Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування амізону в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту
4. Хворим на ГП хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня до комплексної терапії разом із місцевим застосуванням композиції амізон-етоній-силлард-П рекомендується додатково призначати амізон усередину по 0,25 г 3 рази на добу впродовж 14 днів.
5. Хворим на ГП загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня рекомендується призначати амізон усередину по 0,25 г три рази на добу протягом 14 днів, місцево в пародонтальні кишені вводити 1-1,5 мл ліпофлавону і через 20-30 хв вносити композицію амізон-етоній-силлард-П. Емульсія ліпофлавону готується перед застосуванням шляхом додавання до флакону з препаратом 30 мл фізіологічного розчину, попередньо підігрітого до 37-39 °С.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кукурудз Н.І. Ефективність застосування амізону в комплексному лікуванні хронічного генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології. – 2005. – №4. – С. 25-28.
2. Кукурудз Н.І. Вивчення кореляційних зв’язків між показниками функціонального стану геному епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота і нейтрофільних гранулоцитів крові у хворих на генералізований пародонтит // Інтегративна антропологія. – 2006. – №2 (8). – С. 7-12.
3. Кукурудз Н.І. Імунні порушення у розвитку та перебігу генералізованого пародонтиту та їх корекція амізоном // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13, №3. – С. 41-44.
4. Кукурудз Н.І. Показники ендогенної інтоксикації за умов корекції генералізованого пародонтиту амізоном та ліпофлавоном // Архів клінічної медицини. – 2006. - №2. – С. 38-41.
5. Кукурудз Н.І., Герелюк В.І. Стан процесів вільнорадикального окислення ліпідів у хворих на генералізований пародонтит та їх корекція амізоном у поєднанні з ліпофлавоном // Медична хімія. – 2006. – Т.8, №4. – С. 74-78. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та узагальнення. Проф. Герелюк В.І. здійснював загальне керівництво темою).
6. Кукурудз Н.І., Ковальчук Л.Є., Герелюк В.І. Вивчення порушень функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на генералізований пародонтит та їх корекція амізоном // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13, №4. – С. 43-46. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та узагальнення. Проф. Ковальчук Л.Є. брала участь у підборі методик дослідження. Проф. Герелюк В.І. провів загальне редагування роботи).
7. Кукурудз Н.І., Ковальчук Л.Є., Герелюк В.І. Медикаментозна корекція порушень функціонального стану геному у хворих на генералізований пародонтит // Вісник стоматології. – 2006. – №2. – С. 31-37. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та узагальнення. Проф. Ковальчук Л.Є. допомагала в формулюванні висновків. Проф. Герелюк В.І. провів загальне керівництво темою).
8. Кукурудз Н.І., Куцик Р.В., Герелюк В.І. Клініко-мікробіологічна ефективність застосування композиції амізон-етоній, імобілізованій на кремнеземі “Силлард-П”, у лікуванні генералізованого пародонтиту // Ліки. – 2006. – №3-4. – С. 93-102. (Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз та узагальнення. Доц. Куцик Р.В. брав участь у проведенні мікробіологічних досліджень. Проф. Герелюк В.І. допоміг в узагальненні даних).
9. Деклараційний патент UA 18879, МПК (2006), А61К 6/00, А61К31/13. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Кукурудз Н.І., Герелюк В.І., Григор’єва Г.С., Конахович Н.Ф., Шеремета Л.М. // №u200606639; заявл. 14.06.2006; oпубл. 15.11.2006. – Бюл. №11. – 3 с. (Здобувач провела збір та аналіз матеріалу, оформила його до друку. Проф. Герелюк В.І. допоміг в узагальненні даних. Д.хім.н. Григор’єва Г.С., к.хім.н. Конахович Н.Ф. розробили препарат ліпофлавон. Доц. Шеремета Л.М. допомагала у проведенні експериментальної частини дослідження).
10. Деклараційний патент UA 19175, МПК (2006), А61К 6/00. Спосіб одержання засобу для місцевого лікування хронічного генералізованого пародонтиту / Kукурудз Н.І., Куцик Р.В., Герелюк В.І., Гудивок Я.С. // №u200604072; заявл. 13.04.2006; опубл. 16.12.2006. – Бюл. №12. – 3 с. (Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлено його до друку. Проф. Герелюк В.І. та проф. Гудивок Я.С. допомогли в узагальненні даних. Доц. Куцик Р.В. брав участь у проведенні експериментальної частини дослідження).
