Клінічно-патогенетичні особливості перебігу подагриу хворих з ураженням гепатобіліарної системи та шляхи їх корекції
Застосування фітоліту в комплексному лікуванні хворих на подагру з супутнім ураженням ГБС виявляє виражену гіпоурикемічну і антиоксидантну дію, помірну - гіполіпідемічну і гепатопротекторну, сприяє нормалізації процесів колагенолізу і протеолізу.
Включення до комплексного лікування хворих на подагру з супутньою патологією ГБС холіверу виявляє виражену гепатопротекторну, гіполіпідемічну, антиоксидантну дію, помірну – гіпоурикемічну, призводить до нормалізації процесів колагенолізу і протеолізу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Враховуючи несприятливий вплив супутніх уражень ГБС на перебіг подагри та з метою ранньої діагностики ураження органів даної системи всім хворим на подагру рекомендовано проведення УЗД печінки і жовчного міхура та дослідження активності печінкових ензимів (АЛТ, АСТ, ЛДГ, ГГТП).
Для адекватної оцінки пуринового обміну і призначення гіпоурикемічних засобів визначення концентрації СК у крові доцільно додатково проводити у другій половині дня, а саме о 14.00.
З метою додаткової діагностики загострення подагричного артриту доцільним є дослідження в якості лабораторного маркеру концентрації СК у сечі в 1-2 доби подагричної атаки в добовому аспекті.
Хворим на подагру із супутнім ураженням ГБС у лікувальний комплекс рекомендовано додаткове призначення препаратів фітоліт або холівер по 2 табл. 3 рази на день за 30 хв до або під час їжі впродовж двох тижнів.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Пішак О.В., Арич Г.І. Добові ритми про- та антиоксидантної систем крові у хворих на подагру в період загострення // Буковинський медичний вісник.–2006.–Т.10, №4.–С.141-143.
Арич Г.І. Ефективність холіверу в комплексній терапії хворих на подагру з супутнім ураженням панкреато-біліарної системи // Галицький лікарський вісник.–2007.-№2.-С.5-8.
Пішак О.В., Арич Г.І. Динаміка добових ритмів концентрації сечової кислоти в крові та сечі у хворих на подагру у зв’язку з лікуванням // Буковинський медичний вісник.–2005.–Т.9, №2.-С.198-200.
Пішак О.В., Волошин О.І., Арич Г.І. Застосування фітоліту в комплексній терапії хворих на подагру // Фітотерапія.-2007.-№2.-С.37-40.
Пішак О.В., Арич Г.І. Оцінка ефективності стандартних терапевтичних схем у хворих на подагру в добовому аспекті // Актуальні питання клін. та експеримент. медицини. Матер. 86-ої підсумк. конф. науковців БДМУ.-Чернівці.-2005.-С.26-30.
Патент №22662А, МПК А61К31/00. Спосіб лікування подагричного артриту / О.В.Пішак, О.І.Волошин, Г.І.Арич.-Заявл. 08.12.2006. Опубл. 25.04.2007. Бюл.№5.–С.4.
Pishak O.V., Arych H.I. Daily rhythms of uric acid levels in blood serum and urine in acute gouty arthritis // Third International Scientific Conference of Medical Students and Young Doctors.-Bialystok, 2007.-P.40-41.
Пішак О.В., Арич Г.І. Добова організація параметрів антиоксидантної та прооксидантної систем, процесів протеолізу та фібринолізу в крові хворих на подагру // Тези доповідей ювілейного VІІІ з’їзду ВУЛТ.–Київ, 2005.-С.82-83.
Арич Г.І. Добові ритми деяких біохімічних показників плазми крові у хворих на подагру під час загострення // Матер. всеукр. наук.-практ. конф. „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології”.–Вінниця, 2006р.–С.95.
Пішак О.В., Арич Г.І. Хроноаспекти визначення ефективності лікування хворих на подагру // Матер. ХІ конгресу СФУЛТ.-Полтава-Київ-Чікаго, 2006.-С.298.
Пішак О.В., Арич Г.І., Сенюк Б.П. Досвід застосування холіверу в хворих на подагру з супутнім ураженням панкреато-біліарної системи // Українські медичні вісті.-2007.-Т.7,№1-2.-С.332-333.
Пішак О.В., Волошин О.І., Арич Г.І. Вплив фітоліту на перебіг подагри у хворих з супутнім ураженням панкреато-біліарної системи // Biomedical and Biosocial Anthropology.-2007.-№8.-Р.161-162.
Пішак О.В., Арич Г.І., Захарчук Т.В. Вплив холіверу на біохімічні показники крові в хворих на подагру // Матеріали міжнар. наук.-практичн. конф. „Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії”.–Ужгород, 2007.–С.126-129.
Волошин О.І., Пішак О.В., Арич Г.І. Особливості добової динаміки біохімічних показників крові під час гострого подагричного артриту // Biomedical and Biosocial Anthropology.-2006.-№7.-С.191.
АНОТАЦІЯ
Арич Г.І. Клінічно-патогенетичні особливості перебігу подагри у хворих з ураженням гепатобіліарної системи та шляхи їх корекції. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2008.
Дисертація присвячена вивченню хроноритмологічних аспектів перебігу подагри у хворих з супутнім ураженням ГБС на підставі аналізу добових коливань біохімічних параметрів та удосконаленню комплексного лікування шляхом включення до лікувального комплексу фітоліту і холіверу.
Встановлено, що подагра характеризується часовою дезорганізацією вмісту СК в крові і сечі, параметрів про- та антиоксидантного гомеостазу, протеолізу, фібринолізу крові. Характеристики профілів концентрації СК в сечі можна використовувати з метою ранньої діагностики загострення подагричного артриту. Включення до лікувального комплексу фітоліту і холіверу виявляє гіпоурикемічну, гепатопротекторну, гіпохолестеринемічну, антиоксидантну властивості.
Ключові слова: подагра, хроноритми, гепатобіліарна система, фітоліт, холівер.
АННОТАЦИЯ
Арич Г.И. Клинико-патогенетические особенности течения подагры в больных с поражением гепатобилиарной системы и пути их коррекции. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению хроноритмологических аспектов течения подагры у больных с сопутствующим поражением ГБС на основании анализа суточных колебаний биохимических параметров и усовершенствованию комплексного лечения путем включения к базисному лечебному комплексу фитолита и холивера. В работе использованы клинические, биохимические, инструментальные (ультразвуковое обследование печени, желчного пузыря), статистические (компьютерный вариационный и корреляционный анализы) методы исследования.
Обследован 81 больной первичной подагрой в возрасте от 35 до 74 лет. При клиническом, лабораторном, инструментальном обследовании у 77,8% больных выявленные признаки, которые свидетельствуют о нарушении функции органов ГБС. Повышение уровня общего билирубина выявлено у 23,5% больных, АСТ - в 77,8%, АЛТ - в 76,5%, триглицеридов – в 49,4%, ГГТП – в 75,3%. При ультразвуковом обследовании у 77,8% пациентов выявлено повышение эхогенности печени, в 37,0% - незначительное увеличение размеров печени, в 16,1% - дорзальное стихание эхосигнала, в 74,1% - диффузное уплотнение и утолщение стенки желчного пузыря до 5 мм, в 83,9% - наличие в нем осадка. Скрытый характер поражения органов данной системы установлено в более чем половины больных.
В больных подагрой во время обострения имеет место снижение активности каталазы и уровня ВГ крови на протяжении всех суток и повышения содержания МА в крови. Концентрация МК в крови больных подагрой оказалась наивысшей в 10.00 и в 14.00, что требует коррекции у проведении исследования данного показателя с целью устранения ошибок в диагностике.
Хронограммы концентрации МК в моче больных подагрой и здоровых лиц оказались инверсными. Характеристики профилей концентрации МК в моче можно использовать с целью ранней диагностики обострения подагрического артрита.
Ритмы ПНМП и ПВМП у больных подагрой характеризовались незначительным ростом среднесуточных значений за счет увеличения данного показателя во все часовые периоды. Отличий среднесуточной активности ПНМП и ПВМП, а также хронограм в зависимости от сопутствующих поражений ГБС, не установили.
Оценка ритма КАП выявила более, чем вдвое рост данного показателя у больных подагрой. Максимальные значения КАП выявили о 10.00, тогда как в группы здоровых лиц о 22.00. Наличие сопутствующих поражений органов ГБС предоставляло КАП ультрадианный характер ритма.
Сравнительный анализ хронограм СФА и НФА показал, что в группе здоровых лиц данные показатели характеризовались незначительными амплитудными изменениями на протяжении суток, тогда как у пациентов выявили в 2,1 раза увеличения активности этих процессов с максимумами в 10.00. Наличие сопутствующей патологии со стороны ГБС приводило к незначительному росту СФА и НФА на протяжении суток.
Наличие сопутствующих поражений ГБС у больных подагрой сопровождалось снижением антиоксидантной защиты организма (среднесуточной активности каталазы крови на 16,7% и уровня ВГ на 24,4%), высокой концентрацией МК в крови на протяжении суток, активацией прооксидантной системы (рост содержания МА крови в первой половине дня и снижение – в ночное время), усилением процессов протеолиза и нуждается в дополнительной коррекции в лечении.
Наличие тофусов сопровождалось снижением уровня ВГ в крови, концентрации МК в моче, СФА плазмы крови и повышением активности каталазы крови, концентрации МК в крови и КАП, тогда как длительность болезни более 10 лет характеризовалась снижением про- и антиоксидантного гомеостаза крови, концентрации МК в моче и СФА и повышением только КАП крови. У больных подагрой с возрастом повышается активность каталазы крови, концентрация МК в крови и СФА и снижается – концентрация МК в моче и КАП. Наличие тофусов, длительность болезни и возраст больных на другие биохимические параметры достоверно не влияли.
Применение фитолита в комплексном лечении больных подагрой с сопутствующим поражением ГБС выявляет выраженную гипоурикемическое, антиоксидантное действие и умеренные гиполипидемическое и гепатопротекторные свойства. Включение к лечению больных подагрой с сопутствующей патологией ГБС холивера выявляет выраженную гепатопротекторное, гиполипидемическое, антиоксидантное и умеренное гипоурикемическое действие.
Ключевые слова: подагра, хроноритмы, гепатобилиарная система, фитолит, холивер.
SUMMARY
Arych H.I. Clinico-patogenetic features of gout in patients with hepatobiliary disorders and the ways of its correction. – Manuscript.
Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences in specialty 14.01.02 – Internal Diseases. – National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P.L.Shupyk, Kyiv, 2008.
The dissertation is dedicated to estimation of chronorhythmological aspects of clinics of gout and hepatobiliary pathology based on the diurnal fluctuations of the biochemical values.
Gout is characterized by time-related disorganization of urine uric acid concentration, serum pro-, antioxidant parameters, proteolysis, fibrinolysis. Profile features of urine uric acid concentration may be employed for the early diagnostic of acute gout attack.
Phytolytum and choliver added to the gout therapeutic complex shows hypouricemic, hepatoprotective, hypocholesterinemic, antioxidant properties and normalizes proteolysis, collagenolysis, fibrinolysis processes during acute gout attack.
Key words: gout, chronorhythms, hepatobiliary system, phytolytum, choliver.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЛТ – аланінамінотрансфераза
АСТ – аспартатамінотрансфераза
ВГ – відновлений глутатіон
ГБС – гепатобіліарна система
ГГТП – гамма-глутамілтранспептидаза
КАП – колагенолітична активність плазми
ЛДГ – лактатдегідрогеназа
ЛФ – лужна фосфатаза
МА – малоновий альдегід
НФА – неферментативна фібринолітична активність
ПВМП – протеоліз високомолекулярних протеїнів
ПНМП – протеоліз низькомолекулярних протеїнів
CК – сечова кислота
СФА – сумарна фібринолітична активність
ФФА – ферментативна фібринолітична активність