Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету
2.У всіх обстежених хворих на псоріаз (120 пацієнтів) встановлені зміни стану показників імунної системи, зокрема зниження кількості імунокомпетентних клітин з фенотипом CD3+ (59.1±1.24* - у хворих, 68.1±1.5 – у групі контролю), CD4+ (46.0±0.6 - у хворих, 37.4±1.6* - у групі контролю), В-лімфоцитів (14.9±0.4* - у хворих, 18.5±0.6 – у групі контролю) і підвищення вмісту CD16+(15.35±0.52 - у групі контролю, 20.5±0.5* - у хворих), активованих клітин (6,75±0,8 – у группы контролю, 10,06±0,55 – у хворих) , і клітин з фенотипом CD95+ (16.6±0.6 – у групі контролю, 24.4±0.6*- у хворих). Після проведеного курсу лікування у хворих на псоріаз, зарахованих у дослідну групу, реєструвалась більш суттєва нормалізація відповідних показників у порівнянні з пацієнтами групи контролю.відмітили достовірно кращу динаміку показників у дослідній групі (БТ + кверцетин, ербісол) в порівнянні з групою контролю (БТ).
3. Встановлено, що функціональна активність Т - лімфоцитів мала стійку тенденцію до зниження, активність природніх цитотоксичних клітин крові у хворих псоріазом також була знижена в порівнянні з групою контролю, хоча і знаходилась на нижніх межах нормальних значень. Аналогічні зміни виявлені і при дослідженні фагоцитарної активності клітин крові по рівню фагоцитарного показника. Застосування в комплексній терапії хворих на псоріаз препарату ербісол в комбінації з препаратом кверцетин суттєво посилювало функціональну активність Т – лімфоцитів, природніх цитотоксичних клітин крові, а також фагоцитарну активність клітин крові пацієнтів.
4. Встановлено, що у хворих на псоріаз вміст прозапальних цитокінів ІЛ – 1β та ФНП – α в сироватці крові був вищим в порівнянні з контролем (відповідно ІЛ-1β 31,7*пг/мл та 17,5пг/мл, ФНП – α 87,2*пг/мл, 49,0 пг/мл), вміст гамма-інтерферону був знижений. Після проведеного лікування відмічалась більш позитивна нормалізуючи динаміка відповідних показниківу пацієнтів дослідної групи (БТ + кверцетин, ербісол), у порівнянні з групою контролю.
5.Встановлено підвищений рівень ЦІК у сироватці крові хворих на псоріаз, що вказує на надмірне накопичення комплексів АГ-АТ. Це може справляти блокувальний ефект на рецепторну ланку Т-лімфоцитів і викликати зниження їх кількості в периферичній крові. В динаміці проведеного лікування реєструвалось достовірне зниження відповідних показників, особливо при застосуванні в комплексній терапії кверцетину та ербісолу.
6. Доведено, що комплексне патогенетично-обгрунтоване лікування псоріазу з використанням вітчизняних препаратів кверцетину та ербісолу сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на цю недугу із досягненням стану клінічного одужання у 46,7% , значного покращення у 41,7% і покращення у 11,6% порівняно з базовою терапією (відповідно у 15,0%, 46,7%, 31,7%). Середній рівень показника PASI після лікування у першій групі знизився у два рази (з 17,74±0,88 до 9,62+0,94) , а у другій групі у 4 рази (з 17,74±0,88 до 4,26±0,38). Віддалені результати клінічного спостереження вказують, що використання препаратів кверцетин та ербісол в комплексній терапії хворих на псоріаз, сприяє подовженню термінів ремісії дерматозу. Зокрема загострення шкірного псоріатичного процесу протягом 1 року спостереження було зареєстровано у 38,3% хворих, лікування яких проводилось базовою терапією та у 9,2% пацієнтів пацієнтів, які отримали удосконалений курс рікування з застосуванням кверцетину та ербісолу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
З метою корекції імунологічних змін, які спостерігаються при псоріазі, для покращення ефективності лікування, скорочення числа та зменшення ступеня важкості рецидивів рекомендовано застосування вітчизняних імуномоделюючих, антиоксидантних препаратів кверцетин та ербісол. Препарати рекомендовано застосовувати на фоні традиційної терапії в дозі: ербісол по 2 мл дом’язево 2 рази на добу (6-8 година ранку, за 1-2 години до їжі та 20-22 година 2-3 години після їжі) протягом 10 днів у поєднанні із гранулами кверцетину по 2 г (попередньо розчинивши і перемішавши в Ѕ склянки води ) за 30 хвилин до їжі тричі на добу протягом 10 днів.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Цідило І. Г. Сучасний погляд на проблему псоріатичної хвороби//Галицький лікарський вісник-2005.-№1ч.2-С.118-120.
2. Цідило І. Г. Деякі аспекти імунопатології псоріазу і методи їх медикаментозної корекції//Дерматологія, косметологія,венерологія.-2006.- №3-4(9)- С.100-103.
3. Цідило І. Г. Особливості клітинного імунітету у хворих на псоріаз. // Архів клінічної медицини.-2007.-№1.-С.49-51.
4. Цідило І. Г. Особливості клінічного перебігу псоріазу в Івано-Франківській області// Галицький лікарський вісник .-2007.-№3-С.88-90.
5. Цідило І. Г., Буянова О. В. Комплексне лікування псоріазу з використанням кверцетину та ербісолу.// Український журнал дерматології, венерології, косметології. – 2007. - №4. – С.39-41.
6. Цідило І. Г. Оцінка ефективності лікування псоріазу // Тези 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю „Актуальні проблеми сучасної медицини”, - Київ, 2003 р.- С.24.
7. Цідило І. Г. Методи медикаментозної корекції імунопатологічних змін при псоріазі // Тези доповіді в матеріалах науково-практичної конференції “Дерматовенерологія в проблемі сімейного лікаря” , - Київ, 30-31березня 2006 року, - С.70.
8. Буянова О. В., Цідило І. Г. Комплексне лікування псоріазу з використанням кверцетину та ербісолу.- Тези доповіді в науково-практичному виданні: «Український журнал дерматології,венерології косметології»-2007-№2(25).-С.102.
9. Цідило І. Г., Буянова І. О. Особливості перебігу псоріазу серед жителів Івано-Франківської області//Тези доповіді в матеріалах науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених “ Науковий потенціал молоді – прогрес медицини майбутнього ”, - Ужгород, 2008р.- C.158.
10. Інформаційний лист «Вдосконалення методу комплексного лікування псоріазу». – 2007.- №34.
11. Патент 29902 U Україна,UA А61Р 17/06 Спосіб лікування псоріазу // u2007 12605; Заявлено14.11.2007.; Опубліковано 25.01.2008.
АНОТАЦІЯ
Цідило І. Г. Оптимізація комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану імунітету. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.20 – шкірні та венеричні хвороби. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.
Дисертація присвячена удосконаленню методів комплексного лікування хворих на псоріаз з урахуванням показників, які характеризують стан імунологічної реактивності організму хворих.
В дисертації представлені результати клініко-лабораторних досліджень, проведених у 120 хворих з різними формами, стадіями, типами псоріазу. Спостереження імунологічних змін при псоріазі засвідчують доцільність використання в комплексній терапії дерматозу вітчизняних препаратів, які володіють антиоксидантними та імунокоригуючими властивостями, кверцетину та ербісолу.
Встановлено, що препарати чинять позитивний вплив на показники як фенотипічних характеристик клітин імунної системи, так і на їх функціональну активність, а також сприяють нормалізації цитокінового спектру – основних учасників імуноцитокіногенезу псоріазу, що призводить до скорочення термінів лікування та подовження термінів ремісії.
Ключові слова: псоріаз, клінічна діагностика, імунодіагностика, комплексне лікування, кверцетин, ербісол.
АННОТАЦИЯ
Цидило И. Г. Оптимизация комплексного лечения больных псориазом с учетом состояния иммунитета. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.20 – кожные и венерические болезни. Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.
Диссертация посвящена усовершенствованию методов комплексного лечения больных псориазом с учетом комплексных показателей, характеризующих состояние иммунологической реактивности организма больных, а также их динамики при использовании в комплексном лечении эрбисола в сочетании с кверцетином.