11. Кукурудз Н.І., Куцик Р.В. Вивчення протимікробних властивостей нового вітчизняного препарату “Амізон” // VІІІ конгрес СФУЛТ. Тези доповідей. – Львів-Трускавець, 2000. – С. 451-452. (Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу. Доц. Куцик Р.В. брав участь у проведенні лабораторного етапу дослідження).
12. Кукурудз Н.І., Герелюк В.І. Використання композиції амізон-етоній-cиллард-П при лікуванні генералізованого пародонтиту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Нові аспекти зубо-щелепної хірургії та хірургічної стоматології”. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 16. (Автором проведено збір та аналіз матеріалу, зроблені узагальнення. Проф. Герелюком В.І. сформульовані висновки).
13. Кукурудз Н.І., Герелюк В.І., Островський М.М. Патогенетична оцінка динаміки вмісту ІФН-г у хворих на генералізований пародонтит та ефективність його корекції амізоном // Матеріали ІІІ Національного з’їзду фармакологів України “Фармакологія 2006 – крок у майбутнє”. – Одеса, 2006. – С. 88-89. (Автором проведено збір, аналіз матеріалу, зроблені узагальнення. Проф. Герелюк В.І. провів загальне керівництво темою. Проф. Островський М.М. допоміг у підборі методик дослідження).
14. Кукурудз Н.І. Вплив комплексного лікування на показники окисно-антиоксидантної системи крові у хворих на генералізований пародонтит ІІ-ІІІ ступеня розвитку, загострений перебіг // Матеріали V-ої міжнародної науково-практичної конференції “Новітні підходи в сучасній медицині”. – Ужгород, 2007. – С. 69-70.
АНОТАЦІЯ
Кукурудз Н.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування амізону в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.
У дисертаційній роботі встановлено патогенетичну роль порушень мікробіоценозу пародонтальних кишень, процесів ПОЛ-АОЗ, метаболічної інтоксикації, функціонального стану геному епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота та нейтрофільних гранулоцитів крові, дисбалансу цитокінового профілю крові у взаємозв’язку з клінічними розладами в розвитку генералізованого пародонтиту. Виявлено тісні кореляційні зв’язки між індексами функціонального стану геному букальних епітеліоцитів і нейтрофільних гранулоцитів крові в здорових і хворих на пародонтит, які зменшуються з наростанням тяжкості захворювання. Розроблено схему комплексного лікування генералізованого пародонтиту шляхом поєднаного застосування амізону та ліпофлавону, що сприяє ліквідації запалення, тривалій ремісії патологічного процесу.
Ключові слова: генералізований пародонтит, патогенез, амізон, ліпофлавон.
АННОТАЦИЯ
Кукурудз Н.И. Клинико-патогенетическое обоснование применения амизона в комплексном лечении генерализованного пародонтита. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.
Диссертация посвящена повышению эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита с применением амизона и его сочетания с липофлавоном. Объект исследования – 136 больных генерализованным пародонтитом, которые в зависимости от применяемого лечения, разделены на контрольную и основные группы. С целью определения нормы обследовано 23 пациента с клинически здоровым пародонтом. Методы исследования– клинические, рентгенологические, микробиологические, спектрофотометрические, иммуноферментные, цитогенетические.
По результатам исследований все изучаемые показатели индексной оценки состояния тканей пародонта (индекс гигиены Грин-Вермильйона, папиллярно-маргинально-альвеолярный индекс (Parmа), индекс кровоточивости (Muhlemann в модификации Saxer), пародонтальный индекс (Russel)) и глубина пародонтальных карманов были наиболее выражены у больных ГП ІІ-ІІІ степени обостренного течения. Установлено, что течение ГП сопровождается активацией процессов пероксидации липидов с увеличением уровня ТБК-активных продуктов крови, дисбалансом системы антиоксидантной защиты с возрастанием активности церулоплазмина и уменьшением насыщения трансферрина крови железом, дисбалансом цитокинов с увеличением содержания ФНО-б и уменьшением ИФН-g в крови, активацией апоптоза с возрастанием экспрессии СD95+(Fas/APO-I) на лимфоцитах периферической крови, метаболической интоксикации с увеличением содержания в крови молекул средней массы. Для больных ГП характерны нарушения процессов реализации наследственной информации на клеточном уровне, проявляющиеся изменениями структурно-функционального состояния генома эпителиоцитов слизистой оболочки полости рта и нейтрофильных гранулоцитов периферической крови: уменьшение индексов хроматизации и нуклеарного, а также гетеропикнотической Х-хромосомы у женщин, увеличение количества морфологически измененных ядер и гетеропикнотической Х-хромосомы у мужчин. Определена зависимость степени развития и характера течения заболевания от разных этапов активности генов. Впервые установлены корреляционные взаимосвязи между индексами хроматизации, нуклеарным и морфологически измененных ядер кариограмм буккальных эпителиоцитов и нейтрофилов периферической крови у здоровых пациентов и больных ГП, что свидетельствует о сохранении функционального единства наследственного аппарата разных соматических клеток.
