Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі
Таким чином, зменшення кількості прогнозуючих факторів з 42 до 4 не привело до зниження якості прогнозування, що вказує на значимість відібраних факторів ризику для прогнозування ризику розвитку раку грудної залози.
Для ранжирування впливу факторних ознак на ризик розвитку РГЗ на чотирьох виділених ознаках була побудована логістична регресивна модель. Результати оцінки значимості факторних ознак у рамках цієї моделі наведені в табл.8.
Таблиця 8
Оцінка впливу факторних ознак у рамках логістичної регресивної моделі
| Найменування ознаку фактора ризику | ВШ (95% ВІ) | Рівень значимості відмінності коефіцієнта регресії від 0, р |
| Вік (Х1) (ВШ/1 рік) | 1,11 (1,08–1,14) | <0,001 |
| Хворобливість грудних залоз перед менструаціями (Х2) | 5,07 (2,83–9,10) | <0,001 |
| Відсутність або нерегулярне статеве життя (Х3) | 3,58 (2,01–6,37) | <0,001 |
| Наявність доброякісного захворювання грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (Х4) | 1,80 (1,05–3,10) | 0,030 |
Отримана модель L-4 була реалізована для практичного використання у середовищі табличного процесора Excel. При цьому були виділені три «групи ризику» розвитку РГЗ: група низького ризику Y<0,12 (АР=0%, ВІ 0%–1,5%), група середнього ризику 0,12<Y<0,4 (АР=19,6%, ВІ 14,6%–25,2%) та група високого ризику Y>0,4 (АР=37,2%, ВІ 30,9%–43,8%).
Вторинна профілактика РГЗ складається не тільки з діагностики РГЗ на ранніх I–II стадіях, а й у першу чергу з виявлення жінок, які мають фактори ризику, з розробкою індивідуальних оздоровчих програм.
Розроблені алгоритми диспансерного спостереження груп високого та низького ступеня ризику виникнення як доброякісних захворювань, так і РГЗ, дозволяють виключити проведення мамографії та обмежити променеве навантаження на грудні залози жінкам у віці до 35 років та зменшити у два рази опромінення у віці (35–59) років жінкам групи низького ризику.
При проведенні дослідження впевнилися у можливості після першої базової мамографії та термомамографії за умови відсутності при обстеженні патологічних ознак, наступні обстеження проводити за допомогою термографії. При появі вогнищ гіпертермії з температурною асиметрією більше +2°С з площею 10%–15% поверхні грудної залози на термограмах – проводити обов’язкову рентгенмамографію за алгоритмом.
Наводяться спостереження з лікування жінок «групи ризику» з даними контрольних термографій у процесі лікування.
У шостому розділі «Селективний скринінг у ранній діагностиці раку грудної залози та передпухлинних захворювань» проведено вивчення якості діагностики за допомогою селективного скринінгу жіночого населення.
Алгоритм селективного скринінгу захворювань грудних залоз жінок складався з двох етапів. На першому відбірковому етапі застосовували три методи обстеження та виявлення факторів ризику: анкетування, контактну цифрову термографію та клінічний огляд мамолога. При відсутності факторів ризику розвитку раку грудної залози, відсутності патології на термограмі та при клінічному огляді мамолога жінка визнавалася здоровою.
При виявленні факторів ризику та з підозрою на патологію грудних залоз жінкам проводився другий етап селективного скринінгу – уточнення діагнозу за допомогою сонографії, рентгенмамографії, при вузлових утвореннях проведення аспіраційної або трепанбіопсії з подальшим цитоморфологічним дослідженням.
Кількість обстежених мамологом жінок за чотири роки проведення скринінгу зростала з кожним роком і склала 18418 жінок, з них у 4500 (24,4%±0,3%) лікарем встановлена патологія грудних залоз. Для визначення якості діагностики роботи мамолога на першому етапі проведено аналіз результатів комплексного обстеження 965 жінок. Встановлено, що істиннопозитивний (ІП) діагноз при клінічному огляді відмічено у 630 (65,3%±1,5%), істиннонегативний (ІН) – у 186 (19,3%±1,3%), хибнопозитивний (ХП) – у 66 (6,8%±0,8%), хибнонегативний (ХН) – у 83 (8,6%±0,9%) випадках.
Найбільш поширеним захворюванням грудних залоз серед жінок є різні форми мастопатії – 555 (57,5%±1,6%). Встановлено, що з 555 жінок у 201 діагноз мастопатії виявлений у результаті комплексного обстеження. Пацієнтки входили до групи жінок, які скарг не пред’являли.
У 67 жінок мамологом виставлений діагноз пухлинного утворення грудних залоз або підозра на рак. Після комплексного обстеження у 28 (41,8%±6,0%) пацієнток виявлено РГЗ, у 27 (40,3%±6,0%) – діагноз мастопатії, вузлової форми, у 7 (10,4%±3,7%) – фіброаденоми. Не виявлено патології у 5 (7,5%±3,2%) жінок.