В диссертации представлены результаты клинико-лабораторных исследований, проведенных среди 120 больных псориазом в прогрессирующей и стационарной стадиях. Средний возраст пациентов – 30,1±1,3 года. Среди обследованных доминировали пациенты трудоспособного возраста. Отмечен рост уровня заболеваемости псориазом среди жителей Ивано-Франковской области, что, вероятно, обусловлено особенностями климатических условий горных регионов. Отслеживается дебют заболевания в более раннем возрасте. Определены наиболее значимые факторы риска появления и развития рецедивов псориаза, в частности: в 44 больных – нервный стресс, в 14 – наследственный характер заболевания. У всех обследованных больных псориазом разных возрастных категорий установлены нарушения ряда показателей состояния иммунитета, а именно снижение количества иммунокомпетентных клеток с фенотипом CD3+, CD4+, CD19+ и увеличением количества активированных Т-клеток-лимфоцитов и клеток с фенотипом CD95+. Отмечено, что функциональная активность Т – лимфоцитов имела стойкую тенденцию к снижению, активность натуральных цитотоксических клеток крови больных псориазом была ниже по сравнению с группой контроля. Аналогические изменения определены и при исследовании фагоцитарной активности клеток крови по уровню фагоцитарного показателя.
Отмечено, что у больных псориазом содержание провоспалительных цитокинов ІЛ – 1β, ФНП – α в сыроватке крови было выше по сравнению с контролем, содержание ИФН –γ было снижено. Также наблюдали повышение уровня ЦИК в крови больных, что свидетельствует о накоплении комплексов АГ-АТ.
Наблюдаемые иммунологические изменения у больных свидетельствуют о том, что псориаз – это сложный иммуноцитокинозависимый процесс, при котором страдает не только кожа, а весь организм в целом. Именно поэтому для достижения положительных результатов в лечении больных псориазом целесообразно использование в комплексной терапии дерматоза отечественных препаратов, которые обладают антиоксидантными и иммунокорегирующими свойствами, доступны в использовании, кверцетина и эрбисола.
Установлено, что данные средства положительно влияют как на показатели фенотипических характеристик клеток иммунной системы, так и на их функциональную их активность, а также содействуют нормализации цитокинового спектра крови больных псориазом – основных участников иммуноцитокиногенеза болезни. Комплексное, патогенетически-обоснованное лечение псориаза с использованием отечественных препаратов кверцетин и эрбисол содействует повышению эффективности лечения больных этим дерматозом.
Ключевые слова: псориаз, клиническая диагностика, иммунодиагностика, комплексное лечение, кверцетин, эрбисол.
SUMMARY
Tsidylo I. G. Optimization of treatment of patients with psoriasis considering with stain immunity. – Manuscript.
The dissertation for taking the scientific degree of candidate of medical sciences in speciality 14.01.20 – the skin and venereal diseases – Ivano-Frankivsk State Medical University, Ivano-Frankivsk, 2008.
The dissertation is devoted for improvement of methods for psoriasis treatment taking into consideration immune reactivity of the patients. The observations of immune changes called by psoriasis speak in favor use antioxidant and immune regulations medicine Quercetine and Erbisol in complex treatment of psoriasis.
The results of the clinical and laboratory investigations of 120 patients with the various forms, stages, types of psoriasis are introduced in the dissertation.
Established that Quercetine and Erbisol have positively effects for activities phenotypic characteristics of immune cells and theire functional activity, contribute cytokinins spectrum normalization – the main members of psoriasis immunocytokinogenesis. In result the term of treatment is reduction and the term of remission is prolongation.
Key words: psoriasis, clinical diagnostics, immune diagnostics, complex treatment, Quercetine, Erbisol.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
БТ – базова терапія
ІЛ - інтерлейкіни
ДНК – дезоксирібонуклеїнова кислота
ІВЛ – індекс взаємодії лімфоцитів
ІФА – імуноферментний аналіз
МКАТ – моноклональні антитіла
ПХ – псоріатична хвороба
ФНП (TNF) – фактор некрозу пухлин
ЧАЕС - Чорнобильська атомна електростанція
СD – кластер диференціювання
HLA – лейкоцитарний антиген людини
ICAM – молекула міжклітинної адгезії
IFN-γ – інтерферон-γ
Ig - імуноглобулін
IL - інтерлейкін
NK – природні кіллери
PASI – індекс площі та тяжкості псоріазу
PUVA (ПУВА) – псоралени + ультрафіолет спектру А
Th1 - Т-лімфоцити-хелпери 1
Th2 - Т-лімфоцити-хелпери 2
VCAM - молекула судинної клітинної адгезії