Изучением микрофлоры пародонтальных карманов, как доминируещего фактора развития воспалительного просесса в тканях пародонта, выявлены дисбиотические нарушения с увеличением удельного веса стафилококковой микрофлоры (S. aureus, S. haemolyticus), b-гемолитических стрептококков, грибов рода Candida на фоне незначительного количественного увеличения числа a-гемолитических стрептококков и нейссерий, их возрастания с углублением тяжести заболевания. Установлена умеренная антимикробная активность амизона, распространяющаяся на грамположительных представителей микробиоценоза полости рта, проявляющейся в диапазоне 0,39-12,5 мг/мл. Для усиления противомикробного эффекта амизона использован антисептик детергентного действия этоний. Препараты иммобилизировали на энтеросорбенте силлард-П. Результатами экспериментальных и клинических исследований установлена высокая противомикробная активность разработанной композиции для местного лечения генерализованного пародонтита.
Базируясь на результатах изучения взаимосвязей между клиническим течением заболевания и оценкой состояния звеньев его патогенеза, разработаны, аппробированы, патогенетически обоснованы дифференцированные комплексные схемы лечения с учетом степени тяжести заболевания: больным с ГП начальной-І степени на фоне базисной терапии применяли композицию амизон-этоний-силлард-П местно; ІІ-ІІІ степени хронического течения – дополнительно амизон внутрь; ІІ-ІІІ степени обостренного течения – амизон внутрь вместе с местным использованием разработанной композиции и липофлавона. Применение предложенного лечебного комплекса способствовало быстрому улучшению всех клинических проявлений заболевания, элиминации представителей условно-патогенной микрофлоры пародонтальных карманов, стабилизации микробиоценоза полости рта, а также положительной динамике цитокинового профиля крови, биохимических и цитогенетических показателей, способствуя длительному периоду ремиссии и уменьшению количества рецидивов.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, патогенез, амизон, липофлавон.
ANNOTATION
Kukurudz N.I. Clinical-and-Pathogenetic Substantiation of Amizon Use in the Complex Treatment of Generalized Periodontitis – Manuscript.
Dissertation for Candidate’s Degree of Medical Sciences, specialty 14.01.22 – stomatology – Ivano-Frankivsk State Medical University, Ivano-Frankivsk, 2008.
The role of disturbances of parodontal pockets microbiocenosis, processes of peroxide oxidation of lipids and antioxidant defense, metabolic intoxication, genome functional state of oral mucous membrane and neutrophil granulocytes of blood, disbalance of cytokine blood profile in connection with clinical disturbances in parodontitis pathogenesis has been established. Close correlative connections between indices of the genome functional state of buccal epitheliocytes and neutrophil granulocytes in healthy people’s blood, that decrease in people suffering from parodontitis when the disease becomes more severe, have been revealed. The scheme of complex parodontitis treatment by the way of combined use of amizon and lipophlavon that contributes to inflammation elimination and long-term remission has been developed.
Key words: generalized periodontitis, pathogenesis, amizon, lipophlavon.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
А-Е-С – композиція амізон-етоній-“Силлард-П”
АОЗ – антиоксидантний захист
ГП – генералізований пародонтит
ІГ – індекс гігієни
ІК – індекс кровоточивості
ІФН-г – інтерферон-гама
ІХ – індекс хроматизації
МЗЯ – морфологічно змінені ядра
МСМ – молекули середньої маси
НГК – нейтрофільні гранулоцити крові
ПІ – пародонтальний індекс
ПК – пародонтальна кишеня
ПМА – папілярно-маргінально-альвеолярний індекс
ПОЛ – перекисне окислення ліпідів
СОПР – слизова оболонка порожнини рота
СХ – статевий хроматин
ТБК – тіобарбітурова кислота
ТФ – трансферин
ФНПб – тумор-некротизуючий фактор альфа
ФСГ – функціональний стан геному
ЦП – церулоплазмін
ЯІ – ядерцевий індекс
СD95+ (Fas/APO-1) – маркер апоптозу