Обстеження 1590 жінок за допомогою контактного цифрового термографа проводилося до клінічного огляду мамолога «сліпим методом», без інформації про скарги та анамнезу хворої. Ці заходи вжиті для більш об’єктивного визначення можливостей контактної термографії. Співставлення результатів термографії з подальшим комплексним обстеженням 1046 пацієнток встановило, що істиннопозитивний результат відмічений у 702 (67,1%±1,5%), істиннонегативний – у 196 (18,7%±1,2%), хибнопозитивний – у 106 (10,1%±0,9%), хибнонегативний – у 42 (4,0%±0,6%) жінок.
Проведений аналіз хибнопозитивних результатів довів, що у 18 хворих із підозрою на рак виявлена мастопатія з вираженими проліферативними процесами, які встановлені при морфологічному дослідженні.
Значна кількість хворих, яким виставлений хибнопозитивний діагноз мастопатії, обумовлена декількома обставинами і в першу чергу функціональними порушеннями в тканині грудних залоз (набряком тканини, підвищенням кровообігу та обміну речовин). Єдиним, поки що, кількісним показником термограми, який дозволяє диференціювати між функціональними та органічними, структурними порушеннями, є вимір площі вогнищ гіпертермії. Органічна патологія виявляється при перевищенні гіпертермії +1°С…+2°С з площею більше 10%–15% поверхні грудної залози.
З 49 обстежених за допомогою термографа жінок діагноз раку грудної залози підтверджений іншими методами у 25 (51,0%±7,1%), у 22 (44,9%±7,1%) жінок – хибнопозитивний та у 2 (4,1%±2,8%) – хибнонегативний результати. В усіх 22 випадках хибнопозитивних діагнозів на рак виявлена мастопатія. У 2 хворих на рак грудної залози термографічних ознак не встановлено.
Уточнювальна діагностика проведена за допомогою ультразвукового методу 4126 жінкам. Результати дослідження співставлені з заключенням комплексного обстеження 978 жінок. Істиннопозитивний діагноз встановлений у 340 (34,8%±1,2%), істиннонегативний – у 324 (33,1%±1,5%), хибнопозитивні діагнози у 4 (0,4%±0,2%), хибнонегативні – у 310 (31,7%±1,5%). Велика кількість хибнонегативних діагнозів спостерігалась, перш за все, при діагностиці мастопатій 278, фіброаденом – у 15 хворих, неуточнених утворень – у 11 та РГЗ – у 6 хворих. Аналіз результатів даних ультразвукового обстеження виявив наявність розбіжностей в оцінці критеріїв встановлення ознак мастопатії між заключенням рентгенолога та лікарем ультразвукової діагностики. Останній виставляє діагноз мастопатії тільки при наявності кістозного процесу, а при вираженому фіброзному процесі фіксує інволютивні зміни.
Рентгенмамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлена патологія у 1217 (34,6%±0,8%). Найбільш поширену патологію грудних залоз складають мастопатії – 916 (75,3%±1,2%), фіброаденоми – 164 (13,5%±1,0%). Рак грудної залози встановлений у 64 (5,3%±0,6%). Неуточнені утворення та кісти по 33 (2,7%±0,5%) хворих, інша патологія до 1%.
Наводяться рентгенологічні ознаки виявленої патології. Проведено співставлення результатів рентгенологічного обстеження грудних залоз з даними комплексного обстеження у 839 жінок. Встановлено, що істиннопозитивні результати відмічені у 551 (65,7%±1,6%) пацієнток, істиннонегативні – у 209 (24,9%±1,5%), хибнопозитивні – у 34 (4,1%±0,7%), хибнонегативні – у 45 (5,4%±0,8%) пацієнток. Рак грудної залози встановлений за допомогою мамографії у 13 хворих, хибнопозитивний діагноз – у 1 та хибнонегативний – у 6 хворих.
Проведено порівняльний аналіз якості обстеження грудних залоз застосованими методами у селективному скринінгу та співставлення його з літературними даними.
Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози наведені в табл.9.
Таблиця 9
Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози
| Методи обстеження | Усього обстежено | ІП | ІН | ХП | ХН |
| Клінічний | 965 |
630 65,3%±1,5% |
186 19,3%±1,3% |
66 6,8%±0,8% |
83 8,6%±0,9% |
| Сонографія | 978 |
340 34,8%±1,5% |
324 33,1%±1,5% |
4 0,4%±0,2% |
310 31,7%±1,5% |
| Термомамографія | 1046 |
702 67,1%±1,5% |
196 18,7%±1,2% |
106 10,1%±0,9% |
42 4,0%±0,6% |
| Мамографія | 839 |
551 65,7%±1,6% |
209 24,9%±1,5% |
34 4,1%±0,7% |
45 5,4%±0,8% |
Дані свідчать, що кожний з методів має свої переваги та недоліки. Так, термографія має найбільший відсоток істиннопозитивних (67,1%±1,5%) та найнижчий хибнонегативних (4,0%±0,6%) результатів, але при цьому метод дає найбільший відсоток (10,1%±0,9%) хибнопозитивних діагнозів. Найбільш стабільні показники рентгенмамографії.
