Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Особливості гіпертрофії лівого шлуночка у хворих артеріальною гіпертензією з метаболічним синдромом в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного обміну

Особливості гіпертрофії лівого шлуночка у хворих артеріальною гіпертензією з метаболічним синдромом в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного обміну

обстежених хворих. Було виявлено, що у жіночих та чоловічих групах хворих із ГХ по мірі збільшення ІМТ погіршуються показники вуглеводного обміну, у чоловіків більш значуще, ніж у жінок. З метою вивчення впливу порушень вуглеводного обміну на міокард усі пацієнти (n = 190) були розділені на групи: без виявлених ПВО, із інсулінорезистентністю (ІР) без підвищення рівня глюкози натще, із підвищенням рівня глюкози натще (ПГН), із порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) та із цукровим діабетом 2 типу (ЦД). Пацієнти із ПГН та ПТГ були об’єднані у одну групу. МЛШ у пацієнтів із ІР, ПТГ та ЦД виявились достовірно більшими (всі p< 0,001), ніж МЛШ у пацієнтів без ПВО (табл.4).


Таблиця 4

Середні показники характеристик МЛШ у групах пацієнтів буз поділу за статтю в залежності від наявності ПВО

Групи Величина показника (M+m)

МЛШ, г ІМЛШ1, г/м2 ІМЛШ2,г/м 2,7
без ПВО(n=63) 226,5±7,2 117,4±3,5 57,9±2,1
ІР(n=35) 263,1±9,4*** 124,9±3,8 64,4±2,4*
ПТГ(n=65) 259,7±7,8*** 127,6±3,0* 65,6±1,8**
ЦД(n=27) 296,8±13,1*** 146,8±6,0*** 72,3±3,7***

Примітки: р – достовірність різниці у порівнянні із групою без ПВО


Для оцінки зв’язку між виникненням ГЛШ та наявністю ПВО було проаналізовано виявлення різних типів ремоделювання ЛШ у цих групах пацієнтів. По мірі погіршення стану вуглеводного обміну у групах зменшувалась кількість нормальної геометрії ЛШ (НГЛШ) та збільшувалось виявлення КГЛШ. У пацієнтів із ЦД не виявлено НГЛШ (Рис 2).

У жінок усіх груп КГЛШ виявлялась частіше (20% - 44%, в середньому – 36,5%), ніж у чоловіків (12% - 33%, в середньому – 24,5%), її виявлення збільшувалось по мірі погіршення вуглеводного обміну. Кількість виявленої ЕГЛШ була більшою у групі жінок без ПВО (63%), ніж у групі чоловіків без ПВО (42%). А у групах із ПВО кількість виявленої ЕГЛШ була більшою у чоловіків (67% – 75%, в середньому – 72%), ніж у жінок (52% – 58%, в середньому – 55%). Тобто, при наявності ПВО у чоловіків переважно виявляється ЕГЛШ, а у жінок – КГЛШ.

Кореляційний зв'язок товщини стінок, КДР, МЛШ та її індексів із рівнями глюкози та індексом НОМА більш сильний у чоловіків, ніж у жінок. На відміну від чоловіків, у жінок був виявлений слабкий, але достовірний кореляційний зв'язок ВТС ЛШ із індексом НОМА (r = 0,18; p <0,05), що може вказувати на патогенетичну роль наявності ІР (гіперглікемії та гіперінсулінемії) при переважному потовщенні стінок ЛШ у жінок. При дослідженні кореляційної залежності окремо у жінок до і після 50 років виявилось, що тільки у жінок старше 50 років є прямий достовірний зв’язок рівня глюкози натще із МЛШ (r = 0,25; p < 0,05) та прямі достовірні зв’язки рівня інсуліну натще із товщиною МШП (r = 0,20; p < 0,05) та ЗС ЛШ (r = 0,20; p < 0,05). У жінок молодше 50 років подібні зв’язки не виявлені. При недостовірній різниці ІМТ та ОТ у жінок старше 50 років виявлено достовірно вищі рівні глюкози натще (p < 0,05) та індексу НОМА (p < 0,05 ), ніж у жінок молодше 50 років. У жінок старше 50 років виявляється ІР (НОМА - 3,7 ± 0,4 у.о.) та ПГН (рівень глюкози натще - 5,6 ± 0,1 ммоль/л, за рекомендаціями IDF).

Досліджено зв’язок порушень ліпідного обміну із МЛШ. У жінок виявлено прямий достовірний кореляційний зв'язок МЛШ із рівнями ТГ (r=0,24; p<0,01) та зворотний достовірний зв'язок МЛШ із рівнями ЛПВГ (r = - 0,32; p< 0,01). У чоловіків наявний лише слабкий недостовірний зв'язок МЛШ із рівнями ЛПВГ (r=-0,16; нд). У всіх пацієнтів виявлено прямий достовірний зв'язок між рівнями ТГ та індексом НОМА (r=0,22; p= 0,002).

П’ятим фрагментом дослідження було визначення впливу кількості компонентів МС на прояви ГЛШ. Відомо, що кожний компонент МС має певний вплив на виникнення ГЛШ, їх сума виявляє ще більш несприятливу дію. З метою вивчення асоціативного зв’язку між кількістю компонентів МС та виявленням ГЛШ ми виділили групу хворих без МС, групи хворих із наявністю 3-х, 4-х та 5-и компонентів МС: ожиріння, АГ, дисліпідемії, ПВО, визначених за рекомендаціями ІDF 2005 р. Виявлено, що у пацієнтів із ГХ МЛШ та її індекси достовірно більші при наявності МС, ніж у пацієнтів без МС та зростають у відповідності до збільшення кількості компонентів МС, особливо, коли серед них є ЦД (Рис. 3).

У пацієнтів із ГЛШ, діагностованою як за ІМЛШ1 так і за ІМЛШ2, оцінювали наявність таких ФР ССЗ, які є компонентами МС, а також інших: підвищений рівень ЗХ та ЛПНГ, ІР, чоловіча стать, вік більше 50 років для жінок та більше 45 – для чоловіків. Виявлена пряма достовірна кореляція МЛШ із кількістю факторів ризику ССЗ: у жінок (r = 0,46; p < 0,001) та у чоловіків (r = 0,35; p < 0,001). Кількість усіх виявлених ФР ССЗ у групі пацієнтів із ГЛШ, виявленою лише за ІМЛШ2, була співставною із кількістю ФР у групі пацієнтів із ГЛШ, виявленою за ІМЛШ1 та достовірно більшою, ніж у пацієнтів без ГЛШ. Таким чином, при використанні ІМЛШ2 для діагностики ГЛШ додатково виявляється контингент пацієнтів, які через наявність у них множинного комплексу ФР, потребують уваги з точки зору кардіоваскулярної настороженості та профілактики (Рис. 4).

При проведенні кореляційного аналізу за Спірменом виявлена пряма достовірна кореляція МЛШ із віком пацієнтів (r = 0,16; p = 0,03), ІМТ (r = 0,48; p < 0,001), рівнем глюкози (Гл) (r = 0,32; p < 0,001), тривалістю анамнезу гіпертензії (ТГ) (r = 0,26; p < 0,001), рівнем середньодобового систолічного (r = 0,45; p < 0,001), та діастолічного (r = 0,43; p < 0,001) АТ, наявністю цукрового діабету (r = 0,26; p < 0,001), та статтю (r = 0,35; p < 0,001), Ці параметри, для яких виявлено достовірні кореляційні зв'язки із МЛШ, були відібрані для проведення множинного регресійного аналізу з покроковим включенням перемінних (табл.5).


Таблиця 5

Результати уніваріантного та мультиваріантного кореляційного аналізу зв’язків показників із МЛШ

Характе-ристики

кореляції

Показник

стать ІМТ Гл ЦД САТ ДАТ ТГ вік
r 0,35 0,48 0,32 0,26 0,45 0,43 0,26 0,16
р1 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 <0,001 =0,03
в 0,25 0,34 0,15 0,10 0,16 0,13 0,15 0,02
р2 <0,001 <0,001 =0,02 =0,14 =0,01 =0,05 =0,09 =0,83

Примітки: r – коефіцієнт кореляції Спірмена; в – стандартизований коефіцієнт кореляції; p1 - достовірність кореляції при уніваріантному аналізі, р2 - достовірність кореляції при мультиваріантному аналізі


МЛШ виявилась тісно пов’язаною із статтю пацієнтів та ІМТ. Незалежними факторами, що корелювали із МЛШ були також рівні глюкози, середньодобовоих САТ та ДАТ. За результатами регресійного аналізу окремо у когортах жінок та чоловіків для встановлення показників, що не залежали від статі, виявлено, що у жінок при врахуванні усіх чинників існує достовірний зв'язок МЛШ лише із ІМТ (в = 0,40; p < 0,001), а у чоловіків – із ІМТ (в = 0,26; p = 0,05) та рівнем глюкози (в = 0,23; p = 0,04). Таким чином, проаналізувавши перераховані ФР, можна дійти висновку, що МЛШ у пацієнтів із ГХ та ожирінням у більшій мірі залежить від статі та ступеня надлишкової маси тіла.

Шостий фрагмент нашого дослідження полягав у оцінці можливості контролю за регресом ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування комбінованим препаратом “Аккузид 20” за допомогою стандартної методики та індексації МЛШ до росту у степені 2, 7.

Ефективність препарату оцінювали на протязі 6 місяців за ступенем зниження АТ та динамікою ехокардіографічних показників у хворих з МС і ГЛШ. Було обстежено 30 хворих із ожирінням ІІ ступеня (ІМТ 33,7±1,2 г/м2) у віці від 32 до 65 років, в середньому (49,4±3,4) року, із них 13 жінок та 17 чоловіків. У дослідження були включені пацієнти з діагнозом гіпертонічна хвороба (ГХ) II стадії, АГ 1 та 2 ступеня у відповідності до класифікації рівню АТ. Усі пацієнти мали прояви МС: абдомінальне ожиріння, порушення ліпідного та вуглеводного обмінів. Пацієнти на протязі 6 місяців приймали щодобово препарат “Аккузид 20” у дозі 1 таблетка 1 раз на добу. Усім хворим проводилось щомісячне вимірювання офісного АТ, двічі добове моніторування АТ - до терапії і після 6 місяців лікування. У нашому дослідженні використовувався тіазидний діуретик гідрохлортіазид в оптимальній дозі 12,5 мг, яка не викликає небажаних побічних ефектів, що дуже важливо у хворих з МС.

За 6 місяців терапії у пацієнтів достовірно знизився офісний АТ: САТ (з 148,5±3,0 мм рт. ст. до 133,0±2,4 мм рт. ст.) і ДАТ (з 90,0±2,1мм рт. ст. до 81,0±1,5 мм рт. ст.), досягли цільового рівню АТ 73 %. МЛШ у хворих без урахування статі зменшилася в середньому на 16,5%. У всіх пацієнтів зменшились значення індексів МЛШ, у частини - навіть до нормальних показників: у 50% при використанні для діагностики ГЛШ ІМЛШ1 та у 20% - при використанні ІМЛШ2. У жінок ІМЛШ1 зменшився на 16,1 %, ІМЛШ2 – на 17 %, у чоловіків ІМЛШ1 та ІМЛШ2 зменшились на 15,5 % і 16 % відповідно. У жінок середнє значення ІМЛШ1 досягло нормального значення (108,7±4,1) г/м2, у чоловіків – теж (115,0±4,0) г/м2, але значення середніх значень ІМЛШ2 залишилось вищим за норму: у жінок – (55,0±2,4) г/м2,7 та у чоловіків – (54,9±2,3) г/м2,7, що свідчить про можливість більш оптимальної реєстрації регресу та залишкової ГЛШ у хворих з ожирінням за допомогою індексації МЛШ до росту2,7, тобто є можливість достовірно виявляти важливий фактор ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. За час спостереження у пацієнтів недостовірно зменшилися показники рівнів глюкози з 5,6 ммоль/л до 5,4 ммоль/л та тригліцеридів з 1,66 ммоль/л до 1,47 ммоль/л, що може бути зумовлено модифікацією способу життя та прийманням статинів. Отже, можна констатувати, що лікування препаратом “Аккузид 20“ є не тільки сприятливим з точки зору нормалізації рівнів АТ та регресу ГЛШ, але і не справляє негативної метаболічної дії.

ВИСНОВКИ


На основі комплексного вивчення клінічних та ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування АТ, показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих із ГХ ІІ ст. встановлений взаємозв’язок між проявами метаболічного синдрому та ехокардіографічною характеристикою лівого шлуночка, вказані шляхи оптимізації діагностики гіпертрофії лівого шлуночка та продемонстрована можливість оптимізації контролю за її регресом.

1. Виявлені гендерні особливості формування ГЛШ: у чоловіків ГЛШ починає виявлятися у більш молодому віці (< 50 років), а у віці старше 50 років реєструється переважно у вигляді ексцентричного типу; у жінок ГЛШ реєструється у більш старшому віці (>50 років) та її виявлення зростає на 26% переважно за рахунок більш несприятливого типу, а саме концентричної ГЛШ. Тільки у жінок виявлено прямий достовірний зв'язок між віком та відносною товщиною стінок (ВТС) ЛШ (r = 0,35; p < 0,001) та між ВТС і МЛШ (r = 0,27; p = 0,004). Діагностика ГЛШ із урахуванням гендерних норм дозволила додатково виявити її у 48 (25%) пацієнтів, що досліджувалися.

2. Продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням виявлення ГЛШ є достовірно частішим, ніж у пацієнтів без ожиріння, а використання індексації МЛШ до росту2,7 у порівнянні із використанням індексації МЛШ до площі поверхні тіла оптимізує виявлення ГЛШ у пацієнтів з ожирінням, проте не змінює процент виявлення ГЛШ у пацієнтів без надлишкової маси тіла.

3. У всіх пацієнтів з ГХ та порушенням вуглеводного обміну МЛШ достовірно більша (p<0,001), ніж у пацієнтів із ГХ без порушення вуглеводного обміну. У хворих з ГХ та цукровим діабетом не виявляється нормальна геометрія ЛШ та значно більшим є відсоток КГЛШ: 44 % у жінок та 33 % у чоловіків. У пацієнтів із ГХ на тлі МС виявлені кореляційні зв'язки МЛШ та її індексів із рівнями глюкози та індексом НОМА, більш тісні у чоловіків, ніж у жінок, причому у останніх ця залежність не спостерігається у віці молодше 50 років.

4. У пацієнтів із ГХ МЛШ більша при наявності МС, ніж у пацієнтів без його проявів та зростає у відповідності до збільшення кількості компонентів МС, особливо при маніфестації ЦД. Використання індексації МЛШ до росту2,7 для встановлення діагнозу ГЛШ оптимізує виявлення контингенту хворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів ризику ССЗ, кількість яких достовірно відрізняється (р < 0,01) від їх кількості у хворих без ГЛШ та не відрізняється від їх переліку у хворих із ГЛШ, визначеної за стандартною методикою відношення МЛШ до ППТ.

5. Використання індексації МЛШ до росту2,7 дозволяє оптимізувати контроль за регресом ГЛШ під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду. Продемонстрована ефективна антигіпертензивна активність даної комбінації та її метаболічна нейтральність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


Оцінку величини МЛШ слід проводити з урахуванням гендерних норм.

Хворим із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом діагностику ГЛШ слід проводити з використанням індексації МЛШ до росту2,7 з метою більш достовірного виявлення ГЛШ та врахування її як фактору ризику.

Для більш оптимального контролю за регресом ГЛШ та можливості реєстрації резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування рекомендовано застосування індексації МЛШ до росту2,7.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Митченко Е.И. Гипертрофия миокарда левого желудочка у пациентов с метаболическим синдромом и ее регресс под действием квинаприла / Митченко Е.И., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 2007. – № 3. - С. 64-69 (Автором проведено клініко-інструментальне обстеження 30 хворих, статистична обробка матеріалу, оформлені результати у вигляді статті).

2. Мітченко О. І. Діагностика гіпертрофії лівого шлуночка у хворих метаболічним синдромом з урахуванням гендерних особливостей та ступеня ожиріння / Мітченко О. І., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Бєляєва Т. В. // Укр. кардіол. журнал. - 2008. – № 1. - С. 56-65 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичний аналіз отриманих даних, оформлені результати у вигляді статті).

3. Мітченко О.І. Гіпертрофія лівого шлуночку у хворих із порушеннями вуглеводного обміну на тлі метаболічного cиндрому / Мітченко О.І., Каспрук Г.Б., Романов В.Ю., Бєляєва Т.В. // Укр. кардіол. журнал. - 2008. – № 3. – С. 82-89 (Автор приймала участь у обстеженні пацієнтів, особисто проведений статистичний аналіз отриманих даних та оформлені результати у вигляді статті).

4. Мітченко О.І. Особливості формування гіпертрофії міокарда лівого шлуночка у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом / Мітченко О.І., Романов В.Ю., Каспрук Г.Б., Беляєва Т.В., Логвиненко А.О. // Кардіологія вчора, сьогодні, завтра: Міжнародний форум; Київ, 17-19 травня 2006 р.; Укр. кардіол. журнал. – 2006. – Спеціальний випуск. - С. 131-135 (Автор проводила обстеження хворих, статистичний аналіз отриманих даних, оформила результати у вигляді статті).

5. Романов В.Ю. Особенности формирования гипертрофии левого желудочка у больных с метаболическим синдромом / Романов В.Ю., Митченко Е.И., Каспрук Г.Б., Беляева Т.В. // Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії: матеріали Української науково-практичної конференції; Київ, 16-18 березня 2006.; тези наукових доповідей. – К., 2006. - С. 121 (Автор приймала участь в обстеженні хворих, особисто проаналізувала та підготувала матеріал до друку, докладала на конференції).

6. Митченко Е.И. Метаболический синдром у мужчин и женщин: в чем различие? / Митченко Е.И., Романов В.Ю., Беляева Т.В., Чулаевская И.В., Илюшина А.Я., Логвиненко А.А., Кулик О.Ю., Каспрук Г.Б. // Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень. Можливості інтервенційних втручань: Об’єднаний пленум правлінь асоціацій кардіологів, серцево-судинних хірургів, нейрохірургів та невропатологів України; Київ, 19-20 вересня 2006 р.; тези наукових доповідей. – К., 2006. - С 16-17 (Приймала участь в обстеженні хворих, проводила статистичний аналіз отриманих даних).

7. Каспрук Г.Б. Выявление гипертрофии миокарда левого желудочка у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом, определенном по рекомендациям NCEP ATP-III (2001) и IDF (2005) / Каспрук Г.Б., Беляева Т.В., Митченко Е.И. // Метаболічний синдром в практиці кардіолога: науково-практична конференція з міжнародною участю; Харків, 14-15 листопада 2006 р.; тези наукових доповідей. – Харків, 2006. - С. 28 (Здобувачем здійснено обстеження пацієнтів, статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка тезисів до друку, докладала на конференції).

8. Митченко Е. И. Сердечно - сосудистые факторы риска у пациентов с гипертонической болезнью и метаболическим синдромом, определенным по рекомендациям NCEP ATP-III 2001 и IDF 2005 / Митченко Е. И., Каспрук Г. Б., Романов В. Ю., Беляева Т. В. // VIII Національний конгрес кардіологів України; Київ, 20-22 вересня 2007 р.; тези наукових доповідей. – Укр. кардіол. журнал.- 2007. – № 5. - С. 128 (Автор приймала участь в обстеженні хворих, проводила статистичний аналіз отриманих даних, проаналізувала та підготувала матеріал до друку, докладала на конференції).

9. Каспрук Г. Б. Гипертрофия левого желудочка у больных метаболическим синдромом и ее зависимость от пола, степени ожирения и нарушений углеводного обмена / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю. // Метаболічний синдром в практиці терапевта: науково-практична конференція; Харків, 29-30 січня 2008 р.; тези наукових доповідей. – Харків, 2008. - С. 34-35 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).

10. Каспрук Г. Б. Фактори ризику гіпертрофіі лівого шлуночку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом / Каспрук Г. Б., Митченко Е. И., Романов В. Ю., Беляева Т. В. // Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні: науково-практична конференція; Київ, 13-14 травня 2008 р.; тези наукових доповідей. - Укр. кардіол. журнал. - 2008. – Додаток № 1. - С. 24-25 (Здобувачем обстежені пацієнти, проведений статистичний аналіз отриманих даних, оформлені результати у вигляді тезисів, докладала на конференції).

11. Romanov V. Features of left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome / V. Romanov, O. Mitchenko, G. Kaspruk, T. Beljaeva, A. Logvinenko // Sixteenth European Meeting on Hypertension; Madrid, 12-15 June 2006; J. of Hypertension. – 2006.- Vol. 24 (Suppl. 4). – P. S207 (Здобувачем отримано клініко-інструментальні дані, проведено їх аналіз, підготовлені тези, стендова доповідь, докладала на конференції).

12. Kaspruk G. Left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome according to ATP-III and IDF / G. Kaspruk, V. Romanov, T. Beljaeva, O. Mitchenko // Seventeen European Meeting on Hypertension; Мilan, 15-19 June 2007; J. of Hypertension. – 2007.- Vol. 25 (Suppl. 2). – P. S162 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).

13. Kaspruk, G. Left ventricular hypertrophy at patients with metabolic syndrome, defined according to ATP-III and IDF / G. Kaspruk, O. Mitchenko, V. Romanov, T. Beljaeva / 76-th Annual European Atherosclerosis Society Congress; Helsinki, 10-13 June 2007; Abstract book. – Helsinki. – 2007. - P. 180 (Автором проведено клініко-інструментальне обстеження хворих, статистична обробка матеріалу, оформлені результати у вигляді тезисів).

14. Kaspruk G. Left ventricular hypertrophy diagnosis at patients with metabolic syndrome accounted gender specific and carbohydrate disorders / G. Kaspruk, V. Romanov, T. Beljaeva, O. Mitchenko // Eighteenth European and Twenty second International Meetings on Hypertension; Berlin, 14-19 June 2008; J. of Hypertension. – 2008.- Vol. 25 (Suppl. 2). – P. S162 (Приймала участь в обстеженні хворих, самостійно проводила статистичне і аналітичне опрацювання результатів, переклад і підготовку тезисів до друку, докладала на конференції).

АНОТАЦІЯ


Каспрук Г.Б. Особливості гіпертрофії лівого шлуночка у хворих артеріальною гіпертензією з метаболічним синдромом в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного обміну. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний науковий центр “Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска“ АМН України, Київ, 2008.

У дисертації на основі вивчення антропометричних, лабораторних даних, показників добового моніторування АТ та ехокардіографії пацієнтів із артеріальною гіпертензією (АГ) та метаболічним синдромом (МС) показано, що при використанні гендерних норм та індексації МЛШ до росту2,7 для діагностики гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) оптимізується виявлення контингенту хворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів серцево - судинного ризику. Досліджено зв'язок порушень вуглеводного обміну із величиною маси лівого шлуночка і виявлено достовірно більші показники МЛШ та її індексів у пацієнтів із інсулінорезистентністю (ІР), порушенням толерантності до глюкози (ПТГ) та цукровим діабетом 2 типу (ЦД) у порівнянні із пацієнтами без порушень вуглеводного обміну.

Вивчена можливість оптимізації контролю за регресом гіпертрофії лівого шлуночку та реєстрація резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом за допомогою використання індексації МЛШ до росту2,7 на тлі ефективного антигіпертензивного лікування комбінованим препаратом “Аккузид 20”

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, метаболічний синдром, гіпертрофія лівого шлуночка, порушення вуглеводного обміну, високий серцево-судинний ризик.

АННОТАЦИЯ


Каспрук Г.Б. Особенности гипертрофии левого желудочка у больных артериальной гипертензией с метаболическим синдромом в зависимости от пола, степени ожирения и нарушения углеводного обмена. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 –– Кардиология. – Национальный научный центр “Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско“ АМН Украины, Киев, 2008.

Целью диссертации было исследование влияния пола и компонентов метаболического синдрома (МС) на величину массы левого желудочка (МЛЖ), а также выяснение оптимальних подходов к диагностике и оценке регресса гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) при ее медикаментозной коррекции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и метаболическим синдромом (МС).

В диссертации на основании изучения антропометрических, биохимических исследований, показателей суточного мониторировання АД и эхокардиографии у 190 пациентов с АГ и МС показано, что при использовании гендерних норм и индексации МЛЖ к росту в степени 2,7 для диагностики ГЛЖ оптимизируется выявление контингента больных с прогностически опасным множественным комплексом факторов высокого сердечно-сосудистого риска.

Исследована связь нарушений углеводного обмена. с ГЛЖ и выявлены достоверно больше показатели МЛЖ (р<0,001) и ее индексов у пациентов с инсулинорезистентностью (ИР), нарушением толерантности к глюкозе (НТГ) и сахарным диабетом 2 типа (СД) а сравнении с пациентами без нарушений углеводного обмена. Виявлена достоверная корреляционная связь уровней глюкозы натощак с МЛЖ при унивариантном (р<0,001) и мультивариантном анализе (р<0,02).

Изучена возможность оптимизации контроля регресса ГЛЖ и регистрации резидуальной ГЛЖ у больных с АГ и МС с помощью использования индексации МЛЖ к росту в степени 2,7 на фоне эффективного антигипертензивного лечения комбинованным препаратом “Аккузид 20”.

Ключевые слова: артериальная гипертензия, метаболический синдром, гипертрофия левого желудочка, нарушение углеводного обмена, высокий сердечно-сосудистый риск.

SUMMARY


Kaspruk G.B. Features of left ventricular hypertrophy dependent on gender, obesity degree and carbohydrate disorders at patients with arterial hypertension and metabolic syndrome. – Manuscript.

Thesis on competition of candidate medical scientific degree in speciality 14.01.11 – Cardiology. – National scientific centre “The N.D. Strazhesko institute of cardiology” Academy of Medical Science of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation is devote to left ventricular hypertrophy (LVH) assessment at patients with metabolic syndrome (MS), make use of two left ventricular mass (LVM) indexations. On the base of complex investigation it was discovered that using LVM indexation as LVM/ height2,7 is more optimal than LVM/body surface area for evaluation of patients with high cardiovascular risk.

There was established, that patients with MS showed gender and age specific features of LVH. Older women (>50 y.) have a higher prevalence of LVH and a more concentric geometric pattern (34%) than men (24%). Associations of LVM and carbohydrate disorders at patients with MS were studied. Univariate (р<0,001) and multivariate (р<0,02) correlation LVM with fasting glucose level were shown.

The efficiency of antihypertensive drag combination (quinapril and hydrochlorthiazide) for correction of discovered disturbances of blood pressure and LVM and LVM indexation for residual LVH evaluation were appraised.

Key words: arterial hypertension, metabolic syndrome, left ventricular hypertrophy, carbohydrate disorders, high cardiovascular risk.

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


АГ – артеріальна гіпертензія

АТ – артеріальний тиск

ВТС – відносна товщина стінок

ГЛШ – гіпертрофія лівого шлуночка

ГТТ – глюкозотолерантний тест

ГХ – гіпертонічна хвороба

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

ЕхоКГ – ехокардіографія

ЗХ – загальний холестерин

ІР – інсулінорезистентність

ІМЛШ– індекс маси лівого шлуночка

ІМТ – індекс маси тіла

ЛПВГ – холестерин ліпопротеїнів високої густини

ЛПНГ – холестерин ліпопротеїнів низької густини

ЛШ – лівий шлуночок

НМТ – надмірна маса тіла

ПВО – порушення вуглеводного обміну

ПГН – підвищення рівня глюкози натще

ППТ – площа поверхні тіла

ПТГ – порушення толерантності до глюкози

САТ – систолічний артеріальний тиск

ССЗ – серцево - судинні захворювання

ТГ – тригліцериди

ЦД – цукровий діабет

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: