Застосування синбіотиків у комплексі профілактичних засобів у дошкільнят з карієсом зубів
Зміна величини рН ротової рідини в процесі проведення лікувально-профілактичних заходів у дітей свідчить про нормалізацію гомеорезісу у дітей основної групи (від 5,8 у вихідному стані до 6,8-7,0 через 1,5 року). У дітей із групи порівняння ці величини до кінця спостереження склали 5,8-6,0.
Низький рівень слиновиділення спостерігався у дітей обох груп до лікування (64,3 ± 7,1 с.). Через 6 місяців збільшилося природне слиновиділення в основній групі (43,5 ± 3,9 с.). Воно залишилося стабільним на увесь час дослідження. У групі порівняння обсяг слиновиділення залишився низьким (60,4 ± 6,1 с.).
При мікробіологічному дослідженні ротової рідини дітей основної групи й групи порівняння було виявлено більше 10 видів різних бактерій (Str. mitis, Str. pneumoniae, Enterococcus facialis, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Neisseria sicca, Neisseria mucosa та ін.). Загальне мікробне обсіменіння ротової рідини в обстежених дітей перебувало в межах 104-108 КУО/мол, причому більше 77 % становили діти з вмістом бактерій більше 106 КУО/мол. Через 5-7 місяців після курсу комплексної профілактики карієсу показники мікробіоценозу порожнини рота дітей свідчили про істотне (в 2,5 рази) зниження кількості дітей з високим мікробним обсіменінням, через 12-14 місяців – в 5,5 разів, а через 1,5 року практично ні в одної дитини не було вмісту бактерій більше 106 КУО/мол. При цьому 78,6% дітей основної групи характеризувалися низьким рівнем вмісту мікробів у ротовій рідині (менш 104 КУО/мол.). У групі порівняння показники орального мікробіоценозу залишилися без істотних змін. Нормалізація орального мікробіоценозу у дітей стала, мабуть, головним фактором, що сприяє зниженню захворюваності карієсом молочних зубів, а також гінгівітом (рис 1).
Застосування синбіотиків поряд із глибоким фторуванням зубів збільшило активність лізоциму в ротовій рідині дітей основної групи на 64,9 %, що зберігалася на високому рівні протягом 2-х років. Це може свідчити про формування досить високого ступеня антимікробного захисту ротової порожнини під впливом досліджуваного комплексу препаратів.
Результати дослідження у дошкільнят активності уреази, рівень якої відображає ступінь обсіменіння ротової порожнини патогенною й умовно-патогенною мікрофлорою, свідчать про високе її значення на початку лікування. При обстеженні через 6 місяців досліджуваний показник був достовірно нижче в ротовій рідині дітей основної групи. Істотна різниця між значеннями активності уреази в ротовій рідині дітей груп порівняння та основної зберігалася через рік і через 2 роки (основна – 1,12 мккат/хв.л, порівняння – 3,42 мккат/хв/л).
Ступінь дисбактеріозу, розрахована по активності лізоциму й уреази, вже через 6 місяців в основній групі дітей повертається до норми (1,02), тоді як у групі порівняння вона залишається практично незмінною (2,40). (рис. 2)
При цьому мала місце кореляція середньої сили (R=0,64; p<0,05) між параметрами дисбактеріозу та мікробним обсіменінням, що дозволяє запропонувати використовувати для оцінки мікробіоценозу у дітей ферментативний метод, як менш трудомісткий (рис. 3).
Рис. 1. Вплив карієспрофілактичного комплексу на мікробне обсіменіння ротової порожнини у дітей.
Рис. 2. Ступінь дисбактеріозу (СД) порожнини рота у дітей, отримувавших карієспрофілактичний комплекс.
При карієсі зубів порушення мікробіоценозу в ротовій порожнині в бік переваги патогенних мікроорганізмів, зокрема Streptococcus mutans, викликає міграцію нейтрофілів, що виконують функцію поглинання й знищення патогенних мікроорганізмів. Одним із провідних механізмів цього процесу є продукування й виділення нейтрофілами в ротову порожнину протеолітичного деструктивного ферменту еластази. Підвищена активність цього ферменту в ротовій порожнині небезпечна для м'яких тканин пародонту, еластичні волокна якого також можуть піддаватися деструкції, що може викликати спалах запальних реакцій.
Рис. 3. Кореляція біохімічних і мікробіологічних маркерів дисбіозу у дітей.
Тому на всіх етапах проведеного дослідження в ротовій рідині дітей ми контролювали цей показник. В основній групі дітей активність еластази зменшилася за 1 рік спостереження в 3,5 рази (від 34,1 ± 2,6 нкат/л до 9,7 ± 1,1 нкат/л, p<0,001), у той час як у групі порівняння вона залишилася на початковому рівні.
У розвитку карієсу зубів особливу роль грають фосфатази, зокрема лужні. Активність ЛФ ротової рідини дітей основної групи й групи порівняння становила через 24 місяця 0,08 ± 0,01 мккат/л і 0,23 ± 0,04 мккат/л відповідно (p<0,001).
Зниження концентрації іонів Са2+ і НРО42- у ротовій рідині дітей, у яких ще не закінчений процес дозрівання емалі, є однією з основних причин її демінералізації та розвитку каріозного процесу. У ротовій рідині дітей основної групи вміст кальцію перевищував відповідні значення в групі порівняння в 2,7 рази через 12 місяців і в 2,3 рази – через 24 місяця. Такий самий характер носила зміна рівня неорганічних фосфатів.
Таким чином, призначення запропонованого карієспрофілактичного комплексу дозволяє нормалізувати мікробіоценоз у порожнині рота, підвищити ступінь антимікробного захисту, знизити рівень запалення й підвищити мінералізуючу функцію ротової рідини у дітей із множинним карієсом зубів тимчасового прикусу, ускладненого синдромом надлишкового бактеріального росту.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі представлено експериментально й клінічно обґрунтоване нове рішення актуального наукового завдання стоматології дитячого віку - підвищення ефективності профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків.
1. Епідеміологічні обстеження показали, що в дітей м. Запоріжжя з віком поширеність і інтенсивність карієсу зубів збільшується практично в 2 рази (від 48,74% і 3,28 ± 0,27 в 3 роки до 95,8 % і 7,18 ± 0,65 в 6 років), що, на наш погляд, є наслідком негативного впливу, у першу чергу, екологічних факторів. У той же час індекс ВООЗ НІК (найвища інтенсивність карієсу), обумовлений, очевидно, не тільки фенотипичними, але й генотипичними факторами, при цьому збільшився тільки на 22,0 %, причому до 60,0 % каріозних порожнин локалізувалося на карієсіммунних апроксимальних поверхнях, що свідчить про знижену їхню резистентність.
2. Розроблено і апробовано клінічно метод комплексної профілактики карієсу зубів у дітей дошкільного віку із синдромом надлишкового бактеріального обсіменіння порожнини рота, що включає сполучене застосування синбіотиків із фторвмісними препаратами. При цьому за 2 роки спостережень редукція карієсу склала 63,6 %, індекси рівня гігієни Сілнесс-Лоє й Сталларда зменшилися в 6,0 і 4,8 рази відповідно, індекс РМА %, проба Шиллера-Писарєва та ступінь кровоточивості ясен знизилися, відповідно, на 3,45 бали, 1,75 бала й 0,41(p<0,001) бала. Рівень обсіменіння порожнини рота й ступінь дисбактеріозу виявилися через 2 роки в 2,5 рази менше, ніж у початковому стані й у групі порівняння.
3. В експерименті на моделі карієсу зубів показано, що найнижчий ступінь атрофії альвеолярного відростка (21,4 %), кількість каріозних порожнин (4,21 ± 0,38, p2<0,001) і зубів (4,05 ± 0,36, p2<0,01), вміст у гомогенатах ясен білка (87,9 ± 1,2 мг/г, p2<0,01), найвище відношення активностей ЛФ до КФ у пульпі зубів (10,1), вміст у ротовій рідині іонізованого кальцію (0,94 ± 0,08 ммоль/л) виявилися в групі тварин, що одержували глибоке фторування зубів, сполучене із препаратами "Сімбітер" і "Бактулін". При цьому біохімічними дослідженнями показано, що сполучене застосування фтор-препаратів і синбіотиків дозволяє одночасно підсилити активність пульпи зубів і нормалізувати мікробіоценоз у порожнині рота тварин.
4. У дітей дошкільного віку встановлений прямий кореляційний зв'язок між мікробним обсіменінням порожнини рота та ферментативним методом визначення дисбіозу, що дозволяє використовувати цей метод як менш трудомісткий для експрес-оцінки мікробіоценозу порожнини рота при плануванні лікувально-профілактичних заходів.
5. Біохімічні дослідження ротової рідини у дошкільників з дисбіозом порожнини рота показали, що застосування сполученої терапії фтор-препаратів і синбіотиків при лікуванні карієсу зубів дозволяє стабільно нормалізувати істотно порушені у початковому стані вміст у ній лізоциму (42,5 кг/л), активність уреази (2,12 ± 0,17 мккмт/хв.л), еластази (9,7 ± 1,1 нкат/л), ЛФ (0,08 ± 0,01 мккат/л), вміст іонізованого кальцію (0,81 ± 0,07 ммоль/л) і неорганічних фосфатів (4,92 ± 0,41 ммоль/л).
6. Отримані результати дозволяють рекомендувати запропонований метод комплексної профілактики й лікування раннього дитячого карієсу зубів, ускладненого дисбіозом порожнини рота, для широкого впровадження в практичну стоматологію дитячого віку.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Розроблену схему ефективної комплексної профілактики й лікування РДК, ускладненого дисбіозом у порожнині рота, з використанням синбіотиків рекомендується використовувати в практичній стоматології дитячого віку.
2. Пропонується в дітей дошкільного віку при проведенні епідеміоло- гічних обстежень виділяти групи ризику по індексу ВООЗ – найвища інтенсивність карієсу (НІК), а також по запропонованому нами у дітей 6 років і більше параметру – найвища інтенсивність по індексу кровоточивості (НІІКР).
3. Рекомендувати використовувати в практичній стоматології для оцінки мікробіоценозу порожнини рота у дітей дошкільного віку ферментативний тест, як більш доступний.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Гавриленко М.А., Деньга О.В., Макаренко О.А. Эффективность различных методов профилактики экспериментального кариеса у крыс // Вісник стоматології. - 2007. - № 2. - С. 23-27. Автору належить участь в розробці, постановці та проведенні експеримента, обговоренні отриманих результатів досліджень та написанні статті.
Деньга О.В., Гавриленко М.А., Иванов В.С., Спичка И.А. Стоматологическая заболеваемость и уровень гигиены полости рта у дошкольников 3-6 лет г. Запорожье // Вісник стоматології. - 2007. - № 4. - С. 22-29. Автору належить участь у проведенні епідеміологічних досліджень, аналізі отриманих результатів та написанні статті.
Деньга О.В., Гавриленко М.А. Профилактика кариеса зубов у детей дошкольного возраста, осложнённого дисбиозом полости рта // Вісник стоматології. - 2007. - № 5. - С. 69-73. Автору належить пошук літератури, проведення клінічних досліджень, участь у написанні статті.
Гавриленко М.А. Оказание стоматологической помощи детям раннего детского возраста под общим обезболиванием // Український стоматологічний альманах. - 2006. - № 5. - С. 14-16.
Патент на корисну модель № 27543, Україна, МПК (2007) А61С 17/00. Спосіб поетапної профілактики карієсу зубів у дітей дошкільного віку з синдромом надлишкового бактеріального росту / Гавриленко М.А., Дєньга О.В., Іванов В.С - № 200705369; Заявл. 12.05.2007; Опубл. 12.11.2007 р. - Бюл. № 18.
Деклараційний патент на корисну модель № 16205, Україна, МПК (2006) A61С 7/00. Спосіб ендодонтичного лікування зубів у дітей раннього віку /Гавриленко М.А. - № u 2006 03140; Заявл. 23.03.2006; Опубл. 17.07.2006. - Бюл. № 7.
Левицкий А.П., Деньга О.В., Рябоконь Е.Н., Скидан К.В., Гавриленко М.А. Физиологическая микробная система полости рта в поддержании стоматологического здоровья детей // Науковий вісник Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця: “Стоматологічне здоров’я - дітям України”, 28-29 вересня 2007 р. - 2007. - С. 137-139. Автору належить пошук літератури, участь у написанні статті.
Деньга О.В., Гавриленко М.А. Особенности эндодонтического лечения зубов у детей раннего возраста. – Иллюстрир. пособие для детских стоматологов: “Печатный мир”, Запорожье. - 2006 г. - 64 с.
АНОТАЦІЯ
Гавриленко М.А. Застосування синбіотиків у комплексі профілактичних засобів у дошкільнят з карієсом зубів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Державна установа “Інститут стоматології АМН України”, Одеса, 2007.
Дисертація присвячена обґрунтуванню профілактики й лікування карієсу зубів у дітей 3-6 років, ускладненого дисбіозом порожнини рота, шляхом сполученого використання фторвмісних препаратів і препаратів-синбіотиків.
При епідобстеженнях дітей 3-6 років м. Запоріжжя встановлено, що з віком поширеність і інтенсивність карієсу зубів збільшується практично в 2 рази, при цьому індекс ВООЗ НІК збільшився тільки на 22,0 %, причому до 60% каріозних порожнин локалізується на карієсімунних апроксимальних поверхнях. В експериментальних дослідженнях вивчалася ефективність як окремих складових запропонованого комплексу, так їх сполученої дії. У клініці дитячої стоматології при сполученому застосуванні фторвмісних препаратів і синбіотиків за 2 роки спостережень редукція карієсу склала 63,6 %, стабільно нормалізувалися пародонтальні та гігієнічні індекси, рівень обсіменіння порожнини рота й ступінь дисбактеріозу, біохімічні параметри ротової рідини. Ключові слова: ранній дитячий карієс, дошкільний вік, дисбіоз, комплексна профілактика, фторпрепарати, синбіотики.
АННОТАЦИЯ
Гавриленко М.А. Применение синбиотиков в комплексе профилактических средств у дошкольников с кариесом зубов. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. Государственное учреждение “Институт стоматологии АМН Украины”, Одесса, 2007.
Диссертация посвящена экспериментальному, клиническому и клинико-лабораторному обоснованию метода повышения эффективности профилактики и лечения кариеса зубов у детей 3-6 лет, осложнённого дисбиозом полости рта, путем сочетанного использования фторсодержащих препаратов и препаратов-синбиотиков. Изучению кариеса зубов у дошкольников, его профилактике и лечению посвящено относительно небольшое число работ. Указывается большое число различных причин и факторов риска возникновения РДК. Отмечается, что состояние зубов временного прикуса влияет на развитие ротовой полости и лицевого скелета, играет важную роль в усвоении пищи, формировании речи, выражении эмоций, в самооценке ребенка. В ряде работ сделан вывод о недостаточном объеме проводимых исследований по проблеме РДК в настоящее время, о необходимости стандартизации подходов в профилактике и лечении его, разработки новых методов диагностики, создания комплексных программ на государственном уровне. Вместе с тем, по нашему мнению, необходимо подчеркнуть сложность профилактики и лечения кариеса зубов у детей дошкольного возраста, заключающуюся в агрессивности течения процесса, в сложности охвата мероприятиями этого контингента детей в связи со значительным сокращением в Украине дошкольных учреждений (детских садов, яслей и т.д.), в возникновении осложнений в формировании зубного ряда постоянного прикуса в случае отсутствия лечения. Частое проведение у детей антибиотикотерапии приводит к развитию дисбиоза полости рта, снижению неспецифической резистентности организма, нарушению функциональных реакций, в том числе в полости рта, что усугубляет процесс протекания заболевания, усложняет его профилактику и лечение.
Поэтому изучение кариеса зубов у детей дошкольного возраста, осложненного дисбиозом, и разработка методов комплексной профилактики и лечения его являются актуальной задачей стоматологии детского возраста.
Основной задачей эпидемиологического обследования было изучение стоматологических заболеваний детей 3-6 лет в промышленном регионе – г. Запорожье. Было показано, что с возрастом распространенность и интенсивность кариеса зубов увеличивается практически в 2 раза (от 48,72 % и 3,28 в 3 года до 95,8 % и 6,85 в 6 лет), что, на наш взгляд, является следствием отрицательного влияния экологических факторов. При этом индекс ВОЗ НИК увеличился только на 22,0 %, причем до 60,0 % кариозных полостей локализуется на кариесиммунных апроксимальных поверхностях, что свидетельствует о сниженной резистентности этих участков твёрдых тканей зубов.
Для оценки риска возникновения заболеваний пародонта у детей 6 лет и старше предложен индекс наивысшей интенсивности кровоточивости пародонта (НИИКР). Индекс рассчитывается по 1/3 группы детей с самыми высокими показателями индекса кровоточивости.
В экспериментальных исследованиях, проведенных на животных, на модели кариеса зубов (6 экспериментальных групп) изучалась эффективность как отдельных составляющих предлагаемого комплекса, так и сочетанного их действия. Полученные результаты позволяют расположить их в следующем порядке по степени снижения эффективности: композиция → глубокое фторирование → "Санодент" → "Бактулин". При этом глубина поражения, количество кариозных полостей и зубов, степень атрофии альвеолярного отростка, активность щелочной и кислой фосфатазы (ЩФ, КФ) в пульпе зубов, ЩФ, КФ, ОПА, содержание ионизированного кальция и неорганического фосфора в ротовой жидкости и биохимические показатели в гомогенатах десны в группе животных, находившихся на кариесогенной диете и получавших фторпрепараты и синбиотики, приближались к показателям группы животных, находящихся на диете вивария, и достоверно отличались от группы контроля 1.
В клинике детской стоматологии (55 детей от 3 до 6 лет) при сочетанном применении фторсодержащих препаратов и синбиотиков за 2 года наблюдений редукция кариеса составила 63,6 %, индексы уровня гигиены Силнесс-Лоэ и Сталларда уменьшились в 6,0 и 4,8 раза соответственно, значения индекса РМА %, пробы Шиллера-Писарева и степени кровоточивости снизились, соответственно, на 3,45 балла, 1,75 балла и 0,41 балла. Уровень обсемененности полости рта и степень дисбактериоза оказались через 2 года в 2,5 раза меньше, чем в исходном состоянии и в группе сравнения. При этом стабильно нормализуется существенно нарушенное в исходном состоянии содержание в ротовой жидкости лизоцима (42,5 кг/л), активность уреазы (2,1 мккмт/мин.л), эластазы (9,7 нкат/л), ЩФ (0,08 мккат/л), содержание ионизированного кальция (0,81 ммоль/л) и неорганических фосфатов (4,92 ммоль/л).
Установлена прямая корреляционная связь между микробной обсемененностью в полости рта и ферментативным методом определения дисбиоза, что позволяет использовать этот метод как менее трудоемкий для экспресс-оценки микробиоценоза полости рта.
Ключевые слова: ранний детский кариес, дошкольный возраст, дисбиоз, комплексная профилактика, фторпрепараты, синбиотики.
ANNOTATION
Gavrilenko M.A. Application of synbyothics in the caries-prophylactics complex of the teeth at preschool children. – A manuscript.
Dissertation for the kandidate of medical sciences degree in speciality 14.01.22 - dentistry. - State Establishment “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2007.
The dissertation is devoted to the feasibility of preventive maintenance and treatment of teeth caries at children of 3-6 years, complicated with disbacteriosis of the oral cavity, by combined usage of fluorine-containing medicines and synbiothics.
During 3-6 years children epidemiological examinations of Zaporozhye is established, that with age prevalence and intensity of teeth caries increases practically in 2 times, thus an index WHO HIC has increased only at 22,0 %, and it being known that 60,0 % of caries cavities is localised on cariesimmune aproximal surfaces. In experimental researches was studied efficiency of separate components of an offered complex, as well as their combined actions. In clinic of children's stomatology during 2 years of observation, by usage of combined application of fluorine-containing medicines and synbyothics, caries reduction has made 63,6 %, also stably were normalised parodontical indexes and indexes of hygiene level, level of oral cavities semination and dysbacteriosis degree, biochemical parametres of an oral liquid.
Keywords: early children's caries, preschool age, dysbacteriosis, complex preventive maintenance, fluorine-containing medicines, synbiothics.
*Науковий керівник лабораторії біохімії – проф Левицький А.П.., зав. лаб. - с.н.с. Макаренко О.А.