Порівняння показників чутливості, специфічності та точності кожного з методів наведені в табл.10.
Таблиця 10
Порівняння показників чутливості, специфічності, точності методів обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози
| Методи обстеження | Об’єм виборки (n) | Чутливість (%) | Специфічність (%) | Точність (%) |
| Клінічний | 965 |
88,4 (ВІ 85,9%-90,6%) |
73,8 (ВІ 68,2%-79,0%) |
84,6 (ВІ 82,2%-86,8%) |
| Ультразвуковий | 978 |
52,3 (ВІ 48,5%-56,1%) |
98,8 (ВІ 97,3%-99,7%) |
67,9 (ВІ 64,9%-70,8%) |
| Контактна цифрова термомамографія | 1046 |
94,4 (ВІ 92,6%-95,9%) |
64,9 (ВІ 59,4%-70,2%) |
85,9 (ВІ 83,7%-87,9%) |
| Рентгенмамографія | 839 |
92,4 (ВІ 90,2%-94,4%) |
86,0 (ВІ 81,4%-90,1%) |
90,6 (ВІ 88,5%-92,5%) |
Статистична оцінка якості діагностики у хворих на рак грудної залози наведена в табл.11.
Таблиця 11
Статистична оцінка якості діагностики хворих на рак грудної залози
| Показники | Методи обстеження | |
|
Клінічний n=965 |
Ультразвуковий n=978 |
|
| Точність, % |
97,5 (ВІ 96,4%–98,4%) |
99,1 (ВІ 98,4%–99,6%) |
| Чутливість, % |
96,3 (ВІ 85,4%–100%) |
76,9 (ВІ 58,2%–91,3%) |
| Специфічність, % |
97,5 (ВІ 96,5%–98,4%) |
99,7 (ВІ 99,2%–99,9%) |
| Частка хибнопозитивних прогнозів, % |
46,9 (ВІ 32,9%–61,2%) |
13,0 (ВІ 2,3%–30,6%) |
| Частка хибнонегативних прогнозів, % |
0,11 (ВІ 0%–0,43%) |
0,6 (ВІ 0,2%–1,2%) |
| Точність, % |
97,7 (ВІ 96,7%–98,5%) |
98,6 (ВІ 97,7%–99,3%) |
| Чутливість, % |
92,6 (ВІ 79,2%–99,4%) |
77,8 (ВІ 59,6%–91,7%) |
| Специфічність, % |
97,8 (ВІ 96,9%–98,6%) |
99,3 (ВІ 98,6%–99,7%) |
| Частка хибнопозитивних прогнозів, % |
46,8 (ВІ 32,5%–61,4%) |
22,2 (ВІ 8,3%–40,4%) |
| Частка хибнонегативних прогнозів, % |
0,2 (ВІ 0,02%–0,57%) |
0,7 (ВІ 0,3%–1,4%) |
Найбільшу точність і специфічність мають ультразвуковий метод та мамографія. За чутливістю – клінічний огляд мамолога та термографія. Найменшу частину хибнопозитивних діагнозів мають ультразвуковий та рентгенологічний методи обстеження, а найменший відсоток хибнонегативних прогнозів раку і, що є важливим, відмічено при термографії та клінічному огляді.
Наведені дані підтверджують запропоноване застосування термографії та клінічного огляду на першому відбірковому етапі селективного скринінгу, ультразвукового методу та мамографії на другому – для уточнення характеру пухлинних утворень.
У сьомому розділі «Медична ефективність розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики передпухлинних захворювань і раку грудної залози» проведена оцінка медичної ефективності розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, аналіз і узагальнення результатів дослідження.
Із впровадженням селективного скринінгу на виявлення захворювань грудної залози жіночого населення з 2003 по 2006 роки було на першому етапі оглянуто мамологом 18418 жінок від 17 до 80 років. З них, крім огляду мамолога, проведено анкетний скринінг 3168 жінок і у 1590 жінок термомамографію грудних залоз. На відбірковому етапі виявлено 4500 (24,4%±0,3%) жінок «групи ризику» та хворих, які підлягали уточнювальній діагностиці. Мамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлено 1217 (34,6%±0,8%) пацієнток із патологією. Ультразвукове обстеження грудних залоз 4126 жінок виявило патологію у 1390 (33,7%±0,7%). Аспіраційні біопсії зроблені 130 жінкам, виявлена патологія у 114 (87,7%±2,9%).
У 4500 жінок, відібраних для другого етапу, виявлено 1531 (34,0%±0,7%) з захворюванням грудних залоз. З них доброякісні захворювання склали 1153 (25,6%±0,7%), рак грудної залози – 64 (1,4%±0,2%), «група ризику» – 314 (7,0%±0,4%).
Таким чином, з 18418 обстежених жінок виявлена патологія у 1531 (8,3%±0,2%), що у 2,5 раза вище, ніж наведені авторами (Орлов О.А. та ін., 2002), які проводили організований профогляд на підприємстві онкологами. Серед усіх обстежених доброякісні захворювання виявили у 1153 (6,3%±0,2%), рак грудної залози – у 64 (0,3%±0,04%), віднесено до «групи ризику» – 314 (1,7%±0,1%). Відсоток виявлених хворих на рак грудної залози (0,3%) дорівнює результатам (0,3%), наведених Семіглазовим В.Ф. зі співавторами у 1992 році.
Таким чином, якщо провести розрахунки вище наведених показників на 100 тис. жіночого населення, то отримаємо розповсюдженість захворювання грудної залози – 8312,5, з них доброякісні захворювання – 6260,2, «група ризику» – 1704,9, РГЗ – 347,5, що значно перевищують сучасні показники загального профілактичного обстеження. Високі показники обумовлені, в першу чергу, концентрацією направлених жінок з патологією грудної залози з інших районів міста та виявленням прихованих форм раку у жінок без скарг.
За 4 роки впровадження технології пропущених (між раундами скринінгу) випадків раку не спостерігалося. Не спостерігали випадків виникнення раку в «групі ризику», яка знаходиться під диспансерним наглядом.
Після впровадження організаційно-методичних підходів у роботу мамологічної служби, розробки алгоритму селективного скринінгу грудних залоз жінок, які вперше у поточному році звернулися до поліклініки, застосування в алгоритмі обстеження контактного цифрового термографа, значно покращилися показники онкологічної роботи у дільниці обслуговування міської лікарні №2 «Енергетик» (мікроекономічний рівень). Починаючи з 2002 року по 2006 рік значно виросла кількість виявлених хворих на рак грудної залози з 7 до 20 випадків щорічно. Виявлення РГЗ за допомогою селективного скринінгу на профоглядах виросло з 14,3% до 80,0%. Збільшилося виявлення хворих на РГЗ у I-II стадіях з 71,5%±17,1% у 2002р. до 95,0%±4,9% у 2006р., що значно перевищує показники по місту Донецьку. Виявлення хворих у III стадії зменшилося з 28,6% до 5,0%, а IV стадія встановлена за 5 років у однієї хворої, яка раніше не зверталася за медичною допомогою. На 1,7% збільшилася кількість жінок хворих на РГЗ, які знаходяться на обліку більше 5 років (р<0,05).
Вжиті заходи на мікроекономічному рівні (в лікарні) покращили показники у Будьоннівському районі м. Донецька (табл.12, 13).
Таблиця 12
Показники діяльності онкологічної служби Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997–2001 роки
| Роки | Захворюваність | Виявлено на профогляді | Охоплено лікуванням | Смертність | Щорічна летальність | ||||||
| Абс.число | На 100 тис. жін.населення |
% запізнених випадків |
Усього | % від узятих | Усього | % від узятих | Усього | На 100 тис. жін.населення | Померло до року | % від узятих вперше в попе-редньому році | |
| 1997 | 33 | 56,2 | 39,4±8,5 | 2 | 6,1±4,2 | 19 | 57,6±8,6 | 18 | 40,6 | 5 | 21,7±8,6 |
| 1998 | 33 | 55,8 | 45,5±8,7 | 8 | 24,2±7,5 | 31 | 93,9±4,2 | 13 | 29,2 | 5 | 15,2±6,2 |
| 1999 | 24 | 37,7 | 54,2±10,2 | 2 | 8,3±5,6 | 20 | 83,3±7,6 | 23 | 51,6 | 4 | 12,1±5,7 |
| 2000 | 35 | 69,5 | 34,3±8,0 | 10 | 28,6±7,6 | 28 | 80,0±6,8 | 23 | 45,6 | 3 | 12,5±6,8 |
| 2001 | 25 | 49,8 | 40,0±9,8 | 10 | 40,0±9,8 | 22 | 88,0±6,5 | 13 | 29,9 | 6 | 17,1±6,4 |
| Усього за 5 років | 150 | 53,8 | 42,7±4,0 | 32 | 21,3±3,3 | 120 | 80,0±3,3 | 90 | 38,4 | 23 | 15,3±2,9 |
Співставленням результатів роботи онкологічної служби у попередні 5 років (1997–2001 роки) та у період з 2002 по 2006 рік, коли була організована мамологічна служба з впровадженням селективного скринінгу захворювань грудної залози, доведено поліпшення показників у другому періоді. Зменшення абсолютної кількості виявлення хворих на РГЗ з 150 до 137 пояснюється зменшенням кількості жінок у районі, що пов’язано як з міграцією, так і смертністю населення. У 1,7 (ВІ 1,7–2,4) раза зменшилася (p=0,003) питома вага запізнених випадків з 42,7%±4,0% до 25,5%±3,7% у другому періоді. В 2,1 (ВІ 1,5–3,1) раза збільшилося (p<0,001) виявлення хворих на РГЗ на профоглядах з 21,3%±3,3% до 46,0%±4,3%, щорічна летальність складала 15,3%±2,9%, стала 10,2%±2,6%. Але захворюваність та смертність від РГЗ мають тенденцію до збільшення (з 53,8 до 57,1 на 100 тис. жіночого населення, з 32,0 до 35,0 на 100 тис. жіночого населення відповідно).
Таблиця 13
Показники діяльності онкологічної служби Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 2002–2006 роки
| Роки | Захворюваність | Виявлено на профогляді | Охоплено лікуванням | Смертність | Щорічна летальність | ||||||
| Абс.число | На 100 тис. жін.населення |
% запізнених випадків |
Усього | % від узятих | Усього | % від узятих | Усього | На 100 тис. жін.населення | Померло до року | % від узятих вперше в попе-редньому році | |
| 2002 | 26 | 51,8 | 42,3±9,7 | 5 | 19,2±7,7 | 21 | 80,8±7,7 | 15 | 29,9 | 3 | 12,0±6,5 |
| 2003 | 22 | 46,6 | 22,7±8,9 | 12 | 54,5±10,6 | 16 | 72,7±9,5 | 17 | 36,0 | 5 | 19,2±7,7 |
| 2004 | 29 | 62,2 | 31,0±8,6 | 10 | 34,5±8,8 | 22 | 75,9±7,9 | 17 | 36,4 | 1 | 4,5±4,4 |
| 2005 | 29 | 57,2 | 24,1±7,9 | 16 | 55,2±9,2 | 23 | 79,3±7,5 | 16 | 31,6 | 2 | 6,9±4,7 |
| 2006 | 31 | 61,2 | 9,7±5,3 | 20 | 64,5±8,6 | 24 | 77,4±7,5 | 19 | 41,8 | 3 | 10,3±5,7 |
| Усього за 5 років | 137 | 57,1 | 25,5±3,7 | 63 | 46,0±4,3 | 106 | 77,4±3,6 | 84 | 35,0 | 14 | 10,2±2,6 |
Як правило, очікувати зниження захворюваності та смертності при впровадженні скринінгу та заходів вторинної профілактики, слід чекати протягом 10 років.
Слід звернути увагу на те, що зменшилася на 3% кількість жінок на РГЗ, які охоплені лікуванням, однак ця відмінність не є статистично значущою, p=0,69.
З 2006 року проводили обстеження жінок із 5 районів міста, були впроваджені методичні рекомендації (Думанський Ю.В. та ін., 2005) у роботу ЛПЗ міста, де викладені основні принципи організації ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, поряд з іншими наказами та розпорядженнями по службі вплинули на поліпшення показників роботи онкологічної служби міста Донецька (див.табл.4).
Економічні розрахунки витрат довели у два рази меншу витратність коштів при застосуванні двохетапного селективного скринінгу, ніж при проведенні прогнозованого наскрізного мамографічного скринінгу жіночому населенню.
Окрім того, розроблений алгоритм дозволяє зменшити кількість рентгенологічних обстежень, що знижує променеве навантаження на грудні залози.
ВИСНОВКИ
У дисертації узагальнені основні теоретичні підходи та запропонована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальних лікувальних закладах, яка являється новим науковим рішенням у діагностиці раку на ранніх стадіях та напрямком у виявленні, лікуванні, оздоровленні «групи ризику», що дозволяє знизити захворюваність РГЗ.
Під час дослідження виявлені причини, що призводять до встановлення у хворих запізнених стадій раку грудної залози:
недостатня мотивація у самих жінок до профілактичного як самообстеження, так і до обстеження на профоглядах;
відсутність мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі обумовлює нестачу того ланцюжка, який був би провідним у санітарно-просвітницькій роботі, в організації скринінгового обстеження жінок, у проведенні заходів вторинної профілактики, реабілітації хворих;
недостатнє фінансування ЛПЗ (10% від потреби на обладнання) та низька забезпеченість обладнанням (мамографами, термографами, УЗД) не дозволяють провести мамографічний скринінг на популяційному рівні;
не розроблена науково-обґрунтована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози в умовах загальної лікувальної мережі.
Проведений аналіз даних анкетного скринінгу показав накопичення факторів ризику з (20–30)- до (40–50)-річного віку, що свідчить про необхідність початку заходів вторинної профілактики з цього віку, а проведення селективного скринінгу – з 40 років. Доведено, що за допомогою опитування жінок згідно з розробленою анкетою формуються «групи ризику», вивчаються як індивідуальні фактори ризику, так і загальний стан здоров’я жінок регіону, розробляються заходи впливу на керовані та умовно керовані фактори ризику.
Результати прогнозування факторів ризику за допомогою побудови моделі штучної нейромережі виявили чотири основні фактори, які при своєму сполученні підвищують ризик розвитку раку: вік (збільшення цієї ознаки на 1 рік вказує на підвищення ризику розвитку раку (ВШ=1,11, ВІ 1,08–1,14); хворобливість грудних залоз перед менструацією (ВШ=3,58, ВІ 2,01–6,37); відсутність або нерегулярне статеве життя (ВШ=5,07, ВІ 2,83–9,10); наявність у жінок доброякісних захворювань грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (ВШ=1,80, ВІ 1,05–3,10). На виділеному наборі ознак побудована математична модель прогнозування ризику розвитку РГЗ. Чутливість моделі склала 78,8% (ВІ 70,4%–86,2%), специфічність – 79,0% (ВІ 74,0%–83,6%).
Розроблений контактний цифровий термограф ТКЦ-1 є медичним приладом, який дозволяє отримати карти розподілу температур та візуалізації зображення температурних карт їх математичної обробки, аналіз кількісних показників температур (від –8°С до +8°С) за розробленими діагностичними параметрами. Новизна розробки полягає в ряді концептуальних, конструктивних і методичних рішень, сукупність котрих дозволила зробити новий прилад для скринінгової діагностики захворювань грудної залози.
Проведені доклінічні і клінічні іспити методу контактної цифрової термомамографії довели високу чутливість методу – 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%), специфічність – 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%) та точність – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%). Метод дозволяє в 67,1%±1,5% встановити істиннопозитивний діагноз, в 18,7%±1,2% виключити патологію, в 10,1%±0,9% має хибнопозитивні заключення та в 4,0%±0,6% хибнонегативні діагнози. Проведені дослідження з вивчення причин хибнопозитивних діагнозів виявили наявність у жінок у 63,2%±4,5% безсимптомного прихованого перебігу хронічного запалення тканин грудної залози.
Проведеним дослідженням за допомогою співставлення клініко-термо-морфологічних даних встановлено, що на термограмах вогнища гіпертермії обумовлені наявністю запалення, проліферативних, передпухлинних процесів і початком пухлинних процесів. Граничною термографічною картиною між відсутністю та наявністю патології є вогнища гіпертермії з температурною асиметрією +2°С та площею вогнища більше 10%–15% поверхні грудної залози. Встановлено, що контактна цифрова термографія є методом виявлення як функціонального стану тканини грудної залози, так і ранньої діагностики передпухлинних станів, раку грудної залози.
Розроблений під час дослідження алгоритм селективного скринінгу є медичною технологією, яка дозволяє провести більш ефективне профілактичне обстеження жінок. Застосування алгоритму двохетапного селективного скринінгу дозволило у 18418 обстежених в 25% виявити жінок із патологією грудних залоз, серед яких у 6,3%±0,2% виявили доброякісні захворювання, в 0,30%±0,04% рак грудної залози, 1,7%±0,1% ввійшли до «групи ризику». Виявлення захворювань грудної залози збільшилося у 2 рази. Питома вага діагностики раку грудної залози при профілактичному селективному скринінгу виросла з 19,2%±7,7% до 64,5%±8,6%, причому виявлення хворих на РГЗ у I–II стадіях збільшилося з 42,3%±9,7% до 80,6%±7,7%.
Найбільш якісні показники діагностики захворювань грудної залози встановлені при рентгенологічному обстеженні: чутливість 92,4% (ВІ 90,2%–94,4%), специфічність 86,0% (ВІ 81,4%–90,1%), точність – 90,6% (ВІ 88,5%–92,5%). Контактна цифрова термографія має більшу чутливість 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%) та нижчу специфічність 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%), за точністю друге місце після мамографії – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%) і, що важливо, має найменший відсоток (4,0%±0,6%) хибнонегативних результатів серед застосованих методів. Отримані результати дозволили застосувати метод контактної цифрової термографії у першому етапі скринінгу для відбору «групи ризику» та хворих від здорових жінок.
Витрати коштів на 50% менші при проведенні селективного скринінгу, ніж при прогнозованому наскрізному мамографічному скринінгу. Крім того, застосування контактного цифрового термографа в алгоритмі селективного скринінгу дозволило вдвічі зменшити кількість рентгенмамографій і відповідно зменшити променеве навантаження на грудні залози без погіршення якості діагностики.
Впровадження розробленої медичної технології з ранньої діагностики і вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувально-профілактичних закладів покращили показники онкологічної роботи у місті Донецьку: захворюваність грудної залози зменшилася, але залишається вище, ніж в Україні (66,7 та 62,2 відповідно); смертність від раку грудної залози поступово зменшується з 43,1 у 1997 році до 35,8 у 2006 році; збільшилося виявлення хворих на РГЗ на профоглядах та у I–II стадіях, зменшилася кількість хворих у III та у IV стадіях захворювання, збільшилася кількість хворих, які стоять на обліку з моменту встановлення діагнозу 5 та більше років.
У дисертації обґрунтовано стратегію розвитку мамологічної служби на всіх рівнях надання медичної допомоги. Доведено, що для вирішення поліпшення показників онкологічної служби з раку грудної залози, необхідна організація мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі, які б працювали за єдиними стандартами профілактичного обстеження та індивідуальним підходом у лікуванні хворих, у взаємодії з ЛПЗ I–III рівнів із застосуванням селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Применение контактного цифрового термографа ТКЦ-1 в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, Ю.В. Думанский, О.В. Приходченко, В. А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев]. – Донецк: «Вебер», 2007. – 192 с. Автором проведено та проаналізовано термографічні ознаки, виявлено типові термограми захворювань грудних залоз, розроблено методику термомамографічної діагностики, виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, наведені клінічні спостереження, зроблені висновки.
Думанский Ю.В. Организация ранней диагностики и вторичной профилактики заболеваний молочных желез в условиях общей лечебной сети: методические рекомендации / Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, О. В. Приходченко. – Донецк, 2005. – 35 с. Автором особисто розроблено організаційно-методичні заходи з організації мамологічної служби, алгоритми обстеження.
Приходченко В.В. Тепловидение в диагностике заболеваний молочных желез / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 3. – С. 528–531. Автором виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, зроблені висновки.
Приходченко В.В. Мамографія в діагностиці захворювань молочної залози в умовах загальної лікувальної сітки / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 142–145. Автором особисто проведено узагальнення результатів роботи, зроблені висновки.
Приходченко В.В. Организационные аспекты ранней диагностики рака молочной железы (обзор) / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 290–296.
Сравнительный анализ объективного и цитологического методов исследования заболеваний молочных желез в условиях поликлиники / [В. В. Приходченко, Т.П. Виненцова, О. В. Приходченко, С. В. Гончарова] // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2005. – Вип. 9, Т. 2. – С. 95–100. Автором поставлені цілі та завдання проведеної роботи, проаналізовано отримані дані, проведено статистичну обробку отриманих даних, зроблені висновки та оформлена робота.
Приходченко В. В. Диагностика заболеваний молочной железы с помощью цифрового контактного термомаммографа / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 3–4. – С.61–64. Автором проведено обстеження хворих, проведено узагальнення та аналіз проведеної роботи, зроблені висновки.
Приходченко В.В. Применение селективного скрининга заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общебольничной сети / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 1. – С.11–14.
Приходченко В.В. Совершенствование организационных форм ранней диагностики и диспансеризации больных с заболеваниями молочной железы / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 152–158.
Думанский Ю.В. Направления профилактических мероприятий среди женщин группы высокого риска наследственного рака молочной железы (обзор зарубежной литературы) / Ю.В. Думанский, В. В Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 2. – С. 219–224. Автором особисто виконано підбір та аналіз використаних джерел, зроблені висновки.
Морфологические признаки диагностики предраковых состояний молочных желез / [В.В. Приходченко, Т.П. Виненцова, О. В. Приходченко, С. В. Гончарова] // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2006. – Вип. 10, Т. 2. – С. 143–150. Автором визначена мета, проведено аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення.
Приходченко В.В. Опыт работы по улучшению оказания маммологической помощи в условиях поликлиники общелечебной сети / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 4. – С. 74–81.
Приходченко В.В. Причины ложноположительных и ложноотрицательных диагнозов при применении контактной цифровой термомаммографии в диагностике заболеваний молочной железы / В.В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 4. – С. 630-634. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення матеріалу, зроблені висновки.
Применение цифровой контактной термомаммографии в диагностике рака молочной железы / [В .В. Приходченко, И.Е. Седаков, О.В. Приходченко, А.С. Карначев, В.Д. Дорошев, О.И. Калинина] // Онкология. – 2007. – Т. 9, № 2. – С. 115–119. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення, зроблені висновки.
Приходченко В.В. Оптимізація організаційної системи мамологічної допомоги в лікувальних закладах I–III рівнів / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 131–138.
Приходченко В.В. Повышение качества диагностики заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 2. – С. 292–297.
Приходченко В.В. Применение цифрового маммографа в диагностике заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В.В. Приходченко, С.Я. Силаева, О.В. Приходченко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – № 1. – С. 77–83. Автором проведено аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення.
Приходченко В.В. Анкетный скрининг как метод первичного отбора групп риска заболеваний молочной железы (предварительное сообщение) / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 1–2. – С. 57–65.
Применение цифрового контактного термографа в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, В.А. Белошенко, А.С. Карначев, В.Д. Дорошев, О.В. Приходченко, О.И. Калинина] // Український журнал телемедицини та медичної телематики. – 2007. – Т. 5, № 1. – С. 33–39. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення матеріалу.
Приходченко В.В. Порівняльний аналіз результатів використання методів діагностики захворювань молочної залози / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 215–217. Автором проведено статистичний аналіз результатів, узагальнення.
Приходченко В.В. Оцінка якості діагностики захворювань грудної залози на першому етапі селективного скринінгу / В.В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 3–4. – С. 53–58.
Приходченко В.В. Оцінка стану здоров’я жінок за допомогою анкетного скринінгу як захід вторинної профілактики раку грудної залози / В.В. Приходченко // Український медичний альманах. – 2007. – Т. 10, № 6. – С. 137–140.
Искусственные нейронные сети: прогнозирование вероятности развития рака молочной железы у женщин, имеющих факторы риска / [Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов] // Нейронауки : теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1–2. – С. 106–109. Автором розроблена анкета опитування жінок методом анкетування, проведено аналіз даних анкет, зроблені висновки та оформлена робота.
Приходченко В.В. Медична ефективність селективного скринінгу у ранній діагностиці та вторинній профілактиці раку грудної залози / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 574–578.
Приходченко В.В. Фактори ризику розвитку раку грудної залози у жінок (огляд літератури) / В.В. Приходченко, О.В. Приходченко // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 180–185. Автором виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, зроблені висновки.
Деклараційний патент 70110А UA, МПК А 61 В 5/00. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози (варіанти) / В.О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. – 10 с.
Патент 2276965 RU, МПК А 61 В 5/01. Способ ранней диагностики опухолевых заболеваний молочной железы / В.А. Белошенко, В.Н. Варюхин, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 2004123044/14; заявл. 27.07.2004; опубл. 27.05.2006, Бюл. № 15. – 10 с.
Патент 70110 UA, МПК А 61 В 5/01. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози (варіанти) / В. О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл. 27.08.2007, Бюл. № 13. – 10 с.
Цифровий контактний мамотермограф для ранньої діагностики захворювань молочної залози / [В.О. Білошенко, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2004. – Т. II, № IV. – С. 17–20.
Комплекс аппаратуры для ранней диагностики онкологических заболеваний методом контактной цифровой термографии / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко] // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3, № 5. – С. 40–54.
Контактный маммотермограф для скрининга заболеваний молочной железы / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Датчики и преобразователи информации систем измерения, контроля и управления: XVI научно-техническая конференция с участием зарубежных специалистов. – Москва: МГИЭМ, 2004. – С. 321.
Применение контактного цифрового маммотермографа в диагностике патологии молочной железы / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині: IV конференція з міжнародною участю. Київ, 26–28 травня 2004р. – Київ, 2004. – С. 31-32.
Объективизация данных контактной термографии в диагностике заболеваний молочной железы (предварительное сообщение) / [Н.М. Лавриненко, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині: V конференція з міжнародною участю. Київ, 16–18 червня 2005р. – Київ, 2005. – С. 46–47.
Приходченко В.В. Диагностика заболеваний молочной железы методом селективного скрининга в условиях поликлиники общей лечебной сети / В.В. Приходченко, И.Е. Седаков // XI з’їзд онкологів України: матеріали з’їзду. Судак, АР Крим, 29 травня – 02 червня 2006р. – Київ, 2006. – С. 13–14.
Белоненко Г.А. Первый опыт использования отечественного цифрового контактного маммотермографа в диагностике острых воспалительных заболеваний молочных желез / Г.А. Белоненко, В.В. Приходченко, А.Г. Аксенова // Актуальні питання ультразвукової та функціональної діагностики в ангіології: науково-практична конференція з міжнародною участю XIII засідання Українського Допплерівського Клубу. Київ, 14–15 жовтня 2007р. – Київ: Видавництво ВБО, 2007. – С. 9–10.
АНОТАЦІЯ
Приходченко В.В. Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена вирішенню важливих наукових проблем – питанням ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні, взаємодії її з суміжними службами, розробки науково-обґрунтованих організаційно-методичних заходів із впровадженням алгоритму селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз, у тому числі раку грудної залози.
Для вирішення проблеми організована мамологічна служба у поліклініці міської лікарні. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги на I,