвязи с развитием воспалительно-атрофических изменений в слизистой оболочке желудка, а именно при поверхностном гастрите, умеренном и выраженном атрофическом гастрите. Данные показатели могут использоваться как для прогнозирования течения и развития заболевания, так и мониторинга эффективности терапии.

Обоснована целесообразность использования альтана в схеме комплексного патогенетического лечения больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса. Установлено недостаточная эффективность совместного применения антибактериальных препаратов и прокинетиков у больных хроническим гастритом на фоне дуоденогастрального рефлюкса, ассоциированного с Helicobacter pylori. Доказано, что комплексное лечение с применением альтана имело положительное влияние на функциональное состояние желудка и цитопротекторные свойства желудочного сока, корригировало нарушения гуморального и цитокинового профиля крови, способствовало регрессии клинико-эндоскопических проявлений болезни и удлинению периода ремиссии, чем улучшало качество жизни больных.

Основные результаты исследования внедрены в клиническую практику лечебно-оздоровительных учреждений Украины.

Ключевые слова: хронический гастрит, дуоденогастральный рефлюкс, Helicobacter pylori, слизистая оболочка желудка, иммунологический статус, цитокины, альтан.


ANNOTATION


Bufan M. M. Clinical-pathogenetic features of process of chronic gastritis on a background of duodenogastric reflux and improvement of complex pathogenetic treatment. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of a candidate of medical sciences by speciality 14.01.36 – gastroenterology. Ivano-Frankivsk State Medical University, Ivano-Frankivsk, 2008.

Dissertation is devoted to the questions of diagnostics and treatment of chronic gastritis on a background of duodenogastric reflux (DGR) taking into account a presence of Helicobacter pylori (H. pylori). During researching there were observed the features of clinical discourse as well as endoscopical and morphological picture of gastric mucosa, gastric acidity, changes of indexes of humoral part of local immune protection and cytokine type of blood in chronic gastritis patients with DGR depending on complication with H. pylori, degree of expressed DGR and inflammatory-atrophy processes in gastric mucosa. There is given a basis for expedience to include altan in complex medical treatment of patients with chronic gastritis on a background of DGR through positive influence on functional activity of stomach, indexes of immunological reactivity, that stimulated regression of clinical-endoscopical expression of disease.

Keywords: chronic gastritis, duodenogastric reflux, Helicobacter pylori, gastric mucosa, immune status, cytokines, altan.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


ДГР – дуоденогастральний рефлюкс

ХГ – хронічний гастрит

ВХДПК – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

H. pylori – Helicobacter pylori

СОШ – слизова оболонка шлунка

ЕФГДС – езофагофіброгастродуоденоскопія

Ig – імуноглобуліни

sIg А – секреторний імуноглобулін А

IL – інтерлейкіни

TNF-б –тумор некротизуючий фактор альфа

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: