Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Комплексна медико-психологічна реабілітація дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій, на санаторно-курортному етапі

Комплексна медико-психологічна реабілітація дітей, які постраждали від надзвичайних ситуацій, на санаторно-курортному етапі

ортоположенні, за рахунок підвищення активності симпатичного і пригнічення парасимпатичного відділів ВНС, свідчить про перенапруження адаптивних можливостей організму і виникнення синдрому дезадаптації.

Інкорпорація радіонуклідів, у тому числі довгоживучих, а також дія зовнішнього хронічного опромінювання в малих дозах, є достатньо потужними чинниками впливу на регуляторно-біохімічні процеси, у тому числі на стан симпатоадреналової системи (Н.Н. Омельянюк, А.Н. Аринчин, 2001). В групі з регіонів РНЗ кількість дітей з нормальними показниками адреналіну, норадреналіну, диоксифенілаланіну і дофаміну було статистично значимо (р<0,05) нижче, ніж в аналогічних групах з екологічно сприятливих регіонів. В цих же групах також реєструвалося більша кількість дітей з підвищеним вмістом адреналіну (відповідно в 1,9; 2,1; 5,6 і в 3,1 рази у хворих з ХТК, ХТД, РБ і СХ); зниженими (в порівнянні з віковою нормою) показниками норадреналіну і диоксифенілаланину. Виявлені зміни метаболізму катехоламінів (підвищений вміст адреналіну, знижений вміст норадреналіну) у дітей з регіонів РНЗ можуть свідчити про більш несприятливі умови, що впливають на дітей, які тривало проживають в регіонах з нерівномірним іонізуючим випромінюванням.

За наслідками психологічного тестування більш ніж у половини дітей з регіонів РНЗ був встановлений високий і гранично високий показник фонової тривожності. При аналізі явної тривожності, яка в значній мірі обумовлена і високо корелювала з вегетативним забезпеченням, показник тривожності у дітей з регіонів РНЗ склав 22,3±0,73, у дітей з екологічно сприятливих регіонів – 16,9±1,02 (р<0,01). Реєструвалися достовірні відмінності показників явної тривожності у хлопчиків і дівчаток з регіонів РНЗ: у хлопчиків він склав 19,5±1,07, у дівчаток – 24,1±0,92 (р<0,01). При подальшому аналізі групи дітей з високою тривожністю була виділена підгрупа, яка склала 35,1% від загального числа дітей з регіонів РНЗ. Ці діти відрізнялися високими показниками актуальної тривожності, були віднесені до групи "ризику" з можливістю несприятливої адаптації. Саме тривожність в значній мірі визначала соціально-психологічну дезадаптованість дітей, в клінічних еквівалентах вона розглядалася як переважання явищ тривожного регістру. Виявлені показники тривожності були близькими з показниками кількості страхів, в яких знаходив реалізацію стан актуальної тривожності. Якщо для хлопчиків число страхів складало 10,3±1,06, що трохи перевищувало аналогічний показник у хлопчиків з екологічно благополучних регіонів, то для дівчаток цей показник складав 18,3±1,22 (р<0,001). В структурі найбільш значущими для цих дітей був страх радіації – у 69,1% дівчаток і у 62,3% хлопчиків. Тривале перебування в стані тривоги і страху стресогенної природи призвело до значного підйому показників невротичного регістру: астенізації, соматизації і “іпохондрії” дітей, що проживають постійно на територіях з РНЗ або токсичним забрудненням. При клініко-психологічному обстеженні із застосуванням формалізованого опитувальника у дітей, що поступили на санаторно-курортне лікування з регіонів РНЗ, було встановлено: дратівливість у 72,0%; немотивована зміна настрою – 47,9%; проблеми сну і засипання – 63,1%; образливість – 47,9%; запаморочення – 52,1%; моторна гіперактивність – 50,0%; скарги на труднощі концентрації уваги – 64,1 %; немотивована поведінка – 58,9%. Діти відмічали у себе неблагополуччя фізичного здоров'я. В цілому у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, стан "емоційна нестабільність - висока тривожність" є диференційно-діагностичним критерієм і одночасно першочерговою "мішенню" психокоректувальної роботи (В.І. Лисенко, 1996, 2005).

Зміни периферичної крові торкалися не тільки кількісних показників основних форменних елементів, але й свідчили про імунологічні і гематологічні порушення стану – гіпоксемію, гіперкапнію, метаболічний ацидоз, мікроцитоз. У дітей обох груп спостерігалося зниження кількості в периферичній крові Т-лімфоцитів (CD3+), Т-хелперів (CD4+), супресорів (CD8+) і В-лімфоцитів (CD20+) різного ступеня вираженості. Серед дітей із регіонів РНЗ до початку лікування було встановлено як зниження показників імунного статусу у 21,1% дітей до рівня компенсованого вторинного імунодефіцитного стану 1 ступеня (зниження основних субпопуляцій CD3+ і CD22+ лімфоцитів в межах 15-30% від середніх нормальних величин), так і дисбаланс субпопуляцій Т-хелперів і Т-супресорів у бік явної тенденції до підвищення CD8+ клітин. Останні є цитотоксичними лімфоцитами і виконують важливу роль по елімінації з організму чужорідних клітин.

Різноспрямований характер порушень в показниках Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій, В-лімфоцитів (CD20+) до певної міри свідчив про особливості функціонування імунної системи у дітей пубертатного періоду і характеру основного захворювання, а також умов проживання. Так, у дітей з регіонів РНЗ, зниження Т-лімфоцитів було більш виражене в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів при ХТД і СХ в 1,5 рази, Т-хелперів – при СХ в 2,0 рази, Т-супрессорів при РБ і B-лимфоцитів в периферичній крові у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ в порівнянні з дітьми з екологічно сприятливих регіонів перевищувало рівень зниження в 2,9 рази. При порівнянні лабораторних показників з клінічними даними підтверджувалася наявність у спостережуваних дітей резидуальних явищ недавно перенесених або неповних ремісій загострень основних захворювань.

При такому стані імунної системи в організмі дітей створюється ситуація для персистенції агентів – вірусної і бактерійної природи, а також можливий розвиток або посилення наявних аутоіммунних процесів. Отримані нами результати узгоджуються з даними, описаними іншими авторами, які підтверджують кількісні і якісні порушення клітинного і гуморального імунітету у дітей, постраждалих в результаті радіонуклідного забруднення та інших токсичних впливів (М.М. Каладзе, 1996; В.С. Масюк, 2003; А.А. Чумак, 2006).

Аналіз показників стану тиреоідно-гіпофізарної системи у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, залежно від наявності у них дифузного збільшення щитовидної залози дозволив визначити достовірне зниження тиреоідних гормонів та компенсаторне збільшення тиреотропного гормону і кортизолу. Необхідно відзначити, що в групі з регіонів РНЗ, аналогічна картина спостерігалася і у дітей без збільшення щитовидної залози, що свідчить про несприятливий вплив на стан ендокринної системи тривалого нерівномірного радіонуклідного забруднення.

У хворих на сколіоз встановлено зниження вмісту кальцію (93,8%), фосфору і деяке збільшення (в порівнянні з віковою нормою) вмісту лужної фосфатази в крові у 55,6% дітей, що може свідчити про зміну мінералізації кісткової тканини у цих дітей. При аналізі показників обміну органічних компонентів сполучної тканини у дітей з СХ було встановлено підвищення виділення оксипроліну з сечею (82,1% випадків), глікозаміногліканів (70,7%). Біохімічні показники крові дітей старшого (пубертатного) віку дещо відрізнялися і були більше змінені (в порівнянні з віковими) від аналогічних показників дітей молодшого віку (до появи ознак статевого дозрівання). Як відомо, при появі перших ознак статевого дозрівання швидкість прогресування СХ збільшується в 2-5 разів (І.І. Кон з співавт., 1984).

Виявлені зміни у хворих на сколіоз з регіонів РНЗ є підставою для включення в комплексне санаторно-курортне лікування дієти з курсами ентеросорбції, вітамінно-мінеральних комплексів, що може сприяти позитивному впливу на обмінні процеси і мінералізацію кісткової тканини, має важливе значення для зменшення прогресування сколіотичної деформації, особливо для дітей, що проживають в регіонах з РНЗ або іншим антропогенним забрудненням.

стан нервової системи, разом з ендокринною і імунною, відіграє ведучу роль у формуванні відповідних реакцій на дію будь-яких ушкоджуючих чинників, як короткої, так і тривалої дії, визначає стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дитячого організму. Функціональний стан центральної нервової системи є певним маркером несприятливої нерівномірної іонізуючої дії у дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ.

Найбільш характерними змінами електроенцефалографії для групи дітей з регіонів РНЗ було пониження адаптивних можливостей мозку як в діапазоні допустимих вікових відхилень, так і у вигляді їх істотного зниження, що набуває характеру патологічних форм активності. В порівняльній групі дітей з екологічно сприятливих регіонів, за наявності однакових тенденцій характеристики біоелектричної активності головного мозку, процеси вікового дозрівання і диференціювання областей мозку виявлялися більш чітко.

Проведений аналіз нейрофізіологічних показників залежно від віку і наявності вегетативних дисфункцій показав, що у дітей з ВД в 59,7±8,8% випадків були виявлені відхилення, що в значній мірі (в 3,8 раз) перевищує кількість таких дітей в групі без вегетативних дисфункцій (відмінності статистично значимі, р<0,01). У дітей в період статевого дозрівання група “динамічного нагляду” значно (в 1,8 рази) збільшується за рахунок зменшення “прогностично сприятливої” групи (р<0,05) і збільшується кількість дітей з вираженими нейрофізіологічними змінами (18,7±6,8% і 13,6±5,2% відповідно в групі старшого і молодшого шкільного віку). Це свідчило про те, що діти в період статевого дозрівання є більш уразливими, що обумовлює для них більш щадний підхід до призначення курортних чинників. Однією з характерних особливостей обстежених дітей з регіонів РНЗ було зниження у них гомеостатичної стійкості мозку (ГСМ) під впливом гіпервентиляційного навантаження. Істотне зниження ГСМ, спостережуване в 27,6±5,13% випадків, виявлялося вираженим посиленням дельта-активності, пониженням порогу судомної готовності або появою судомної активності мозку. В групі порівняння таких дітей було 11,1±6,0%, що в 2,5 рази менше (р<0,05). Для 32,8±5,3% дітей основної групи характерним було зниження рівня компенсаторних можливостей мозку, яке виявлялося появою і вираженим посиленням патологічної активності під дією гіпервентиляції у вигляді множинних гострих хвиль і комплексів: «гостра – повільна хвиля» в потиличних відділах півкуль. Такий характер БА активності був обумовлений структурно-функціональними порушеннями на рівні коркових нейронів (Л.Р. Зенков, М.А. Ронкин, 1991), що також сприяє пониженню адаптивних можливостей мозку.

Аналіз реоенцефалографічних даних в групі з регіонів РНЗ дозволив виявити зменшення (в 1,6 рази) кількості дітей з нормальними показниками церебральної гемодинаміки у вертебро-базилярному басейні і в 2,5 рази було збільшення кількості дітей з вираженими змінами мозкового кровообігу, які обумовлені зміною тонусу судин артеріальної і венозної систем.

Для інтегральної оцінки вихідного функціонального стану дитини, яка прибула з регіонів РНЗ, проведена поліграфія з одночасною реєстрацією електрофізіологічних параметрів різних систем (реограма, електроенцефалограма, ЕКГ, пневмограма) і визначений ступінь синхронізації їх діяльності з метою виявлення наявних порушень здоров'я, резерву адаптаційних і компенсаторних сил організму, особливостей реагування на зовнішні подразники для можливої, адекватно підібраної дії курортними і преформованими лікувальними чинниками. Визначення інтегральної величини виявило у 44,2% дітей із регіонів РНЗ низький рівень адаптаційних можливостей, що дозволило виділити їх в групу "ризику", яка вимагає не тільки щадного підходу, але і застосування спеціальних коригувальних засобів.

Накопичений досвід нагляду за станом систем, що вивчаються у дітей, постраждалих від НС, подальший кластерний і факторний аналіз отриманих результатів, показали значущу інформативність показників гемограми, оцінки стану кардіореспіраторної системи, неврологічного і психічного статусів, клінічних проявів імунної дисфункції, стану щитовидної залози. Наявність дітей з різними змінами вищеозначених показників виявилося підґрунтям їх розподілу на три групи за допомогою кластерного аналізу, а саме алгоритму методу К середніх (таблиця).

В результаті статистичної обробки формалізованих багатокомпонетних даних було одержано три різні кластери. Ці кластери або групи умовно позначили: 1 кластер – як «прогностично сприятливу» групу, діти якої не мають значних або патологічних відхилень в стані здоров’я; 2 – групу «динамічного нагляду», діти якої мали відхилення і при динамічному нагляді вони або нормалізувалися (в цьому випадку дитину відносили в групу «прогностично сприятливу») або носили стійкий, перехідний в патологічний, характер, що дозволяло віднести дитину в 3-ю групу «ризику».


Таблиця

Результати інтегральної оцінки адаптаційно-компенсаторного рівня у дітей при різних захворюваннях з регіонів РНЗ і екологічно сприятливих регіонів, проведеної за допомогою кластерного аналізу (М±m)

Нозології Групи Діти р


з регіонів РНЗ З екологічно сприятливих регіонів


Абс. % Абс. %

В цілому

n1-660

n2-146

1 83 12,5±1,29 26 17,8±3,17 р>0,05

2 298 45,2±1,93 94 64,4±3,96 р<0,001

3 279 42,3±1,92 45 30,8±3,82 р<0,05

ХТ

n1-348

n2-55

1 61 17,5±2,03 11 20,0±5,39 р>0,05

2 143 41,1±2,63 31 56,4±6,69 р>0,05

3 144 41,4±2,64 13 23,6±5,72 р<0,05

РБ

n1-203

n2-89

1 28 13,8±2,42 14 15,7±3,85 р>0,05

2 79 39,9±3,42 44 49,4±5,29 р>0,05

3 96 47,3±3,50 31 34,8±5,05 р<0,05

СХ

n1-199

n2-39

1 22 11,1±2,22 12 30,7±7,39 р<0,05

2 110 55,3±3,52 19 48,7±8,01 р>0,05

3 83 41,7±3,49 8 20,5±6,46 р<0,05

Примітка:1- «прогностично сприятлива»; 2 – «динамічного нагляду»; 3 – група «ризику»; n1-кількість дітей з регіонів РНЗ; n2- кількість дітей в групі порівняння


У групі з регіонів РНЗ в 42,3% випадків виявлені діти, яких віднесли в групу «ризику», тоді як в групі з екологічно сприятливих регіонів таких дітей виявлено в 1,4 рази менше (30,8%, р<0,05). В цій групі більше було дітей, які були віднесені до «прогностично сприятливої» групи і значно більше було дітей групи «динамічного нагляду». Наявність в групі з екологічно сприятливих регіонів дітей групи «ризику»пояснюється, в першу чергу, зміною стану здоров'я за рахунок наявності хронічних захворювань і порушень в кістково-м’язової системі (ХТ, РБ, СХ).

Використання адекватних клініко-функціональних і психологічних методів дослідження у дітей, постраждалих від ПК і АК, дозволило встановити, що вегетативні розлади (визначенні за спеціальними таблицями оцінки вихідного вегетативного тонусу) були у 84,6% постраждалих від урагану, у 78,4% постраждалих від повені, у 67,9% дітей з регіону вибухів боєприпасів і у 94,5% дітей, постраждалих від масового трагічного зіткнення. Встановлені високі рівні інтегрального показника регуляторних систем ІН -61,5%, 38,9%, 45,6% і 65,1% відповідно; наявність гіперсимпатикотонічного типу вегетативної регуляції - 30,8%, 34,5%, 41,2% і 45,0%. Виявлено, що за показником Л.Х. Гаркаві 69,3% постраждалих від урагану, 38,8% - від повені, 32,8% - з Ново-Богданівки і 95,0% дітей з Червонограду знаходилися в стані підвищеної активації адаптивних систем або стресу. Встановлено, що для 57%, 59%, 53,8% і 68% дітей вищезгаданих груп, був характерним високий рівень емоційної лабільності (нейротизму), високий рівень тривожності - 19%, 26%, 21% і 37% і страхів (92%, 90%, 87% і 89% відповідно).

Вивчення поєднаних змін психоемоційного і соматичного статусу постраждалих від різних надзвичайних ситуацій ПК і АК дозволили виділити серед них групу дітей з синдромом «психовегетативної напруги» (відповідно 61,5%, 48,3%, 48,3% і 65,0%). У цих дітей змінений психоемоційний стан (наявність високих показників емоційної лабільності, тривожності, страхів) поєднувався з підвищеною або з пониженою напругою регуляторних систем (за інтегральним показником індексу напруги), що мало істотне значення для вибору психокорегуючих, курортних лікувальних факторів і складання комплексу санаторно-курортного лікування в цілому (Рис. 1).

Проведені дослідження і подальший факторний аналіз отриманих показників функціонування різних систем (регулюючих і виконуючих) дозволили оцінити стан адаптаційно-компенсаторних механізмів дітей, постраждалих від різних НС, що має значення для диференційованого призначення основних лікувальних природних і преформованих фізичних факторів цієї категорії дітей.

так, у дітей з регіонів РНЗ було виділено 15 основних факторів, які в сукупності складали 92% загальної дисперсії, у дітей, постраждалих від ПК виділено 9 факторів, що становлять 84,8% дисперсії, а у дітей, постраждалих від АК виділених факторів було менше всього – 5 із 100% внеском в загальну дисперсію, що може свідчити про більш поліморфні зміни у постійно проживаючих в регіонах з радіонуклідним або токсичним забрудненням на відміну від дітей, постраждалих від ПК і АК. Розглянута внутрішня структура одержаної статистичної сукупності, були виділені головні компоненти для всіх груп дітей, постраждалих від різних НС, які характеризувалися певними кореляційними взаємозв’язками між ними і ознаками, що вивчаються.

Наявність дітей групи "ризику", які мають певні відхилення в стані соматичного і психічного здоров'я, є підставою для більш глибокого вивчення впливу на організм постраждалих дітей основних курортних факторів. Проведеним дослідженням впливу грязьових аплікацій, бальнеологічних процедур (мінеральні ванни, купання в басейні і морі) на стан показників, що вивчалися, встановлені певні особливості відповідних реакцій. Однократна процедура грязьових аплікацій, «перлинних» і хлоридних натрієвих ванн мала активуючий вплив з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС. В періоді післядії грязьових аплікацій і ванн у дітей із зон РНЗ реєструвалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу - ІН знижувався, але був вище, ніж до процедури. У дітей з екологічно сприятливих регіонів ІН також знижувався в періоді післядії, але був нижче, ніж до процедури, що може свідчити про адекватну фізіологічну реакцію на грязьову і водну процедури при м'якій регулюючій дії на адаптаційно-компенсаторні механізми і вегетативну регуляцію в період їх проведення. В порівнянні з дітьми КГ, відповідні реакції ВНС у дітей з регіонів РНЗ при застосуванні курортних бальнеогрязьових процедур (як однократного, так і курсового), хоча і носили закономірний фазний характер, рівень відповіді був більш вираженим, значно розтягнутим в часі.

Аналіз даних у дітей, які були під наглядом (ХТК, ХТД, РБ, СХ) і які мали супутні захворювання, як з регіонів РНЗ, так і з екологічно сприятливих регіонів дозволив встановити, що у всіх дітей відбуваються однонаправлені зміни, але різною мірою виражені. В процедурі ГА, ПВ і ХНВ відбувалася достовірне підвищення тонусу симпатичного відділу. В періоді післядії спостерігалося підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС, що є адекватною реакцією на отриману процедуру. Вираженість позитивної дії бальнеогрязьових процедур залежала від вихідного вегетативного тонусу (найадекватнішою, добре вираженою була реакція у дітей з нормальним і ваготонічним типом ВНС на прийом ГА, ПВ; у дітей з активністю симпатичного відділу ВНС найадекватнішою була реакція на прийом ХНВ, лікувального плавання в басейні і купань в морі); віку дитини (у дітей старшого шкільного віку зміни носили більш виражений характер), наявності супутніх захворювань (у хворих з ХТ і ДЗЩЗ, з підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС частіше спостерігалася небажана динаміка).

Для об’єктивізації результатів санаторно-курортного лікування запропонована методика бальної оцінки стану здоров'я дітей, які поступили на санаторно-курортний етап, його зміни під впливом лікування по динаміці інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників.

Загальноприйняте комплексне санаторно-курортне лікування мало позитивний вплив на дітей обох груп. Ефективність лікування в групі дітей з регіонів РНЗ склала 77,8%, у хворих з екологічно благополучних регіонів - 84,9%.

Після лікування у всіх трьох групах («прогностично сприятливої», «динамічного нагляду» і «ризику») ОГ і КГ відбулося зменшення величини кластеру, що свідчило про сприятливу динаміку (рис. 2).

При цьому, на більш значущому зменшенні наголошено в третьому кластері, у дітей групи «ризику», кількість яких значно зменшилася як в основній з 42,3% до і 31,1% після лікування, так і в порівняльній групі 30,8% і 19,9%, (р<0,05) відповідно.

Ефективність комплексного санаторно-курортного лікування залежала від особливостей стану здоров'я і наявності обтяжуючого фону у вигляді відхилень клініко-лабораторних, функціональних і показників психоемоційного стану дітей, що постійно проживають в регіонах з РНЗ, які обумовлюють випадки недостатньо позитивної дії лікувальних чинників, що є підставою для розробки диференційованих показань призначення загальноприйнятих і пропозиції нових медичних комплексних технологій.

В основу розробки диференційованого призначення існуючих і використання нових методик різних по інтенсивності і механізму дії лікувальних чинників був покладений підхід, запропонований В.П. Лисенюком (1999) з багаторівневою дією («фізичною», «інформаційною», «хімічною») на саногенетичні процеси, доповнений І.З. Самосюком (2007) клімато- і бальнеолікуванням. До «фізичної» дії відносяться фізіотерапевтичні впливи, до «хімічної» – еферентні впливи і використання різних біологічно активних добавок і вітамінізованих препаратів, до “інформаційної” – групова психокорекція та індивідуальна психотерапія.

Відповідно до цього підходу були розроблені методики по еферентній, антиоксидантній і імунокоригувальній терапії (комбіноване використання посиленого водного режиму, ентеросорбентів природного походження - синьо-зеленої морської водорості “Spirulina platensis” і надвенної лазерної терапії; вітамінізованого препарату «Піковіт»); вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу за допомогою розроблених в інституті препаратів з натуральної мулової сульфідної грязі (електрофорез з колоїдним дрібнодисперсним грязьовим препаратом і його рідкою частиною «Пелозоль»; «спірулінові» ванни); методику групової психокорекції.

Оцінюючи за допомогою бальної системи результати комплексного санаторно-курортного лікування із включенням розроблених методик комбінованого використання природних, преформованих фізичних факторів і психокоригувальної терапії була встановлена більш висока ефективність (88,7%-92,1%).

Оцінка стану здоров'я після проведеного повторно санаторно-курортного лікування дітей, постраждалих від техногенних катастроф свідчила про достатньо високу (89,5%) ефективність і необхідність проведення повторних курсів.

Результати проведених досліджень дозволили розробити комплексну медико-психологічну програму медичної реабілітації постраждалих від надзвичайних ситуацій дітей і запропонувати її для практичного впровадження.

ВИСНОВКИ


У дисертації наведено теоретичне узагальнення та досягнено нове вирішення актуальної проблеми сучасної медицини – реабілітації дітей, постраждалих від різних надзвичайних ситуацій на підставі обгрунтування і розробці комплексної медико-психологічної програми, впровадження якої в практичну охорону здоров’я дозволяє істотно підвищити ефективність санаторно-курортного етапу медичної реабілітації.

Встановлено, що загальним показником неблагополуччя здоров'я дітей, які постраждали від різних надзвичайних ситуацій як в соматичному, так і в психологічному плані, є так звані “фонові“ стани з різним ступенем вираженості змін адаптаційно-компенсаторних механізмів (22,1%-47,7%), психічної (35,1%) і соматичної (від 47,9% до 72,0%) компоненти фізіологічної тривоги, збільшення кількості (57,9%) дітей з дисгармонічним фізичним розвитком.

Виявлені певні клінічні особливості перебігу хронічного тонзиліту, рецидивуючого бронхіту, сколіотичної хвороби у дітей, постійно проживаючих в екологічно несприятливих регіонах з радіонуклідним, токсичним забрудненням: наявність біомаркерів радіаційного ураження у вигляді відносного лімфо- і лейкоцитозу, еозинофілії, дисбалансу клітинного і гуморального імунітету, підвищення напруги регуляторних систем з переважанням активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи, зміна деяких гомеостатичних, нейрофізіологічних показників, наявність більше 3-х супутніх захворювань - 71,3%, вегетативних - 34,2%, імунних дисфункцій - 56,3%, дифузного збільшення щитовидної залози - 38,4%, зміни психоемоційного статусу - 59,9%.

Серед дітей, постраждалих від техногенних катастроф, за допомогою кластерного аналізу виділено три групи: «прогностично сприятлива» - 12,5%, "динамічного нагляду" - 45,2% і група "ризику" - 42,3% для корекції алгоритму санаторно-курортного лікування та індивідуального призначення природних і фізичних факторів, еферентної терапії, проведення спеціальних психокоригувальних заходів.

Для дітей, постраждалих від гострого стресу в результаті природних і антропогенних надзвичайних ситуацій, притаманні високий рівень емоційної лабільності - нейротизму, тривожності, страхів - до 90,0% та високі рівні індексу напруги – інтегрального показника (65,1%), наявність гіперсимпатикотонічного типу вегетативної регуляції (34,5%). в стані підвищеної активації адаптаційно-компенсаторних систем або стресу знаходилися 53,9% дітей.

Дослідження, які проведенні по вивченню психоемоційного і соматичного статусу у дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій природного і антропогенного характеру,, визначення за допомогою факторного аналізу їх внутрішньої структури дозволили виділити 55,8% дітей із синдромом «психовегетативної напруги», що має істотне значення для вибору алгоритму санаторно-курортного лікування, в першу чергу проведення психологічної корекції з подальшим визначенням курортних лікувальних факторів.

Однократна процедура грязьових аплікацій, «перлинних», хлоридних натрієвих ванн приводила до підвищення тонусу симпатичного відділу ВНС з подальшою зміною фази в періоді найближчої післядії – активності парасимпатичного відділу, що являється адекватною реакцією на лікувальні процедури. Ступінь вираженості позитивної дії бальнеогрязьових процедур залежала від вихідного вегетативного тонусу, віку дитини, наявності супутніх захворювань і обумовлює диференційований підхід до призначення бальнеогрязьових процедур даним дітям.

Для об’єктивізації оцінки результатів медичної реабілітації запропонована методика кількісної, бальної оцінки стану здоров'я і його змін під впливом лікування дітей, які прибули на санаторно-курортний етап за динамікою інформативних клінічних, функціональних і лабораторних показників, що дозволило встановити ефективність від 74,2% до 86,8%. проведеної реабілітації у дітей з регіонів РНЗ з використанням загальноприйнятих курортних факторів

Розроблені методики по еферентній, антиоксидантній і імунокоригуючій терапії, вдосконалені методики фізіотерапевтичного впливу раніш розроблених препаратів натуральної сульфідної мулової грязі; «спірулінові» ванни; групової психокоригуючої терапії, які дозволили отримати більш високу ефективність санаторно-курортного лікування - 88,7% до 92,1%.

Повторне санаторно-курортне лікування дітей, постраждалих від техногенних катастроф сприяло подальшому поліпшенню клініко-лабораторних і функціональних показників (зростанню гемоглобіну, підвищенню вмісту сегментоядерних лейкоцитів, зменшенню еозинофілії, нормалізації імунологічних показників); достовірному зменшенню показників стомлюваності і дратівливості в порівнянні з першим спостереженням, підвищенню показників інтересу, поліпшенню комфортності, що в цілому визначило достатньо високу ефективність санаторно-курортної реабілітації (89,5%).

Для дітей, постраждалих від техногенних, природних і антропогенних надзвичайних ситуацій, розроблена програма комплексної медико-психологічної реабілітації, в основу якої покладений диференційований підхід у виборі алгоритму санаторно-курортного лікування залежно від характеристики основного ушкоджуючого фактору надзвичайної ситуації, наявності гострого або хронічного стресу.


Практичні рекомендації


Для інтегральної оцінки здоров'я дітей, які тривало проживають в екологічно несприятливих регіонах і знаходяться в умовах хронічного стресу, необхідно використовувати мінімальний об’єм обстежень, в першу чергу, оцінювати адаптаційно-компенсаторні реакції, показники неврологічного (вегетативного тонусу, реактивності) і психоемоційного (визначення рівнів нейротизму, тривожності, страхів) статусів, стану щитовидної залози (розміру і функції), клінічних проявів і анамнестичних ознак імунних дисфункцій, що дозволяє віднести дитину в одну із трьох груп: «прогностично сприятливу», «динамічного нагляду» і групу «ризику».

Для дітей, постраждалих від надзвичайних ситуацій природного або антропогенного характеру, з короткою, але потужною дією гострого стресу, обов'язковою являється оцінка психічної (тести Айзенка, CMAS, ТДСФС, страхів) і вегетативної (ВВТ, КІГ, реактивність) складової фізіологічної тривоги , що дозволяє виділити групу дітей з синдромом «психовегетативної напруги».

В умовах впливу хронічного стресу, дітям, постійно проживаючим в екологічно несприятливих регіонах, необхідне проведення санаторно-курортного етапу медичної реабілітації в спеціалізованих центрах, у тому числі на курорті Євпаторія, з обов'язковим проведенням курсів ентеросорбції; призначення дієт, які збагачені кальцієм і іншими мінеральними речовинами; включення спеціальних харчових добавок; вітамінізованих препаратів; проведення антиоксидантної терапії та індивідуально підібраних відповідно до стану здоров’я бальнеофізіотерапевтичних методів лікування.

В умовах впливу гострого стресу, дітям з «психовегетативною напругою», необхідно, в першу чергу, проведення психологічного де брифінгу, психокоригувальних групових або індивідуальних заходів, а у ряді випадків показана психотерапія та призначення курортних факторів в залежності від наявності основного та супутніх захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Голубова Т.Ф. Кліматолікування дітей, які постраждали внаслідок техногенних катастроф та надзвичайних ситуацій /Т.Ф. Голубова // Використання кліматичних факторів в комплексі санаторно-курортного лікування за ред. Л.І. Фісенко – К:. «Купріянова», 2005.-194-199.

Голубова Т.Ф. Оценка психического статуса в санатории у детей, пострадавших от Чернобыльской катастрофы / В.И. Лысенко, Н.П. Дриневский, Т.Ф. Голубова //Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. -1995. -№6. -С.31-33. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

Голубова Т.Ф. Разработка и научное обоснование принципов восстановительного санаторно-курортного лечения детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский,, В.И. Лысенко, Л.Ф.Чепурная, Н.С. Григорьева //Вест. физиотерапии и курортологии. -1996. -№2. -С.35-37. [автором обґрунтовані принципи відновного лікування дітей, підготовлена стаття].

Голубова Т.Ф. Эволюция использования грязелечения на Евпаторийском курорте у детей, больных сколиозом, в том числе проживающих в неблагоприятных экологических условиях / Т.Ф. Голубова // Вест. физиотер. и курортологии. -1998. -№1. -С.22-25.

Голубова Т.Ф. Эффективность курортного лечения детей, больных хроническим тонзиллитом, с сопутствующей дефицитной анемией в условиях Евпаторийского курорта / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова // сб. научн. Тр. Крымского Госуд. мед. университета им. С.И. Георгиевского. -1998. -Т.134. -часть II. - С.326-330. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

Голубова Т.Ф. Состояние и задачи организации санаторно-курортного лечения и оздоровления детей, пострадавших в результате Чернобыльской катастрофы / Н.П. Дриневский, Т.Ф. Голубова //Лікарська справа. Врачебное дело. - 1998. -№5. -С.57-59. [автором проведено аналіз стану організації санаторно-курортного лікування, обговорення отриманих результатів, підготовлена стаття].

Голубова Т.Ф. Состояние здоровья детей с хроническим тонзиллитом из региона Чернобыльской АЭС, поступивших на курортный этап реабилитации / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова //Вест. физиотер. и курортологии. - 2000. -№2. -С.72-73. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

Голубова Т.Ф. Состояние биохимических показателей и их динамика под влиянием санаторно-курортного лечения у детей с диспластическим сколиозом, проживающих в регионах с радионуклидным загрязнением (РНЗ) / В.Н.Прочан, Т.Ф. Голубова, И.В. Сидорчук //Український медичний альманах. -2003. -Том 6, -№2. -С.123-124. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті].

Голубова Т.Ф. Актуальные проблемы санаторно-курортного лечения детей в современных условиях / Т.Ф. Голубова, Н.П. Дриневский // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия. -2003. -№2(34). -С.36-39. [автором проведено аналіз сучасного стану дітей, обговорення отриманих результатів, зроблені висновки, підготовлена стаття].

Голубова Т.Ф. Алгоритм санаторно-курортного лечения детей со сколиотической болезнью, в том числе пострадавших от чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова //Вестн. физиотер. и курортологии. -2003. -№3. -С.44-46.

Голубова Т.Ф., Влияние курортной терапии на некоторые показатели функциональной симметрии у больных хроническим тонзиллитом из региона антропогенного загрязнения / В.Н. Любчик, Т.Ф. Голубова, Л.Л. Олексенко //Таврический медико-биологический вестн. -2003. -Т.6. -№1. -С.91-93. [автором проведено обстеження дітей, обговорення отриманих результатів].

Голубова Т.Ф. Эффективность электрофоретического применения грязевых препаратов у детей с рецидивирующим бронхитом, прибывших на санаторно-курортное лечение из регионов с радионуклидным загрязнением / Т.Ф. Голубова, М.С. Бикметов // Актуальн. вопр. курортологии физиотерапии и медицинской реабилитации: cб. научн. Тр. Крымского респ. НИИ физических методов лечения и медицинской климатологии им. И.М. Сеченова -Ялта. -2003. -Т.XIV. -С.3-10. [автором проведено обстеження дітей, обробка, аналіз і обговорення отриманих результатів, підготовка статті.

Голубова Т.Ф. Методы медико-психологической реабилитации на санаторно-курортном этапе детей, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций / Т.Ф. Голубова // Мед. реабил., курортол. и физиотерапия. -2004. -№2 (38). -С.38-41.

Голубова Т.Ф. Принципы психологической реабилитации детей, пострадавших в результате техногенных, экологических катастроф и других чрезвычайных ситуаций, на куpоpте / Т.Ф. Голубова // Физиотерапия, бальнеология и реабилитация. -2003. -№2. -С.36-40.

Голубова Т.Ф. Динамика состояния центральной нервной системы у детей из регионов с радионуклидным загрязнением при санаторно-курортном лечении / Т.Ф. Голубова

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: